CC BY
40
10. Постанова Кабшету Míhíctpíb Укра1ни «Про затвер-дження методик проведення анатзу впливу та вiдстеження резуль-тативност регуляторного акта» вiд 11 березня 2004 р. № 308 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada. gov. ua/laws/show/308-2004-%D0%BF.
11. Регуляторна дiяльнiсть в Укра1ш: планування, обгрунту-вання, обговорення, вiдстеження: пошбник / К.О. Ващенко, О.М. Мiрошнiченко, 1.Г. Барчук та iн. - К., 2008. - 156 с.
12. Щодо вщстеження результативностi регуляторних актiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.dkrp.gov.ua/files/ bc39f.doc.
Надшшла до редакци 12.12.2016р.
А. О. Щерба
ПЩХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1Й ТА ШВЕСШЦШНО1 АКТИВНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ
Iнвестицiйна актившсть та швестици завжди перебувають у цен^ уваги науковцiв. Iнвестицiйна актившсть впливае не тiльки на економiчний розвиток, але i на розвиток суспшьства в цiлому. Найважливiшi функци для пiдприемства, без яких неможливий еко-номiчний розвиток кра1ни, виконують швестици. У сучаснiй лтера-турi iснуе безлiч визначень понять «швестици» та «iнвестицiйна актившсть». Однак швестици характеризуются недостатньо чiтко, тому буде доцшьно уточнити економiчну сутшсть понять «швестици» та «швестицшна активнiсть».
Проблеми розширення джерел швестицшно! активностi про-мислових пiдприемств висв^лено у працях вiтчизняних i зарубiж-них учених. Питанням сутностi, структури, факторiв, методiв шд-вищення швестицшно! активносп промислових пiдприемств при-свячено багато науково-практичних праць таких учених, як: I. Бланк [4], Л. Борщ [6], Г. Сршова [13], О. Богуцька [5], С. Будяков [7], М. Денисенко [11], В. Шевчук, П. Рогожин [31], О. Раевнева [23],
© А.О. Щерба, 2016
О. Ястремська [33], Л. Салимов [26], М. Денисенко [11], Г. Харламова [27], О. Щербань [32] та iH.
Метою статп е визначення сутносп економiчних категорiй «швестици» та «iнвестицiйна актившсть», що впливають на залу-чення капiтальних швестицш.
1нвестицп як економiчна категорiя ввшшли у вiтчизняну лгге-ратуру i практику у 90-х роках ХХ ст., коли розпочалося ринкове перетворення суспшьства. 1з входженням Укра1'ни в ринкову систему ведення господарства встановленню економiчноl сутностi ш-вестицш надавалося все бiльше уваги, проте наукова думка не мае ушверсального формулювання iнвестицiй, яке б повшстю вщпов> дало вимогам теори та практики ведення господарства. На сьогодш втизнянш економiцi притаманна низька швестицшна активнiсть, яка розумiеться як стутнь iнтенсивностi процесiв iнвестування, що визначаеться обсягами, темпами зростання й ефектившстю вико-ристання iнвестицiйних ресурсiв [6, с. 31].
У сучасному розумшш швестици - це вс види фшансових, матерiальних та iнших цшностей, що вкладаються iнвесторами в об'екти шдприемництва, й iншi види дiяльностi з метою отримання доходу. 1з розвитком ринкових вiдносин в Укра1'ш змiнюються погляди на сутшсть iнвестицiй, виникають i розвиваються науковi шд-ходи до 1'х оцшки, а також форм, методiв та принцишв iнвестування.
Пiдходи вчених до трактування даного термiна рiзняться. Для бшьш глибокого розумiння доцiльно детально розглянути визначення поняття «швестици».
Термш «швестици» походить вiд англшського слова «to invest», що означае «вкладати». У новому словнику шшомовних слiв подано таке визначення: «1нвестищя» (нiм. Investition, вiд лат. Investire - вкладати) - довгострокове вкладення капiталу в будь-яке пiдприемство, справу, особливо за кордоном, щоб отримати прибу-ток [20, с. 672]. На сьогодш ще немае однозначного трактування цього термша як у зарубiжнiй, так i у втизнянш лiтературi. У бiльш широкому розумшш швестици являють собою вкладення ка-шталу з метою наступного його примноження.
