CC BY
28
ясенево-липовi дiброви поширенi в основному на плакорних дшянках мюце-востей, якi найбшьш характернi для Ворскло-Псельського лiсотипологiчного сектору. Межа мiж даними типами люу проходить по умовнiй лши через на-селенi пункти: Снiжкiв - Валки - Мерчик - Вшьшани - ПереЫчна - Шсо-чин - Харюв - Вiльхiвка - Молодова - Старий Салпв - Гатище - Вовчанськi Хутори - Юрченкове - Великий Бурлук - ГригорЧвка.
Грунтовий покрив свiжих кленово-липових та ясенево-липових дiбров представлений переважаючими темно-сiрими лiсовими грунтами. Для грунпв свiжих кленово-липових дiбров ознаки ошдзолення бiльш вираженi. Це зумов-лено вищою кислотнiстю 1х гумусових горизонпв, активiзацieю процесiв переносу гумусу i мулистих фракцiй та зростанням дольово! участi фракцiй пiску.
Лггература
1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: МГУ, 1970. - 487 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Изд-во "Урожай", 1967. - 387 с.
3. Остапенко Б.Ф. Типолопчна р1зномаштшсть лшв Украши. Люостеп/ Харк. держ. аг-рар. ун-т. - Харюв, 1977. - 128 с.
4. Остапенко Б.Ф. Федец И.Ф. Улановский М.С. Лесорастительное районирование и классификация типов леса Украины и Молдавии// Тр. Харьк. с.-х. ин-та. - 1978, т. 258. - С, 6-28.
5. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Люова типология. Ч. 2. - Харюв, Майдан, 2002. - 204 с.
6. Остапенко Б.Ф., Улановский М.С. Типологическое разнообразие лесов Украины. Степь/ Харьк. гос. аграр. ун-т. - Харьков, 1999. - 157 с.
7. Полупан Н.И., Носко Б.С., Кузьмичева В.П. Полевой определитель почв. - К.: Урожай, 1981. - 321 с.
8. Руководство по типологии лесов Украины: Отчет о НИР УкрНИИЛХА. - Харьков, 1973. - 91 с.
УДК 630*36(100) Доц. С.В. Маслай, канд. техн. наук -НАУ, м. Кит;
ст. викл. М.М. Борис; мол. наук. спкроб. А.Я. Евтушенко -
НЛТУ Украти, м. Львк
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ I ПАРАМЕТРИ КОЛ1СНИХ ТРАКТОР1В ДЛЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Обгрунтовуеться актуальшсть застосування колюних TpaKTopiB сшьськогоспо-дарського призначення у люовому господарств^ а також розглядаються питання ix ушверсалiзащi.
Ключов1 слова: колюний трактор, експлуатацшш властивосп, параметри, ль сове господарство.
Assist. prof. S.V. Маз1аj - National agrarian university, Kyiv; senior teacher М.М. Borys; junior research officer А. Ya. Yevtushenko -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Prospects of application and parameters of the wheeled tractors for forestry
In this article there is substantiated actuality of the wheeled tractors application of the agricultural setting in forestry, and the questions of their universality are also examined.
Keywords: wheel skidding tractors, exploitative properties, parameters, forestry.
Зростання продуктивност працi у лiсовiй галузi тiсно пов'язане з удосконаленням використовуваних та розробленням нових конструкцш машин, оснащених сучасним технологiчним обладнанням, а також технолопч-них схем виконання люозаго^вельних робiт.
На сьогодш на лiсозаготiвельних роботах переважно використовуються гусеничнi трактори та частково колют трактори загального або сшьськогоспо-дарського призначення, першi з яких наносять шкоду люовому середовищу: пошкоджуеться грунтовий покрив, пiдрiст цiнних порiд i молодняк, а iншi - е непристосованими до умов роботи в лiсi. Недосконалий вибiр параметрiв ком-понування у поеднаннi з важкими умовами експлуатацн призводить до попр-шення технiко-експлуатацiйних показникiв, зменшення продуктивност машин та збiльшення витрат на техшчне обслуговування i поточний ремонт.
Значна частина люового фонду Украши характеризуеться несприятли-вими грунтово-географiчними умовами. Грунти гiрських лiсiв Карпат i перез-воложенi грунти Полiсся й Волиш мають низьку тримальну здатшсть. Для цих регiонiв характернi ще й такi особливостi: низька концентращя сировини на одиницю площi, незначш обсяги рубань, одностороннiсть вантажопотокiв тощо. Сукупнiсть цих проблем iстотно впливае на ефектившсть робiт i призводить до збшьшення виробничих витрат. Тому ведення люогосподарських робiт у цих регюнах повинно базуватися на обгрунтованому виборi для кож-но! лiсосiки лiсозаготiвельних машин або комплексу машин, технологи виконання цих робгг, а також урахуванш розмщення шляхiв транспортування та iнших чинниюв, якi можуть впливати на !х ефективнiсть. Питання технiчного переоснащення i вдосконалення iснуючих технологiчних процесiв люозаго-тiвлi повиннi вирiшуватися з обов'язковим урахуванням економiчних i люо-сировинних умов регюну та сучасних еколопчних вимог.
