CC BY
23ПАТР1ОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 ЗАСОБАМИ ХОРОВОГО СП1ВУ
доктор фшософп в галузi oceimu Ярошевська Л. В.
Укрална, м. Миколагв, Миколалвський нацюнальний утверситет iM. В. О. Сухомлинського
Abstract. The article proves the relevance of the issue of patriotic work of the university, valuable attitude of the individual to society and the state; revealed positive influence of patriotic education of future teachers of music in class on vocal and choral performance of traditional songs, spiritual songs, songs of military-patriotic; characterized moral, aesthetic, civic and patriotic educational nature of these works; show promoting their physiological, emotional, intellectual development of students; proved landmark spiritual works in the development of choral art Ukraine, etnodydaktyky development and family education.
The successful solution of tasks of musical - aesthetical and artistic - creative development of children in a secondary school directly depends on the level of professional mastership, erudition and culture of the Music teacher. Under conditions of building a new society the problem of training of a creative, professionally competent teacher's personality, able to new search and discoveries, based on the effective development of their musical skills, becomes especially urgent.
Forming and development of people's skills are impossible without the skills of many generations mentioned in the cultural heritage. A musical aptitude means the combination of skills which gives the opportunity of successful realizations of musical activities. It is the skill of "based on music" world perception. Such life perception is always connected with people's special skills.
Keywords: patriotic education, civic values, spirituality, morality, tradition, choir, education
Вступ. Головною запорукою становлення демократично! держави е передуем виховання в студентськш молодi ч^ко! громадянсько! позици, толерантносп у виршенш будь-яких конфлштних ситуацш, з високим рiвнем нацюнально-патрютичних, моральних, духовних якостей та сощально! активность Сьогодш актуальними е пол^ичш цшность патрютизм, нацюнальна пднють, громадянсьюсть, як грунтуються на емоцшному сприйнятп штерешв та iдеалiв сустльства. Виховання громадянина-патрюта, високоморально! особистосп та вщродження духовносп у суспшьсга - е необхщним етапом у майбутне Укра!ни.
Розвиток демократично! держави та становлення громадянського сустльства в Укра!ш вимагають адекватних змш у робот ВНЗ. Сьогодш укра!нська освга переживае складш та вщповщальш часи, пов'язанi з штегращею у свiтовий та европейський осв^нш простiр, Gвроцентричнiстю, пробудженням громадсько! iнiцiативи, виникненням рiзних громадянських рухiв, розповсюдженням волонтерсько! дiяльностi. Така трансформащя супроводжуеться суттевим оновленням педагогiчно! теори й практики, вiдбуваеться змiна освггньо! парадигми, пропонуеться iнший змiст, шдходи, удосконалюються форми й методи навчання.
Глибока та всебiчна модернiзацiя укра!нсько! освiти, спрямована на довгострокову перспективу й нацшена на визначення прюритеив в навчаннi та вихованнi молодого поколшня, передбачае рiшення важливих задач, пошук нових пiдходiв i шляхiв, якi пов'язанi з посиленням роботи щодо патрiотичного виховання студентсько! молодь На початку нового тисячолотя осягнення культурних норм i цiнностей, звича!в, традицiй, мови, рiдно! культури, що приводять до становлення духовно-особистiсних якостей людини та вiдповiдають гуманiстичним запитам сустльства, усвщомлюеться як гостра необхвдшсть.
Нацiональна доктрина зазначае, що наша освгга базуеться на культурно-iсторичних надбаннях укра!нського народу, його традицiях та духовность Кожен народ мае сво! священш символи, якi уособлюють його самобутнють, нацiональну еднiсть. Вони покликан пiдносити дух нацi! в боротьбi за свободу, самоутвердження, за власну державу. До таких символiв, ^м прапора та герба, належить i гiмн, вивчення та виконання якого формуе в студентськiй молодi громадянську гiднiсть, патрiотичнi почуття, свiдоме розушння символiв у життi молодого поколшня. Ми повинш повернути повагу до цшностей нашого народу, повною мiрою використовувати величезний морально-духовний, виховний потенщал укра!нсько! музично! спадщини.
