CC BY
92Антиалкогольна пропаганда як складова формування здорового способу життя на початку ХХ ст.: історико-педагогічний дискурс
Лук’янченко М.І.
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка
Анотації:
Аналізуються праці з боротьби зі шкідливими звичками. З'ясовано тогочасні суспільні проблеми, вказано на причини їх виникнення. З'ясовано історико-соціальні умови виникнення проблеми
формування здорового способу життя. Вказано на згубний вплив алкоголю на розвиток молодого організму. Відзначено, що підростаюче покоління не володіє достатнім рівнем знань про способи збереження та зміцнення здоров'я. Показано, що на формування навичок здорового способу життя впливає діяльність людини: її прагнення досягти поставленої мети, реалізувати власні амбіції чи бажання. Виявлено практичні рекомендації щодо формування навичок здорового способу життя підростаючого покоління.
Ключові слова:
здоровий спосіб життя, охорона здоров’я, шкідливі звички, антиалкогольна боротьба, освіта, виховання.
Лукьянченко Н.И. Антиалкогольная
пропаганда как составляющая формирования здорового образа жизни в начале ХХ в.: историко-педагогический дискурс. Анализируются работы по борьбе с вредными привычками. Выяснены тогдашние общественные проблемы, указано на причины их возникновения. Выяснены историко-социальные условия возникновения проблемы формирование здорового образа жизни. Указано на пагубное влияние алкоголя на развитие молодого организма. Отмечено, что подрастающее поколение не владеет достаточным уровнем знаний о способах сохранения и укрепления здоровья. Показано, что на формирование навыков здорового образа жизни влияет деятельность человека: его стремление достичь поставленной цели, реализовать собственные амбиции или желания. Выявлены практические рекомендации по формированию навыков здорового образа жизни подрастающего поколения.
здоровый образ жизни, здравоохранение, вредные привычки, антиалкогольная борьба, образование, воспитание.
Lukjanchenko M.I. Antialcoholic propaganda as essential part of the formation of health life in the beginning of XX century: historic and pedagogical analyses. Operations on struggle against harmful habits are analyzed. Then public problems are made out, is specified on the reasons of their rise. Historical and social conditions of rise of a problem formation of a healthy way of life are made out. It is specified on malign influence of alcohol on development of a young organism. It is noted, that the rising generation does not own a sufficient level of knowledge of ways of conservation and strengthening of health. It is exhibited, that formation of skills of a healthy way of life is influenced with activity of the person: his rushing to reach an object in view, to realize own ambitions or desires. Practical references on formation of skills of a healthy way of life of rising generation are detected.
health, health life, antialcoholic propaganda, bad habits, education, health protection.
Вступ.
В останні десятиліття проблема охорони здоров’я громадян України є одним з пріоритетних завдань соціальної програми нашої держави. Адже майбутнє країни, її політичний, економічний та культурний розвиток залежать від ступеню її піклування здоров’ям нації, особливо підростаючого покоління. Важливим елементом є також уміння сформувати у молоді стійку мотивацію до здорового способу життя та здійснити комплекс здоров’язберігаючих заходів, спрямованих на усвідомлення ними цінності власного здоров’я та здоров’ я оточуючих.
У процесі формування цього нового соціального замовлення держави важливу суспільно-виховну функцію виконує освіта. Досягнення повноцінного розвитку людини в гармонії з навколишнім світом можливе лише за умови забезпечення неперервності освітньо-виховного впливу на особистість. Тому школа, громадські організації, навчально-виховні заклади різних типів та рівнів ставлять перед собою завдання поліпшення стану здоров’я дітей, формування у них елементарних навичок гігієни та здорового способу життя.
У сучасній науці з проблем збереження здоров’я напрацьовано багатий теоретичний матеріал (Н. Василенко [1], Д. Давиденко, Г. Куколевський, В. Пащенко [8]), досліджено етнопедагогічні традиції розвитку фізичної культури в Україні (Є. Приступа [9], С. Литвин-Кіндратюк [6]), висвітлено психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя молоді (Т. Бойченко, В. Радул, В. Оржехов-ська [7]). Водночас, аналіз праць сучасних дослідників вітчизняної педагогіки виявив недостатній розгляд проблеми становлення формування здорового
© Лук’янченко М.І., 2010
способу життя молоді в Україні та її історичної обумовленості. Саме на шпальтах періодичних видань досліджуваного періоду знайшли яскраве вираження усі тогочасні суспільні й соціальні проблеми нації та спроби їх подолання за допомогою пропагування фізичної та валеологічної культури, роз’яснення важливості дотримання санітарно-гігієнічних навичок та їх прищеплення дітям, боротьби зі шкідливими звичками, особливо дитячим алкоголізмом тощо.