Зважаючи на введення з Ычня 2005 р. мораторiю, яким забороняеться використання гусеничних тракторiв на заготiвлi деревини у гiрських люах, перспектива широкого застосування колiсних тракторiв i машин на !х базi для первинного транспортування та перевезення деревини, особливо у прсь-ких регюнах, е очевидною.
Аналiз технологи лiсозаготiвлi скандинавських та центральноевро-пейських кра!н засвiдчив широке застосування для люоЫчних робiт i транспортування деревини високоефективних машин, переважно, на базi колю-них тракторiв (харвестери, сюдери i форвардери) та линвових систем (у прсь-ких районах) рiзноманiтних модифiкацiй. Такi машини починають застосову-ватися на лiсових шдприемствах Укра!ни. Зокрема, у ДП "Турювське лiсове господарство" проходить виробничу адаптащю комплекс лiсозаготiвельних машин (рис. 1).
Вибiр технологи лiсозаготiвлi значною мiрою залежить вiд густоти ль сових дор^. У зв'язку з низькою густотою дорiг у лiсовому фондi Львiвсько-го, Iвано-Франкiвського, Закарпатського i Чернiвецького обласних управлiнь лiсового господарства, що становить вiдповiдно 0.76, 0.65, 0.75 i 0.84 км/100 га, на люозаго^влях спостерiгаються великi вщстат трелювання гусеничним трактором - вщ 1,0 до 3,0 км. [1]. Транспортування деревини з
верхнiх до нижшх складiв супроводжуеться неефективним використанням високошвидюсних автомобiлiв на промiжку верхнш склад - дорога загально-го користування. Умови 1х роботи попршуе i той факт, що внаслщок природ-них опадiв та весняних паводюв лiсовi дороги розмиваються i стають важ-копрохiдними, особливо у прських i передгiрських районах Карпат. Швид-кiсть руху автомобiля на цьому промiжку через наявнiсть перешкод у плат та профш люових дорiг (як у навантаженому, так i в ненавантаженому станах) становить 5...20 км/год.
а б
Рис. 1. Харвестер з гусеничним рушieм (а) та колоний форвардер (б)
На пiдставi проведеного аналiзу технологи лiсозаготiвлi на тд-приемствах передпрсько! i прсько! зони Карпат, нами запропоновано новий 11 варiант з метою збiльшення ефективностi люозаго^вельних робiт i змен-шення собiвартостi заготовлювано! деревини [2]. Його суть полягае у вико-ристаннi для первинного транспортування сортименлв безпосередньо з люо-сiк або верхнiх складiв до пунктiв перевантаження або й до нижшх складiв пiдприемств колюних машин на базi лiсопромислових тракторiв. Цi пункти, зазвичай, розмiщують бшя дорiг загального призначення (рис. 2).
Рис. 2. Пункт перевантаженн я сортиментiв
Машинобудiвними шдприемствами Укра!ни i держав СНД виготовля-ються машини i агрегати для транспортування деревини на базi колiсних тракторiв рiзних марок. Зокрема, для рубань догляду за люом ВПКIлiсмашем створена звалювально-пакетувальну машину на базi трактора МТЗ-82В з ре-
версивним постом керування. Великолукським заводом "Люгоспмаш" виго-товлено технолопчне обладнання для сортиментовоза на базi колiсних трак-торiв МТЗ-80 i МТЗ-82 (маншулятор гiдравлiчний навiсний МГН-30 з люо-вим причепом ПЛ-4), пiдтрелювальник ушверсальний ПТУ-2,1 на базi тих же тракторiв для збору i трелювання iз полезахисних лiсових смуг рубальних за-лишкiв i дерев до мюця складування.
Для не суцшьних рубань на гiрських схилах до 30° пропонуеться са-мохiдне линвове устаткування ЛЛ-33 на базi колюного трактора МТЗ-82. Онежським тракторним заводом сершно випускаеться колiсний трактор ТЛК 4-01. Для використання цього трактора на заболочених грунтах з низькою тримальною здатшстю ВНПОлюпром разом з НД1 великогабаритних шин створено надширок шини (пневмокотки) 71х47-25, якi забезпечують ютотне збiльшення зчiпних властивостей i зменшують вплив трактора на грунт.
