CC BY
33
УДК 616.381-089.5-083.98-053.5/.6:615.456 DOI: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196751
Снсарь В.1., Сгоров С.В., Павлиш О.С.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра'/ни», м. Дн!про, Укра/на
рч ■ ■ W ■ | ■ W ■ ■ W
Перiоперацiина iнфузiина тератя у дггей молодшого вку з ургентною aбдомiнaльною пaтологieю
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(1):6-11. doi: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196751
Резюме. Безпечна Ыфузшна терашя у дтей вимагае глибокогорозумжня основних принцитв, що Грунтують-ся на особливостях водно-електролтного обмту та кислотно-основного стану у дитячому вщ. Вмкт води й електролМв в органiзмi дитини тдтримуеться в дуже вузьких межах, тому необхiдно розумти потенцшт фiзiологiчнi ефекти порушень балансу води та розчинених в нш речовин, тому що щ змти завжди супроводжу-ють перюперацшний перюд. Перюперацшна тфузшна тератя мае прямий вплив на клтчний результат лжу-вання, у зв'язку з чим и призначення повинно вiдповiдати потребам хворого. Цллю шфузшног терапи у хворих дтей у перюперацшному перюдi е тдтримка ефективного циркулюючого об'ему та недопущення, де тшьки можливо, штерстищального перевантаження рiдиною. Крiм знань фтологП i патофiзюлогu водно-електро-лтного обмну в дитячому вщ, для адекватног' Ыфузшног' терапи необхiднорозумжня фармакологи Ыфузшних препаратiв, iх дозування, техтки застосування, порушення яких може негативно позначитися на прогнозi захворювання. Саме тому метою нашого до^дження стало вивчення змн гемодинамiчних показнитв, вод-но-електролтного, кислотно-лужного обмжв при застосувант рiзних Ыфузшнихрозчитв в перюперацшному перюдi. Робота виконана на основi аналiзу лкування 55 пацiентiв молодшого вку з ургентною абдомнальною патологiею, яких залежно вiд виду проведення перюперацшног' Ыфузшног' терапи було розподшено на 3 групи: 1-ша група — дти, у яких як Ыфузшну тератю в перюперацшному перюдi використовували гшототчт глю-козо-сольовiрозчини; 2-га група — дти, у яких використовували розчин Рнгера лактат; 3-тя група — дти, у яких використовували збалансований електролтний розчин Рнгера малат. До^дження показало, що у дтей з ургентною абдомнальною патологiею вiдмiчаеться зневоднення оргатзму та абсолютна гiповолемiя, яка погiршуеться розвитком гшоосмолярного стану, а для швидког' нормалiзацii гемодинамiчних показнитв, вод-но-електролтного обмну, кислотно-основного стану та водних секторiв оргатзму оптимальною Ыфузшною рiдиною мае бути збалансований сольовий розчин з додаванням аспартату та малату. Ключовi слова: Ыфузшна терашя; перюперацшний перюд; гiпонатрiемiя; дитяча анестезiологiя
Вступ
Внутршньовенне введення шфузшних розчишв за-лишаеться найпоширешшим терапевтичним втручан-ням у дггей iз рiзною патолопею [1]. Перюперацшна шфузшна терашя мае прямий вплив на ктшчний результат л^вання, у зв'язку з чим и призначення повинно вщповщати потребам хворого. Цтлю шфузшно! терапи у хворих дггей у перюперацшному перiодi е тдтримка ефективного циркулюючого об'ему та недопущення, де тшьки можливо, штерстищального перевантаження рщиною [2, 3]. Серед рiзноманiття завдань шфузшно! терапи основними е адекватна пдратащя
тканин, запобиання електролггаому дисбалансу i шд-тримка нормоглшеми [4]. Для цього застосовуються ш-фузшш розчини з фiзiологiчним вмютом електролтв, призначеш для замщення втрати внутршньосудинно! рщини i запобиання гшоволеми, стабшзаци гемодина-мши i життево важливих функцш оргашзму. Безпечна шфузшна тератя у дггей вимагае глибокого розумшня основних принцитв, що Грунтуються на особливостях водно-електролггаого обмшу та кислотно-основного стану у дитячому вщ, щоб уникнути несприятливих наслщыв [3, 12]. Вмют води та електролтв в оргатз-мi пдтримуеться в дуже вузьких межах, тому необхщ-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Павлиш Олександр Серпйович, асистент кафедри анестезюлош, штенсивно! терапи та медицини невщкладних сташв ФПО, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; e-mail: pavlishaleksandr@gmail.com; контактний тел.: +38 (098) 827-96-45.
