CC BY
1040
УДК 330.322:658.7 Олександра Володимирiвна Яременко,
астрант
ВНЗ Укоопспшки «Полтавський ушверситет економши i торпвлЬ)
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ ШВЕСТИЦШ ТА ОСНОВН1 ПОНЯТТЯ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Дослiдження швестицшно! сфери економши завжди перебувало в центрi уваги еконо]шчно1 думки. Це обумовлено тим, що катeгорiя iнвeстицiй е базовим елементом повсякденно! господарсько! дiяльностi сyб'ектiв ринку та процесу eкономiчного зростання держав св^у. Економiчна природа iнвeстицiй розкриваеться процесом розшире-ного вiдтворeння, а саме через використання частини нацюнального доходу для збшьшен-ня внутршнього валового продукту. Для приватного власника процес розширеного вiдтворeння також становить eкономiчнy природу iнвeстицiй, але вщмшшсть у тому, що видатки на розширене вiдновлeння е збереженням власника.
Теоретичш та практичнi аспекти швестування знайшли висвiтлeння у наукових працях втизняних вчених-eкономiстiв: 1.О. Бланка [1, с. 14], М П. Денисенка [2, с. 7], М.1. Крупки [3, с. 13], Т В. Майорово! [4, с. 4], Л.А. Пересади [5, с. 8], С.К. Реверчука [6, с. 3], Н.О. Татаренка [7, с. 9], та зарyбiжних -Л.Дж. Птмана, М.Д. Джонка [8, с. 11], О.В. Мертенса, Д. Норкотта, Е. Хелферта [9, с. 15], Р. Холта, С. Баренса, У. Шарпа [10, с. 17] та шших.
Аналiз лтературних джерел дае можливють говорити, що до^дження цих авторiв стосуються переважно визначення сутност категорш "швестици", мiнвeстицiйна дiяльнiстьм, "iнвeстицiйний процес" i важeлiв державного впливу на швестицшш процеси та на розвиток нацюнальних eкономiк. 1х роботи насамперед пов'язаш з дослiджeнням iнвeстицiй як довгострокового вкладення капiталy в рiзнi галyзi i сфери eкономiки як всередиш кра!ни, так i за кордоном, з метою розвитку виробництва, сощально! сфери, пiдприемництва та отримання прибутку.
У науковш лiтeратyрi iснyе багато модифшацш поняття "iнвeстицiй", поява яких зумовлена специфшою та традицiями рiзних eкономiчних шкiл та тeчiй. Широко розповсюдженою е iнтeрпрeтацiя iнвeстицiй
- як здшснення певних eкономiчних проекпв у тeпeрiшнiй час, щоб у майбутньому одержати дохщ [11, с. 2].
Водночас слщ зазначити, що поняття «швестици» е занадто всeбiчним, щоб дати йому едине та вичерпне визначення. У рiзних роздшах eкономiчноl науки та рiзних галузях практично! дiяльностi його тлумачення мае сво! особливостi.
Тeрмiн «швестици» першочергово ототожнюеться з латинським "investire", що означае «облачати», «вкладати», або з англшським "investments", що означае «капiтальнi вкладення» [9, с. 17].
У монографи "1нвестици",
пiдготовлeнiй нобелевським лауреатом з економши У. Шарпом, тeрмiн «швестувати» означае "позбутися" грошей сьогоднi для того, щоб отримати бшьшу !х суму у майбутньому [10, с. 17].
Аналогiчнe визначення цього тeрмiна подано в монографи Л.Птмана i М.Джонка "Основи iнвeстyвання". "Iнвeстицiя - це спошб розмiщeння капiталy, який повинен забезпечити заощадження або зростання катталу" [8, с. 11]. На наш погляд, е доречним зв'язувати швестици виключно з метою збшьшення катталу, оскшьки в умовах ринково! eкономiки е визначальним, тому що можуть переслщувати i iншi як eкономiчнi, так i нeeкономiчнi цш вкладення капiталy.
