CC BY
44
11. Военная доктрина Республики Узбекистан : Утверждена постановлением Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 30 августа 1995 г. № 105-1 // Ведомости Олий Мажлиса Республики Узбекистан. - 1995. - № 9. - Ст. 180.
Стаття надшшла до редакци 23.12.2013 р.
В. P. Chobitok
MILITARY SECURITY OF THE STATE IN DOCTRINE OF NATIONAL
SECURITY
In article relevant aspects of formation and implementation of state policy in sphere of prevention and reaction to emergency of military nature are analyzed. Proved that theoretical and practical interest in legal issues of military security associated with the political, social, economic transformations taking place in area of national security of a state. So, driven by the need for a comprehensive, integrated, using modern methods of learning, taking into account the latest advances jurisprudence study of patterns offormation and development of the Military Doctrine of Ukraine, identify ways of improving it.
Established that current Military Doctrine of Ukraine is the leading system of views on causes, nature and character of modern military conflicts, principles and ways ofpreventing its, preparing state for possible armed conflict, as well as use of military force to protect state sovereignty, territorial integrity and other vital national interests.
The basic provisions of the military doctrine of Ukraine and some countries of the former Soviet Union (Russian Federation, Republic of Kazakhstan, Republic of Belarus, Republic of Moldova, Republic of Uzbekistan), which is the basis for the preparation and adoption of military-political and military-strategic decisions, developing policies and programs in the military field. It is emphasized that the main idea of the military doctrine of any country - strengthening its defensive nature and definition of officially accepted views on military construction, training and employment of the Armed Forces and other military formations for armed defence of national interests in this area. The implementation of military doctrines should be achieved through complex political, economic, social, military, informational, legal and other measures to ensuring the military security and defence. These doctrines should be the basis for preparation and adoption of military-political and military-strategic decisions, developing programs in military spheres.
Keywords: military security, military doctrine, state policy, emergency, national security, improvement.
УДК 341.17(4):352(045)
Д. С. Шупик
РОЛЬ СВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТШ У ПРОЦЕСАХ КОНСТИТУЦЮНAJI13АЦП МУНИЦИПАЛЬНОГО ПРАВОПОРЯДКУ
Стаття присвячена досл1дженню такого явища, як конституцюнал1защя мунщипалъного правопорядку, та poni лижнароОних cmaHdapmie у процеЫ його здтснення. Автор ОослЮ.шус поняття конституцюнал1заци, виявляе и основт характеристики, видшяе загалът напрямки процесу конституцюнал1заци мунщипалъного правопорядку та констатуе роль европейсъких cmaHdapmie локальног демократы в здтснент цих процеЫв.
Результатом досл1дження стало викладення авторськог позщп, щодо визначення процесу конституцюнал1заци мунщипалъного права та визначення р1зних (paKmopie впливу на цей процес м1жнародних правових cmaHdapmie.
Kuonoei слова: конституцюнал1защя, м1жнародт стандарти мюцевого
самоврядування, конституцюналгзацгя мунщипального права, конституцтна легализация.
Постановка проблемы. Закршлення шстатуту мюцевого самоврядування на р1вш Конституцп Украши вщображае важливють цього демократичного шституту для суспшьства та гарантуе його швидке становления та сталий розвиток в незалежнш демократичшй державг При цьому, легал1защя локально! демократ!! на найвищому правовому р1вш обумовлюе його подалыпу детал1защю у нащональному законодавста та загалом являе собою процес конституцюнал1зацп мунщипального права.
Конституцюнашзащя - вщносно нове та малодослщжене поняття для украшсько! юридично! науки, яке потребуе сьогодш особливо! уваги з боку нацюнально! правово! доктрини. Як вказуе з цього приводу Ю. О. Волошин «поряд з поняттями «конституцюнал!зм», «правова ! конституцшна держава», «реал1защя конституцп», «конституцшне забезпечення» сучасна наука ко нет итущ иного права почала оперувати поняттям «конституцюнал!защя правового порядку». Таке понятшно-категор1альне оновлення вимагае змши попередшх уявлень про забезпечення верховенства права, правово! держави, про взаемодш конституцп ! правово! системи краши як в умовах сталого розвитку, так \ в перюд кардинально! трансформацп держави \ суспшьства» [1, с. 284].
