CC BY
52ТЕХНОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНИХ ПОГЛЯДІВ ТА ЗНАНЬ У СТУДЕНТІВ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Панасюк О.П.
Інститут педагогічних технологій (м. Луцьк)
Анотація. У процесі науково-дослідницької роботи виявлено, що формування моральних поглядів та знань у ході професійної підготовки студентів фізичної культуриє одним з важливих аспектів формування особистості майбутнього вчителя, який дозволяє розвивати духовне мислення особистості Виховна діяльність, спрямована на комплексне вивчення системи моральних поглядів і знань студентів дозволяє узагальнити наше бачення ролі виховного процесу Виховний процес активізує формування морально-етичної підготовки майбутніх вчителів фізичної культурі, сприяє підвищенню ефективності морального мислення, дозволяє удосконалювативміння і навички студентів
Ключові слова: моральні погляди, моральні знання, професійна підготовка
Аннотация. Панасюк А.П. Технология исследования развития моральных взглядов и знаний у студентов физической культуры В процессе научно-исследовательской работы установлено, что формирование моральных взглядов и знаний в процессе профессиональной подготовки студентовфизической культурыесть одним из важных аспектов формирования личности будущегоучителя, который позволяет развивать духовное мышление личности. Воспитательная деятельность, направлена на комплексное изучение системы моральных взглядов и знаний студентов и позволяет обобщить наше видение роли воспитательного процесса. Воспитательный процесс активизирует формирование морально-этической подготовки будущих учителей физической культуры, оказывает содействие повышению эффективности морального мышления, позволяет совершенствовать умения и навыки студентов.
Ключевые слова: нравственные взгляды, нравственные знания, профессиональная подготовка.
Annotation. Panasyuk O.P. Technology of research of development of intellectual views and knowledge at students of physical training. In the process of scientific-research work has ascertained the formation of moral views and knowledge during professional training of students of Physical Culture departments is one of the important aspects of forming a personality of a future teacher, which allows to develop moral thinking of the personality. Educational activity, is directed on complex study of a system of intellectual views and knowledge of students and allows to generalize our vision of a role of educational process. Educational process will activate formation of moral - ethical preparation of the future teachers of physical training, assists increase of efficacyy of intellectual intellection, allows to improve skills of students.
Key words: moral views, moral knowledge, professional training.
Вступ
Обґрунтування наукової проблеми передбачає розкриття сутності формування моральних поглядів та знань студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності та удосконалення технології виховання їх позитивних моральних рис через різноманітні форми та методи науковогодослідження, що розкривається через відбір запропонованих дослідницьких ідей у фаховій підготовці майбутнього вчителя фізичної культури[1-5].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Інституту педагогічних технологій (м. Луцьк).
Формулювання мети роботи
Мета статті - дослідити засоби та методи реалізації системи формування моральних поглядів та знань у студентів фізичної культурі; обґрунтувати аспекти модульно-пізнавальної, модульно-технологійчно; модульно-розвивальної професійної підготовки особистості
Авторська ідея. Дослідник виходив з того, що у процесі професійної підготовки студентів фізичної культури варто розвивати моральне мислення на основі нових освітньо-виховних технологій; ефективно здійснювати процес професійної підготовки майбутнього вчителя через методи навчально-дослідницької роботи.
Сутнісний зміст: теоретично обґрунтувати роль педагогічно-дослідницьких явищ у формуванні моральних поглядів та знань, сутність практично-дослідницьких та духовних надбань суспільства, які відображають сучасний рівень виховного процесу у вищому навчальному закладі у відповідності до вимог Болонських ідей, які втілюються в результаті дослідницької діяльності і суттєво впливають на технологію морально-професійної підготовки особистості
Результати дослідження.
Модульно-пізнавальний аспект. Модуль - в нашому дослідженні, європейська одиниця виміру наукової інформації, поданої у логічній послідовності у стислому викладі для вибраної теми.
Обґрунтування проблеми формування моральних поглядів та знань, переосмислення життєвої позиції особистості, викристалізування системи морально-етичних норм; визначення ставлення студентів фізичної культуридо аспектів професійної підготовки особистості до процесів, пов'язаних із трансформацією суспільно-політичного життя від тоталітаризму до демократії, визначили основні компоненти методики нашого дослідження.
У ході дослідження ми використовувалинаукові методи різних рівнів пошукової роботи: організаційні (порівняльний, комплексний); теоретичні (аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез та узагальнення історичного матеріалу); емпіричні (діагностичне анкетування інтерв'ю, рейтинг, бесіди); обсерваційні (пряме і
опосередковане спостереження); прогностичні (шкалювання, комплексний рейтинг, системне узагальнення); експериментальні (констатуючий і формуючий експеримент); праксиметричні (аналіз результатів творчої діяльності вчителів, студентів учнів); системно-рівневий аналіз (рівні пізнавальної діяльності, системний аналіз, моделювання, прогнозування).
