CC BY
7УДК 795.6
Колотуха О. В. Колотуха I. О.
Оцнка ресурсного потенцалу Криму для цлей спортивного туризму
КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка, м. КиТв е-таН: okolotuh@ukr.net
АнотаЦя. Статтю присвячено досл'дженню важливо)' для вид/'в активно)' рекреац), взагалI', та спортивного туризму, зокрема, категорн ресурс/в, а саме - спортивних рекреац йно-туристських ресурс/в. Здйснено оцнку ресурсно-туристського потенцалу Криму для цлей пiшохiдного, лижного, г/'рського, велосипедного, спелеологчного та втрильного туризму, а також 1'нших вид/'в активно)' рекреац)'.
КлючовI слова: спортивний туризм, спортивн рекреацйно-туристськ ресурси, локальн/' перешкоди, протяжн/' перешкоди, категор/'я складност/' туристського походу.
Для розвитку активних вид1в вщпочинку й оздоровления велике значения мають специф1чн1 рекреацшш ресурси. Наявнють та р1зноман1тнють таких ресурав визначають наб1р вид1в рекреацшних занять. Одним 1з вид1в таких занять е рекреацшно-спортивш заняття, як1 спрямован1 переважно на розвиток ф1зичних сил людини. Так1 заняття в1дбуваються у природному середовищ1, на св1жому пов1тр1 I пов'язаш з подоланням певних природних перешкод - прямовисних стр1мких скель, крутих пщйом1в I спуск1в, порожистих прських р1чок, складних п1дземних порожнин, важкопрохщних л1с1в, просто переаченоТ мюцевосл тощо. Саме в Тх подоланш I полягае визначальна мета цих занять. Головною метою таких занять, в першу чергу, е перемога над складними природними об'ектами чи явищами, а насаммнець, над самим собою.
Одним з вид1в активно!' рекреаци е спортивний туризм, який висувае своТ специф1чн1 вимоги до всього комплексу рекреацшно-туристських ресурав, в першу чергу, до природних. Тому можна стверджувати, що такий комплекс ресурав доцтьно видтити в окрему категорш - спортивних рекреацшно-туристських ресурсв [1].
Спортивний туризм користуеться в основному тими ж ресурсами, що й оздоровчий, але на вщмшу вщ останнього для нього особливо привабливими е не сприятлив1 та комфортш сторони цих ресурав, а близью до екстремальних, так1, що знаходяться на меж1 можливостей (для даноТ конкретно'' групи турист1в) або близью до нет. Так, наприклад, у прських подорожах привабливим е важкопрохщний рельеф, в той же час ц1 подорож1 зд1йснюються у найкомфортшший кл1матичний пер1од. В зимових подорожах I рельеф, I кл1матичн1 умови суттево в1др1зняються в1д шших вид1в рекреац1Т. Таким чином визначальними ознаками складносп (категор1йност1) туристсько-спортивного маршруту з будь-якого виду туризму е певш компоненти природного середовища, що в кшцевому випадку I визначають складнють туристського походу.
Отже, спортивний туризм - це вид спорту по подоланню певного вщр1зку земнот поверхш, який називаеться маршрутом. При цьому пщ «земною поверхнею» маеться на уваз1 не т1льки фунтова поверхня нашоТ планети, але й також кам'яна, водна, шдземш порожнини. Пщ час проходження маршруту долаються р1зн1 специф1чн1 природн1 перешкоди. Наприклад, люов1 зарост1, болота, пустел! - у шшохщному туризм1, г1рськ1 перевали та вершини - у прському туризм1, р1чков1 пороги - у водному туризму печери - у спелеолопчному туризм! тощо. Спортивний туризм при цьому виступае як активний, часто екстремальний вид подорожей. Його сенс полягае у подоланш значних вщстаней I р1зноман1тних протяжних та локальних перешкод, що вимагае вщ туриста достатньоТ ф1зичноТ пщготовки та володшня р1зними навичками - як техшки подолання перешкод так I виживання у складних природних та погодних умовах. На вщмшу вщ простих маршрут1в, маршрути спортивних туристських поход1в класиф1куються за р1внями (категор1ями) складност1. Ця складн1сть визначаеться наявнютю на шляху вс1ляких перешкод - скель, перевал1в, вершин, каньйон1в, р1чкових порог1в та 1нших.
Спортивн1 рекреацшно-туристсьм ресурси мають визначальне значення для розвитку в УкраТш багатьох вид1в активноТ рекреац1Т, як1 розвиваються на природних пол1гонах, узагал1, та спортивного туризму, зокрема. Територ1я держави мае достатнш ресурсно-туристський потенц1ал, а деяк1 групи ресурс1в узагал1 е ушкальними для розвитку спортивного туризму у нашш краТн1. Значним ресурсно-туристським потенц1алом волод1е Крим. Маючи вигщне географ1чне положення I на теренах УкраТни, I на теренах СхщноТ бвропи, компактну територ1ю, насичену р1зноман1тними туристсько-рекреац1йними ресурсами, додатков1 можливост1 купально-пляжного вщпочинку Крим приваблюе значну ктькють прихильниюв активного в1дпочинку. Анал1з популярносп Кримського п1вострову для ц1лей спортивного туризму представлений картограмою на рис. 1.