Кр1м того, визнаючи важливу роль европейських стандарте локально! демократа у становленш мюцевого самоврядування в УкраТш, щкавим виглядае такий практично недослщжений зр1з заявлено! проблематики, як вплив норм м1жнародних договор1в на конституцюнал1защю мунщипального правопорядку. Проблематика впливу европейських стандарте локально! демократ!! на конститущйно-правове забезпечення мюцевого самоврядування останшм часом набувае особливо! актуальное^ у зв'язку ¡з посиленням рол1 м1жнародного права у регулюванш сусшльних вщносин.
Грунтовш та монограф1чш дослщження обрано! проблеми практично вщеутш, попре те, що проблема конституцюнал1зацп правово! системи Украши мае вагоме значения як для виршення суто наукових завдань, так \ для юридично! практично! д1яльносп, адже право зор1ентоване на забезпечення суспшьства спещальним юридичним шструментар1ем, призначеним для досягнення важливих цшей [2, с. 277].
Анал1з остантх досл1джень та публтаци. Серед вчених, роботи яких звертають увагу на явище конституцюнал1зацп та фактично заклали базу для наведеного дослщження необхщно вказати таю особистосп як: М. О. Баймуратов, О. В. Батанов, М. С. Бондарь, Ю. О. Волошин, В. Д. Зорькш В. М. Кампо, М. П. Орз1х, Я. В. Чернопищук.
При цьому, питания конституцюнал1зацп мунщипального правопорядку та питания про роль та мюце загальноприйнятих м1жнародно-правових норм в цьому процеа залишаються нез'ясованими.
Мета дослщження полягае в тому, щоб виявивши основш характеристики процесу конституцюнал1зацп мунщипального правопорядку, визначити роль, яку вщграють в цьому процеа м1жнародш правов1 стандарта.
Виклад основного матергалу. Для анал1зу процеав конституцюнал1зацп мюцевого самоврядування уявляеться необхщним розглянути етимолопчний змют та значения категори «конституцюнал1защя», що е пщгрунтям для дослщження явища конституцюнал1зацп мюцевого самоврядування.
У юридичних та економ1чних словниках конституцюнал1защя розглядаеться, як процес закршлення будь-яких положень в текст! конституцп, надання !м конституцшно! сили [3]. Такш пщхщ до визначення конституцюнал!зацп як процесу, безумовно може бути використаний лише в вузькому розумшня цього явища, адже
вплив конституцп ш в якому pa3i не обмежуеться суто прямим застосуванням конституцшних норм. Свого часу Ю. О. Тихомиров, звернувши увагу на проблематику конституцюнал1зацп, вказував на пщстави для ïï здшснення: по-перше, Конститущя посщае провщне мюце у правовш систему по-друге, Конститущя - це нормативний акт, який мае найвищу юридичну силу; по-трете, Конститущя виступае потужним правоутворювальним чинником: i в розумшш прямо! дп ïï норм, i завдяки нормативно-opieHTaui иному впливу на процес законотворчосп; по-четверте, Конститущя слугуе головним нормативно-правовим критер1ем тлумачення та застосування bcîx юридичних акпв та провадження юридичних дш [4, с. 18].
Тобто, говорячи про конституцюнал1защю мушципального права, треба розглядати не лише процес закршлення мюцевого самоврядування в Основному Закош, але й мехашзми приведения норм та ¡н статут ¡в мушципального права у вщповщнють ¡з «буквою та духом» Конституцп, що полягае в забезпеченш гармошйно'1 взаемодп норм конститущ иного та мушципального права, а також вироблеш конституцшно-правовш методологи оптим1зацп Bcieï системи мюцевого самоврядування [5 с. 22].
Розглядаючи конституцюнал1защю суто як процес легашзацп мунщипально-правових вщносин на piBHÎ найвищо'1 нащонально'1 правово!' форми - нащональних конституцш, можемо констатувати, що в Конституцп Украши мютиться бшып за двадцять статей, яи в той чи шшш iviipi торкаються питань мюцевого самоврядування, найбшып важливе значения з них мають положения статей 7, 13, 140, 142 та 143 [6]. В цих статтях мютяться норми, що визнають i гарантують мюцеве самоврядування, як одну з форм децентрал1зованого управлшня та основу конститущ иного ладу в державг Саме в Конституцп закршлено найважлив1ил вихщш даш для створення умов оргашзацп та д1яльносп мюцевого самоврядування [7, с. 190].
