CC BY
26
УДК 636.32/.38:631.1
Бшкевич В. Я., к.вет.н., доцент © Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна Яценко I. В., д.вет.н., професор, академк АН ВО Украши
Харювська державна зооеетеринарна академ1я, м. Харюв, Украгна
В1ВЧАРСТВО УКРА1НИ: ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦ11 ФУНКЦЮНУВАННЯ
ГАЛУ31
У статт1 висв1тлено проблеми в1вчарства, зокрема селекц1йно-плем1нног роботи з в1вцями цигайсъког, аскамйсъког м'ясововновог з кросбредною вовною, аскамйсъког тонкорунног, прекосу, украгнсъког ¿¡рсъкокарпатсъког, смушкоеог та тших пор1д, технолога еиробництеа / переробки продукцп в1вчарства, еикористання генетичних та б1отехнолог1чних прийом1в селекцИ', кормоеиробництеа, год!вл! та економ1ки галуз1. Приведено анал1з осноених тенденц1й функц1онування галуз1 в1вчарства в Украш. Розглянуто сучасний стан / проблеми ринку продукцп в1вчарства, показано пр1оритетт напрями, окреслем основм шляхи еиходу його з кризи та здтснено оц1нку перспектив його розеитку. Приведено аналгтичний огляд динамгки осноених кшъюсних показниюв розеитку галуз1 в1вчарства (погол1в'я, еиробництео еоени / баранини) у господарствахуах категор1й.
Ключовг слова: в1вчарство, економ1чний стан, порода, погол1в'я,вовна, баранина, перспектиеирозеитку.
УДК 636.32/.38:631.1
Бинкевич В. Я., к.вет.н., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов Яценко И. В., д.вет.н., профессор, академик АН ВО Украины Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
ОВЦЕВОДСТВО УКРАИНЫ: ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОТРАСЛИ
В статье отражены проблемы овцеводства, в частности селекционно-племенной работы с овцами цигайской, асканийской мясошерстной с кроссбредной шерстью, асканийской тонкорунной, прекос, украинской горнокарпатской, смушковой и других пород, технологии производства и переработки продукции овцеводства, использование генетических и биотехнологических приемов селекции, кормопроизводства, кормления и экономики отрасли. Проведен анализ основных тенденций функционирования отрасли овцеводства в Украине. Рассмотрены современное состояние и проблемы рынка продукции овцеводства, показано приоритетные направления, очерчены основные пути выхода его из кризиса и осуществлена оценка перспектив его развития. Приведены аналитический обзор динамики основных количественных показателей развития отрасли овцеводства (поголовье, производство шерсти и баранины) в хозяйствах всех категорий.
Ключевые слова: овцеводство, экономическое положение, порода, поголовье, шерсть, баранина, перспективы развития.
© Бшкевич В. Я., Яценко I. В., 2015
212
UDC 636.32/.38:631.1
Binkevych V., d.vet.s, Associate Professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S. Z. Hzhytskiy, Lviv
Yatsenko I., d.vet.s., Professor, Academician of Higher Education of Ukraine, Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv
SHEEP BREEDING IN UKRAINE:MAJOR TRENDS OF INDUSTRY ACTIVITY
The article reflects the problems of sheep breeding in particular breeding work with sheep Tsigal, Ascanian meat-wool with crossbred wool Ascanian thinwool, prekos, Ukrainian mountain, astrakhan and other species, technology production and processing of sheep, the use of genetic and biotechnological methods of plant breeding, feed production ^ feeding industry and the economy. Article deals with major trends of activity of sheep breeding industry in Ukraine. We learned the modern problems and market products of sheep breeding and researched the main directions, the article shows the priority areas outlined key ways out of the crisis and it assesses the prospects for its development. We made analytical survey of basic quantitative indicators of industry sheep (cattle, sheep and wool production) in all categories of farms.
Key words: sheep, economic status, breed, livestock, wool, lamb prospects.