Згiдно iз Законом Украши «Про iнвестицiйну дiяльнiсть» ш-вестищями е всi види е майнових та штелектуальних цiнностей, що вкладаються в об'екти шдприемницько! та шших видiв дiяльностi, в результатi яко! створюеться прибуток (дохiд) або досягаеться со-
щальний ефект. Таке визначення швестицш е найбшьш розповсю-дженим i подаеться в бшьшосп сучасних вiтчизняних шдручниюв. Воно мае подвiйний характер: з одного боку, швестици розгляда-ються як засiб примноження капiталу, з шшого - як засiб надання певних соцiальних послуг, якi зрештою сприяють сощально-еконо-мiчному розвитку суспшьства. Окрiм того, у наведеному в Закон Украши «Про iнвестицiйну дiяльнiсть» визначеннi не тiльки врахо-вуеться дiевiсть iнвестицiй i при цьому розкриваеться взае-мозв'язок, процес перетворення швестицшних ресурсiв на вкла-дення, витрати, але i подаеться широка класифшащя iнвестицiй [14, ст. 1].
Вiдповiдно до Податкового Кодексу Украши швестици - це господарсью операци, якi передбачають придбання основних засо-бiв, нематерiальних активiв, корпоративних прав та/або цшних па-перiв в обмiн на кошти або майно [22].
На думку I. Бланка, швестищями тдприемства е вкладення капiталу у вшх його формах у рiзнi об'екти (iнструменти) його гос-подарсько! дiяльностi з метою отримання прибутку, а також досяг-нення економiчного чи позаекономiчного ефекту, тобто будь-якого шшого корисного ефекту, здшснення якого базуеться на ринкових принципах i пов'язане з факторами часу, ризику i лiквiдностi. Проте в такому випадку незрозумшими е принциповi вщмшност швести-цiй вiд iнших операцш, оскiльки i неiнвестицiйне споживання кат-талу припускае деякий позитивний позаекономiчний ефект [4, с. 38].
Украшський учений А. Пересада сформулював швестици як вкладення катталу в об'екти шдприемницько! дiяльностi з метою забезпечення його зростання в майбутньому [21, с. 272]. Варто вщ-значити, що А. 1дрисова дотримуеться тако! само! думки щодо визначення швестицш: це вкладення катталу з метою його подаль-шого збшьшення [15, с.174-176].
В економiчному словнику за редакщею С. Мочерного швестици тлумачаться як довготермiновi вкладення катталу в рiзнi сфери та галузi народного господарства всерединi краши та за И межами з метою привласнення прибутку [19, с.13].
На думку М. Денисенко, швестици - це те, що вщкладаеться на завтра, одну 1х частину складають споживчi блага, яю не викори-стовуються в поточному перюд^ вони вiдкладаються на збшьшення
запашв, шшу - ресурси, якi направляються на розширення виробни-цтва [11, с.7]. У цьому твердженнi до швестицш належать споживчi швестици, тобто придбання предметiв тривалого користування.
В. Шевчук та П. Рогожин вщзначають, що швестици - це вс види активiв (коштiв), якi вкладаються в господарську дiяльнiсть iз метою отримання доходу [31, с. 384].
М. Ареф'ев тд iнвестицiями розумie сукупнiсть усiх грошо-вих, майнових й штелектуальних цшностей, вкладених у реалiзацiю рiзних програм i проекпв виробничо!, комерцшно!, сощально!, на-уково!, культурно! або якоюь шшо! сфери з метою одержання при-бутку (доходу) або досягнення сощального або економiчного ефекту [3, с. 124].
За визначенням В. Гераймович, швестищями е довгостроковi вкладення фiнансових, матерiальних та iнтелектуальних ресурсiв у необоротт активи та прирiст оборотних активiв з метою одержання прибутку i пiдвищення суспiльного добробуту в кра!ш [9, с. 98-100].
Л. Борщ трактуе швестици як економiчнi ресурси, що направляються на збшьшення реального катталу суспiльства, тобто на розширення та модертзащю виробничого апарату, та швестици в «людський каттал», якi на сучасному етапi розвитку економши набувають все бiльшого значення [6, с. 44-52].
М. Чорна та С. Глухово! визначають швестици як комплекс доволi складних явищ, якi набувають рiзноманiтних форм, а тому економiчне поняття iнвестицiй може розглядатися в рiзних аспектах [29, с. 210].
З точки зору Д. Молодченко, швестици являють собою суку-пшсть ресурсiв у формi власного, залученого та позикового катталу, з одного боку, та сукупшсть фшансових, матерiальних i нема-терiальних цiнностей, спрямованих на збшьшення катталу в май-бутньому, - з шшого [18, с.19].
Американсью економiсти Л.Дж. Гiтман та М.Д. Джонк тд ш-вестищями розумiють будь-який iнструмент, у який можна вкласти грошi з метою збереження чи примноження !х вартосп та (або) за-безпечення додатно! величини доходу [10, с. 10].
