CC BY
1LIFE SAFETY
П1ДСИСТЕМА «ПРАЦ1ВНИК» У СИСТЕМ1 КЕРУВАННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦ1 НА
П1ДПРиемств1
Березуцький Вячеслав Володимирович, доктор техтчних наук, професор, завiдувач кафедрою «Безпека пращ та навколишнього середовища», Нащональний техтчний утверситет «Харювський полтехтчний iнститут», м. Харюв, Украгна, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-7318-1039
1лынська Ольга 1гopieHa, старший викладач кафедри «Безпека пращ та навколишнього середовища», Нащональний техтчний утверситет «Харювський полтехтчний тститут», м. Харюв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6617-5354
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31102020/7213
ABSTRACT
Theoretical principles of approaches to solving the problem of reducing injuries and improving working conditions are considered. It is shown that the complexity of the issue of ensuring an effective level of employee safety requires the use of multifactorial research methods. The presented results in the theoretical research proved the necessity and possibility of using the theory of systems analysis in combination with the theory of automatic control and the theory of reliability to achieve this goal. It is determined that the working conditions and tasks set by managers to employees in the 21st century are increasingly becoming formalized (determined). Workers on safety issues must follow rules that limit their activity, and this has an impact on their behavior. It is determined that the working conditions and tasks set by managers to employees in the 21st century are increasingly becoming formalized (determined). Workers on safety issues must follow rules that limit their activity, and this has an impact on their behavior. It has been proven that possible disturbances and opposition to the implementation of these rules and restrictions should be taken into account. It is necessary to register all errors and deviations from the normal condition of the employee, starting with the most minor ones. It is shown that the safety management system is based on the efficient and error-free operation of the subsystem "employee", which is probabilistic (by the nature of its origin), that is, errors can occur in the work. It is pointed out that it is necessary to take into account all the components of the dualistic management scheme of the occupational safety and health management system. It is emphasized that it is necessary to revise all instructions on labor protection taking into account the risks of non-compliance with safety requirements and taking into account their consequences. Attention is drawn to the fact that automatic control systems in automatic control systems must be implemented in the production to ensure the registration of error-free operation of workers, and provide them with assistance in case of difficult production situations.
Citation: Berezutskyi V. V., Ilinska O. I. (2020) Subsystem "Employee" in the Management System of Occupational Health and Safety at the Enterprise. World Science. 8(60). doi: 10.31435/rsglobal_ws/31102020/7213
Copyright: © 2020 Berezutskyi V. V., Ilinska O. I. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Питання застосування теорп системного aнaлiзy до виршення проблеми зменшення травматизму та професшних захворювань на виробницга, шдшмаеться вже не
ARTICLE INFO
Received: 02 August 2020 Accepted: 19 September 2020 Published: 31 October 2020
KEYWORDS
occupational safety, occupational safety and health management system, subsystem "employee", automatic control system.
перший раз. Актуальшсть проблеми травматизму на виробнищи для Укра!ни за останнш piK набувае нового значення через його зростання на rai пандемп COVID-2019. G вiдомими наступнi статистичнi даш [1] кiлькiсть нещасних випадкiв за 9 мюящв з початку 2020 року становить 3231 (з них 296 зi смертельними наслщками) у поpiвняннi з аналогiчним пеpiодом 2019 року - 2602 (з них 281 зi смертельними наслщками. Також Держпращ Укра!ни наводить структуру виробничого травматизму за I пiвpiччя 2020 року. Серед причин нещасних випадюв зi смертельним наслiдком переважають оргашзацшш (58,7%), що пов'язане з нехтуванням пращвниками вимогами з охорони пращ на шдприемсга. Дpугi за масовою часткою причин нещасних випадкiв посщають психофiзичнi, техногеннi, пpиpоднi, екологiчнi та сощальш причини (26,4%). На третьому мющ — технiчнi (14,9%).
Велика частка нещасних випадюв, що приходиться на оргашзацшш причини залежить вщ таких складових, як незнання пращвником iнстpукцiй з охорони пpацi, посадових iнстpукцiй або нехтування ними, порушення правил безпеки й технологiчного процесу. Всi цi його ди мають ймовipнiсний характер. Кpiм того ймовipнiсний характер може мати й вплив навколишнього середовища на безпеку. Виходячи з цього ращонально використовувати в ^CT^i упpавлiння охорони пpацi pизик-оpiентований пiдхiд.
Можна розглядати СУПБЗ як систему на piзних piвнях: на державному, на piвнi пiдпpиемства або його шдроздшу [2].
СУПБЗ тдприемства можна представити у виглядi рис.1. Виходячи з ще! схеми об'ектом управлшня Безпекою пpацi е шдсистема «Пращвник» В основному вщ не! залежить, чи будуть виконуватися правила безпеки, чи нi. Управлшня шдсистемою «Пращвник» зараз здiйснюеться в основному центpалiзовано, тобто з гори до пращвника без урахувань того, що кожен пращвник е в свою чергу, системою в якш е сво! завдання та умови функщонування. Ця система «Пращвник», мае власш органи керування та виконання, основи яких розглядаються у фiзiологil та психологи людини.
Рис. 1. Керування профестною безпекою та здоров 'ям за ргвнями управлгння
Керування шдсистемою «Пращвник» можна здшснювати використовуючи теорда системного аналiзу, елементи теори надiйностi, теори автоматичного управлiння та ризик орieнтований пiдхiд. Не вс елементи даних теорiй можуть бути застосовано до окремою людини, але можуть бути застосованi для групи пращвниюв, як елемента системи управлшня (об'екта управлiння). Керування за таких умов вщбуваеться iз великим набором обмежень, яю мають мету зробити iз людини (працiвника) iдеальну «машину» для виконання певних виробничих функцш. На практицi таке е неможливим, через дуже складну будову людського органiзму, але наблизитись до такого щеального керування та виконання можливо, завдяки використання певних правил та умов.
Системний шдхвд в охорош працi означае комплексне дослiдження вшх складових частин СУПБЗ, враховуючи i внутрiшнiй стан системи i зовшшнш вплив на систему [3]. Системний аналiз - виявлення та урахування всiх зв'язкiв мiж елементами та з зовшшшм середовищем,
вивчення окремих елеменпв, визначення ролей цих елеменлв, а також виявлення впливу системи на окремi елементи [4]. Так як об'ектом керування е пращвник, то важливо знати, що заставляе його приймати рiшення дiяти безпечно чи ш, як впливае СУПБЗ рiвня пiдприемства чи державного рiвня на нього, якi взаемозв'язки та канали iнформацiï iдуть до пращвника та вщ нього, який вплив мають здшснювати на пращвника iншi складовi СУПБЗ - керiвники, фахiвцi з охорони працi та rnmi, яку iнформацiю мають вони отримувати для якiсного керування. Використання системного аналiзу дозволяе упорядкувати iнформацiю та ефективно проектувати та управляти складними системами, до яких можна вщнести СУПБЗ та пiдсистему «Пращвник».