Французький eкономiст П. Массе у raroi "Критерии и методы оптимального определения капитальных вложений" зазначав, що найбшьш загальним визначенням е таке: "швестування - це акт обмiнy задоволення сьогодшшньо! потреби на очiкyванe задоволення !х у майбутньому з допомогою iнвeстицiйних благ" [12, с. 5]. Дане визначення зосереджене на психолопчнш основi, мiстить лише намiри та одностайнiсть не втамовувати потреби сьогодш, а сподiваючись отримати активи у майбутньому.
За твердженням К. Макконнелла i
©О.В. Яременко, 2012
С. Бpю: "1нвестици - це витpати на бyдiвництво нових заводiв, на веpстати i устаткування з тpивалим стpоком служби; витpати на виpобництво i нагpомадження засобiв виpобництва, збшьшення
матеpiальних запасiв; витpати на полшшення освiти, здоpов'я пpацiвникiв чи на шдвищення мобiльностi pобочоï сили ". "Iнвестицiï слiд визначати пеpедyсiм як вкладення y pозвиток пpодyктивних сил пiдпpиeмства, а на макpоpiвнi - y pозвиток пpодyктивних сил суспшьства" [12, с. 9]. Cлiд зазначити, що анi виpобничий, анi швестицшний пpоцеси самостiйно iснyвати не можуть. Адже, з одного боку, швестици дають можливiсть здiйснити власне ^оцес виpобництва, а з iншого - pезyльтати виpобничого пpоцесy впливають на можливост подальшого накопиченя.
Дж. Кейнс тpактyвав iнвестицiï як "поточний ^^ют цiнностей капiтального майна внаслiдок в^обничо].' дiяльностi даного пеpiодy". Це "... та частина доходу за даний rap^, яка не була викоpистана для споживання" [13, с. 42]. У цьому твеpдженнi, на нашу думку, ч^ко виявлена подвiйнiсть швестицш, спеpшy вiн бачить y них pозмip акумульованого доходу для накопичення pесypсiв, тобто потенцiйний iнвестицiйний попит. З шшого боку, фоpмy ви^ат, якi визначають зpостання ваpтостi каштального майна, тобто як pеалiзованi попит та ^о-позiцiя.
В умовах командно-адмiнiстpативноï системи теpмiн "iнвестицiя" ототожнювався з теpмiном "капiтальнi вкладення", i сьогодш деякi автоpи тpактyють швестици як сукуп-нiсть витpат, як pеалiзyються y фоpмi довгостpокових вкладень капiталy в галyзi наpодного господаpства (виpобничi фонди)
[14].
С.В. Мочеpний y сво1'х пpацях тpактye швестици як "довготеpмiновi вкладення ка-тталу в piзнi сфеpи та галyзi наpодного господаpства всеpединi кpаïни та за ïï межами з метою ^ивласнення пpибyткy" [15, с. 13]. Безумовно, ми вважаемо, що окpемi фоpми iнвестицiй носять довгостpоковий хаpактеp (швестици в акци), але можуть бути i коpоткотеpмiновими (фiнансовi вкладення в обл^аци, депозитнi сеpтифiкати з пеpiодом до одного pокy).
Автоpи поабника "Теоpiï iнвестицiй" Н.О. Татаpенко та A.M. Поpyчник вважають,
що найважлившим джеpелом економiчного зpостання е швестици, економiчна пpиpода яких полягае y викоpистаннi додатково1' частки сyспiльного ^одукту, нацiонального доходу для збiльшення кшькосп та якостi елементiв пpодyктивних сил суспшьства [7, с. 9].
На думку М.П. Денисенка, "швестици - це те, що вщкладаегься на завтpа" одну ix частину складають споживчi блага, якi не викоpистовyються в поточному пеpiодi, вони вщкладаються на збiльшення запасiв, iншy -pесypси, якi напpавляються на pозшиpення виpобництва" [1б, с. 7]. В даному визначеннi, на наш погляд, до швестицш вщносять так зваш споживчi iнвестицiï, тобто пpидбання ^едмепв тpивалого коpистyвання, що за своею економiчною суттю не можуть належати до них.