Як i на лiсозаготiвлi, весь комплекс лiсогосподарських робiт вико-нуеться, переважно, з використанням ушфжованих тракторiв сшьськогоспо-дарського призначення, якi не повшстю вiдповiдають лiсовим вимогам. Зок-рема, пiдвищення продуктивностi тракторних агрега^в у сiльському госпо-дарствi здшснювалося шляхом збiльшення робочих швидкостей та ширини захоплення робочих органiв машин. Створеш трактори (МТЗ-100/102, МТЗ-80/82, Т-150, Т-150К) не знайшли широкого застосування (о^м МТЗ-80/82) у люовому господарствi.
В умовах ринково! економши, коли виникла потреба у малопотужних тракторах для лiсових i фермерських господарств, машинобудiвними заводами налагоджуеться !х випуск (ХТЗ-5020). Трактори такого типу за потужнiстю двигунiв (35-45 кВт) е прийнятними для потреб люового господарства, однак вони е непристосованими за багатьма параметрами для роботи у лiсi, оскшьки !х ушверсальшсть вiдповiдае вимогам роботи у сшьському господарствi. Ос-кiльки розроблення спещального лiсового трактора затримуеться, тому прис-тосування i адаптацiя серiйного сшьськогосподарського трактора для роботи в люових умовах е актуальною. Вiн повинен волод^и головно тяговими функцi-ями, тобто перемщувати робочi знаряддя тд час оброблення грунту, садiння та виконання шших грунтообробних та внутршньогосподарських робiт, а та-кож бути джерелом енерги рiзноманiтних лiсогосподарських машин.
Пщ час розроблення лiсогосподарськоl машини, роль трактора як мо-бшьного джерела енергil значно пiдвищиться, що потребуватиме вдоскона-лення його конструкцп та технологiчного обладнання для !х вiдповiдностi вимогам роботи у лiсi. Загальне компонування такого трактора визначаеться ви-могами технологiчних процеЫв: лiсокультурних робiт, рубань догляду, роботи у розсадниках тощо.
Для ушверсального трактора найдоцiльнiшим буде класичне компонування, коли задш колеса е ведучими, а передш - напрямними (МТЗ-80, ЮМЗ-6, Т-40, Т-25А). Але для роботи у лiсi конструктивш рiшення для по-лшшення класичного компонування повиннi скеровуватися на покращення тягово-зчiпних властивостей, маневровостi, зменшення питомо! ваги на грунт, полшшення умов працi й безпеки тракториста та шдвищення унiвер-
сальностi. Покращення тягово-зчiпних властивостей та зменшення питомо1 ваги на грунт вирiшуються шляхом встановлення здвоених ведучих колiс з колюною формулою 4x4 (МТЗ-82, Т-40АМ, Т-30А), переднiх колiс шириною рiвною ширинi заднiх, блокуванням диференцiала тощо [3]. Маневровiсть трактора досягаеться шляхом зменшення поздовжньо1 бази та можливютю повертання переднiх i заднiх колю (Т-80Л), що значно ускладнюе конструк-цiю тако1 системи повертання. Шдвищення унiверсальностi тракторiв класич-ного компонування може бути досягнуте також встановленням переднього вала вщбору потужностi (ВВП), передньо1 навiсноï системи, мехашзму реверсу руху тощо. Трактори з колюною формою 4x4 некласичного компонування з колесами однакового розмiру i шарнiрно-з,еднаною рамою (Т-150К, Т-157) мають такi недолжи: нестабiльний рух з навiсним обладнанням та можливють занесення пiд час повертання.
Виходячи з вимог мiжнародних стандартов i санiтарних норм пращ та безпеки виробництва, кабiна люового трактора обов'язково повинна обладнува-тися каркасом безпеки. Розташування активних грунтообробних знарядь, особливо пiд час роботи у суху погоду, зумовлюе потрапляння у кабiну трактора через рiзнi нещiльностi грунтового пилу, яким дихае тракторист. Тому кабши по-виннi бути герметизованими та забезпечувати невеликий внутрiшнiй тиск по-вiтря. Органи керування повиннi забезпечувати реверсивний рух, кермове колесо швидко переставлятися (МТЗ-8213) i фшсуватися за допомогою швидкода-ючого затрного пристрою. Пiдресорене сидiння тракториста повинно регулю-ватися по висот^, швидко повертатися на 180° i надшно фшсуватися. У кабiнi необхiдно передбачити встановлення кондищонера, нагрiвача та апаратури для радюзв'язку. Для зниження шуму мiж кабiною та двигуном встановлюеться iзо-ляцiйна заслiнка, а кабша забезпечуеться звукопонижувальною оббивкою. Ширина кабши повинна бути мшмальною (Т-40АМ), але зручною для керування та огляду. Скло кабiни повинно забезпечувати трактористовi круговий огляд.
