CC BY
11
12. Donaldson K. The Janus faces of nanoparticles / K. Donaldson, A. Seaton // J. Nanosci. Nanotechnol. — 2007. — V. 7, № 12. — P. 4607-4611.
13. Donaldson K. Nanotoxico-logy // Occup. Environ. Med. — 2004. — V. 61. — P. 727-728.
14. Oxidatively damage DNA in rats exposed by oral gavage to C60 fullerenes and single-walled carbon nanotubes / J. Folkmann, L. Risom, N.R. Jacobsen et al. // Environ. Health Perspect. — 2009.
— V. 117, № 5. — P. 703-709.
15. Fukumori Y Structure and function of nano-size biomag-netic particle / Y Fukumori // Sei-kagaku. — 2000. — V. 72, № 9.
— P. 1165-1168.
16. Hovde C.A. Effects of voltage and wire feed speed on weld fume characteristics / C.A. Hovde, P.C. Raynor // J. Occup. Environ. Hyg. — 2007. — V. 4, № 12. — P. 903-912.
17. Haboub A. Thermal volatilization properties of atmospheric nanoparticles / A. Haboub, J. Hallett, D. Lowenthal // Environ. Monit. Assess. — 2007. — V. 134, № 1-3. — P. 191-197.
18. Karoly E.D. Up-regulation of tissue factor in human pulmonary artery endothelial cells after ultrafine particle exposure / E.D. Karoly, Z. Li, L.A. Dailey et al. // Environ. Health Perspect. — 2007.
— V. 115, № 4. — P. 535-540.
19. Min C. Nanoparticle-indu-ced cell culture models for degenerative protein aggregation diseases / C. Min, A. von Mie-kecz // Inhal. Toxicol. — 2009. — V. 21, № 1. — P. 110-114.
20. Nasterlack M. Considerations on occupational medical surveillance in employees handling nanoparticles / M. Naster-lack // Int. Arch. Occup. Environ. Health. — 2008. — V. 81, № 6. — P. 721-726.
21. Sharpening the focus on occupational safety and health in nanotechnology / P. Schulte, C. Geraci, R. Zumwalde // Scand. J. Work. Environ. Health. — 2008.
— V. 34, № 6. — P. 471-478.
22. Simeonova P.P. Engineered nanoparticle respiratory exposure and potential risks for cardiovascular toxicity: predictive tests and biomarkers // Inhal. Toxicol. — 2009. — V. 21, № 1. — P. 68-73.
23. Shulz H. Fine particulate matter — a health hazard for lungs and other organs? / H. Schulz // Pneumologie. — 2006. — V. 60, № 10. — P. 611-615. HagiMwna go pega^ii 24.02.2010.
ASSESSMENT OF IMMUNOTOXIC ACTION OF SURFACTANTS AND ENZYMES - COMPONENTS OF NEW SYNTHETIC DETERGENTS
Voloshchenko O.I., Raietska Ye.V., Vinarska Ye.I., Maistrenko Z.U.