На мiкpоpiвнi швестици y pозвиток економiчноï власностi - це витpати на заpо-б^ну плату, вдосконалення пpоцесy цшоут-воpення, на yпpавлiння власнiстю, на випуск акцiй, виплату дивiдендiв, на тpансфоpмацiю однieï фоpми власностi (напpиклад ^и-ватно^) в iншy (напpиклад ствоpення закpитого акцiонеpного товаpиства) тощо [9, с. 20]. На нашу думку, виходячи з витpатного визначення поняття iнвестицiй дае можливiсть не лише бшьш rpyнтовно дослiдити внyтpiшню ^^оду, але i пpостежити взаемозв'язок мiж iнвестицiями та основними економiчними категоpiями (виpобництво, фiнанси, pозpаxyнки, доходи та ви'фати).
Визначення iнвестицiй як вкладення кашталу з метою подальшого його збшьшення е xаpактеpним для загально^ економiчноï теоpiï. Тако^ думки дотpимyються вченi-економiсти: М.1. Книш, Б.А. Пеpекатов, Ю.П. Тютiков. Вони вважають, що ^и цьому пpиpiст капiталy повинен бути достатшм для того, щоб компенсувати iнвестоpy вiдмовy вiд викоpистання наявних y нього коштiв на споживання в поточному пеpiодi, винагоpодити його за pизик, вiдшкодyвати втpати вiд iнфляцiï y майбутньому пеpiодi [9, с. 17]. На наш погляд, тpактyвати теpмiн iнвестицiï як будь-яке вкладення коштiв не завжди пpавильно, оскiльки може i не ^изводити до зpостання капiталy чи одеpжання пpибyткy.
Найважливша неточнють, що 3ycTpÎ4aerbCH в лтератур^ - iдентифiкацiя поняття «швестици», поняттям «каштальш вкладення», що в цьому випадку розглядаеться як вкладення кашталу у вiдтворення основних засобiв як виробничого, так i невиробничого характеру. Проте, водночас, швестици можуть здшснюватися й у прирют обiгових кошлв, в рiзноманiтнi фiнансовi iнстрyменти, в окремi види нематерiальних активiв [1, с. 13]. Отже, необхщно шдкреслити, що капiтальнi вкладення е бшьш вузьким поняттям i можуть розглядатися лише як одна з форм швестицш, але не як ïx вичерпне визначення.
Загалом пiд iнвестицiями слiд розум^и довгострокове вкладення коштiв у будь-яку галузь економiки з метою одержання прибутку, тобто будь-яку поточну дiяльнiсть, яка збiльшyе здатнiсть економiки виробляти товари i надавати послуги в майбутньому [9, с. 13]. На думку автора, з таким трактуванням не можна погодитись, оскшьки швестици - це не тшьки фiзичне швестування, але також i вкладення кашталу в людський фактор: отримання осв^и, нагромадження знань, розвиток здiбностей, якi зосереджуються в трудових ресурсах.
З точки зору економiчноï, теори iнвестицiï - це частина ВВП, не спожита в поточному перiодi i яка забезпечуе прирют кашталу в економщ, тобто швестици е часткою сукупних витрат, що складаються з витрат на новi засоби виробництва, швестицш у нове житло i прирют товарних запашв. З точки зору мшроекономши швестици - це процес утворення нового кашталу [9, с. 22].
3 точки зору фшаншв тд швестищями розумдать придбання реальних або фшансо-вих активiв, або - це всi види активiв (кош-тiв), якi вкладаються в економiчнy дiяльнiсть з метою одержання доходу [9, с. 22]. На наш погляд, даш визначення слщ розглядати як перетворення абстрактного кашталу на майнову спроможну вартють, тобто процес використання капiталy.
3 точки зору економши iнвестицiï - це витрати на створення, розширення i теxнiчне переозброення капiталy, тобто це сьогодшшш витрати, метою яких е одержання майбутшх вигод [9, с. 23]. Необхщно пiдкреслити, що часто не проводиться рiзниця мiж iнвестицiйними
витратами фiнансових 3aco6iB i поточними !х витратами, обслуговуючими операцшний процес пiдприeмства.
1. 1нвестици як об'ект eK0H0Mi4H0r0 управлiння. Виступаючи HOcieM переважно економiчних характеристик економiчних штерешв, швестици e суб'ектом економiчного управлшня як на мiкро, так i на макрорiвнi будь-яких економiчних систем.