Вступ
Рис. 1. Попyляpнicть ^им^того пiвостpовy для цтей cпоpтивного тypизмy
Анал1з загальноТ кiлькоcтi здiйcнених y 2012 pоцi тypиcтcько-cпоpтивних поход1в в pозpiзi pегiонiв Укpаïни показye, що чаcтка поход1в б1льше 40% пpитаманна Днiпpопетpовcькiй, Запоpiзькiй, Mиколаïвcькiй, Хеpcонcькiй облаcтям та звюно ж АР Kpим та м. Севастополю. Частку поход1в в1д 30 до 40% мають Одеcька, Вшницька, Kipовогpадcька, Лyганcька, Сyмcька, Чеpнiгiвcька, ^'в^ка облаcтi та м. Kиïв. Звюно, що захщний pегiон оpieнтований, в пеpшy чеpгy, на Укpаïнcькi Kаpпати. По Чеpкаcькiй та Житомиpcькiй облаоп iнфоpмацiя вiдcyтня. Kоpиcтyeтьcя попyляpнicтю ^им i cеpед заpyбiжних тypиcтcьких фуп - з Роciï, Mолдови, Бiлоpyci, кpаïн Балти'.
В pозpiзi вид1в cпоpтивного тypизмy найб1льша кiлькicть поход1в належить п1шох1дному тypизмy, дал1 - вело^педному, а пот1м вже - ф^кому, cпелеологiчномy, вiтpильномy та автомототypизмy.
Отже, актуальнсть pозpобки даноТ теми випливае 1з недоcтатнього наукового обфунтування cпоpтивного тypизмy як cоцiально важливого напpямкy pекpеацiйно-тypиcтcькоï дiяльноcтi, необхiдноcтi забезпечення теоpетичними i пpактичними доcлiдженнями оpганiзацiю i pозвиток cпоpтивного тypизмy у вщповщнооп з вимогами cьогодення, pозpобки кpитеpiïв оц1нки pеcypcного потенц1алу, методичних положень та пpогнозyвання pозвиткy cпоpтивного тypизмy в cвiтi, в нашш кpаïнi та в Kpимy.
Mатерiали i методи
Доcлiдження тypиcтcько-cпоpтивного потенц1алу Kpимy з точки зоpy геофафп тypизмy т1льки pозпочинаютьcя. В цьому cенci важливою е pобота фим^кого геогpафа, доcвiдченого тypиcта M.В.Закалдаeва «П1шки по Kpимy: Пеpевали Пpcького ^иму», у як1й доcлiдженi тypиcтcько-cпоpтивнi можливост1 Kpимcьких гip для ц1лей шшохщного та гipcького тypизмy [2]. Спелеотypиcтcькi можливоcтi Kpимy доcлiджyвав В.M.Дyблянcький [3]. Тypиcтcько-cпоpтивнi pеcypcи Укpаïни, загалом, та ^иму, зокpема, доcлiджyвав один з автоpiв [1].
Kpимcький пiвоcтpiв, о^бливо його п1вденна чаcтина - ф^кий Kpим, виcтyпаe ун1кальним пол1гоном для cпоpтивного тypизмy, оcобливо для pозвиткy п1шох1дного, гipcького, лижного, cпелеологiчного, вело^педного, вiтpильного та автомототypизмy, cкелелазiння, альп1н1зму в малих гоpах, каньйон1нгу, каямнгу та 1нших вид1в активно!' pекpеацiï. Тypиcтcько-cпоpтивнi pеcypcи Kpимcького пiвоcтpовy вiдобpаженi на pиc. 2.
Доц1льно pозглянyти cпоpтивнi pекpеацiйно-тypиcтcькi pеcypcи Kpимy у pозpiзi тypиcтcько-cпоpтивного потенц1алу Уфаши та у поpiвняннi з шшими тypиcтcькими pегiонами (в пеpшy чеpгy, - з Укpаïнcькими Kаpпатами) у cвiтлi оcновних вимог 1з визначених для cпоpтивного тypизмy вид1в (табл. 1).
Рис.2. Туристсько-спортивш ресурси Кримського твострову
Таблиця 1.
Максимальн категорГ|' складностi туристсько-спортивних маршрутiв Укра'ни та 11' основних туристських райошв (за даними Федерацп спортивного туризму Укра'ни, доповнена авторами)
Найменування райошв Види туризму
й и н ч X о Э с лижний гiрський водний велосипедний спелео о т о ■в. о т в а й и н ь с; и р н т
Украна в цлому в т.ч.: III (IV)1 IV ^ II (Ш)1 IV+ V IV ^)3 V* V
Крим III II (III)2 II (III)1 I V IV (V)3 II V
Укра'шсью Карпати III (IV)1 IV II (Ш)1 IV+ V II V* -
iншi райони II III - III II III II II
1 - за оцнками автор 'в
2 - за умови сталого снгового покриву та оцнкою ЦМКК
3 - за оцнкою Федерацп спортивного туризму АР Крим
* - для авто - II к.с., мото - V к.с.
+ - пiдвиш,ена категор':я складностi
На сьогодшшнш день категор1я складност будь-якого туристського спортивного походу з будь-якого виду спортивного туризму по територи Укра'ни визначаеться шляхом пор1вняння його маршруту з класиф1кованими маршрутами, розробленими для даного регюну та перел1ками класиф1кованих локальних перешкод (вершин, перевал1в, печер тощо). Техшчна складнють, р1зноман1тнють та характер перешкод у поход1 дано'' категори складност повинн1 бути не нижч1, шж для класиф1кованих маршрут1в т1е'' ж категори складност у даному райош.
