CC BY
15
УДК 811.124:712:63(062.21) Б01: 10.15587/2313-8416.2018.141418
ПАРКОВ1 ЗОНИ М. КИеВА ЯК СЕГМЕНТ СУЧАСНО1 1НДУСТР11
© I. I. Вакулик
Екологiчний розвиток сучасного мегаполку пов'язаний з кнуванням паркових зон, що вiдносяться до державного природно-заповiдного фонду та охороняються як нацюнальне надбання. У найбшьших мiс-тах надпотужнi темпи територiального зростання житлового будiвництва пропорцшно впливають на динамку зменшення природно-соцiальних утворень - парюв та скверiв. 1з метою збереження i вiднов-лення зелених зон столицi запропоновано картосхему, на якт вказаш територИ масового вiдпочинку, що несуть основнi рекреацiйнi навантаження у сучасному мегаполiсi
Ключовi слова: парки, зеленi насадження, мегаполк, карта-схема, паркова iндустрiя, природно-заповiдний фонд, охорона навколишнього середовища
1. Вступ
Ниш продовжуе юнувати проблема еколопч-ного розвитку мюта, формування «зеленого будiвни-цтва», нацюнально! системи еколопчно! сертифшацп об'еклв, дieвостi вичизняного мехашзму у збалансо-ваному природокористуванш та природоохороннш галузях. Найб№ший мегаполiс Украши - це динамь чне мiсто iз надпотужними темпами територiального росту та житлового будiвництва. Вiдтак парки та сквери стають одним iз засобiв групового стлкуван-ня м1ж членами громади, своeрiдним сегментом шду-стрп дозвiлля [1].
Зеленi насадження населених пункпв займа-ють важливе мюце у вирiшеннi проблем охорони i полiпшення стану навколишнього середовища, вико-нують комплекс оздоровчих, рекреацiйних, захисних функцш, виступають стабiлiзатором екологiчноi рiв-новаги. Це один iз найважливших чиннишв щодо створення найкращих умов для населения мюта та прилеглих територiй, формування культурного ландшафту населених пункпв: покращують природ-не середовище, е природними бiофiльтрами повiтря i грунтiв, акумулюють техиогеннi викиди.
2. Лггературний огляд
Науковцями висвiтлювалися актуальш про-блеми, пов'язаиi iз вивченням нишшнього стану при-родно-заповiдного фонду Украши [7]. У контекстi еколопчних вiдносин розроблялися теоретико-методологiчнi, науково-методичш та практичнi засади щодо трансформацп системи природокористуван-ня держави [2]. Здiйснено комплексну оцiнку титв життевих форм багатовiкових дерев, котрi зростають на територiях паркiв iз залученням новiтнiх методiв арбористики [4]. Висувався екосистемний пiдхiд щодо дощльносп використання певних зелених наса-джень у парках - дослщжувалися парковi зони i iх фiторiзноманiття [5]. На прикладi рiзних титв парив описувалася iх флористична структура [3]. Однак не зважаючи на широкий спектр напрацювань у цш га-лузi, механiзм реалiзацii принцитв сталого розвитку, соцiальноi стабiльностi та екологiчноi безпеки держави на свгговому ринку, збереження бiорiзномаиiття лгав i паркових екосистем у штучних насадженнях рiзного типу залишаеться не розв'язаним.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета дослiдження - дослвдити napKOBi зони м. Киева як сегмент сучасно! iндустpii.
Для досягнення мети були постaвленi наступи
задача
1. Презентувати роль зелених насаджень у фо-pмувaннi парково! шдустрп та, вiдповiдно, архггек-турного обличчя мiстa.
2. Пpоaнaлiзувaти статистику природоохорон-них теpитоpiй у м. Киевi з метою збереження зелених зон мюта як нацюнального надбання в умовах розбу-дови сучасного мегаполюу й утримання екологiчноi' piвновaги.