2. 1нвестици як найактивнiша форма залучення накопиченого капiталу в еконо-мiчний процес. Необхiдно пiдкреcлити, що не весь накопичений шдприемством запас кашталу використовуеться виключно в швес-тицiйних цiлях. Частина грошового або ш-шого капiталу через вимоги лшвщносп е формою страхового резерву, що забезпечуе ршмчнють господарсько! дiяльноcтi, платоcпроможнicть тощо, зберiгаючи пасивну форму.
3. 1нвестици як можливicть використання накопиченого кашталу у вшх альтернативних його формах. Найунiверcальнiшою з позицш сфери використання в iнвеcтицiйному процес е грошова форма капiталу, яка вимагае в бшьшосп випадкiв його трансформаци в iншi форми. Каштал, накопичений у формi запасу конкретних матерiальних i не-матерiальних благ, готовий до безпосе-редньо! учасп в iнвеcтицiйному процеci.
Капiтал в ушх його формах, що використовуеться в швестицшному процеci, може бути задiяний перш за все у виробничш дiяльноcтi пiдприeмcтва, як «чинник виробництва». До капiталу, що швестуеться, вiдноcятьcя праця (трудовi ресурси), земля (природш ресурси) та шш^ взаeмодiючий як комплекс з цшеспрямовано сформованими певними внутрiшнiми пропорцiями.
4. 1нвестици як альтернативна можли-вють вкладення капiталу в будь-якi об'екти господарсько! дiяльноcтi. 1ншими словами, в комбшаци з iншими чинниками виробництва каштал, що швестуеться, може бути використаний для випуску як продукци споживчого призначення, так i каштальних товарiв у формi заcобiв i предметiв працi (формуючи в останньому випадку вщкладене споживання у виглядi запасу реального капiталу).
5. 1нвестици як джерело генераци ефекту шдприемницько! дiяльноcтi. На нашу думку, як джерело доходу швестици е одним
з найважливших 3aco6iB формування МаЙбуТНЬОГО добробуту ÎHBeCTOpÎB, який може бути одержаний у формi приросту суми швестованого капiталу, позитивно! риси iнвестицiйного прибутку, чистого грошового потоку, забезпечення збереження рашше вкладеного капiталу тощо.
6. 1нвестици як об'ект ринкових вщно-син. Рiзноманiтнi iнвестицiйнi ресурси, що використовуються пiдприeмством у процесi швестицш, товари i iнструменти як об'ект кушвл^продажу формують особливий вид ринку - «швестицшний ринок», - який характеризуемся попитом, пропозицiею i цшою, а також сукупнiстю певних суб'екпв ринкових вiдносин.
7. 1нвестици як об'ект власност i розпорядження. Вважаемо, що ношем титулу власностi каштал виступае перш за все як накопичений iнвестицiйний ресурс, а розпорядження - як фшансовий, так i реальний каштал. В економiчному процес роль капiталу, що iнвестуеться, як об'екта розпорядження носить активний характер по вщношенню до капiталу як об'екта власносп.
8. 1нвестици як об'ект тимчасово! переваги. Зауважимо, що призначений до швестування каштал можемо розглядати як задiяний економiчний ресурс, здатний збшь-шити обсяг споживання благ iнвестора в будь-якому iнтервалi майбутнього перiоду. Ми вважаемо, щоб спонукати власника капiталу до швестування, вщмовившись вiд його використання на етат споживання, необхiдно забезпечити достатньо вагому вщмову для нього винагороду у формi iнвестицiйного доходу.
9. 1нвестици як носiй чинника ризику. На нашу думку, здшснюючи швестици, швестор завжди повинен усвiдомлено йти на економiчний ризик, пов'язаний з можливим зниженням або неотриманням суми очшуваного iнвестицiйного доходу, а також можливою втратою (частково! або повно!) iнвестованого капiталу. Отже, поняття ризик i прибутковють iнвестицiй у шдприемницькш дiяльностi iнвестора взаемопов'язанi.
10. Каштал як носш чинника лшвщносп. Тобто здатнiсть iнвестицiй забезпечуеться тим, що вившьняеться капiтал, вкладений в рiзноманiтнi об'екти i iнструменти при настанш несприятливих
економiчних i шших умов його використання в певнш сферi пiдприемницькоï дiяльностi, в окремому сегмент ринку або в задiяному регiонi.
