CC BY
61досвіду і майстерності вихованця. Новачок діє репродуктивно, що заздалегідь заготовлено: у дівчат зловити м’яч і передати або попасти в ціль. У хлопців зупинити м’яч ногою, головою, на груди, скинути на землю і обробити або сходу віддати передачу партнеру. Досвідчений підліток з м’ячем поступить творчо, цебто прийом задумано і виконано вперше. Це дало перевагу даному вихованцеві у самовираженні. Отже, така система, побудована нами опирається на вчення фізіологів І. М. Сеченова та І. П. Павлова дає можливість подати науковий підхід до механізму вольових дій. Таким чином, самовираження інтересів проходить складну систему формування особистості, що забезпечує практичний розвиток. В активному дозвіллі місце проживання розглядається як зона близької дії і сфера пізнання. Для дітей двір - це спілкування ровесників, де кожний день відбуваються відкриття, проходить випробування сили, закріплюються норми поведінки.
Висновки.
Група школярів, залучених до певного виду діяльності, є суб ’ єктом процесу розвитку і через нього включена в усі підсистеми групових відносин, де кожен учень має можливість для самореалізації. Даний алгоритм є типовим для всіх проявів дітей та підлітків у мікрорайоні. Він проходить логічні стадії громадської активності: а) самоорганізація школяра веде до б) самовираження, що в результаті завершується формуванням громадської активності в) самореалізація свого бачення світу. Становище кожного школяра в групі знаходиться на рівні його внеску в діяльність групи в цілому. Така проба сил через ініціативу та творчість веде школяра до розкриття здібностей та обдарованості, що сприяє пізнанню оточуючої дійсності, формуванню активності особистості. В підсумку це є шляхи самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання.
Список літератури
1. Бабинский Ю.К. Комплексный подход к воспитании учащихся: В вопросах и ответах. - К., 1985.- 256 с.
2. Бочарова В.Г., Плоткин М.М., Школьник в микрорайоне. -М.: Знание, 1986.- 79 с.
3. Бушканец М. Г. Педагогическая сущность свободного времени школьников// Гач. школа . - 1988. - №8. -С.71-74.
4. Ведмеденко Б.Ф. Розвиток інтересу і формування звички у молоді до занять спортом// Зб. наук. практ. Конференції.
- Чернівці, 1999. - 64 с.
5. Кутьев В.О. Внеурочная деятельность школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 233 с.
6. Мальковская Т.Н. Воспитание социальной активности старших школьников: Автореф.дис... докт. пед. наук. - Л., 1974. - 42 с.
7. Махов Ф.С. Підросток и свободное время. - Лениздат, 1982.
- 152 с.
8. Павлов І.П. Умовний рефлекс. - Вибрані твори. - К., 1949.
- с 384.
9. Руссо Ж.Ж. Еміль або про виховання. В кн.. Історія педагогіки. За ред. М.С. Грищенко. - К. 1973. - С. 42-47.
10. Сеченов И.М. Избр. философские и психологические про-
изведения. - М.: Госкомиздат, 1947. - 504 с.
11. Ситаров В.А. Психолого-педагогические проблемы формирования социально активной личности. - М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1988. - 68 с.
12. Тайчинов М.Г. Воспитание и самовоспитание школьников: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1982. - 160 с.
Надійшла до редакції 23.02.2007р.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Шевченко С.М.
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій м. Києва
Анотація. В статті аналізується сутність поняття „аналітичне мислення”, розкривається його роль у професійному становленні студентів, розглядається теоретичне підґрунтя створення педагогічних умов для формування аналітичного мислення у студентів вищих технічних навчальних закладів.
Ключові слова: педагогіка, формування, мислення, студент, аналітичний.
Аннотация. Шевченко С.Н. Педагогические условия формирования аналитического мышления студентов высших технических учебных заведений. В статье анализируется сущность понятия «аналитическое мышление», раскрывается его роль в профессиональном становлении студентов, рассматриваются теоретические предпосылки создания педагогических условий для формирования аналитического мышления студентов высших технических учебных заведений.
Ключевые слова: педагогика, формирование, мышление, студент, аналитический.
Annotation. Shevchenko S.N. Pedagogical conditions of formation of analytical thinking of students of the higher technical educational institutions. The essence of concept «analytical thinking» is analyzed. Its role in professional becoming students is opened. Theoretical preconditions of creation of pedagogical conditions of formation of analytical thinking of students of the higher technical educational institutions are considered.
Key words: pedagogics, formation, thinking, the student, analytical.