OI|IHKA IMVH0T0KCHMH0Ï flil nOBEPXHEBO-AKTHBHHK PE1OBHH TA EH3HMIB - CKBAflOBHK HOBHX CHHTETH1HHK MHHHHK 3ACOEIB
атер1али натурних доотджень останшх десятир1ч свщчать про невпинно зростаючу алерпза-цю населення в усьому свт [13] та ризик виникнення мно-жинноТ х1м1чноТ' чутливост1 [4], яку деяк дослщники розгляда-ють як компонент алергп. Серед екзогенних агент1в, як1 сам1 по соб1 е етюлопчними факторами або ж створюють сприят-пивий фон для виникнення алерпчних реакц1й та захворю-вань, синтетичш мийн1 засоби (СМЗ) пос1дають важливе мю-це. В1домо, що СМЗ (зокрема, як1 м1стять поверхнево-активн1 речовини (ПАР) та ферменти) з певною бюлопчною активн1стю можуть негативно впливати на здоров'я людини. Експеримен-тальними дослщженнями вста-новлено, що деяк ПАР тдви-щують у кров1 вм1ст метгемо-глоб1ну, порушують кл1тинний метабол1зм, що призводить до Ыцювання перекисного оки-слення л1п1д1в, пригшчення ан-тиоксидантноТ системи та сти-муляц1Т в1льнорадикальних процес1в [5-6]. Незалежно вщ шлях1в надходження до орга-н1зму ПАР можуть впливати на обмш л1п1д1в, б1лк1в та вуглево-д1в, порушуючи його. Пщтвер-джено здатн1сть ПАР викликати 1мунолог1чн1 ефекти, як1 про-являються у дисбаланс! ктьюс-
ОЦЕНКА ИММУНОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И ЭНЗИМОВ — СОСТАВНЫХ НОВЫХ СИНТЕТИЧЕСКИХ МОЮЩИХ СРЕДСТВ Волощенко О.И., Раецкая Е.В., Винарская Е.И., Майстренко З.Ю.
Результаты экспериментальных исследований влияния на иммунную систему организма лабораторных животных поверхностно-активных веществ и энзимов при перкутанном пути поступления свидетельствуют о том, что изучаемые вещества оказывают иммунотоксическое действие, основным проявлением которого является развитие аутосенсибилизации. Изменения клеточного состава лейкоцитарной формулы крови, содержания основных иммунокомпетентных клеток зависят от вида вещества и дозы действующих соединений.
© Волощенко О.1., Раецька О.В., Винарська О.1., Майстренко З.Ю. СТАТТЯ, 2010.
ВОЛОЩЕНКО О.1., РАЕЦЬКА О.В., ВИНАРСЬКА О.1., МАЙСТРЕНКО З.Ю.
ДУ «1нститут ппени та медичноТ екологи iM. О.М. Марзеева АМН Укра'ши», м. КиТв
УДК 543.395 : 612.017
ного складу та порушены функцюнування iмунокомпе-тентних клiтин, виникненш алергiчних реакцiй, пригнiченнi неспецифiчних факторiв захи-сту органiзму [7, 8].
Синтетичш мийнi засоби, якi мютять ферменти, зокрема протеази, мають слабко вира-женi алергеннi властивостi, вщповщальнють за якi переноситься саме на ц складовi [9]. Вважаеться, що алергонебез-печнiсть СМЗ обумовлена спо-лученням мембранотоксичних властивостей ПАР i сенсибти зуючих — Т'хшх ферментних н-гредiентiв. Вiрогiдно, здатнють ПАР посилювати проникнiсть бiологiчних мембран забезпе-чуе прояв алергенного ефекту протеаз навiть за вмiсту Тх у ре-цептурi СМЗ у мЫмальних кiлькостях, що е своерщним прикладом синергiзму хiмiчних речовин з бюпрепаратами.
Наразi тривае пошук спосо-бiв дiагностики раннього пору-шення гомеостазу пiд впливом екзогенних чинниюв. Серед них визначення iмунотоксичноТ дм факторiв рiзного походжен-ня набувае все бтьшого поши-рення у зв'язку з високою чут-ливютю та iнформативнiстю iмунологiчних тестiв, а пору-шення стану iмунноТ системи розглядаються як важлива рання ознака несприятливого впливу чинниюв на оргашзм. 1мунна система складаеться з швидко пролiферуючих клiтин i швидко реагуе на несприятливi впливи змшою кiлькiсних по-казникiв та функцюнально'Т ак-тивностi своТх окремих компо-
ЯК1СТЬ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ =
нентiв. Враховуючи отриманi ранiше данi про порушення об-мшних процесiв в органiзмi дослiдних тварин за дм ПАР та ферментних складових СМЗ, а таких негативних зрушень одними з перших зазнають кл^и-ни iмунноТ системи [10,11], да-нi лiтератури стосовно загаль-нотоксичноТ та iмунотоксичноТ, зокрема алергенноТ дiТ ПАР та ферментних iнгредiентiв, ми вважали доцiльним здмснити вивчення iмунотоксичностi та алергонебезпечностi нових препаралв ферментноТ дiТ — квадразиму та еверлази, а та-кож ПАР славосолу i АПГ.