Результати i обговорення
Розглянемо туристсько-спортивний потенц1ал Криму для р1зних вид1в спортивного туризму та активно'' рекреаци.
Найб1льш масовий вид туризму - п'шох'дний туризм - використовуе дуже широкий спектр природних ресурав. Це геоморфолопчш, кл1матичн1, рослинн1, ландшафтн1 ресурси тощо. Складнють I р1зноман1тнють цих ресурав (перешкод) у кшцевому результат! визначають категор1ю складност1 п1шох1дного походу.
Kатегорiя cкладноcтi пiшоxiдного поxодy - це комплексе поняття, що вiдобpажаe cy^nmc^ взаeмопов'язаних м1ж cобою таких його паpаметpiв - пpотяжноcтi маpшpyтy, його тpивалоcтi, локальних пеpешкод, пpотяжних пеpешкод, геогpафiчного показника pайонy походу, автономноои гpyпи на маpшpyтi, коефiцieнта пеpепадy виcот. П1д поняттям «п1шох1дна» пеpешкода pозyмieтьcя не один будь-який вид пеpешкод, а cyкyпнicть локальних та пpотяжних пеpешкод, яка визначаe ту чи шшу категоpiю cкладноcтi маpшpyтy.
Так1 паpаметpи п1шох1дного маpшpyтy як протяжнicть i тривалють вщ1фають в о^овному pоль оpieнтовних меж.
Локальнi перешкоди - це пеpешкоди, що вимагають пpи пpоходженнi в1дпов1дного piвня техшчноТ майcтеpноcтi i, як пpавило, викоpиcтання cпецiального cпоpядження. На шшохщних маpшpyтах найб1льш чаcто зycтpiчаютьcя так1 види локальних пеpешкод: пеpевал, веpшина, тpавеpc, каньйон, пеpепpава. Kожнiй категоpiï cкладноcтi маpшpyтy вiдповiдаe певний набip локальних пеpешкод за видом, ктькютю та категоpieю тpyдноcтi.
Mакcимальна тpyднicть гipcьких перевалв на теpенах Уфаши - 1Б категоpiя тpyдноcтi 0<Tp.) - e лише y ф^кому Kpимy. Такими пеpевалами, за офщшною на cьогоднiшнiй день оц1нкою Федеpацiï cпоpтивного тypизмy Укpаïни, e кyлyаp Хаоcy (г. П1вд. Демеpджi, 1359 м), Холодний кyлyаp (г. Ан^-Бypyн, 1527 м) та Швденно-захщний кyлyаp (г. Еклiзi-Бypyн, 1527 м). В Уфаш^ких Kаpпатах 1А ^p. оц1нено лише пеpевал м1ж веpшинами г. Сивуля. На нашу думку, на цьому пеpелiк категоpiйних пеpевалiв не закiнчитьcя i буде поповнюватиcя.
Пеpшою cеpйозною cпpобою клаcифiкацiï пеpевалiв гipcького Kpимy можна вважати pоботy M.В. Закалдаeва «П1шки по ^иму: Пеpевали Пpcького Kpимy», y якш визначено б1льше 8QQ пеpевальних адловин та кyлyаpiв [2]. 155 пеpевальних ciдловин та кyлyаpiв визначен1 автоpом як категоpiйнi - в1д 1А до 2Б ^p. 2Б ^p. оц1нено 5 пеpевалiв: Mшатка Зах. (Виделка), Замок Сх. (Стушнчастий), Aй-Петpi Зах., Баcтiон, Геодезичний. 1Q пеpевалiв оц1нен1 2А к.тp., близько 4Q - 1Б ^p. Уci шш1 пеpевали оц1нен1 1А к.тp., pяд 1з них набувають категоpiйнicть узимку.
Пpcькi вершини y якоcтi локальних пеpешкод тpадицiйно включаютьcя до шшохщних маpшpyтiв y гipcьких pайонах. У гipcькомy Kpимy категоpieю тpyдноcтi 1Б оцшено 3 веpшини - г. Бта (Tай-Kоба) (1253 м), г. ^pœ (1283 м) та г. Паpагельмен (857 м). Kатегоpieю тpyдноcтi 1А оц1нено г. Лiваз-Kая (867 м).
Траверcи фебешв також e тpадицiйними локальними пеpешкодами для п1шох1дних маpшpyтiв y гipcьких pайонах. Mакcимальна категоpiя тpyдноcтi тpавеpciв для маpшpyтiв на теpитоpiï Укpаïни - 1 А. Це можуть бути тpав'яниcтi, обcипнi cхили, дтянки легких cкель, де потpiбна шдивщуальна cтpаховка, cхили уздовж гpебеня 2Q-250, довжиною не менше 2 км. Таким вимогам вщповщають бiльшicть хpебтiв Укpаïнcьких Kаpпат. Однак e тpавеpcнi д1лянки i в гipcькомy ^иму - оcобливо в Сх1дному ^иму.
M.В. Закалдаeвим також зpоблено cпpобy оц1нити pяд тpавеpciв y гipcькомy Kpимy. Так 1б к.тp. оцшеш тpавеpc гpебеня в1д пеp. Tаш-Дyваp до пеp. Kок-Acан, тpавеpc фебеня в1д пеp. Алакат до пеp. Чигинiтpа-Богаз, що y Сх1дному ^иму [2].