Одним з принцишв системного пiдходу е принцип мети: мета мае бути вимiрюваною та досяжною, у випадку СУПБЗ метою е зниження кшькосп нещасних випадкiв на виробництвi та випадюв професiйноï захворюваностi працiвникiв.
Теорiя надiйностi становиться актуальною для СУПБЗ коли ми розглядаемо тдсистему «Пращвник» як частину системи «Пщприемство», що визначае усшшне функцiонування даноï системи, ïï безаварiйнiсть, та довготривалiсть юнування.
Для всього пiдприемства успiшне керування безпекою е запорукою економiчного усшху, але для соцiуму, для якого життя та здоров'я сво1'х члешв мае першочергове значення, розробка ефективного керування професшною безпекою е одною з прюритетних задач. На даний час ефективне управлшня часто ототожнюють з автоматичним управлшням, особливо тод^ коли багато складових частин в систем^ багато потоюв iнформацiï и само1' iнформацiï, як зовнi системи так i всерединi. Тому доцшьно використовувати теорiю автоматичного управлiння i в системi СУПБЗ. Багато розмов ведеться i про те, на скшьки глибоко впроваджувати автоматизащю у системи керування тдприемством [5]. На даний час е розробки автоматизацш окремих секторiв дiяльностi СУПБЗ, наприклад: по впровадженню автоматизованих систем контент аналiзу по питаннях безпеки [6], по використанню накопичених знань для планування безпеки, по аналiзу робочого мюця з безпечностi [7, 8], автоматичних систем по аналiзу поведшки та наданню попереджувальних сигналiв для запобпання травмування в середовищi людина-машина [9]. Створення загально1' моделi автоматичного управлшня СУПБЗ, впровадження автоматичного керування в ïï елементи та об'еднання ix в одну систему автоматичного керування СУПБЗ е актуальною задачею.
Так як основним елементом СУПБЗ е людина або група людей, то система вщноситься до самих складних систем - сощальних. Виходячи з того, що поведшка людей визначаеться високим ступенем непередбачуваносп, то щ системи ^в вiднести до класу систем, що самооргашзуються або систем, що розвиваються, i це робить ïx управлiння складним [10]. Так як СУПБЗ откуеться професшною безпекою, i всередиш системи е соцiально-економiчнi вiдносини то в цшому СУПБЗ слiд класифiкувати як соцiально-економiчну систему.
Настав час бiльше уваги придшити пiдсистемi, яку утворюе пращвник у загальнш системi керування охороною пращ на виробницга. Необxiдно зосередитись на комплексному керуванш цiею системою, зважуючи на ïï значення для уиа ^CT^i управлiння пiдприемством.
Об'ект дослiдження — процес удосконалення заxодiв та засобiв керування безпекою пращвниюв на пiдприемствi.
Предмет дослiдження — методи аналiзу ефективностi захисту пращвника вщ негативного впливу небезпечних та шкщливих чинникiв у системi керування безпекою пращ.
Методи дослщження. В робот використовувались теоретичнi дослiдження, яю застосовуються в Украïнi i в шших краïнаx свiту, для комплексного тдходу до аналiзу удосконалення системи керування безпекою пращ на виробницга, у тому чи^ методи системного аналiзу у поеднаннi iз теорда автоматичного керування.
Результати дослiдження.
1. Концептуальш пiдходи до опису пщсистеми «пращвник»
Вiдповiдно до теори системного аналiзу, залежно вiд впливу на оточення i характеру взаемоди з шшими системами, функц^' систем можна розташувати за рангом наступним чином [11]: пасивне юнування; матерiал для шших систем; обслуговування систем бшьш високого порядку; протистояння iншим системам (виживання); поглинання iншиx систем (експаншя); перетворення iншиx систем i середовищ (активна роль).
Пасивне iснування шдсистеми «Працiвник» у СУПБЗ може привести до авари або нещасного випадку. Як матерiал для iншиx систем шдсистема «Працiвник» може бути
використана, зважуючи на характер виробничо! дiяльностi. Наприклад, рятувальш роботи, контрольнi перевiрки тощо. Також пiдсистему можуть застосовувати для обслуговування систем бiльш високого порядку. На сучасному виробнищи де школи виникають ситуацп, коли з'являеться необхщшсть протистояння iншим системам (виживання, конкуренщя). Пiдсистема «Пращвник» сама не поглинае iншi системи (експансiя) але коли до ще! пiдсистеми приеднуються iншi (утворюеться група), то ця група може «поглинати» iншi пiдсистеми, а далi робити !х перетворення (активна роль).
Будь-яка система може розглядатися, як шдсистема до шшо!. Так у системi керування пiдприемством, система керування безпекою працi е тдсистемою загально! системи керування пiдприемством, а у цш пiдсистемi можна знайти окремi пiдсистеми, у тому чи^ працiвника, як пiдсистему, яка утворюе об'ект управлiння (рис.2) у системi охорони працi.
Вхад 1 t Орган керування Зворотнш зв'язок
" i
т
Вхiд 2 -► Об ект управлiння (пращвник) Вихвд -►
Вхiд 3 ^
1 к Зовнiшнiй вплив
Рис. 2. Схема об 'екту керування тдсистеми «Працгвник», як частини системи керування
охороною пращ 7з зворотмм зв 'язком
За допомогою зворотного зв'язку сигнал (шформащя) з виходу системи (об'екта управлшня) передаеться в орган управлшня. Тут цей сигнал, що мiстить iнформацiю про роботу, виконану об'ектом управлiння, а також iнодi iнформацiю про зовнiшнiй вплив, порiвнюеться з сигналом, що задае змют i обсяг роботи (наприклад, план). У разi виникнення неузгодженостi мiж фактичним i плановим станом роботи вживаються заходи щодо його усунення.
Зворотнiм зв'язком в СУПБЗ та в пiдсистемi «Працiвник» може виступати iнформацiя про порушення вимог правил безпеки, кшьюсть та види нещасних випадюв, професiйних захворювань, економiчнi втрати, яю зазнало пiдприемство, як наслщок невиконання вимог безпеки.