Актуальшсть проблеми. В1вчарство - едина галузь тваринництва, вщ яко! отримують р1зноманггну продукщю з цшющими властивостями: д1етичну ягнятину, молоко для виготовлення делшатесних твердих сир1в та бринзи, а також незамшну сировину для текстильно! промисловосп: вовну, овчину, смушки та шюри, вироби, яю за гшешчними властивостями не мають аналопв, та сприяють збереженню здоров'я i продовженню життя людини. Таю вироби е профшактикою онкозахворювань, алергп, невралгп, лейкемп та шших хвороб.
У свт нараховуеться понад 500 порщ i 200 внутршньо-породних тишв овець р1зних напрям1в продуктивности Проте бшьшють порщ спещал1зовано на виробництв1 двох основних вид1в продукцп - вовни i м'яса. В1вчарство загалом розвиваеться вже впродовж 10 тис. роюв, а тонкорунне - 5 тис. роюв. Месопотам1я (сучасний 1рак) е батьювщиною початкових форм меринос1в. У цьому perioHi на заход1 Мало! A3ii та на Балканах майже одночасно з тонкорунним формуеться тип нап1втонкорунних овець, який за подальшого тривалого вдосконалення набув сучасного стану i визначення давньо! культурно! породи - цигайсько!. В Украшу цигайсью в1вц1 потрапили у 19 ст. з Eonrapi! та Румунп. В1д початкових вар1ант1в тонкорунних овець давньо! Месопотам1! залишилися в окремих perioHax значно модиф1кован1 за типом вовнового покриву породи: апулшська (1тал1я) та ¿меретинська, або колх1дська (Груз1я). Сучасне тонкорунне (мериносове) в1вчарство бере св1й початок з IcnaHi! та нараховуе близько 2 тис. роюв [3].
В процес1 розвитку культури в1вчарства була створена галузь з багатим генофондом. Впчизняний генофонд складаеться з р1зних за напрямом продуктивност1 пор1д i титв овець, зокрема: тонкорунн1 - асканшська тонкорунна з тавр1йським внутр1шньо породним типом; прекос з закарпатським та харювськими типами, HaniBTOHKopyHHi (цигайська з приазовським та кримським типом, асканшська м'ясо-вовнова з кросбредним, чорноголовим, одеським, буковинським та дн1пропетровським типами); смушков! (каракульська, сокольська породи та асканшський тип багатопл1дного каракулю); грубо bobhobI (укра!нська г1рськокарпатськапорода) [8, 9, 10].
213
Ниш створення нових порщ, титв \ лшш овець, пристосованих до р1зних природньо-ктматичних умов нашо! краши, розробка сучасних прогресивних технологш виробництва \ переробки продукцп в1вчарства зумовлюеться сощально-економ1чними умовами розвитку суспшьства, р1внем фундаментальних теоретичних знань, усшхами галузево! науки \ ефектившстю використання наукових досягнень у виробницта [11, 12, 15].
Завдяки ушкальним бюлопчним та господарсько-корисним особливостям овець вщбулося !х розиовсюдження практично на усш земнш кул1, в тому числ1 пустелях та прських мюцевостях, а у багатьох крашах свпу ця галузь займае провщне мюце серед шших галузей продуктивного тваринництва. Однак, за останш 15 роюв чисельнють погол1в'я овець в усьому свт зменшилася майже на 140 млн. або на 11,6 %. Але найбшьших втрат зазнало в1вчарство кра1н СНД. Загальна кшькють погол1в'я за 1991-2001 рр. зменшилася на 86,3 млн. або 63 %. Украша у цьому списку не е винятком. У 2001 р. в держав! з 8,4 млн. залишилося близько 1 млн. гол1в або 11,9 % його наявносп в 1991 р., з подальшим зниженням. Хоча, починаючи з 2005 р. спостер1гаеться незначне щор1чне збшьшення. На початок 2009 р. чисельнють погол1в'я овець в Украш становила понад 1 млн. [6, 13,19, 22].
