CC BY
6
УДК 368.027.35
ПЩХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТЕХН1ЧНИХ PE3EPBIB ОТРАХОВИХ ОРГАИ13АЦ1Й: В1ТЧИ3НЯН1 РЕАЛ11 ТА ОBiТОBi ВИМОГИ
® 2017 приклзюк н. в., янковський Д. в.
УДК 368.027.35
Приказюк Н. В., Янковський Д. В. Пщходи до формування технiчних pe3epBiB страхових оргашзацш: вiтчизнянi реалм та CBiTOBi вимоги
Метою cmammi е дослдження nidxodiB до формування страховихрезерв'в страхових компанш в УкраЫ та CBimi. Дослджено сутнсть та особливос-miформуваннярезерв'в страховими органiзацiями в УкраЫ. Розглянуто положенняДирективи SolvencyII3iсторони формуваннярезерв'в iф'шансово1 стшкот у страхових органiзацiяx. Наведено пор'вняльну характеристику вимог до платоспроможностi страхови^в в'дпов'дно до законодавства Украни та вимог Solvency ii. Виокремлено вiдмiнносmi в методах формування технчнихрезерв'ю страховими оргаюза^ями Украни та свтi, вказано фактори, якi на це впливають. Розглянуто методики формування страхових резерв'в у кранах Евросоюзу. Об(рунтовано напрямки вдосконалення процесу формування страховихрезерв'т страховика. Проанал'вовано проблеми запровадження досвiду заруб'жних кран i вимог Solvency II з урахуван-ням реалш втчизняного страхового ринку. Дослджено сильн та слабш сторони впровадження Solvency II на укранському страховому ринку Ключовiслова: страхов'1 резерви, Solvency II, страхова оргашза^я, платоспроможнсть, пруденцйний нагляд, глобалiзацiя. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 2. Б'бл.: 8.
Приказюк Наталiя Валентин'юна - кандидат економiчниx наук, доцент, кафедра страхування, бантвсьж справи та ризик-менеджменту, Кшвський нацональний ушверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки1в, 01601, Украна)
ЯнковськийДмитро Вктороеич - магстрант, Кивський нацональний ушверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки1в, 01601, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 368.027.35
Приказюк Н. В., Янковский Д. В. Подходы к формированию технических резервов страховых организаций: отечественные реалии и мировые требования
Целью статьи является исследование подходов к формированию страховых резервов страховых компаний в Украине и мире. Исследованы сущность и особенности формирования резервов страховыми организациями в Украине. Рассмотрены положения Директивы Solvency II со стороны формирования резервов и финансовой устойчивости в страховых организациях. Приведена сравнительная характеристика требований к платежеспособности страховщиков в соответствии с законодательством Украины и требований Solvency II. Определены различия в методах формирования технических резервов страховыми организациями Украины и мира, указаны факторы, влияющие на это. Рассмотрены методики формирования страховых резервов в странах Евросоюза. Обоснованы направления совершенствования процесса формирования страховых резервов страховщика. Проанализированы проблемы внедрения опыта зарубежных стран и требований Solvency II с учетом реалий отечественного страхового рынка. Исследованы сильные и слабые стороны внедрения Solvency II на украинском страховом рынке.
Ключевые слова: страховые резервы, Solvency II, страховая организация, платежеспособность, пруденциальный надзор, глобализация. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 2. Библ.: 8.
Приказюк Наталья Валентиновна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра страхования, банковского дела и риск-менеджмента, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина)
Янковский Дмитрий Викторович - магистрант, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 368.027.35
Prykaziuk N. V., Yankovskyi D. V. Approaches to Formation of Technical Reserves of Insurance Organizations: Domestic Realities and International Requirements
The aim of the article is to study approaches to formation of insurance reserves by insurance companies in Ukraine and the world. The essence and peculiarities of the formation of reserves by insurance organizations in Ukraine are investigated. The provisions of the Solvency II Directive in terms of formation of reserves and financial stability in insurance organizations are considered. A comparative characteristic of the requirements for the solvency of insurers in accordance with the legislation of Ukraine and the requirements of Solvency II is presented. Differences in methods of formation of technical reserves by insurance organizations in Ukraine and the world are determined, factors affecting it are indicated. Methods of formation of insurance reserves in the countries of the European Union are considered. The directions of improving the process of formation of insurance reserves of the insurer are justified. The problems of introducing the experience of foreign countries and Solvency II requirements are analyzed taking into account the realities of the domestic insurance market. The strengths and weaknesses of the introduction of Solvency II in the Ukrainian insurance market are explored.