На сьогодш, конституцп переважно'1 бшыпосп краш несуть в co6i норми про визнання права територ1альних громад на самоврядування та положения, що встановлюють базов1 основи шституту мюцевого самоврядування (наприклад, Конститущя Украши - Роздш 11 «Мюцеве самоврядування», Конститущя Полыщ -Роздш 7 «Територ1альне самоврядування», Конститущя Португалп - Роздш 3 «Мунщишя» тощо). Бшып того, сучасш дослщники зазначають, що конституцшш норми, яи легал1зують мюцеве самоврядування мають певш схож1 елементи таю як: визнання державою мюцевого самоврядування, адмшютративно - територ1альний подш краши; основш повноваження та функцп мунщипалггет1в; форми здшснення самоврядування громадами; адмшютративний нагляд за ïx роботою та гарантп мюцевого самоврядування. Певна ушфшащя конституцшних положень пояснюеться впливом м1жнародного права, тобто законодавець використовуе в процеа шдготовки положень тексту Основного закону м1жнародш стандарте, яи мають нормативне закршлення в документах, розроблених в рамках м1жнародних м1журядових оргашзацш (переважно Ради Свропи) [8, с. 158].
Наведене е проявом впливу м1жнародних мунщипальних стандарте на конституцюнал1защю мюцевого самоврядування через ïx ¡мплементащю до нащональних конституцш. Саме через цей мехашзм, як вказуе М. О. Баймуратов, виникае могутшй синерпзм нащонального та м1жнародного правопорядке, що волод1е кумулятивним зарядом та мул ьт и п л i кат и в н и м ефектом [9].
На цьому еташ нашого дослщження варто навести виоив Г. Кельзена, який вказуе, що «правова норма (у тому чист й конститущйна - авт.) повинна бути не тшьки дшсно'1, а й д1евою» [10]. Безумовно, норми Конституцп можуть бути використаш, як норми прямо! дп, проте найбшып повно д1я конституцп вщбуваеться через детал1защю ïï положень у нащональних законодавчих та шдзаконних актах. Конституцшна норма, що легал1зуе окремий аспект мюцевого самоврядування може ефективно д1яти лише в
тому випадку, коли ш вщповщають прийнят1 профшьш законодавч1 акти, закони загальиого характеру та шдзакоиш акти.
При цьому, конституцюнал1защя мюцевого самоврядування, як явище, в дослщжуваному аспект! включае в себе не тшьки вщображення та детал1защю мунщипально-правових норм Основного Закону в шших джерелах права, але й вщповщнють всього масиву профшьного мунщипального законодавства нормам та принципам Конституци та нащональнш конституцшнш доктриш.
3 цього приводу, слушною виглядае позищя М. П. Орз1ха, який наполягае, що «... конституцюнал1защя - це процес, ор1ентований не тшьки на приведения сусшльних вщносин у вщповщнють конституцшним вимогам та постулатам, але ж й на «примппування» конституцшних щей 1 норм до шогалузевих правовщносин.. .»[11, с. 22]. Не останню роль в цьому процеа вщшрае й нацюнальна конституцшна доктрина, адже «р1вень конституцюнал1зацп суспшьних вщносин у держав1 прямо пропорцшний р1вню розвитку науки конституцшного права [12, с. 61].
Наведене свщчить нам, що конституцюнал1защя мюцевого самоврядування знаходить свш прояв в тому, що мунщипальне право вв1брало в себе окр1м мунщипально-правових норм Конституцп загальш (принципи: законносп, демократизму, публ1чносп та ш..) та спещальш (зокрема, принцип автономно! правотворчосп суб'екпв мюцевого самоврядування, пщзвггносп та вщповщальносп перед територ1альними громадами оргашв та посадових оаб мюцевого самоврядування) конституцшш принципи та конституцшш норми, що традищйно вщносяться до ¡нших галузей права. До останшх можна вщнести, зокрема, мунщипалып права людини та громадянина, в яи «¡нтерпретоващ конституцшш права людини» (М. О. Баймуратов) [13].
Такий процес е шщо шше, як конституцюнал1защя мунщипального законодавства, що формуеться ¡з урахуванням базових конституцшних принцишв 1 норм, яи виступають певним каркасом для всього позитивного законодавства [14].
