CC BY
19
розгалуженими бурими гшками i зеленими блискучими листками. Верба круглолиста - розпростертий кущ 3i сланкими гшками i тонкими опушеними пагонами та шюрястими зеленими листками. Верба мохната - це приземкува-тий кущ з товстими вузлуватими сро-бурими мохнатими пагонами i цупки-ми шовковисто опушеними листками. Верба списоподiбна утворюе кущ до 2 м заввишки з жовтувато-темно-бурими гшками i тьмяно-зеленими листками з рельефним жилкуванням. Напiвсланкi i сланю верби створюють у ком-позицiï образ повноï пасивносп, статичного стану з лiричним настроем. Це заспокшливий, гальмiвний фактор, який спрямовуе емоцп в стан мiнору i стримуе вольовi iмпульси.
Для створення живоплопв, боскепв, переходiв, галерей, альтанок ще-ально надаються мiсцевi види S. acutifolia, S. viminalis, S. purpurea, яю легко стригти i формувати.
Висновки. Запропоноваш рекомендацп щодо композицш № 1-2 мож-на використати в озелененш водойм на садово-паркових об'ектах. Компози-цiю № 3 доцшьно створювати у ботанiчних установах i дендропарках тд час закладання моносадiв верб - салiкарiïв, де високопрш види можна висадити единими родовим комплексом. Ця композищя виконуватиме як естетичну, просвiтницьку, так i науково-дослщницьку функцiï.
Л1тература
1. Фучило Я. Д. Верби Украши (бюлопя, еколопя, використання) : монограф1я / Я. Д. Фу-чило, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во "Логос", 2009. - 200 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покрито-насшш. - Ч. I. Довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 448 с.
3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
4. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 240 с.
5. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Изд-во "Глобал-консалтинг", 2009. - 900 с.
Ищук Л.П. Особенности использования представителей семейства Salicaceae Mirbel. в проектировании ландшафтных композиций
Проанализированы видовой состав и жизненные формы автохтонных и интро-дуцированных видов семейства Salicaceae Mirbel. Даны практические рекомендации относительно использования этих видов при проектировании ландшафтных композиций - групп, живых изгородей, рокариев, альпинариев и в озеленении берегов водоемов. Предложены эскизы композиций с использованием представителей семейства Salicaceae Mirbel.
Ключевые слова: Salix, проектирование, озеленение, композиция, группа, палисад, рокарий, альпинарий.
Ishchuk L.P. Peculiarities of use of the family Salicaceae Mirbel. in the design of landscape compositions
Species composition and vital forms of autochthon and introduces species of Salicaceae Mirbel. family are under analyzed. Practical recommendations for these species using for designing landscape compositions - groups, hedges, rockeries, rock gardens and landscaping pond banks are given below. Composition sketches using the representatives of Salicaceae Mirbel. family are suggested.
Keywords: Salix, design, landscaping, composition, group, hedge, rockeries, rock garden.
УДК 582.711:634.2(477.63) Доц. А.М. Кабар, канд. бюл. наук;
проф. О.€. Пахомов, д-р бюл. наук; проф. Ю.В. Лихолат, д-р бюл. наук;
ст. наук. сптроб. В.Ф. Опанасенко, канд. бюл. наук; бакалавр В.€. Валкова - Днтропетровський НУ iM. О. Гончара
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЕРЕВОСТАНУ Л1СОПАРКОВО1 ЧАСТИНИ БОТАН1ЧНОГО САДУ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1М. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
З метою подальшо! реконструкци елеменпв структури Боташчного саду Днш-ропетровського нацiонального ушверситету iM. Олеся Гончара дослiджено особли-вост iснуючого деревостану лiсопаркових насаджень саду та iншi геоботанiчнi i л> сiвничi показники. Виявлено, що штучний деревостан вивченого насадження, перебувае на стади старiння та руйнаци, досягши цього стану в умовах мiста у вiцi близько 60 роюв.
Ключовг слова: деревостан, боташчний сад, ландшафтна i колекцiйна частини.
У 2008 р. було розроблено та затверджено Мшстерством осв1ти i науки Укра!ни Проект оргашзаци територп боташчного саду ДНУ, реал1защя якого дасть змогу перетворити Боташчний сад в осередок науково-дослщно! та навчально! роботи [1]. У вересш 2008 р. в рамках М1жнародно! науково-практично! конференцп, присвячено! 75-р1ччю Боташчного саду ДНУ, "Проект" було обговорено та схвалено на засщанш Ради боташчних сад1в та ден-дропарюв Укра!ни.