З урахуванням розглянутих основних характеристик економiчноï сутностi швестицш тдприемства, на наш погляд, поняття «швестици» може бути сформульовано таким чином: швестици тдприемства е вкладенням катталу в ушх його формах в рiзнi об'екти (шструменти) його господарсько1' дiяльностi з метою отримання прибутку, а також досягнення шшого економiчного або неекономiчного ефекту, здшснення якого базуеться на ринкових принципах i пов'язане з чинниками часу, ризику i тквщносп.
Здшснення швестицш е
найважлившою умовою ршення практично вшх стратегiчних i значноï частини поточних завдань розвитку i забезпечення ефективноï дiяльностi пiдприемства.
Уперше законодавче закршлення теоретичних розробок категорiï швестицш в Укрш'ш зроблено в Закош Украши "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" вщ 18 вересня 1991р., яким визначеш правовi, економiчнi та органiзацiйнi рамки швестицшно1" дiяльностi
[7].
Вiдповiдно до ст. 1 згаданого закону "швестищями е всi види майнових та штелектуальних цiнностей, що вкладаються в об'екти тдприемницько1' та iнших вцщв дiяльностi, в результатi яко1' створюеться прибуток (дохiд) або досягаеться сощальний ефект".
До майнових та штелектуальних цш-ностей належать:
кошти, цiльовi банкiвськi вклади, па1', акцiï та iншi цшш папери;
рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та iншi матерiальнi цiнностi);
майновi права, що випливають з авторського права, досвщ та iншi штелекту-альнi цшносп;
сукупнiсть технiчних, технологiчних, комерцiйних та шших знань, оформлених у виглядi техшчно1' документацiï, навичок та виробничого досвщу, необхiдних для органiзацiï того чи шшого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");
права користування землею, водою, ресурсами, рухомим та нерухомим майном та iншi майновi права;
iншi цiнностi.
Дане тлумачення, з нашо1' точки зору, мае певш недолiки, оскiльки юнуе межа мiж iнвестицiями та заощадженнями; у ньому вiдсyтне довготермiнове розмщення та систематизацiя цих вкладень. Перелiченi цiнностi перетворюються на iнвестицiï лише тод^ коли iнвестори ix вклали в об'екти дiяльностi. Акци та iншi цiннi папери е вже по суп здшсненими iнвестицiями.
На наш погляд, обмежувати мету швестицш лише до отримання прибутку або досягнення сощального ефекту неправильно, тому що вщдача може бути пов'язана водночас з обома цими наслщками (наприклад, утримання центрiв талановитих дтей, який може одночасно приносити дохвд i мати соцiальний ефект).
У Закош Украïни "Про внесення змш до Закону Украïни "Про оподаткування прибутку шдприемств" визначаеться, що швестищя - це господарська операцiя, що передбачае придбання основних фондiв, нематерiальниx активiв, корпоративних прав та щнних паперiв в обмiн на кошти або майно [13].
З таким визначенням поняття "швестици" погодитися неможливо, бо тут мае мюце спрощене трактування iнвестицiй як госпо-дарськоï операци. По-перше, iнвестицiï - це не обмш активiв на кошти або майно, а, навпаки, вкладання кош^в у фiнансовi, мате-рiальнi та нематерiальнi активи. По-друге, швестищя - це не господарська операщя, а каштал (кошти), яю вкладаються в об'екти пiдприемницькоï дiяльностi. По-трете, у даному визначеннi немае мети, заради якоï здiйснюеться швестування [82, с. 4]. З цим твердження ми погоджуемося, оскшьки швестицшна дiяльнiсть мае вiдмiннiсть вiд фiнансовоï та господарсько].' лише тим, що швестор здшснюе вибiр найефективнiшиx активiв, яю на перспективу обов'язково принесуть йому доходи.
Отже, проведений нами аналiз лiтератyрниx джерел дае можливють визначити найбiльш повне тлумачення швестицш, як вкладення кашталу (фшансових ресурав) у будь-яку галузь економши з метою отримання доходу або прибутку, або в будь-яку поточну дiяльнiсть,
яка збiльшyе здатнiсть економши вiдтворюватись на розширенiй основi.
