CC BY
35
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831.9-002-053.2/6
ГЕОРГ1ЯНЦ М.А., КОРСУНОВ В.А.
Харювська медична академ'т п'слядипломно! осв'пи
Я Я W ■ ■ ■ W ■■ ■■■
AKTYAAbHI ТА ДИСКУС1ИН1 ПИТАНИЯ 1НФУ31ИН01 ТЕРАП11
СЕПТИЧНОГО ШОКУ В Д1ТЕИ
Резюме. У статтi проведено детальний анал1з сучасних дискусшних питань тфузшног терапи сеп-тичного шоку в дтей. Обговорюються протирiччя мiж лiберальною стратегieю тфузшно'1 терапи, що рекомендуешься в сучасних керiвництвах, запропонованих у США та €врот, та результатами ряду до^джень, яш доводять негативний вплив агресивноI тфузи на наЫдки при проведент ттенсивно'1 терапи. Висвтлено проблему вибору тфузшнихзасобiв та ктцевих точок тфузшно'1 тераписептичного шоку в дтей.
Ключовi слова: дти, септичний шок, тфузшна тератя.
До цього часу септичний шок (СШ) у дггей зали-шаеться актуальним питанням сучасно! гнтенсивно! терапи, адже е поширеним ускладненням ргзнома-нгтних госттальних та позагоспгтальних гнфекцш, супроводжуеться значною летальнгстю та витратами на лгкування хворих [1—3]. Як свiдчить низка дослг-джень, летальнiсть при СШ тим бгльша, чим бгльша кГлькгсть ушкоджених органiв при формуваннi синдрому полгорганно! дисфункцг! [4—8].
Сучасний стан гнтенсивно! терапп (IT) СШ у дггей Грунтуеться на двох керiвництвах: твнгч-ноамериканському (Clinical Practice Parameters for Hemodynamic Support of Pediatric and Neonatal Patients in Septic Shock: 2007 update from the American College of Critical Care Medicine), що було запро-поновано у 2002 рощ та вдосконалено у 2007 р., та захгдноевропейському (Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Severe Sepsis and Septic Shock: 2012), яке було запропонова-но у 2004 р. та перероблено у 2008 та 2012 рр. [9, 10]. Слгд зазначити, що швшчноамериканськг рекомен-дацг! стосуються виключно дггей та новонародже-них, що дало можливгсть зробити !х бгльш деталь-ними, нгж Surviving Sepsis Campaign редакцг! 2008 р., адже у цих рекомендацiях розглядаються проблеми як у дггей, так i дорослих. У Surviving Sepsis Campaign 2012 р. рекомендацГ! щодо IT СШ у дггей повнгстю збiгаються з твнгчноамериканськими. 1деологГ! цих кергвництв наслгдують авторитетнг посгбники, ви-данг останнгми роками росгйською мовою [11, 12].
На жаль, обидва кергвництва мгстять рекомендацГ!, що не можуть бути використанг у кра!нах, якг розвиваються, адже вимагають значних фгнансових, технгчних ресурсгв та квалгфгкованого медичного персоналу. З огляду на це шдшськг педгатри запро-понували у 2008 р. рекомендацГ! для кра!н з обмеже-
ними можливостями — Pediatric Sepsis Guidelines: Summary for Resources-limited Countries [13, 14]. Щ багато в чому близью документа, яю, поза сумш-вом, мають i суттевГ розбiжностi, об'eднанi загаль-ною логiкою клiнiчного мислення i мають в основi загалом однакову доказову базу. Провщною думкою в цих рекомендацшх е визнання СШ у дггей гiповолемiчним станом, що потребуе найшвидшо! корекци. Саме така лопка стала пщГрунтям для ви-значення першого кроку 1Т — болюсного внутрш-ньовенного введення рщини в дозГ 20 мл/кг, тричГ протягом першо! години лГкування. Запропонована тактика базуеться на давньому й добре вщомому у свт дослГдженнГ J. Carcillo, A. Davis, A. Zaritsky et al. Role of early fluid resuscitation in pediatric septic shock, результата якого були опублГкованГ в JAMA у 1991 рощ та мютили аналГз лише 35 випадкГв СШ у дггей, яю отримували три рГзних за обсягом варь анти шфузп протягом першоГ години: 20, 20—40 та понад 40 мл/кг. Найнижчою була летальнГсть у 9 хворих, яю отримували понад 40 мл/кг рщини протягом першоГ години 1Т [15]. Звичайно, що масштаб дослГдження викликае запитання, чи е його результата такими вже беззаперечними. На нашу думку, увага до першого етапу IT, що рекомендуеться ке-рГвництвами, мае бути дуже великою, адже на тд-ставГ виконання цього кроку IT роблять дуже важ-ливГ висновки. Шок визнаеться рГдинно-чутливим, що гарантуе добрий прогноз та обмежуе монГторинг та агресивнГ лГкувальнГ заходи, або рщинно-рефрак-терним, що значно попршуе прогноз i е показанням для призначення симпатомГметикГв та швазивного
© Георгiянц М.А., Корсунов В.А., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
мониорингу гемодинамжи. Не менш важливим е вГдомий факт, що кожна година перебування у ста-Hi шоку без адекватно! ресусцитацГ! збГльшуе ризик летального кiнця на 40 %.