Робота виконана за планом НДР Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є аналіз науково-публіцистичних праць педагогів, медиків, вчителів-практиків, соціальних працівників, що з’являлися на сторінках періодичних видань початку ХХ ст., та з’ясування історико-соціальних умов виникнення проблеми формування здорового способу життя. У свою чергу, історіографічний аналіз джерел дасть можливість виявити практичні рекомендації тогочасних науковців щодо формування навичок здорового способу життя підростаючого покоління, які матимуть виховну та практичну значущість і в наші дні.
Результати досліджень та їх обговорення.
На початку ХХ ст. на сторінках різних періодичних видань масово з’являються соціологічні дослідження та статистичні дані, що свідчать про незадовільний стан здоров’я українського населення, особливо серед дітей та молоді. З розвитком статистики, як окремої галузі науки, її дослідження відіграли значну роль для з’ясування передумов та наступного вивчення проблеми формування навичок здорового способу життя, оскільки за її допомогою було виявлено непомітні на перший погляд суспільні хвороби та негаразди такі
як: дитяча смертність та злочинність, алкоголізм та проституція, недотримання елементарних гігієнічних навичок та санітарних норм серед населення. Тому нагальними завданнями тогочасної школи у галузі здоров’язбереження стали боротьба зі шкідливими звичками, епідеміями, пропаганда санітарії та гігієни у школі та вдома.
Саме тому початок ХХ ст. характеризується зростанням уваги не тільки педагогів та лікарів до проблем охорони здоров’я дітей, але й широкої громадськості, що миттєво відкликалася на наукові дослідження даних проблем та шляхи їх подолання [5]. У цей період розпочинається рух за формування поглядів на здоровий спосіб життя як певну систему, метою якої було вирішення нагальних суспільних проблем щодо збереження здоров’я усієї нації.
Зупинимося на основних питаннях охорони здоров’я, що піднімалися на сторінках періодичної преси окресленого періоду. На основі аналізу статей у найпопулярніших періодичних виданнях, які поширювалися на території українських земель (“Світло”, “Рідна школа” “Свободное воспитание”, “Теория и практика физкультуры” тощо), можемо констатувати, що проблема алкоголізму, особливо серед учнівської молоді, була однією з найширше висвітлених тем. Алкоголізм вважався соціальним лихом, який різко гальмує суспільний прогрес та залишає глибокий слід у ньому в вигляді виродження наступних поколінь [10, с. 77]. Серед причин, які стимулюють алкогольну залежність людей дослідники відзначають як соціальні, так і психологічні фактори, а також вказують на масове незнання населенням негативного впливу алкоголю на людський організм [4; 13].
До соціальних факторів, що сприяли розвитку алкоголізму в досліджуваний період, слід віднести масову міграцію сільського населення до промислових міст, зростання безробіття, відсутність мінімальних умов проживання, разючу класову відмінність, невпевненість у майбутньому тощо. Сукупність даних факторів стимулює людину до вживання алкоголю, який допомагає знати стрес, розслабитися. Хоча, звертаючись знову до даних статистики, дослідники приходять до невтішних висновків: у стані алкогольного сп’яніння здійснюється найбільше крадіжок, зґвалтувань, убивств, самогубств [2, с. 11].
Поміж психологічних факторів вживання алкоголю І. Сажин виокремлює хибне уявлення людей про фізіологічну потребу людини в алкоголі, що має збуджуючу дію, надає сил та збільшує витривалість організму [ 10, с. 79]. На його думку, під вплив алкогольної залежності легко попадають слабохарактерні люди, неврастеніки та ті, хто мають алкогольну спадковість. Важливим психологічним чинником алкоголізму є також і моральна та духовна невдоволеність людини. Ця невдоволеність, з одного боку мотивує психологічно сильну людину до розвитку та самовдосконалення, а з іншого - сприяє алкогольній залежності у слабохарактерної, неврівноваженої людини.