Введення людини до свггу хорово! культури набувае особливого значення, адже через не! закладаються основи культурного самовизначення, взаемовщносин людини i суспiльства. Осягнення хорового мистецтва е одним з можливих шляхiв вивчення культури свого народу, з
чого й починаеться формування всебiчно розвинуто! особистосп як найважлившо! умови соцiального становлення й самовизначення iндивiда. Саме це i е причиною необхiдностi осмислення хорового мистецтва як культурно-юторичного та педагопчного феномену на життедiяльнiсть украшського суспiльства.
Першооснови патрiотичного виховання на теренах Украши були закладеш ще в народнiй педагогiцi - в лпописах, повчаннях, мiфах, приств'ях, легендах, казках. Багатограннi аспекти патрютичного виховання особистостi знайшли свое вщображення у працях педагогiв Х. Алчевсько!, Г. Ващенка, I. Огiенка, Я. Четги та iн., якi велику увагу придшяли вихованню любовi до рщно! мови, свое! землi, поваги до юторичного минулого. Патрютичне виховання молодi е актуальною проблемою сьогодення, яка дослщжуеться сучасною психолого-педагопчною наукою. Теоретичну основу досвiду складають грунтовш дослiдження психологiв, музикознавцiв, педагопв, музикантiв, хормейстерiв. Серед них: О. Апраксша, Н. Гродзенська, Г. 1ль!на, О. Костюк, I. Мусiн, Б. Теплов, В. Шацька та ш. Проте, питання патрiотичного виховання студентсько! молодi засобами хорового спiву недостатньо висвплено в наукових працях.
З метою пошуюв шлях1в удосконалення дiяльностi ВНЗ необхiдно синтезувати новiтнi досягнення педагопки та давнi педагогiчнi традицн, проаналiзувати досвiд минулого, вiднайти та шдняти на поверхню сучасностi все найкраще i найпрогресивнiше. Державотворення в Укра!ш передбачае вiдродження забутих нащональних традицiй, обрядiв та щнностей, виховання морально здорового суспшьства. В ус часи гармонiйно розвинена, духовно багата й високоморальна особистiсть е уособленням споконвiчних прагнень людства до досягнення вищих щаблiв краси та досконалосп. Чим бiльше людина причетна до мистецтва, тим вона багатша. Ми не маемо права ^норувати наше минуле, багатовшовий досвiд у сферi культури, мистецтва, педагогiки.
Головним завданням хорового виховання у ВНЗ е вплив через музику на весь духовний свiт молод^ якi в майбутньому зможуть розвинути чутливють до цього виду мистецтва у сво!х учнiв, ввести !х у свiт добра i краси, вщкрити в музицi животворне джерело людських почутпв i переживань тонких i глибоких, що !х не можна передати словами. Через музику душа розмовляе з душею, начеб то ми спшкуемося з давшми поколшнями, вiдчуваемо 1хн1 почуття. Усе це поглиблюе у студенев знання про нащональну iсторiю, розвивае патрютичш почуття, погляди i переконання, формуе чпко виражену патрiотичну позицiю та стиль поведшки.
Хорова музика здавна була найбшьш дiевим чинником самозбереження нащональних музичних традицш. Хоровий жанр, як жоден шший, завдяки глибоким мщним кореням, завжди перебував у полi зору композиторiв та виконавщв. Хоровий спiв - неповторне багатство духовно! культури народу - не тшьки цшний спадок минулого, але i джерело розвитку сучасно! музично! культури. Завдання активiзацil творчо! дiяльностi в системi професiйноl пiдготовки актуальш i складнi. Труднощi в !х вирiшеннi обумовленi самим характером керування творчою дiяльнiстю, яка об'ективно повинна мати опосередкований характер. Потрiбно шукати шляхи, якi б стимулювали мистецью пошуки студентiв, активiзували !х творчу енерпю в подальшiй роботi як вчителя музичного мистецтва.