Каньйони та каньйонопод1бн1 дтянки як локальш пеpешкоди хаpактеpнi для ф^кого Kpимy. Це -Великий каньйон ^иму, Чоpноpiченcький каньйон, каньйони p. Узунджа, p. Донга, p. Алаки, офумка Ятлауз та pяд 1нших. Kатегоpiя тpyдноcтi вказаних пеpешкод - в1д некатегоpiйного до 1Б. Так M^. Закалдаeвим 1Б ^p. оц1нено пpоходження каньйон1в p. Узунджи та p. Алаки [2]. За нашими оцшками Чоpноpiченcький каньйон можна кла^фкувати 2А к.тp. пpи пpоходженнi каньйону низом та невикоpиcтаннi обхщних cтежок.
Проmяжнi перешкоди - це умовно вид1лен1 види пеpешкод, як1, в пеpшy чеpгy, хаpактеpизyютьcя cвоeю пpотяжнicтю та витpатами ф1зичних ^л, що необх1дн1 на Тх подолання. На шшохщних маpшpyтах pозpiзняють так1 оcновнi види пpотяжних пеpешкод: pоcлинний покpив (в1д легкопpохiдного лicy до стелюха), болота, оcипи-моpени, пicки, cнiговi та льодов1 д1лянки.
Kожнiй категоpiï cкладноcтi маpшpyтy вiдповiдаe cвiй хаpактеpний для неТ набip пpотяжних пеpешкод за видом, категоpieю тpyдноcтi та довжиною дтянки.
Ро^инний покрив як пpотяжна пеpешкода хаpактеpний для багатьох pегiонiв Укpаïни. Складнопpохiднi д1лянки л1ав, що хаpактеpизyютьcя категоpiю тpyдноcтi 2А, зycтpiчаютьcя в Укpаïнcьких Kаpпатах, на Полюа, в гipcькомy Kpимy.
Оcипи та морени як пpотяжнi пеpешкоди хаpактеpнi т1льки для гipcьких pайонiв Укpаïни. Для гipcького Kpимy хаpактеpнi оcипи та кypyмники пеpеважно фав1тацшного походження. У бiльшоcтi cвоïй вони зycтpiчаютьcя на п1вденному макpоcхилi ГоловноТ гpяди. Оcобливо показовим e кyлyаp Хаоcy на г. П|вденна Демеpджi, yтвоpений y pезyльтатi землетpycy та заповнений кiлькаметpовими бpилами, клаcифiкований як пеpевал 1Б к.тp.
Долання cнiговиx длянок y шшохщних походах можливе лише пщ чаc здiйcнення таких поход1в y пеpiод мiжcезоння, коли y ф^кому Kpимy ще може збеpiгатиcя cнiговий покpив глибиною Q,5-Q,6 м i б1льше, подолання якого може оцiнюватиcя 1А категоpieю тpyдноcтi.
Географiчний показник району поxодy e одним з о^овних паpаметpiв шшохщного маpшpyтy, який вiдобpажаe cпецифiкy даного виду тypизмy та cyттeво впливаe на його категоpiю cкладноcтi (табл. 2). В загальну екcпеpтнy оцшку pайонy подоpожi входять, y пеpшy чеpгy, хаpактеpнi для нього погодш
умови (з урахуванням можливостей виникнення в них значних аномалш) та основы природы особливосл, що пов'язаш з виживанням групи в даному райош. До таких особливостей можна вщнести вщсутнють води, лiсу, захисних якостей мюцевосп, висотнiсть району тощо.
Таблиця 2.
Географiчний показник ripcbKoro Криму у порiвняннi з iншими туристськими районами
Укра'ши для пiшохiдного туризму
№ Туристський район Географ1чний показник, в балах Максимальна категор1я складносп п1шох1дного маршруту
1 Прський Крим 3 Ill
2 Украшсьга Карпати 3 Ill
3 П1вн1чн1 райони УкраТни (Полюся) 2 II
4 1нш1 райони УкраТни 1 I
Таким чином, сукупнють Bcix вищезазначених napaMeTpiB i визначае максимальнi категори складностi пiшохiдних туристських маршрутiв для туристських райошв УкраТни. Максимальнi за складнютю в УкраТ'ш е шшохщш маршрути Ill категори складностi в Карпатах та Криму. М.В. Закалдаевим, як експериментальний, розроблений маршрут IV категори складност у прському Криму, який включае рiзноманiтнi перешкоди - перевали, траверси, пщйоми на вершини, проходження каньйонiв.
При проведеннi шшохщних туристських походiв узимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природш умови, якi вщповщають умовам бтьш складних у туристсько-спортивному вiдношеннi районiв. У цей перюд у горах Криму окремi дтянки (перевали, вершини) маршрупв за своТми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складнiстю вiдповiдати категорiйним дiлянкам, що вимагае переоцшки складностi маршруту. Проведення зимових шшохщних походiв мае своТ особливосп, якi у деяких випадках роблять таю походи бтьш складними i небезпечними, шж аналогiчнi за категорiею складностi лiтнi походи у високопр'Т (зимовий снiг значно вiдрiзняеться вщ лiтнього снiгу високогiр'я). Особливу увагу взимку та на початку весни слщ придтяти вивченню лавинонебезпечних дтянок району походу. Незважаючи на близьюсть населених пунктiв треба враховувати, що стан групи, яка перебувае на хребт чи яйл^ мало чим в^зняеться вiд ситуацп, коли група знаходиться за десятки кiлометрiв вщ житла.