Keywords: insurance reserves, Solvency II, insurance organization, solvency, prudential supervision, globalization. Fig.: 1. Tbl.: 1. Formulae: 2. Bibl.: 8.
Prykaziuk Natalia V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Insurance, Banking and Risk Management, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volodymyrska Str, Kyiv, 01601, Ukraine)
Yankovskyi DmytroV. - Graduate Student, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вступ. В умовах ринкових перетворень ефективне виконання страховою оргашзащею основних сво'1х функ-цiй iз забезпечення iнтересiв страхувальникш за страхо-вими операцiями неможливе без адекватного визначення зобов'язань за страховим тарифом i формування страхо-вих резервш. Практика страхово'1 оргашзаци в умовах рин-ково'1 економши завжди вимагае додатково'1 впевненостi у власних фшансових ресурсах. Саме цю впевненiсть да-ють страховi резерви, що забезпечуе можливiсть страховику здшснювати свою ризикову дiяльнiсть.
Не меншу роль у забезпеченнi в^пов^альносп страховика за соцiальнi й економiчнi наслiдки свое'1 дiяльностi обумовлюе формування суспкьно! потреби в оргашзаци державного страхового нагляду. На сьогодш вважаеться, що система пруденцiйного нагляду та нормативи плато-спроможностi, яи iснують в бвропейському Союзi, е дово-лi жорсткими, але в той же час найбкьш ефективними.
Багаторiчна практика страхово'1 справи у кра'1нах з ринковою економiкою показала необх^шсть i дощль-нiсть жорстких вимог до обсягу резервш страхових оргашзаци. Сформувалися також ильисш вимоги до власних засобiв у формi абсолютного мiнiмуму '1х обсягу та певного порогу спшв^ношення власних кошпв страхово'1 оргашзаци i прийнятих нею на себе страхових зобов'язань.
На жаль, в Украш реформування страхового ринку в^буваеться ткьки в критичних ситуацiях, коли цього вимагають мiжнароднi оргашзаци або коли проблема сто-суеться всього фшансового ринку кра'1ни. У зв'язку з цим виникае необх^шсть аналiзу сватово! практики управлiння резервами страхово'1 оргашзаци, вивчення та узагальнен-ня досв^у забезпечення надiйностi страхових компанiй у зарубiжних кра'1нах задля розвитку страхового ринку Укра1ни.
Виклад основного матерiалу досл^ження. В про-цесi становлення сучасних умов господарювання страху-вання постало як один iз стабiлiзаторiв процесу сустль-ного вiдтворення. Створення страховиками потужних страхових фондiв за рахунок акумулювання фiнансових ресурсш страхувальникш та активна швестицшна полiтика трансформують страховика в потужний елемент розвитку економiки. Однак для забезпечення стабкьно! дiяльнос-т компани та захисту майнових штересш страхувальни-кiв необхiдно створити виважений шдх^ до формування страхових резервiв. Адже розмiр цих резервiв на будь-який момент мае бути постшно достатшм для виконання страховиком умов договору страхування.
Дослiджуючи вггчизняний досвiд, варто зазначити, що зпдно зi ст. 31 Закону Укра'ни «Про страхування» страховi резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутнк виплат страхових сум i страхового в^шкодуван-ня залежно вiд видш страхування (перестрахування) [2].
Вiдповiдно до вггчизняного та мгжнародного досвiду розрахунку розмiру страхових резервiв вони формують-ся за рахунок страхових премш з урахуванням наявност у страховому портфелi страховика видiв страхування та термшу дГ1 договору страхування. Методика розрахунку страхових резервш визначаеться залежно в^ виду та строку дц договору страхування.
Через неоднаковий розподл ризику та рiзну структуру тарифно1 ставки як джерела формування страхових резервш страховi резерви у ризикових видах страхування i страхуваннi життя мають в^мшносй у складi та методах визначення. При страхуванш життя зпдно з особливостя-ми його проведення формуються резерви зi страхування життя. За видами страхування, в1дмшними в^ страхування життя, формуються технiчнi резерви.