До психологічних причин слід віднести й прагнення молоді наслідувати дії старших. У цьому і виявля-
ється, зокрема і те, чому саме інтелігенція повинна подавати приклад молоді, а особливо у чому полягає величезна роль впливу прикладів батьків, родичів, друзів, вчителів. З даних положень автор робить доволі парадоксальний висновок, що саме школа та сім’ я слугують одним із джерел дитячого алкоголізму, оскільки не володіють базовими знаннями про негативний вплив алкоголю та не проводять антиалкогольної пропаганди [10, с. 80].
Окрім критичних статей у пресі про негативний вплив алкоголю на організм людини у досліджуваний період з’ являється ряд брошур для вчителів та безкоштовних додатків до журналів для самовиховання, в яких друкуються методичні рекомендації щодо боротьби з алкоголізмом у школі та сім’ї. Важливим елементом цих досліджень стає виявлення негативних наслідків, до яких може призвести надмірне вживання алкоголю, особливо в юному віці.
У праці І. Горбунова-Посадова чітко виокремлено основні негативні наслідки вживання алкоголю: вплив на ріст дитячого організму, зниження імунітету, працездатності, порушення травлення та терморегуляції організму, а також порушення розумової діяльності та неадекватне сприйняття навколишнього світу [ 4, с. 19]. У своїй “Азбуці тверезості” науковець наводить також і приклади з життя, щоб переконливо довести правильність власних висновків. Зокрема, аналізуючи шкідливий вплив алкоголю на ріст людини, він проводить експеримент на рослинах. Поливаючи рослини алкогольною сумішшю на протязі кількох тижнів, було виявлено, що алкоголь заважає утворенню хлорофілу, без якого неможливе існування рослин. Проводячи аналогію, автор доходить висновку, що і дитячий організм не може повноцінно розвиватися під впливом алкоголю, який сприяє уповільненню його росту.
Автор також зосереджує увагу на негативних наслідках алкоголізму не тільки для кожної окремої людини, але й для суспільства та держави. І. Горбунов-Посадов, аналізуючи статистичні дані, вказує на те, що щорічно люди витрачають більш ніж один міліард рублів на алкогольні вироби, що є однією з причин народної бідності [4, с. 27]. Держава також витрачає значну суму грошей на утримання жебраків, убогих, малолітніх злочинців та сиріт, батьки яких у більшості вживали алкоголь. Багато виробничих травм стаються у стані алкогольного сп’яніння, а держава, у свою чергу, опікується такими людьми. Тому обов’ язком кожного громадянина є допомагати власним прикладом іншій слабшій людині для покращення умов життя усього народу.
Як показав аналіз тогочасної літератури, шкідливий вплив алкоголю на людський організм був визнаний як лікарями, педагогами, громадськістю, так і міністерством та урядом. Перед суспільством постало нове важливе питання: боротьба з алкоголізмом. Зарубіжний досвід вказував, що боротьба з цим явищем лише на законодавчому рівні, зокрема заборона вживання та продажу алкоголю, приведе тільки до тіньових грошових махінацій та нелегальних способів виробництва і збуту.
Через надмірне вживання алкоголю країною поширювалися різні хвороби, що приводили до летальних випадків; у школах навчалася велика кількість розумово відсталих дітей; тюрми переповнювалися людьми, які вчинили злочини у нетверезому стані тощо. У пресі лунали неодноразові заклики до боротьби з алкоголізмом, як соціальним злом, проявлялося енергійне прагнення передових верств населення виступити на захист збереження здоров’ я людини від шкідливих звичок.
Пильна увага широкого загалу до даної проблеми сприяла науковцям у пошуку шляхів боротьби з алкоголізмом, важлива роль в якій відводилася сім’ї та школі. Педагоги вважали, що саме школа, за підтримки батьків, повинна проявляти ініціативу в антиалкогольній боротьбі шляхом створення спеціальних антиалкогольних товариств, читання роз’яснювальних лекцій, пропаганди здорового способу життя. Виховний вплив подібних заходів на формування особистості, повинен стати рушійною силою, що може змінити не тільки долю окремої людини, але й цілого народу.