Дж. Розенберг визначае швестици як використання грошей з метою отримання бшьших грошей, отримання доходу або досягнення приросту катталу, або i для того, i для шшого [24, с. 173].
Лауреат Нобелевсько! преми в галузi економши У. Шарп iз спiвавторами трактуе термш «iнвестицiя» як вiдмову вщ певно! цш-
ност в поточному перiодi з метою отримання щнносп в майбут-ньому [30, с. 1]. Але дане визначення не дозволяе розрiзнити швестици та вкладення катталу у здшснення шдприемницько].' дiяльно-стi, також тд дане визначення пiдпадають банювсью вклади, що припускають розставання з грошима сьогоднi для отримання доходу в майбутньому, в яких немае ознак m швестищйно^ m шдприемницько].' дiяльностi.
З урахуванням вищезазначеного можна систематизувати ю-нуючi точки зору на трактування поняття «швестици» таким чином. У законодавчих актах iнвестицiï виступають об'ектом цившьного права та являють собою вс види ресурсiв, що вкладаються в об'екти шдприемницько].' та iнших вцщв дiяльностi з метою отримання при-бутку (доходу).
I. Бланк, А. Пересада, А. 1дрисова визначають швестици як вкладення катталу. Вони акцентують увагу на тому, що швестици - це вкладання катталу у вшх його формах у тдприемницьку дiяльнiсть для забезпечення його зростання у майбутньому.
Деякi науковщ, а саме С. Мочерний, В. Гераймович, розгля-дають iнвестицiï як довгостроковi вкладення. Вони стверджують, що швестици можна вщнести до суб'екпв господарювання швести-цiйноï дiяльностi з метою одержання шших благ.
Як сукупшсть ресуршв (активiв) тлумачать швестици таю економюти, як Л. Борщ, Д. Молодченко, В. Шевчук та П. Рогожин. Вони тдкреслюють, що швестицшш ресурси, яю являють собою швестици, спрямуються на розширення та вщновлення власного ка-пiталу або шших випд.
У. Шарп, Дж. Розенберг, М. Денисенко розглядають швестици як процес або швестицшш операци. Науковщ стверджують, що швестици - це шструмент пiдприемницькоï дiяльностi, який вири-совуеться з метою збереження чи отримання доходу.
У сучасних умовах усшшний розвиток промислових шдпри-емств обумовлений здшсненням ефективно].' iнвестицiйноï дiяльно-стi, у процесi яко1' вщбуваегься залучення всiх форм капiталу, дер-жавних та iноземних iнвестицiй, що сприяе впровадженню та осво-енню нов^шх технологiй виробництва, а також тдвищенню ix кон-курентоспроможностi. Отже, iнвестицiйна активнiсть пiдприемств визначаеться спрямовашстю iнтересiв на досягнення конкурентних переваг, а також вщображае ступiнь внутршньо].' потреби в онов-леннi власного виробничого капiталу.
На сьогодш не i^ye единого визначення сутносп поняття «iнвестицiйнa актившсть». Для поглибленого вивчення дано1' кате-ropiï пpоaнaлiзyeмо ïï сyтнiсть.
Iнвестицiйнa актившсть - це штенсившсть зaлyчення швестицш в економiкy пiдпpиeмствa - таке визначення характерне для бшьшост yкpaïнських yчених [17, с. 3G]. Отже, iнвестицiйнa актив-нiсть вiдобpaжae динaмiкy зaлyчення iнвестицiй, ix структуру, а та-кож спiввiдносить деяю мaкpоекономiчнi показники, якi описують i характеризують стyпiнь мiнливостi iнвестицiйноï дiяльностi.
На думку О. Савлука, швестицшна aктивнiсть - це сyкyпнiсть швестицшних потокiв yнaслiдок здiйснення iнвестицiйноï дiяльно-стi [25, с. 243]. У даному визначенш головним фактором швестицшно].' активност e iнвестицiйний потш, що являe собою швести-цшш ресурси.
У дослiдженнi G. Казакевича вiдзнaчaeться, що iнвестицiйнa aктивнiсть - це сукупшсть власних фiнaнсовиx можливостей i мож-ливiсть залучення зовшшшх фiнaнсовиx pесypсiв [32, с. 16G-165]. Дане визначення xapaктеpизye iнвестицiйнy актившсть як забезпе-чення залучення pесypсiв. Однак серед складових запропоновано тшьки фiнaнсовi ресурси, яких недостатньо для досягнення очшу-ваного прибутку.
