Педагогика здоровья через призму семейного воспитания Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

э

2011

Педагогіка здоров’я через призму сімейного виховання

Лук’янченко М.І.

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка

Анотації:

Визначено та проаналізовано зміст і завдання педагогіки здоров'я у контексті родинного виховання. Даними для дослідження слугували праці закордонних та вітчизняних дослідників. Встановлено основні етапи та завдання педагогіки здоров'я, доведено важливу роль усіх членів сім'ї у процесі едукації здоров'я дитини. Охарактеризований вплив сім'ї на дотримання здорового способу життя особами похилого віку. Доведено, що власне сім'я, як частина суспільства, є основною ланкою у процесі дбайливого ставлення людини до власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Ключові слова:

педагогіка здоров’я, сімейне виховання, моделі поведінки, соціалізація здоров’я.

Лукьянченко Н.И. Педагогика здоровья через призму семейного воспитания.

Определены и проанализированы содержание и задачи педагогики здоровья в контексте семейного воспитания. Данными для исследования служили труды зарубежных и отечественных исследователей. Установлены основные этапы и задачи педагогики здоровья, доказано важную роль всех членов семьи в процессе эдукации здоровья. Охарактеризовано влияние семьи на соблюдение здорового образа жизни лицами преклонного возраста. Доказано, что собственно семья, как часть общества, является основным звеном в процессе бережного отношения человека к собственному здоровью и здоровью окружающих.

педагогика здоровья, семейное воспитание, модели поведения, социализация здоровья.

Lukjanchenko N.I. Health pedagogy through the prism of family education.

The essence and task of pedagogics of health have been defined and analyzed in the context of family upbringing. The works of foreign and Ukrainian scientists have been used as data. The main stages and tasks of Pedagogics of health have been ascertained; the main role of all family members in process of health education has been proved. The family influence on a healthy way of living by people of old age has been characterized. The very family, as it has been proved, is the main link in the process of a careful attitude to a person's health and health of the others.

pedagogics, upbringing, health education, family.

Вступ.

Стан здоров’я дітей та молоді є важливим показником здоров’я нації, а також характерною особливістю соціального, економічного та культурного розвитку країни. Збереження та зміцнення здоров’я, а не тільки боротьба з хворобами, дедалі частіше стає пріоритетним завданням у суспільстві та родині зокрема. Водночас сім'я є першоосновою прояву духовності, моральності та стабільності у суспільстві. У цьому розрізі педагогіка здоров’я постає цілісним процесом, який триває упродовж усього життя людини, що нерозривно пов'язаний з її багатовимірним контекстом.

У процесі суспільного розвитку родина набула своєрідних рис, котрі вказують на повноцінність її існування та життєдіяльність як соціального інституту. Саме у родині дитина отримує первинні ознаки соціалізації - перетворення біологічної істоти в суспільну. Прищеплюючи дитині повагу та любов до духовних, національних та загальнолюдських цінностей, батьки у природній (неформальний) спосіб допомагають дитині виробити правильні норми поведінки у суспільстві, що впливатимуть на її подальше життя та ставлення до інших членів соціуму. Важлива роль у цьому процесі повинна відводитися вихованню у дітей відповідальності та бережного ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих.

Проблемі здоров’язбереження особистості відводиться значне місце у працях вітчизняних дослідників (Г. Апанасенка [1], В. Горащука, О. Петрика [3], А. Цьося). Доволі широко висвітлена проблема формування здорового способу життя в учнів та молоді у дослідженнях таких сучасних педагогів, як М. Вілен-ський, В. Оржеховська, Л. Сущенко [4] та ін. У працях І.Брехмана, М.Гриньової, Л.Жаліло, О. Яременка [5] висвітлено різні підходи до сутності здоров’я та його формування загалом. Однак, слід відзначити фрагментарність уваги науковців до ролі сім’ї у цілісному процесі едукації здоров’я.

Робота виконана за планом НДР Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета статті - визначити та проаналізувати зміст і завдання педагогіки здоров’я крізь призму сімейного виховання.

Результати дослідження.