Основними функщями зворотного зв'язку е:
1. Протцщя тому, що робить сама система, коли вона виходить за встановлеш меж (наприклад, реагування на загрозу негативного впливу на стан здоров'я);
2. Компенсащя збурень i тдтримання стану стшко! рiвноваги системи (наприклад, неполадки в робот устаткування, яю можуть призвести до травм);
3. Синтезування зовшшшх i внутрiшнiх збурень, яю прагнуть вивести систему зi стану стшко! рiвноваги, зведення цих збурень до вщхилень одше! або деюлькох керованих величин (наприклад, вироблення команд на появу негативного впливу шших пращвниюв i зниження якосп уваги та погiршення якостi продукцп, що випускаеться);
4. Вироблення керiвних впливiв на об'ект управлiння (пращвника) з погано формалiзованими завданнями.
Порушення зворотних зв'язюв в соцiально-економiчних системах, якою е СУПБЗ, з рiзних причин веде до тяжких наслщюв. Окремi локальнi системи втрачають здатнють до еволюцil i тонкому сприйняттю намiчених нових тенденцiй, перспективного розвитку та науково обгрунтованого прогнозування свое! дiяльностi на тривалий перiод часу, ефективному пристосуванню до постiйно мшливих умов зовнiшнього середовища.
Особливiстю соцiально-економiчних систем е та обставина, що не завжди вдаеться чiтко висловити зворотш зв'язки, якi в них, як правило, довп, проходять через цший ряд
промiжниx ланок, i ч^кий ïx перегляд ускладнений. Самi керованi величини нерiдко не шддаються ясному визначенню, i важко встановити безлiч обмежень, що накладаються на параметри керованих величин. Не завжди вiдомi також дiйснi причини виходу керованих змшних за встановлеш межi.
На виробництвi бiльшою частиною юнуе детермiнований (жорсткий) зв'язок, який однозначно визначае причину i наслщок, дае ч^ко обумовлену формулу взаемоди елементiв. Визначаеться цiй зв'язок через виробниче завдання для кожного пращвника. Але у деяких видах роботи, юнуе ймовiрний (гнучкий) зв'язок, який визначае неявну, непряму залежнють мiж елементами системи. Теорiя ймовiрностi пропонуе математичний апарат для дослiдження цих зв'язюв, званий «кореляцiйними залежностями».
Пращвник у загальнш системi керування безпекою пращ на шдприемств^ е базовою шдсистемою, на якш будуеться уся надбудова керування. Людина не е мехашчною системою, а тому ш притаманнi незвичайнi форми вiдносин. Для приведення людини до необидного стану який потребуе устшного виконання виробничого завдання, ïï вiдбирають за професшними ознаками, навчають, обмежують правилами тощо, що призводить до становища, коли людина стае практично пiдсистемою «Працiвник» iз жорстко визначеними вимогами, але при наявност можливих ймовiрниx вiдxилень у поведшщ та виконаннi завдань.
Критерiем, за якими проводиться оцiнка вщповщносп функцiонування системи бажаному результату (мети) при заданих обмеженнях для пращвника е його професшш компетентностi. Ефективнють системи, визначаеться ефективнiстю роботи кожного ïï елементу, у тому чи^ i шдсистем «Працiвники», i визначаеться сшввщношенням мiж заданим (цiльовим) показником результату функщонування системи (пiдсистем) i фактично реалiзованим. Функцiонування будь-якоï довiльно обраноï пiдсистеми «Працiвник» полягае в переробщ вхвдних (вiдомиx) параметрiв i вiдомиx параметрiв впливу навколишнього середовища в значення вихвдних (невщомих) параметрiв з урахуванням факторiв зворотного зв'язку.
Виходячи з того, що ус рiвнi керування спираються на об'ект керування, тобто на людину, з цього можна зробити висновок, що людина (пращвник) е самою головною ланкою у ^CT^i керування, без я^' нема сенсу у цiеï œ^^i взагал^ На рисунку 2 показана елементарна ланка керування, яка виходить на людину (пращвника) та на ньому i замикаеться.
За допомогою зворотного зв'язку сигнал (шформащя) з виходу шдсистеми системи (об'екта управлшня) передаеться в орган управлшня. Сигнал, що мютить шформацп про роботу, виконану об'ектом управлшня (пращвником), порiвнюеться з сигналом, що задае змют i обсяг роботи (наприклад, план, завдання). У разi виникнення неузгодженосп мiж фактичним i плановим станом роботи вживаються заходи щодо його усунення. Управлшня системою пов'язано з поняттями прямого i зворотного зв'язку, обмеженнями.
Зворотнш зв'язок призначено для виконання наступних операцш: порiвняння даних на вxодi з результатами на виxодi з виявленням ïx якiсно-кiлькiсниx вщмшностей; оцiнка змiсту i характеру вщмшносп; вироблення рiшення, яке витiкае з вщмшносп; вплив на введення [11].
Обмеження для шдсистеми «Пращвник», забезпечують вщповщшсть мiж виxiдним сигналом шдсистеми та вимогою до нього, як до входу в наступну систему (шдсистему), яка е «Споживачем». Споживачем у систем СУПБЗ може бути — шша людина, машина, елементи середовища тощо. Якщо задана вимога не виконуеться, обмеження не пропускае його через себе. Обмеження, таким чином, вщграе роль узгодження функщонування даноï системи з цiлями (потребами) «Споживача». У пiдсистемi «Працiвник» можуть виникати функщональш проблемнi ситуаци, яю пов'язанi з вiдмiннiстю мiж необхщним (бажаним) виходом i iснуючим (реальним) входом. Така проблема виршуеться шляхом коригування пiдсистеми «Працiвник», якщо це можливо, якщо ш, то замшою на нову (маеться на увазi замiною одного працiвника на шшого, що може виконувати вимоги по забезпеченню безпеки).
Стан системи визначаеться сукупнютю ютотних властивостей, якими система володiе в кожен момент часу. Наприклад, е система управлшня охороною пращ шдприемства, або якогось шдроздшу, яка повинна забезпечити на виxодi 100 % показник з безпеки пращ та збереження здоров'я пращвниюв, але у реальносп е зв^и iз травмувань та професiйного захворювання працiвникiв. Це означае що проблема е, ïï масштаб визначаеться об'емом травм та захворювань. Тобто, виникае завдання — виршити цю проблему. Тому необхщно вводити обмеження у процес функщонування цiеï системи. Але на практищ, завдання ще складшше, бо
треба робити кроки по попередженню травмувань та захворювань. Це означае, що необхщно використовувати ймовiрнiснi пiдходи та робити прогнозування майбутнiх подiй.
На рисунку 3 представлена схема елементарно! ланки управлшня зi зворотним зв'язком, яка широко використовуеться на практищ в системi управлiння професiйною безпекою i здоров'ям (СУПБЗ).