Вщповщно до зазначеного проекту реконструкци передбачаеться по-дш територп саду на ландшафтну та колекцшну частини. Повнш реконструкци тдлягатиме тшьки частина зелених насаджень колекцшно! зони саду, яка являе становить на цей час густий занедбаний деревостан 1з з1мкненими кронами й дуже обмеженим видовим складом за повно! вщсутносп просторово! композицшно! структури насаджень. Шд час проведення реконструкци бу-дуть вир1шуватись завдання тдвищення естетичних якостей середовища, змши просторово! композици насаджень, розширення видового складу за ра-хунок введення нових рщюсних i екзотичних вид1в, використання !х у вихов-них i оздоровчих цшях, створення нових експозицш. У рамках проекту з реконструкци, в науковш зош колекцшно! частини саду передбачено створення за боташко-географ1чним принципом тематичних дшянок, серед яких е також дшянка "Степ", загальною площею близько 0,16 га, на якш повинш бути в1д-твореш угруповання, характерш для мюцево! природно-ктматично! степово! зони (передбачено створення фрагменпв як мюцевих ковилово-р1знотравно-кострицевих, так i шших шдтишв стетв). Саме на частит площ1 ще! запро-ектовано! дшянки (0,07 Га) в межах запропоновано! тд створення зазначено! композици територп, ми провели роботи з анал1зу юнуючого стану деревостану та стану деревного стихшного тдросту та самошву, який за тривалий час в цих умовах сформувався i на вщмшу в1д деревного ярусу штучного ль сового угруповання мае достатньо гарний стан [2, 3]. Зазначена дшянка роз-мщена у верхнш частиш схилу балки Красноповстансько!, що мае швшчно-захщну експозищю, в безпосереднш близькост до вщрогу. Грунти дшянки -урбочорноземи звичайш люопокращеш малогумусш потужш слабовилугува-
Hi середньосуглинист на лесах. На цiй територп створене мiшане насаджен-ня переважно двох родiв рослин: Robinia L., Gleditsia L. (види - Robiniapseu-doacacia L., Gleditsia triacanthos L.). Як домiшки e [4]: Acer negundo L., Ulmus laevis Pal., Fraxinus excelsior L., Gleditsia ferox Desf., Crataegus submollis Sarg., Pyrus communis L. У чагарниковому ярус домiнують Sambucus nigra L., Ru-bus caesius L. та Euonymus europaeus L. Максимальна висота деревного ярусу - 23 м. Зiмкненiсть намету - 0,6-0,7. Типолопчний шифр насаждення (за А. Л. Бельгардом [5]):
ЧЛП СГ1-2 • 7А2Гл + од.Кл.Яс, освггл. чаг Ш
де: ЧЛП - чорнозем люопокращений, СГ1-2 - суглинок сухуватий, освiтл. -свилова структура деревостану, чаг. - наявшсть чагарникового ярусу, III -зiмкненiсть намету деревостану, А - акащя бiла, Гл - гледичiя, Кл - клени, Яс - ясен.
Запаси тдстилки становлять 73,9 ц/га, опаду - 47,40 ц/га. Опадо-тд-стилковий коефiцieнт дорiвнюe 1,55, що вiдповiдаe уповiльненому кругообiгу органомiнеральних речовин в угрупованш, що характерно для природних та штучних лiсових угруповань деревних рослин в умовах степово! зони [6-8].
