Л1тература
1. Гончаров А.Б. 1нвестування : навч. noci6H. [для самост. вивч. дисц.]. - Харюв : Вид. дам "1НЖЕК", 2003. - 336 с.
2. EKOHOMÍ4Ha енциклопедiя. - У 3-ох томах. - Т. 1. / редкол.: ... С.В. Мочерний (вщп. ред.) та íh. - К. : Вид. центр "Академiя", 2000. - 864 с.
3. Магомадов В.Д. Индикаторы инвестиционных процессов строительной сферы экономики и их применение в планировании развития северных регионов / В.Д. Магомадов // Вестник Московского экономического ин-та. - 2007. - № 2. - С. 72-80 (0,55 п. л.) - авт. вкл. 0,55 п. л.
4. Алексеев, Ю.П. Сощальна полггика : тдручник / Ю.П. Алексеев, А.И. Берестова, В.Н. Бобков та íh. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - М. : Изд-во "1спит", 2004. - 211 с.
5. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента / И.А. Бланк. - К. : "Ника-Центр" : Изд-во "Эльга"-Н, 2001. - Т. 1. - 531 с.; Т. 2. - 511 с.
6. Виханский О.С. Стратегическое управление : учебник [для студ. ВУЗов] / О.С. Вихан-ский. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Гардарики", 2003. - 292 с.
7. Аньшин В.М. Инновационный менеджмент : учебн. пособ. / под ред. В.М. Аньшина, А. А. Дагаева. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело", 2007. - 584 С.
8. Державна служба статистики Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua.
Колодий Ю.С. Индикативное планирование инвестиционной деятельности в строительной отрасли
Исследована система индикативного планирования в строительной отрасли. Обнаружена роль индикативного планирования в управлении развитием строительной отрасли. Проанализированы особенности развития инвестиционной деятельности строительной отрасли. Охарактеризована система показателей индикативного планирования инвестиций. Предложены индикаторы развития инвестиционной деятельности строительной отрасли, а также индикаторы предпроектного плана, индикатор ввода в действие производственных мощностей и индикатор необходимого объема инвестиций.
Ключевые слова: индикативное управление, строительная отрасль, инвестиционная деятельность, показатели развития отрасли, индикаторы.
Kolodiy Yu.S. Indicative planning of investment in the construction industry
Annotation. In the article the system of indicative planning in the construction industry is researched. Showed the role of indicative planning in managing the development of the construction industry. Analized the features of investment construction industry. Characterized scorecard indicative investment planning. Indicated an indicator of investment construction industry, as well as indicators of pre-project plan, the introduction of indicator production capacity, and the indicator required investment.
Keywords: indicative management, construction industry, investment, indicators of industry indicators.
УДК 336.221:330.567.28(477) Acnip. К.В. Кощенко' -
ПВНЗ Свропейський унтерситет, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОД1В ДОМОГОСПОДАРСТВ
Дослщжено шструменти фшансового регулювання доходiв домогосподарств та обгрунтовано вплив держави на величину 1х доходiв через мехашзм оподаткування, який зводиться до: оподаткування трудових доходiв члешв домогосподарств; оподаткування доходiв вщ шдприемницько! дiяльностi; оподаткування доходiв вщ
1 Наук. кер1вник: проф. Н.С. Прокопенко, д-р екон. наук
нансово-швестицшно! дiяльностi; оподаткування доходiв вiд операцiй з майном, що перебувае у власност членiв домогосподарства.
Ключовi слова: фшансове регулювання, податкове регулювання, доходи домо-господарств, трудовi доходи, доходи вщ шдприемницько! дiяльностi, доходи вiд нансово-швестицшно! дiяльностi, доходи вiд операцш з майном.
Постановка проблеми. Трансформацшш процеси, що вщбуваються в економщ та сощальнш сфер^ потребують врахування !х наслщюв у вшх сферах д1яльност1, зокрема i податковш. Внаслщок цих трансформацш особливо! уваги потребуе змша методiв перерозподiлу податкового навантаження мiж рiзними соцiальними групами населення. В сучасних умовах вщбуваеться розширення сфери використання фiскальних механiзмiв соцiального вирiв-нювання з метою шдвищення рiвня життя населення та його сощально! стiйкостi.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Окремi аспекти вдоско-налення податково! полiтики висвилено у працях таких вiтчизняних та зару-бiжних науковцiв: A.B. Бризгалша, A.C. Веткша, В.П. Вишневського, Л.1. Гончаренко, П.А. Кадочшкова, В.В. Курочкина, Л.П. Павлово!, М.В. Ро-мановського, Д.Г. Черника, Т.Ф. Юткшо! i iнших.