Страховики формують резерви зi страхування життя шляхом в^рахування частини страхово'1 преми, що перед-бачена для забезпечення страхових виплат (нетто-преми), i частини iнвестицiйного доходу вiд розмщення тимчасово вкьних коштш страховика.
Iншi компани галузi, а саме страховi компани, якi за-ймаються видами страхування, шшими, нiж страхування життя, створюють техшчш резерви, якi дають змогу страховику бачити загальний обсяг в^пов^альност за дшчи-ми договорами '1х страхування. Обсяг техшчних резервш мае бути достатнiй для покриття в^шкодування всiх збит-кш за дiючими договорами страхування, навггь у випадках припинення надходження премш договорами.
Зважаючи на це тд час оцшювання фiнансового стану страховика та його надшносп, статутного фонду i резервш, вкьних вiд зобов'язань, правильно розраховано'1 тарифно1 ставки та збалансованого страхового портфеля важливе мкце мае надаватися показнику достатност страхових резервш. Останне зумовлюеться складом таких резервш i застосуванням тих чи iнших методiв '1х обчислення. Склад технiчних резервш страхово'1 компани зазначено на рис. 1 в^пов^но до розпорядження Нащонально! комiсil, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фшан-сових послуг в^ 17.12.2004 № 3104 «Про затвердження Методики формування страхових резервш за видами страхування, шшими, нгж страхування життя».
Рис. 1. Система техшчних резервiв в^повщно до «Методики формування страхових резервiв за видами страхування,
шшими, шж страхування життя»
Джерело: сформовано автором на основ1 [1]
Практика страхово'1 справи показала, що найбкьшу структурну частку резервГв зазвичай складають резерв не-зароблених премiй i резерв збитив. Зважаючи на украшай реала, цi резерви можуть складати един види резервш, наявних у фшансовому портфелi вiтчизняноï страхово'1 компани.
Резерв незароблених премiй - це страховий резерв, що призначений для виплати страхувальникам страхового вГдшкодування або страхових сум у майбутньому. Для визначення реального розмiру резерву незароблених премш юнують рiзнi методи. Шд час вибору rie'i чи iншоï методики розрахунку резерву незароблених премш врахову-ються такi чинники: вид страхування, термш дц договору страхування, рiвень збалансованоси страхового портфеля, рiвномiрнiсть розподку ризику. Береться до уваги також перюдичшсть сплати премiй за укладеними договорами страхування.
Другим за розмiром, але не за значенням е резерв збитив. У резерв збитив зараховуються суми, передбаче-нi до виплати за страховими випадками, що вГдбулися до заинчення фiнансового року. У практищ страхово'1 справи збитки по застрахованих ризиках найчастше оплачуються страховиком не вкразу по настаннi страхового випадку, а через якийсь перюд часу.
Вкповкно до Методики резерви збитив подкя-ються на: резерв заявлених, але не виплачених збитив i резерв збитив, яи виникли, але не заявлен [1]. Основна вкмшшсть у цих видах резервiв - це термш повкомлення страховика про факт настання страхового випадку. В пер-шому випадку резерв формуеться на випадок невиконан-ня зобов'язань перед страхувальником у той же звггний перiод, у якому сталася страхова подiя, а в другому випадку - на випадок невчасного повкомлення страховика про страховий випадок. На практищ величина цього резерву обчислюеться в розмiрi 10 % вк суми страхово'1 преми, що надшшла у звiтному перюд^ якщо звiтним перiодом вва-жаеться рш.
У зв'язку з поширенням глобалiзацiйних процесiв i вiдповiдно до зарубiжноï практики в законодавствi Украь ни утворенi такi види резервiв:
■ резерв коливань збитковостi. Величина резерву дозволяе компани компенсувати перевищення фактичного рiвня збитковостi над ршнем збитко-востi, що взятий за основу при побудовi тарифно'1 ставки за конкретним видом страхування.
■ резерв катастроф. Резерв формуеться на випадок настання екстремальних стихшних лих, обставин непереборно'1 сили або великомасштабних ава-рiй, внаслiдок яких руйнуванню пiдлягае значна кiлькiсть страхових об'ектш, i виникае необхк-нiсть здшснення страхових виплат одночасно за великою ккьистю договорiв страхування. ВГд-рахування до резерву катастроф мають надходи-ти протягом тривалого перiоду та формуватися страховиками в разi, якщо дшчими договорами страхування передбачена вкповкальшсть при настаннi такого роду подш [2].