For correspondence: Oleksandr Pavlish, Assistant at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: pavlishaleksandr@gmail.com; phone: +38 (098) 827-96-45. Full list of author information is available at the end of the article.
но розумгти потенцiйнi фiзiологiчнi ефекти порушень балансу води та розчинених в нш речовин, тому що щ змiни завжди супроводжують перiоперацiйний перюд у дiтей [5].
При застосуванш в iнфузiйнiй терапи переважають рiзнi сольовi розчини. На сьогоднi бшьшють анестезь ологiв волiють використовувати 0,9% розчин натрш хлориду для поповнення дефщиту рiдини [6]. Останш-ми роками шдхщ до перюперацшно! шфузшно! терапи у дiтей зазнав змш. Протягом багатьох рокiв у дггей для перюперацшно! шфузшно! терапи використовувався гшотошчний електролiтний розчин з додаванням 5% глюкози, але нерiдко його використання призводило до тяжко! riпонагpieмií i гiперглiкемií [7, 8].
У сво!й стагтi Holliday та Segar [10] запропонували норму та склад шфузшних рiдин для госпiталiзованих дггей. Описаш принципи досi вважаються фундамен-тальними у дитячш практицi. Клшщисти покладаються на зазначенi формули та концепци, однак використання традицшних гшотошчних ргдин, якг запропонували автори, може спричиняти так! ускладнення, як гшер-глiкемiя та гiпонатрieмiя. 1снують серйознi суперечки дослгдниюв щодо вибору гшотошчно! чи Гзотошчно! р!дин у перюперацшному перiодi у дiтей [10, 11].
При виборГ шфузи потрГбно враховувати час пе-рiоперацiйного голодування та проводити тдтрим-ку та/або корекцш водно-електролiтного балансу. У European consensus statement for intraoperative fluid therapy in children 2011 було зазначено, що шфузшна рiдина, що використовуеться як базова шфузгя у дГ-тей, повинна наближуватися за своею осмолярнютю та концентрацieю натрш до фГзюлопчних значень у плаз-мГ кровГ та мати у состав! анiони, що метаболiзуються (ацетат, малат або лактат) [13].
Таким чином, дош не виршено питання базового шфузшного розчину для використання в перюперацшному перюдГ у дггей. На сьогодш лшарГ багатьох спещальностей, яы стикаються з необхщнютю прове-дення шфузшно! терапи, при виборГ шфузшного препарату опираються на власш суб'ективш переконання. На жаль, единого консенсусу помГж рГзних академГч-них шкгл поки що не мае.
Мета дослщження: вивчення змш гемодинамГчних показниыв, водно-електролггаого, кислотно-лужного обмМв при застосуванш рГзних шфузшних розчишв в перюперацшному перюдГ у дггей з ургентною абдомь нальною патолопею.
Матерiали та методи
Робота виконана на основ! аналГзу лшування 55 па-щенпв молодшого вшу (6—12 рокгв), яы надшшли на лГкування до вгддшення штенсивно! терапи КЗ «Дш-пропетровська обласна дитяча ктшчна лшарня» ДОР» з дГагнозом «гострий апендицит, поширений перито-шт». Серед обстежених було 32 дитини чоловГчо! та 23 жгночо! стать У вшх пащентав в обсязГ дГагностики проводилися: визначення скарг, збГр анамнезу захво-рювання, результати перкуси та аускультаци живота, оцшювання даних огляду та обсягу дошпитально! до-помоги.