Вступ.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні на політичному, соціально-економічному, науковому та освітньому рівнях, входження її у єдиний європейський простір безумовно визначають нові вимоги до якості спеціаліста. Найважливішим завданням є забезпечення відповідності професійно кваліфікаційної структури кадрів швидко змінюваній матеріально-технічній базі виробництва. Ця обставина передбачає виховання такої культури розумової праці студента, за якої формуються засоби творчої діяльності. Як показують спеціальні дослідження, у вищий школі основна увага приділяється предметним знанням в той час, коли причина помилок під час розв’язання навчальних та професійних задач знаходиться в площині недостатньої логічної підготовки або є наслідком невмілого планування та контролю власної діяльності. Це пов’язано з тим, що вказані аспекти професійної підготовки як навчальна задача не виділяються. Як наслідок цього
відповідні знання й уміння складаються стихійно та мають незадовільні характеристики за певними параметрами. Отже, в навчальному процесі назріла задача необхідності оволодіння студентами прийомами розумової діяльності. Організувати цей процес у навчанні - значить розробити педагогічні умови його розвинення.
Проте педагогічний аспект означеної проблеми розкрито недостатньо. Актуальність та недостатнє розроблення проблеми зумовили вибір теми нашого наукового дослідження, яке присвячене розгляду дидактичних умов формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ) в процесі їх самостійної пізнавальної діяльності.
Робота виконана за планом НДР Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: проаналізувати сутність поняття „аналітичне мислення”, розкрити роль аналітичного мислення студентів ВТНЗ у їх професійному становленні та представити педагогічні умови для його формування.
Результати дослідження.
Вирішення поставленої проблеми потребує передусім розкриття вихідної дефініції, якою виступає „аналітичне мислення”.
Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, більшість вчених (С. Рубінштейн, О.Ти-хомиров, А.Ждан, А.Реан, Л.Столяренко, Гриньова М.В.) відмічають, що аналітичне мислення виступає основним інструментом наукового пізнання, визначають його як таке мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій, у відповідності з якими явища та предмети розглядаються за окремими та спільними ознаками.
Розкриваючи особливості аналітичного мислення, О.Тихомиров відмічає, що „аналітичне мислення розгорнуте в часі та має чітко виражені етапи, в значному ступені представлене в усвідомленні наймислячої людини” [6, с.10].
Л. Столяренко розглядає аналітичне мислення як мислення „орієнтоване на систематичне та всебічне бачення питання або проблеми в тих аспектах, які задаються об’єктивними критеріями, схильне до логічної, методичної, ретельної манери розв’язання завдання” [ 5, с.185].
Аналітичне мислення не є тільки аналіз, а й синтез інформації, підняття її на все більш високий теоретичний рівень. Це явище С.Л.Рубінштейн назвав „аналіз завдяки синтезу” [4, с. 141]. Аналіз завжди виступає у взаємозв’ язку з абстрагуванням, узагальненням та іншими розумовими операціями.
Відповідно наукових розробок вчених [1,2,4,5,6], нами виділені етапи аналітичного мислення через аналітико-синтетичну діяльність людини:
1) розумовий розподіл в процесі пізнання цілого на частини (елементний аналіз);
2) перехід від конкретного до авбстрактного шля-
хом знаходження в конкретному деяких спільних ознак у відповідності з пізнавальною задачею (абстрагуючий аналіз);
3) перехід від абстрактного до конкретного шляхом узагальнення спільних ознак ( узагальнюючий аналіз);
4) розумовий перехід від наслідка до причини того чи іншого явища або процеса;
5) встановлення зв ’ язку між причиною та наслідком за допомогою синтезу.
Аналітичне мислення характеризується: сут-нісним баченням та розумінням інформації, активним характером осмислення; комплексним використанням розумових операцій; прийняттям оптимальних практичних рішень. З огляду на це, ми вважаємо, що критеріями сформованості аналітичного мислення виступають:
- понятійно-логічний;
- операційно-дійовий;
- результативно-самоуправлінський.
На підставі визначених критеріїв стає можливим сформувати показники аналітичного мислення:
- розуміння сутності поняття та оперування ним;
- комплексне використання розумових операцій ( аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація);
- прийняття оптимальних практичних рішень.
Важливо відзначити також, що аналітичне мислення містить в собі дві взаємо протилежних позиції. З одного боку, аналітичне мислення прямує до об’єктивної оцінки реальності та її відображенні в інформації, з іншого, - воно завжди суб’єктивне, оскільки існує в „Я”- людині, спирається на її цінності, досвід. Але в цьому нема суперечності, бо наукове знання виникає не тільки з об’ єктивного погляду на речі, а й з суб’єктної позиції людей, які беруть в цьому процесі участь.
Експериментальною базою нашого дослідження виступають студенти ВТНЗ, тобто особи, які досягли віку 17-20 років. У психології доведено, що цей вік є найбільш плідним для формування знань, умінь та навичок, наукового та професійного розвитку, вдосконалення розумової культури. Саме в цьому віці активно розвиваються всі психічні властивості та особливості, проявляється творча обдарованість.