Рис. 3. Схема системи управлгння профестног безпеки та здоров 'я (СУПБЗ)
Виробниче завдання (ВЗ) визначае необхщний стан професшно! безпеки i здоров'я (ПБЗ), а отже ПБЗ = f (ВЗ).
Схема системи управлшня професшно! безпеки та здоров'я (СУПБЗ) працюе наступним чином. Виробниче завдання видаеться працiвниковi, i його характер визначае необхвдний рiвень професiйно! безпеки i здоров'я (ПБЗ). Рiвень ПБЗ будь-якого завдання повинен вщповщати нормам. Якщо вiн вiдповiдае нормам (гшка «Так», рис.3), то система працюе в звичайному режимi, !! стан контролюеться. Якщо ж не вщповщае (гiлка «Нi», рис.3), то необидна корекщя. Вид i ступiнь корекцп визначаеться фаивцем, i далi включаеться виконавчий «механiзм», який виконуе цю корекщю. При корекцi! використовуеться шформацшна база даних, яка допомагае у виборi найбiльш оптимального механiзму реашзацн методiв i планiв. Слово мехашзм в лапках, тому що це може бути не пристрш, а оргашзацшний захiд або що-небудь шше. Змiнилося завдання у працiвника - змшилися вимоги до СУПБЗ i т. д., i т. п.
У представленш схемi е три позицн, якi мають iстотне значення при управлiннi. А саме: норма, корекщя i контроль. Всi нормативш показники управлiння СУПБЗ умовно подшяються на двi категорi! - апрюрш i апостерiорнi.
До апрiорно! категорн вiдносяться шкiдливi i небезпечнi фактори, значення яких визначенi, i на них встановлеш граничнi рiвнi по допустимость За класифiкацiею, що юнуе, !х можна подiлити на таю типи: оргашзацшш, фiзичнi, хiмiчнi, бюлопчш та психофiзiологiчнi. Використовуючи цi показники, можна ввести iндикатори рiвнiв небезпеки, яю будуть характеризувати якiсне значення ризику. Апрюрш показники, можна i потрiбно використовувати для попередження нещасних випадкiв i аварiй. На тепершнш час, це може бути реашзовано за допомогою втiлення ризик-орiентованого шдходу. Рiвень ризику е кращою апрюрною iнформацiею, яка повинна бути врахована у системi керування безпекою на виробницга.
Апостерiорнi значення визначаються за результатами, випадюв, якi вже мають мюце i !х використовують для статистично! обробки результатiв травматизму, за !х значенням розраховують показники ризиюв травм, захворювань або iнших подш на майбутне та використовують у плануванш та розробцi заходiв з охорони пращ.
Найважлившим у цш системi е наявнiсть таких показниюв, якi повиннi збиратися в базi даних i постiйно оновлюватися.
Для техногенних систем нормативний показник техтчних характеристик е критерiем, за яким ощнюють !х можливостi застосування на виробницга. Знаючи характеристики пристро!в, ними керують, використовуючи системи автоматичного управлшня (САУ). Це набагато спрощуе
складш технолопчш процеси. Але виникають питання: чи можна, використовуючи САУ, управляти людьми в питаннях органiзацiï професiйноï безпеки? Чи не до цього прагнуть керiвники пiдприемств? Якщо пiдiйти до нормативiв з безпеки, як до вимог, що накладають певнi рамки поведшки персоналу, то це сильно нагадуе параметри управлiння в теори автоматичного управлшня (ТАУ). Однак, таке поняття як «людський фактор», який визначае ймовiрнiсний характер поведiнки людини i його непередбачувашсть на деяких часових вiдрiзкаx часу, не дозволяе використовувати математичний апарат ТАУ для виршення проблем управлiння персоналом з питань безпеки. Проте, використовуючи аналоги в шдходах до деяких з них, можна домогтися гарних результат, особливо коли людина дiе у певних обмеженнях у поведiнцi.
Позищя «Корекцiя» стану об'екту уявляеться досить складним елементом. Пов'язано це з тим рiзноманiттям методiв i пiдxодiв, якi вже розробленi i можуть бути використаш на практицi. Тому, ця позищя вщнесена до експертноï оцiнки та вибору найбiльш оптимального шдходу при вирiшеннi проблеми, що виникае, з безпекою пращ. З щею позищею i вибором методу регулювання (корекци), тiсно пов'язана позищя виконавчого пристрою. Ui двi позици повиннi розглядатися разом. Рекомендуеться використовувати на цш позици мiжнароднi тдходи та стандарти, наприклад, OHSAS 18001 (ISO 45001) та ISO31010, як допоможуть вибрати метод оцшки ризику травматизму та авари.
Третя позищя — «Контроль». «Контроль», як зворотний зв'язок в системi управлшня, е важливою ланкою. Ефективнють цiеï позици багато в чому визначае, працездатнють всiеï СУПБЗ.
Аналiзуючи принцип роботи СУПБЗ, легко зрозум^и, що вона аналопчна процесу автоматичного регулювання. Автоматичне регулювання — це тдтримка постiйноï деякоï заданоï величини, що характеризуе процес, або змша ïï по заданому закону, здiйснювана за допомогою вимiрювання стану об'екта або ддачих на нього збурень i впливу на орган об'екта, що регулюе [11]. Необхщно звернути увагу, що процес управлшня безпекою на шдприемсга, практично вщбуваеться «автоматично», тому що в кожнш людинi вiд природи закладена внутрiшня система самозбереження. На практищ автоматичним управлiнням вважаеться управлшня без людини, однак використовуючи цей пщхщ до такого складного об'екту управлшня, яким е ПБЗ, можна розробити математичну модель з подальшим ïï застосуванням при вщповщних обмеженнях, для вдосконалення СУПБЗ пiдприемства.
Заданою величиною е встановлена норма ПБЗ, змша якоï вщбуваеться в залежност вщ умов, в яких виконуеться завдання i характер пращ. Параметри процесу пращ контролюються приладами, включаеться мехашзм, що пщтримуе його стан, за командою людини або пристроем що його контролюе.
Система управлшня СУПБЗ на пiдприемствi мае складну будову i складаеться з локальних систем, об'еднаних в едину систему. Вс елементи такоï системи пов'язаш iнформацiйною мережею. СУПБЗ мае iерарxiчну будову, яка визначае рiвнi вiдповiдальностi i виконання. Система комбшована i складаеться з приладiв, пристроïв та меxанiзмiв, якi контролюються, i за результатами контролю приймають ршення люди.