У процеш навчання спiву порушуються численнi проблеми, якi необхiднi для естетичного та духовного розвитку людини: розширення музичного св^огляду, формування художнього смаку, виховання защкавленого i пiдготовленого слухача, збагачення емоцшно! сфери, розвиток музичних та вокальних здiбностей. Хоровий спiв е одним iз засобiв морального, творчого та розумового виховання молод^ яке навчае вокально-хоровим прийомам виконання, формуе почуття колективiзму та дружби, сприяе гармонiйному розвитку особистостi. Виконуючи музичний твiр, студенти активно висловлюють сво! настро!, враження, вiдношення до оточуючого св^у. Крiм цього, хоровий ств сприяе розвитку спiвацькоl культури молод^ !хньому загальному i музичному розвитку, становленню св^огляду, вихованню духовного св^у, формуванню майбутньо! особистостi.
З давшх-давен в Украlнi iснують надзвичайно ефективш, глибокi й цiкавi традицil хорово! культури, якi покладенi в основу музичного виховання особистосп. Хоровий ств виховуе естетичш якостi людини, що впливають на И моральш риси й психшу. Цiеl думки дотримувалися, окрiм вiдомих педагогiв-методистiв (Д. Зарш, З. Жофчак, С. Миропольський, О. Раввшов, Л. Хлебнiкова та ш.), славетнi украlнськi композитори - М. Вериювський, В. Верховинець, П. Козицький, О. Кошиць, М. Лисенко, М. Леонтович, Я. Степовий, К. Стеценко.
Хоровий сшв - найбшьш доступний вид мистецтва, масова форма активного залучення студенпв до музики. Сшвати здатна кожна людина. Сшв е для не! природним засобом вираження естетичних потреб та почутпв. Щоб навчити студентську молодь мистецтву, необхiдно залучати !х до безпосередньо! участi в творчостi. Спiваючи в хорi, вони вдосконалюють музичнi та вокальнi здiбностi, розвивають високi духовнi та естетичнi почуття, емоцшну культуру, громадянське мислення i патрiотизм, активiзують навчально-пiзнавальну дiяльнiсть в галузi вокально-хорового мистецтва. Хоровий ств формуе свщомого громадянина, патрiота, моральну особистiсть, розвивае нацiональну самосвiдомiсть. Саме викладач вiдповiдальний за те, щоб у його студенпв поедналися таю риси громадянина Украши, як духовнють, вщповщальнють, прагнення до самореалiзацii.
Основу духовного виховання студентсько!' молодi складають базовi нацiональнi цiнностi, джерелами яких для кожного е Батькiвщина, народ, шм'я, творча праця, мистецтво, наука, релтя, природа тощо. Головне питання - це репертуар, який мае великий вплив на особистють. Правильно, з точки зору художньо! цшносп, цiкаво, рiзнобiчно в стилiстичному вщношенш, пiдiбраний репертуар активно впливае на формування естетичного смаку молод^ !х творчого практичного досвiду, на розумшня ними можливостей i особливостей хорового виконавства. Змют пiсенного репертуару повинен бути нацшений на розвиток у студенпв позитивного вiдношення до навколишнього свiту через пiзнання ним емоцшно-морального змiсту кожного музичного твору, через формування особистюно! оцiнки музики, яку виконують. Тiльки тi музичш твори вивчаються з цiкавiстю, у яких емоцшна насиченiсть образiв у поеднант з навчальним пошуком освiчуеться радiстю вiдкриття. Молодi цiкаве те, що даеться не просто. Вони повинт усвiдомлювати, що переборюють певш труднощi, хоча необов'язково матерiал повинен бути важким. Пiсенна творчiсть е величезним надбанням укра!нсько! нацiональноi культури.
Результати дослщження. Патрiотичне виховання студентсько! молодi засобами хорового спiву е могутшм стимулом у духовно-моральному становленш студентсько! молодi. Вивченню патрiотичноi музики (укра!нських народних пiсень, творiв впчизняних композиторiв-класикiв, пiсень сучасних укра!нських авторiв), а також хорових творiв вшськово! тематики вiдводиться дуже велика роль. Це е важливим засобом формування особистюних якостей людини, ii духовного свпу, вчить доброзичливостi, спiвчуттю, любовь сприяе збагаченню життевого досвiду молодого поколшня.