В 1990-2011 рр. вщбулися суттев1 змши в розмщенш погол1в'я овець по регюнах. Знизилася кшькють овець у зош Люостепу, зросла у зош Степу, на Полюс^ особливо в Карпатах. Збшьшився р1вень концентрацп погол1в'я в Криму, Одеськш, Закарпатськш \ Донецькш областях, на яю ниш припадае близько 70% погол1в'я овець 1 юз, що утримуеться в ус1х категор1ях господарств. В цих регюнах було допущено менший спад погол1в'я на сшьськогосподарських шдприемствах, а в господарствах населения вщбувався прирют погол1в'я [1, 4].
В1вчарство юторично було невщ'емною частиною нацюнального господарства Украши. Проте складна сощально-економ1чна ситуащя та глибою кризов! явища в сшьському господарств! позначилися 1 на його розвитку. Починаючи з 1990 року галузь в1вчарства почала занепадати, що виявляеться у зниженш погол1в'я 1 продуктивное^ тварин, значному зменшенш виробництва продукцп. Серед причин занепаду галуз1 - вщмша державного замовлення на вовну та шшу в1вчарську продукщю, вщсутнють у товаровиробниюв защкавленосп у веденш в1вчарства через необдуману цшову пол1тику та збитковють галуз1. В1вчарство докоршно зруйноване внаслщок вщсутносп ринку його продукцп. Проте св1това та впчизняна практика свщчить, що об'ективних причин для недооцшки ще! галуз1 не юнуе [2, 16].
Таблиця 1
Чисельшсть погол1в'я овець у р1зних категор1ях господарств на початок року
Показник Роки
1991 2001 2012
тис. гол1в % тис.гол1в % тис.гол1в %
Всього погол1в'я, в т.ч. 7896,2 100,0 963,1 100 1093,2 100,0
сшьгоспшдприемства 7164,1 90,7 412,4 42,8 285,8 26,2
господарства населения 732,1 9,3 550,7 57,2 807,4 73,9
Окр1м того, дана галузь була найбшьш усуспшьненою (95 % И фонд1в знаходилося у державному сектор!) \ мала значно бшьшу державну шдтримку, шж шш1 галуз1 тваринництва та була зор1ентована на виробництво вовни, а таю продукти, як м'ясо, молоко, сир, бринза мали незначний попит \ задовольняли
214
потреби лише населения тих регюшв, де традицшно його споживали - Крим, Одеська область та Карпатський регюн [6, 8, 22].
Сучасний стан в1вчарства обумовлений, перш за все, стр1мким зниженням щн на вовну, що зменшило защкавлешсть виробниюв у И виробництвг Адже увесь час галузь, И технология, економ1чш важел1, ментал1тет працюючих були зор1ентоваш на виробництво саме ще! продукцп. За р1зних причин галузь не було спрямовано на бшьш ефективний шлях розвитку 1 в результат! р1вень 11 збитковосп в останш роки становить 72,0-73,0%. Вихщ приплоду, який е основою формування економ1чно! ефективносп галуз1, становить 75-80 ягнят на 100 в1вцематок. За останш 20 роюв в1вчарство перетворилося в др1бнотоварне 1 майже 72 % погол1в'я утримуеться у господарствах населения. Середня чисельнють овець у с.-г. шдприемствах становить 297 гол1в (табл. 1). Р1вень споживання баранини складае 25 % вщ норми МОЗ, потреба у вовш задовольняеться лише на 10 % (табл. 2) [17].
Таблиця 2
Показник Р1вень споживання на одну особу за р1к, кг
норматив МОЗ факт до нормативу
+/- %
Баранина 1,0 0,25 -0,75 25,0
Вовна 1,0 0,1 - 0,9 10,0
Дефщит продукцп в1вчарства становить: баранини - 37,4 тис. Т., вовни - 41,1 тис. Т. (табл. 3).