Значний iнтерес становить зарубГжний досвiд формування страхових резервiв, насамперед тому, що страховi компани економiчно розвинених краш мають вищу фшан-
сову стiйкiсть i поширюють свiй вплив на iншi краши, вк-криваючи там представництва. У крашах iз розвиненими ринковими вГдносинами страховi резерви прийнято нази-вати «technical reserves» або «provisions», що по суп озна-чае техшчш резерви, i створення яких обумовлено вимога-ми технiки проведення страхових операцш (на вiдмiну вiд звичайних резервш, що створюються кожною господар-ською одиницею зидно з чинним законодавством).
На вкмшу вiд вггчизняного законодавства, наявнiсть технiчних резервiв е необхГдною умовою забезпечення платоспроможностi страхово'1 компани, у зв'язку з чим 1х формування е обов'язковим для страховика. Вони е фшан-совою гараниею виконання страховиком сво'1х зобов'язань перед страхувальником, проте рГзний методолоичний шд-хк обумовлюе рГзну методику 1х формування. В Украïнi обов'язковими для формування резервами вважаються ткьки резерв незароблених премш та резерви збиткш, а шш1 перераховаш вище резерви - додатковими.
У практищ краш Гз розвиненою економiкою до складу техшчних резервш вГдносять р1зномаштш фонди, яю можна класифжувати як резерви премш, резерви збиткш i специф1чш (або вкьш) резерви. Так, специф1чш форми резервш можуть мати р1зномаштш форми, одними з яких е: резерв на випадок катастроф, резерв на випадок попршен-ня дох^носп, актуарний резерв, резерв попереджувальних заходГв тощо. Однак найбкьш широко використовуються резерви незароблено'1 преми i збиткш.
Природа формування техшчних резервГв пов'язана з швераею циклу страхово'1 оргашзаци. Осккьки страхова премГя сплачуеться до початку вкповкальноси, то страховик змушений накопичувати суми вк платежГв, щоб викону-вати прийнят на себе зобов'язання протягом всього термшу страхування. Вкповкно, техтчт резерви формуються за рахунок страхових премш до визначення фактично'1 збитко-вост страхово'1 суми та фшансових результатш за шдсумка-ми року. Резервування частини страхово'1 преми вкповкно до термшу дц договору дозволяе, крГм шшого, точшше ви-значати фшансовий результат страхових операцш [3].
Висвгтлення вкмшностей у методиках страхових компанш рГзних краш проведемо, порГвнявши методики обрахунку розмГру резерву незароблених премш i резерву збиткш. Зпдно Гз Законом Украши «Про страхування» величина резерву незароблених премш на будь-яку звпну дату встановлюеться незалежно вк сум надходжень страхових платежш (страхових внесив, страхових премш) по вкповкних видах страхування в кожному з трьох кварта-лГв перюду, який передуе цш звпнш дат й обчислюеться у такому порядку:
■ сума надходжень страхових платежш (страхових внесив, страхових премш) в першому квартам цього перюду множиться на 1/4;
■ сума надходжень страхових платежш (страхових внесив, страхових премш) у другому квартам множиться на 1/2;
■ сума надходжень страхових платежш (страхових внесив, страхових премш) в останньому квартам множиться на 3/4;
■ одержат добутки додаються [1].
Резерв незароблених премш е статтею, що розмеж-овуе облш надходжень мГж сушжними звгтними перюда-
ми. Розмежування показниив зароблено! та незароблено! премш мае велике значення у визначенн фiнансового результату дiяльностi компанГ! в поточному (звiтному) роцi. У зв'язку з цим у зарубiжнiй страховш практицi велика ува-га придГляеться технiцi розрахунку резерву премГ!.
