CC BY
146
author examines the concept of constitutionalization, finds its basic features. The author distinguishes the overall direction of the process of constitutionalization of municipal law and defines the role of the European standards of local democracy in the implementation of these processes.
Constitutionalization of municipal law is considered as the process of fixing the rules of municipal law in the national Constitution, the process of detailing the constitutional norms, and the process of bringing the entire national system of sources of community law in accordance with the Constitution and the process of influence municipal legal norms of the constitutions of the States which entering into international legal relations on the formation of the system of international law and international standards of local self-government.
The result of the research is the presentation of the author's position regarding the definition of the process of constitutionalization of municipal law. The author distinguishes several of the factors influence international legal standards on this process.
Key words: constitutionalization, international standards of local self-government, constitutionalization of municipal law,; constitutional legalization.
УДК 341.461 :GC
О. M. Кал¡h¡на
ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕМ1ЩЕННЯ КОМПАН1Й В СВРОПЕЙСЬКОМУ СОКШ 3 УРАХУВАННЯМ OCTAHHIX ПРАВОВИХ 3MIH
В дант cmammi розглядаетъся можттстъ транскордонного перемпцення компант та ф\рм в межах Свропейсъкого Союзу задля реал\загщ свободы заснування та еконолпчног д\яльност\. Идеться про перспективы вдосконалення корпоративного права Свропейсъкого Союзу в ccpepi регулювання транскордонног д\яльност\ компант, з урахуваннял/ остантх правовых зм\н i тенОенцт та з метою створення кращых загальных умов для функгронування компант на eciii терытори СС.
К.иочоеЛ слова: Корпоратывне право, Свропейсъкый Союз, корпоративна моб1лън1стъ, державы-члены, транскордонна д!ялън1стъ компант, свобода заснування, рт1ення Суду СС, злыття, компанп та (¡нрми, г/ентральна адмЫстрагря, зареестрованый ocpic, транскордонне перетворення.
Постановка проблемы. На сьогодшшнш день в Свропейському Союз1 компанп перетинають кордони кожен день. Тисяч1 компанш ycix форм i po3Mipie, яи засноваш в бшын ник одшй державьчлеш через фшп або до1прш компанп, пропонують cbo'i продукти i послуги. Компанп користуються корпоративною мобшьнютю для д1яльносп в Внутршньому ринку СС. Однак сучасне корпоративне право СС не вщповщае змшам, що вщбуваються в европейському правовому та економ1чному npocTopi протягом останшх десятир1ч, а тому стае перепоною для компанш д1яти транскордонно в межах Союзу. Hapa3i в СС вщсутня гармошзащя багатьох аспекпв, що стосуються питань транскордонно! д1яльносп компанш.
Протягом значного часу вщповвд на основш питания, що стосувалися д1яльносп компанш за кордоном, надавалися Судом Свропейського Союзу. За часи юнування та розвитку корпоративного права Свропейського Союзу Суд СС виню низку piineHb по справах, яи тим або шакшим чином стосувалися транскордонно'1 д1яльносп компанш. Однак Суд СС у власних висновках був не послщовним, i ршення по справах е достатньо суперечливими, а тому потребують подалыпого розвитку, тлумачення та нормативно-правового врегулювання.
Аналгз дослгдженъ та публгкацгй. Анал1з процеав транскордонного перемщення компашй в Свропейському Союз1 проводиться в наукових роботах таких закордонних автор1в: Ф. Пелль, П. Варгова, В. Ебке, Т. Пападопулос, Т. Бермейер, Т. Холтритчер та шинх. Серед наукових розробок украшських 1 росшських вчених слщ видшити дослщження В. I. Муравйова, I. А. Березовсько!, О. О. Дубовицьког
Проте, варто зазначити, що недостатньо уваги придшено сучасному стану корпоративного законодавства, яким регулюеться транскордонна мобшьнють компашй та ф1рм в межах Свропейського Союзу, виявленню прогалин в регулювання та формуванню подалыпих напрямив для гармошзаци права компашй СС в данш сферг
Мета статтг полягае в анал1з1 основних засад транскордонно'1 д1яльносп компашй в межах Свропейського Союзу, основних напрямюв й реал1зацп та подалыпому вдосконаленш права компашй СС в дашй сферг
Виклад основного материалу. Право компашй на заснування та економ1чну д1яльшсть е 1х невщ'емним правом, та доповнюе чотири свободи Внутршнього ринку Свропейського Союзу.