Таблиця 3
Показник Фактичне виробництво Потреба зпдно норматив1в МОЗ Дефщит до норми споживання
сшьгоспшд-приемства господарства населения всього
Баранина 1890 5175 7650 45000 37350
Вовна 647 3230 3877 45000 41123
Враховуючи дане положения галуз1, р1вень споживання баранини украшцями складае 17 % в1д норми МОЗ, потреба у вовш задовольняеться лише на 8 %. Дефщит продукцп в1вчарства становить: баранини - 37,4 тис.т., вовни - 41,3 тис. т. В той же час, потенщал галуз1 використовуеться не повшстю, зокрема за в1дтворенням - на 69 %, виробництвом баранини - на 62 %, середньодобов1 прироста можуть бути б1льшими м1н1мально на 35 %. 3 урахуванням сощально-економ1чно! ситуац1! в Укра!н1 та динамши темп1в розвитку галуз1 прогнозуеться зростання наступних основних показник1в: погол1в'я овець в ус1х категор1ях господарств з 1066 тис. гол1в у 2013 р. до 1620 тис. гол. у 2020 р., в. т. ч. у сшьськогосподарських шдприемствах - до 620 тис. гол1в; виробництво баранини (у забшнш мас1): з 18,5 тис. тон - у 2013р. до 33,1 тис. т. у 2020 р.; виробництво вовни у 2020 р. - до 5,8 тис. тон, проти 3,7 тис. тон у 2013 р.; виробництво молока - з 4,9 у 2012р. до 8,6 тис. тон у 2020 рощ [17].
Для отримання зазначених обсяпв виробництва будуть використаш генетичш ресурси семи основних впчизняних пор1д та 16 внутршньопородних тип1в, в тому числк цигайсько! - 542 тис. гол., асканшсько! м'ясововново! з кросбредною вовною - 105 тис., асканшсько! тонкорунно! - 110 тис., прекосу - 112 тис., украшсько! прськокарпатсько! - 113 тис., смушково! - 35,5 тис., шших пор^д - 20,0 тис. в. т. ч.
215
в1вщ м'ясних порщ - ол1бс, тексель, шарове, мершоландшафт - 1,7 тис. помюих -25,0 тис. гол1в [5].
В1вчарство сприяе шдвищенню ефективност! використання сшьськогосподарських упдь, особливо у посушливих степових та прських районах. В1вщ - пасовищш тварини, пор1вняно невибаглив! до умов утримання. Вони можуть досить ефективно використовувати малопродуктивш природш упддя та найдешевш! груб! \ соковш! корми. Таким чином забезпечуеться висока оплата корму, а виробнич! витрати на утримання овець пор1вняно невелик! [20].
В!вщ серед сшьськогосподарських тварин потребують для год1вл1 найменшо! частки концентрованих корм1в \ характеризуються найвищою ефектившстю використання вс1х !х вид1в, особливо пасовищних. Ниш в сшьськогосподарських шдприемствах та у населения утримуеться близько 3 млн. га природних пасовищ 1
1.6 млн. га сшожатей, яю здатш навпъ за мшмально! врожайносп 30-50 ц/га зелено! маси та 10 ц/га сша повн!стю забезпечити кормами 6-9 млн. гол!в овець. Щодо ефективного використання втрат зерна у процес! його збирання (за шдрахунками фах!вц!в становлять 19-24 % або 10-11 млн. т.), жоден вид тварин не здатен конкурувати з в!вцями [2].
В Укра!ш овець розводять в ус!х природньо - економ!чних зонах. Основне !х погол!в'я зосереджено в Степов!й зон!. За породним складом тонкорунш в!вщ аскан!йсько! породи та прекос становлять 34,6 %, нашвтонкорунш - цигайська -25 % та украшсью м'ясо-вовнов! з кросбредною вовною - 2,5 %, грубо вовнов! -
3.7 %, каракульсью та сушков! - 5,7 % [14].