Лижний туризм використовуе практично таю ж природш ресурси, що i шшохщний туризм. Але вщбуваеться це в зимовий перiод в оптимальш для здiйснення лижного туристського походу строки. Оптимальш строки взимку - це сталий сшговий покрив, надшний лiд на водних просторах, вщносна постiйнiсть вiд'емноТ температури, вщсутнють рiзких вiтрiв.
Клiмат Кримських пр в зимовий перiод залежить вщ висоти мiсця над рiвнем моря i змiнюеться вiд теплого з дуже м'якими зимами до прохолодного. ^мат яйл - прохолодний. Середня температура зимових мюя^в -4°, в окремi роки бувають зниження температури до -30°. Сшговий покрив бувае значним i може триматися до 3-х мюя^в (з ачня до березня). В горах Криму сходи лавин спостер^аються щорiчно, однак перюди лавинноТ небезпеки менш тривалi, шж, наприклад, у Карпатах.
Природнi перешкоди, яю зустрiчаються в горах УкраТни (на схилах - глибокий розсипчастий сшг, лавинна небезпека, на хребтах - сильний в^ер, твердий наст, або лщ, рiзкi змiни погоди) обумовлюють особливi вимоги до туристiв-лижникiв, яю збираються провести тут спортивнi походи. Групи, яю здiйснюють походи II i вище категорiй складностi, повинш бути готовими до ночiвель на хребтах (яйлах) вище зони люу - вм^и поставити бiвуак при сильному в^, будувати захиснi стшки зi снiгу.
Гiрський Крим мав з лижного туризму максимально II категорш складност при умовi сталого сшгового покриву. Однак у лютому 2012 року туристською групою КиТвського нацiонального унiверситету (керiвник - Трилю В.В.) був пройдений та захищений в Центральна маршрутно-квалiфiкацiйнiй комiсiТ лижний маршрут III категорiТ складности с. Земляничне - пер. Маски - г. Караул-тепе - г. Сах. Головка - ст. В. Кок-Асан - пер. Каллютон - пер. Мал. Ворота - пер. Вел. Ворота - Караб^ яйла - т/с. Су-Ат - Тирке-яйла - Демердж^яйла - пер. Ангарський - г. Чатирдаг - поляна Узун-Алан - г. Коник - Бабуган-яйла - Гурзуфська яйла - г. Лопата - Ялтинська яйла - Ай-Петринська яйла - г. Сшради - г. Морчека - г. Куба-Кая - пер. Байдарсью Ворота.
Прський туризм на територи УкраТни мае обмежену ресурсну базу. Традицшно прсью походи проводяться в районах альпшських пр, що пщшмаються вище сшговоТ лши i характеризуються комплексом льодовикових форм рельефу (цирки, гос^ гребеш, шпилясп вершини тощо). Проведення прських походiв у горах альпшського типу полягае у проходженш визначеного маршруту за певний термш iз подоланням категоршних перевалiв.
Дивним на сьогодшшнш день залишаеться той факт, що перевали УкраТни, i прського Криму в тому числ^ не отримали належноТ оцшки вiдповiдноТ категорiйностi. У кiнцi 80-х роюв минулого столiття був складений «Перелк перевалiв середньогiр'я СРСР», до якого увшшли перевали Хiбiн (абсолютна
висота 1191 м, перевали до 2А к.тр.), Уралу (1896 м, перевали до 2А к.тр.), пр Сиб1ру (2000-3000 м, перевали до 2Б к.тр.). Прський Крим та Украшськ1 Карпати не потрапили до цього перел1ку лише з одшеТ причини - не були представлен! вщомосп про категоршш перевали. Ми вже вщзначили, що цей недол!к взявся виправити вщомий фах!вець у спортивному туризм! М.В. Закалдаев [2]. Складання перелку з бтьш н!ж 800 перевал!в е першою спробою упорядкування та систематизаци перевал!в г!рського Криму. Необхщнють такого перел!ку е нагальною, тому що з розпадом СРСР ва традицшш райони проведення прських поход!в опинилися поза межами краТни.
М.В. Закалдаевим класиф!кац!я перевал!в виконана на основ! «Таблиц! оцшки категори трудност перевал!в». Хоча його опоненти стверджують, що перевали г!рського Криму не так! висок! та склады як на Кавказ!, Пам1р1 чи Тянь-Шаш. Це так, але перевали Криму можуть дати початковий досвщ у пщготовц турист!в-г!рник!в. Так один з пюнер!в г!рського туризму та засновниш класиф!кац!Т' перевал!в Ю.В.Гранильщиков стверджував: «В Карпатах, Криму, на Урал!, в Саянах маршрути, що вщповщають вимогам, як! ставляться до прських подорожей, на даний момент через недолк оцшочних матер!ал!в в!дсутн!. Однак це не виключае можливосп наявност у цих та ¡нших районах перешкод, що характеры для прських подорожей, включаючи категоршш перевали» (видлено авторами) [4, с. 7]. При цьому необхщно вщм^ити, що автори класифкаци перевал!в вщносять таку класифкацш на вс1 перевали без винятку, а не ттьки на високопрш.