У теори автоматичного управлшня (ТАУ) основним завданням е побудова математичноï модель Математична модель включае в себе опис об'екту управлшня i функцюнальних блоюв САУ. Робиться це з метою прогнозування поведшки об'екту управлшня i пошуюв досягнення поставлених завдань при рiзниx умовах.
Розглянемо об'ект управлшня (ОУ) в СУПБЗ. ïм може бути метеоролопчш умови робочоï зони, якi контролюються приладами, щ показники легко виводяться на прилади контролю та виконавчi пристроï. Це елементарна система управлшня по заданих параметрах температури, вологосп i т.п. У цiй систем вже е налагодженi технологи автоматичного регулювання параметрiв мiкроклiмату. Приклад — повне кондищювання метеорологiчниx параметрiв примщення. Складнiше з системою, де регулювати необхщно частотш i дискретнi шуми, яю виникають по стохастичним законам. В цьому випадку процес регулювання мае зашзнювання, величина якого визначаеться можливостями виконавчого «мехашзму». Якщо цей мехашзм мае в свош ^CT^i людину, а, як правило, так воно i е, то тодi необхщно говорити про нашвавтоматичне i ручне регулювання. Керуючим пристроем (КП) в СУПБЗ, е людина, i це дуже ускладнюе процес управлшня.
У практищ ПБЗ використовуються поняття оптимальш та допустимi параметри. Якщо використовувати межi цих значень, а не тшьки обмежеш областi, то тодi можна прийнявши
якусь середню величину в дiапазонi оптимальних параметрiв або рiвень значення допустимого рiвня в iнтервалi можливо реестрованих приладами значень, визначити неузгоджену помилку (помилку регулювання).
У СУПБЗ пiд принципом управлшня розумiють формування керуючим пристроем керуючого впливу и(0 на пiдставi iнформацi! про впливи g(t) i z(t) (див. рис.4), прикладених до СУПБЗ, i реакцi! системи на них у(0. Схематично ця схема представлена на рис.4. Керована (вихщна) величина у(0 порiвнюеться з !! заданим значенням g(t) (ланка «норма», рис.3), керуючий вплив u(t) (ланка «корекщя», рис.3), спрямоване на усунення виниклого вiдхилення ((t) = 0) або зменшення його до деякого допустимого значення едоп.
Визначення вщхилення у виконаннi завдання, визначаеться за формулою (1) [12]:
Ф) = - у 0) (1)
Рис. 4. Схема управлгння СУПБЗ з урахуванням керуючого впливу
Вихщна величина у(^ в СУПБЗ визначаеться заданими нормативами, яю залежать вщ керуючого впливу и(0, а саме характеристики умов виконання виробничого завдання, яю повинш забезпечувати комфортш умови пращ.
У техшчних пристроях САУ рееструе сам факт появи помилки, вживае заходiв для !! лшвщацн i цю властивiсть (точшсть) вважають головною перевагою САУ, це роблять i в СУПБЗ. До недолшв цих систем вiдносять схильшсть !х до коливань при управлшш, а також внутрiшню суперечливiсть, пов'язану з появою керуючого впливу и(0.
У СУПБЗ обов'язковим елементом е наявшсть зворотного зв'язку (ЗЗ).
Завдання СУПБЗ д^ть на три групи, яю на вiдмiну вiд САУ, мають шший порядок:
1) завдання щентифшацн;
2) завдання аналiзу;
3) завдання синтезу.
В першу чергу в СУПБЗ визначають (щентифшують) шкiдливi i небезпечнi фактори в робочш зонi, потiм !х аналiзують, використовуючи рiзнi методи, а потiм синтезують ще! (способи i технологi!), що дозволяють зменшити до мiнiмальних рiвнiв ризики.
Сутнiсть аналiзу СУПБЗ полягае у визначенш закону змiни вихщно! величини у(0 по заданому видному впливу х(0 i оператору системи (рис. 5).
x(t)
ОПЕРАТОР СУПБЗ
у(Г)
Рис. 5. Схема розташування оператора у системг СУПБЗ
Щд оператором САУ розумдать закон, вщповщно до якого САУ перетворюе вхщний вплив х^) в вихвдний у(0. Таке ж завдання сто!ть i перед СУПБЗ, а саме — визначити функщональш характеристики системи «людина-машина». У математичному вщношенш оператор системи являе собою диференщальне рiвняння або систему диференцiальних рiвнянь, а також передавальну функцiю СУПБЗ. Оператор СУПБЗ е !! математична модель. Щодо оператора в системi СУПБЗ, передавальна функцiя визначаеться виходячи з психофiзiологiчних особливостей пiдсистеми «пращвник», рiвня знань i засвоеного набору квалiфiкацiйних компетентностей з одного боку, а з шшого боку — ступенем його надшность
Сутнiсть щентифшацн полягае у визначеннi оператора СУПБЗ по вщомим вхiдним х(0 i вихiдним у(0 величинам. Вхiдна величина х(0 е iнформацiею про вплив шюдливих i небезпечних факторiв робочого середовища, а вихщна величина у(0 — можливi негативнi наслiдки цього впливу, яю визначаються встановленими нормативами.
Негативними наслщками також е помилки, яю припускаються людиною при виконаннi завдання.
До функци надiйностi роботи людини в безперервнш тимчасовiй областi, що мае безперервний характер, вщносяться спостереження, контроль i змiщення, пiд час яких ймовiрнiсть появи помилки з вини людини в iнтервалi часу ^ (при заданому Е1) визначаеться як
Р (Е2 / Е1) = I () (2)
де 1(0 - частота появи помилок з вини людини в момент часу ^ (цей показник аналопчний штенсивносп вщмов (t) в класичнш теори надiйностi); Е1 - подiя, що складаеться в безпомилково! роботи протягом часу ^1, Е2 - подiя, що складаеться в появi помилки людини в iнтервалi часу [¿, I + [12, 13].
Загальна вираз для обчислення ймовiрностi безпомилково! роботи людини мае вигляд:
-J i(t )dt
h (rt = '
r (t)=e ° о)
де Ян(0 - ймовiрнiсть безпомилково! роботи людини. Це рiвняння виражае ймовiрнiсть безпомилково! роботи людини в iнтервалi часу [0, ¿] i [¿, ^ + ¿].
2. Показники надiйностi роботи пщсистеми «Пращвник».
Стандартнi пiдходи у теори надiйностi, щодо показникiв надiйностi роботи людини, як елемента системи «людина-машина» е середнш час до появи помилки з вини людини, середнш час до появи першо! помилки з вини людини, середнш час мiж помилками з вини людини [14].