За час юнування рекомендацш з'явилася шфор-мацiя, що вимагае певного застереження та подаль-шого аналiзу рекомендованого темпу стартово! ш-фузГ! при СШ у дггей. У 2011 роцi у 364 томi N. Engl. J. Med. було надруковано статтю «Mortality after fluid bolus in African children with severe infection», у якш повГдомлялося, що агресивна iнфузiя, за даними мультицентрового рандомiзованого контрольова-ного дослщження FEAST Trial, до якого увшшла 3141 дитина iз септичними станами (понад 50 % iз малярiею), супроводжувалась зростанням летальность Так, летальнiсть протягом 48 годин серед хво-рих, якi отримували болюс альбумiну в дозi 40 мл/кг становила 10,6 % (111 iз 1050 дггей), серед хворих, яю отримували болюс iзотонiчного розчину хлориду натрго в дозi 40 мл/кг, — 10,5 % (110 iз 1047 дггей) та серед хворих, яю взагалi не отримували болюси рь дини (контрольна група), — 7,3 % (76 Гз 1044 дГтей). ВГдношення шансГв (ВШ) у групГ болюсного вве-дення 0,9% NaCl vs контроль становило 1,44; 95% довГрчий Гнтервал (Д1) 1,09-1,90; P = 0,01; ВШ у групГ болюсного введення альбумшу vs 0,9% NaCl — 1,01; 95% Д1 0,78-1,29; P = 0,96; ВШ у групГ будь-якого болюсу vs контроль — 1,45; 95% Д1 1,13-1,86; P = 0,003 [16].
Попри певш зауваження до цього дослГдження (у ньому була велика частка хворих на малярш, невщо-мо, яку хворГ отримували шотропну та рестратор-ну пГдтримку, замГсну терапГю нирково! функцГ!), його результати загалом збГгаються з результатами тих робГт, яю останнГми роками продемонстрували роль рГдинного перевантаження в погГршеннГ насладив при сепсисГ, синдромГ гострого ушкодження легенГв, гострого пошкодження нирок та у хворих тсля травматичних хГрурпчних втручань [17-19]. Але авторам можна поставити й Гнше запитання: чи е попршення результатГв 1Т наслГдком надмГрного рГдинного навантаження, чи наслГдком викорис-тання незбалансованих за електролггаим складом ГнфузГйних розчинГв? Адже добре вщомо, що над-лишок натрш та хлору в розчинах призводить до пГдсилення метаболГчного ацидозу, попршення клубочково! фгльтращ!, отже, сприяе утворенню набрякГв та органно! дисфункцГ! [20]. При шфузи 60 мл/кг/годину 0,9% розчину NaCl (вщповщно до рекомендацш керГвництв) дитина масою тГла 10 кг отримуе 92,4 ммоль хлорвддв, тобто близько 1/3 фГзюлопчно! юлькосп хлоридГв у позаклГтинному водному секторГ, та у 2-3 рази бГльше за фГзюлопч-ну добову потребу! ВщомГ ГншГ докази негативного впливу рГдинного перевантаження. У 2010 рощ було показано, що в дГтей, яю потребують тривалого за-мщення нирково! функцГ!, летальнГсть безпосеред-ньо пов'язана Гз тяжкГстю рГдинного перевантаження. ХворГ, яю мали рщинне перевантаження понад 20 % маси тГла, помирали вГрогГдно частГше (65,6 %), шж хворГ Гз надлишком рГдини 10-20 % (43,1 %) та
хворi iз надлишком рщини менше 10 % (29,4 %). Ко-жен 1 % рГдинного перевантаження збiльшуe ризик летальностi на 3 % [21].