На сьогодш для тракторiв переважно використовуються чотиритактш дизельнi двигуни, повне використання потужност яких е проблемним [4]. Bi-домо, що навiть у сшьськогосподарському виробництвi ступiнь корисного використання потужност двигунiв тракторiв протягом року е невеликою i переважно становить 50-65 %, а в окремих випадках - менше 50 % [5, 6]. Тому для зменшення енергетичних витрат провщними вченими та дослщниками рекомендуеться застосовувати у люовому господарствi трактори з двигунами потужшстю 30-40 кВт, а для зменшення парку машин i збшьшення ïx рiчноï зайнятостi бажано було б застосовувати двигуни з двома рiвнями потужност у дiапазонi 35-60 кВт (ХТЗ-120; ХТЗ-121) [7, 8].
Найрозповсюджешшими на тракторах е мехашчш трансмiсiï iз стушн-чатими коробками передач з пересувними шес^рнями-каретками, як мають бiльший ККД нiж пдрооб'емш. Трансмiсiя трактора повинна забезпечувати блокування диференцiалiв усix ведучих колiс.
Важливим напрямом розвитку ходових систем люового трактора е зниження питомого тиску на грунт, що можливе шляхом встановлення здвоених шин або легких еластичних бандажних гусениць.
У люогосподарському тракторi може використовуватися традицшний сiльськогосподарський гiдропривод, однак для збшьшення його унiверсалiза-ци (встановлення навантажувачiв, звалювальних механiзмiв тощо) необхiдно передбачити встановлення декшькох допомiжних гiдронасосiв та багатоплун-жерних гiдророзподiльникiв.
Пiд час реверсування руху, коли використовуеться тягове зусилля трактора, необхщно передбачити передню i задню нашст системи з обов'яз-ковим виходом туди ВВП для приведення у дда технолопчного обладнання або робочих органiв рiзноманiтних машин, що б забезпечило збшьшення ра-цiонального використання потужностi двигуна.
Виходячи з вище означеного, можна сказати, що першочерговими зав-даннями унiверсалiзацil сiльськогосподарського трактора для роботи в умо-вах лiсових тдприемств е:
• встановлення допом1жно1 фронтально: нав1сно1 системи 1 переднього ВВП;
• забезпечення реверсивного руху 1 встановлення реверсивного керування;
• розмщення поста управлшня, яке б забезпечувало хорошу оглядовшть трак-тористов1.
Пщвищення унiверсалiзацil дасть змогу зменшити парк тракторiв, збiльшити !х рiчне використання, виршити питання мехашзаци трудомiстких ручних робгт та пiдвищити рiвень енергозбереження.
Л1тература
1. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у люфонд1 як фактор еколопчнох' ста-бшьносп та сталого природокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Л^сова шженер1я: техш-ка, технология 1 довкшля. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 201-207.
2. Борис М.М., Герис М.1., Олексик П.С. Особливосп застосування колюних трактсрв для транспортування деревини// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 2004, вип. 71. - С. 278-281.
3. Силяев Г.В., Баздырев Н.Д. Тракторы для лесного хозяйства. - М.: МГУЛ, 2002. - 282 с.
4. Силяев Г.В. Тракторы и автомобили с основами технической механики. - М.: МГУЛ, 2002. - 347 с.
5. Винокуров В.Н., Демкин В.Е. Машины, механизмы и оборудование лесного хозяйства. - М.: МГУЛ, 2002. - 439 с.
6. Шелгунов Ю.В., Кутков Г.М., Лебедев Н.И. Технология и оборудование лесопромышленных предприятий. - М.: МГУЛ, 2002. - 589 с.
7. Стирашвський О.А., Библюк Н.1., Борис М.М., Герис М.1. Типаж 1 головш пара-метри перспективних колюних люотранспортних машин// Наук. вюник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2006, вип. 16.6. - С. 62-69.
8. Бычков В.П. Использование транспорта на лесных предприятиях. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 112 с. _
УДК 630*56:630*17:582.632.1(477.41/.42) Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук, здобувач 1.В. Блищик1 - Нацюнальний аграрний умверситет, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИК1В КРОНИ ДЕРЕВ В1ЛЬХИ КЛЕЙКО1
Наведено результати моделювання показниюв крони дерев вшьхи клейко'х' вщ в1ку, висоти та д1аметра в насадженнях Зах1дного Пол1сся.
Ключов1 слова: Вшьха клейка, компоненти крони, ф1томаса, залежн1сть, мо-делювання.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НАУУ, Ки1в.