В навчальному репертуарi студенпв е обробки укра!нських народних тсень (a cappella та з шструментальним супроводом), що виховують любов до рщно! землi, звичаiв украiнського народу; твори видатних майстрiв хорово! укра!нсько! музики (М. Леонтович, М. Лисенко, Л. Ревуцький, М. Вериювський, В. Верховинець, П. Козицький, О. Кошиць, Я. Степовий, К. Стеценко, С. Людкевич), музика яких глибоко пронизана любов'ю до укра!нсько! народно! шсш; велика спадщина духовно! музики, що е найбшьш етично повнощнною. Сьогодш з особливою гостротою постае проблема вщродження духовно! музики як основного чинника виховання молодi (Д. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський), яка полягае в едносп морально-патрютичного змюту тексту й емоцiйно-естетичноi мелодики, мае позитивний вплив на особистють людини, ii штелектуальну сфери, сприяе патрютичному вихованню молодк творчiсть композиторiв-сучасникiв, активних громадських дiячiв (Т. Петриненко, М. Скорик,
B. 1васюк, О. Бшаш, I. Карабiц, О. Кiва, В. Фшшенко, Я. Дубравiн, С. Вакарчук, яю пiднесли укра!нську музику на новий рiвень; масовi патрiотичнi шсш - це могутнш засiб у виховант любовi до рiдного краю, гордосн за свою Батькiвщину, дають можливють студентськiй молод1 глибше замислитись над поняттям «патрiот», «громадянин», твори впчизняних i зарубiжних композиторiв-класикiв (М. Попов, К. Мясков, Л. В. Бетховен, В. Лелека, Р. Бойко, В. Таловирь I. 1ванченко, А. Пашкевич, Г. Верьовка, В. Верменич, О. Хромушин, В. Шаповаленко,
C. Станкович тощо).
Художньо-виконавська дiяльнiсть студенпв обумовлюеться принципом досягнення цiлiсностi змюту та форми у виконавськш штерпретацп хорових творiв, котра базуеться на едносп засобiв музично! виразностi та структурних особливостей втiлення iдейно-емоцiйно! пере дач i зм1сту музичного твору.
Hami студеити - майбутие держави, в1д !хиього духовного i ф1зичного розвитку, знань, умшь залежатиме, якою буде Укра!на завтра. Кожен з нас, хто причетний до виховання, повинен пам'ятати, що, виховуючи й навчаючи студентську молодь, ми готуемо !х до майбутнього внаслщок засвоення змiсту суспшьного життя: культури, моралi, працi, наукових i правових знань, нацiональних традицш i звича!в. Сучасна молодь щентифшуе себе з Укра!ною,
cnpuÖMae icTopiro CBoro MicTa, aK nacTHHy 3aranbHoi icTopii' Kpai'HH, BignyBae BnacHy npuHeraicTb go goni pigHoro Kparo, aK HeBig'eMHoi' cKnagoBoi' egHHoi' YKpaiHH.
Biichobkii. CBigHHTb icTopHHHHH gocBig, 6e3 gep^aBH HeMae Ha^i', mobh, MgyTb y HeöyTTa Tpagnuji, icTopia, KynbTypa. MaM6yrae ko^hoi Kpai'HH 3ane^HTb Big Toro, HacKinbKH BOHa 3MO^e 3a6e3nenHTH BHxoBaHHa gyxoBHo 3pinux, co^anbHo-aKTHBHux rpoMagaH. ^,o6 36eperTH gep^aBy Ta Ha^ro, cnig aKTyani3yBaTH npo6neMy naTpioTHHHoro BHxoBaHHa.