Для того, щоб визначити сутність педагогіки здоров’я необхідно, насамперед, чітко зрозуміти зміст поняття “здоров’я”. На думку основоположника вале-ології І. Брехмана, “здоров’я людини - це її здатність зберігати відповідно до віку стійкість в умовах різких змін кількісних та якісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації” [2, с. 7]. Тобто, російський вчений у своїй дефініції виходить з того, що здоров’я людини являє собою, не тільки відсутність різних захворювань, але й гармонію між соціальним, духовним та психологічним мікрокліматом кожної людини. Сучасний український вчений Г. Апанасенко звертає увагу на біосоціальний аспект здоров’я людини [1, с. 9]. Згідно даного критерію, на стан здоров’я людини значною мірою впливають такі зовнішні фактори, як навколишнє середовище, економічні чинники, умови проживання, відносини у сім’ї тощо.

З точки зору педагогіки здоров’я сім’ю можна охарактеризувати як структурну одиницю суспільства, всі члени якої проживають згідно певних фізичних (матеріальних), культурних та суспільних (відносини з іншими суспільними інституціями) умов. Ці чинники й зумовлюють стиль життя усієї родини та окремих її членів, ставлення до здоров’я, формування навичок здорового способу життя, способи вирішення проблем зі здоров’ям та ін.

Традиційно едукацію здоров’я у розрізі сімейного виховання розглядають з точки зору дітей та молоді. Однак, в системі родинного виховання, на наш погляд, педагогіку здоров’я слід розглядати значно ширше:

© Лук'янченко М.І., 2011

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

•-“-----------* проблеми фізичного

виховання і спорту _____________________

Педагогіка здоров’я, як вже було зазначено вище, є цілісним процесом, що триває упродовж усього життя та стосується усіх членів родини, оскільки у своєму життєвому циклі охоплює всі фази сімейного життя. На думку польської дослідниці М. Земської, сімейне життя кожної людини складається з шести основних фаз: первісна подружня, три батьківські фази (з дитиною дошкільного, шкільного та підліткового віку), вторинна подружня (після досягнення дітьми самостійності) та подружня пенсійна [10, с. 72]. У відповідності до цих фаз проявляються нові завдання, ролі, ситуації, а також і проблеми пов’язані зі здров’ям, до вирішення яких повинні бути готові усі члени родини.

Педагогіка здоров’я тісно пов’язана з усіма функціями сім’ї: опікунською, соціальною, емоційною, економічною, рекреаційною. Тобто існують невидимі зв’язки між переконаннями та настановами щодо збереження здоров’я та поведінкою і ставленням різних членів родини до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

На процес педагогіки здоров’я та його корекцію значно впливають зовнішні суспільно-економічні й культурні чинники, а також відносини родини з іншими соціальними інституціями (дитсадки, школи, місця роботи, осередки охорони здоров’я та ін.).

Як видно, саме батьки є першими “учителями” у пропагуванні здоров’я серед дітей. У родинному колі проходить основна частина соціалізації здоров’я, мета якої полягає у формуванні поведінки, умінь та навичок дитини, що сприятимуть доброму самопочуттю та захисту від різних загроз для здоров’я на всіх етапах її розвитку.

Відмітимо, що соціалізація здоров’я є невід’ємною частиною усього процесу соціалізації дитини. Як відмічають канадські дослідники С. Жютра, С. Норман-до та І. Кальнен, соціалізація здоров’я включає в себе три основні компоненти, що є, водночас, взаємозалежними та взаємодоповнюючими елементами педагогіки здоров’я [7, с. 176]. Виділимо основні тези цих елементів:

у контексті сімейного життя діти вчаться різним нормам поведінки культури здоров’я та проектують їх на своїх близьких. Загалом процес проекції найчастіше проявляється підчас допомоги по господарству, прийому їжі, щоденних гігієнічних процедур, розваг, сну тощо;

• діти є активними учасниками власної соціалізації здоров’я. Це означає, що вони не лише наслідують дорослих, але й відповідно до своїх пізнавальних можливостей адаптують та відтворюють події та моделі поведінки у щоденному житті;

• існує двосторонній зв'язок між “учасниками” процесу соціалізації. Діти не лише отримують інформацію, різні вказівки та форми опіки, але й у змозі дещо вирішувати по відношенню до інших. Тобто вони є не тільки реципієнтами (як зазвичай це сприймається), а ще й ініціаторами діяльності здоров’язбереження у сім’ї.