На противагу украшсьий практицi, методи формування резерву в Шмеччиш складншь Основну роль в цьо-му процесi вiдiграе розподiл страхово! премп на зароблену та незароблену, а також и перенесення на наступний звГт-ний перГод:
1) якщо термГни сплати страхових внесив збГгаються з початком року - перенесення страхових внесив не здшснюеться;
2) якщо термши сплати страхових внесив збГгаються з початком мкяця, але не спГвпадають з початком року, тврГччя або кварталу, перенесення частини внесив здшснюеться за 1/12 частковою системою;
3) якщо термши сплати страхового внеску розподГля-ються в часГ довГльно протягом фшансового року та не спГвпадають з початком року, тврГччя, кварталу та мюяця, то застосовуеться така система:
■ при рГчних премГях - паушальна, або 1/2 часткова система;
■ при семестрових (тврГчних) - 1/4 часткова;
■ при квартальних премГях - 1/8 часткова;
■ при мюячних премГях - 1/24 часткова система, або ж проводиться розрахунок пропорцшно часу вГдповГдно до проходження строку договору [8].
ВГдповГдно до цього тсля розрахунку розмГру зароблено! премп весь обсяг премп, яка переноситься на наступний рш, складае обсяг резерву незароблено! премГ!.
ВГдповГдно до термшу вГдповГдальностГ страховика для ефективнГшого визначення методики формування резерву незароблено! премп види страхування можна подГ-лити на:
■ з рГвномГрним розподГлом ризику збитку протягом усього термшу страхування;
■ з коротким термшом страхування (до календарного року) (наприклад, страхування вантажГв);
■ зГ збереженням повного обсягу вГдповГдальностГ до заинчення термшу страхування (страхування кредитГв).
У випадку, якщо страховик в Шмеччиш з будь-яких причин не впевнений у правильностГ розрахованого ним тарифу, то до резерву незароблено! премп додатково вш може створити резерв ризикГв, якГ ще не минули.
У практищ страхово! справи збитки за незастрахо-ваними ризиками найчастГше сплачуються страховиком не одразу з настанням страхового випадку, а через значний промГжок часу.
Резерв збиткГв не менш важливий для правильного визначення фГнансових результатГв, нГж резерв премГй. Резерв збиткГв формуеться за рахунок нетто-премГй, отрима-них у тому календарному рощ, в якому виник збиток, Г збе-рГгаеться на спещальному банивському рахунку. Величина резерву збитив визначаеться такими факторами:
1) заявлеш, але не оплачен претензГ! (збитки);
2) претензГ!, якГ не заявленГ страховикам, але збитки понесенГ страхувальниками;
3) витрати на врегулювання претензш, включаючи наймання адвокапв;
4) в^шкодування в^ TpeTix oci6 та вiд реамзацп за-страхованого майна;
5) iнфляцiйна змiна суми претензп [8].
Однак у практищ страхових оргашзацш кра!н Зах^-но! бвропи до резерву збиткiв включаються лише заявленi, але не оплачеш збитки. Bei iншi елементи не враховуються. У зв'язку з тим, що резерв збиткГв являе собою обсяг по-тенцiйноï вiдповiдальностi, для страховика важливо роз-рахувати його з достатшм ступенем точностi. Принципово шдх^ до розрахунку резерву може бути подвшним: визна-чення збитку за кожним договором або визначення збит-ку за масою договорiв. Практика показуе, що при велико! ккькосп збиткГв оплата незаинчених збиткГв являе собою стабкьний процес. На цьому i базуеться бкьшють методГв розрахунку.
Найбiльш поширеним iз них е оцiнка резерву збиткГв на базi середнього збитку. Для цього середня сума збитку за певний термш (орiентовно, за п'ять роив) перемножу-еться на ильисть заявлених за рiк збиткiв, i з отримано! суми вiдраховуеться сума вже оплачених протягом цього ж року збитив (1).
P36=(Wcxn)-36B, (1)
де РЗб - резерв збиткГв;
Збс - середня сума збитку за певний термш;
n - ккьисть заявлених за рiк збиткГв;
ЗбС - сума вже оплачених протягом року збиткГв.
Iнодi, для бкьш точного визначення розмiру резерву по незаинчених збитках, з уае! илькост заявлених протягом року збитив видкяеться група найбiльш значних збиткГв, оцiнка яких здшснюеться в шдив^уальному порядку, а загальна сума оцiнки додаеться до суми, одержано! в результат розрахунку на базi середнього збитку за рештою заявлених збиткГв (2).
Рзб=Щхп)-36в)+Р1н, + Рш+...+ Р1нп, (2)
де Р1н, + Р1н2 +... + Р1нп - резерви, розраховаш iндивiдуально для деяких значних збиткГв [3].