Середнш час до появи помилки з вини людини. Цей показник аналопчний середньому наробпку на вщмову в класичнш теори надшносп i використовуеться при виршенш задач в безперервному режим^ коли з'являються помилки, подiбнi не дотягуванню лгака до посадково! смуги при посадщ або перевищення заданого тиску в паливному баку ракети.
Середти час до появи першог помилки з вини людини. Цей показник аналопчний середньому нароб^ку до першо! вщмови в класичнш теори надшносл i використовуеться в тих випадках, коли поява першо! помилки з вини людини грае виключно важливу роль.
Середти час м\ж помилками з вини людини. Цей показник аналопчний середньому нароб^ку на вщмову, що використовуеться в класичнш теори надшносп i застосовуеться в тих випадках, коли помилки з вини людини не е дуже серйозними (наприклад, для оцшки частоти появи дефекпв деталей на виробничш лши з вини помилок людини).
У кожному конкретному випадку повинен бути зроблений вибiр одного з варiантiв, який вщповщае необхщнш мiрi надшносп виходячи з можливих наслщюв помилки людини. Вибiр цей робиться виходячи з аналiзу всiх можливих ризикiв.
Помилки людини можна розподшити за трьома рiвнями, i на кожному рiвнi можливе !х попередження. Наприклад, на рiвнi (1) можна запобiгти помилкам людини, на рiвнi (2) можна уникнути небажаних наслщюв помилок, що коригують неправильне функцiонування системи внаслщок помилок, внесених з вини людини, на рiвнi (3) можна виключити повторне виникнення тих чи шших ситуацiй, що призводять до помилок людини.
Види помилок, що допускаються людиною, мають таку класифiкацiю [12, 13]:
1. Помилки проектування: обумовлеш незадовшьною якiстю проектування. Наприклад, керуючи пристро! та iндикатори можуть бути розташоваш настiльки далеко один вщ одного, що оператор буде зазнавати труднощiв при одночасному користуваннi ними.
2. Операторсью помилки: виникають при неправильному виконанш персоналом, що обслуговуе, встановлених процедур або в тих випадках, коли правильш процедури взагалi не передбаченi.
3. Помилки виготовлення, мають мюце на етапi виробництва внаслiдок:
а) незадовiльно! якостi роботи, наприклад, неправильного зварювання;
б) неправильного вибору матерiалу;
в) виготовлення виробу з вщхиленням вiд конструкторсько! документаци.
4. Помилки технiчного обслуговування: виникають в процеш експлуатацi! i зазвичай викликаш неякiсним ремонтом обладнання або неправильним монтажем.
t
5. Внесення помилки: як правило, це помилки, для яких важко встановити причину !х виникнення, тобто визначити, чи виникли вони з вини людини або ж пов'язаш з обладнанням.
6. Помилки контролю: пов'язаш з помилковим прийманням як пдного елемента або пристрою, характеристики якого виходять за меж допусюв, або з помилковою вщбраковкою гiдного пристрою або елемента з характеристиками в межах допусюв.
7. Помилки звернення: виникають внаслщок незадовiльного зберiгання виробiв або !х транспортування, з вщхиленнями вiд рекомендацiй виробника [14].
Серед основних причин помилок людини можна видшити наступнi:
— незадовiльна шдготовка або низька квалiфiкацiя обслуговуючого персоналу, коли оператори або фахiвцi з техшчного обслуговування недостатньо пiдготовленi до виконання поставленого завдання;
— проходження персоналу, що обслуговуе, незадовшьним процедурам технiчного обслуговування або експлуатацп;
— недолiки в оргашзацн робочого мiсця або незадовшьш умови працi;
— незадовiльний стан оснащення необхiдною апаратурою та шструментами;
— недостатне стимулювання та мотиващя операторiв або фахiвцiв з техшчного обслуговування, що не дозволяе досягти оптимального рiвня якост !х роботи.
Сутшсть синтезу СУПБЗ полягае у визначенш вхiдно! величини х(0 оператора (структури i параметрiв) за бажаними змшами вихвдно! величини у(0.
Людина в системi управлiння СУПБЗ, також вiдрiзняються одна вiд одно!, як елементи САУ вiдрiзняються мiж собою по фiзичнiй природi, конструкцi!, потужносп i т.п. Однак, описуванi математичними моделями (ММ) одного i того ж виду в САУ, вони е однаковими динамiчними ланками (ДЛ). У кожно! динамiчно! ланки в системi САУ може бути лише одна вхщна i одна вихвдна величини (рис. 6 а). На вiдмiну вiд САУ в СУПБЗ при однш вхiднiй величинi х(0 на виходi можна отримати двi i бiльше вихiдниху(0 величин (рис. 6 б).
а б
Рис. 6. Схема динамгчних ланок а - в cucmeMi автоматичного управлтня (САУ), б - в cucmeMi управлтня профестною безпекою та здоров'ям (СУПБЗ)
Виходячи з вище сказаного в №CTeMi СУПБЗ необхщно використовувати штегрований показник математичних моделей (ММ), який найбшьш повно Mir би визначити сутшсть процешв, що протшають з пращвником. Необхщно вщзначити, що працiвник на виробництвi знаходиться в системi типу «Людина-Машина», а це означае, що вiн обов'язково мае контакт з техшчним пристроем в тому чи шшому вигляд^ i його роль - керування машиною (пристроем i / або його елементами).
Передавальною функцiею (ПФ - W(s)) ланки чи САУ називають вiдношення перетворення Лапласа Y(s) сигналу на виходi системи y(t) до перетворення Лапласа X(s) сигналу на входi x(t) при нульових початкових умовах. Передавальна функцiя W(s) мае вигляд, [12]:
W (s) = Ш = bs + b0____(4)
x(s) ^s + as+a
де ai, a2, ao, b, bo - постшш коефiцiенти; s - оператор. Згiдно з визначенням (4) випливае, що
Y(s)=W(s)X(s), (5)
а також
B(s), (6)
W (s) = -
A(s)
де A(s) = a2s2 + axs + a0; B(s) = bs + bQ - полшоми вiд 5.
Схеми СУПБЗ представляють собою кшька з'еднаних м1ж собою динам1чних ланок. Типовими з'еднаннями ланок (рис. 7) е:
- послщовне (рис. 7а);
- паралельне (рис. 7б);
- зустр1чно - паралельне (рис. 7в).