Залежно в!д виду проведення перюперацшно! шфузшно! терапи ушх хворих було розподГлено на 3 групи: 1-ша група (21 дитина) — це дгти, у яких як шфузшну терапш в перюперацшному перюдГ використовували гшотошчш глюкозо-сольовГ розчини; 2-га група (16 дггей) — це дни, у яких як перюперацшну шфузшну терапш використовували розчин Ршгера лактат; 3-тя група (18 дггей) — це дгти, у яких як перюперацшну шфузшну терапш використовували збалансований електролггаий розчин Ршгера малат.
Ушм дгтям дослгджуваних груп проводили однакову штенсивну терапш, за винятком вибору шфузшного середовища, що являе собою предмет дослгдження.
Використовувалась стандартна схема лГкування ускладненого апендициту, яка рекомендована наказом МОЗ Укра!ни. Об'ем шфузшно! терапи вщповщае сучасним европейським рекомендацГям (Perioperative intravenous fluid therapy in children 2016). У передопера-цшному перюдГ протягом перших двох годин вводили шфузшш розчини зГ швидкютю 10—20 мл/кг/год, упро-довж хгрурпчного втручання швидкють шфузи стано-вила 10 мл/кг/год. Середня тривалють передоперацш-ного перюду становила 3,80 ± 0,32 години, тривалють операцшного перюду — 1,20 ± 0,14 години. У досль дженш використовувалися три види шфузшних розчишв: глюкозо-сольовий, Ршгера лактат i Ршгера малат.
Глюкозо-сольовий розчин вмщуе в!д 50 до 100 мг/мл глюкози, що вгдповщае молярнш концентраций 33,3— 66,6 ммоль/л Гз додаванням юшв Na+, К+. Вмют юшв формуеться зпдно з рекомендацгями Holliday та Segar (1957) залежно в!д вшу хворого.
Ршгера лактат — сольовий розчин Гз збалансованим вмютом електролтв. 1онний склад на 1 л препарату: Na+ — 131 ммоль, К+ — 5,0 ммоль, Са2+ — 2,0 ммоль, Cl- — 112 ммоль, лактат — 28 ммоль. Теоретична осмо-лярнють розчину становить 276 мОсм/л, що нижче осмолярност плазми. Лактат, який входить до складу препарату, внаслгдок метаболГчних процешв перетво-рюеться на анюни бшарбонату, що слабко змшюе ре-акцГю кровГ у лужний бш.
РГнгера малат — ГзотонГчний розчин електролтв, у якому концентрацй' електролтв вгдповгдають !х плаз-мовим концентращям. ВГн застосовуеться для корекцй' втрат позаклГтинно! рГдини (тобто втрати води та електролтв у пропорцшнш ылькоста). АнГонний склад препарату являе собою збалансовану комбГнацГю ацетатав i малатГв, що запобГгае виникненню метаболГчного ацидозу. КонцентрацГя електролтв у розчинк натрГй — 145 ммоль/л; калш — 4 ммоль/л; магнш — 1 ммоль/л; кальцш — 2,5 ммоль/л; хлориди — 127 ммоль/л; аце-тати — 24 ммоль/л; малати — 5 ммоль/л. Теоретична осмолярнють — 309 мОсм/л.
З метою визначення особливостей первинного стану пашентав з ургентною абдомшальною патолопею велику увагу ми придГлили вивченню серцево-судин-но! системи, водно-електролГтного та кислотно-луж-ного стану. Серед лабораторних методГв дослгдження ми використовували загальний аналГз кровГ, бГохГмГч-нГ дослГдження на вмют електролГтГв кровГ, глюкози, лактату. КрГм того, враховувався рГвень сечовини для
виключення транслокацiйноï (компенсаторно!) гшо-HaTpieMÎï. Вивчення складу водних ceKTopiB у Bcix об-стежених пацieнтiв проводилось з допомогою багато-функцioнальнoгo бioiмпеданснoгo аналГзатора АР-01 «ДГамант» в режимi анатзу iмпеданснoгo складу тiла.