Узагальнюючи розглянyтi пiдxоди до дослiдження швестицш, автором
запропоновано визначення сутност даноï категори. «Пщ iнвестицiями слiд розум^и додатковий вклад вiльниx коштiв, який спрямований на розширення бiзнесy та шдвищення ефективностi пiдприемницькоï дiяльностi»; «1нвестици - це рух платеж1в (фшансових шструмент1в), який пов'язаний з досягненням iндивiдyальниx цiлей iнвесторiв». Данi тлумачення шдкреслюють i вiдрiзняються вiд шших тим, що мають бути вшьними фiнансовими платежами, якi включають умову вщсутносп позикових ресyрсiв, забезпечуючи незалежшсть бiзнесy фiрми.
Рiзноманiття пiдxодiв до визначення швестицш багато в чому зумовлене рiзноманiттям форм i об'екпв швестування, що, у свою чергу, призвело i до значноï кшькосп ïx класифiкацiй, якi подаються у сучаснш економiчнiй лiтератyрi. Слiд зазначити, що велика частина з них несистематизована i не розкривае цiльовоï спрямованосп побудови однорiдниx груп. У зв'язку з цим виникае потреба побудови класифшаци швестицш.
Головною метою iнвестицiйноï дiяльностi е здiйснення оптимальноï лшвщносп iнвестицiйниx ресyрсiв, тобто максимiзацiя добробуту власниюв, що забезпечуватиме тривалий безкризовий розвиток пiдприемства.
Виходячи з основноï мети iнвестицiйна дiяльнiсть спрямована на вирiшення таких найважливших завдань розвитку економiки:
1. Визначення шляxiв прискорення реалiзацiï iнвестицiйниx програм та проектiв, розвитку галузей швестицшного комплексу. На нашу думку, це дозволяе забезпечувати стiйкi темпи економiчного зростання, запроваджувати найновiтнiшi досягнення теxнiчного прогресу та реалiзовyвати масштабнi соцiально-економiчнi завдання.
2. Забезпечення високих темпiв економiчного розвитку суб'екта господарювання, оскiльки у процеш iнвестицiйноï дiяльностi реалiзyються довгостроковi стратегiчнi цiлi цього суб'екта.
3. Забезпечення максимiзацiï доxодiв (прибутку) вщ iнвестицiйноï дiяльностi.
4. Забезпечення мшмзацл швестицшних ризиюв. Вважаемо, що за пев-них несприятливих умов цi ризики можуть викликати втрату не тшьки прибутку та додаткового доходу вщ iнвестицiй, але i частини iнвестованого капiталу.
5. Забезпечення фшансово! стiйкостi та платоспроможносп суб'ектiв господарювання у процесi здшснення швестицшно! дiяльностi.
Усi перелiченi завдання швестицшно! дiяльностi тiсно взаемопов'язанi та взаемозалежш.
Сдину державну полггику у сферi iнвестицiйно! дiяльностi визначае Верховна Рада Укра!ни, яка: створюе законодавчу базу для сфери швестицшно! дiяльностi; затверджуе прiоритетнi напрями
швестицшно! дiяльностi як окрему загальнодержавну програму або у складi Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, загальнодержавних програм соцiально-економiчного та науково-технiчною потенцiалу; в межах Державного бюджету Укра!ни визначае обсяг асигнувань для фшансово! шдтримки iнвестицiйно! дiяльностi.
На даний час нормативно-правова база щодо регулювання iнвестицiй нараховуе бшьше 100 рiзного роду нормативних доку-ментiв (законiв, указiв, постанов, декрета, шструкцш тощо), серед яких основними е закони Укра!ни: "Про швестицшну дiяльнiсть"; "Про пiдприемства в УкрашГ'; "Про режим iноземного iнвестування"; "Про цшш папери та фондову бiржу" ; "Про iнновацiйну дiяльнiсть"; "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фiнансових послуг".
Проведений аналiз дае можливiсть говорити, що перелiченi документи створюють основу правового регулювання iнвестицiйно! дiяльностi, визначають правовий статус iнвесторiв, що приймають рiшення про вкладення власних, позикових i залучених майнових та штелектуальних цшностей в об'екти iнвестування.