В нишшшх умовах господарювання галузь в!вчарства може бути одн!ею з перспективних для в!дновлення та !! розвитку з позиц!й п!двищення ефективного використання земл!, р!вня зайнятост! населения, забезпечення нац!онального сектору переробно! та легко! промисловосп сировиною з ц!лющими властивостями (вовна, баранина, бринза). Кр!м того, вщновлення галуз! дало б можливють Укра!н! стати експортером м'яса баранини на Свропейський та Близькосх!дний ринки, дефщит яких становить близько 300 тис. тон. Ось чому постае питания зм!нити стратег!ю ведения в!вчарства, зосередивши !! на пр!оритетност! шдвищення економ!чно! ефективност! галуз! в господарствах р!зних форм господарювання. Особлив!стю змш сучасного в!вчарства е р!ст економ!чно! ефективност! виробництва баранини, молока, на як! в структур! вартосп продукцп в!вчарства припадае 75-80 % [7].
Практика показуе, що нин! вггчизняне плем!нне в!вчарство, перебуваючи у кризовому стан!, не втратило сво! продуктивш ц!нност!, ! нав!ть перевищило !х пор!вняно з! стандартами завдяки високому науковому забезпеченню селекц!!. Наприклад так! породи та типи, як прськокарпатська, тавр!йський тип аскан!йсько! тонкорунно! породи настриги вовни та жива вага овець перевищують стандарта вщповщно на 13,9-37,7 %. Новостворена аскан!йська м'ясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною не мае аналопв у свт за живою вагою, настригами та яюстю вовни [18, 23].
В умовах сучасного свггового та вггчизняного ринк!в перспективним напрямом розвитку галуз! визначено виробництво ягнятини, баранини та молочних продукт!в з! збереженням яюсних характеристик вовново!, смушково! та хутрово! сировини. Нин! оптимальною продукц!ею е ягнятина ! баранина, попит на яку постшно зростае, а також продукц!я, вироблена з молока, що е основним джерелом фшансових надходжень. Основною особлив!стю овець м'ясного напряму продуктивност! е !х винятково висока скоросп!л!сть. Вони швидко ростуть !
216
розвиваються, рашше набувають статево! зршосп та кондицш господарського використання. Цим в1вцям притаманний особливий тип конституцп та обмшу речовин. Здатнють давати бшьш1 прироста живо! маси у молодому вщ1 поеднуеться з ефективиим використаииям поживиих речовин, штенсивним !х вщкладенням в оргашзм11, як наслщок, меншою загальною витратою корму на одиницю продукцп. Розмщення в Украш порщ овець м'ясного напряму продуктивное^ повинно базуватися на еколопчних, природшх та етшчних факторах, а також ефективному використанш бюлопчних особливостей тварин. У зв'язку з цим цшком лопчно, що ареалом м'ясного в1вчарства повинш бути регюни з пом1рним кл1матом, яю найменше страждають вщ посухи та мають бшьшу продуктивнють природшх пасовищ [5].
Анал1з таблиц! 4 та 5 засвщчуе негативш аспекта результативное^ д1яльносп сшьськогосподарських шдприемств - виробниюв продукцп в1вчарства. Погол1в'я овець та юз в господарствах ус1х категорш пор1внюючи, з 1990 роком зменшилося у 2000 р. в 4,5 та у 2013 - в 4,9 рази; вщповщно погол1в'я овець зменшилося аналопчно в 8,2 та 7,4 рази. Виробництво баранини в господарствах ус1х категорш пор1внюючи з 1990 роком, зменшилося у 2000 р. в 2,7 та у 2013 в 2,4 рази; вовни аналопчно у 8,8 та 8,5 рази (табл. 4, 5) [21].