Проблемам податкового регулювання економжи загалом i окремих !! сегменлв присвячено працi таких вчених-економiстiв як: 1.В. Алексеев, О.1. Баркова, Е.В. Балацький, 1.В. Горський, М.С. Дерев'янко, Е.В. Журавсь-ка, Е.А. Коломак, A.B. Макрушин, Д.Л. Ушакова, О.П. Харитонова i iнших. Проте недостатньо уваги придшяють обгрунтуванню принципiв формування рацюнально! податково! полiтики, яка б включала елементи не тшьки фю-кального регулювання, але i саморегулювання, якi б позитивно позначалися на рiвнi фiнансового забезпечення домогосподарств.
Мета роботи полягае в дослщженш шструменпв фiнансового регулювання доходiв домогосподарств та обгрунтуванш впливу держави на величину доходiв домогосподарств через мехашзм оподаткування.
Виклад основного матер1алу. В Укра!нi державне фiнансове регулювання доходiв домогосподарств представлене низкою методiв та шструмен-тiв, серед яких найбшьш вагомий вплив мае податкове регулювання. Вплив держави на розмiр доходiв домогосподарств через мехашзм оподаткування зводиться до: оподаткування трудових доходiв члешв домогосподарств; оподаткування доходiв вiд пiдприемницько! дiяльностi; оподаткування доходiв вiд фiнансово-iнвестицiйно! дiяльностi; оподаткування доходiв вiд операцiй з майном, що перебувае у власносп члешв домогосподарства. Найбшьш за-гальним показником, що вщображае масштаби податкового фшансового регулювання доходiв домогосподарств е обсяг надходжень податку з доходiв фiзичних осiб (рис. 1).
Укра!на е дуже неоднорiдною з погляд економiчного розвитку i це засвщчують показники податкових надходжень. Як свщчать данi рис. 1, найбiльшi обсяги надходжень податку з доходiв фiзичних осiб у 2012 р. були у Донецькш та Днiпропетровськiй областях - це обласп, що характеризуются одними iз найвищих показниюв економiчного розвитку (за рiвнем ВРП на
душу населення). Аналопчно, у областях, що характеризуются найменшим показником ВРП на душу населення, - Чершвецькш та Тернопшьськш обся-ги надходжень податку з доходiв фiзичних осiб е найменшими. При цьому зазначимо, що рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значеннями досль джуваного показника е значною: надходження податку з доходiв фiзичних осiб у Донецькiй областi перевищують аналогiчний показник у Чернiвецькiй област в 23 рази (за даними 2012 р.), тодi як показник ВРП на душу населення у Чершвецькш област е меншим вщ найвищого по Укрш'ш (в Дншропет-ровськiй областi) лише у 3,2 раза.
Рис. 1. Обсяг надходжень податку з доходiв фiзичних оабу 2012р.
Враховуючи таку неоднорщшсть у соцiально-економiчному розвитку регюшв Укра!ни, вважаемо за доцшьне подальше дослiдження iнструментiв фiнансового регулювання доходiв домогосподарств проводити в розрiзi окре-мо визначених соцiально-економiчних райошв. Для цього скористаемося напрацюваннями професора О.1. Шаблiя [1], який, на вiдмiну вiд iснуючого традицiйного шдходу до видiлення економiчних районiв, сощально-еконо-мiчне районування пропонуе здiйснювати за ознакою належностi певно! те-ритори до сфери впливу одного iз шести мiст (Ки!в, Донецьк, Харюв, Дншро-петровськ, Львiв, Одеса), що е найбшьшими населеними пунктами, зазвичай, мютами-мшьйонерами, i виступають у ролi своерiдних демографiчних, урба-нiстичних, сощальних, культурних та економiчних центрiв району. Вплив такого мюта на суспшьне життя i дiяльнiсть в шших населених пунктах зумов-лений тим, що в ньому концентруеться значна кшьюсть великих промисло-вих шдприемств i культурно-освiтнiх, наукових та шших установ, вщповщно враховують не лише економiчний, але й сощальний фактор.