А. Асаул pозглядae iнвестицiйнy aктивнiсть як концентращю та pозподiл iнвестицiйного катталу, aктивiзaцiю впровадження но-вих виробничих потужностей, розвиток прямих i портфельних ш-вестицiй [2, с. 5З-б2]. Автор xapaктеpизye iнвестицiйнy aктивнiсть як залучення швестицш, яю впливають на усшшнють кaпiтaлy шд-пpиeмствa.
За визначенням Н. Климова, швестицшна актившсть - це сту-тнь штенсивносп пpоцесiв iнвестyвaння в рамках пiдпpиeмствa, що вpaxовye pесypснi та реашзоваш iнвестицiйнi можливостi регю-нaльноï економiчноï системи [1б, с. 52]. Таке визначення мютить неточнiсть, тому що бшьше xapaктеpизye iнвестицiйнi можливостi, шж iнвестицiйнy aктивнiсть.
Л. Сaлiмов ввaжae, що iнвестицiйнa aктивнiсть - це поведшка сyб'eктiв iнвестицiйноï дiяльностi; динамша pозмipy та структури iнвестицiй; темпи зростання й ефектившсть використання швестицшних ресуршв [2б, с. S5]. Слiд зауважити, що в даному випадку автор aкцентye увагу на використанш пapaметpiв, за допомогою яких можна визначити швестицшну дiяльнiсть пiдпpиeмствa.
На думку В. Бутиршо1', швестицшну актившсть слiд розгля-дати як характеристику кшцевого результату iнвестицiйного про-цесу [8, с. 47]. Автор повшстю ототожнюе швестицшну актившсть з швестицшною дiяльнiстю. При цьому визначення потребуе уточ-нення, тому що не можна охарактеризувати швестицшну актившсть тшьки на основi змiни динамiки та структури швестицш.
Г. Харламова визначае швестицшну актившсть об'екта шве-стування як штенсившсть залучення в нього швестицш [27, с. 7379]. У даному пiдxодi недостатньо характеризувати швестицшну актившсть як об'ект швестування, тому що юнуе багато шших по-казникiв, за допомогою яких можна досягти конкретного результату.
Ю. Анiскiн, А. Бударова, А. Попов трактують швестицшну актившсть як залучення i реалiзацiю позикового катталу, прямих та портфельних швестицш з метою шдвищення економiчного по-тенщалу i переведення пiдприемства на яюсно новий рiвень функ-цiонування [1, с. 47]. Автори тдкреслюють, що вщ таких факторiв, як економiчний потенцiал та iнвестування власних кош^в, завжди залежатиме iнвестицiйна активнiсть шдприемства.
В. Будяков пiд iнвестицiйною актившстю розумiе швидкiсть (iнтенсивнiсть) перебiг швестицшних процесiв, що вимiрюеться змiною сшввщношень iнвестицiй до валово1' додано1' вартосп або валового регiонального продукту; змши динамiки зрушень структури каштальних iнвестицiй; змiни спiввiдношень iнвестицiй в ос-новний капiтал до середньооблшово1' чисельностi працiвникiв у реальному ^Ri^i економiки регiону [7, с. 47] Отже, iнтенсивнiсть е складовою iнвестицiйноï активностi.
Т. Чаргазiя тлумачить iнвестицiйну активнiсть як позитивну динамшу змiни параметрiв, що характеризують обсяги швестицш, результати 1'х реалiзацiï та джерела надходження [28, с. 159]. Автор акцентуе увагу на тому, що в даному випадку динамша певних по-казникiв характеризуе швестицшну дiяльнiсть пiдприемства.
Аналiз iснуючиx трактувань засвщчив рiзноманiтнiсть визначення поняття «iнвестицiйна активнiсть». Iнвестицiйна активнiсть спрямовуеться не тiльки на залучення ресуршв, але i на впрова-дження iнвестицiй. Iнвестицiйна активнiсть - це не тшьки штенсившсть залучення швестицш у шдприемство, але i створення пе-редумов для вщповщного розмiщення залучених коштiв.
Отже, шд iнвестицiйною активнiстю слiд розум^и динамiку залучення та структуру швестицш, яю характеризують швести-цiйну дiяльнiсть на пiдприемствi, а також можливють залучення ф> нансових ресурсiв з метою отримання прибутку чи шшого очшува-ного ефекту. Ефекту можна досягти за допомогою сукупносп еко-номiчних параметрiв, якi включать рiвень i структуру iнвестицiй.
Оскiльки економiчна сутнiсть поняття «iнвестицiйна актившсть» до сьогоднi чiтко не сформована, необидно проанатзувати швестици, що допоможе встановити ч^ку структуру швестицшно1 активност пiдприемства. Для виявлення привабливостi швестицш-ного клiмату слiд проаналiзувати показники попередшх рокiв ш-вестицшно1 активност (табл. 1, рисунок). За даними Держкомстату Украши в сiчнi-вереснi 2016 р. в економшу iноземними швесторами вкладено 2859,1 млн дол. США прямих швестицш.