Враховуючи наведене, ми можемо говорити про вплив на конституцюнал1защю мунщипального правопорядку й шших европейських стандарте (окр1м стандарте мюцевого самоврядування), що знайшли вщображення в нащональнш Конституций Найбшып 1птко такий процес виражаеться на приклад1 европейських стандарте прав людини. Як з цього приводу зазначае М. О. Баймуратов, у контексп мунщипальних прав особистосп вибудовуеться технолопчний ланцюжок: м1жнародш стандарта прав людини - конституцшш права 1 свободи людини 1 громадянина - мунщипальш права 1 свободи особи, заснований на наступносп й м1жнародному визнанш мунщипальних прав особистосп [13].
Саме таи позици до визначення феномену конституцюнал1зацп, надають сьогодш науковцям пщстави для констатування зростаючо! рол1 конститущ иного права, яка зумовлена сучасним визнанням прюритетносп прав людини та громадянина не тшьки на доктринальному р1вш, але й найавторитетшшими м1жнародними та регюнальними оргашзащями, як ООН та СС в !х резолющях та ршеннях [15 с. 50].
Говорячи про конституцюнал1защю мунщипального правопорядку, неможна забивати й про зворотнш вплив, вплив конституцшного права на м1жнародне. Як вказуе Ф. Ф. Мартене, «якщо м1жнародне стлкування 1 внутршня спорщненють народ1в грунтуються на спшьносп !х сощальних елемештв, то зрозумшо, що ставлення м1жнародного права до суспшьного права е найбшып близьке» [16, с. 103]. Нацюнальш доктрини конституцюнал1зму, норми та принципи, що закршлеш в конститущях кра!н, що сшвпрацюють, безумовно впливають на правов1 вщносини м1ж ними та як результат знаходять нормативне закршлення в м1жнародних договорах. «Тл внутршш закони яи визначають сощальний устрш, взаемш права та обов'язки громадських клаав 1
держави», вказуе Ф. Ф. Мартене, «очевидно повинш впливати на право, що забезпечуе сощальш штереси кожного народу в галуз! м1жнародних зносин. Те ж саме треба сказати про державне (маеться на уваз1 конституцшне - авт.) право. Внутр1шш державш порядки завжди вщображаються на порядку, ¡снуючому в м1жнародних вщносинах» [16, с. 104].
Конституцюнашзащя м1жнародного правопорядку останшм часом значно актуал1зуеться через суттеве пщвищення рол1 м1жнародно-правових норм у регулюванш значного обсягу нащональних питань, яю до останнього часу традищйно врегульовувались лише внутршньодержавним правом.
Неможливо не погодитися, що за таких умов м1жнародне право перманентно зазнае тиску з боку конституцшних принцишв, тим самим набуваючи бшып ушверсально! основи для свого подалыпого розвитку в умовах м1ждержавноТ штеграци [1, с. 297]. Саме таким чином, м1жнародна й державш (нацюнальш) правов! системи, яю складають засади вщповщних правопорядке, в якосп частин епшьного глобального сощально-правового простору, що мають своТ ¡ндивщуальш генетичш й доктринальш коршня, але ж об'ективно взаемодшть м1ж собою та функцюнують завдяки модершзаци й прогресу сусшльних вщносин. За таких умов все бшыний об'ем сусшльних вщносин виходить за меж1 держави, тому й управлшня св1товою системою можливе лише епшьними зусиллями держав. В результат! ютотно пщвищуеться роль вах об'екпв та засоб1в конституцшно-правового регулювання в ефективному забезпеченш управлшня м1жнародними вщносинами [9].
Висновки. Роблячи шдсумки проведеного дослщження, можна сформулювати наступи! висновки:
Процес конституцюнал!зацп мун!ципального права необхщно розум1ти у вузькому сена, як закршлення мун!ципального правових норм на р1вш Основного Закону, та у широкому, як приведения вае! системи регулювання мунщипально-правових вщносин (у тому чист й м1жнародно!) у вщповщнють «букв! та духу» Конституций
Першим аспектом процесу конституцюнал!зацп мунщипального права е закршлення на конституцшному р1вш мун!ципально-правових норм (загалом в Конституци Украши мютиться бшып за двадцять статей, яю в той чи шшш м1р1 торкаються питань мюцевого самоврядування).