Оскiльки фiнансове регулювання доходiв домогосподарств мае мати чiтко виражену сощальну спрямованiсть, то використання саме такого тдходу, запропонованого О.1. Шаблiем, вважаемо найбiльш доцiльним та пра-вильним. Зазначимо, що кожен iз шести соцiально-економiчних районiв мае сво! особливостi, що впливають на формування, розподш та перерозподiл до-ходiв населення, зокрема [1]:
• для Центрального району (з центром м. Кшв) характерными особливостями е: центральне (столичне) положення iз осередком полгшчного й екон^чно-го життя кра!ни; велика кiлькiсть малих мiст i селищ мiського типу (понад 240), яю часто входять до складу агломерацш, що сформувалися навколо великих i середтх мiст; знелюднення i зменшення чисельностi населених пункта у сiльськiй мiсцевостi, що зумовлено ввдтоком населення у велию й се-реднi мiста, де концентруються промисловi пiдприемства; складна демогра-фiчна ситуацiя (особливо у Чернтвсьюй област у зв'язку iз Чорнобильсь-кою катастрофою);
• для Захiдного району (з центром м. Львш) характернi: невисокий рiвень ур-башзаци; надлишок трудових ресурсш, особливо у сiльськiй мюцевосп; ма-ятниковi жграцц, ви1зд населення на сезонт роботи на схщт терени Укра-1ни, в iншi держави;
• для Пiвнiчно-Схiдного району (з центром м. Харюв) характерна значний вiд'емний природний прирiст населення в уах областях, особливо велию темпи депопуляцп у сшьсьюй мюцевостц близькiсть до високорозвинених Центрального, Центрально--Схщного i Схiдного соцiально-економiчних райошв краши;
• для Схiдного району (з центром м. Донецьк) характерна значний вiд'емним прирiст населення, висока дитяча смертнiсть; значна вiддаленiсть вщ центру, велика протяжнiсть кордону з Роаею, вихiд до Азовського моря, близьке розмщення до металорудно1 бази краши - Придтпров'я; низька середня густота населення у сшьсьюй мiсцевостi;
• для Центрально-Сходного району (з центром м. Дншропетровськ; м. Запорш-жя вiдiграе роль другого ядра, зона впливу якого, через незначну вiддаль вiд Дншропетровська, значною мiрою збiгаеться iз зоною впливу головного мс-та) характернi: ввдсутшсть виходу до державного кордону, вимд до Азовського моря; значш демографiчнi вiдмiнностi в областях: Юровоградська нале-жить до областей з найменшою густотою населення, а Дншропетровська - до найбшьш густозаселених; бшьше половини жителш Дншропетровщини про-живае у двох мiстах: Дншропетровськ i Кривий Рiг;
• для Поденного району (з центром м. Одеса) характерна найменша середня густота населення серед усх соцiально-економiчних районв; знижена частка населення працездатного в1ку, що зумовлено переважно мiграцiйними та де-мографiчними процесами.
Групування даних про величину податку з доходiв фiзичних осiб за окремими соцiально-економiчними районами здшснено у табл. 1.
Як показали наведет в табл. 1 розрахунки, найбшьший обсяг надхо-джень вщ податку з доходiв фiзичних осiб, а також найбiльший рiвень подат-кового навантаження е у Схвдному соцiально-економiчному районi, що цш-ком закономiрно, враховуючи рiвень його еконо]шчного розвитку. Наймен-ший обсяг надходжень - у Двшчно-Схщному сощально-економшчному районi, який водночас за рiвнем податкового навантаження посiдае трете мю-це пiсля Схiдного та Центрально-схщного районiв.
Протилежна ситуацiя спостерiгаеться у Захвдному районi, де рiвень податкового навантаження е найменшим, тодi як за обсягом податкових надходжень район займае трете мюце тсля Схщного та Центрально-Схiдного (рис. 2). Така ситуащя е ознакою рiзного податкового навантаження на населення окремих регюшв кра!ни, а також неоднаково! ефективностi фшансово-го регулювання доходiв населення. Водночас виникае необхщнють у бiльш
детальному дослщженш факторiв виникнення тако! ситуацп, а також визна-чення 11 позитивних та негативних наслщюв.
Як свщчать данi табл. 2, структура надходжень вщ податку на доходи фiзичних осiб е практично однаковою для вшх соцiально-економiчних районiв та областей: основну частку у загальному обсязi надходжень займае податок, утриманий iз доходiв вiд трудово! дiяльностi (понад 90 %).
Табл. 1. Обсяги та р1вень оподаткування доход1в фЬичних ос1б в Укршт (в розрт сощально-економ1чних райотв) у 2012 р.