Окремі педагоги відстоювали думку про необхідність створення антиалкогольного курсу в школах [3; 11]. Вони вказували на необхідність проведення окремих бесід про шкідливий вплив алкоголю з учнями, оскільки до цього часу школа не надавала належної уваги цим “делікатним” питанням, піддаючи, тим самим, молодь виховному впливу середовища, яке і штовхало її на шлях оволодіння шкідливими звичками. Вирішальне значення у формуванні поглядів і поведінки людини залежить від виховання, особливо в роки дитинства та юнацтва. Від виховання залежить й інтелектуальний розвиток особистості, а інколи людські бажання, пристрасті, звички є сильнішими, ніж настанови розуму. Тому основними завданнями виховання дитини в тогочасній школі повинні бути прищеплення дитині добрих звичок, вироблення сильного характеру, привчання дітей до громадського життя та колективної праці, плекання народної свідомості й культури.
Одним з важливих аспектів педагогічної шкільної практики у досліджуваний період було релігійне виховання молоді. Тому деякі науковці розглядали можливість поєднання навчання тверезості поряд з релігійним вихованням, оскільки такий метод, побудований на засадах християнської етики та загальнолюдських цінностей, дасть можливість глибше проникнути у серця дітей [12, с. 3].
Важлива роль у вирішенні окресленої проблеми відводилася народному учителю, оскільки “дело учителя воспитывать, а преподавание алкоголизма хорошее средство для воспитания и воли, и нравственности, и ума”. [11, с. 98] Тому вчитель повинен слугувати взірцем для учнів, уміти їх зацікавити, привернути увагу до проблеми. Проводячи бесіду, учитель повинен також використовувати “живе слово”, щиро спілкуватися з дітьми, а не сухо викладати матеріал. Завданням школи у боротьбі з алкоголізмом було, насамперед, попередження цього явища шляхом пояснення його негативного впливу на людський організм.
Спеціальні товариства боротьби з алкоголізмом у школах створювалися за аналогією до зарубіжних, досвід роботи яких широко висвітлювався на сторінках вітчизняних періодичних видань. Основною метою антиалкогольних товариств, що існували на теренах нашої держави, було вберегти молодь та підростаюче покоління від негативного впливу алкоголю. Кожне товариство мало власний статут, в якому були прописані основні його положення та завдання.
Аналізуючи статут антиалкогольної організації “Зоря”, необхідно зауважити, що її пріоритетним завданням було не боротьба з алкоголізмом, а переорієнтація молоді на моральні цінності та турботу про власне здоров’я. [2, с. 20]. Заняття різноманітними видами спорту, екскурсії, музика, мистецтво стали визначальними факторами боротьби з шкідливими звичками серед молоді. Предмети засідань організації ділилися на дві групи. До першої входили підготовка наукових рефератів та доповідей, дискусії та читання наукової літератури, до іншої - дружня бесіда, виконання музичних, драматичних або сатиричних творів.
Слід відзначити, що подібні громадські антиалкогольні об’єднання доволі часто засновувалися на базі школи, оскільки основними її членами ставали педагоги та місцева інтелігенція, що розуміла важливість створення спеціальних організацій для формування навичок здорового способу життя саме у юному віці. Крім цього від претендента на роль вихователя у цих комітетах вимагалося добре володіння грамотою, чіткість та логічність викладу прочитаного матеріалу, добросовісність та сумлінність, вміння підтримувати дисципліну тощо. Тому саме вчителі найкраще підходили на цю посаду. В обов’язки цих організацій також входили систематичні зустрічі з батьками, метою яких були профілактичні бесіди щодо шкідливого впливу алкогольних напоїв на дитячий організм та залучення батьків до виховання тверезого способу життя молоді.
На основі аналізу тогочасних зарубіжних джерел з питань антиалкогольного руху, вітчизняний педагог А. Верниус доходить важливого висновку: найкращим способом проти різних видів шкідливих впливів тогочасного суспільства на формування особистості слід визнати необхідність посилення уваги дітей до фізичних вправ, гімнастики та спортивних ігор [3, с. 6]. Саме фізична культура є основою збереження здоров’я та пропагандою здорового способу життя.
Висновки.
Отже, формування поглядів на здоровий спосіб життя ставало обов’ язковою нормою не тільки навчальних закладів, а й громадських організацій. Укладання підручників та методичних рекомендацій щодо вирішення проблеми охорони здоров’я дітей, зокрема боротьби з алкоголізмом, стало нагальною потребою даного періоду. Майже всі наукові дослідження вказували на згубний вплив алкоголю на розвиток молодого організму, тому й формування здорового способу життя було важливою справою для школи, сім’ї, громадських об’єднань.