Другий аспект полягае в побудов! системи нацюнального законодавства, що детал1зуе мунщипально-правов! положения Основного Закону та повнютю вщповщае вимогам Конституцп. При цьому, важливим фактором конституцюнал!зацп мунщипального законодавства, е вплив базових конституцшних принцишв ! норм, яи виступають певною базою для всього позитивного законодавства.
Трет1м аспектом конституцюнал!зацп мунщипального правопорядку, е вплив мунщипально-правових положень нащональних конституцш держав на м1жнародне право, при цьому останне пщ перманентним тиском з боку конститущиного права держав, що вступають у м1жнародш вщносини сприймае !х конституцшш норми та принципи.
Розглядаючи роль та мюце м1жнародних стандарт! в у процесах конституцюнал!зацп мунщипального права, можна говорити про наступи! фактори:
прямий вплив 1УПжнародних стандарт! в мюцевого самоврядування на конституцюнал!защю мунщипального права, що вщбуваеться через !х ¿мплементащю до нащональних конституцш.
вплив на конституцюнал!защю мунщипального правопорядку шших европейських стандарте (окр1м стандарте мюцевого самоврядування, зокрема м1жнародних стандарте з прав людини), що знайшли вщображення в нацюнальнш
Конституций
«зворотнш» вплив положень нацюнальних конституцш на м1жнародне право, який полягае у ix закршленш до м1жнародних договор1в та таким чином обумовлюе конституцюнал1защю м1жнародного мунщипального правопорядку.
Список використаноТ лггератури
1. Волошин Ю. О. Конституцшно-правове забезпечення европейсько! м1ждержавно! штеграци: теоретико-методолопчш аспекта : моногр. / Ю. О. Волошин; за ред. М. О. Баймуратова. - К. : Логос, 2010. - 428 с.
2. Подорожна Т. Загальнотеоретичш аспекта конститущоналпацп правово! системи Украши: постановка проблеми / Т. Подорожна // Публ1чне право. - 2013. - № 3. - С. 277285.
3. Конституционализация [Електронний ресурс] // Юридический словарь. - Режим доступу: http://enc-dic.com/legal/Konstitucionalizacija-7706.html
4. Тихомиров Ю. А. Коллизионное право / Ю. А. Тихомиров. - М.: НОРМА, 2000.
5. Бондарь Н. С. Местное самоуправление и конституционное правосудие: конституционализация муниципальной демократии в России / Н. С. Бондарь. - М.: НОРМА, 2008. - 278 с.
6. Конститущя Украши (з офщшними тлумаченнями Конститущ иного суду Украши) : прийнята 28 червня 1996 року. - Харюв : Ксилон, 2006. - 380 с.
7. Квач С. С. Конститущя Украши як джерело мунщипального права Украши / С. С. Квач // В ¿сник Мар1упольського державного ушверситету. Cepin Право. - 2012. - Вип. 3-4. -С. 189-194
8. Квач С. С. 1мплементащя положень Свропейсько! харти мюцевого самоврядування в конститущях сучасних краш / С. С. Квач // Пор1вняльно-правов1 дослщження. - 2012. -№ 1-2.-С. 152-159.
9. Баймуратов М. О. Мюцеве самоврядування як фактор ¡нтернащоналпацп нац1онального та K0HCTnTyni0Hani3anii м1жнародного правопорядк1в [Електронний ресурс / М. О. Баймуратов]. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3633
10. Нерсесянц С. В. Чистое учение о праве Г. Кельзена [Електронний ресурс] / С. В. Нерсесянц - Режим доступу:
http ://www. adhdportal. com/book_3 605_chapter_l 06_4._CHistoe_uchenie_o_prave_G._Kelzena. html
11. Op3ix M. П. Свропейський вимАр конститущиного реформування в Укра!н1 концептуальний пщхщ / М. П. Op3ix // Стратепчш пр1оритети. - 2008. - №2. - С. 149-155.
12. Кампо В. М. Про конститущоналгзащю зовнАшшх в1дносин Украши : евро1нтеграц1йний аспект / В. М. Кампо // В ¿сник Конституцшного суду Украши. - 2007. - № 6. - С. 50-61.
