CC BY
56
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriâ Biologiâ, medicina Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2014. 5(1), 12-16.
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
doi:10.15421/021403
www.medicine.dp.ua
УДК 577.125:591.436
1нтенсившсть окисних процеав
• • u 1 ••• • • • ^
у мжросомнш фракцн печiнки щурiв за умов pi3Horo забезпечення пoлiненасиченими жирними кислотами
Дослщжено вплив жирових композицй рациону з рiзним умстом полшенасичених жирних кислот (ПНЖК) родин ю-6 i ю-3 на iнтенсивнiсть окисних процес^в у мжросомнш фракцii печiнки щурiв. Чотиритижневе додавання до рациону тварин лише ю-6 ПНЖК зумовлюе шдвищення пероксидного окислення лiпiдiв i окислювальшм модифжацп протешв у мiкросомнiй фракцп печш-ки щур1в порiвняно з контрольною групою тварин. Використання високих доз ю-3 ПНЖК (ейкозапентаешжм (ЕРА) та докозагек-саешжм кислот (БЫЛ)) не впливае на iнтенсивнiсть вшьнорадикального окислення лтдав i протешв. Вiдсутнiсть у ращот тварин ПНЖК сприяе пiдвищенню iнтенсивностi вшьнорадикальних процес^в у мжросомнш фракцд печiнки щурiв.
Ключовi слова: полшенасичет жирнi кислоти; лшопероксидащя; окислювальна модифжащя бшюв; мжросомна фракця; печенка
Oxidation process intensity in microsomal fraction of rat liver under conditions of different supplementation with polyunsaturated fatty acids
O.V. Ketsa, M.V. Zazulyk, M.V. Himchak
Yuri Fedkovich Chernivtsy National University, Chernivtsy, Ukraine
The effect of fat compositions with the varying ratio of polyunsaturated fatty acids (PUFAs) of families ro-3 and ro-6 on oxidation process intensity in microsomal fraction of rat liver has been investigated. The aim of the study was to investigate the level of markers of oxidative modification of lipids and proteins in microsomal fraction of rat liver. Fat components in the experiment diets were presented by sunflower oil, soybean oil and fish oil. Rats were fed using one of the Mowing 5 diets for the period of 4 weeks: 1) AIN-93 diet with 7% sunflower oil and fish oil, with the inclusion of linoleic acid, eicosapentaenoic acid and docosahexaenoic acid in the ratio of ro-6:ro-3 - 7:1 (control diet); 2) AIN-93 diet with 7% soybean oil, with the inclusion of linoleic acid and a-linolenic acid in the ratio of 7:1; 3) the diet containing only ro-6 PUFAs; 4) the diet containing only ro-3 PUFAs; 5) the diet without PUFAs. The fatty acid compositions of the diets were analysed by gas chromatography. We measured the primary and secondary lipoperoxidation products, proteins carbonyl derivatives and SH-groups of proteins. It was shown that inclusion of linoleic acid and a-linolenic acid in the ratio of 7:1 or ro-6 PUFAs into the animal diet increased lipid peroxidation in microsomal fraction of the rat liver as compared with the control group. Only ro-6 PUFAs increased the oxidative modification of proteins in microsomal fraction of the rat liver as compared with the control rat group. High dose of ro-3 PUFAs - eicosapentaenoic acid and docosahexaenoic acid had no influence on free radical oxidation of lipids and proteins. Using the diet without PUFAs increased oxidation process intensity in microsomal fraction of rat liver. According to our study, ro-6 PUFAs increased the oxidative modification of lipids and proteins in microsomal fraction of the rat liver. ro-3 PUFAs, in particular, eicosapentaenoic acid and docosahexaenoic acid, increased lipid and protein resistance to oxidative modification in microsomal fraction of the rat liver.