3 положень ДФСС випливае, що свобода заснування мае дв1 складов!: свобода пересування пщприемщв, тобто оаб, що займаються самостшною д1яльшстю, та свобода заснування юридичних оаб та шших форм, що не юридичними особами [1, с. 320].
Стаття 54 ДФСС передбачае, що в рамках свободи заснування, компанй, утвореш вщповщно до законодавства держави-члена, що мають власний зареестрований офю, центральну адмшютращю або основне мюце д1яльност1 в рамках Свропейського Союзу, повинш розглядатися так само, як ф1зичш особи, яю е громадянами держав-члешв [2].
Транскордонне заснування включае в себе право в'вду 1 пщтримки постшно'1 присутносп на ринку ¡ншо!' держави-члена на тих же умовах, що 1 громадяни щеТ держави-члена. Вщпов1дно до прецедентного права, форма, обрана для реал1зацй права на транскордонне заснування, будь то первинне чи вторинне заснування, злиття чи поглинання, перетворення або перенесения основного офюу не змшюе сут1 справи. Ц1 методи реал1зацй свободи заснування пщпадають пщ положена статп 49 ДФСС, тшьки з одним винятком, яким е випадок перенесения корпоративних зв'язюв без подалыпих змш застосовного права [3, с. 12].
Стосовно транскордонно'1 активносп компашй можна видшити дв1 форми:
1. Компашя, створена в однш держав1-член1, може перенести в шшу державу-член свое статутне м1сце знаходження або свое фактичне мюце знаходження, штаб-квартиру: перемщення первинно! установи.
2. Компашя, зареестрована в однш державьчлеш, може створювати в шшш держав1-член1 агентства, фшй або до1прш компашг
Що стосуеться перенесения м1сця знаходження компан1й за кордон в крашах СС сформувалися р1зш традищйш п1дходи до регулювання. Краши-члени застосовують р\зн\ принципи, згщно яких визначаеться, яке законодавство регулюе таи перемщення. Таи вщмшносп впливають на норми, що регулюють перемщення компашй в ¡ншу державу.
С дв1 теорп в законодавста держав-член1в щодо корпоративного права, яке мае застосовуватися в межах СС: а) теор1я шкорпорацп, вщповщно до яко! компашя регулюеться правом краши, де вона зареестрована, створена; б) теор1я осшосп, зпдно з якою компашя регулюеться правом краши, де розташоване й фактичне мюце знаходження, тобто й штаб-квартира, головний офю або основне мюце д1яльносп [4, с. 7-8].
Як правило, краши, що застосовують теорш шкорпорацп, дозволяють компанп перенести свш головний оф1с в шшу державу без змши правового режиму, яким
регулюеться п д1яльнють (таким правом завжди е право держави реестраци).
Основна щея дано! теорш полягае в тому, що компашя, створена в одшй держав^ мае визнаватися шшою державою навпъ в тому випадку, якщо и центр управлшня розташований за межами держави шкорпораци [5, с. 27].
Вщповщно до Teopii ocúioctí при перенесенш фактичного мюця знаходження компани вщбуваеться змша особистого статуту: ним стае право приймаючоТ держави. У зв'язку з чим може виникнути проблема визнання тако! компани приймаючою державою.
Ршення Суду Свропейського Союзу, присвячеш транскордоншй д1яльносп компашй, скоротали сферу застосування Teopii ocúioctí, проте не призвели до п остаточного подолання. Безперечне пщтвердження дана теор1я знайшла в прийнятому в 1988 рощ pinieHHi по cnpaei Daily Mail [6].
Daily Mail, британська швестицшна холдингова компашя, мала нам1р перенести свш центр управлшня з Великобритани до Нщерлащцв для того, щоб ухилитися вщ сплати значних податив у Великобритани. Остання вщмовила в такому перенесенш.
3 точки зору м1жнародного приватного права дана справа не представляе проблем hí у Великобритани, hí в Нщерландах, оскшьки обидв1 краши дотримуються Teopii шкорпораци.