3. Створити картосхему дшчих пapкiв Киева, як виступають частиною пpиpодно-зaповiдного фонду i мають piзний природоохоронний статус, iз ура-хуванням aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльного устрою мiстa.
4. Матерiали та методи дослвдження
Об'ектом нашого дослвдження виступили парки i сквери як концентри «зелених зон» на маш Киева. Методи дослвдження грунтувалися на поpiвняннi, узaгaльненнi й rarn^i отриманих даних, також за-стосовувались i власне лiнгвiстичнi (парадигмальш i комбiновaнi).
Робота виконано у рамках дослвдницького проекту № 110/551-пр iз використанням мaтеpia-лiв, отриманих у процес польових дослiджень та маршрутного методу. У дослщженш запропоновано як зaгaльнонaуковi методи, котpi грунтуються на поpiвняннi, узaгaльненнi й синтез^ так i власне-лшгвютичш (пapaдигмaльнi i комбiновaнi). Проведений aнaлiз репрезентуе влaснi дaнi, отримаш в pезультaтi опрацювання статистичних й довщко-вих мaтеpiaлiв, лiтеpaтуpних джерел iз проблематики упорядкування документации Створено картосхему пapкiв мюта Киева з урахуванням адмшь стpaтивно-теpитоpiaльного устрою мегaполiсу, яка дае загальне уявлення про розподш «зелених зон» на маш Киева. Рисунки, презентован у виглядi дь аграм, створено автором на основi особистих роз-paхункiв, а також iз урахуванням статистичних даних Кшвмюькради, Кшвзенбуду, Держгеока-дастру.
4.1. Особливост розташування паркових зон у м. Кисв1 з урахуванням сегментiв сучасноТ щдустри
В основi праукрашсько! ментальностi завжди була природа, що визначала унiверсальнiсть людсь-кого буття та становила синтез еднання з оточуючим свiтом. Так поступово формувався i утверджувався тип людини, здатно! не лише боротися й виживати, але й впливати на хвд iсторii. Логiчним продовження джерел нашо! духовностi був синкретизм вторичного, освiтнього, науково-культурного, мистецького досввду, що вiддзеркалився у мовi та Г! пам'ятках.
У Лаврентпвському лггошки читаемо: «ВЬра бо наша свЪть есть. Кланлемсл и Бу" еже створилъ нбо и землю. Звезды мць и вслко дхнье. А бзи ваши древо суть. И приде къ £взЪ. И реч~ еи почто не жста ^ древа сущаго посреди раж. И приде в землю ХананЬиску къ дубу высоку. И реч'Бъ ко Авраму. СЬмени твоему дамь землю сию. и поклонисл Аврамъ Бу" [6].
За стародавнiми переказами, дерево життя - це райське дерево, що росте посеред Вирш-раю. Породило малр Всесвiту, богиню Ладу, небо, землю та весь свгг. На ньому ростуть золотi плоди, а з ко-рiння б'ють золотi та срiбнi джере-ла. Тут е i Прав (духовний свiт бо-пв, крона Дерева Життя), i охоронець Симаргл (ви-конуе роль посередника мiж богами неба i духами земл1), i Яв (земне життя людини), а небесний догля-дач сходiв, перевтiлюючись на пса, доглядае повиря-ний простiр. На користь юнування древа знаходимо також запис iз рукописного словника «Синошма сла-веноросская» невiдомого автора, опублiкуваного П. Житецьким як додаток до свое! монографп «Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке» (К., 1889) тд назвою «Словарь книжной малорусской речи по рукописи XVII века».
Дерева - це не лише елемент ландшафту, вони шби «охоронщ» природних екосистем, основна ланка територш рекреацп. Науковцi дослщжували зеленi зони м. Киева з погляду термiнологiчноi' номiнацii' [7], у контексп туристичних маршрутiв, у ракурс ю-торико-культурно! спадщини [8], однак на даному етапi висвiтлення заявлено! проблематики е неопра-цьованi аспекти, зокрема вщсутшсть едино! картос-хеми паркових зон, яш виконують роль озеленених територш.