Таблиця 4
Погол1в'я овець та к1з за категор1ями господарств (тис. гол1в на кшець року)
Вид тварин Роки
1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Господарства уах категорш
В1вщ, кози 8419 4099 1875 1630 1679 1727 1833 1732 1739 1738 1735
В.т.ч. в1вщ 7896 3209 963 872 1034 1096 1197 1101 1093 1073 1067
Сшьськогосподарсьш шдприемства
В1вщ, кози 7166 2424 413 271 301 300 316 299 290 265 248
В.т.ч. в1вщ 7164 2420 412 269 298 298 313 295 286 260 244
У тому числ1 фермерсью господарства
В1вщ, кози 0 20 6 33 54 56 60 58 63 62 59
В.т.ч. в1вщ 0 17 6 33 54 56 59 56 61 59 57
Господарства населения
В1вщта кози 1253 1675 1462 1359 1378 1427 1517 1433 1449 1473 1487
В.т.ч. в1вщ 732 789 551 603 736 798 884 806 807 813 823
Середнш р1чний настриг вовни вщ одше! в1вщ в господарствах ус1х категорш в пор1внянш з 1990 роком, зменшився у 2000р. на 11,8 та у 2013 на 5,9 %. Зниження продуктивное^ по настригу вовни евщчить про неспроможнють особливо сшьськогосподарських шдприемств конкурувати на даному ринку продукцп. Середня вага голови овець \ юз, яка продана переробним пщприемствам в пор1внянш з 1990 роком збшьшилася на 11,1 та 22,2 % (табл. 4, 5) [21].
217
Таблиця 5
Виробництво основних вид1в продукцп' в1вчарства за категор1ями господарств
Вид продукцп Роки
1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Господарства уах категорш
Баранина, козлятина (заб.вага, тис.т.) 46 40 17 16 15 17 18 21 20 20 19
Вовна, т. 29804 13926 3400 3195 3449 3755 4111 4192 3877 3724 3520
Сшьськогосподарсьш п1дприемства
Вовна, т 26466 9733 1311 692 751 809 840 710 647 556 470
У тому числ1 фермерськ1 господарства
Вовна, т 0 68 9 71 96 129 144 128 119 126 99
Господарства населения
Вовна,т 3338 4193 2089 2503 2698 2946 3271 3482 3230 3168 3050
Таблиця 6
Середнш р1чний настриг вовни вщ одтеТ в1вщ (кг)._
Вид продукцп Роки
1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Господарства уах категорш
Настриг вовни, кг 3,4 2,9 3,0 3,5 3,6 3,5 3,6 3,4 3,4 3,3 3,2
Сшьськогосподарсьш шдприемства
Настриг вовни, кг 3,4 2,5 2,4 2,6 2,7 2,7 2,8 2,3 2,2 1,9 1,8
Господарства населения
Настриг вовни, кг 4,2 4,2 3,8 3,8 4,0 3,8 3,9 3,8 3,8 3,8 3,6
Таблиця 7
Середня вага голови овець 1 к1з,яка продана иереробним пщприемствам (кг)
Вид тварин Роки
1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Господарства уах категорш
В1вщ \ кози 36 34 40 44 50 50 50 47 45 45 44
Сшьськогосподарсьш шдприемства
В1вщ \ кози 36 34 35 40 50 43 45 47 45 43 41
Господарства населения
В1вщ \ кози 38 41 42 44 51 53 59 48 45 51 52
Кр1м того, вщновлення державно! шдтримки племшного в1вчарства, що дозволить шдвищити яюсний р1вень племшно! бази, здешевити продукщю. Без державно! шдтримки, в умовах конкуренцп на ринку продукцп, вироблено! в крашах, яю надають субсидп, в1вчарство не може юнувати. Для прикладу 30 кра1н -члешв Орган1зац1! економ1чного сшвроб1тництва та розвитку (ОЕСР) на шдтримку с1льського господарства витрачають, за р1зними оц1нками в1д 280 до 300млрд.долар1в, в. т. ч. на продукщю в1вчарства - 5,6-6,0 млрд [5].