Keywords: fatty acids; lipoperoxidation; oxidative modification of proteins; microsomal fraction; liver
О.В. Кеца, М.В. Зазулик, М.В. XiM4aK
Чертвецький нацюнальний ynieepcumem ÎMem Юрiя Федьковича, Чертвщ Украша
Чертвецький нацюнальнш утверситет iменi Юрiя Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, Чертвщ, 58012, Украта Yuri Fedkovich Chernivtsy National University, vul. Kotsyubinskogo, 2, Chernivtsy, 58012, Ukraine Tel. +38-097-857-75-94. E-mail: [email protected]
Вступ
Полшенасичет жирш кислоти (ПНЖК) в оргатзм ввдграють важливу роль у реалзаци численних фiзiоло-гiчних i бiохiмiчних процесiв. Оргашзм використовуе властивосп ненасичених зв'язк1в шд час синтезу важли-вих регуляторних сполук, що робить ПНЖК не-замшними компонентами (Jump et al., 2012; Roberts and Milne, 2009; Lawson et al., 200б). Серед ПНЖК треба окремо видшити родини омега-б (ю-6) та омега-3 (ю-3). Бюлопчно aктивнi речовини, що утворюються при ме-тaболiзмi ю-6 i ю-3 ПНЖК, ввдграють важливу роль у фiзiологiчних процесах оргaнiзму, проте нередко воло-дшть протилежними властивостями (Simopoulos, 2008; Gillies et al., 2012). Враховуючи, що хaрчовi джерела ю-3 ПНЖК досить обмеженi, а сшввщношення ю-б/ю-3 ПНЖК у рaцiонi людини складае 20:1, пор1вняно з ре-комендованим ввд 7:1 до 1:1 (Simopoulos, 2006; Wertz, 2009), необидно збагачувати рaцiон ю-3 ПНЖК. Неви-вченими залишаються питання впливу рiзних доз i вид1в ПНЖК на оргашзм, а також термiн к уживання та уник-нення небажаних наслвдюв.
ПНЖК в оргaнiзмi у першу чергу щддаються aтaцi активними формами оксигену, що викликае утворення рiзномaнiтних первинних i вторинних продукпв, яю виконують вaжливi фiзiологiчнi функци в оргатзмг активують процеси прол1фераци та диференщаци кл1-тин, беруть участь у регуляци проникливосп кл1тинних мембран, транспорт! юнш, пiдтримaннi гомеостазу, фо-рмувaннi резистентностi оргaнiзму (Chernyavsky et al., 2006; Guillou et al., 2010; Liu et al., 2013). Проте надлиш-кова iнтенсифiкaцiя ланцюгових вшьнорадикальних реaкцiй пероксидного окислення лшвдв (ПОЛ) супрово-джуеться вившьненням жирних кислот, збiльшенням проникливостi мембран, загибеллю органел i кл1тин (Tanito et al., 2009; Bazan et al., 2011; Wu et al., 2011).
Процеси метабол1зму ПНЖК в оргaнiзмi значною мiрою залежать вщ ензиматичних систем, локал1зованих в ендоплазматичному ретикулумi (ЕПР) (Bryzgina et al., 2001; Yumino et al., 2002). ПНЖК, що входять до складу фосфолшвдв, е основою лшдного матриксу бюмембран i зумовлюють структурно-функцiонaльнi властивосп протешових компонентiв мембран внутршньокллинних органел (Hardman et al., 2002; Simopoulos, 2006). Змши жирнокислотного складу мембран можуть впливати на конформацш протеМв i, як наслвдок, на 1х функцюна-льш влaстивостi. З iншого боку, введення в оргaнiзм рiзних вид1в ПНЖК може бути ланкою вшьнорадикаль-них процесiв, як1 виражатимуться в Ыщацп окислюва-льно! модифшаци протеМв (Mitic-Oka et al., 2001; Feillet-Coudray et al., 2013; Lee et al., 2013). Сьогодт залишаються недостатньо вивченими характер та механь зми змш структурних компонента мембран ЕПР за умов диференцшного застосування ю-6 i ю-3 ПНЖК.
Мета роботи - з'ясувати iнтенсивнiсть вшьнорадика-льного окислення лшвдв i протеМв у мшросомнш фракци печiнки щурш за умов рiзноl забезпеченосп ю-6 та ю-3 полшенасиченими жирними кислотами.
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвдження проводили на б1лих безпородних щурах масою 90-110 г, яш протягом 4 тижнiв перебували на натвсинтетичному рaцiонi вiвaрiю, складеному на ос-новi дiети AIN-93 (Reeves et al., 1993).