Сощально-економ1чний район Область Сума подат-ку з доход1в ф1зичних омб, грн. Сума податку з дохода ф1зичних оаб в розрахунку на одиницю постойного населення, грн. Сума податку з до-ход1в ф1зичних оаб в розрахунку на одиницю зайнятого населення, грн.
Центральный Чершпвська 275768900 257,32 576,08
Житомирська 309555280 243,59 557,36
Черкаська 347639400 274,28 615,73
Вшницька 598094000 368,71 849,44
Ки'вська 660808200 384,92 887,23
Всього по району 2191865780 315,43 719,21
Захщний Чершвецька 162369500 179,66 417,30
Тернотльська 209270000 194,67 467,85
Волинська 210766813 203,17 472,57
Закарпатська 237035231 189,43 440,83
Р1вненська 272517600 235,75 551,54
1вано-Франювська 292648400 212,27 527,39
Хмельницька 308007300 234,65 534,09
Льв1вська 738410700 292,73 678,00
Всього по району 2431025544 228,54 536,07
Плвшчно-Схщний Сумська 321922700 281,68 618,25
Полтавська 563847800 385,77 860,97
Харювська 952007900 349,21 776,03
Всього по району 1837778400 344,76 764,98
Схщний Луганська 781528100 346,70 769,22
Донецька 3860396800 883,94 1940,78
Всього по району 4641924900 701,04 1544,68
Центрально-Схщний Юровоградська 264269100 266,85 608,07
Запор1зька 674467400 377,81 813,89
Дншропетровська 2910749168 880,29 1887,03
Всього по району 3849485668 632,92 1371,97
Швденний Херсонська 237532700 220,32 491,18
Микола'вська 359018260 305,92 669,06
Одеська 756307500 317,72 707,36
АРК 578531600 295,86 627,82
Всього по району 1931390060 293,19 641,47
В середньому по Укрш'ш х 400,01 897,74
Джерело: Розраховано автором з використанням даних обласних рад, обласних
управлшь статистики, Державного ком1тету статистики
Сощально-економiч-ний район Область Питома вага податку з доходiв фiзичних осiб, %
Податок на доходи вщ трудово! дiяльностi Податок на доходи вщ тд-приемниць-ко! дiяль-ностс Податок на доходи вщ фь нансово-ш-вестицшно! дiяльностi Податок з доходiв вщ опера-цш з майном Iншi
Централь-ний Вiнницька 93,3 1,1 0,3 4,5 0,9
Житомирська 93,8 1,2 0,2 1,8 3,0
Кшвська 94,4 0,8 0,3 3,2 1,3
Черкаська 93,7 0,9 0,2 3,7 1,5
Черншвська 95,0 0,5 0,3 1,7 2,5
Захiдний Волинська 97,3 1,4 0,2 0,7 0,4
Закарпатська 96,1 1,4 0,3 1,5 0,7
Iвано-Франкiвська 95,7 2,1 0,3 1,7 0,2
Львiвська 96,2 0,7 0,3 2,0 0,9
Рiвненська 96,3 0,7 0,2 1,8 0,9
Тернопiльська 93,1 1,1 0,2 2,0 3,7
Хмельницька 94,7 0,7 0,4 3,3 0,9
Чернiвецька 95,0 0,8 0,4 2,7 1,2
Швденний АРК 96,0 0,6 0,3 1,9 1,2
Микола!вська 97,5 0,6 0,3 1,3 0,4
Одеська 96,0 0,7 0,3 1,9 1,1
Херсонська 94,2 1,0 0,3 1,8 2,7
Швшчно-Схiдний Полтавська 98,5 0,5 0,3 0,4 0,4
Сумська 93,7 0,6 0,4 4,4 0,9
Харювська 94,5 0,7 0,7 3,1 1,0
Схiдний Донецька 97,0 0,6 0,4 1,6 0,4
Луганська 96,6 0,7 0,3 1,7 0,7
Централь-но-Схщний Днiпропетровська 96,8 0,6 0,4 1,5 0,6
Запорiзька 94,4 0,7 0,3 3,0 1,6
Юровоградська 94,7 0,6 0,8 2,0 2,0
ний район
Питома вага податку з доходiв ф1зичних оаб, %
трудово! дiяльностi
Податок на доходи вiд
тд-приемниць-ко! дiяль-ностi
Податок на доходи вiд фi нансово-ш-вестицшно! дiяльностi
Податок з
доходiв вiд опера-цiй з майном
1нш1
Вiнницька
93,3
1.1
0,
4,5
0,9
Централь-ний
Житомирська
93,8
1,2
0,2
3,0
Кшвська
94,4
0,8
1,3
Черкаська
93,7
0,9
0,2
3,7
1,5
Чернiгiвська
95,0
0,5
1,7
2,5
Волинська
97,3
1,4
0,2
0,7
0,4
Закарпатська
96,1
14
0,3
1,5
0,7
!вано-Франк!вська
95,7
2,1
1,7
0,2
Захщний
Львiвська
96,2
0,7
0,3
2,0
0,9
Р1вненська
96,3
0,7
0,2
0,9
Тернопiльська
931
11
02
20
37
Хмельницька
94,7
0,7
0,4
0,9
Чертвецька
95,0
0,8
0,4
2,7
1,2
АРК
96,0
0,6
1,9
1,2
Швденний