Перспективним завданням державно! пол^ики в iнвестицiйнiй сферi е створення рiвних умов для ведення бiзнесу та iнвестування економiки Укра!ни суб'ектами господарювання рiзних форм власностi, здшснення процесу iнвестування на
прозорих та цившзованих засадах, полiпшення структури швестицшних джерел. Тому е доречним направлення на збереження темтв економiчного зростання кра!ни, формування рацiонально! структури нацюнально! економiки.
Отже, на основi розглянутого можна зробити висновок, що швестицшна дiяль-нiсть - це вкладення швестицш (швестування) i сукупшсть практичних дiй (комплексу заходiв) щодо !х реалiзацi! [4, с. 2]. Слщ зазначити, що цей вид дiяльностi спрямований на одержання прибутку (доходу) або досягнення шшо! форми ефекту вiд iнвестування в майбутньому.
Аналiз iнвестицiйно! дiяльностi тдприемства дае можливють видiлити ряд особливостей:
1. Вона е головною формою забезпечення зростання операцшно! дiяльностi тдприемства i вiдносно !! цiлей та задач мае тдпорядкований характер [1, с. 2]. Необидно зазначити, що головним стратепчним завданням пiдприемства е забезпечення умов для шдвищення операцiйного прибутку. Вважаемо, основними шляхами його отримання е: зростання операцшних прибуткiв при нарощенш обсягу виробничо-збутово! дiяльностi; зниження питомих операцiйних витрат (вчасна замiна фiзично зношеного обладнання; вiдновлення морально застар> лих виробничих основних засобiв i немате-рiальних активiв тощо).
2. Форми i методи iнвестицiйно! дiяль-ностi значно меншою мiрою шж його операцiйна дiяльнiсть залежать вщ галузево! спрямованостi пiдприемства. На наш погляд, це залежить тiльки вщ об'ектiв iнвестування, де операцiйна дiяльнiсть пiдприемства здiйснюеться переважно в межах конкретних галузевих сегментiв товарного ринку i мае чiтко визначенi галузевi атрибути операцiйного циклу.
3. В швестицшнш дiяльностi пiдпри-емства обсяги характеризуються суттевою нерiвномiрнiстю по окремих перюдах. Зауважимо, що циктчнють масштабiв цiе! дiяльностi визначаеться рядом умов - необ-хiднiстю попереднього накопичення фiнансо-вих засобiв (швестицшних ресуршв) для початку реалiзацi! значних швестицшних проекпв, у сприятливих зовшшшх умовах,
поступовютю формування внутрiшнiх умов для суттевих мiнвеcтицiйних ривкiвм.
4. Iнвеcтицiйний прибуток тдприем-ства (а також iншi форми ефекту вiд швестицш) у процеci його швестицшно! дiяльноcтi формуеться з так званим "лагом зашзнення". Необхiдно пiдкреcлити, що мiж витратами iнвеcтицiйних реcурciв i одержанням швестицшного прибутку проходить, як правило, достатньо значний перюд часу, що визначае довгостроковий характер цих витрат.
5. 1нвестицшна дiяльнicть формуе особливий самостшний вид грошових потокiв шдприемства, що суттево розрiзняютьcя по окремих перiодах за своею cпрямованicтю.
6. 1нвестицшнш дiяльноcтi пiдприeмcтва притаманнi cпецифiчнi види ризикiв, що об'еднуються поняттям "швестицшний ризик".
Лiтература
1. Бланк 1.О. Iнвеcтицiйний менеджмент: пiдручник / 1.О. Бланк, Н.М. Гуляева. - К.: Ки!в. нац. торг.- екон. ун-т, 2003.-398 с.
2. Економша i кiбернетика на початку XXI столотя / за наук. ред. д-ра екон, наук, проф Залорожного Г.В., канд. физ.-мат. наук, проф. Мшхайленка В.П. - Харкiв: ХНУ, 2005. -260 с.
3. Крупка Я.Д. Прогресивш методи оцшки та облшу iнвеcтицiйних реcурciв / Я.Д. Крупка. - Тернопшь: Екон. думка, 2000. - 353 с.
4. Майорова Т.В., 1нвестицшна дiяль-нicть: шдруч. [для студ. вищ. навч. М 14 закл.] / [Т.В. Майорова). - К.: Центр учбово! лггератури, 2009. - 472 с.