Здійснюючи діагностичний підхід та реалізацію науково-пошукової роботи, ми одним із основних компонентів визначили врахування коефіцієнта інтелектуальності особистості студента факультету фізичної культури Коефіцієнт інтелектуальності (КІ) - один із способів оцінки рівня розвитку інтелекту людини з допомогою психологічних тестів. Обчислюється за формулою КІ = РВ/ХВ-100, де РВ - розумовий вік, ХВ -хронологічний вік, 100 -співмножник який використовується для того, щоб усі показники КІ виражалися цілими числами. Якщо студенті курсу справляється з тестами для певного періоду навчання, то його КІ=8/8-100-100, коли йому під силу тести для II курсу, то його КІ=9/8-100=112. КІ, який дорівнює 100, вказує на те, що інтелектуальні здібності студента зростають нормальним темпом, вищий показник - на прискорення інтелектуальногорозвитку, нижчий, навпаки, - на сповільнення його порівняно з нормою. Розрізняють високий рівень розвитку інтелекту (КІ=110-130), дуже високий (КІ=140-160), середній (КІ=90-М0) і низький (КІ=60-80). На першому етапі розвитку тестів інтелекту вважали, що КІ є незмінною характеристикою інтелектуального потенціалу. Однак пізніше теорія "константності КІ" була спростована Тепер загальноприйнятою є думка про те, що КІ лишається незмінним лише настільки, наскільки не зазнають істотних змін умови навчання й виховання дитини.
Так, наприклад, студенти II курсу факультету фізичної культури міст Луцька, Вінниці, Тернополя виявили такий коефіцієнт інтелекту при засвоєнні філософських знань (К -181, в процентах).
Використовуючи методику визначення коефіцієнта інтелектуальності виявили, що високий рівень інтелекту мали студенти факультетуфізичної культури(КІ) - 44 %, а середньо-активний рівень інтелекту (КІ) -28 %. Також (КІ) - 28 % виявився середньо-пасивним рівнем інтелекту у респондентів, які брали участь у дослідженні.
Модульно-технологічний аспект. Узагальнення проблеми формування моральних поглядів та знань особистості, проведення дослідно-пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних застосовувались як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та іноземної літератури і узагальнення одержаної інформації, аналіз та узагальнення експериментальних даних, класифікація, моделювання, побудова аналогій, інтегрування, порівняння, аналіз передового педагогічного досвіду;
б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди); соціологічні методи; обсерваційні методи (пряме, включне спостереження, самоспостереження; прогностичні методи (експертні оцінки, незалежні оцінки); експериментальні методи; вивчення архівних матеріалів тощо.
У процесі дослідження нами корелювались різноманітні методи та методичні прийоми, необхідні для одержання достовірних даних про обґрунтування основ формування системи моральних поглядів і знань особистості З цією метою ми використали такий науковий підхід:
1. Методи одержання ретроспективної інформації:
а) аналіз наукових першоджерел;
б) аналіз архівних документальних матеріалів на терені У країни та за її межами;
в) систематичне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, вивчення вузівської
документації;
2. Методи одержання нової інформації:
а) педагогічний аналіз і оцінка навчально-виховних ситуацій;
б) хронометрування;
в) стенографування магнітофонні записи;
г) тестування на основі дидактичних завдань;
ґ) аналіз успішності студентів на основі контрольних робіт та виконанні спортивних нормативів;
3. Методи організації експериментально-дослідницької роботи:
а) виконання експериментальних завдань;
б) одержання контрольної інформації;
в) індивідуальна експериментальна робота сту дентів
Нами широко застосовувалася комплексна система психолого-педагогічних експериментальних досліджень, в основу яких було покладено природний експеримент і комп'ютерно-статистичне опрацювання одержаних резу льтатів
Модульно-розвивальний аспект. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Волинського державного університету ім. Лесі Українки Поряд з цим вивчався досвід науково-методичної роботи ряду педагогічних кафедр та спеціальних кафедр фізичного виховання міст Тернополя та Вінниці.
Пізнавальний компонент діяльності студента у виховному процесі тісно зв’язаний з процедурою спрямованою на засвоєння способів виховної діяльності як частини професійної роботи майбутнього спеціаліста. Оскільки така діяльність в процесі проведення лабораторних занять в основному носить індивідуальний характер, то процес пізнання особливостей спеціальності відбувається через призму власної свідомості.
Щоб оцінити процес пізнання студента кількісно, потрібно зробити ранжування за типами навчання, спираючись на теорію поетапного формування розумових дій. При етапному формуванні розумових дій не виникає проблеми відриву моральних знань від умінь та навичок, бо у такий спосіб знання формуються без попереднього повторення
Середній бал, що припадає на одного студентаекспериментальної групи, становить 4,48, а контрольної -4,21. Достовірність різниці за таблицею Стьюдента досить велика (Р < 0,05). Варто відзначити, що експериментальне навчання досягло своєї мети - значно підвищило рівень професійної готовності студентів, що є показником доцільності запропонованої системи навчання у вузі професором А.С.Нісімчуком Диференційований підхід до навчання - один із важливих аспектів формування моральних поглядів та знань, який потребує системного дослідження на нинішньому етапі перебудовидіяльності вищої школи
Забезпечити умови для ефективної підготовки майбутнього спеціаліста фізичної культури як субєкта навчально-пізнавальної діяльності, зацікавленого у самозміні, здатного до неї, - таке вихідне завдання формування моральних поглядів та знань особистості у нинішньому вузі. Брати участь у навчальному процесі як субєкт студент зможе в тому випадку, коли буде здатний самостійно знаходити шляхи вирішення конкретних моральних завдань і виявляти нетрадиційне мислення, вміло обирати оригінальні рішення. За результатами нашого дослідження виявлено таких студентів на констатуючомурівні -17,7%.