Слід додати, що сім’я має певні переваги перед іншими суспільними інституціями у формуванні культури здоров’я дитини. Саме у сім’ї вона може

практикувати ті навички, яких не вчать у школі чи садку, здобувати досвід у практичній діяльності, а виховання здорового способу життя може бути пристосоване до її індивідуальних потреб. Отже, у колі сім’ї дитина повинна: засвоїти основні гігієнічні навички, вміння піклуватися про себе та про інших членів родини, мати можливість формування поведінки, що спрямована на підтримку здоров’я, здобувати досвід у прийнятті рішень та вибору справ щодо питань здоров’язбереження родини.

Водночас, завдання та роль сім’ї у системі педагогіки здоров’я постійно змінюються. Насамперед, це пояснюється фізіологічним та психологічним розвитком дитини - від функції догляду та опіки немовляти до підтримки та супроводу дитини у пошуках власної ідентичності й стилю життя у підлітковому та юнацькому періодах.

Оригінальну концепцію етапів педагогіки здоров’я запропонував М. Демел, який, ураховуючи активність дитини та її свідоме ангажування у справи здоров’я, виокремив чотири щаблі: гетероедукація, посередній етап, автоедукація та зворотна гетероедукація [6]. Ці етапи частково охоплюються фазами розвитку дитини, але не мають чітких визначених меж. Розглянемо ширше кожен із даних етапів педагогіки здоров’я у контексті сімейного виховання, що сприятиме глибшому розумінню її головних теоретичних засад.

Етап гетероедукації охоплює період від народження дитини до 3 років. У цей період дитина є тільки реципієнтом різних заходів дорослих щодо себе (опіка, догляд, гігієнічні процедури). Поступово вона починає виконувати прості доручення та наслідує відповідну поведінку дорослих, не усвідомлюючи при цьому навіщо вона це робить. Однак виконання певних дій в упорядкований спосіб веде до їхньої автоматизації. Упродовж цього періоду дитина пізнає своє тіло, що проявляється спочатку у вмінні показати і назвати частини тіла, а згодом - у потребі знати навіщо потрібні ні чи інші частини тіла. На даному етапі батькам необхідно скоординувати власні з дії з сімейним лікарем чи медсестрою, а також працівниками дитсадка, якщо дитина його відвідує для синхронності процесу виховання та формування здоров’язберігаючих навичок.

Посередній етап охоплює дошкільний та молодший шкільний вік. На цьому етапі дитина активніше проявляє турботу про власне здоров’я, свідомо наслідуючи поведінку дорослих та опановуючи основні вміння особистої гігієни і безпеки. Проте цей процес поки що вимагає нагадування та догляду з боку дорослих. Поміж інших завдань батькам потрібно створити дитині позитивні моделі для наслідування, забезпечити умови для навчання, дозволяти дитині робити самостійний вибір, безпечно експериментувати (під прихованим наглядом дорослих), корегувати поведінку, мотивувати зацікавлення різного роду заняттями, що сприяють здоровому способу життя тощо. Для цього етапу характерним є процес наслідування дитиною поведінки ровесників. Значний вплив на її поведінку має також телебачення, комп’ютерні ігри, реклама. Батькам необхідно контролювати цей процес,

ПСИХОЛОГІЯ

32011

и

пояснюючи дитині негативні наслідки неправильної поведінки, що демонструється на екрані.