Безсумшвно, е й iнша точка зору, що вклю-чае аргументи на користь юнуючих рекомендацiй щодо агресивно! 1Т. Насамперед це вiдома робота С.Б. de Oliveira е1 а1., 2008, у якш було показано, що рання цiль-орiентована 1Т СШ у дггей хоча й по-требуе бгльш агресивно! iнфузГ! рiдини та трансфуз!! еритроцитарно! маси, сприяе вiрогiдному знижен-ню летальностi [22]. Можна назвати й iншi роботи, яю демонструють переваги запропоновано! реко-мендацiями тактики 1Т у дiтей та констатують зни-ження летальностi в разi Гмплементацп !"! до клтч-но! практики [23].
Отже, постае питання, чи шкодить дiтям iз СШ надто агресивна iнфузiя чи, навпаки, допомагае. Для вщповщ на нього доцГльно проаналiзувати такi аспекти шфузшно! терапи:
— адекватнiсть юнуючих кшцевих точок;
— стан гемодинамжи в пащента з СШ на час початку шфузи;
— склад шфузшних засобiв.
У контекст ново! дилеми доцiльно нагадати, що наприкшщ ХХ сторiччя було показано, що 1Т при СШ може не супроводжуватися збiльшенням дiастолiчного розмiру лiвого шлуночка, тобто не покращуе переднавантаження [24]. Запропонова-нi рекомендаций щодо припинення 1Т на пiдставi збiльшення розм!р!в печiнки, появи вологих хри-п!в у легенях або досягнення ЦВТ у межах 8—12 мм рт.ст. досить конструктивно критикуються як таю, що не вщповщають реальному стану переднаван-таження та констатують вже наявний надлишок рГдини [25, 26]. У 2011 р. були опублжоваш результати дослщження, яке свщчить, що хвор! !з СШ, як! отримували рщину до досягнення центрального венозного тиску у 8 мм рт.ст., мали меншу летальшсть, нгж хвор!, у яких ЦВТ становив в!д 8 до 12 мм рт.ст. НайбГльшою була летальшсть у тих хворих, як! мали ЦВТ понад 12 мм рт.ст. Автори дослщження зроби-ли висновок про те, що б!льший позитивний баланс р!дини як шд час ранньо! ресусцитац!!, так ! кумуля-тивний за 4 доби асощюеться !з зростанням ризику летальност! при септичному шоц!. Одн!ею з причин неусшшносп використання ЦВТ як кшцево! точки штенсивно! терап!! СШ е вщомий факт вщсутнос-т! кореляц!! мгж цим показником та серцевим ви-кидом [27]. Дан! на пщтримку ще! точки зору були отримаш авторами ще у 2003 рощ [28].
Важливим е аспект гетерогенносп гемодинам!ч-них розлад!в при СШ у д!тей. Нещодавно проведено досл!дження, до якого увшшли 33 пац!енти (19 хлопчикгв, середн!й в!к (ББ) 6,78 (5,86) року), як! надшшли з рщинно-рефрактерним шоком та були обстежен!. 18 дггей !з госп!тальним сепсисом та 3 з ус!х хворих !з позагосп!тальним сепсисом були у стан! теплого шоку (1ЗПСО < 800 дин • с/см5/м2), у той час як у 15 !з 18 д!тей !з позагосп!тальним сепсисом спостер!гався холодний шок (Д1 < 3,3 л/хв/м2]. У цГлому в д!тей !з позагосп!тальним сепсисом пе-
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
реважае холодний шок, а в дГтей Гз внутрГшньогос-штальним сепсисом — теплий шок. Обидва типи демонструють рГзноманГтний перебГг гемодина-мГчного профГлю, що потребуе частого перегляду гемодинамГчно! пГдтримки. Часте вимГрювання ге-модинамГки з використанням нешвазивного УЗД-дослГдження допомагае коректувати гемодинамГчну пГдтримку [29]. Отже, постулат про гшоволемго як единий варГант гемодинамГчного профГлю при СШ у дГтей пщдано сумнГву.