Дoслiдження проводилося в два етапи. Перший етап починався вгдразу тсля надходження пащенпв до палати iнтенсивнoï терапй' i був спрямований на визначення особливостей соматичного статусу дггей та наявност супутньо! патологи'. Другий етап обстеження було виконано тсля проведення хГрурпчного лкуван-ня. Його завданням було визначення впливу шфузшно'!' терапй' на показники центрального гомеостазу та водно-електролггаого стану дiтей.
При створенш первинно! бази даних використову-вався редактор електронних таблиць MS Excel 2010. Ста-тистична обробка окремих результат виконана з вико-ристанням пакетiв прикладних програм Statistica v. 10.
Результати та обговорення
При аналГзГ функционального стану дггей молод-шого шыльного вшу з ургентною абдомшальною па-тoлoгieю вiдмiчaлaсь нaявнiсть гемоконцентрацй', що супроводжувалася тдвищенням вгд норми рГвшв гематокриту на 16,6 % (p < 0,001), еритроцитав — на 10,9 % (p < 0,003), гемоглобшу — на 5,3 % (p = 0,003). Зневоднення оргашзму вiдпoвiдaлo другому ступе-ню за рГвнем дефщиту загально'1' ргдини oргaнiзму та зневодненню третього ступеня за показниками по-зaклiтиннoгo i внутршньосудинного oб'eмiв ргдини. Зниження об'ему циркулюючо! кровГ (ОЦК) призво-дило до порушень гемодинамши у виглядГ тaхiкaрдiï та
централГзаци' кровообиу (частота серцевих скорочень шдвищувалася на 30,6 % понад норму (p < 0,001); за-гальний периферичний отр судин (ЗПОС) переви-щував норму на 69,35 % (p < 0,001)). Проте артерГаль-на гшотензгя не розвивалася, компенсацгя досягалась пiдвищенoю роботою серця та спазмом периферич-них судин (довГрчий штервал — 3,72 ± 2,21 л/хв/м2; хвилинний об'ем кровГ (ХОК) — 3,60 ± 0,98 л/хв; ЗПОС — 2887,19 ± 489,03 дин х с х см2). Паралельно спoстерiгaвся метaбoлiчний ацидоз Гз респiрaтoрнoю кoмпенсaцieю (зниження pH венозно'1' кровГ на 1,5 % (p = 0,032); зниження рГвня PCO2 на 9,05 % (p < 0,001)). КатаболГчний синдром пiдтверджуeться наявнютю значно'1' кетонурй', розлад транспорту кисню до клгган призводив до перевищення рГвня лактату на 47,5 % (p < 0,001). Мав мюце гшоосмолярний стан (рГвень натрш був знижений на 7,4 % (p < 0,001); осмолярнють кровГ менша за норму на 3,8 % (p = 0,03)). Олиургя (темп дГурезу був знижений до 1,01 ± 0,47 мл/кг/год) носила екстраренальний характер. ВГропдно!' рГзниц на цьому етап мГж групами не виявлено.
Дослгдження електролггаого обмшу показало, що вихгдний рГвень натрш у групах був зниженим, проте всередиш груп вГропдно вищий рГвень спостериався у I груЛ (р < 0,05). Корегування рГвня натрш в тсля-операцшному перюдГ вгдбулося у дггей, як отримували збалансований сольовий розчин, а у дггей, яы отриму-вали розчин на основГ глюкози, гiпoнaтрieмiя збгльши-лась на 3,2 % вгд початкового рГвня (р < 0,05). Шсля оперативного втручання в групах II та III вгдмГчена вь ропдна гшерхлоремгя (р < 0,05), а ось у I груш вгдмш-ностей вгд норми не спостериалося (табл. 1).