Автоедукація або самовиховання - період, коли дитина стає свідомим співтворцем свого здоров’я Цей етап характерний для періоду статевого дозрівання, хоч певні його елементи присутні і на більш ранніх етапах. У підлітків формується почуття власної ідентичності, з’являється потреба у незалежності та інтимності деяких аспектів свого життя, проявляються спроби змінити себе, перевірити власні сили, а також самокритична оцінка власної поведінки та вчинків. У цей період більшість підлітків критично ставиться до поведінки батьків, неохоче сприймає їхні зауваження, перестороги, заборони та поради, що є першоджерелом сімейних конфліктів. У цей час найбільше відчувається вплив ровесників, на формування світогляду підлітка. У пошуках важливої для себе інформації дитина захоплюється Інтернетом та часописами різного ґатунку, що не завжди є корисними для неї. Тому завданням батьків є терплячий, розсудливий та компромісний супровід підлітка у його пошуках. Однак необхідним є й визначення та узгодження меж його поведінки. Корисним для батьків буде також і поглиблення знань про перебіг етапу дозрівання з метою кращого розуміння поведінки дитини. Це також слушний період для перегляду власної здоров’язберігаючої поведінки та спроб її модифікувати, залучивши до цього процесу дитину відвертими бесідами. На цьому етапі для батьків важливо заручитися підтримкою вчителів, оскільки саме у період статевого дозрівання дитина вважає найбільш нейтральним “джерелом інформації” осіб, які є поза межами сім’ї.

Зворотна гетероедукація або інверсія - етап обернення ролей. Молода людина стала свідомим вихователем дорослих. Це може стосуватися різних ситуацій, коли дитина проектує на свою сім’ю ті взірці і моделі, яких навчилася в школі, перейняла в інших, значущих для неї осіб, і які вступають у суперечність з тими, що використовуються вдома. Наприклад, це може проявлятися у заохоченні дорослих до зміни харчування, фізичних вправ, виконання обстежень, кидання паління та ін. Зворотна гетероедукація є важливим елементом процесу соціалізації здоров’я, у якому дитина виступає ініціатором дій, пов’язаних із здоров’ям. Батьки, своєю чергою, не повинні легковажити ініціативою дитини, а спільно з нею обдумати можливість і спосіб впровадження необхідних змін. У цьому проявляється шлях до розвитку активності дитини, її компетенції дій.

Згідно аналізу даних етапів педагогіки здоров’я, стає очевидним той факт, що сьогодні у процесі родинного виховання на перший план ставиться пріоритет здоров'я. У сім'ї виховання культури здоров'я дітей забезпечується створенням здорового способу життя, правильною організацією розпорядку дня, заняттями спортом, загартуванням організму, прищепленням особистих гігієнічних навичок, посильною допомогою при догляді за хворими чи молодшими членами родини тощо. Існують різні способи впливу, за допомогою яких батьки можуть формувати та корегувати

поведінку дітей, але вони мають свою специфіку. Загалом слід зазначити, що надзвичайно важливу роль у вихованні дітей відіграє особистий приклад батьків, їх авторитет, а також урахування індивідуального підходу до власної дитини та її готовність до виконання певних оздоровчих дій.

Проте, чи певні елементи педагогіки здоров’я присутні у сімейному вихованні та які наслідки вони дають, залежить від багатьох чинників. Головним у цьому процесі є створення батьками та всіма членами родини позитивних моделей поведінки, характерних для збереження здоров’я. Наступним важливим фактором, що впливає на формування основ здоров’язбереження у сім’ї є компетентність батьків у вихованні дитини в здоров’ї і для здоров’я. Більшість батьків керуються у процесі виховання лише власним попереднім досвідом, не беручи до уваги народні виховні традиції та сучасні методи виховання. Іншими факторами, від яких залежить забезпечення потреб дитини, пов’язаних зі здоров’ям у сім’ї, є суспільно-економічні чинниками. До них належать і матеріальна ситуація у родині, й освіта батьків, і явище неблаго-надійності сім’ї.

Можна констатувати, що чим вищий рівень освіченості батьків, тим вища вірогідність виконання батьками своєї ролі у вихованні здоров’я дітей та отриманні кращого результату. Так, наприклад, із підвищенням рівня освіти батьків, збільшується частота чищення зубів дітьми та їх профілактичних відвідувань стоматолога [8, с. 189]. Важливу роль у формуванні навичок здорового способу життя дитини відіграє матеріальний статок родини. Убогість сім’ї є серйозною загрозою для здоров’я усіх її членів та руйнує реалізацію процесу здоров’язбереження дитини. У багатьох випадках саме убогість сім’ї призводить до її неблагонадійності. У таких родинах найширше виявляються несприятливі умови для задоволення здоров’язберігаючих потреб дитини та виховання загалом.