Тварин подшено на таю групи: I - щури, як1 отриму-вали ю-6 i ю-3 ПНЖК у спiввiдношеннi 7:1 (контроль). При цьому джерелом лшолево1 кислоти (LA) слугувала соняшникова ол1я, а ейкозапентаеновох (EPA) та докоза-гексаеново1 (DHA) - риб'ячий жир; II - тварини, до ра-цiону яких додавали соеву олж>, що мiстилa LA i а-л1ноленову кислоту (а-LNA) у стввщношенш 7:1 (Reeves et al., 1993); III - тварини, як1 отримували лише ю-6 ПНЖК; IV - щури, яш отримували висок1 дози ю-3 ПНЖК (ЕРА - 600 i DHA - 400 мг/кг маси тварин на добу); V - тварини, яю перебували на рацюш, позбавле-ному ПНЖК.
Евтаназш тварин здшснювали пгд легким ефiрним наркозом на 28-му добу з початку дiети. Видшення мик-росомно1 фрaкцii проводили методом диференцшного центрифугування. Iнтенсивнiсть процеав ПОЛ у мiкро-сомн1й фракци печiнки оцiнювaли за визначенням первинних (кетодiенiв i спряжених трiенiв) i вторинних (ТБК-активних) продукт1в за методикою (Volchegorsky et al., 1989) та (Gavrilov et al., 1987), вщповщно. Вмiст первинних продукт1в ПОЛ виражали у Е278/мг бiлкa. Визначення вмiсту ТБК-активних продукт1в у мшросомнш фракци проводили за розрахунком вмкту основного складового - малонового альдепду (МА) та виражали в ммоль/мг бiлкa.
Процеси окислювально1 модифшаци протеlнiв досл1-джували за визначенням вмкту кaрбонiльних похгдних i вшьних SH-груп. Вмiст кaрбонiльних похгдних у суспен-ail мiкросом визначали за методикою (Zaytseva and Shardenko, 2012). Визначення юлькосп вiльних SH-груп протешв мiкросом проводили методом, заснованим на !х взaемодil з 5,5'-дитiобiс-2-нiтробензойною кислотою. !нтенсившсть забарвлення реестрували спектрофотоме-трично при 412 нм (Murphy and Kehrer, 1989). Вмiст ка-рбоншьних похгдних i вiльних проте1нових SH-груп виражали в нмоль/мг бшка. Порiвняння вибiрок проводили з використанням /-критер1ю Стьюдента, достовiрними вважали вщмшносп при Р < 0,05.
Результати та ix обговорення
У мшросомнш фракци печшки шурiв, до рацюну яких протягом 4 тижн1в додавали LA: а-LNA вм1ст ке-тодiенiв i спряжених трiенiв (рис. 1) та ТБК-активних продукпв (рис. 2) збшьшувався в 1,4 та 1,3 раза, вщповь дно, порiвняно з контрольною групою тварин, як1 поряд з LA отримували ЕРА i DHA ПНЖК.
!нтенсифшащя процес1в лiпопероксидaцii в мшросомнш фракци печшки шурiв за умов застосування ю-6 ПНЖК, зокрема LA, може викликати порушення цшсносп мембран ЕПР та зм1ну функцюнування ком-понент1в електронтранспортного ланцюга мшросом, наслгдком чого може бути посилення генерaцii активних форм оксигену компонентами монооксигеназно1 систе-ми (Marchenko and Ketsa, 2012). У нормi а-LNA шляхом
подовження та десатурацп перетворюеться на ЕРА i DHA, а LA - на арах1донову кислоту. Одночасне вве-дення LA га a-LNA може викликати конкуренцию цих ПНЖК за ензиматичт системи ïx метаботзму, зокрема за Д-6 десатуразу, яка бере участь в утворент подв1йних зв'язюв у молекул1 жирно! кислоти (Guillou et al., 2010; Serhiyenko et al., 2011). Отже, одночасне застосування LA i a-LNA викликае шдвищення процес1в лlпопероксидацlï' в м1кросомн1й фракци печ1нки, а замiна в даеи a-LNA на ЕРА i DHA зумовлюе нормальний пе-ребiг протшання процес1в ПОЛ.