Враховуючи необхвдшсть розширення терито-рiй об'ектiв благоустрою зеленого господарства м. Киева та приведения рiвня забезпеченосп населення мю-та Киева якiсними озелененими територiями загально-го користування, Ки!вською мюькою радою вирiшено затвердити Концепцш збереження зелених зон у мiстi Киев^ а також продовжити чиннiсть Програми комплексного розвитку зелено! зони м. Киева до 2010 року та концепци формування зелених насаджень в центральнш частинi мiста, затверджено! ршенням Ки!всько! мiськоi ради вiд 19 липня 2005 року
N 806/3381, чиннють яко! продовжено до 31 грудня 2017 року згiдно з ршенням Ки!всько! мiсько! ради ввд 07 липня 2016 року N 572/572, до 31.12.2018 [9].
За даними швентаризацп, загальна кiлькiсть паршв культури i вiдпочинку становить 17 позицш площею 1544,18 га; 307 скверiв розташувались на 288,9 га; 60 бульварiв пiдпорядкували 146,36 га зем-лi; а парки вщпочинку (116) у межах Киева займають 2755,47 га.
Спираючись на статистичнi данi Ки!взеленбуду, нами було вибудовано дiаграму загально! кiлькостi паркiв по районам Киева, що презентовано на рис. 1.
Рис. 1. Загальна шлькють паршв за районами Киева
На рис. 2 продемонстровано сшвввдношення загально! площi парив до площi мiста (залучаючи данi Держгеокадастру та Ки!взеленбуду), що становить 6 %.
Д1аграма в1дношення загальноУ плоим пармв до n.ioini Киева
Рис. 2. Ддаграма вiдношення загально! площi парив до площi Киева
Таким чином, загальна площа парив по районам Киева становить 5140 га, як представлено на рис. 2, 3.
Рис. 3. Загальна площа (га) парив по районам Киева
5. Результата дослвдження та 1х обговорення
У Печерському, Днiпровському та Шевчен-кiвському районах по три парки культури i вщпо-чинку; по два таких парив знаходиться Со-лом'янському та Деснянському районах; а Голось !вський, Дарницький, Оболонський, Подшьський райони мають на сво!й територп по одному парку культури i вiдпочинку). 1нша категорiя - парки вь дпочику - «запрограмовано» в уих 10 районах мю-та. 1х кiлькiсть варiюeться - вiд 6 в Оболонському районi до 17 в Шевченкiвському. Третя категория так званих спецiалiзованих паркiв становить 50 % озеленено! територп загального користування.
Лише п'ять райошв мають спецiалiзованi парки (найменша !х ильисть в Оболонському та Печерському районах, середню ланку тримае Шевченив-ський, а найбiльше паркiв знаходиться у Голоспв-ському - 3). Тож мережа озеленених територш загального користування у м. Киeвi включае п'ять категорiй, серед яких парки культури i вiдпочинку, парки вщпочинку, спецiалiзованi парки, сквери, бульвари. Ми презентуемо картосхему парив Киева, вибудувану завдяки проведеним польовим дос-лщженням, iз урахуванням адмшютративно-територiального устрою мiста (рис. 4), на яку нанесено дiючi парки мюта.
Рис. 4. Картосхема дшчих парив м. Киева з урахуванням адмiнiстративно-територiального устрою мюта
6. Висновки
1. У поeднаннi 3i штучними iнженерними спо-рудами та житловими будинками зеленi насадження формують архiтектурне обличчя мiста, сприятливо впливають на фiзичне та психiчне здоров'я мешкан-цiв, виступають запорукою естетично! насолоди, пре-зентують своерщний мiкроклiмат у мегаполiсах.
2. Економiчний розвиток сучасного мегаполiсу пов'язаний i3 iснуванням паркових зон, як! належать до природно-заповвдного фонду держави i охороняються як нацiональне надбання. У найбшьших мiстах надпо-тужнi темпи територiального зростання житлового бу-дшництва пропорцшно впливають на динамжу змен-шення природно-соцiальних утворень - парив i сквер1в.