Суд СС виршив, що в даному випадку статп 49 та 54 ДФСС не застосовуються, оскшьки законодавства краш достатньо pÍ3HÍ. Зпдно ршення Суду компани не можуть переносити центр управлшня в шшу кршну-член, залишаючись при цьому компан1ями краши походження. Так, нащональш норми, що забороняють компашям залишати державу походження, отримали верховенство над положениями про свободу заснування.
Сумшви щодо ще1 позици виникли шсля р1шення по cnpaei Centros [7].
Справа Centros стосувалася двох датських громадян, як-i зареестрували компашю у Великобритани i хотши в1дкрити фш1ю для ведения б1знесу в Данй'. У реестраци фшп було вщмовлено датською владою, яка вважала, що та к i дп були мотивоваш виключно бажанням обшти вимоги датського законодавства про внесения мш1мального статутного кашталу при створенш компанй з обмеженою в1дпов1дальн1стю i являють собою обхщ закон1в.
Суд постановив, що вщмова в реестраци фшп компани, утворено!' в1дпов1дно до законодавства держав-члешв, суперечить ДФСС, i що юридична конструкщя (компашя у Великобритани i фшя в Дани) не може сама по co6i представляти зловживання правом на заснування [3, с. 9].
Де-факто, справа Centros дала зелене свшю для ряду oci6, що проживають в державах-членах з високими законодавчими та матер1альними вимогами щодо формування компани, засновувати компани в державах-членах 3Í зниженими вщповщними вимогами та, в той же час, вести б1знес в держав1 походження. Cboím ршенням по cnpaei Centros Суд СС спонукав так звану регуляторну конкуренщю м1ж корпоративно-правовими системами держав-член1в, що, в свою чергу, дозволяе компашям користуватися максимальними перевагами залежно вщ ix м1сця заснування.
Наступним стало ршення по cnpaei Überseering у 2002 рощ [8]. В данш cnpaei нщерландськш компанй', bcí частки яко1 були придбаш громадянами Кмеччини, було в1дмовлено у розгляд1 позову в шмецькому суд1. Bíh аргументував вщмову тим, що внаслщок такого придбання, компашя перенесла фактичне мюце знаходження в Н1меччину та, вщповщно то Teopii ос1лост1, не мае правоздатносп, отже, не може виступати позивачем у суд i.
Прийнявши ршення по cnpaei Überseering, Суд СС пщтвердив свою позицш по cnpaei Centros. Bíh зазначив, що невизнання державою комиаий', що була створена
згщно законодавства шшо! краши-члена, е несумюним 3i свободою перемщення компашй. Правоздатнють компани, що перемщуеться через кордон, мае визначатися за правом держави-члена, в якш вона була заснована. Невизнання ¡ноземноТ компани не мае бути виправдано необхщшстю захисту ii учасниив або кредитор!в, або шшими цшями.
Таи висновки Суду СС суперечать позицй, висловленш по cnpaei Daily Mail. Тим не менш Суд наголосив, що в pa3i, коли держава-член, в якш компашя була створена, дозволяе ii перемщуватися за кордон 3i збереженням правоздатносп, приймаюча держава зобов'язана визнавати таку компашю. В даному ввдношенш доктрина «Daily Mail» продовжувала юнувати, оскшьки держави-члени могли встановлювати для cboix компанш будь-яю обмеження [5, с. 37].
Останшм ршенням, що присвячене питанию перенесения за кордон фактичного мюця знаходження компани, стало ршення по cnpaei Inspire Art, винесене у 2003 рощ
[9].
Ршення Inspire Art стало ще одним кроком уперед, в якому Суд СС ч1тко заборонив державам-членам по-шакшому ставитися до компашй, що здшснюють свою д1яльшсть виключно на його територй, будучи шкорпорованими, при цьому, в шшш держав1-члеш [10].
Прагнення Суду СС забезпечити нащональним компашям повнощнну свободу перемщення проявилося в piineHHi «SEVIC» [11]. В ньому Суд визнав застосування статей 49 та 54 ДФСС при злитп компашй з р1зних краш-члешв, тобто при транснащональному злитп.