Цiкавим e також той факт, що опад та шдстилку на цш територп ос-таннi 20-25 рокiв не прибирали, тут сформувався травостан, переважно з ль сових та рудерально-люових видiв рослин [9]. В травосто!, (з загальним про-ективним вкриттям 70 %), домiнують Chelidonium majus L. (20 %), Ballota ruderalis Sw. (10 %), Geum urbanum L. (5 %), Gallium aparine L. (5 %), Parteno-cissus quinquefolia (L.) Planch. (4 %), Poa nemoralis L. (4 %), Torylis ukrainica Spreng. (4 %), Polygonum convolvulus L. (3 %), Viola odorata L. (3 %), Atriplex patula L. (2 %), Aegopodium podagraria L. (2 %), Chenopodium album L. (1 %), Alliaria officinalis Andrz. ex Bieb. (1 %), Campanula bononiensis L. (1 %). Тра-востiй не утворюе дереновини, мае два яруси. Висота травостою до 0,9 м. Ба-гатим е також склад весняних ефемеродав: Ornithogalum boucheanum (Kunth.) Aschers (2 % вщ загального вкриття трав'яних рослин весною, яке становить 65 %), Anemone ranunculoides L. (5 %), Ornithogalum fimbriatum Willd. (3 %), Gagea lutea (L.) Ker Gawl. (3 %), S. siberica Haw. (5 %), Corydalis solida (L.) Clairv. (25 %), C. cava (L.) Schweigg. et Koerte (2 %), C. marschalliana Pers (2 %), Pulmonaria obscura Dumort (2 %), Ficaria verna Huds.(14 %), Muscari armeniacum Baker. (2 %).
З метою ощнки деревостану сектору ми дослщжувалися такi показни-ки: бiологiчний вид деревно! породи, !! вж, висоту, дiаметр крони, дiаметр стовбура на рiвнi 1,3 м, стан рослини за 3-бальною системою (за загальноп-рийнятною шкалою Н.П. Красинського у модифжацп Ю.З. Кулагiна [10], наявшсть хвороб чи пошкоджень. Для визначення фаутносп дерев користува-лися також загальноприйнятою методикою [11].
Проведенш дослiдження показали, що на цш територп переважна бiльшiсть дерев мають однаковий вiк 58-60 рокiв, дати !х висадки в боташч-ному саду - 1950-1954 рр. Загальна кiлькiсть екземплярiв 172, кiлькiсть груп дерев 47. Аналiзуючи висоту насаджень, дшшли висновку, що середня висо-
та деревного ярусу становить 14,9 м. Середнш дiаметр крони - 4,4 м. Середнш дiаметр стовбура - 22,7см. Аналiз стану дерев в насадженш показав, що оцiнку незадовшьно мають 120 екземплярiв рослин, що становить 69,77 % вщ загально! !х кiлькостi. Оцiнку "задовiльно" мають на цей час 49 екземплярiв, що становить 28,49 %. Ощнку "добре" отримали 3 екземпляри i3 загально! кiлькостi, що становить 1,74 %.
Розглянемо стан деревостану кожного виду в насадженш окремо. Представники виду Robinia pseudoacacia L. - це найбшьша група дерев -120 екземплярiв, що становить 69,77 % вщ загально! !х юлькосп (21 група дерев). Середня висота дерев ще! породи - 14,3 м. Середнш дiаметр крони -3,9 м. Середнш дiаметр стовбура на рiвнi 1,3 м - 21 см. Кшьюсть екземплярiв з оцiнкою "добре" - 1, з ощнкою "задовiльно" - 29, "незадовшьно" - 90, що становить, вщповщно, 0,8 %, 24,7 %, 75 % вiд загально! кшькосп екземплярiв Robinia pseudoacacia. З них фаутних - 8 екземплярiв, сухостш -1 екземпляр.
Спираючись на щ данi, можна зробити висновок, що насадження акацп бшо! перебувае в незадовшьному станi, на стадп старшня, що тдтвер-джуеться великою юльюстю екземплярiв з оцiнкою стану "незадовшьно" -75 %. Представникiв виду Gleditsia triacanthos L. виявлено 38 екземплярiв, що становить 22,09 % вщ загально! кшькосп видiв (об'еднаш в 15 груп). Середня висота сягае 16,6 м. Середнш дiаметр крони - 5,5 м. Середнш дiаметр стовбура на рiвнi 1,3 м - 27,4 см. Екземпляри з ощнкою "добре" вщсутш, рослин з ощнкою "задовшьно" - 16 (42,1 % вщ загально! кшькосп рослин цього виду), незадовшьно - 22 (75 %). 1з загально! кшькосп рослин аварiйних - 3 екземпляри. Багато рослин вражеш трутовиком i коро!дом, з гнилим коршням.