Кр!м того, супротивники класиф!кац!Т' перевал!в г!рського Криму стверджують, що далеко не ва перевали мають ч!тко виражен! с!дловини. П1д визначенням «перевал» у прському туризм!, на вщмшу в1д географ!чного визначення, розум!еться шлях перетину прського хребта чи його вщрогу з одше''' долини у ¡ншу. Перевал повинен бути лопчно обфунтованим та мати безпечний шлях руху. Перевальна точка може не ствпадати з найнижчою точкою вододту. З м!ркувань простоти та безпеки пщйом на хребет може здшснюватися у будь-як!й точц!, дал! пюля короткого траверсу - спуск з ¡ншо'' точки хребта. Класиф!куватися можуть траверси окремих протяжних дтянок прських гребешв в1д одного перевалу до ¡ншого через дек!лька вершин та перевал!в. Частина, запропонованих М.В. Закалдаевим до туристсько' класифкаци перевал!в Криму, - це кулуари скельних вершин. Ними прокладеш класифковаш альп!н!стськ! маршрути. Приклади цьому - Схщний ! Зах!дний кулуари г. Ай-Петр!, П!вденно-зах!дний кулуар г. Екл!з!-Бурун, кулуари г. Форос. Якщо 'х проходити як перевали, тобто з долини в долину, а не як альпшютськ сходження, то вони цтком можуть бути класифковаш як класичш перевали. Може бути класифкованою ! зв'язка кулуар!в, тобто п!дйом одним ¡з них та спуск ¡ншим. У даному випадку категор!я трудност тако'' перешкоди оц!нюеться за сумарною складнютю пройдених д!лянок на спуск та пщйом [2].
Важливе значення для проходження перевал!в у прському Криму мае характеристика прських порщ, ¡з яких складен! г1рськ1 масиви. Крупними масивами рифогенних верхньоюрських вапнямв, а також конгломератами та тщаниками складен! гори Кастропольсько-Форосько-Ласпинсько'' групи, Судацько-Карадазького району, г. Ай-Петр!. Брекч!евидн! вапняки зустр!чаються в ущелин! Беш-Коба на швшчно-схщному схил! Чатирдазького масиву, хр. Комя-Кала б!ля м. Айя. Вапняки, як! залягають шарами, що вкрай ненадшш для забивання гамв, зустр!чаються у район! Ялтинсько'' та Бабуган-Яйли. Породи тавршсько''' сер!', що лежать нижче потужно'' пачки вапняк!в, як на твденному, так ! на швшчному схилах (приблизно на висотах 400-600 м), завдяки сво'й крихкосп практично не можуть забезпечити надшнють кр!плення гак1в та, в!дпов!дно, надшно''' страховки, так само як ! конгломерати окремих масив!в (перш за все масиву П!вд. Демердж!). Внутр!шня гряда, складена переважно масивами нумул!тових та мшанкових вапняк!в, породою м'якою та вельми ненадшною, але ва перевали ц1е' гряди некатегор!йн! та гаково'' страховки не потребують.
Бтьшють перевал!в г!рського Криму (близько 650) е некатегоршними. Часто через них проходять стежки, фунтов! ! нав!ть асфальтован! дороги. Разом ¡з тим М.В. Закалдаевим 155 перевальних сщловин та кулуар!в визначен! як категоршш - вщ 1А до 2Б к.тр. Так, перевали 2Б к.тр. е визначальними нав!ть для прських туристських поход!в IV категори складностк Тому лопчним е той факт, що М.В. Закалдаевим розроблеш 3 прських маршрути III категори складносп по прському Криму, як! на сьогодшшнш день можна розглядати як експериментальш.
Перелк перевал!в складався М.В.Закалдаевим на основ! багатор!чних особистих спостережень та подорожей по Криму, а також ¡з використанням картограф!чного матер!алу масштабу 1:25000 та 1:50000. При складанш перел!ку автором збережен! мюцев! назви перевал!в, а також назви, що прийнят! у туристському середовищк По деяких перевалах в!дсутн! окрем! в!домост! - вони ще чекають сво'х п!дкорювач!в. Категор!я трудност! М.В. Закалдаевим дана окремо для л!та та зими [2]. Однак слщ враховувати, що календарна зима в Криму не завжди ствпадае з дшсними умовами проходження, тому остаточна оцшка може бути встановлена пюля надання групою зв!ту, тобто за фактичними умовами проходження. При плануванш прських поход!в по Криму слщ пам'ятати, що погода у горах украй мшлива, особливо узимку. З попршенням погоди категор!я трудност! ряду перевал!в зростае, особливо тих, як! мають скельш д!лянки. Зимою ускладнюеться проходження перевал!в кулуарного типу, що призводить до збтьшення категори трудност! перевал!в ¡, в!дпов!дно, пред'являе пщвищеш вимоги до учасник!в поход!в. При значному сшговому покрив! ряд перевал!в може бути лавинонебезпечними.
На думку автоpiв, нав1ть cкептики не можуть запеpечyвати той факт, що y ф^кому Kpимy e категоpiйнi пеpевали, як1 тpеба вiдноcити до пеpевалiв cеpедньогip'я. Тому pобота доcвiдченого фах1вця M.В. Закалдаeва заcлyговye на увагу i потpебye подальших до^щжень та оф1ц1йноТ оц1нки Федеpацiï cпоpтивного тypизмy Укpаïни.
Велосипедний туризм маe доcтатнi тypиcтcько-cпоpтивнi можливоcтi для pозвиткy на Укpаïнi та в ^иму. В оcновy клаcифiкацiï велотypиcтcьких маpшpyтiв закладен1 б1льш1 y поpiвняннi з шшими видами тypизмy вiдcтанi та фактоpи бездоpiжжя пpи пеpеходi вщ неcкладних поход1в до cкладних. За о^ову визначення категоpiï cкладноcтi велотypиcтcьких поход1в, як i в шших видах тypизмy, взято тpи показники - cкладнicть, пpотяжнicть та тpивалicть.