J *
1 ï
1 nil
1 1
1
K (LA+EPA+DHA)
вщсутжтъ ПНЖК
Група
Рис. 1. Вмкт кетoдieнiв i спряжених TpieHÏB у мжросомнш (фракци печшки щур1в за умов pi3Horo забезпечення полшенасиченими жирними кислотами:
К (LA+EPA+DHA) - контрольна група тварин, яю отримували лiнолеву, ейкозапентаенову та докозагексаенову кислоти; LA+a-LNA - щури, якi отримували лшолеву та a-лiноленову кислоти; ю-6 ПНЖК - щури, як отримували лише ю-6 ПНЖК; ю-3 ПНЖК - щури, як отримували висок дози ю-3 ПНЖК; * - статистично достсгарна рiзниця пор1вняно з контрольними показниками (Р < 0,05)
K (LA+EPA+DHA) LA+a-LNA ю-6 ПНЖК ю-3 ПНЖК вщсутсть ПНЖК Група
Рис. 2. Вмют ТБК-активних пpoдуктiв у мжросомнш (фракци печшки щуpiв за умов piзнoгo забезпечення пoлiненасиченими жирними кислотами:
назви груп див. рис. 1
Аналз даних групи тварин, до рацюну яких додавали тшьки ю-6 ПНЖК, показав посилення процес1в лшоперо-ксидацц у мжросомнш фракци печшки. Вм1ст кетод1ен1в i спряжених тр1ен1в щлвищувався у 1,6 раза (рис. 1), а ТБК-активних продукпв - у 1,4 раза (рис. 2) пор1вняно з показниками, характерними для контрольно! групи тварин. Утримання щур1в на рацют, збагаченому ю-3 ПНЖК (зокрема ЕРА i DBA), не викликае змш вмiсгу первинних i вторинних продукпв ПОЛ у мжросомнш фракци печшки щурiв порiвняно з контролем (див. рис. 1 i 2).
Iмовiрно, збагачення рац1ону щур1в ю-3 ПНЖК зумовлюе модифжащю жирнокислотного складу фосфолшщв кл1тинних мембран у б1к зб1льшення в них ПНЖК 1з ро-дини ю-3 та зменшення ю-6 ПНЖК, що сприяе падвищенню ст1йкост1 до окислення через пригтчення в1льнорадикальних процес1в i посилення ферментативно! ланки ангиоксидангного захисту (Kukoba et al., 2005). Наслвдком тако! змши у жирнокислотному склад1 фосфолшщв може бути стаб1л1зац1я мембран ЕПР.
Отже, збагачення д1ети ю-6 ПНЖК викликае збшьшення вм1сту первинних та вторинних продукпв ПОЛ, тод1 як ю-3 ПНЖК тваринного походження прояв-ляють ангиоксидангний ефект у мшросомнш фракци печ1нки, стаб л зуючи процеси ПОЛ.
У групи щур1в, як протягом 4 тижн1в не отримували взагал ПНЖК, вм1ст кетод1ен1в i спряжених тр1ен1в у мжросомнш фракци печнки зменшувався в 1,3 раза, а ТБК-активних продукпв падвишувався у 1,4 раза пор1вняно з контрольною групою. Одна iз причин зни-ження первинних продукгiв ПОЛ - дефщит субстрату для процес1в лшопероксидаци. Водночас, падвищення ТБК-активних продукгiв може бути наслвдком окислення жирних кислот, що входять до складу мембран, як1 в1дразу ж перетворюються на вгориннi продукти (Murthy et al., 2002).
Вшьнорадикальне окислення лшвдв мембран ЕПР може викликати окислювальну модифiкацiю мембран-них протеМв i ензимв, оскльки саме фосфолшвди ста-бшзують !х у структурно-функцюнальнш конформацп. ПОЛ, як модифжатор мжросомних фосфолшвдв, може виступати в рол фактора, який викликае змши конформацп мембран, i регулювати тим самим активнють ряду мембранозв'язаних ензимв мжросом (Marchenko and Ketsa, 2012).
Результата проведених досладжень показали, що вживання ю-3 ПНЖК рослинного походження - a-LA поряд iз введениям LA (ю-6) не спричинюе змiни вмкту карбоншьних похадних (рис. 3) i сульфпдрильних груп (рис. 4) протешв у мiкросомнiй фракци печшки шурiв порiвняно з показниками контрольно! групи. Iмовiрно, процеси окислювально! модифiкацiï протеМв у мжросомнш фракци печнки щурiв не залежать ввд виду ю-3 ПНЖК в умовах чотиритижневого введення в органзм комплексу ю-6/ю-3 ПНЖК у сшввiдношеннi 7:1. З шшо-го боку, до 15% a-LA, що потрапляе до органзму, може перетворитися на ЕРА i DHA (Simopoulos, 2006; Guillou et al., 2010), що можливо i е причиною однакового ефек-ту дослвджуваних ю-3 ПНЖК на процеси окислювально! модифжаци протеМв.