Узагальнюючи даннi, можна зробити висновок, що стан насадження Gleditsia triacanthos в умовах мюта е незадовшьним, i воно е на стадп старш-ня. Представниюв виду Acer negundo ми виявили 6 екземплярiв, що становить 3,49 % вщ загально! кшькосп видiв, 4 поодиноких рослини i група з двох дерев. Середня висота сягае 15,7 м. Середнш дiаметр крон - 5,8 м. Середнш дiаметр стовбура на висот 1,3 м - 27,3 см. Кшьюсть екземплярiв з ощнкою добре - 2 (33,3 %,), з ощнкою задовшьно - 1 (16,7 %), незадовшьно - 3 (50 %). З загально! кшькосп дерев - 1 екземпляр фаутний. Отже, насадження Acer negundo на цей час перебувае переважно в незадовшьному сташ та на стадп старшня.
Представниюв виду Fraxinus excelsior L. описано всього в 4 екземпля-рах, що становить 2,33 % вщ загально! юлькосп видiв, 1 поодинокий екземпляр i група з трьох дерев. Середня висота породи становить 15,5 м. Середнш дiаметр крон - 4 м. Середнш дiаметр стовбуру на рiвнi 1,3 м - 20 см. Екземпляри в доброму сташ вщсутш, з ощнкою задовшьно - 1, незадовшьно - 3. З них один екземпляр - суховершить. Група рослин Fraxinus excelsior перебувае в пригшченму незадовшьному сташ.
На дослщжуванш територп представники видiв Ulmus levis Pal, Crataegus submollis Sarg., Gleditsia ferox Desf., Pyrus communis L. представлен по-одинокими випадковими екземплярами. 1х висота сягае 16, 4, 18, 14 метрiв вщповщно. Дiаметр крони: 9, 4, 7, 4 метрiв вщповщно. Дiаметр стовбура на рiвнi 1,3 метри: 30, 15, 36, 20 сантиметрiв вщповщно.
Характеризуючи тдрют в Mipy зменшення кiлькостi представниюв pi3-них видiв можна видшити TaKi деревнi породи: Fraxinus excelsior L., Fraxinus pennsylvanica Marshall, Fraxinus pennsylvanica Marshall var. lanceolata (Borkh.) Sarg., Fraxinus pennsylvanica var. pennsylvanica Marshall, Quercus robur L., Qu-ercus rubra L., Acer pseudoplatanus L., Acer platanoides L., A. campestre L., A. tataricum L., Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Acer negundo L., Prunus cerasifera Ehrh., P. serotina Ehrh.., P. virginiana L., P. padus L., Prunus mahaleb L., Ulmuspumila L., Ulmus leavis Pall., Celtis occidentalis L., Pyrus com-munis L., Prunus tomentosa Thunb., Crataegus monogyna Jacq., Crataegus succu-lenta Schrad. ex Link. Щдргст щшьний, зiмкнений, мюцями переходить у жердинник. Чисельним е самошв зазначених видiв. Рослини здоров^ сильш.
У чагарниковому ярус присyтнi: Sambucus nigra L., Rubus caesius L., Euonymus europaeus L., Cotoneaster multiflorus Bunge, Cotoneaster splendens Flinck & B. Hylmo., Lonicera tatarica L., L. ruprechtiana Regel., Lonicera maac-kii (Rupr.) Maxim. Також на дослщжуванш територп е лiани, як представлен видами: Humulus lupulus L., Parthenocissus quinquefolia Planch., Menispermum davuricum D.C., Clematis vitalba L.
Отже, на mдставi ушх зазначених факпв можна зробити висновок, що штучний деревостан вивченого нами насадження, який складаеться переваж-но iз ажурнокронних рослин, е перестиглим, знаходиться на стадп старiння та руйнацп, досягши цього стану в умовах мюта у вiцi близько 60 роюв. На змiнy йому формуеться новий пiдрiст, переважно з рослин натважурнокрон-них, напiвщiльнокронних та щшьнокронних. Серед рослин пiдростy щкави-ми е наявнiсть великоï кшькост представникiв родiв ясен, дуб та клен, що може певною мiрою свiдчити, про можливiсть формування в цих умовах, за невтручання людини, угруповань, подiбних до байрачних кленово-ясеневих дiбров, що представленi в умовах твшчного степового Приднiпров'я як екстразонального типу рослинностг
Л1тература
1. Проект оргашзаци територп Боташчного саду як установи природно-заповщного фонду Украши Дншропетровського нацюнального ушверситету. Проектш ршення / за ред. Т.Ф. Панченка. - К. : Изд-во "Мшютерство регюнального розвитку та буд1вництва Украши. Державне шдприемство науково-дослщний i проектний ш-т мютобудування", 2007. - Т. 2. -44 с.