Важливим аспектом 1Т СШ у дГтей постае ви-бГр ГнфузГйних розчинГв для ресусцитацГ!. ОтриманГ останнГм часом данГ (дослщження 6S, VISEP, SAFE, CRYSTMAS, CRYSTAL) продемонстрували не-безпечнГсть пох1дних пдрокаетилкрохмалю (ГЕК) як 200/0,5, так i 130/04 (0,42) для хворих Гз СШ або вщсутшсть переваг перед кристало!дами. Аналопч-ного висновку дшшли у метааналГзГ Mortality after Fluid Bolus in Children with Shock Due to Sepsis or Severe Infection стосовно застосування синтетичних колощв у дГтей [30]. Отже, на пщставГ цих даних у Consensus statement of ESCIM task force on colloid volume therapy in critically ill patients зроблено висно-вок про недощльнють широкого використання по-хщних ГЕК при СШ. На наш погляд, доречно про-цитувати окремГ висновки цього документа:
1. Не рекомендуеться використовувати гщроксь етилкрохмалГ з молекулярною масою > 200 kDa та/ або ступенем замщення > 0,4 у хворих Гз тяжким сепсисом (рГвень доказовостГ 1В) та не рекомендуеться використовувати щ ГЕК в шших пацГентГв вщдГлень Гнтенсивно! терапГ! та реашмацГ! з пщви-щеним ризиком ГПН (рГвень доказовосп 1С).
2. ГЕК 130/0,4 слщ використовувати при тяжкому сепсисГ та в шших пацГентГв вщдГлень Гнтенсивно! терапГ! та реашмацГ! з пщвищеним ризиком ГПН або кровотечГ лише при проведенш клГнГчних дослГджень, але не в повсякденнГй клГнГчнГй прак-тицГ (рГвень доказовостГ 2С).
3. Поза контекстом клГнГчних дослГджень не рекомендуеться використовувати препарати же-латини в пацГентГв вщдГлень Гнтенсивно! терапГ! та реашмацГ!, яю мають пщвищений ризик нирково! недостатностГ або кровотечГ (рГвень доказовостГ 2С) [31].
Доводиться визнати, що 1Т СШ у дГтей знов опи-нилась на роздорГжж1 в питанш щодо об'ему старто-во! ГнфузГ! [32, 33]. Яким чином знайти вихГд Гз ше! ситуацГ! та як поводитись у клГнГчнГй практиш? На нашу думку, по-перше, необхщно визнати нагальну потребу у проведенш добре спланованих великих за обсягом проспективних дослГджень для пошуку вГд-повщ на питання щодо тактики IT. По-друге, необ-хГдно розумГти вГдмГннГсть м1ж хворими на СШ, яю потребують ГнфузГ!, адже !х стан характеризуеться беззаперечними ознаками гшоволемГ!, та хворими, у яких СШ розвинувся на тлГ рщинного переванта-ження. Також доцГльно зауважити, що обмеження ГнфузГ! мае бути клшГчною аксГомою у хворих Гз по-передньо стабГлГзованою гемодинамжою. I наре-штГ, слГд звернути увагу на те, щоб видГлити групи
пацГентГв, якГ будуть мати бажану вщповщь на IT та пацГентГв, у яких IT буде сприяти лише розвитку на-брякГв та органно! дисфункцГ!, але не покращанню гемодинамжи. Цей науковий напрямок останнГми роками дуже активно обговорюеться та, ймовГрно, мае великГ клГнГчнГ перспективи. ПровГдними шляхами визначення вщповщ на IT вважають матема-тичний аналГз варГабельностГ пульсоксиметрично! криво! та коливань дГаметра нижньо! поло! вени на вдиху та видиху.
Висновки
1. РекомендацГ! щодо агресивно! IT при СШ у да-тей пГддано сумнГву через результати мультицентро-вого дослщження FEAST Trial.
2. Через те, що жоднГ ГснуючГ рекомендацГ! не враховують отримаш нещодавно данГ, практична корекц1я параметрГв IT та !"! кГнцевих точок потре-буе уточнення.
3. У практичнГй дГяльностГ необхГдно звернути увагу на ретельнГй клГнГко-ГнструментальнГй харак-теристицГ стану гемодинамГки та гГдратацГ! з метою попередження необГрунтованого перевантаження рГдиною пГд час IT критичних станГв, асоцГйованих Гз сепсисом.
4. З метою удосконалення пГдходГв до вибору оптимального стартового лГкування педГатричного СШ доцГльно зосередити увагу на розробцГ неГнва-зивних клГнГко-Гнструментальних критерГ!в прогно-зування вГдповГдГ на агресивну IT.