Таблиця 1
Структура каштальних швестицш за джерелами фшансування _ у 2010-2015 рр., млн грн / % [12]__
Показник 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Усього 180575,5 / 24126,0 / 273256,0 / 249873,4 / 219419,9 / 23116,4 /
100 100 100 100 100 100
у т.ч. за рахунок: кошт!в держав- 10223,3 / 17376,7 / 16288,3 / 6174,9 / 2738,7 / 6919,5 /
ного бюджету 5,7 7,2 5,7 2,5 1,2 2,5
кош™ мюцевих 5730,8 / 7746,9 / 8555,7 / 6796,8 / 5918,2 / 14260,0 /
бюдже™ 3,2 3,2 3,1 2,7 2,7 5,2
власних кош™
шдприемств та ор- 111371,0 / 147569,6 / 171176,6 / 165786,7 / 154629,5 / 184351,3 /
ган1зад1й 61,7 61,2 62,6 66,3 70,5 67,5
кредипв банку та 22888,1 / 36651,9 / 39724,7 / 34734,7 / 21739,3 / 20740,1 /
1нших позик 12,7 15,2 14,5 13,4 9,9 7,6
кош™ шоземних 3723,9 / 5038,9 / 4904,3 / 4271,3 / 5639,8 / 8185,4 /
1нвестор1в 2,1 2,1 1,8 1,7 2,6 2,9
кошт1в населения
на буд1вництво 18885,9 / 17589,2 / 22575,5 / 24072,3 / 22064,2 / 319885,4 /
житла 10,4 7,3 8,3 9,6 10,1 11,7
1нших джерел ф1- 7752,5 / 9312,8 / 10030,9 / 8036,7 / 6690,2 / 6674,7 /
нансування 4,3 3,9 3,7 3,2 3,1 2,4
Зростання обсягiв капiтальних швестицш прискорилось у II кварталi 2016 р. до 17,5% порiвняно з вщповщним перiодом 2015 р. (скорочення на 3,6% у II кварталi 2015 р. та зростання на 0,7% у I квартал 2016 р., зростання на 7,5% у IV квартал 2015 р.).
61,2
62.6
20,5
\> 2,"
66.3
I
2010
2011
2012
3,4 2013
1,7»
13,2
70.5
2,5.
2014
67.5
I
_ V+12
2015
□ контв державного бюджету О контв шсцевих бюджепв
□ власних контв пщприемств та оргашзацш □ кредитов бангав та шших позик
□ контв шоземннх швестор1в Н контв населения на буд1вництво житла
Шншнхджерел фшансування
Рисунок. Днналпка катталъних твестшрй за
джерелами фтансування у 2010-2015 рр., %
Така висока швестицшна динамша у II кварталi забезпечила форму-вання позитивное' динамiки капiтальних iнвестицiй за тдсумком I пiврiччя 2016 р. на рiвнi 9,6% - скорочення на 9,2% у I пiврiччi 2015 р. Зростання каштальних швестицш стало наслщком пожвав-лення швестицшно! активносп [12].
Аналiз структури та динамши капiтальних iнвестицiй за дже-релами фшансування у 201-2015 рр. дозволив визначити, що зага-льна величина каштальних швестицш постшно збiльшувалася. У структура швестицш за джерелами фшансування частка мюцевих бюджета збшьшилася з 3,2 до 5,2%. !нвестування власних коштiв пiдприемств порiвняно з 2010 р. (61,7%) у 2015 р. зросло до 67,5%. Частка кредита банюв та шших позик у загальних обсягах катта-ловкладень становила 7,6%, тобто порiвняно з 2010 р. зменшилася (12,7%), що пояснюеться загальною економiчною ситуащею в кра-!ш. Суттево зменшилася також частка кошта державного бюджету. Якщо в 2011 р. вона збшьшилася на 7,2%, то в наступш роки постшно зменшувалася (2012 р. - 5,7%, 2015 р. - 2,5%) [12].
Анатз каштальних швестицш за видами промислово! дiяль-ност наведено в табл. 2.
Анатз каштальних швестицш за видами промислово! дiяль-ност за 2011-2015 рр. свщчить, що основними е переробна та до-бувна промисловiсть.