Таблиця 1. Динам1ка показниюв електролтного обмну в пор1внюваних групах
Показник Норма При надходженш Шсля операцп
K+, ммоль/л, 1 група 4,2 ± 0,4 4,09 ± 0,61 3,84 ± 0,56*, **
K+, ммоль/л, II група 4,2 ± 0,4 4,15 ± 0,56 4,69 ± 0,31*, * '
K+, ммоль/л, III група 4,2 ± 0,4 4,18 ± 0,52 3,99 ± 0,35*, **
Na+, ммоль/л, I група 141,5 ± 7,2 138,32 ± 4,70 136,81 ± 5,17*, *
Na+, ммоль/л, II група 141,5 ± 7,2 135,75 ± 4,34*' ' 136,31 ± 2,15*
Na+, ммоль/л, III група 141,5 ± 7,2 135,11 ± 4,10' 140,58 ± 3,27*, **
Cl-, ммоль/л, I група 102,0 ± 2,2 102,10 ± 5,04 103,26 ± 5,95
Cl-, ммоль/л, II група 102,0 ± 2,2 101,44 ± 5,21 104,69 ± 5,22*, *, '
Cl-, ммоль/л, III група 102,0 ± 2,2 102,05 ± 6,81 106,89 ± 6,94*, *, '
Примтки: * — р < 0,05 щодо вихщного р1вня за ^критер1ем Стьюдента; # — р < 0,05 щодо норми за t-критер'ем Стьюдента; ' — р < 0,05 щодо аналог'чного етапу ухворих I групи за t-критер'ем Стьюдента; ** — р < 0,05 щодо аналог'много етапу у хворих II групи за t-критер'ем Стьюдента.
Дослщжуючи осмолярн1сть плазми, ми вщзначили, що в ycix групах спостереження збертався великий пози-тивний зв'язок ii i3 р1внем натр1ю. Динам1чн1 змши цьо-го показника доже схож з коливаннями рiвня натрiю. Швидке корегування рiвня натрiю приводило до норма-лiзацii' показника осмолярностi у III груш. Щодо дггей I групи, то у них спостериалося прогресування гшоосмо-лярного стану (р < 0,05) в шсляоперацшному перюдт
При дослiдженнi кислотно-лужного та газового складу кровi (рис. 1) ми виявили, що кислотно-лужний стан стабшзувався в пiсляоперацiйномy перiодi у III груш та вiрогiдно вiдрiзнявся вщ iнших дослiджyваних груп (р < 0,05). Таи змши насамперед зумовлеш наяв-нiстю у розчинах анюшв, що метаболiзyються (лактату, малату, ацетату).
Аналiз вуглеводного обмiнy (табл. 2) показав вщсут-нiсть порушень рiвня глюкози кровi при надходжен-ш до стацiонарy в yсiх групах, проте спостериалась гiперглiкемiя у шсляоперацшному перiодi в I грyпi (p < 0,001; p = 0,002). Кетонyрiя, що спостериалась при надходженш, зберiгалась й пiсля операцй'. Рiвень
лактату при надходженнi перевищував норму на 46 % (p < 0,001) у Bcix групах та залишався пщвищеним пiсля операцй', проте у III груш вщбулося Bipor^He його зни-ження пopiвнянo з вихщним piвнeм.
При аналiзi розподту piдини по водних секторах оргашзму (рис. 2—4) було встановлено, що при надходженш загальний умют води в opганiзмi в ушх групах був вipoгiднo знижений у середньому на 6,1—7,1 % (р < 0,05). У ранньому шсляоперацшному rop^i вщ-мшностей вщ норми та пoмiж групами не зафшсовано. При аналiзi динамiки показнитв пoзаклiтиннoï рщи-ни в шсляоперацшному rop^i показники всix груп не вiдpiзнялись вiд норми, проте у груш I об'ем був вipo-гiднo вищим на 5,8 % вщ II групи (p = 0,072). Щодо внутршньосудинного об'ему, то при надходженш да-тей його дeфiцит становив 6,2—7,18 %, що вказувало на виxiдну гiпoвoлeмiю. У III груш вона була компен-сована — у шсляоперацшному перюдг До того ж показники внутршньосудинного об'ему I та II групи на другому еташ дослщження були вipoгiднo нижчi, нiж у III груш (р < 0,05). Таким чином, при використанш
7,4 -7,397,387,377,367,357,34 7,33 7,327,317,3
Норма
При надходженш
Пюля операцй'
□ I ПШ!!!