5. НайбГльш доцГльним для IT е застосування збалансованих полГелектролГтних розчинГв (розчин Ршгера з лактатом), якГ не мютять надлишку хлору, адже саме така IT може мати певш органопротек-тивнГ властивостГ.
Список л1тератури
1. Goldstein B. International pediatric consensus conference: Definition for sepsis and organ dysfunction in pediatrics / B. Goldstein, B. Giroir, A. Randolph // Pediatric Crit. Care Med. — 2005. — № 6. — P. 2-8.
2. The Epidemiology of Severe Sepsis in Children in the United States/R. Watson [et al.]//Am. J. of Resp. and Critical Care Med. — 2003. — Vol. 167. — P. 695-701.
3. Watson R.S. Scope and epidemiology of pediatric sepsis / R. Watson, J. Carcillo // Pediatr. Crit. Care Med. — 2005 — № 6 (Suppl.). — P. 3-6.
4. Leclerc F. Cumulative influence of organ dysfunction and septic state on mortality of critically ill children / F. Leclerc, S. Leteurtre, A. Duhamel //Am. J. of Resp. and Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 171. — P. 348-353.
5. Mortality rates in pediatric septic shock with and without multiple organ system failure / M. Kutko [et al.]// Pediatric Crit. Care Med. — 2003. — № 4. — P. 333-337.
6. Folafoluwa O. Patient and hospital correlates of clinical outcomes and resource utilization in severe pediatric sepsis / O. Folafoluwa//Pediatrics. — 2007. — Vol. 119. — P. 487-494.
7. Incidence of and mortality due to sepsis, severe sepsis and septic shock in Italian Pediatric Intensive Care Units: a prospective national survey/ A. Wolfler [et al.] //Intensive Care Med. — 2008. — № 9. — P. 1690-1697.
8. Mortality rates in pediatric septic shock subordinate to community infection: About 70 cases / K. Menif [et al.]// Med. Mal. Infect. — 2008. — № 2. — P. 169-172.
9. Clinical practice parameters for hemodynamic support of pediatric and neonatal patients in septic shock. 2007 update from the
American College of Critical Care Medicine/ J. Brierley// Crit. Care. Med. - 2009. - Vol. 37. - P. 666-688.
10. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Severe Sepsis and Septic Shock: 2012/R.P. Dellinger [et al.]// Crit. Care Med. - 2013. - Vol. 41. - P. 580-637.
11. Современная неотложная помощь при критических состояниях у детей. Руководство: Пер. с англ. [Под ред. К. Ма-куэйя-Джонса, Э. Молинеукс, Б. Филлипс, С. Витески]. - М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 464 с.
12. Александрович Ю.С. Интенсивная терапия инфекционных заболеваний у детей / Ю.С. Александрович, В.И. Гордеев, К.В. Пшениснов. - СПб.: Элби-СПб, 2010. - 320с.
13. Khilnani P. Recent advances in sepsis and septic shock / P. Khilnani, S. Deopujari, J. Carcillo//Indian J. ofPed. - 2008. -№ 8. - P. 821-830.
14. Pediatric guidelines: summary for resource-limited country / P. Khilnani [et al.]// Indian Journal of Crit. Care. Med. - 2010. -Vol. 14. - P. 41-52.
15. Role of early fluid resuscitation in pediatric septic shock / J.A. Carcillo [et al.]// JAMA. - 1991. - Vol. 266. - P. 1242-1245.
16. Mortality after fluid bolus in African children with severe infection / K. Maitland [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2011. -Vol. 364. - P. 2483-2495.
17. Comparison of two fluid-management strategies in acute lung injury / H. Wiedemann [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2006. -Vol. 354. - P. 2564-2575.
18. Fluid balance and acute kidney injury / J. Prowle [et al.]// Net. Rev. Nephrol. - 2010. - Vol. 6. - P. 107-115.
19. Effects of intravenous fluid restriction on postoperative complications: comparison of two peri-operative fluid regimens: a randomized assessor-blinded multicenter trial/Brandstrup B. [et al.]//Ann. Surg. - 2003. - Vol. 238. - P. 641-648.
20. British consensus guidelines on intravenous fluid therapy for adult surgical patients / Powell-Tuck J. [et al.]. Evidence Based PeriOperative Medicine (EBPOM). Web site 2009.