Ee3yMoBHo, naTpioTHHHe BHxoBaHHa CTygeHTCbKoi Monogi - 3anopyKa cTa6inbHoro po3BHTKy Kpai'HH b Maö6yTHboMy. Äro6oB go EaTbKiB^HHH CTae cunoro gyxy TinbKH Togi, Konu y nroguHH 36epe^em b CBigoMocTi o6pa3H, aKi noB'a3aHi 3 pigHHM KpaeM, MoBoro, Konu 3'aBnaeTbca nonyiTa ropgocTi Big Toro, ^o Bce цe - TBoa EaTbKiB^HHa. Ane 3anynuTH CTygeHTiB go MHCTe^TBa, HaBHHTH ix po3yMiTH Ta nro6uTH My3HKy b ycboMy 6araTCTBi $opM i ^aHpiB, Mo^Ha TinbKH Ha M^HoMy ^yHgaMemi gyxoBHoi', naTpioTHHHoi', HapogHoi My3HKH, KnacHKH Ta Kpa^ux TBopax cynacHocri. fly^e Ba^nHBo BHxoByBaTH b Monogi go6poTy, ^HpicTb gymi, omuMicTHHHe cnpuHHaira ^mra, BneBHeHicTb b co6i, BMiHHa Haconog^yBaracb HaBKonHmHiM CBiToM.
nonyTTa naTpioTH3My HeBig'eMHo Big nonyita ropgocTi 3a KpaiHy, MicTo, b aKoMy mh ^HBeMo. naTpioTH3M aBnae co6oro ogHe 3 HaM6inbm rno6anbHux nrogcbKux nonyrriB, 3aKpinneHux BiKaMH i THcanoniTTaMH. BiH noegHye b co6i nro6oB go CBoei' BiTHH3HH, CBoro Hapogy, ropgicTb 3a ix MHHyne i CborogeHHa, roToBHicTb go ix 3axucTy. naTpioTH3M aK acKpaBa eMo^HHa aKicTb nroguHH Mae MopanbHe 3HaneHHa, ocKinbKH BuaBnaeTbca b i'i' rpoMagaHCbKiö no3Huji", y naM'aTi Ta npuxunbHocTi go Tpagu^M CBoix 6aTbKiB. Konu Monogb cniBae npo MaMy, npo EaTbKiB^HHy, npo Mup, to po3yMiroTb: HeMae 6inbm bhcokoi necn, m^ 6yra niggaHHM CBoei' BiTHH3HH Ta BigcToroBaTH i'i' BenuH, npucBanyBaTH i'M пpaцro, cboi gymi Ta HaÖKpa^i nicHi.
^ITEPÄTyPÄ
1. ABgieBcbKHH A. T. OopMyBaHHa oco6ucTocTi Ha rpyHTi Ha^oHanbHo- KynbTypHoro Bigpog^eHHa. Мнcтeцтвo y mKoni. - K.: YflnY, 1996. Bun. 1.
2. BumHeBcbKHH O. I. Teoperanm ochobh cynacHoi' yKpamcbKoi' negaroriKH. noci6HHK gna cTygeHTiB bh^hx HaBnanbHux 3aKnagiB. - flporo6HH: Kono, 2003. - 528 c.
3. Kpu^Ko B. B. AHTonoria aKcionorinHoi' napagurMH ynpaBniHHa ocBrroro. nigpyHHHK gna cTygeHTiB negarorinHux ymBepcmeriB. - K.: OcBiTa YKpaiHH, 2005.
4. KyxapeHKo n. M., Pe3HiKoBa O.O. OopMyBaHHa rpoMagcbKoi no3H^i' cynacHoi' Monogi // YKpaiHa Ha 3naMi TucanoniTb - 20 poKiB He3ane^Hocri (1991 - 2011): 36. HayK. np. / PegKon.: Ko6eцb A. C. - fl.: Bнgaвннцтвo «npugmnpoB'a», 2011. - Bun. 3. - C. 172 - 175.
5. Macon Ä. M. KoH^nuja xygo^Hbo-ecTeTHHHoro BHxoBaHHa ynmB y 3aranbHoocBiraix HaBnanbHux 3aKnagax. / iH^opMa^HHHH 36ipHHK MiHicTepcTBa ocBiTH i HayKH YKpaiHH. - 2004. -№10. - C.4-9.- Ä. 1965.
6. PocTOBcbKHH O. negaroriKa My3HHHoro cnpuÖMaHHa / O. PocTOBcbKHH - K., 1997.
7. ffla^aa B. My3biKanbHo-3CTeTHHecKoe BocnuTaHue geTeö h roHomecTBa. - M.: negaroruKa, 1975.