Як зазначалося вище, педагогіка здоров’я в контексті сімейного виховання стосується всіх членів родини. Сім’я для старшого покоління є так само важливою як і для дітей, оскільки оберігає їх від найбільшої проблеми старості - усамітнення та самотності. У цьому випадку під усамітненням ми розуміємо відсутність будь-яких контактів з іншими людьми та самим собою, тоді як самотність являється взаємодією із самим собою, зосередженням уваги на власному внутрішньому світові. Допомога старшим членам родини у збереженні доброї психічної та фізичної форми, умінні зарадити собі у випадках хвороби, подоланні старху перед втратою активності, життєвої енергії, суспільного статусу є викликом для сучасних сімей.

Здоров’я людини у період старості значною мірою залежить від того, скільки вона “інвестувала” у засоби для здоров’я (стиль і спосіб життя, турбота про здоров’я) на ранніх етапах свого життя. Однак слід також зазначити, що дотримання основних правил здорового способу життя та ведення активного життя - так зване активне старіння, - починаючи навіть

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

•-“------------* проблеми фізичного

виховання і спорту _______________________

у старшому віці позитивно впливають на самопочуття, фізичну вправність, зменшують ризик різних захворювань, уповільнюють старечу безпорадність загалом [9, с. 146].

Традиційно, майже кожна сім’я зосереджує свої зусилля на піклуванні про наймолодше покоління. Своєю чергою, старше покоління концентрує своє емоційне життя й активність на усіх членах родини, чекаючи від них підтримки та, за необхідності, допомоги. Інколи незнання даної проблеми та невміння допомогти старшим членам сім’ї в активному старінні призводить до конфліктних ситуацій та серйозних сімейних проблем. Отже, елементом педагогіки здоров’я у сім’ї повинна стати й підтримка старшого покоління та допомога в активному старінні.

Поміж найважливіших завдань сім’ї у пропаганді здоров’я старших її членів слід виділити:

• дати можливість активної участі у: житті сім’ї, виконуючи різного роду завдання, що зміцнює відчуття власної вартості та потрібності; суспільній діяльності, наприклад, виконання конкретних завдань місцевих організацій чи парафіяльних доручень; культурному житті, зокрема у відкритті нових мистецьких зацікавлень та уподобань;

• допомога у пристосуванні способу харчування до нових потреб (менша витрата енергії, відсутність апетиту, збільшення ваги, недостача деяких вітамінів та мінералів тощо);

Література:

1. Апанасенко ГЛ. Медична валеологія (вибрані лекції) / Г.Л. Апанасенко, Л.О. Попова. - К.: Здоров’я, 1998. - 248 с.

2. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - Изд. 2-е, доп., пе-рераб. / И.И. Брехман. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 208 с.

3. Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів. / О.І. Петрик. - Львів: Світ, 1993.

- 119 с.

4. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини / Л.П. Сущенко. - Запоріжжя, 1999. - 308 с.

5. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства. Частина 1 / О.О. Яременко (кер. авт. кол.), О.В. Вакуленко, Ю.М. Галустян та ін. - К.: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. - 160 с.

6. Demel M. The theory of health education. - Warsaw: PWN, 1974.

- 290 s.

7. Jutras S., Normandeau S., Kalnins І. Mutual Help in Relation to Health: the Experience of Children / Jutras S., Normandeau S., Kalnins І. // The Journal of Primary Prevention. - 1997.- Volume 18. -№ 2. - Р. 173 - 192.

8. Pytlak I. Wplyw statusu spoleczno-ekonomicznego rodzicow na ksztaltowanie zachowan zdrowotnych z zakresu zdrowia jamy ustnej u dzieci / I. Pytlak // Promocja Zdrowia. Nauki Spoleczne i Medycy-na. - 2001. - Rocznik VIII. - № 21. - S. 185 - 198.

9. Trafialek E. Problemy wychowania do starosci w kontekscie sytu-acji ludzi starszych w Polsce / E. Trafialek // Edukacja ustawiczna w zmieniaj^cej si$ sytuacji edukacyjnej. Wybrane problemy / Pod red. T. Aleksandra i J. Skrzypczaka. - Poznan: UAM, 1998 - S. 143

- 151.