• -о fofo^fc
tum
в;
а) б)
Рис. 7. Типи з'еднання динам1чнихланок (ДЛ) а - посл1довне; б - паралельне; в - зустр1чно-паралельне (охоплення ланки зворотним зв'язком)
При послщовному з'еднанш динам1чних ланок (ДЛ) (рис. 8) вихщна величина кожно! з ланок у1 \ у2, кр1м останньо! ланки, е вхщною величиною наступно! ланки.
x(t)
Wi(s) yi( t) - W2(s) У2» - W3(s)
y(t)
Рис. 8. Посл1довне з'еднання динамгчнихланок (ДЛ)
У СУПБЗ послщовне з'еднання динам1чних ланок (ДЛ) е бшьш не ефектившшою схемою, тому що вщсутнш зворотнш зв'язок { контроль результапв управлшня. Аналопчна схемк начальник - заступник начальника (кер1вник вщдшу) - бригадир - пращвник.
Екв1валентна передавальна функщя Ж послщовно з'еднаних I ланок в ТАУ дор1внюе добутку передавальних функцш (ПФ) цих ланок:
Ж = ■ Ж2 ■ Ж3 ■... • Ж1 (7)
При паралельному з'еднанш (рис. 9) на вхщ вс1х ланок надходить одна й та ж вхщш величина х(0, а !х вихщш величини у1, у2 1 уз тдсумовуються.
Рис. 9. Паралельне з 'еднання динамгчних ланок в СУПБЗ
Екв1валентна передавальна функщя W паралельно з'еднаних l ланок дор1внюе сум1 !х передавальних функцш:
ж = + ж2 + +... + . (8)
Трете типове з'еднання (рис. 10), зване зус^чно-паралельним, призводить до утворення замкнуто! системи i складаеться з двох ланок. Ланка з передавальною функцiею Жп(я) утворюе прямий ланцюг (зв'язок) передачi сигналiв, а ланка з передавальною функщею №ос($) здiйснюе зворотнiй зв'язок.
x(t)
Wn(s) y(t)
г
± Уос
Woc(s)
Рис. 10. Типове зустргчно-паралельне з'еднання з зворотшм зв 'язком
Е^валентна передавальна функцiя W(s) зустрiчно-паралельного з'еднання ланок визначаеться за формулою замикання
Ж ^) =-^^-. (9)
1 ± Жп (5)Ж0С(5)
де - передавальна функщя ланки, що утворюе прямий ланцюг (зв'язок) передачi
сигналiв;
^ос(^) - передавальна функщя ланки з зворотним зв'язком.
У виразi (9) знак «+» вiдповiдае негативному зворотному зв'язку, а знак «-» вiдповiдае позитивному зворотному зв'язку.
Одним з основних методiв аналiзу надiйностi роботи людини е побудова дерева ймовiрностей. При використанш цього методу задаеться деяка умовна ймовiрнiсть успiшного або помилкового виконання людиною кожно! важливо! операщ! або ймовiрнiсть появи вiдповiдно! поди. Результат кожно! поди зображуеться гшками дерева ймовiрностей. Повна ймовiрнiсть усшшного виконання певно! операцi! знаходиться шдсумовуванням вiдповiдних ймовiрностей в кiнцевiй точщ шляху успiшних результатiв на дiаграмi дерева ймовiрностей. Цей метод з деякими уточненнями може враховувати таю фактори, як стрес, викликаний нестачею часу, емоцшне навантаження, навантаження, що викликане необхщшстю дiй у вщповщь, результатами взаемодiй i вiдмовами обладнання. Даний метод забезпечуе хорошу наочшсть, а пов'язанi з ним математичш обчислення простi, що в свою чергу знижуе ймовiрнiсть появи обчислювальних помилок. Крiм того, вiн дозволяе спещалюту оцiнити умовну ймовiрнiсть, яку в шшому випадку можна отримати тшьки за допомогою вирiшення складних ймовiрнiсних рiвнянь.
Приклад. Нехай пращвник (оператор) виконуе два завдання - спочатку Х, а поим - У, при цьому вш може виконувати !х як правильно, так i неправильно. 1ншими словами, неправильно виконуються завдання - едиш помилки, яю можуть з'являтися в данш ситуацi!.
Необхiдно побудувати дерево можливих результат i знайти загальну ймовiрнiсть неправильного виконання завдання. Передбачаеться, що завдання статистично незалежнi. Для виршення поставленого завдання, використовуемо дерево можливих результат зображеному на рис. 11. Введемо наступи позначення:
Ps - ймовiрнiсть успiшного виконання завдання;
Р/- ймовiрнiсть невиконання завдання; - успiшне виконання завдання;
/ - невиконання завдання;
Рх - ймовiрнiсть успiшного виконання завдання х;
Ру - ймовiрнiсть виконання завдання у;
Рх'- ймовiрнiсть невиконання завдання х';
Ру'- ймовiрнiсть невиконання завдання у'
Рис. 11. Дерево можливихрезультат1в
Зпдно рис.11, ймовiрнiсть устшного виконання завдання дорiвнюe
Ps = Рх Ру.
Аналопчно вираз для ймовiрностi невиконання завдання:
Pf = Рх Ру '+ Рх' Ру + Рх 'Ру' = 1 - Рх Ру. (10)
Сдиним способом устшного виконання системного завдання е усшшне виконання обох завдань X i У. Саме тому ймовiрнiсть правильного виконання системного завдання визначаеться як Рх Ру.
Таким чином, система СУПБЗ повинна розглядатися, як складна система управлшня, в якш паралельно з людиною присутш машини i механiзми. Кожен елемент в системi СУПБЗ, необхщно розглядати як елементарну динамiчну ланку, що складаеться з одного боку з внутршньо! системи типу «людина - машина» i, з шшого боку - зовнiшнiх зв'язкiв, включених в загальну схему СУПБЗ. На рис.12 представлена схема елементарно! динамiчно! ланки дуалютично! системи, а на рис.13 загальний вигляд СУПБЗ в дуалютичному варiантi.
В системi, представлено! на рис. 13, практично вс елементи мають два види, яю визначаються належнiстю до людини (пращвнику) або машинi (пристрою, механiзму та шшим iнструментам дiяльностi працiвника). Нормативи безпеки окремо для людей та речей, i вщповщно методи корекци, виконавчих пристро!в, контролю та шформацшних баз даних.
Рис. 12. Дуал1стична модель СУПБЗ
В систем^ представлено! на рис. 13, практично вс елементи мають два види, яю визначаються належшстю до людини (пращвнику) або машиш (пристрою, механiзму та шшим шструментам дiяльностi працiвника). Нормативи безпеки окремо для людей та речей, i вщповщно методи корекци, виконавчих пристро!в, контролю та шформацшних баз даних.