Мета дослщжень полягала в оцiнцi можливоТ iмунотоксичноТ дiТ ПАР славосолу та АПГ i ферментних препара^в еверлази та квадразиму за Тх одномюяч-ноТ епiкутанноТ дiТ на оргашзм дослiдних тварин, що необхщ-но для розробки рецептур но-вих безпечних СМЗ.
Розробка рецептур нових алергобезпечних СМЗ е засо-бом первинноТ профiлактики посилення негативного впливу антропогенного навантаження
на оргашзм, зростання захво-рюваност^ що сприятиме збе-реженню здоров'я населення.
Матерiали та методи до-слiджень. Об'ектами дослщ-ження були ПАР славосол та АПГ, а також ензими еверлаза (сумш протеази та амтази) та квадразим (сумш протеази, амтази, лтази та целюлази).
Дослщження здiйснювали на статевозрiлих морських свинках (самках). Здмснено двi серп експеримен^в.
Першу серiю проведено на 30 тваринах, розподтених на 5 груп (по 6 тварин у кожшй): 1 гр.
— нтактний контроль; 2 гр. — тварини протягом 1 мюяця пщдавалися еткутаншй дiТ 8,0% розчину славосолу (що вщпови дае дозовому навантаженню 120 мг/кг i вдвiчi перевищуе дозу, рекомендовану у рецептурi СМЗ); 3 гр. — тварини пщдавалися дiТ 1,4% розчину АПГ (120 мг/кг, двократне переви-щення рецептурноТ дози); 4 гр.
— 1,5% розчину еверлази (4,0 мг/кг, 10-кратне переви-щення рекомендованоТ для СМЗ дози фермен^в); 5 гр. —
Таблиця 1
Показники лейкоцитограм у морських свинок шсля ешкутанноУ дм ПАР та ферментiв (п=6)
Група тварин Лейкоцити, 109/л ПЯН, % СЯН, % ЕОЗ, % Моноцити, % Базоф1ли, %
1 сер1я досл1д1в
1 (контроль) 6,97±0,37 2,00±0,52 55,50±4,51 0 4,00±0,89 0
2 7,48±0,56 0,33±0,33* 61,33±3,36 0,33±0,21 3,67±0,84 0
3 5,67±0,36* 0,33±0,21* 60,33±3,33 0,83±0,48 6,17±1,14 0
4 6,52±0,41 0,67±0,49 42,50±6,66 9,50±3,07* 10,00±1,24* 0
5 6,47±0,35 0,67±0,49 47,17±4,47 18,00±2,78* 9,83±1,38 0
2 сер1я дослав
6(контроль) 7,77±0,70 0,29±0,18 60,86±4,74 2,00±0,31 3,71±0,68 0
7 10,01±0,44* 0,43±0,20 42,28±4,42* 0,57±0,20* 4,00±0,87 0
8 7,66±0,63 0,43±0,30 42,33±3,33 2,57±0,69 5,0±0,38 0
Примтка до табл. 1-2: * Вказано достов1рну р1зницю показниюв, вщповщно,
пор1вняно з 1 або 6 (контрольними) групами (р<0,05).
13 Ешкошжт & 11|Л1111 № 4 2010
ASSESSMENT OF IMMUNOTOXIC ACTION OF SURFACTANTS AND ENZYMES - COMPONENTS OF NEW SYNTHETIC DETERGENTS VoloshchenkoO.I., Raietska Ye.V., Vinarska Ye.l., MaistrenkoZ.U.