13. Баймуратов М. О. Мунщипальш права людини: теоретико-аксюлопчш пщходи до визначення та розумшня [Електронний ресурс] / М. О. Баймуратов. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3845
14. Василевич Г. А. Конституционализация текущего законодательства и практики его применения - важнейший юридический императив [Електронний ресурс] / Г. А. Василевич. - Режим доступу: http://uristy.ucoz.ru/publ/23-l-0-l 162
15. Чернопищук Я. В. Конститущоналгзащя процесу европейсько! ¡нтеграцп Украши: дис ... канд. юрид. наук /Я. В. Чернопищук. - Одеса, 2013. - 259 с.
16. Мартене Ф. Ф. Современное международное право цивилизованных народов. В 2-х томах. Том 1 / Ф. Ф. Мартене, под ред.. В. А. Томсинова. -М.: Зерцало, 2008. - 209 с.
Стаття надшшла до редакцп 18.12.2013 р. D. S. Shupik
ROLE OF EUROPEAN STANDARDS IN THE COURSE OF MUNICIPAL LAW ENFORCEMENT' CONSTITUTIONALIZATION
The article investigates the phenomenon of constitutionalization of municipal law and order, and the role of international standards in implementation of constitutionalization. The
author examines the concept of constitutionalization, finds its basic features. The author distinguishes the overall direction of the process of constitutionalization of municipal law and defines the role of the European standards of local democracy in the implementation of these processes.
Constitutionalization of municipal law is considered as the process of fixing the rules of municipal law in the national Constitution, the process of detailing the constitutional norms, and the process of bringing the entire national system of sources of community law in accordance with the Constitution and the process of influence municipal legal norms of the constitutions of the States which entering into international legal relations on the formation of the system of international law and international standards of local self-government.
The result of the research is the presentation of the author's position regarding the definition of the process of constitutionalization of municipal law. The author distinguishes several of the factors influence international legal standards on this process.
Key words: constitutionalization, international standards of local self-government, constitutionalization of municipal law,; constitutional legalization.
УДК 341.461 :GC
О. M. Кал¡h¡на
ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕМ1ЩЕННЯ КОМПАН1Й В СВРОПЕЙСЬКОМУ СОКШ 3 УРАХУВАННЯМ OCTAHHIX ПРАВОВИХ 3MIH
В дант cmammi розглядаетъся можттстъ транскордонного перемпцення компант та ф\рм в межах Свропейсъкого Союзу задля реал\загр1 свободы заснування та еконолпуног д\яльност\. Идеться про перспективы вдосконалення корпоративного права Свропейсъкого Союзу в ccpepi регулювання транскордонно! д\яльност\ компант, з урахуваннял/ остантх правовых зм\н i тенденгрй та з метою створення крагцых загалъных умов для фунтронування компант на eciii терытори СС.
К.иочоеЛ слова: Корпоратывне право, Свропеысъкыы Союз, корпоративна моб1лън1стъ, державы-члены, транскордонна д!ялън1стъ компант, свобода заснування, рт1ення Суду СС, злыття, компанп та (¡нрми, г/ентральна адмЫстрагря, зареестрованыы оф\с, транскордонне перетворення.
Постановка проблемы. На сьогодшшнш день в Свропейському Союз! компанп перетинають кордони кожен день. Тисяч1 компанш ycix форм i po3MipiB, яи засноваш в бшын ник одшй державьчлеш через фшТ або до1прш компанп, пропонують своТ продукти i послуги. Компанп користуються корпоративною мобшьшстю для д1яльносп в Внутршньому ринку СС. Однак сучасне корпоративне право СС не вщповщае змшам, що вщбуваються в европейському правовому та економ1чному npocTopi протягом останшх десятир1ч, а тому стае перепоною для компанш д1яти транскордонно в межах Союзу. Hapa3i в СС вщсутня гармошзащя багатьох аспекпв, що стосуються питань транскордонно! д1яльносп компанш.
Протягом значного часу вщповвд на основш питания, що стосувалися д1яльносп компанш за кордоном, надавалися Судом Свропейського Союзу. За часи юнування та розвитку корпоративного права Свропейського Союзу Суд СС виню низку piineHb по справах, яи тим або шакшим чином стосувалися транскордонно! д!яльносп компанш. Однак Суд СС у власних висновках був не послщовним, i ршення по справах е достатньо суперечливими, а тому потребують подалыпого розвитку, тлумачення та нормативно-правового врегулювання.