Рис. 13. Загальний вигляд СУПБЗ в дуалгстичному варгантг
Обговорення результа^в теоретичних дослщжень. Виконаш теоретичш дослщження дозволили визначитись у тому, що шдсистема «Пращвник» у загальнш систем1 СУПБЗ на шдприемста е основною ланкою, якш слщ придшяти бшьше уваги. Застосування наукових шдход1в, яю об'еднують теор1ю системного анал1зу, теорда автоматичного керування та теор1ю надшносп, вщповщно до вивчення ефективного керування системою забезпечення зменшення ризиюв травматизму та професшного захворювання довели, що шдсистема «Пращвник» е дуже складною ланкою, до яко! повинш бути застосоваш методи керування 1з урахуванням ймов1рнюного характеру поведшки на певному еташ робочого циклу. Ц вщхилення (формули 13) необхiдно обраховувати та використовувати у заходах з покращення роботи СУПБЗ.
Роботодавець у тепершшх умовах господарювання, повинен використовувати ус можливосп щодо визначення ставлення шдсистеми «Пращвник» до виконання питань з безпеки пращ та професшно! гшени за допомогою використання САУ, яка дозволяе в1ртуально визначити вщповщш математичш модел1 Wn та спрогнозувати подальш1 наслщки.
Виконаний вище анал1з показав, що для створення ефективно! СУПБЗ необхщно використовувати не звичайну односторонню схему, а дуалютичну, в якш паралельно присутш «людський фактор» 1 «техшчний фактор». За цих умов контроль СУПБЗ може запускатися в ручному або нашвавтоматичному режиму а «техшчний фактор» в будь-якому режиму за вибором людини. СУПБЗ в систем1 «людина-машина» працюе в певних межах, встановлених роботою. «Слабкою» ланкою е люди (пращвники). Тому !х придатшсть до безпечно! роботи слщ визначати шляхом професшного вщбору. У цьому випадку робота таких систем повинна бути шд постшним контролем, оскшьки ф1зюлопчний стан людини мае тенденщю змшюватися з часом, а шод1 1 раптово, що може призвести до неспод1ваних ситуацш.
Висновки. 1. Розглянуто теоретичш засади щодо шдход1в у виршенш проблеми зменшення травматизму та покращення умов пращ. Показано, що складшсть питання щодо забезпечення ефективного р1вня безпеки пращвниюв, вимагае застосування багатофакторних метод1в дослщження. Наведеш результати у теоретичному дослщжеш довели необхщшсть та можливють використання теори системного анал1зу у поеднанш 1з теор1ею автоматичного керування та теори надшносп для досягнення ще! мети.
2. Визначено, що виробнич1 умови пращ та завдання, яю висуваються кер1вниками до пращвниюв, у 21 стор1чч1, все бшьше набувають формал1зованого (детермшованого) вигляду. Пращвники на виробнищга щодо питань безпечного поводження, повинш дотримуватись правил, яю обмежують !х активнють, а це накладае вщбиток на !х поведшку. Виходячи з анал1зу, треба враховувати у такому випадку збурення та протид1ю щодо виконання цих правил та обмежень. Необхщно враховувати ус помилки та вщхилення вщ нормального стану пращвника починаючи 1з самих незначних.
3. Визначено, що система керування безпекою базусться на ефективнiй та безпомилково! робот пiдсистеми «Пращвник», яка носить ймовiрнiсний характер (за природою свого походження), тобто помилки можуть мати мюце у роботi. Це призводить до необхвдносп врахування усiх складових дуалютично! схеми керування СУПБЗ. Необхiдно переглянути усi шструкщ! з охорони пращ iз урахуванням ризикiв не виконання вимог безпеки та з урахуванням !х наслiдкiв.
4. Системи автоматичного контролю у системах автоматичного керування, повинш бути втшеш на виробнищга для забезпечення реестращ! безпомилково! роботи пращвниюв, та надання !м допомоги у разi складних виробничих ситуацш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Derzhavna sluzhba Ukrayiny z pytan' pratsi. (2020, October, 14). Stan vyrobnychoho travmatyzmu [The state of occupational injuries]. Retrieved from URL https://dsp.gov.ua/stan-vyrobnychoho-travmatyzmu/
2. Berezuts'kyy, V. V., Vas'kovets', L. A. and So (2018). Osnovy profesiynoyi bezpeky ta zdorov"ya lyudyny [Fundamentals of occupational safety and human health]. Kharkiv: NTU «KhPI».
3. Khalil', V. V. (2016). Keruvannya okhoronoyu pratsi na pidpryyemstvi iz zastosuvannyam metodolohiyi IDEF0 [Occupational safety management at the enterprise using the IDEF0 methodology.]. Systemy obrobky informatsiyi, (9), 203-27.
4. Chernyshov, V. N., & Chernyshov, A. V. (2008). Teorija sistem i sistemnyj analiz [Systems theory and systems analysis]. Tambov: TGTU.
5. Haight, J. M. (2007). Automated Control Systems Do They Reduce Human Error and Incidents? Professional Safety, 52(05).
6. Levitt, R. E., & Samelson, N. M. (1993). Construction safety management. John Wiley & Sons.
7. Zhang, S., Boukamp, F., & Teizer, J. (2015). Ontology-based semantic modeling of construction safety knowledge: Towards automated safety planning for job hazard analysis (JHA). Automation in Construction, 52, 29-41.
8. Mikulik, J., & Zajdel, M. (2009). Automatic risk control based on FSA methodology adaptation for safety assessment in intelligent buildings. International Journal of Applied Mathematics and Computer Science, 19(2), 317-326.
9. Wang, J., & Razavi, S. (2019). Integrated and automated Systems for Safe Construction Sites. Professional Safety, 64(02), 41-45.
10. Cherkasskaya, G. V. (2009). Sotsial'no-ekonomicheskie sistemy: sushchnost' i problemy issledovaniy [Socio-economic systems: essence and problems of research.]. Vestnik Leningradskogo gosudarstvennogo universiteta im. AS Pushkina, 3 (Ekonomika).
11. Popovych, M. H., Koval'chuk. (2012). Teoriya avtomatychnoho keruvannya [Theory of automatic control] (2nd ed.). Kyyiv: Lybid'.
12. Berezuts'kyy, V.V. (1999) Teoretychni osnovy bezpeky zhyttyediyal'nosti [Theoretical foundations of life safety]. Kharkiv: KhHPU.
13. Nesterov, A.V. & Nesterov, S.V. (2006) Teoriya avtomatychnoho upravlinnya [Theory of automatic control]. Zbirnyk Dopomoha. Krasnodar: HOUVPO «KubHTU».
14. Vasilevs'kyy, O. M., & Ihnatenko, O. H. (2013). Normuvannya pokaznykiv nadiynosti tekhnichnykh zasobiv [Standardization of indicators of reliability of technical means]. Vinnytsya: VNTU.