218
Висновки. Наявш тенденцп функцюнування галуз1 в1вчарства знаходяться й дал1 у кризовому сташ, який обумовлений як факторами св1тового масштабу, так \ внутршшми сощально-економ1чними умовами та потребуе здшснення низки оргашзацшно-економ1чних заход1в для И вщродження. Оскшьки в1вчарство -винятково важлива галузь тваринництва, що забезпечуе продуктами та незамшною сировиною, то И вщродження мае особливе значения, яке неможливе без державно! пщтримки 1 вдосконалення управлшня та оргашзацп виробництва у шдприемствах
- виробниках в1вчарсько1 продукцп. Збшьшення обсяпв виробництва вовни та баранини можливе через дотримання науково-обгрунтованих норм год1вл1, створення культурних пасовищ для овець, покращення умов утримання та правильне розмщення 1 використання порщ овець стосовно окремих зон та регюшв краши завдяки вдосконаленню юнуючих порщ, виведенню нових порщ 1 тишв з м'ясною продуктивнютю, що переважае у свт, а також оргашзацп 1 вирощуванню високоякюного молодняка для ремонту стада 1 виробництва делшатесно! продукцп
- ягнятини та молодо! баранини з метою вщновлення потенц1алу галуз1 та забезпечення населения продуктами харчування, а крашу - стабшьними м1жнародними позищями.
Л1тература
1. Аграрний сектор Украши (стан 1 перспективи розвитку) / За ред. Зубця М. В., Саблука П. Т., Федорова М. М. та ¿н. - К.: ННЦ1АЕ, 2011. - С. 266280.
2. Батюк Б. Б. Ефектившсть в1вчарства й коз1вництва в сшьськогосподарських шдприемствах: теор1я, методолог1я, практика: Монограф1я / Б. Б. Батюк, Р. М. Мин1в, М. Л. Диндин. - Льв1в, 2014. - 226 с.
3. Беженар I. М. Сучасний стан орган1зац1! виробництва продукцп в1вчарства у св1т1 // Аспекти прогнозування економ1чного та сощального розвитку кра!н: Зб1рник наукових праць з актуальних проблем економ1чних наук. -Дн1пропетровськ: «Гельветика», 2013. - Ч. 1. - С. 13-24.
4. Вдовиченко В. В1вчарство Украши на злам1 тисячол1ть / В. Вдовиченко, П. Жарук, В. 1овенко, Л. Жарук // Тваринництво. - 2012. - № 8. - С. 7-10.
5. Вдовиченко Ю. В. Св1тов1 тенденц1! та стан в1вчарства на сучасному еташ трансформування економ1чних в1дносин в Украш / Ю. В. Вдовиченко // В1вчарство: М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка: «ПИЕЛ», 2014. - Вип. 37. - С. 2-11.
6. 1овенко В. М. В1вчарство Укра!ни / В. М. 1овенко, О. Г. Польська та н. За ред. В. П. Бурката. - К.: Аграрна наука, 2006. - 614с.
7. Диндин М. Л. Перспективи розвитку в1вчарства у сшьськогосподарських шдприемствах захщних областей Украши / М. Л. Диндин // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23. - С. 202-206.
8. Вороненко В. I. Довщник з в1вчарства / В. I. Вороненко, В. М. 1овенко, П. I. Польська [ та ш.]. - Нова Каховка: «ПИЕЛ», 2008. - С. 113-115.
9. Жарук Л. В. Умови адаптацп галуз1 в1вчарства до ринкового середовища / Л. В. Жарук // Науковий вюник. - «Аскашя - Нова», 2008. - Вип. 1. -С. 241-242.
10. Иовенко В. Н. Генофонд овец и свиней юга Украины по имуногенетических маркерам / В. Н. Иовенко, В. В. Герасыменко, А. Г. Плахотников. - Новая Каховка: «ПИЕЛ», 2007. - С. 66-67.
11. Лукша Г. I. Стан та проблеми розвитку в1вчарства в Украш / Г. I. Лукша // Економка АПК. - 2005. - № 3. - С. 37-41.