61 60 59 58 57 56 55
Норма
При надходженш
Пюля операцй'
□ simili
Рисунок 1. Динамка pH венозно/ кров'1 Рисунок 2. Динамка загально/ води оргатзму в порвнюваних групах обстежених дтей
Таблиця 2. Динамка показниюв функцп вуглеводного обм'шу в пор'внюваних групах
Показник Норма При надходженш Шсля операцй'
Глюкоза, ммоль/л, 1 група 4,8 ± 0,4 5,30 ± 1,08 6,12 ± 1,17*' *
Глюкоза, ммоль/л, II група 4,8 ± 0,4 4,75 ± 0,61 4,66 ± 0,53
Глюкоза, ммоль/л, III група 4,8 ± 0,4 4,76 ± 0,61 4,76 ± 0,53
KeTOHypiq, I група 0,0 ± 0,1 2,71 ± 1,35* 1,57 ± 1,08*, *
KeTOHypiq, II група 0,0 ± 0,1 3,00 ± 0,88* 1,53 ± 0,90*, *
Кетонурiя, III група 0,0 ± 0,1 3,00 ± 0,88* 1,53 ± 0,90*, *
Лактат, ммоль/л, I група 1,47 ± 0,20 2,15 ± 0,19* 2,17 ± 0,18*
Лактат, ммоль/л, II група 1,47 ± 0,20 2,34 ± 0,31* 2,29 ± 0,24*
Лактат, ммоль/л, III група 1,47 ± 0,20 2,24 ± 0,27* 1,89 ± 0,35*, *
Примтки: * — р < 0,05 щодо вихщного р1вня за ^критер1ем Стьюдента; # — р < 0,05 щодо норми за икритер'1ем Стьюдента.
7,17 -6,9 6,8 6,7 6,6 6,5 6,4
Норма
01
При надходженш
□ i liiliil
Пiсля операци
Рисунок 3. Динам1ка внутр1шньосудинноУ води в обстежених дтей
19,519 18,5 18 17,517 16,5-
Норма
01
При надходженш
□ пшш
Пюля операци
Рисунок 4. Динамка позаклтинноï води в обстежених дтей
«класично1» схеми шфузшно1 терапй' загальний oб'eм рГдини достатньо швидко збгльшувався, але за рахунок перерозподглу у позаклгганний та внутрГшньоклГтин-ний проспр Гз зберГганням вГдносного зниження ОЦК.
Висновки
У хворих дггей з ургентною абдомшальною патоло-rieKi вiдмiчаeться зневоднення оргашзму та абсолютна гшоволемГя, яка пoгiршуeться розвитком гшоосмо-лярного стану. Напруження компенсаторних функцш оргашзму дoсягaeться пГдвищеною роботою серця та спазмом периферичних судин.
Використання гшотошчного глюкозо-сольово-го розчину в перюперацшному перюдГ призводить до збгльшення гiпoнaтрieмiï та прогресування гшоосмо-лярного стану в шсляоперацшному перюдь Загальний об^м ргдини збiльшуeться, але за рахунок перерозпо-дглу у позаклгганний та внутршньоклп'инний простар Гз зберГганням вГдносно'1' гшоволемй'.
Оптимальною шфузшною рГдиною у дггей молодшо-го вшу з ургентною абдомшальною пaтoлoгieю в перюперацшному перюда виявляeться збалансований сольовий розчин з додаванням аспартату та малату, використання якого призводить до швидко!' нормалГзаци' гемодинамГч-них показниив, водно-електролггаого обмшу, кислотно-основного стану та водних секторГв оргашзму.
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вГдсут-нють конфлшту штерешв та власно1 фшансово!' защ-кавленост при пГдготовщ дано1 стат.