Оcновна чаcтина маpшpyтiв велопоход1в ви^ких категоpiй cкладноcтi здiйcнюeтьcя в гipcьких pайонах Kpимy та Kаpпат, що вима^ в1д велотypиcта значноТ ф1зичноТ п1дготовки, навичок з оpieнтyвання на мюцевоап та подолання пpиpодних пеpешкод. Для маpшpyтiв поход1в lll, IV та V категоpiй cкладноcтi в ^имздких гоpах хаpактеpнi важкопpохiднi дтянки фунтових польових та лicових доpiг, кpyтi гipcькi cтежки, пеpевали, затяжш п1дйоми та cпycки, бpоди та шш1 пpиpоднi пеpешкоди, а також незpyчне для велоcипеда покpиття доpiг (бpyкiвка, кpyпний щеб1нь тощо). В той же чаc цей pайон маe гycтy ciткy автомоб1льних доpiг та наcелених пункт1в. В1дзначимо, що пpи цьому велоcипеднi тypиcтcькi маpшpyти в Kpимy оц1нен1 найвищою V категоpiю cкладноcтi.
Автомототуристськ'1 можливоcтi ^иму обмежен1 маpшpyтами l та ll категоpiï cкладноcтi, як для автомобт1в, так i для мотоцикл1в. Хоча для мотопоход1в можливе викоpиcтання гipcьких cтежок та pyх по яйлах з пщвищенням категоpiйноcтi таких маpшpyтiв. Але тут гоcтpо поcтанyть питання охоpони пpиpоди. Пpи подоpожах y ^иму cлiд також вpаховyвати обмеженють можливоcтей щодо оpганiзацiï cтоянок та ноч1вель, оcобливо з тpанcпоpтними за^бами.
Спелеолог'чний туризм в Kpимy маe доcтатню pеcypcнy базу. Пpи тому, що в ^иму наpаховyeтьcя майже 9QQ печеp, 141 з них кла^фкована для cпелеологiчного тypизмy.
В юpcьких вапняках кpимcьких гipcьких ма^в1в Kаpабi-яйла, Довгоpyкiвcька яйла, Чатиpдаг, Ай-Петpинcька яйла, Kаpадазький Лic ^^товими водами cтвоpенi пpовалля y готт метpiв глибиною з п1дземними залами, piчками, озеpами та cифонами. Тут знаходитьcя найдовша печеpа Укpаïни y вапняках - ^зил-коба (17,6 км), яка cкладаeтьcя з 6 повеpхiв, та найглибша печеpа Укpаïни - шахта Солдатська (517 м). Ц1 ж печеpи i e найакладшшими - печеpи Солдатcька та ^зилЖоба (1з cифоном) мають 4Б ^p. Kiлька печеp мають 3Б ^p. - Kаcкадна на Aй-Петpинcькiй яйл1, Альошина вода та Голубина на Довгоpyкiвcькiй яйл1. 5 печеp мають 3А к. тp.
В|дзначимо, що y ^иму пеpеважають веpтикальнi печеpи 1-2Б к.тp., e к1лька зм1шаних печеp 3А-4Б к.тp., що дозволяe пpоводити cпелеопоходи до IV категоpiï cкладноcтi включно. На думку федеpацiï cпоpтивного тypизмy АР Kpим, y ^иму e маpшpyт V категоpiï cкладноcтi. Це маpшpyт - печеpи Голубина (3А к.тp.), (веpтикальна) - ^зилЖоба (4Б к.тp.), (гоpизонтальна), («^овава Mеpi» + Виcячий Пpиток + «^оака» + V обвальний зал) - Голубина (3Б ^p.), (веpтикальна), (Довгоpyкiвcька яйла).
В АР ^им затвеpджений «Пеpелiк каpcтових поpожнин, що дозволен! для вщвщування cпелеологами та мюць cтоянок на каpcтових плато». Цей Пеpелiк погоджений з Деpжавним ком1тетом АР Kpим по люовому гоcподаpcтвy. Таким чином, мicця стоянок cпелеотypиcтiв y Kpимcьких гоpах ч1тко визначен1.
У вimрильному туризм'1, який увшшов до cпоpтивно-тypиcтcькоï клаcифiкацiï лише y 2QQ1 pоцi, клаcифiкyютьcя маpшpyти, як1 пpоходятьcя на pозбipних cyдах акватоpiями водоcховищ, озеp, великих piчок, y пpибеpежиiй зон1 моpiв i нав1ть океан1в.
Вiтpильний тypизм маe як cвоï оcобливоcтi, так i pиcи подiбноcтi y поpiвняннi з шшими видами тypизмy. Однieю 1з оcобливоcтей e те, що подоpожi здiйcнюютьcя на пеpеважно cамоpобних за виготовленням та конcтpyкцieю pозбipних в^ильних cyдах, що виcyваe до ектаж1в п1двищен1 вимоги щодо теоpетичноï пщготовки 1з в1дпов1дного виду cyднобyдyвання та забезпечення конcтpyктивних заход1в безпеки cyден, а також щодо пpактичних навичок з виготовлення надшного cyдна. Пеpедyмовою безпеки подоpожей на вiтpильних cyднах e надiйнicть та моpехiднicть cyдна. Надувн1 вiтpильнi катамаpани, як1 пpи cвiжомy вiтpi pозвивають доcить велику швидкicть, повинн1 бути моpехiднi, надшш в екcплyатацiï i pозpахованi на велик! навантаження, що cпpичиняють тиа< вiтpy на вiтpила, а, головне, yдаpи хвиль. Саме yдаpи хвиль e найнебезпечшшим зовн1шн1м фактоpом впливу. Сл1д пам'ятати, що енеpгiя yдаpy хвил1 збiльшyeтьcя y тpетьомy ступеш в1д вiдноcноï швидкоcтi cyдна та хвилк
Mаpшpyти вiтpильних поход1в вщ lll до V категоpiï а<ладност1 пpоводятьcя вже в пpибеpежнiй зон Aзовcького та Чоpного моpiв.