Якщо резерв збиткГв сформований вiрно, то покрит-тя незаинчених збитив по завершенш термшу дц договору та фiнансово-календарного року не впливае на фiнансову стшисть страховика. При цьому резерв збитив i резерв незароблено! премп взаемодоповнюють один одного: резерв збитив покривае вже заявлеш збитки, а резерв незароблено! премп - ri збитки, що мають мкце до заинчення термшу страхування, тим самим забезпечуючи своечасшсть виконання власних зобов'язань перед страхувальниками.
Основш в1дмшносй, яи можна виокремити аналiзу-ючи досв^ страхових компанiй Шмеччини та Укра!ни, по-лягають у такому:
■ рiзнi методи обрахунку розмiру резерву незаро-блених премш. В Укра!ш обсяг резерву незаро-блених премiй встановлюеться незалежно в^ сум надходження страхових премiй, в той же час у Hi-меччиш обсяг резерву незароблених премш визначаеться як залишок премш, тсля вирахування з них «зароблених премш», яи переносяться на наступний рш;
■ вгтчизняш методи обрахунку розмГру резервГв спираються на узагальнеш й усереднен показни-ки, коли бГльш точний обрахунок дозволить адекватно реагувати на коливання попиту на страховому ринку;
■ наявшсть у шмецьких страхових компанш само-стшно утвореного резерву «Резерв ризикш, як ще не минули»;
■ резерв збитив у Шмеччиш не обтяжений додат-ковими витратами за договорами страхування.
Впровадивши щ змши в дГяльшсть впчизняних страхових компанш, можна було б отримати таи результати:
■ вгтчизняш страхов! компани швидше та завчас-но реагували б на змши економГчно'1 ситуаци на страховому ринку, що дозволило б мшмГзувати негативт наслГдки або максимГзувати позитив-ний ефект;
■ тдвищення фшансово'1 стшкосй оргашзацш та запобггання виникненню критичних ситуацш у зв'язку з похибками в обрахунках;
■ розмежування резерву збитку та супутнк витрат, яи повязан з урегулюванням претензш по договорах страхування, дозволить точшше формувати резерв тд взят зобов'язання та мшмГзувати ри-зик нецГльового використання коштгв резерву.
Деяи з цих вимог включен до мГжнародних угод, як регламентують страхову дГяльшсть. Найбкьш вГдомими з них е Директиви Solvency I, що устшно штегрована у вь тчизняне законодавство, та Solvency II, вимоги яко'1 ильки доведеться впроваджувати. Однак вимоги цих докуменпв не е обов'язковими. Неркко зустрГчаеться симбюз вимог зпдно з Директивами та правилами страхування, яи формуються юторичними реалГями держави.
Вкповкно до Solvency I в УкраМ забезпечено ва основн вимоги для дГяльносп страхових компанш, однак бкьшкть положень ще'1 Директиви вже застарки та були переглянуи свгтовим ствтовариством в 2007 рощ, запо-чаткувавши створення Директиви Solvency 2. Деяи поло-ження ново'1 Директиви вже почали вткюватися в життя в украшському законодавствг зокрема, намагання тдняти межу розмГру статутного катталу, який повинен бути не менше, шж 2,2 млн евро для страхових компанш, яи за-ймаються загальним страхуванням, i 3,2 млн евро - для страхових компанш, що займаються страхуванням життя (в УкраМ 1 млн евро та 10 млн евро вкповкно), та встанов-лення порогових мшмальних значень гарантшного фонду в розмГрГ 3 млн евро, однак вводиться вимога до щорГчного перегляду значень мшмального гарантшного фонду [6].
До виходу Solvency II вимоги, яи стосувалися створення гарантшного, а в тому числГ й резервних фондГв, носили чисто адмшстративний характер i не стосувалися процесу формування резервного катталу СК, який вкнрае важливу роль у тдтриманш платоспроможност компани. Вкповкно до Solvency II запропонована структура фшансових ресурав компани, а саме частка статутного катталу та техшчних резервГв для покриття зобов'язань страховика, тдвищуе платоспроможшсть страхово'1 компани до 99,5 %. Тобто такий ргвень катталу дозволяе компани покривати велии непередбачет збитки протягом найближчих 12 мь сящв Гз ГмовГршстю не менше, шж 99,5 %, а ймовГршсть
того, що сукупний збиток за портфелем конкретного виду страхування перевищить величину, необхГдну для покриття ризиив, складае всього лише 0,5 % [3].