References
1. Fuchs J, Adams ST, Byerley J. Current Issues in Intravenous Fluid Use in Hospitalized Children. Rev Recent Clin Trials. 2017;12(4):284-289. doi:10.2174/157488711266617081 6145122.
2. Taniguchi Y. Parenteral Fluid Therapy in the Pediatric Surgical Patient. Masui. 2013;62(9):1069-1079. (in Japanese).
3. Khan MF, Siddiqui KM, Asghar MA. Fluid choice during perioperative care in children: A survey ofpresent-day proposing practice by anesthesiologists in a tertiary care hospital. Saudi JAnaesth. 2018;12(1):42-45. doi:10.4103/sja.SJA_258_17.
4. Steurer MA, Berger TM. Infusion therapy for neonates, infants and children. Anaesthesist. 2011;60(1):10-22. doi:10.1007/s00101-010-1824-5. (in German).
5. Fuchs J, Adams ST, Byerley J. Current Issues in Intravenous Fluid Use in Hospitalized Children. Rev Recent Clin Trials. 2017;12(4):284-289. doi:10.2174/157488711266617081 6145122.
6. Alves JT, Troster EJ, Oliveira CA. Isotonic saline solution as maintenance intravenous fluid therapy to prevent acquired hyponatremia in hospitalized children. J Pediatr (Rio J). 2011;87(6):478-486. doi:10.2223/JPED.2133.
7. Fernández AR, Ariza MA, Casielles JL, Gutiérrez A, de las Mulas M. Postoperative hyponatremia in pediatric patients. Rev Esp Anestesiol Reanim. 2009;56(8):507-510. doi:10.1016/ s0034-9356(09)70442-6. (in Spanish).
8. Easley D, Tillman E. Hospital-acquired hyponatremia in pediatric patients: a review of the literature. J Pediatr Pharmacol Ther. 2013;18(2):105-111. doi:10.5863/1551-6776-18.2.105.
9. Rius Peris JM, Rivas-Juesas C, Maraña Pérez AI, et al. Use of hypotonic fluids in the prescription of maintenance intravenous fluid therapy. An Pediatr (Barc). 2019;91(3):158-165. doi:10.1016/j.anpedi.2018.10.016. (in Spanish).
10. Holliday MA, Segar WE. The maintenance need for water in parenteral fluid therapy. Pediatrics. 1957;19(5):823-832.
11. Way C, Dhamrait R, Wade A, Walker I. Perioperative fluid therapy in children: a survey of current prescribing practice. Br J Anaesth. 2006;97(3):371-379. doi:10.1093/bja/ael185.
12. Bailey AG, McNaull PP, Jooste E, Tuchman JB. Perioperative crystalloid and colloid fluid management in children: where are we and how did we get here? Anesth Analg. 2010;110(2):375-390. doi:10.1213/ANE.0b013e3181b6b3b5.
13. Sümpelmann R, Becke K, Crean P, et al. European consensus statement for intraoperative fluid therapy in children. Eur J Anaesthesiol. 2011 ;28(9):637-639. doi:10.1097/ EJA.0b013e3283446bb8.