бдиний клаcифiкований вид cпоpтивного тypизмy - водний туризм - маe в ^иму обмежену pеcypcнy базу. Пpи пpотяжноcтi найпpоcтiшого водного маpшpyтy l категоpiï cкладноcтi в1д 15Q км, такоТ довжини для cплавy по нш не маe жодна piчка Kpимy. Б1льшу пpотяжнicть маe лише штучна водна аpтеpiя Kpимy - ^в^чно^им^^ канал, що дозволяe пpоводити по ньому водн1 тypиcтcькi походи l категоpiï cкладноcтi.
Окpiм вище pозглянyтих вид1в cпоpтивного тypизмy, ^им маe pеcypcний потенц1ал для pозвиткy й 1нших вид1в активно!' pекpеацiï та екcтpемального тypизмy. А це - альшжзм в малих гоpах,
скелелазжня, льодолазжня, каньйон1нг, каяк1нг, маунт1нбайк1нг, параглейджг, дайв1нг, к1нний туризм та ¡ншк
Для розвитку вид1в прськоУ активно' рекреаци Крим мае ун1кальн1 скельн маршрути найвищого р1вня складност1. За цим видом спортивних ресурав наша кража входить до провщних краж у свт. Кримськ1 гори обриваються на п1вдень стр1мкими скелями висотою бтьше 400 м, складеними з мармуровидного вапняку. Скел1 монол1тн1 та слабозруйноваш. У Криму представлен! ва 12 категор!й складност! скелелазних маршрутв - в1д найпрост!ших 1А до найскладшших 6Б, як! проходяться на меж! людських можливостей.
У прському Криму нараховуеться 23 скельш масиви, стжки, окрем! скел!, по яких прокладеш категоршш маршрути. Бтьшють цих гороутворень розташоваш на п!вденному макросхил! Кримських г1р, частина - у район! Великого Каньйону. Бтьшють маршрутв прокладеш по Байдаро-Кастропольськ!й ст1нц1, яка простягнулася в1д пер. Байдарськ Ворота до пер. Шайтан-Мердвен, а також на масивах пр Ай-Петр!, Парагельмен, Сок!л. Б!льш!сть кримських маршрупв обладнан! шлямбурними гаками, мають зручш п1дв1дн1 та спусков! обх!дн! стежки.
Висновки
Таким чином, спортивш рекреацшно-туристсьм ресурси мають визначальне значення для розвитку в Укра''ш та в Криму багатьох вид!в спортивного туризму та ¡нших вид!в активно' рекреаци, як! розвиваються на природних пол^онах. Територ!я Кримського п!вострову мае достатнш ресурсно-туристський потенц!ал, а деяк групи ресурс!в узагал! е ушкальними як для розвитку спортивного туризму та близьких до нього вид!в спорту у нашш кра''ш.
Лтература
1. Колотуха О.В. Спортивнi рекреацшно-туристсьга ресурси Укра'ни. / О.В.Колотуха. - К.: Федера^я спортивного туризму Укра'ни, 2006. - 208 с.
2. Закалдаев Н.В. Пешком по Крыму: Перевалы Горного Крыма. / Н.В.Закалдаев. - Вып. 2. - К.: Атика, 2005. -260 с.
3. Дублянский В.Н. Пещеры Крыма. Научно-популярный очерк / В.Н.Дублянский. - Симферополь: Издательство «Таврия»,1977. - 128 с.
4. Гранильщиков Ю.В. Горный туризм. / Ю.Гранильщиков, С.Вейцман, В.Шимановский. - М.: ФиС, 1966. - 112 с.
Аннотация. А.В. Колотуха, И.А. Колотуха Оценка ресурсного потенциала Крыма для целей спортивного туризму. Статья посвящена исследованию важной для видов активной рекреации вообще и спортивного туризма в частности категории ресурсов, а именно - спортивных рекреационно-туристских ресурсов. Осуществлена оценка ресурсно-туристского потенциала Крыма для целей пешеходного, лыжного, горного, велосипедного, спелеологического и парусного туризма, а также других видов активной рекреации.
Ключевые слова: спортивный туризм, спортивные рекреационно-туристские ресурсы, локальные препятствия, протяженные препятствия, категория сложности туристского похода.
Abstract. O.Kolotukha, I.Kolotukha Estimation of resource potential of Crimea for aims sports tourism. The
article is devoted to the important types of active recreation in general and tourism in particular sports categories of resources - namely, sports recreation-touristic resources. The estimation of the resource and tourism potential of Crimea for hiking, skiing, mountain, cycling, sailing and speleological tourism, as well as other kinds of active recreation.
Keywords: sports tourism, sports recreation-touristic resources, local obstacles, extended obstacles, degree of complexity of the tourist campaign.
Поступила в редакцию 20.01.2014 г.