В cnpaei SEVIC розглядаеться питания про заборону транскордонного злиття державою-членом одше! з компан1й-учасниць. Суд СС пщкреслив важлив1сть злиття як методу корпоративно!' реструктуризаци та як реал1защ'1 свободи заснування, заявивши, що злиття, як в дашй cnpaei, е ефективним засобом перетворення компашй. Таке злиття в рамках одшеТ onepauii, дозволяе зд1йснення певно! д1яльност1 в нових формах i без перерви, тим самим знижуючи ускладнення, матер1альш та часов1 витрати, пов'язан1 з шшими формами консолщацй компани [12, с. 6].
У 2008 рощ Суд СС виню ршення по cnpaei Cartesio [13], що стосувалася перемщення головного управл1ння компашею. Cartesio була угорським товариством з обмеженою вщповщальнютю, центральна адмшютращя та головний офю яко! розташовувалися в Угорщиш. Компашя подала заявку на змшу в угорському peecrpi в1домостей про не1, i3 зазначенням перенесения центрально!' адм1н1страц1'1 до 1талй. Заявка була вщхилена на Tin п1дстав1, що перенесения було неможливим, оскшьки д1яльнють компани залишаеться предметом регулювання угорського законодавства.
Перед Судом стояло питания, чи статп 49 та 54 ДФСС перешкоджають державам-членам перешкоджати ix компашям переносите свое мюце розташування за кордон, залишаючись при цьому пщ правовим регулюванням свое'1 краши? Суд СС вщпов1в на запитання негативно. Вш пщтвердив доводи по cnpaei Daily Mail i, отже, зробив висновок, що на питания може, за вщсутносп европейського корпоративного законодавства, бути вщповщь, що мютиться тшьки в застосовному внутр1шньому законодавства
В контекст1 транскордонно'1 д1яльност1 компашй та перенесена м1сця розташування це означае, що у держави-члена залишилося право не допускати компани перемщувати свш головний офю за кордон, коли компашя мае нам1р зберегти свш правовий статус в рамках законодавства ще! держави-члена. Таким чином, краша-член може продовжувати вимагати розпуску i л1кв1дацй компани до перемщення головного офюу. Але краши-члени не повинш перешкоджати компани в ii перетворенш в компашю, що регулюеться законодавством iHinoi краши-члена, за умови, що це
дозволено зпдно законодавства останньо1 [4, с.22].
12 липня 2012 Суд Свропейського Союзу виню ршення по тлумаченню свободи заснування та транскордоннш д1яльносп компашй у cnpaei Vale [14]. Справа стосувалася транскордонного перетворення компанп, що регулювалася ¡талшським законодавством в компашю, що регулюеться угорським правом. Дана справа приносить hobí перспективи для компашй, яи прагнуть перемютити свш б1знес в шшу крашу СС.
1талшська компашя Vale Construzioni S.r.l. забажала перенести свое мюце i свш 6Í3Hec в Угорщину. Вона була нацшена на припинення б1знесу в Ггалп i прагнула стати угорським товариством з обмеженою вщповщальнютю (Vale Epitési Kft), збер1гаючи при цьому статус юридично!' особи (безперервшсть). Комерцшний реестр у Phmí видалив внесену шформащю про Vale Construzioni Sri. Тим не менш, угорсыа суди вщхилили прохання Vale бути зареестрованою в угорському комерщйному peecrpi, заявивши, що така операщя не може розглядатися як перетворення зпдно угорського законодавства, оскшьки нащональш закони про перетворення компанш застосовуеться тшьки до внутр1шшх перетворень. Компашя Vale не погодилася з ршенням i подала апеляцш до Верховного Суду Угорщини.
В свою чергу Угорський Верховний Суд подав попередне ршення з Суду СС для того, щоб визначити, чи е угорське корпоративне право, яке не дозволяе компашям з шших держав-члешв перетворюватись в угорсыа компанп, сумюним з принципом СС про свободу заснування.
Суд СС зробив висновок, що нацюнальне законодавство, яке дозволяе нацюнальним компашям перетворюватися в ¿ншу оргашзацшно-правову форму, але не дозволяе таю перетворення компашям, що регулюються законодавством шших держав-члешв, дшсно пщпадае пщ дш статей 49 i 54 ДФСС.