The experimental study results of the effect of surfactants and enzymes at their percutaneous intake on the immune system of the laboratory animals testify that studied substance has an immunotoxic effect. Development of autosensibilization is a main manifestation of this effect. Changes of cell composition of leukocytic blood formula, content of the main immunocompetent cells depend upon the kinds of substance and dose of affecting compounds.
7% розчину квадразиму (4,0 мг/кг, вщповщае 10-кратному перевищенню дози).
Другу серю експеримен^в здмснювали, враховуючи дан 1 сери дослщжень. Осктьки вив-чення шюрно-подразнюючо'Т дм поверхнево-активних складо-вих СМЗ у 1-й сери випробувань показало, що славосол та АПГ не виявляли означеноТ дм, отри-маш результати вважали до-статыми. Зважаючи на те, що ензимн складовi викликали розвиток алерпчного контактного дерматиту, у 2-й сери дослав дози бюпрепара^в були зменшен у 5 разiв, таким чином Yfl^i перевищували рекомен-дованi у рецептурк Отже, у 2-й серп дослщження здмснюва-лись на 3-х групах тварин: 6 гр. — Ытактний контроль; 7 гр. — тварини протягом мюяця пщля-гали епiкутаннiй дiТ 0,3% розчину еверлази; 8 гр. — 1,4% роз-чину квадразиму.
При виборi методiв дослщження дотримувалися реко-мендацiй ВООЗ [12], а також МОЗ Укра'ши щодо вивчення iмунотоксичностi хiмiчних ре-човин [13], суть яких полягае у всебiчнiй оцiнцi стану уах ланок iмунноí системи за експо-зицií ксенобiотикiв. Для цього було адаптовано комплекс те-с^в I i II рiвнiв за Р. В. Петровим у мiкромодифiкацií [14], що характеризуются простотою ви-конання, доступнiстю, шфор-мативнiстю та потребують ма-лих об'емiв кровк
Визначення iмунного статусу тварин здмснювали через 1 ми сяць експозицп. У кровi, взятiй iз серця, визначали вмют лей-коцитiв та (хшй якiсний склад методом мiкроскопií мазкiв кровi; кiлькiсть Т- i В^мфоци-тiв [14]; у реакцп фагоцитозу дослiджували функцiональну активнiсть нейтрофкшв [14], дегрануляцiю базофiлiв (за
ШеллО — наявнiсть пперчутли-востi негайного типу (ГНТ) [15], гальмування розпластування макрофапв — пперчутливост сповiльненого типу (ГСТ) [16]. При визначенш ГНТ та ГСТ як антиген використовувася вод-но-сольовий екстракт шюрноТ' тканини штактних тварин, при-готований згiдно з [17].
Обрахунок i аналiз даних про-водився з використанням за-гальноприйнятих мещд^в ста-тистичноТ обробки результа^в медико-бiологiчних експери-ментiв (з визначенням се-редньоарифметичних величин показниюв,стандартноТ похиб-ки, квадратичного вщхилення), параметричних методiв пере-вiрки статистичних гiпотез (t-критерм Ст'юдента) [18].
Результати та Ух обгово-рення. Результати визначення iмунного статусу тварин через мiсяць пюля епiкутанноТ дiТ ПАР та фермен^в наведено у табл. 1, 2 та 3.
Аналiз лейкоцитограм та iму-нограм тварин 2-Т групи (ек-спозицiя 8% розчином славо-солу) не виявив змiн переваж-ноТ бiльшостi показникiв. Вiро-пдно зменшувався лише вмiст паличкоядерних нейтрофЫв (ПЯН), що можна оцiнити як адаптацмну реакцiю органiзму на чужорщну речовину. Разом з тим, даш реакцп Шеллi свд чать про розвиток слабко вира-женоТ аутосенсибктзаци.