219
12. Микитин Л. €. Стан та перспективи розвитку в1вчарства в Украш / Л. €. Микитин, В. Я. Бшкевич, О. Я. Бшик // Науковий вюник Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С. 3. Гжицького. -2013. - Т. 15, № 1, ч. 4. - С. 133-141.
13. Макар I. А. Бюлопчш та господарсько-корисш ознаки прськокарпатських овець з вовною природнього забарвлення / I. А. Макар, В. В. Гуменюк, М. В. Мартищук, Г. М. Седшо, О. О. Федьюв. - Льв1в: Афша, 2004. - 147 с.
14. Мировое производство баранины [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://marketing.rbc.ru/news-research/23/05/2012/5629983920895. Shtml.
15. Науково-техшчш розробки в галуз1 тваринництва / Пщ редак. В. I. Вороненка. - Нова Каховка: «ПИЕЛ», 2006. - С. 166-168.
16. Петровська Т. М. Динамша виробництва та реал1зацп продукцп в1вчарства / Т. М. Петровська // Економка АПК. - 2006. - № 4. - С. 48-53.
17. Програма розвитку галуз1 в1вчарства Украши на 2012-2020 pp. Вщповщ. за випуск Ю. В. Вдовиченко. - Нова Каховка «ПИЕЛ», 2013. - 60 с.
18. Польская П. И. Использование селекционных достижений в овцеводстве для формирования конкурентоспособной отрасли овцеводства / П. И. Польская // В1вчарство УААН. - К.: Аграрна наука, 1998. - Вип. 30. - С. 32-39.
19.Сухарльов В. О. В1вчарство Украши, стан та прогноз стабшзацп / В. О. Сухарльов, О. М. Гетманець // В1вчарство : М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Нова Каховка : «ПИЕЛ», 2007. - Вип. 34. - С. 77-79.
20.Смола I. I. Пщвищення ефективносп в1вчарства на шдприемствах Херсонсько1 област1 / I.I. Смола // Продуктившсть агропромислового виробництва.-2011. - № 20. - С. 112-119.
21 .Тваринництво Украши: статистичний щор1чник Укра1ни за 2013 piK / Державна служба статистики Украши. - Кшв, 2014. - С. 158-168.
22. Чокан Т. В. Стан i перспективи розвитку прськокарпатського в1вчарства / Т. В. Чокан, П. В. Стапай, В. В. Гавриляк. [Елетронний ресурс]. - Режим flOCTyny:http:// www.inenbiol .com/htb/3/87/html.
23.Штомпель M. В. Технолопя виробництва продукц11 в1вчарства : Навч. Видання / М. В. Штомпель, Б. О. Вовченко. - К. : Вища осв1та, 2005. - 343 с.
Стаття надшшла до редакци 11.05.2015
УДК 619: 614.31: 637.5: 619:616.995.122.21 Ф + 616.995.122: 636.22/.28
Бродовський В. А., здобувач © Одесъкий державный аграрный университет, м.Одеса, Украгна
ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ОЦ1НКА М'ЯСА I СУБПРОДУКТ1В ОТРИМАНИХ В1Д ЗАБОЮ ВЕЛИКО! POrATOÏ ХУДОБИ УРАЖЕНО!
ФАСЦЮЛЬОЗОМ ТА ДИКРОЦЕЛЮЗОМ
Захворювання велыког рогатог худобы на фасщолъоз i дыкроцел1оз пошырено у ecix кратах ceimy i за ттенсывтстю твазп маерег1ональный характер. Стосовно Украты бшъше высока стутнъ захворювання велико! рогатоï худобы спостериаетъся у центральному i зах1дному pezionax крагны, менша - в степовт та л1состепов1й зонах. BidHOCHO твдня Украты дант щодо ттенсывност1 твазп мало чыселъш i протыречывг.
© Бродовський В. А., 2015
220