У результат виконаного аналiзу встановлено, що традицшно переважае частка харчово! промисловост^ яка складае 15,5% вiд за-гального обсягу залучених iнвестицiй у промисловють у 2015 р. У структурi капiтальних iнвестицiй незначними залишаються частка швестицш: виробництво коксу та продукта нафтоперероблення (0,7% у 2015 р.) та виробництво електричного устаткування (0,7%). Водночас частка каштальних швестицш у металурги становила 14,2%, а у 2011 р. - 12,4%. Слщ вщзначити, що найбшьше зростання вщбулося у 2015 р. на шдприемствах добувно! промисловостi -18466,3 млн грн (21,1%), у тому чи^ переробно! - 46219,1 млн грн (52,7%).
Динамiка iнвестицiй свiдчить, що обсяг швестицш в Укра!ш збшьшуеться, але !х все ж замало для того, щоб досягти рiвня роз-витку кра!н Свропи.
Висновки. Виявлено рiзноманiтнiсть трактувань поняття «ш-вестиц^'». Аналiз iснуючих наукових поглядiв дозволив уточнити
Таблиця 2
Каштальш швестицп за видами промисловоТ дiяльностi _у 2011-2015 рр., млн грн / % [12]_
Вид промислово! д1яльност1 2011 2012 2013 2014 2015
Промисловкть 78725,8 / 100 91598,4 / 100 97574,1 / 100 86242,0 / 100 87656,0 / 100
Добувна промисловкть 22097,7 / 28,1 22293,5 / 24,3 21624,8 / 22,2 20010,6 / 23,2 18466,3 / 21,1
Переробна промисловкть 42161,3 / 53,5 42276,8 / 41,2 44717,9 / 45,9 42474,4 / 49,3 46219,1 / 52,7
Харчова пормисловкть 12061,5 / 15,3 13279,7 / 14,5 14941,3 / 15,3 13486,7 15,6 13548,5 / 15,5
Легка промисловкть 539,4 / 0,7 371,6 / 0,4 481,5 / 0,5 623,0 / 0,7 987,0 / 1,1
Виробництво вироб1в з дере-вини, виробництво паперу 3596,4 / 4,6 2258,4 / 2,5 2433,9 / 2,5 2011,8 / 2,3 4031,1 / 4,6
Виробництво коксу та продук™ нафто перероблення 1602,5 / 2,0 1237,5 / 1,5 674,6 / 0,7 534,2 / 0,6 579,6 / 0,7
Виробництво х1м1чних речовин [ х1м1чно! продукцн 2767,7 / 3,5 3436,6 / 3,7 2653,6 / 2,7 2174,6 / 2,5 1679,7 / 1,9
Металурпя 9787,0 / 12,4 9227,8 / 10,0 10875,0 / 11,1 11833,6 / 13,7 12470,0 / 14,2
Виробництво електричного уста-ткування 632,7 / 0,8 673,4 / 0,7 1000,3 / 1,0 601,7 / 0,7 584,8 / 0,7
Виробництво автотранспортних засоб1в 2422,7 / 3,1 2815,4 / 3,1 3122,9 / 3,2 2627,7 / 3,0 3332,1 / 3,8
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повггря 13475,1 / 27,7 25381,8 / 27,7 29309,5 / 30,0 22895,0 / 26,5 21347,2 / 24,3
Водопостачання, канал1защя, по-водження з вщходами 991,7 / 1,6 1646,3 / 1,8 1921,9 / 1,9 862,0 / 1,0 1623,4 / 1,8
економiчну сутнiсть категорп «швестици» як довгострокове вкла-дення капiталу в будь-яке пiдприeмство, щоб отримати прибуток. Систематизовано iснуючi точки зору на змют даного поняття. Об-грунтовано, що швестицп - це вкладення капiталу у вшх його формах у шдприемницьку дiяльнiсть для забезпечення його зростання в майбутньому.
Конкретизовано економiчну сутнiсть поняття «швестицшна актившсть» як вiдображення динамiки залучення iнвестицiй та !х структури, що характеризують iнвестицiйну дiяльнiсть на шдпри-eмствi, а також можливiсть залучення фшансових ресурсiв з метою отримання прибутку чи iншого очiкуваного ефекту. Ефекту можна досягти за допомогою сукупност економiчних параметрiв, якi включать рiвень i структуру iнвестицiй.
Встановлено зростання обсяпв капiтальних iнвестицiй у II квартал 2016 р. до 17,5% ropiB^HO з II кварталом 2015 р. (скоро-чення на 3,6%). Така висока швестицшна динамша у II кваpталi за-безпечуе формування позитивно! динамiки капiтальних швестицш. Результати дослщження динамiки та структури каштальних швес-тицiй за видами промислово! дiяльностi за 2011-2015 рр. свщчать, що загальна величина швестицш постшно збiльшуeться.