10. Ziemska M. Rodzina a osobowosc. / M. Ziemska. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 1979. - 265 s.

Информация об авторе:

Лукьянченко Николай Иванович [email protected]

Дрогобычский государственный педагогический университет ул.Ивана Франка, 24, 82100, г. Дрогобыч, Украина.

Надійшла до редакції 04.07.2011р.

• заохочення до систематичної рухової активності, яка сприяє збільшенню фізичних можливостей організму, покращенню самопочуття, регуляції сну, зменшенню ризику серцево-судинних захворювань та ін.;

• забезпечення вдома належних умов: тепловий комфорт взимку, відповідне освітлення, усунення слизької підлоги тощо.

Висновки.

Таким чином, слід відзначити важливу роль педагогіки здоров’я в системі сімейного виховання, завдання якої постійно змінюються та залежать від різних зовнішніх (соціальних, економічних, суспільних) та внутрішніх (індивідуальних, культурних, організаційних) факторів. Саме сім’я, як частина суспільства, є основною ланкою у процесі формування дбайливого ставлення дитини до власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Від батьків залежить рівень оволодіння дитиною основних навичок здорового способу життя, які матимуть вплив на її здоров’я у старшому віці та запобігатимуть різним хворобам.

Щодо основних засад педагогіки здоров’я та її впливу на людей похилого віку, то тут слід виділити новизну та маловивченість даної проблеми. У цій сфері майже немає теоретичних досліджень та практичних спроб її застосування. Тому цей аспект педагогіки здоров’я повинен стати важливим компонентом у дослідженнях вітчизняних педагогів, які займаються проблемами збереження здоров’я людини.

References:

1. Apanasenko G.L., Popova L.O. Medichna valeologiia [ Medical valeology], Kiev, Health, 1998, 248 p.

2. Brekhman I.I. Valeologiia — nauka o zdorov’e [Valeology - science about a health], Moscow, Physical Culture and Sport, 1990, 208 p.

3. Petrik O.I. Medichni biologichni ta psikhologichni pedagogichni osnovi zdorovogo sposobu zhittia [Medical biological and psychological pedagogical bases of healthy way of life], Lvov, World, 1993, 119 p.

4. Sushchenko L.P Social’ni tekhnologiyi kul’tivuvannia zdorovogo sposobu zhittia liudini [Social technologies of cultivation of healthy way of life of man]. Zaporizhzhia, 1999, 308 p.

5. Iaremenko O.O., Vakulenko O.V., Galustian Iu.M. Formuvannia zdorovogo sposobu zhittia molodi: strategiia rozvitku ukrayins’kogo suspil’stva. Chastina 1 [Forming healthy way of life of young people: strategy of development of Ukrainian society. Part 1], Kiev, 2005, 160 p.

6. Demel M. The theory of health education. Warsawa, PWN, 1974, 290 p.

7. Jutras S., Normandeau S., Kalnins I. Mutual Help in Relation to Health: the Experience of Children. The Journal of Primary Prevention. 1997, T.18, vol.2, pp. 173 - 192.

8. Pytlak I. Vliianie obshchestvenno-ekonomicheskogo statusa roditelej na formoobrazovanie ozdorovitel’nykh sokhranenij iz oblasti zdorov’ia u detej [Influence of social-economic status of parents on shaping of the health saving from an area a health for children ]. Profilaktika zdorov’ia. ObshchestvennyeNauki iMedic-ina [Health prevention. Social Sciences and Medicine], 2001, T.8, vol.21, pp. 185 - 198.

9. Trafialek E. Problemy vospitaniia k starosti v kontekste situacii starshikh liudej v Pol’she [Problems of education to old age in the context of situation of senior people in Poland ]. Nepreryvnoe obrazovanie. Izbrannye problemy [Continuing education. Selected Problems], Poznan, UAM, 1998, pp. 143 - 151.

10. Ziemska M. Sem’ia i lichnost’ [Family and personality], Warszawa, Total Knowledge, 1979, 265 p.

Information about the author:

Lukjanchenko Nikolaj Ivanovich

[email protected]

Drohobych State Pedagogical University

ul.Ivana Franko, 24, Drohobych, 82100, Ukraine.

ПСИХОЛОГІЯ