5. Пересада А.Л. Управлшня швести-цшним процесом / А.Л. Пересада. - К.: Лiбра, 2002. - 472с.
6. Реверчук С.К. 1нститут швестолопя: навч. поciбник / С.К. Реверчук, О.Д. Вовчак, С.1. Кубiв; за заг. ред. д-ра екон. наук С.К. Реверчука. - К.: Атка, 2004. - 208 с.
7. Татаренко Н.О. Теорп швестицш: навч. поаб. / Н.О. Татаренко, А.М. Поручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.
8. Птман Л. Дж. Основи швестування: пер. с англ. / Л.Дж. Птман, М.Д. Джонк. -М.: Дело, 1999. - 1008 с.
9. Вовчак О.Д. 1нвестування: навч. по-аб. / О. Д. Вовчак. - Львiв: Новий Свiт. -2000, 2007. - 544 с.
10. Шарп У.Ф. Инвестиции / У.Ф. Шарп, Г. Дж. Бэйли; пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1997.- 1042 с.
11. Борщ Л.М. 1нвестування: теорiя i практика: навч. поаб. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова; 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2007. - 685 с.
12. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложений / П. Массе. - М., 1971. - 242 с.
13. Коваленко Ю.М. 1нвестищйний ана-лiз: шдруч. / Ю.М. Коваленко, А.А. Пересада, С.В. Оншенко. - К.: КНЕУ, 2003. -485 с.
14. Черваньов Д.М. Менеджмент швес-тицiйноï дiяльностi шдприемств: навч. пошб. / Д.М. Черваньов. - К.: Знання-Прес, 2003. -622 с.
15. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т. 1 / редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К.: Вид. центр "Академiя", 2000. - 864 с.
16. Денисенко М.П. Основи швести-цiйноï дiяльностi / М.П. Денисенко. - К.: Алерта, 2001.-338 с.
References
1. Blank, I., O., Hulyayeva, N., M. (2003) Investytsiynyy menedzhment: Kyiv: KNUTE.
2. Zalorozhnyy, H., V., Mihkhaylenko, V., P. (2005) Ekonomika i kibernetyka na pochatku XXI stolittya. Ukraine: Kharkiv: KhNU.
3. Krupka, Ya., D. (2000) Prohresyvni metody otsinky ta obliku investytsiynykh resursiv. Ukraine: Ternopil': Ekon. dumka.
4. Mayorova, T., V. (2009) Investytsiyna diyal'nist'. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury.
5. Peresada, A., L. (2002) Upravlinnya investytsiynym protsesom. Kyiv: Libra.
6. Reverchuk, S., K. (eds.), Vovchak, O., D., Kubiv, S., I. (2004) Instytut investolohiya. Kyiv: Atika.
7. Tatarenko, N., O. (2000) Teoriyi investytsiy. Kyiv: KNEU.
8. Hitman, L., Dzh, Dzhonk, M., D. (1999) Osnovy investuvannya. Moscow: Delo.
9. Vovchak, O., D. (2000) Investuvannya. Ukraine: L'viv: Novyy Svit.
10. Sharp, U., F., Beily, H., Dzh. (1997) Investitsii. Moscow: Infra-M.
11.Borshch, L., M., Herasymova, S., V. (2007) Investuvannya: teoriya i praktyka. 2nd ed. Kyiv: Znannya.
12. Masse, P. (1971) Kriterii i metody optimal'nogo opredeleniya kapitalovlozheniy. Moscow.
13. Kovalenko, Yu., M., Peresada, A., A., Onikiyenko, S., V. (2003) Investytsiynyy analiz. Kyiv: KNEU.
14. Chervan'ov, D., M. (2003) Menedzhment investytsiynoyi diyal'nosti pidpryyemstv. Kyiv: Znannya-Pres.
15.Akademiya (2000) Ekonomichna entsyklopediya. Part 1. Kyiv: Vyd. tsentr "Akademiya".
16. Denysenko, M., P. (2001) Osnovy investytsiynoyi diyal'nosti. Kyiv: Alerta.
Hadiuw^a do peda^i'i 23.04.2012 p.