Ми погоджуємося з С.Архангельським [1], який вважає, що всі студенти повинні одержати відповідний напрямок і розвиток здібностей, щоб в своїй праці після закінчення навчання синтезувати нові ідеї з удосконалення науки та техніки. Творча діяльність людини багатогранна, але її розвиток в умовах вищої школи розрізняється двома основними напрямками - науковим та художнім. На відміну від художньої творчості, для якої характерне оперування конкретно-почуттєвими образами та уявами, для наукової творчості є проведення аналізу та синтезу інформації на рівні узагальнених, абстрактних понять. Всі напрямки творчої діяльності, як і сама
діяльність, вимагають постійної праці, глибокого аналітичного вивчення об’єкту пізнання, порівняння, співвідношення та вміння бачити, чути нове, невідоме сьогодні та його зміни в майбутньому.
Підготовка до творчої діяльності у вищій школі пов’ язана з розвитком творчого пошуку студентів, фундаментом якого є знання та розуміння фактів в певній науковій галузі. Як знання, так і факти вимагають системи їхнього засвоєння та відбору за ознаками найважливішого та другорядного на підґрунті аналізу та критики. Набуті знання та факти оцінюються, встановлюється їхнє значення в розв’язанні певних задач. Після цього перевіряється в знаннях та фактах кількість необхідної інформації для розв’язання поставленої проблеми. Для цієї стадії характерне проведення консультацій із спеціалістами даної галузі. Останній етап - вибір оптимального варіанта вирішення проблеми. У цей час проводиться порівняння та відбір варіантів розв’язання, деякі з них відхиляються одразу, деякі порівнюються з більшою увагою і тільки після цього вибирається найкращий. Часто стає зрозумілим, що шлях розв’язання не є правильним з самого початку. Побачити це може тільки людина, яка має певні аналітичні здібності.
У наш час стрімкого вибуху інформації, тільки спеціаліст з високим рівнем аналітичного мислення може зайняти належне місце в суспільстві. Тому вважаємо, що завдання кожного викладача -знайти такі педагогічні засади, організувати процес навчання так, щоб студенти змогли повірити у власний успіх, внаслідок чого стимулюється можливість осмислення та засвоєння інформації.
Формування аналітичного мислення ми розглядаємо як процес, який складається з таких частин:
- орієнтовна частина (керуюча);
- виконавча (робоча);
- контрольно-коригуюча.
При цьому ми спиралися на теорію П.Галь-періна поетапного формування розумових дій [3].
Реалізація виділених нами частин ( компонентів) процесу формування аналітичного мислення у студентів потребує забезпечення певних педагогічних умов.
У педагогічних дослідженнях умови розглядаються: як внутрішні та зовнішні обставини, які забезпечують розвиток та становлення особистості; як порядок дій; як наявність правил та відношень для реалізації задач педагогічного впливу.
На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень та спираючись на власний викладацький досвід, ми визначили наступні умови формування аналітичного мислення у студентів:
1) орієнтування студента на самостійне формування розумових операцій;
2) заохочення студента до формування аналітичного мислення;
3) активізація самоконтролю в процесі формування.
Під орієнтуванням студента на самостійне формування аналітичного мислення ми розуміємо:
- пізнавальну орієнтацію, яка спрямована: на оволодіння новими знаннями, фактами, явищами, закономірностями; на засвоєння способів здобуття знань, прийомів самостійного їх опанування; на отримання додаткових знань і потім на формування власної програми самовдосконалення;
- соціальну орієнтацію, яка формує: відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання; прагнення зайняти певну позицію в суспільстві.
На цій стадії ми розв’язуємо задачу - орієнтуємо майбутнього спеціаліста на самостійний інформаційний пошук, який передбачає формування позитивного відношення до безперервного поновлення та поповнення професійних знань.
Забезпечення другої умови, на наш погляд,
- надати можливість взяти участь у будь-якому процесі. З іншого боку - оволодіти діями або способами діяльності. Це означає, що праця майбутнього спеціаліста може бути не тільки керованою, а й творчою. Цим зумовлюється розуміння необхідності формування аналітичного мислення.
Заохоченню студентів до формування їх аналітичного мислення в процесі самостійної роботи сприятиме:
1) індивідуалізація та диференціація домашнього завдання;
2) забезпечення зворотного зв’язку: студент-студент; студент -викладач; студент-комп’ютер;
4) складання та розв’язання задач прикладного характеру;
5) розробка опорних конспектів з тем , які виносяться на самостійне опрацювання, та їх захист перед аудиторією.
Вирішальною педагогічною умовою у формуванні аналітичного мислення у студентів ВТНЗ виступає самоконтроль - один з найважливіших факторів навчальної діяльності, оскільки його основними функціями є визначення особистих об’ єктивних знань та знаходження оптимальної стратегії подальшого процесу навчання.