Таблиця 2
lмунологiчнi показники у морських свинок пгсля епгкутанноГ дГГ ПАР та ферментiв (n=6)
Група тварин Л1мфоцити Нейтроф1ли Т-л1мфоцити В-л1мфоцити Ктькють фагоцитуючих кл1тин
% 109/л % 109/л % 109/л % 109/л % 109/л
1 сер1я дослав
1 (контроль) 38,67 ± 4,11 2,63 ± 0,15 57,50 ± 4,66 4,07 ±0,46 20,00 ± 0,37 0,55 ± 0,04 20,00 ± 2,24 0,52 ± 0,06 84,50 ± 3,08 3,42 ± 0,42
2 34,33 ± 2,99 2,55 ± 0,24 61,67 ± 3,45 4,62 ±0,48 19,67 ± 0,80 0,53 ± 0,06 23,33 ± 2,79 0,60 ± 0,11 82,67 ± 2,81 3,85 ± 0,44
3 32,33 ± 2,91 1,88 ± 0,26* 60,67 ± 3,34 3,53 ±0,26 21,83 ± 0,98 0,40 ± 0,06 18,33 ± 2,38 0,33 ±0,04* 76,00 ± 3,06 2,67 ± 0,16
4 40,33 ± 4,12 2,67 ± 0,38 43,17 ± 6,55 2,78 ±0,45 23,17 ± 1,08* 0,62 ± 0,07 17,67 ± 1,48 0,48 ± 0,11 70,00 ± 3,10* 1,97 ± 0,39*
5 25,00 ± 2,99* 1,60 ± 0,16* 47,17 ± 4,47 3,13 ±0,48 24,67 ± 2,11 0,42 ± 0,05 14,00 ± 1,93 0,22 ± 0,03* 72,83 ± 2,24* 2,28 ± 0,35
2 сер1я дослав
6 (контроль) 32,86 ± 5,01 2,69 ± 0,59 61,14 ± 4,78 4,63 ± 0,37 18,00 ± 0,62 0,74 ± 0,23 13,14 ± 1,26 0,33 ± 0,07 83,43 ± 2,74 3,87 ± 0,44
7 52,86 ± 4,66* 5,30± 0,51* 42,71 ± 4,40* 4,30 ± 0,53 17,86± 1,50 0,93 ± 0,11 10,29 ± 0,64 0,56 ± 0,08 78,29 ± 1,78 3,34 ± 0,40
У тварин 3-Т групи, що пщля-гали д1Т АПГ (1,4% розчин), спостер1гали б1льший спектр зм1н у систем! неспециф1чних фактор1в захисту орган1зму та гуморальн1й ланц1 1мун1тету. Так, вм1ст лейкоцит1в, вщсоток ПЯН, абсолютна к1льк1сть л1м-фоцилв, В-кл1тин були в1ро-г1дно знижен пор1вняно з контролем. Це може свщчити про пригычення системи неспеци-ф1чних фактор1в захисту орга-н1зму та гуморальноТ ланки 1мунноТ системи. На тл1 зменшення к1лькост1 В-л1мфоцит1в у тварин визначалася пперпро-дукц1я антит1л реаг1нового типу до тканьового антигену, що вказуе на розвиток сенсибши зац1Т (табл. 3).
Значно бшьш1 зрушення вия-влялися в 1мунн1й систем! тварин за дм ензимних складових СМЗ. Так, у 4-й грут (експози-ц1я 1,5% розчином еверлази) спостер!галося в!рог!дне пщ-вищення вмюту моноцит!в та еозиноф!л!в, фагоцитарна ак-тивн!сть нейтроф!льних грану-лоцит!в була пригшченою, а в!дносна к!льк!сть Т-л!мфоцит!в суттево п!двищеною (р<0,05).
Зростання р!вня антит!л до тканьового антигену вказувало на розвиток слабкоТ аутосен-сиб!л!зацТТ.