Аналз результата досладжень групи тварин, як отримували лише ю-6 ПНЖК, показав шдвищення вмю-ту протешових карбоншьних похадних в 1,4 раза (рис. 3)
0,3
0,25
0.2
0,15
0,1
0,05
ю-6 ПНЖК
ю-3 ПНЖК
0,1
i зниження р1вня сульфпдрильних груп протеМв в 1,7 раза (рис. 4) в мшросомнш фракци печшки щурiв порiвняно з показниками, характерними для контрольно! групи. Iмовiрно, iнiцiацiя вшьнорадикальних процеСв в органiзмi вщбуваеться шд час окислення ю-6 ПНЖК у реакщях, як1 каталiзуються циклооксигеназами, лшокси-геназами та цитохромом Р450. Субстратом для цих ензи-мiв е неестерифiкована арахвдонова кислота, щд час ен-зиматичного окислення яко1 утворюються пероксидш та вiльнорадикальнi ейкозановди, що генерують активн форми оксигену (Roberts and Milne, 2009; Wertz, 2009).
K (LA+EPA+DHA) LA+a-LNA ю-6 ПНЖК ю-3 ПНЖК вщсутшстъ ПНЖК ГРУпа
Рис. 3. Bmïct карбонтьних по\дни\ протеУшв мжросомноУ фракци печшки iiiypiii за умов р1зного забезпечення пол1ненасиченими жирними кислотами
K (LA+EPA+DHA)
идсуш сть ПНЖК Група
Рис. 4. Bmïct сульфпдрильних груп протеУшв мжросомноУ фракцй' печiмки щур1в за умов р1зного забезпечення пол1ненасиченими жирними кислотами
Окислення протеМв мшросомно1 фракци печшки може викликати шактиващю цитохрому Р450 - ензиму, що бере участь не лише в бiотрашсформацiï ксенобютиюв, а й у метаботзм ПНЖК. Вщхилення в робот монооксигена-
зно1 системи може зумовити додаткову генерацгю актив-них форм оксигену (Marchenko and Ketsa, 2012).
Чотиритижневе додавання до рацюну препарапв, збагачених ю-3 ПНЖК, не викликае зм н вм сту карбон -льних похадних i SH-груп протеïШв шкросомно1 фракци печшки порiвшяно з показниками коштрольноï' групи шурiв (див. рис. 3 та 4). Стабшзащя окислювальноï' мо-дифшаци протеМв за ди ю-3 ПНЖК може бути наслад-ком стабiлiзацiï' мембран ЕПР та пржичення утворення вшьних радикалв клпинними генераторами (Kukoba et al., 2005).
Повна вадсутнють у рацон шурiв ПНЖК викликае тдвищення в 1,4 раза протешових карбоншьних похад-них (див. рис. 3) i зниження в 1,8 раза сульфпдрильних груп протеМв (див. рис. 4) у мшросомнш фракци печшки шур1в пор1вняно з показниками кошгрольноï' групи тварин на 28-му добу експерименту. Iмовiрно, нестача в рацон ПНЖК зумовлюе дестабшзацш та дисфункцш мембран ЕПР не т льки за рахунок зм ни жирнокислот-ного складу мембран, а i за рахунок змни 1х фiзико-хiмiчних властивостей - мшров'язкосл, текучосп, мембранного потенщалу. Вказан змни мембран викличуть iшгенсифiкацiю окислення протеМв, а це, у свою чергу, - змшу активностей мембрашозв'язаших ензимв (Marchenko and Ketsa, 2012).