Структура капiтальних швестицш значно попршилась, незва-жаючи на те, що !х основна частка припадае на переробну промис-ловють (у 2015 р. 52,7% вщ загального обсягу капiтальних вкла-день). Швестицшна активнiсть у сфеpi розподшення електpоенеpгii, газу, пари та кондицшованого повiтpя у 2015 р. поpiвняно з 2011 р. зменшилася (24,3 та 17,1% вщповщно). Iнвестицiйна актившсть у переробнш пpомисловостi знизилася за аналопчний пеpiод з 23,2% до 21,1%. Суттевi коливання iнвестицiйноi активносп за видами промислово! дiяльностi спостертаються у сфеpi виробництва xi-мiчниx речовин i xiмiчноi пpодукцii. Прюритетними видами про-мисловостi за перюд 2011-2015 pp. е добувна та переробна промис-ловiсть.
Лiтература
1. Анискин Ю.П. Управление инвестиционной активностью / Ю.П. Анискин, А.Ю. Бударова, А.Н. Попов, В.В. Привалов; под общ. ред. Ю.П. Анискина. - М.: ИКФ «Омега-Л», 2002. - 272 с.
2. Асаул А. Систематизация факторов, характеризующих инвестиционную привлекательность регионов / А. Асаул // Репо-нальна економша. - 2004. - № 2. - C. 53-62.
3. Ареф'ев M.I. Формування джерел фшансування швестицш в реальний сектор економши: дис. канд. екон. наук: 08.00.05 / M.I. Ареф'ев. - М., 2002. - 124 с.
4. Бланк I.O. Швестицшний менеджмент: тдручник / I.O. Бланк, Н.М. Гуляева. - К.: Ки!в. нац. торг.- екон. ун-т, 2003. - 398 с.
5. Богуцька О. А. Обл^ацшна позика як джерело швестицш-но! активносп тдприемств / О.А.Богуцька. - Донецьк: ШП НАН Украши, 2015. - 31 с.
6. Борщ Л.М. Ыноваци i iнвестицii в реальному сектоpi еко-номiки: перспективи розвитку / Л.М. Борщ // Економша ринкових вiдносин. - 2008. - № 22. - С. 44-52.
7. Будяков В.С. Методи шдвищення швестицшно! активносп у регiонi : дис. ... канд. екон. наук: 08.00.05 / В.С. Будяков. -Донецьк, 2008. - 181 с.
8. Бутирша В.М. 1нвестицшна актившсть та проактившсть в економщ мюта / В.М. Бутирша, Т.З. Чарг^я // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Экономика и управление. - Симферополь: Информ.-изд. отд. ТНУ, 2012. - Т. 25(64). - № 3. - С. 46-54.
9. Гераймович В.Л. Неузгодженосп у визначенш сутност економiчноl категорп «швестици» / В.Л. Гераймович // Молодий вчений. - 2014. - № 12(15). - С. 98-100.
10. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Л. Дж. Гитман, М. Д. Джонк; пер. с англ. - М. : Дело, 1997. - 1008 с.
11. Денисенко М.П. Основи швестицшно! дiяльностi : тдру-чник для студ. вузiв / М.П. Денисенко. К. : Алерта, 2003. - 338с.
12. Каштальш швестици 2010-2015 р. [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
13. Сршова Г.В. 1нвестицшна актившсть шдприемств та шляхи !! забезпечення / Г.В.Сршова // Економша i прогнозування. -2011. - №4. - С.53-63.
14. Про швестицшну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вщ 18 ве-ресня 1991 р. ^з змшами та доповненнями) // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - №38. - С. 188.
15. Идрисова А. Р. Сущность инвестиций, инвестиционной привлекательности и роль инвестиционного проектирования в деятельности предприятий / А. Р. Идрисова // Вюник Хмельницького нацюнального унiверситету. - 2008. - № 2. - Т. 2. - С. 174-176.
16. Климова Н. И. Инвестиционные параметры регионального развития / Н. И. Климова // Регион: экономика и социология. -2000. - № 3. - С. 24-41.
17. Майорова, Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть: навч. пошб. / Т.В. Майорова. - К.: ЦУЛ, 2004. - 376 с.
18. Молодченко Д. Г. Теоретичш та методичш засади управ-лшня шновацшно-швестицшним забезпеченням будiвельних орга-нiзацiй регiону: автореферат. канд. екон. наук, спец.: 08.00.05 - ро-звиток продуктивних сил i регiональна економiка / Д. Г. Молодченко. - Х. : НДЦ iндустр. проблем розвитку, 2016. - 20 с.