Микола!вська
97,5
0,6
1,3
0,4
Одеська
96,0
0,7
0,3
19
1,1
Херсонська
94,2
1,0
2,7
Швшчно-Схiдний
Полтавська
98,5
0,5
0,3
0,4
0,4
Сумська
93,7
06
04
44
09
Харювська
94,5
07
07
31
10
Схiдний
Донецька
97,0
0,6
0,4
16
0,4
Луг
96,6
0 7
1 7
0,7
Централь-но-Схшний
Днтропетровська
96,8
0,6
0,4
1 5
0,6
Запорiзька
94 4
0 7
0 3
3 0
1 6
Юровоградська
94,7
0 6
0 8
2 0
2,0
Джерело: Розраховано автором з використанням даних ршень обласних рад
У цьому контексп видiляeться Полтавська область, де частка цього податку становить 98,5 %, вiдповiдно, найменшою з ycix областей тут е частка податку на доходи вiд тдприемницько' дiяльностi (0,5 %) та податку, ут-риманого з опeрацiй продажу та здачi в оренду рухомого та нерухомого майна (0,4 %>). Значною питомою вагою податку, утриманого з доходiв вiд трyдовоï дiяльностi члeнiв домогосподарств (понад 97 %>) характеризуються також Волинська, Миколаïвська, Донецька обласп. Найменша частка (93,5 %) - у Тeрнопiльськiй областi, яка входить у тршку областей iз найменшою кiлькiстю зайнятого населення (тсля Чeрнiвeцькоï та Кiровоградськоï областей).
Висновки. Визначальним чинником фiнансового регулювання дохо-дiв фiзичних осiб у ринковш eкономiцi е не його фюкальне значення, а соць альна спрямовашсть. На жаль, на сьогоднi умова соцiальноï спрямованостi оподаткування доходiв фiзичних осiб в Украïнi не виконуеться, що вимагае в майбутньому удосконалення такоï системи оподаткування. З огляду на визна-чальний вплив податку з доходiв фiзичних осiб, отриманого з надходжень вщ ïх трyдовоï дiяльностi, iснyе об'ективна нeобхiднiсть бшьш детального вив-чення саме ще' сфери фiнансового регулювання доходiв домогосподарств, що i буде предметом подальших дослiджeнь.
Л1тература
1. Шаблш О.1. Сощально-екож^чна географ1я Укра'ни : навч. поабн. / О.1. Шаблш та ш. / за ред. О.1. Шабл1я. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2000. - 678 с.
Кощенко К.В. Оценка налогового регулирования доходов домохо-
зяйств
Исследованы инструменты финансового регулирования доходов домохозяйств и обосновано влияние государства на размер их доходов через механизм налогообложения, который сводится к: налогообложению трудовых доходов членов домохозяйств; налогообложению доходов от предпринимательской деятельности; налогообложению доходов от финансово-инвестиционной деятельности; налогообложению доходов от операций с имуществом, которое находится в собственности членов домохозяйства.
Ключевые слова: финансовое регулирование, налоговое регулирование, доходы домохозяйств, трудовые доходы, доходы от предпринимательской деятельности, доходы от финансово-инвестиционной деятельности, доходы от операций с имуществом.
Koschenko K.V. Evaluation of the tax adjusting of profits of house-economy
In the article investigational instruments of the financial adjusting of profits of house-economy and grounded influence of the state on the size of their profits through the mechanism of taxation, which is erected to: taxation of the earned incomes of members of house-economy; taxation of profits is from entrepreneurial activity; taxation of profits from financially investment to activity; taxation of profits is from operations with property which is in the property of members of house-economy.
Keywords: financial adjusting, tax adjusting, profits of house-economy, earned incomes, profits, from entrepreneurial activity, profits from financially investment to activity, profits from operations with property.