У лейкоцитограмах тварин 5-Т групи (експозиц!я 7% роз-чином квадразиму) визначало-ся зниження вщносного та абсолютного чисел л!мфоцит!в, значуще пщвищення к!лькост! еозиноф!л!в (18,0±2,78%), що може вказувати на алерпзацю орган!зму, юльюсть моноцит!в б!льше н!ж удв1ч1 перевищувала р!вень у контрол!. Фагоцитарна активнють нейтрофгшв була зниженою. На тт зменшення абсолютного числа В-кл!тин виявлялося зростання р1вн1в антит!л до тканьового антигену, що свщчить про наявнють аутосенсиб!л!зац!Т.
Результати експерименталь-них дослщжень при зниженн! р1вн1в впливу ензим!в у 5 раз!в (2 сер!я досл!д!в) св!дчать про вщ-м!нн!сть характеру ¡мунотоксич-ноТ' дм еверлази та квадразиму в1д такоТ за експозици б1льш ви-соких доз (табл. 1-3).
У тварин 7-Т групи (вплив 0,3% розчином еверлази), по-р1вняно з штактними (6 група), встановлено в1рог1дне тдвищення загальноТ к1лькост1 лей-коцит1в та в1дносного I абсолютного чисел л1мфоцит1в
(табл. 1, 2). Разом з тим, вщсоток нейтрофшьних гранулоци-т1в був зменшеним, при цьому спостер1галося суттеве зниження юлькост1 сегментоядер-них кттин (р<0,05). Характер зм1н у картин! б1лоТ кров1 тварин ц1еТ групи мав протилежну спрямованють пор1вняно з таким за дм бтьш високоТ дози ензиму (4 група). Фагоцитарна активнють нейтрофЫв не зазнавала суттевих зм1н, тод1 як за бтьшого р1вня впливу була пригшченою. Число Т-л1мфоци-т1в знаходилось у межах норми. Як бачимо, за дм на тварин збшьшеноТ вдв1ч1 рецептурноТ дози еверлази у лейкоцитогра-мах виявлялися менш не-сприятлив1 зм1ни, н1ж за 10-кратного перевищення реко-мендованоТ дози. Однак результати реакцп дегрануляц1Т (табл. 3) свщчили про збере-ження пперчутливост негайно-го типу слабкого ступеня ви-разност1 I зниження дози ферменту.
За дм 1,4% розчину квадразиму (8 група) у кров1 тварин вщбувалося в1рогщне зростання в1дносного вм1сту л1мфоци-т1в (табл. 2). Спостер1галося зменшення кшькосл нейтро-ф1льних гранулоцит1в, проте Тх-ня фагоцитарна активн1сть, яка була пригшченою за впливу ви-щоТ дози ферменту (5 група), не вщр1знялася в1д контролю. Не спостер1галось I зменшення числа В-л1мфоцит1в на в1дм1ну в1д тварин 5-Т групи. Зростання вщносного числа Т-л1мфоцит1в
(р<0,05), в1рог1дно, можна в1д-нести на рахунок адаптац1йноТ реакц1Т оргашзму на д1ю чужо-р1дного агента. Тобто як I за дм нижчих р1вн1в еверлази, б1льш низью концентрац1Т квадразиму призводили до розвитку менш несприятливих змш в 1мунному статус! тварин, н1ж вищ1 концентрац1Т ферменту.
Сл1д зазначити, що у 8-й гру-п1 тварин спостер1гався розвиток виразн1шоТ аутосенсиб1-л1зац1Т, н1ж у 5-й грут (слаб-копозитивна реакц1я), яку можна оц1нити як позитивну (22,86 ± 1,14% дегранульованих кл1-тин-м1шеней) (табл. 3).
Отриман1 у реакцп гальму-вання розпластування макро-фапв (РГРМ) (табл. 3) дан1 до-зволяють зробити висновок, що вс1 вивчен1 дози дослщже-них речовин не викликали розвитку пперчутливост1 спо-в1льненого типу — шдекс галь-мування не був меншим за 0,8.