OTpuMaHo/Reeeived 09.01.2020 Pe^H30BaH0/Revised 20.01.2020 npmHQTO go ñPyKy/Accepted 24.01.2020 ■
Information about authors
V.I. Snisar, MD, PhD, Professor at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Dnipro, Ukraine
S.V. Egorov, MD, Assistant at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Dnipro, Ukraine
O.S. Pavlish, Assistant at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Dnipro, Ukraine
Снисарь В.И., Егоров С.В., Павлыш А.С.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Периоперационная инфузионная терапия у детей младшего возраста с ургентной абдоминальной патологией
Резюме. Безопасная инфузионная терапия у детей требует глубокого понимания основных принципов, основанных на особенностях водно-электролитного обмена и кислотно-основного состояния в детском возрасте. Содержание воды и электролитов в организме ребенка поддерживается в очень узких пределах, поэтому необходимо понимать потенциальные физиологические эффекты нарушений баланса воды и растворенных в ней веществ, так как эти изменения всегда сопровождают периоперационный период. Периоперационная инфузионная терапия имеет прямое влияние на клинический результат лечения, в связи с чем ее назначение должно соответствовать потребностям больного. Целью инфузионной терапии у больных детей в периоперационном периоде является поддержка эффективного циркулирующего объема и недопущение, где только возможно, интерстициальной перегрузки жидкостью. Кроме знаний физиологии и патофизиологии водно-электролитного обмена в детском возрасте, для адекватной инфузионной терапии необходимо понимание фармакологии инфузионных препаратов, их дозировки, техники применения, нарушение которых может негативно сказаться на прогнозе заболевания. Именно поэтому целью нашего исследования стало изучение изменений гемодина-
мических показателей, водно-электролитного, кислотно-щелочного обменов при применении различных инфузионных растворов в периоперационном периоде. Работа выполнена на основе анализа лечения 55 пациентов младшего возраста с ургентной абдоминальной патологией, которые в зависимости от вида проведения периоперационной инфузионной терапии были разделены на 3 группы: 1-я группа — дети, у которых в качестве инфузионной терапии в периоперацион-ном периоде использовали гипотонические глюкозо-солевые растворы; 2-я группа — дети, у которых использовали раствор Рингера лактат; 3-я группа — дети, у которых использовали сбалансированный электролитный раствор Рингера малат. Исследование показало, что у детей с острой ургентной абдоминальной патологией отмечается обезвоживание организма и абсолютная гиповолемия, которая ухудшается развитием гипоосмолярного состояния, а для быстрой нормализации ге-модинамических показателей, водно-электролитного обмена, кислотно-щелочного состояния и водных секторов организма оптимальной инфузионной средой должен быть сбалансированный солевой раствор с добавлением аспартата и малата. Ключевые слова: инфузионная терапия; периоперацион-ный период; гипонатриемия; детская анестезиология
V.I. Snisar, S.V. Egorov, O.S. Pavlish
SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Perioperative fluid maintenance in young
Abstract. Safe fluid therapy in children requires deep knowledge of main principles, which are based on water-electrolyte metabolism and acid-base balance in childhood. Water and electrolyte content in children's body is supported within very narrow limits, that is why it is very important to understand the potential physical effects of imbalances in water and substances dissolved in it because these changes always occur in the perioperative period. Perioperative fluid therapy directly impacts the clinical outcome of treatment, and therefore its appointment should meet the needs of a patient. The goal of fluid therapy in sick children in the perioperative period is to maintain effective circulating volume and to prevent, where possible, interstitial fluid overload. Besides the knowledge of the physiology and pathophysiology of water-electrolyte metabolism in childhood, an adequate fluid therapy requires an understanding of the pharmacology of infusion drugs, their dosage, techniques of use, violations of which may adversely affect the prognosis of the disease. That is why the purpose of our research is to study changes of hemodynamic indicators, water-electrolyte
children with urgent abdominal pathology
and acid-base metabolism while using various infusion solutions in the perioperative period. This work was done based on the analysis of the treatment of 55 pediatric patients with urgent abdominal pathology, which, depending on the type of perioperative infusion therapy conducted were divided into 3 groups. The 1st group covered the children who received as perioperative infusion therapy with hypotonic glucose-salt solutions, the 2nd group involved the children who had been treated with Ringer's lactate solution, the 3rd group consisted of the children treated with a balanced electrolyte Ringer's malate solution. This research showed that children with urgent abdominal pathology had dehydration and absolute hypo-volemia, which worsened due to the development of hypoosmotic conditions. The quick normalization of hemodynamic parameters, water-electrolyte metabolism, acid-base balance and water sectors of a body needs an optimal infusion medium — a balanced saline solution with aspartate and malate added.
Keywords: infusion therapy; perioperative period; hyponatremia; pediatric anaesthesiology