Для викладача вузу важливо знати, що успіх у процесі розвиваючого навчання прийде тоді, коли студент усвідомить, об'єктивну основу своїх дій (словом, вирішенням конкретних гуманітарних завдань).
У програмах розвиваючого навчання з конкретного предмета має передбачатися система наукових моральних понять, засвоєння яких дасть змогу студенту самостійно та свідомо знаходити шляхи вирішення широкого кола практичних і пізнавальних завдань. Алгоритми програми мають підкреслювати, що йдеться саме про засвоєння таких понять, як усвідомлення власних дій, а не словесного визначення терміна, бо для майбутнього спеціаліста фізичної культури важливо знати, чому він діє саме так, а не інакше. В експериментальних групах таких студентів було 57,6%, а в контрольних - 16,8%.
Необхідність засвоєння студентами наукових понять через основу власних дій дає змогу передбачати певну логіку побудови навчальних предметів, відбору матеріалу для формування моральних знань і способів його розміщення і викладу. Студент повинен мати можливість усвідомити необхідність повного, логічного врахування моральних якостей та відношень об'єкта вивчення. Для цього потрібна логіка використання предметної дії, яка спирається на ту чи іншу систему наукових понять (термінів).
Отже, "стрижнем" програми розвиваючого навчання у засвоєнні моральних знань буде предметна дія, в процесі реалізації якої виявиться походження системи загальнонаукових понять, що лежить в її основі, в пізніше детальний і поступовий розгляд цього явища, яке впливає на формування моральної свідомості особистості.
У процесі реалізації технології виховання викладач уособлює людину, яка не пояснює, не навчає, а аргументує діяльність студента, спрямовану на аналіз змісту матеріалу, на узагальнення принципів побудови тих чи інших дій, процесів, явищ. При такому навчанні формується база для розвитку моральної свідомості, загальних і спеціальних здібностей, а також якостей характеру; майбутній фахівець звільняється від створюваних викладачем рамок, підіймається до рівня метастворюючого субєкта. І з цього моменту він стає на шлях професіоналізму. При констатуючому експерименті, коли викладач аргументує діяльність студента виявлено 21,7 % таких фахівців.
Проведена експериментальна перевірка підтвердила, що використання принципу суб’єктивності і створення сприятливого виховного середовища суттєво вплинуло на підвищення рівня самостійного морального мислення студентів В експериментальних групах кількість студентів фізичної культурі, які піднялися на вищий рівень морального мислення склала 75,2 %, а в контрольних 41,0 %.
З метою вивчення експериментального ефекту проведено дослідження ми відібрали лише ті категорії студентів фізичної культурі, у яких рівень засвоєння морально-етичних знань є високий та вище середнього.
Таблиця
Якість засвоєння морально-етичних знань студентами експериментальної та контрольної групи до і після
експерименту
Г рупи Кількість студентів з високим, вище середнього рівнем знань Експериментальний ефект
до експерименту після експерименту асб. %
асб. % асб. %
Контрольна (30 студентів! 16 53,3 19 63,3 3 10
Експериментальна (30 студентів! 16 53,3 25 86,7 10 33,3
Аналіз показав, що спостерігається зростання кількості студентів з вищевказаними рівнями (в кожній групі), але, найсуттєвішим воно є в експериментальній.
Висновок.
Виховна діяльність, спрямована на комплексне вивчення системи моральних поглядів і знань студентів дозволяє узагальнити наше бачення ролі виховного процесу, який активізує формування морально-етичної підготовки майбутніх вчителів фізичної культурі, сприяє підвищенню ефективності їх морального мислення, дозволяє удосконалювативміння і навички студентівдля проведення виховної роботи у сучасній школі
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку моральних поглядів та знань у студентів фізичної культури
Література
1. Білан А.Д., Люшук К.Ю. Технологія професійної підготовки студентів медичного коледжу хіміко-освітній аспект/ Монографія - Львів: Сполом, 2006. - 168 с.
2. Вища освіта України і Болонський процес: навчальний посібник/ За ред. В.Г.Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 384 с.
3. Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.І. Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки' За заг. Ред. О.Г.Мороза - К.: НПУ, 2006. - 206 с.
4. Нісімчук А.С. Педагогіка: Підручник - К.: Атіка, 2007. - 344с.
5. Юрчук О.Д. Технологія пізнавальної активності студентів дидактичний аспект/ Монографія - Львів: Сполом, 2007. - 144 с.
Надійшла до редакції 24.01.2008 р.