KpiM того, Суд СС постановив, що: «(...) Статп 49 i 54 ДФСС мають тлумачитися як перешкода нацюнальному законодавству, що дозволяе компашям, створеним зпдно нащонального законодавства, перетворення, але не дозволяе, в загальному розумшш, компашям, що шдпорядковуються праву шших держав-члешв, перетворюватися в компанп, що регулюються даним нацюнальним законодавством, шляхом запровадження вщповщно! оргашзашйно-правовоТ форми компанп» [14].
1ншими словами, ириймаюча держава-член не мае права вщмовляти компанп з íhlljoT держави-члена, в и ирагненн1 перетворитися в компашю дано! приймаючо'1 держави, якщо закони тако! держави-члена передбачають процедуру перетворення.
Справа Vale е останн1м ршенням Суду СС, що стосуеться тлумачення сфери свободи заснування компашй, прецедентне право в якш почалося ще 3Í справи Daily Mail в 1988 рощ. 3 тих nip, Суд визначав можливосп та обмеження дано!' свободи в ршеннях по таких справах, як Centros (1999), Überseering (2002), Inspire Art (2003) та Cartesio (2008).
У cnpaei Cartesio [13] Суд Свропейського Союзу ухвалив, що, коли компашя прагне перетворитися в компашю, яка регулюеться законами íhliioí держави-члена, i якщо компашя не бажае бшьше шдпадати шд юрисдикщю краши походження, законодавство приймаючо!' держави-члена не може вимагати припинення д1яльносп тако1 компанп, запобшаючи i"i перетворенню. Тим не менш, Суд не вщпов1в на питания, чи повинна приймаюча держава-член приймати шоземш компанп, перетвореш в нащональш, якщо вони того побажають. Тепер це остаточно шдтверджено в р1шенш по cnpaei Vale.
Разом Í3 р1шенням по cnpaei Vale Суд СС дав зелене свшю для транскордонних перетворень в принциш. Тим не менш, незл1ченш питания залишаються невиршеними, адже тепер постае необхщшсть в ¿мплементацй в1дповщних правил задля ix кращо!' реал1заци.
Виключення з реестру в держав1 походження не повинно здшснюватися, до того як компашя буде зареестрованою в приймаючш держав^ та юную1п положения вторинного законодавства можуть застосовуватися mutatis mutandis [15] на обставини кожно'1 окремо! справи. За вщсутносп конкретного законодавчого положения це е Micieio Суду, прокладати шлях для транскордонного руху компанш в Свропейському Союзг
Варто зазначити, що до цього часу передача зареестрованого офюу була можливою тшьки через перетворення в SE або транскордонне злиття i, отже, потр1бно створити нове европейське законодавство для регулювання даного аспекту д1яльносп компашй.
Висновки. Отже, юторично в крашах-членах стосовно транскордонно'1 д1яльносп компанш дв1 корпоративно-правов1 Teopii, навколо яких поступово будувалося право Союзу, яким регулюеться дана сфера: теор1я шкорпорацп та теор1я осшосп.
Протягом значного часу ввдповвд на основш питания, що стосувалися д1яльносп компашй за кордоном, надавалися Судом Свропейського Союзу. Основними ршеннями Суду в данш сфер1 е Daily Mail, Centres, Überseering, Inspire Art, SEVIC та Cartesio. Висновки Суду CC по цих справах е неоднозначними та, школи, суперечливими, та питания, зачеплеш в ршеннях, потребують подалыпого розвитку, тлумачення та нормативно-правового врегулювання.
Також серед не до кшця врегульованих аспект! в д1яльносп компанш залишаеться транскордонне перетворення компанш, яке отримало шдтримку Суду СС в piineHHi по cnpaei Vale у 2012 рощ, разом з яким Суд дав зелене свггло для транскордонних перетворень компашй в рамках Свропейського Союзу.
Список використаноТ лггератури
1. Право Свропейського Союзу: пщручник / за ред. В. I. Муравйова. - К.: Юршком 1нтер, 2011.-704 с.
2. Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the functioning of the European Union. - Brussels, 15 April 2008.