Отже, результати проведе-них експериментальних до-отджень св1дчать, що славо-
Таблиця 3
Показники алерголопчних тестiв у тварин пiсля епiкутанноГ дГГ ПАР та фермен^в (п=6)
Група % дегранульованих базофктв (тканьовий антиген)* 1ндекс гальмування розпластування макрофапв (1Г)**
1 серiя дослав
1 група (контроль) 7,43 ± 1,04
2 група 12,00 ± 1,23 0,99
3 група 12,00 ± 0,87 0,95
4 група 13,71 ± 1,71 0,95
5 група 16,00 ± 0,87 0,86
2 серiя дослав
6 група (контроль) 6,86 ± 0,74
7 група 19,43 ± 1,04 0,93
8 група 22,86 ± 1,14 1,12
Примтки: * Вщ 10% що 20% — реакц1я слабкопозитивна;
вщ 20% до 30% — позитивна; > 30% — р1зкопозитивна; ** 1нщекс гальмування (ВГ) < 0,8 — реакц1я позитивна.
15 ёэттошжг & Иельти № 4 2010
сол, АПГ, еверлаза та квадра-зим у дозах, як перевищують рекомендованi у рецептурi СМЗ, виявляють iмунотоксичну дiю, основним проявом якоТ е розвиток алергiчноï реакцп (слабкоТ або помiрноï), що вщ-буваеться за типом негайноТ п-перчутливостi. Зрушення кш-тинного складу бшоТ' кровi, вми сту основних iмунокомпетент-них клiтин, якi спостеркаються, залежать вiд якiсного складу речовин та експонованоТ дози.
Таким чином, як показали проведен дослiдження, спектр порушень в iмуннiй системi тварин, що пщлягали 1-мюяч-нiй епкутаннш дiï складових СМЗ — ПАР та фермен^в — не обмежуеться розвитком ауто-сенсиб1шзацп, а проявляеться i в iмуномодуляцiï, характер якоТ' залежить вiд виду дiючоï речо-вини та рiвня впливу i е бiльш несприятливим за 10-кратного перевищення рецептурного дозування, шж за двократного.
Висновки
1. Визначено, що еткутанна дiя словасолу у концентрацп 8% протягом 1 мюяця не ви-кликала юлькюних змiн в iмуно-грамах дослщних тварин, про-те спричиняла розвиток слабко вираженоï аутосенсибiлiзацiï.
2. Виявлено, що еткутанна дiя АПГ (1,4% розчину) викли-кала зрушення кштинного складу бiлоï кровi, розвиток у дослщних тварин слабко вира-женоï аутосенсибiлiзацiï.
3. Встановлено, що iмуноток-сичнi ефекти за 1-мiсячного епкутанного впливу 1,5% розчину еверлази на оргашзм екс-периментальних тварин про-являлися активащею Т-ланки iмунiтету, розвитком аутосен-сибЫзацп та пригнiченням неспецифiчних факторiв захисту оргашзму.
4. Виявлено зрушення в iмун-нiй системi дослщних тварин за епiкутанноï дiï 7% розчину ква-дразиму. lмунотоксичнi ефекти
проявлялися пригшченням В-ланки iMyHiTeTy та неспецифiч-них факторiв захисту оргашзму, розвитком аутосенсибктзацп. Епiкутанна дiя 1,4% розчину квадразиму проявляеться акти-вацieю Т-ланки iмунiтету та розвитком аутосенсиб1тзацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дорош I. Алерпя — глобальна проблема сучасност / I. Дорош // Лки УкраТни. — 2003. — № 4. — С. 53-54.
2. Можаев Е.А. Синдром множественной химическсой чувствительности (обзор) / Е.А. Можаев, Н.Р. Голубев // Гигиена и санитария. — 2000. — № 6.— С. 48-50.
3. Mellish С.Е. Multiple chemical sensitivity — an extreme case of a univers condition / С.Е. Mellish // J. Nutr. And Environ. Med. — 2001. — Vol. 11, № 1. — Р. 63-67.
4. Sorg В. Potential role of stress and sensitization in the development and expression of multiple chemical sensitivity / В. Sorg, В. Prasad // Environmental Health Perspectives. — 1997. — Vol. 105, Suppl. 2. — P. 467-471.