У практищ краш, в яких не використовуються вимоги Solvency II, також юнують моделГ формування резервного катталу. Зокрема, фшська модель i модель, розроблена МГжнародною асощащею актуарив (International Actuarial Association), характеризуются значно жорстишими вимо-гами до формування резервного катталу.
Впровадження вимог Директиви Solvency II та зару-бГжного досвку в УкраШ мае ряд як позитивних, так i не-гативних наслоив. Науковщ, як дослГджували це питання, зокрема Супрун А. та ШГршян Л., проводили аналГз упро-вадження вимог Директиви Solvency II на теренах Украши, однак вони не враховували практики зарубГжних краш. Змшений SWOT-аналiз вкповкно до потреб страхового ринку Украши та заруб1жно'1 практики (табл. 1).
Проведений SWOT-аналГз засвГдчив, що юнуе велика ккьисть проблем, як на початкових етапах впровадження цих методик гальмуватимуть розвиток вгтчизняного ринку. Зокрема, недотримання страховиками вкповкност катталу та ризикш, що приймаються; недосконалють ощ-нювання активГв i зобов'язань тощо. Проте якщо щ питання будуть виршеш до початку впровадження, то результат мае виправдати очшування, i нащональний ринок страхування розвиватиметься у яисно новому русль
Впровадження методики вкповкно до Директиви Solvency II, як i рГзних варГантгв методик Гз зарубГжних краш, мае ккька серйозних переваг i в перспектив! може значно тдвищити стшисть страхових компанш. Хоча, як i будь-яка реформа впровадження ще'1 системи, несе певш ризики, яи при достатнш увазГ з боку суб'ектш страхового ринку можуть бути нейтралГзовань Бкьшють проблем лежить у нормативно-правовш площиш, тобто вони зу-мовлен розбГжностями законодавства та неготовшстю до нових змш бкьшост страховикгв. Впровадження цих змш мае на мет тдвищення конкурентоспроможност та фшансово'1 безпеки страховиив як в УкраШ, так i на страхових ринках бвропейського Союзу. Впровадження позитивно позначиться на страхових компашях, що дшть на територи одноркного страхового ринку 6С, осккьки вони сприяють оптимГзаци 1х дГяльност на тдставГ одноркних стандарпв.
Висновки. Отже, страхов! резерви займають одну з найважливших ланок у процеа формування фГнансово'1 стГйкостГ та платоспроможносп страхово'1 органГзацй. Зна-чна р1зномаштшсть страхових резервГв зумовлена страховою практикою i потребою в убезпеченш вГд негативних фактор1в страхово'1 ризиково'1 дГяльностГ. Вимоги до пере-лГку обовязкових страхових резерв1в вГдрГзняються вГдпо-вГдно до законодавства rid чи Гншо'1 кра'1ни, однак головний орГентир встановлюе Директива Solvency II Гз зазначенням оптимально'1 структури фшансових ресурав страховика.
Проведений аналГз технжи формування деяких ви-д1в страхових резервш доводить юнування вГдмГнностей, спричинених р1зномаштними факторами, як соцГальними, так i економГчними. Залучення досвГду зарубГжних кра'1н i реформування законодавства Украши вГдповГдно до вимог Solvency II справить однозначно позитивний ефект, однак кнують i проблеми, зумовлеш такими змшами.