2. Быков Б.А. Геоботаника / Б. А. Быков. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Алма-Ата : Изд-во АН Каз.ССР, 1957. - 382 с.
3. Шенников А.П. Введение в геоботанику / А.П. Шенников. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1964. -
447 с.
4. Деревья и кустарники культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные / под ред. Н.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 719 с.
5. Бельгард А.Л. Введение в типологию искусственных лесов степной зоны / А.Л. Бель-гард // Искусственные леса степной зоны Украины. - Харьков : Изд-во ХГУ, 1960. - C. 33-55.
6. Базилевич Н.И. Типы биологического круговорота зольных элементов и азота в основных природных зонах северного полушария / Н.И. Базилевич, Л.Е. Родин // Генезис, классификация почв СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - C. 101-121.
7. Родин Л.Е. Динамика органического вещества и биологический круговорот зольных элементов и азота в основных типах растительности Земного шара / Л.Е. Родин, Н.И. Базилевич. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1965. - 253 с.
8. Родин Л.Е. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах / Л.Е. Родин, Н.П. Ремезов, Н.И. Базилевич. - Л. : Изд-во "Наука", 1968. -143 с.
9. Определитель высших растений Украины / под ред. Д.М. Доброгаева, М.И. Котова, Ю.И. Прокундина. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 546 с.
10. Тарабрин В.П. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей / В.П. Тарабрин, Е.Н. Кондратюк, В.Г. Башкотов и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1986. -216 с.
11. Лаптев А. А. Справочник работника зеленого строителя / А. А. Лаптев, Б. А. Глазачев, А.С. Маяк. - К. : Изд-во "Будiвельник", 1984. - 152 с.
Кабар А.М., Пахомов А.Е., Лихолат Ю.В., Опанасенко В. Ф., Вали-кова В.Е. Исследования древостоя лесопарковой части ботанического сада Днепропетровского национального университета им. Олеся Гончара
С целью дальнейшей реконструкции элементов структуры Ботанического сада Днепропетровского национального университета им. Олеся Гончара исследованы особенности существующего древостоя лесопарковых насаждений сада и другие геоботанические и лесоводческая показатели. Выявлено, что искусственный древостой изученного насаждения находится на стадии старения и разрушения, достигнув этого состояния в условиях города в возрасте около 60 лет.
Ключевые слова: древостой, ботанический сад, ландшафтная и коллекционная части.
Kabar A.N., Pakhomov O.E., Likholat Yu.V., Opanasenko V.F., Valikho-va V.E. The research of forest stand in Dnepropetrovsk National University named after Oles Gonchar Botanical Garden woodland park part
To further reconstruction of the structural elements of the Botanical Garden Dnepropetrovsk National University of Oles Gonchar investigated existing stand features forest park plantings and other garden geobotanical and silvicultural parameters. Found that artificial stands studied plantations is under aging and destruction, reaching this state in terms of the age of about 60 years.
Keywords: tree stands, botanical garden, landscape and collection of parts.
УДК 631.53:635.927 Ст. наук. сотр. Н.А. Казанская, канд. биол. наук;
мл. наук. сотр. А.В. Клименко; ст. наук. сотр. Н.Г. Вахновская, канд. биол.
наук; наук. сотр. О.В. Клюенко, канд. биол. наук - Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришка НАН Украины
ПЕРСПЕКТИВНЫЙ АССОРТИМЕНТ ДЕКОРАТИВНЫХ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ЛАНДШАФТНЫХ КОМПОЗИЦИЯХ С КАМНЯМИ В УСЛОВИЯХ ГОРОДА
Изучен и подобран ассортимент декоративных древесных растений для Северо-Восточного интродукционного района Украины с целью создания ландшафтных композиций с камнями. Выявлены наиболее стойкие растения этой группы, которые могут успешно произрастать в условиях мегаполиса. Выделена группа древесных хасмофитов. Предложено разнообразить и расширить возможности применения композиций с камнями в отличие от традиционно принятых небольших композиций.
Ключевые слова: декоративные, древесные растения, ассортимент, композиции, камни.
Вступление. Ландшафтная архитектура и садово-парковое строительство являются неотъемлемой частью современного градостроительства. На современном этапе они охватывают широкий круг вопросов экологии, деко-