5. Поверхностно-активные вещества как модуляторы L-ар-гининзависимого синтеза оксида азота и NQ-синтазной активности / Г.Н. Кра^в^ий, А.Я. Цыганенко, О.В. Зайцева и др. // Токсикологический вестник. — 2003. — № 2. — С. 2-5.
6. Зайцева О.В. Поверхнево-активш речовини — стимулято-ри втьнорадикальних процеав / О.В. Зайцева // Довк. та здо-ров'я. — 2000. — № 2.— С. 8-11.
7. Мудрий I.B. Токсиколого-ппешчна оцшка синтетичних поверхнево-активних речовин (огляд л^ератури) // Современные проблемы токсикологии. — 2001. — № 3.— С. 55-60.
8. Потемкина О.Л. О потенциальной опасности поверхностно-активных веществ — компонентов синтетических моющих средств / О.Л. Потемкина, Араин Навид Ахмед // II съезд токсикологов (Россия, 10-13 ноября 2003 г.): тез. докл. — М., 2003. — С. 206-207.
9. Алергоопасность синтетических моющих средств в зависимости от их концентрации и протеазных добавок в рецептуре / ГИ. Сидорин, А.Д. Фролова, Л.В. Луковникова и др. // Токсикологический вестник. — 1996. — № 5. — С. 17-21.
10. Леоненко О.Б. Сучасш уяв-лення про мехашзми гомеоста-тичноТ реакци за участю бю-
трансформацп i детоксикаци хн мiчних речовин, втьнорадикаль-ного окислення, iмуннот та анти-оксидантнот систем оргашзму / О.Б. Леоненко, В.А. Стежка // П-пешчна наука та практика на ру-бежi стол^ь: матер. XIV з'тзду riri-ешств УкраТни. — Дшпропе-тровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. II. — С. 176-178.
11. Афонина Г.Б. Роль сво-боднорадикальных процессов в иммунорегуляции / Г Б. Афонина, Е.В. Русин, А.В. Павлович // Доповд НацюнальноТ' акаде-мп наук УкраТни. — 1999. — № 6. — С. 183-187.
12. Principles and methods for assessing direct irnmunotoxicity associated with exposure to chemicals / WHO. — Geneva: WHO, 1996. — 390 p.
13. Дослщження iмуноток-сичноТ дм потенцшно небез-печних хiмiчних речовин при Тх ппешчшй регламентации мето-дичш рекомендаци / !н-т екоп-пени i токсикологи iм. Л.!. Медведя МОЗ УкраТни; розроб. М.Г. Проданчук, П.Г. Жмшько, Д.В. ЗЫченко та Ы. // Збiрник нормативних докумен^в з охо-рони здоров'я. — К., 2003. — № 8 (31). — С. 149-168.
14. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: метод. рек. / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. — К., 1988. — 23 с.
15. Виноградов Г И. Реакция дегрануляции базофилов как метод выявления аллергии и аутоаллергии к простым химическим соединениям / Г.И. Виноградов, Е.И. Винарская, Г.М. Науменко // Лабораторное дело. — 1989. — № 6. — С. 4-5.
16. Макрофагальный тест в диагностике аллергических состояний / А.Д. Адо, Е.М. Ки-первассер, Т.А. Алексеева и др. // Клиника и лабораторная диагностика аллергических заболеваний: матер. науч. конф. — Ужгород, 1974. — С. 4-5.
17. Винарская Е.И. Научные основы гигиенической оценки воздействия химических и биологических факторов среды при их совместном поступлении в организм на основе иммунологического критерия вредности: дис. д.м.н.: 14.02.01 / Е.И. Винарская. — К., 2000. — 390 с.
18. Лакин Гф. Биометрия / ГФ. Лакин. — М.: Высшая школа, 1980. — С. 96-110, 142-220.
Надiйшла до редакцИ 25.05.2010.