21. Fluid Overload and Mortality in Children Receiving Continuous Renal Replacement Therapy: The Prospective Pediatric Continuous Renal Replacement Therapy Registry / S.M. Sutherland [et al.]//American Journal of Kidney Diseases. - 2010. - Vol. 55. -P. 316-325.
22. ACCM/PALS haemodynamic support guidelines for paediatric septic shock: an outcomes comparison with and without monitoring
central venous oxygen saturation/ C.F. de Oliveira [et al.]//Intensive Care Med. - 2008. - Vol. 34. - P. 1065-1075.
23. Emergency management of children with severe sepsis in the United Kingdom - the results of Pediatric Intensive Care Society sepsis audit / Inwald D.P. [et al.] // Arch. Dis. Child. - 2009. -№ 1. - P. 168-176.
24. Persistent preload defect in severe sepsis despite fluid loading. A longitudinal echocardiographic study in patients with septic shock/ F. Jardin [et al.]// Chest. - 1999. - Vol. 116. - P. 1354-1359.
25. Maric P. Noninvasive Cardiac Output Monitors: A State-of the-Art. Review/P. Maric// Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. - 2012. Article in press.
26. Napoli A. Physiologic and Clinical Principles behind Noninvasive resuscitation Techniques and Cardiac Output Monitoring. Review article / A. Napoli // Cardiology research and Practice. - Volume 2012. - ID 531908. - 12p.
27. Fluid Resuscitation in Septic Shock. A Positive Fluid Balance and Elevated Central Venous Pressure Are Associated With Increased Mortality / Boyd J. //Crit. Care Med. - 2011. - Vol. 39. - P. 25965.
28. Георгiянц М.А. Дiагностичне значення показника центрального венозного тиску при септичному шощ у дтей /М. Ге-оргiянц, I. Одинець, В. Корсунов//Быь, знеболювання та штен-сивна тератя. - 2003. - № 2 (д). - С. 41-42.
29. Evolution of haemodynamics and outcome of fluid-refractory septic shock in children / Deep A. [et al.] // Intensive Care Med. -2013. - Jun 28.
30. Mortality after Fluid Bolus in Children with Shock Due to Sepsis or Severe Infection: A Systematic Review and Meta-Analysis/ Ford N. [et al.] // PLoS ONE. - 2012. - Vol. 7(8): e43953. doi:10.1371/journal.pone.0043953.
31. Consensus statement of ESICM task force on colloid volume therapy in critically ill patients/ Reinhart K. [et al.]// Intensive Care Med. - 2012. - Vol. 38. - P. 368-383.
32. Durairaj L. Fluid therapy in resuscitated sepsis: less is more / L. Durairaj, G. Schmidt // Chest. - 2008. - Vol. 133. - P. 252263.
33. Hilton A. Totem and Taboo: Fluids in sepsis / A. Hilton, R. Bellomo//Critical Care. - 2011. - Vol. 15. - 164. doi:10.1186/ cc10247.
Отримано 14.12.13 □
Георгиями, М.А., Корсунов В.А.
Харьковская мелииинская академия последипломного образования
АКТУАЛЬНЫЕ И ДИСКУССИОННЫЕ ВОПРОСЫ ИНФУЗИОННОЙ ТЕРАПИИ СЕПТИЧЕСКОГО ШОКА У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье проведен детальный анализ дискуссионных вопросов инфузионной терапии у детей. Обсуждаются противоречия между либеральной стратегией инфузионной терапии, которая рекомендуется в современных руководствах, предложенных в США и Европе, и результатами ряда исследований, доказывающих негативное влияние агрессивной инфузии на исходы при проведении интенсивной терапии. Освещена проблема выбора инфу-зионных сред и конечных точек инфузионной терапии септического шока у детей.
Ключевые слова: дети, септический шок, инфузионная терапия.
Georgiyants M.A., Korsunov V.A.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
TOPICAL AND CONTROVERSIAL ISSUES OF INFUSION THERAPY FOR SEPTIC SHOCK IN CHILDREN
Summary. The article provides a detailed analysis of the controversial issues of infusion therapy in children. The authors discuss the contradictions between the liberal strategy of infusion therapy, which is recommended in the current guidelines proposed in the U.S. and Europe, and the results of a number of studies showing a negative effect of aggressive infusion on the outcomes during intensive therapy. The problem of a choice of infusion media and endpoints of infusion therapy for septic shock in children is covered.
Key words: children, septic shock, infusion therapy.