19. Мочерний С.В. Основи eK0H0Mi4H0i' теори: навч. noci6. для студ. вищ. навч. закл. / С.В. Мочерний, О.А. Устенко. - К.: Ака-демiя, 2009. - 502 с.
20. Новий словник iншомовних CTiB близько 40000 слiв i сло-восполучень / Л.1. Шевченко, О.1. Нiка, О.1. Хом'як, А.А. Дем'янюк; за ред. Л.1. Шевченко. - К.: АР1Й. - 2008. - 672с.
21. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. - К., 2002. - 272 с.
22. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.rada.gov.ua.
23. Раевнева О.В. Статистична оцшка швестицшно! актив-носп в Укра!ш / О.В. Раевнева, Л.В.Гриневич // Бiзнес 1нформ. -2012. - №7. - С. 111-114.
24. Розенберг Дж. М. Инвестиции: терминологический сло-вар / Дж. М. Розенберг. - М. : ИНФРА-М, 1997. - 400 с.
25. Савлук О.В. Концептуальш шдходи до визначення швестицшно! привабливост / О.В.Савлук // Економiчнi науки. - 2011. -№5.- С. 243.
26. Салимов Л.Н. Сущность инвестиционной активности и ее значение в управлении региональной экономикой / Л.Н. Салимов // Вестник Челябинского государственного университета. - 2009. -№ 9(147). - С. 83-88.
27. Харламова Г.О. Оцшювання привабливост об'екпв шве-стування / Г.О. Харламова // Актуальш проблеми економши. -2008. - № 9 (87). - С. 73-79.
28. Чаргазiя Т.З. Сутшсть та особливосп швестицшно! акти-вност в економщ великого промислового мюта / Т.З. Чаргазiя // 1нвестицшна економiка. - 2014. - № 5. - С. 157-162.
29. Чорна М.В. Формування ефективно! швестицшно! пол> тики тдприемства: монографiя / М.В. Чорна, С.В. Глухова. - Хар-кiв: ФОП Шейнiна О.В., 2010. - 210 с.
30. Шарп У. Инвестиции / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бэйли; пер. с англ. А. Н. Буренина, А. А. Васина. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 1028 с.
31. Шевчук В.Я. Основи iнвестицiйно! дiяльностi / В.Я. Шевчук, П.С. Рогожин. - К.: Генеза, 1997. - 384 с.
32. Щербань О.Д. Визначення швестицшно1' активносп ук-рашських пiдприемств / О.Д.Щербань // Зовшшня торгiвля: еконо-мша, фiнанси, право. - 2014. - №2. - С.160-165.
33. Ястремська О.В. 1нвестицшна дiяльнiсть промислових тдприемств: методологiчнi та методичнi засади / О.М. Ястремська. - Х.: ИЖЕК, 2004. - 488 с.
Надшшла до редакци 19.09.2016р.
Д.А. Самодурова
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ШВЕСТИЦШНО!'
АКТИВНОСТ1 ШДПРИСМСТВ
Сьогоднi тема швестицшно1' дiяльностi пiдприемств викликае у вчених активний штерес. Це пов'язано з тим, що в сучасних еко-номiчниx умовах пiдприемства не можуть юнувати та розвиватися лише за рахунок власних коштiв. Ряд виробничих проблем тдпри-емств, таких як застарш виробничi потужностi, вiдсутнiсть шнова-цiй у виробництвi, неконкурентоспроможнiсть бшьшо1" частини в^-чизняно1' промислово1' продукци, потребують залучення швестицш-них ресуршв. Характеристика iнтенсивностi iнвестицiй визначае ш-вестицiйну активнiсть пiдприемства.
Слiд зазначити, що в юнуючих дослiдженняx вщсутне едине трактування поняття «iнвестицiйна актившсть». Деяю автори пере-тинають його iз сумiжними поняттями, такими як «швестицшний потенцiал», «iнвестицiйнi ресурси». На даному етат недостатньо уваги придшяеться сутностi цього поняття, аналiзу показниюв та методiв оцiнки, динамiцi швестицшно1' активностi пiдприемств.
Проблематицi iнвестицiйноï активносп присвячено працi таких науковщв, як О. Богуцька, Н. Брюховецька, I. Булеев, В. Буров, С. Виборова, С. Казакевич, Н. Клiмова, Т. Коритько, О. Кравченко, I. Ройзман, Л. Паштова, В. Плужшков, Л. Салiмов, Д. Соколов [215] та ш. (табл. 1).
Найбшьш вiдповiдним е трактування Л.Салiмова: «1нвести-цiйна активнiсть - фактичний результат складно1' динамiчноï взае-моди, з одного боку - можливостей швестування, з iншого - рiвня
© Д.А. Самодурова, 2016