Таблиця 1
SWOT-аналiз упровадження вимог Solvency II та зарубiжного досвiду формування страхових pe3epBiB страховими
компанiями Украши
Сильш сторони Слабк1 сторони
■ пщвищення рiвня захисту Ытереав споживaчiв страхових послуг шляхом створення додаткових обов'язкових резер-вiв; ■ поступове зростання ролi страхування на ринку фшансових послуг, що призведе до залучення додаткових фшансових ресурав; ■ оцшка платоспроможносп здшснюеться на принципах пру-денцшного нагляду та врахування ризиив, яи притаманы страховику пщ час здшснення своеТ дiяльностi ■ недостатнш рiвень вимог до створення гарантмного фонду вiтчизняних страхових компaнiй вщповщно до вимог Ди-рективи; ■ недостатысть квaлiфiковaних кaдрiв, якi можуть здшснюва-ти пруденцiйний нагляд; ■ небажання страхових компанш розкривати реальний фшан-совий стан; ■ нестача наявних ресурав у регулятора та страховиив (фи нансового, кадрового, часового)
Можливостч Загрози
■ забезпечення високого рiвня кaпiтaлiзaцiï вiтчизняних стра-ховикiв; ■ залучення додаткового капралу для пiднесення страхового ринку УкраТни; ■ очищення ринку вщ «псевдострахування» через зменшення ктькосп стрaховикiв; ■ прозорiсть дiяльностi страховиив УкраТни ■ зниження ктькосп стрaховикiв на ринку за рахунок неспро-можносл виконання вимог aдеквaтностi кaпiтaлу та розви-ток олiгополiï; ■ у рaзi невдaчi запровадження, зниження чи повноТ втрати довiри до страховиив з боку населення зменшиться надхо-дження стрaховикiв вiд основноТ операцшно'Т дiяльностi
Джерело: сформовано автором на основi [4; 5; 7; 8]
Проведений аналiз сильних i слабких сторш впрова-дження зарубiжного досвiду та вимог Solvency II на страховому ринку Украши показав, що необх^но виршити ряд першочергових проблем, без яких неможливе саме впро-вадження. До того ж ушкальшсть перетворень, якi в^бу-ваються в Украïнi, не дозволяе прямого використання за-кордонних шдходш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про затвердження Методики формування страхових pe3epBiB за видами страхування, шшими, нiж страхування життя: Розпорядження Держфшпослуг вщ 17.12.2004 № 3104 // База даних «Законодавство Украши»/Верховна Рада Украши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0019-05/ print1443084793843644
2. Про страхування: Закон УкраТни вщ 01.01.2017 № 1792-VIII // База даних «Законодавство Укра'Тни»/Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
3. Самошкша I. Д. Особливосп формування резервiв страхових компанш. Грош'!, фiнанси та кредит. 2016. № 11. С. 786-789.
4. Супрун А. Проблемы оценки платежеспособности страховых компаний в посткризисном периоде. Страховое дело. 2011. № 6. С. 20.
5. ШПршян Л. В. Зарубiжний досвщ забезпечення платоспроможносп страхових компанш. Економ'чн науки: зб. наук. пр. ЧДТУ. 2009. № 22. С. 40-45.
6. Юхименко В. М. Solvency II в Укра'Тш: проблеми впро-вадження вимог до платоспроможност страхових оргашзацш // Науковий вкник Харгавського державного ушверситету. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_12/155.pdf
7. Broszeit T. Macroprudential Solvency Stress Testing of the Insurance Sector // IMF Working Paper. 2014 (July). URL: https:// www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2014/wp14133.pdf
8. Germany: Insurance sector supervision - technical note // IMF Working Paper. 2016 (June). URL: https://www.imf.org/ external/pubs/ft/scr/2016/cr16192.pdf
REFERENCES
Broszeit, T. "Macroprudential Solvency Stress Testing of the Insurance Sector" IMF Working Paper. https://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/wp/2014/wp14133.pdf
"Germany: Insurance sector supervision - technical note" IMF Working Paper. https://www.imf.org/external/pubs/ft/scr/2016/ cr16192.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2004). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0019-05/print1443084793843644
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
Shirinian, L. V. "Zarubizhnyi dosvid zabezpechennia pla-tospromozhnosti strakhovykh kompanii" [Foreign experience of ensuring the solvency of insurance companies]. Ekonomichni nauky, no. 22 (2009): 40-45.
Samoshkina, I. D. "Osoblyvosti formuvannia rezerviv strak-hovykh kompanii" [Features of formation of insurance reserves]. Hroshi, finansy takredyt, no. 11 (2016): 786-789.
Suprun, A. "Problemy otsenki platezhesposobnosti strakho-vykh kompaniy v postkrizisnom periode" [The problems of assessing the solvency of insurance companies in the post-crisis period]. Strakhovoye delo, no. 6 (2011): 20-.
Yukhymenko, V. M. "Solvency II v Ukraini: problemy vpro-vadzhennia vymoh do platospromozhnosti strakhovykh orhani-zatsii" [Solvency II in Ukraine: problems of implementation of requirements to solvency of insurance companies]. Naukovyi visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu. http://www.ej.kherson. ua/journal/economic_12/155.pdf.