Висновки
ю-6 ПНЖК н ц юють процеси в льнорадикального окислення лМд1в i протеМв мiкросомноï фракци печн-ки шур в, шо виражаеться у п двишенн р вня первинних i вторинних продукпв ПОЛ, протешових карбоншьних похщних i зниженнi вмкту SH-груп протеМв. Збагачен-ня рацюну шур1в ю-3 ПНЖК щдвишуе стшисть лМдв i мембрашозв'язаших протеМв мiкросомноï фракци печь нки шур в до в льнорадикального окислення.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
Bazan, N.G., Musto, A.E., Knott, E.J., 2011. Endogenous signaling by omega-3 docosahexaenoic acid-derived mediators sustains homeostatic synaptic and circuitry integrity. Mol. Neurobiol. 44, 216-222. Bryzgina, T.M., Aleksyuk, L.I., Martinova, T.V., Sukhina, V.S., Alexeyeva, I.N., 2001. Vplyv blokatoriv cyklooksy-genaznogo ta lipooksygenaznogo shljahiv metabolizmu ara-hidonovoi' kysloty na imunnu vidpovid', aktyvnist' monooksygenaznoi' systemy i perekysnogo okyslennja lipidiv u selezinci ta pechinci myshej [The effects of inhibitors of cyclooxygenase and lypoxygenase pathways of oxidation of arachidonic acid on the immune response, and the activity of monooxygenase system and lipid peroxidation in mice]. Physiol. J. 47, 46-52 (in Ukrainian). Chernyavsky, P.V., Datsenko, Z.M., Moiseyeva, L.G., Kanivets, N.V., Kozulina, O.P., Boroda, A.M., Abakumova, O.S., 2006. Reguljacija vnutrishn'oklitynnogo obminu lipidiv preparatom ю-3-fosfolipidiv iz mors'kyh organizmiv pry deficyti esenci-jnyh zhyrnyh kyslot u shhuriv [Regulation of intracellular lipid metabolism by the preparation of ю-3 phospholipids from marine organisms under deficit of essential fatty acid in rats]. Ukr. Biochem. J. 78, 101-114 (in Ukrainian). Feillet-Coudray, C., Aoun, M., Fouret, G., Bonafos, B., Ramos, J., Casas, F., Cristol, J.P., Coudray, C., 2013. Effects of
27
24
21
18
15
12
1-6 ПНЖК
1-3 ПНЖК
long-term administration of saturated and n-3 fatty acid-rich diets on lipid utilization and oxidative stress in rat liver and muscle tissues. Br. J. Nutr. 110(10), 1789-1802.
Gavrilov, V.B., Gavrilova, A.R., Mazhul, L.M., 1987. Analyz metodov opredelenyja produktov perekysnogo okyslenyja lypydov v syvorotke krovi po testu s tyobarbyturovoj kys-lotoj [Analysis of the procedures for estimation of lipid peroxidation products using thiobarbituric acid test]. Quest. Med. Chem. 33, 118-122 (in Russian).
Gillies, P.J., Bhatia, S.K., Belcher, L.A., Hannon, D.B., Thompson, J.T., Heuvel, J.P.V., 2012. Regulation of inflammatory and lipid metabolism genes by eicosapentaenoic acid-rich oil. J. Lipid Res. 53, 1679-1689.
Guillou, H., Zadravec, D., Martin, P.G., Jacobsson, A., 2010. The key roles of elongases and desaturases in mammalian fatty acid metabolism: Insights from transgenic mice. Prog. Lipid Res. 49, 186-199.
Hardman, W.E., Munoz, J. Jr, Cameron, I.L., 2002. Role of lipid peroxidation and antioxidant enzymes in omega-3 fatty acids induced suppression of breast cancer xenograft growth in mice. Cancer Cell Int. 2, 10-19.
Jump, D.B., Depner, C.M., Tripathy, S., 2012. Omega-3 fatty acid supplementation and cardiovascular disease. J. Lipid Res. 53, 2525-2545.
Kukoba, T., Shysh, A., Moibenko, A.A., Kotsjuruba, A., Khar-chenko, O., 2005. Vplyv ю-3 polinenasychenyh zhyrnyh kyslot na perekysne okyslennja lipidiv [The effects of omega-3 polyunsaturated fatty acids on lipid peroxidation]. Physiol. J. 51, 26-32 (in Ukrainian).
Lawson, J.A.., Kim, S., Powell, W.S., FitzGerald, G.A., Rokach, J., 2006. Oxidized derivatives of ю-3 fatty acids: Identification of IPF3a-VI in human urine. J. Lipid Res. 47, 2515-2524.
Lee, L.K., Shahar, S., Rajab, N., Yusoff, N.A.M., Jamal, R.A., Then, S.M., 2013. The role of long chain omega-3 polyusaturated fatty acids in reducing lipid peroxidation among elderly patients with mild cognitive impairment: A case-control study. J. Nutr. Biochem. 24, 803-808.
Liu, X., Xue, Y., Liu, C., Lou, Q., Wang, J., Yanagita, T., Xue, C., Wang, Y., 2013. Eicosapentaenoic acid-enriched phos-pholipid ameliorates insulin resistance and lipid metabolism in diet-induced-obese mice. Lipids Health Dis. 12, 109-119.