Запропоновані педагогічні умови формування аналітичного мислення у студентів проходять експериментальну апробацію в навчальному процесі державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м.Київ). Учасники - першокурсники факультету інформаційної безпеки і факультету телекомунікацій.
Аналізуючи діяльність студентів, ми бачили і радість успіху, і переживання від невдач, але, головне, - студенти зрушили з „точки спокою”, повірили в свої сили.
Як свідчать результати нашого дослідження, забезпечення визначених педагогічних умов дозволяє формувати уміння аналізувати навчальну задачу, працювати з навчальними алгоритмами, складати та виконувати тестові завдання для формування поопераційного та підсумкового самокон-
Таблиця
Показники сформованості аналітичного мислення
Критерії сформованості рівень
Понятійно- логічний високий Усвідомлення сутності понять, правильне оперування поняттями, логічність свого висловлювання та бачення логіки в судженнях інших.
середній Не завжди правильна логічність свого висловлювання та інколи не бачення логіки в судженнях інших, допускається неточності в поняттях.
низький Невміння оперувати поняттями, висловлюватись логічно.
Операційно- дійовий високий Уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, моделювати та прогнозувати.
середній Уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати.
низький Невміння виконувати всі названі вище операції або деякі з них виконувати на низькому рівні.
Результативно само- управлінський високий Уміння проектувати власні навчальні досягнення та особистий розвиток.
середній Уміння проаналізувати зміст задачі з одержаним результатом, знайти неточності та помилки в розв’язанні, або шукати інше рішення рішення проблеми.
низький Невміння керувати своєю діяльністю, проводити самоконтроль
тролю, будувати навчальний матеріал схематично. Паралельно формуються уміння вживати різні форми самоконтролю при самостійній роботі з підручником, конспектом, роботі в парах, роботі з комп’ютером.
За даними констатуючого експерименту, студенти І курсу мають різний рівень знань, умінь, навичок, рівень самоконтролю. Так, високий рівень сформованості аналітичного мислення показали 3,8% студентів, середній - 64,5%, низький - 31,7%. При цьому ми користувалися показниками сформо-ваності аналітичного мислення в рівнях (табл.).
Отже, необхідні такі технології навчання у вищій школі, які дозволяли б забезпечити індивідуалізацію змісту навчання та педагогічної взаємодії, формували б у студентів міцні базові знання, що розкривало б шлях до творчості, забезпечували б самостійну пізнавальну діяльність.
Висновок.
Таким чином, розкриті в даній статті проблеми дають певне уявлення про важливість і необхідність формування аналітичного мислення у студентів ВТНЗ і створення для його розвитку спеціальних педагогічних умов.
Подальший напрямок наших досліджень буде спрямований на вивчення питань щодо умов формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів Література:
1. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. - М.: В.ш., 1980. -368 с.
2. Гальперин П.Я. Управление процессом усвоения знаний / П.Я. Гальперин , Н.Ф. Талызина . - М.: МГУ, 1975. - 320 с.
3. Гриньова М.В. Формування мислення у підлітків при викладанні зоології. - Полтава: „АСМІ”, 2002. - 336 с.
4. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования.
- М.: Наука, 1958. - 216 с.
5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов н/Д: «Феникс», 2004. - 671 с.
6. Тихомиров О.К. Психология мышления. Учеб.пособие. -М.: МГУ, 1984. - 270 с.
Надійшла до редакції 14.02.2007р.
ВПЛИВ ДОСВІДУ ПОПЕРЕДНЬОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА УСПІШНІСТЬ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ З РИЗИКОМ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ХВОРОБ Штангєєва О.О., Євтушок М. В., Смольц Т.В., Щербак Л.М., Філатова З.І. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Анотація. У статті відображено вплив досвіду попередньої фізичної підготовки на зростання адаптації до навантажень у студентів спеціальної медичної групи з ризиком серцево-судинних хвороб. Автор доводить, що попередній досвід фізичної активності формує ставлення особи до занять оздоровчою фізичною культурою у майбутньому.
Ключові слова: досвід попередньої фізичної підготовки, оздоровча фізична культура, серцево-судинні захворювання, спеціальна медична група, оздоровче тренування .
Аннотация. Штангеева Е.А., Евтушок М.В., Смольц Т.В., Щербак Л.Н., Филатова З.И. Влияние опыта предыдущей физической подготовки на успешность занятий студентов специальной медицинской группы с риском развития сердечно-сосудистых болезней. В статье отображено влияние опыта предыдущей физической подготовки на повышение адаптации к нагрузкам у студентов специальной медицинской группы с риском развития сердечно- сосудистых заболеваний. Автор доказывает, что предыдущий опыт физической активности формирует отношение личности у занятиями оздоровительной физической культурой в будущем.
Ключевые слова: оздоровительная физическая культура, опыт предыдущей физической подготовки, сердеч-