3. Pelle Philippe. Companies crossing borders within Europe / Philippe Pelle // Utrecht Law Review. - 2008. - Volume 4. - Issue 1 (March). - P. 6-12. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.utrechtlawreview.org/index.php/ulr/article/viewFile/56/56
4. Vargova Petra. The Cross-Border Transfer of a Company's Registered Office Within the European Union / Petra Vargova // Central European University [LL.M. Short Thesis], -Budapest: 2010. - 53 p. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http ://www. etd. ceu. hu/2010/vargova_petra. pdf
5. Дубовицкая E. А. Европейское корпоративное право. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Wolters Kluwer Russia, 2008. - 261 с.
6. Case 81/87 Daily Mail [1988] ECR 5483.
7. Case C-212/97 Centres [1999] ECR 1-1459.
8. Case C-208/00 Überseering [2002] ECR 1-9919.
9. Case C-167/01 Inspire Art [2003] ECR 1-10155.
10. Ebke Werner F.. The European conflict-of-corporate-laws revolution: «Überseering», «Inspire Art» and beyond / Werner F. Ebke // European Business Law Review. - 2005. -Volume 16. - Issue 1. - P. 9-54.
11. Case C-411/03 SEVIC Systems [2005] ECR 1-10805.
12. Papadopoulos Thomas. EU Regulatory Approaches to Cross-Border Mergers: Exercising the Right of Establishment / Thomas Papadopoulos // European Law Review. - 2011. - No. 1 (February 11). - P. 71-97. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://ssrn.com/abstract= 1775 824
13. Case C-210/06 Cartesio [2008] ECR 1-9641.
14. Case С-378/10 VALE Epitesi kft [2012] - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://curia.europa.eu/juris/celex.jsf?celex=62010CJ0378&langl=en&type=NOT&ancre=
15. Biermeyer Thomas, Holtrichter Thore. Opinion of Advocate General Jaaskinen in Case C-378/10 VALE, delivered on 15 December 2011, not yet reported. The missing puzzle in judge-made European law on corporate migration? / Thomas Biermeyer, Thore Holtrichter // Columbia Journal of European Law. - 2011. - Volume 18. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http: //www. cj el. net / online/18_ 1 -bi ermey er/
Стаття надшшла до редакци 22.12.2013 p.
О. М. Kalinina
PROSPECTS FOR TRANSBOUNDARY MOVEMENT OF COMPANIES IN THE EUROPEAN UNION IN VIEW OF RECENT LEGAL CHANGES
The article deals with the possibility of cross-border movement of companies and firms within the European Union for the implementation of freedom of establishment and economic activity. It turns to prospects for improving the European Union company law in the regulation of cross-border activities of companies with the latest legal developments and trends and with the aim to create the best general conditions for the companies throughout the EU.
Keywords: Corporate Law, the European Union, corporate mobility, Member States, cross-border activities of companies, freedom of establishment, the Court of Justice decision, merger, companies and firms, central administration, registered office, cross-border transformation.
УДК 347.961.4(477+470)(045)
О. Б. Ольшанецкая
НОТАРИАЛЬНОЕ УДОСТОВЕРЕНИЕ СДЕЛОК С НЕДВИЖИМЫМ
ИМУЩЕСТВОМ ПО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ УКРАИНЫ И РОССИИ
Проведен сравнительно-правовой анализ регулирования нотариального удостоверения сделок с недвижимым имуществом по законодательству Украины и Российской Федерации. Определены особенности и отличительные черты правового регулирования деятельности нотариуса по удостоверению сделок с недвижимостью в Украине и в России.
Ключевые слова: сделки с недвижимостью, нотариус, нотариальное удостоверение, право собственности.
Постановка проблемы. Объекты недвижимости, выступая в качестве предмета общественных отношений (как гражданско-правовых, так и хозяйственных), обуславливают ряд особенностей при совершении сделок. Это объясняется специфическим правовым режимом недвижимого имущества, а также его повышенной экономической и социальной значимостью для удовлетворения участниками гражданских отношений своих потребностей. Вместе с тем, развитие социально-экономических процессов и, прежде всего, темпы этого развития, обуславливают интенсивность эволюции их правового обеспечения. Динамизм, присущий отношениям, связанным с оборотом недвижимости, является не только их отличительной чертой, но и определенного рода требованием к законодателю формировать соответствующие законодательные рамки, которые бы не препятствовали их развитию. В этом контексте и следует рассматривать целесообразность