Як видно з вищенаведеного, серед причин безвідповідального ставлення молоді до здоров’я мож-
на виділити такі: незнання особливостей свого розвитку; відсутність систематичної, цілеспрямованої просвітницької роботи в цьому напрямі, відсутність у дітей спеціальних знань, переконань у необхідності додержання здорового способу життя, нездатність обмежити вплив руйнівних факторів, що призводять до втрати здоров’я. Підростаюче покоління не володіє достатнім рівнем знань про способи збереження та зміцнення здоров'я, у них не сформовані навички здорового способу життя, багато хто не здатний оцінити вплив факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.
На формування навичок здорового способу життя впливає діяльність людини: її прагнення досягти поставленої мети, реалізувати власні амбіції чи бажання. У сучасних реаліях тривогу викликає несформо-ваність у молоді стійкої мотивації на тривале, здорове життя. Невміння визначати мету, небажання організувати власне життя поряд з проблемою неробства та лінощів є одними з рушійних факторів вкорінення негативних звичок, що шкодять фізичному та психічному здоров’ю кожної людини.
Саме тому обов’ язком кожного вихователя як у досліджуваний період, так і на сучасному етапі є вивчення природи утворення людських звичок, бажань та прагнень особливо у ранньому віці. Боротьба зі шкідливими звичками, що вже укорінилися, не завжди є під силу батькам чи вихователям. Сподіватися їх подолати моральними мотивами можна тільки тоді, коли вони знаходяться в стані прихованого бажання. Тому для сучасної педагогічної науки важливим елементом у формуванні гармонійно розвиненої особистості та здорової нації загалом є закладення основ навичок здорового способу життя на ранньому етапі розвитку дитини.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем пропаганди здорового способу життя.
Література
1. Василенко Н. Проблема формування здорового способу життя в освіті європейських країн / Н. Василенко // Шлях освіти. - 2000.
- № 1. - С. 19 - 22.
2. Вержбицкій А. И. Бо участіи школы в борьбе с алкоголизмом и об организации школьныхъ обществъ воздержанія “Заря”. / А. И. Вержбицкій. - С.Пб.: Синодальная типография, 1910. - 26 с.
3. Виреніус А.С. О борьбъ съ алкоголизмом путемъ школы. / А.С. Виреніус. - Воронежъ: Типо-Литография В.В. Юркевича, 1899.
- 12 с.
4. Горбунов-Посадов И. Азбука трезвости. Уроки трезвости въ начальной школе. / И. Горбунов-Посадов. - Москва: Типографія Рускаго Товарищества Печатного и Издательскаго дела, 1915.
- 31 с.
5. Изъ писемъ учителей и читателей // Свободное воспитание. -1913 - 1914. - № 4. - С. 74 - 90.
6. Литвин-Кіндратюк С. Народознавство та організація здорового способу життя: Монографія. / С. Литвин-Кіндратюк, Б. Литвин-Кіндратюк. - Івано-Франківськ, 1997. - 279 с.
7. Оржеховська В. М. Педагогіка здорового способу життя / В. М. Оржеховська // Шлях освіти. - 2006. - № 4. - С. 29 - 32.
8. Пащенко В.Г. Средства и методы реабилитации детей и подростков с нарушениями в состоянии здоровья. / В.Г. Пащенко, В. М. Иванов. - Луганськ: Східноукраїнський держ. ун-т., 1997.
- 214 с.
9. Приступа Є. Традиції української національної фізичної культури. - Ч. 1. / Є. Приступа, В. Пилат. - Львів: Троян, 1991. - 104 с.
10. Сажинъ И.В. Психологическія основы алкоголизма и подготовка учителя къ борьбе съ нимъ / И. В. Сажинъ. // Свободное воспитание. - 1912. - № 6. - С. 75 - 98.
11. Саломатинъ П. Роль школы въ борьбе съ народнымъ пьянствомъ / П. Саломатинъ // Свободное воспитание. - 1913 - 1914. - № 1.
- С. 87 - 106.
12. Школьные уроки и беседы о трезвости. / Перераб. по Гранфель-де. - С.Пб.: Типографія Александро-Невскаго общества трезвости, 1913. - 156 с.
13. Ярошович Ю. Про охорону дітей / Ю. Ярошович // Світло. -1914. - № 9. - С. 47 - 55.
Надійшла до редакції 01.10.2010р. Лукьянченко Николай Иванович [email protected]