3. 1з метою збереження та вщновлення зелених зон столищ запропоновано картосхему, на яий за-
значено територп масового вщпочинку, що несуть основнi рекреацiйнi наваитажения у великому мiстi. Зпдно з чинним законодавством Украши, «природ-но-заповвдний фонд охороняеться як нацiональне на-дбання, щодо якого встановлюеться особливий режим охорони, вiдтворення i використання. Укра1на розглядае цей фонд як складову частину свiтовоi сис-теми природних територiй та об'ектiв, що перебува-ють пiд особливою охороною» [10].
Залучення створеного нами шструментарш допоможе комплексному оцiнюванню щентичнос-п нацiональноi системи, сприятиме модернiзацii прюритетних напрямiв держави з охорони довил-ля, впливатиме на важелi еколопчного регулю-вання як парадигми зростання економши кра1ни в цiлому.
Л^ература
1.Вакулик I. I., Шинкарук О. В. Зелен насадження паркгв i сквергв Киева: проблема термiнологiчноï номшацп // Bic-ник Нацiонального ушверситету бiореcурciв i природокористування Украши. Серш «Фшолопчт науки». 2017. № 272. С. 70-76.
2. Любченко О. М. Парк в контекста дозвшлево-розважальних парадигм европейсьюл культури: дис. ... канд. культурологи. Кшвський нацiональний унгверситет культури i мистецтв. Кшв. 2011.
3.Париж насадження м. Хмельницького: сучасний стан та шляхи оптимiзацiï / Дудин Р. Б. та ш. // Бiореcурcи i природокористування. 2017. Т. 9, № 5-6. С. 125-130. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Bio/article/view/9609 (Дата звер-нення: 23.02.2018)
4.Кушнiр А. I., Вакулик I. I. Цгншсть унiкальних вiкових дерев - пам'яток природи // Бiореcурcи i природокористування. 2018. Т. 10, № 3-4. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Bio/article/view/11270 (Дата звернення: 08.08.2018)
5.Vakulyk I. I. Greenery of kyiv parks and public gardens: to the issue of a description // Scientific Journal of Nules of Ukraine. Series: Liberal Arts. 2018. Issue 280. P. 83-87. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Gumanitarni/article/view/ 10925/9564 (Last accessed: 08.08.2018)
6.Лаврентьевская летопись. Ленинград: Изд-во Академии Наук СССР, 1926-1928. URL: http://litopys.org.ua/lavrlet/ lavr04.htm#lystob30 (дата звернення: 21.01.2018)
7.Флористичне i ценотичне рiзноманiття у вщновленш, охорош та збережент рослинного свггу: монографш / ред. Школаенко С. М. Кшв: Видавництво Шра-К, 2018. 500 c.
8.Вакулик I. I. Ботанiчний сад Национального унгверситету бiореcурciв i природокористування Украши: новiтнi тен-денцiï формування дизайну: мат. Всеукр. наук.-пр. конф. // Сучасна мистецька оcвiта: досвщ, проблеми та перспективи. Киïв, 2018.
9.Природно-заповщний фонд Украïни: Закон Украши № 2456-XII. 19.04.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2456-12 (Дата звернення: 21.01.2018)
10.Природно-заповщний фонд м. Киева: довiдник / ред. М. М. Мовчан та ш. Кшв: Арктур-А. 2001. 64 с.
Рекомендовано до публгкаци д-р техн. наук Козирський В. В.
Дата надходження рукопису 21.06.2018
Вакулик 1рина Iiianiiiiia. кандидат фшолопчних наук, доцент, кафедра журналютики та мовнл комунiкацiï, Нацю-
нальний унгверситет бюресурсгв i природокористування Украïни, вул. Героï Оборони, 15, м. Кшв, Украша, 03041
E-mail: vakulyk@ukr.net