Marchenko, M.M., Ketsa, O.V., 2012. Functional activity of the NADH-dependent reductase system in liver and Guerin's carcinoma microsomal fraction in rats exposed to preliminary irradiation. Biochem. (Mosc.) 6B, 321-327.
Marchenko, М.М., Ketsa, O.V., 2012. Generacija superoksydnogo radykala komponentamy monooksygenaznoi' systemy pechinky poperedn'o oprominenyh shhuriv-puhlynonosii'v [Generation of superoxide anion-radical in the liver monooxy-genase system of preliminary radiation-exposed tumor-bearing rats]. Ukr. Biochem. J. 84, 95-102 (in Ukrainian).
Mitic-Oka, J., Simic, T., Pljesa, M., Stupar, N., Turkovic, S., 2001. Oxidative modification of plasma proteins in different stages of chronic renal failure. Med. Biol. 8, 1-5.
Murphy, M.E., Kehrer, J.P., 1989. Oxidation state of tissue thiol groups and content of protein carbonyl groups in chickens with inherited muscular dystrophy. Biochem. J. 260, 359-364.
Murthy, M., Hamilton, J., Greiner, R.S., Moriguchi, T., Salem, N., Kim, H.-Y., 2002. Differential effects of ю-3 fatty acid deficiency on phospholipids molecular species composition in the rat hippocampus. J. Lipid Res. 43, 611-617.
Reeves, P.G., Nielsen, F.H., Fahey, G.C., 1993. AIN-93 purified diets for laboratory rodents: final report of the American Institute of Nutrition Ad Hoc writing committee on the reformulation of the AIN-76A rodent diet. J. Nutr. 123, 19391951.
Roberts, L.J., Milne, G.L., 2009. Isoprostanes. J. Lipid Res. 50, 219-223.
Serhiyenko, V.A., Serhiyenko, A.A., Efimov, A.S., 2011. Dov-golancjugovi ю-3 polunenasycheni zhyrni kysloty: Sercevo-sudynni zahvorjuvannja i cukrovyj diabet [Long-chain ю-3 polyunsaturated fatty acids: Cardiovascular diseases and type 2 diabetes mellitus]. J. NAMN Ukr. 17, 353-367 (in Ukrainian).
Simopoulos, A.P., 2006. Evolutionary aspects of diet, the omega-6/omega-3 ratio and genetic variation: Nutritional implications for chronic diseases. Biomed. Pharmacother. 60, 502-507.
Simopoulos, A.P., 2008. The importance of the omega-6/omega-3 fatty acid ratio in cardiovascular disease and other chronic disease. Exp. Biol. Med. (Maywood) 233, 674-688.
Tanito, M., Brush, R.S., Elliott, M.H., Wicker, L.D., Henry, K.R., Anderson, R.E., 2009. High levels of retinal membrane docosahexaenoic acid increase susceptibility to stress-induced degeneration. J. Lipid Res. 53, 807-819.
Volchegorsky, I.A., Nalimov, A.G., Yarovinsky, B.G., Lifshitz, R.I., 1989. Sopostavlenie razlichnyh podhodov k opredeleniju produktov perekisnogo okislenija lipidov v geptan-izopropanol'nyh jekstraktah krovi [Different means of lipid peroxidation products estimation in heptane-isopropanol extracts of blood]. Quest. Med. Chem. 35, 127-131 (in Russian).
Wertz, P.W., 2009. Essential fatty acids and dietary stress. Toxycol. Ind. Health. 25, 279-283.
Wu, J.H., Lemaitre, R.N., Imamura, F., King, I.B., Song, X., Spiegelman, D., Siscovick, D.S., Mozaffarian, D., 2011. Fatty acids in the de novo lipogenesis pathway and risk of coronary heart disease: The cardiovascular health study. Am. J. Clin. Nutr. 94, 431-438.
Yumino, K., Kawakami, I., Tamura, M., Hayashi, T., Nakamura, M., 2002. Paraquat- and diquat-induced oxygen radical generation and lipid peroxidation in rat brain microsomes. J. Biochem. 131, 565-570.
Zaytseva, O.V., Shardenko, S.G., 2012. Modyfikacija spektro-fotometrychnogo metodu vyznachennja karbonil'nyh grup protei'niv. [Modification of spectrophotometric method of determination of protein carbonyl groups]. Ukr. Biochem. J. 84, 112-116 (in Ukrainian).
Надшшла до редколегп 18.02.2014
