CC BY
9
PHENOL MODIFYING INFLUENCE ON GENOTOXIC EFFECT AND IMMUNOLOGICAL CHANGES APPEARING IN ORGANISM DURING PERORAL COMBINED ADMINISTRATION WITH BENZ[A]PYRENE
Chernichenko I.A., Balenko N.V., Ostash O.M., Vinarska E.I., Grigorenko L.Ye., LukyanchukS.V.
МОДИФ1КУЮЧИЙ ВПЛИВ ФЕНОЛУ НА ПРОЯВ ГЕНОТОКСИЧНОГО ЕФЕКТУ ТА 1МУНОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н В ОРГАН1ЗМ1 ЗА ПЕРОРАЛЬНОГО КОМБ1НОВАНОГО ВВЕДЕНИЯ З БЕНЗ/А/П1РЕНОМ
ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., БАЛЕНКО Н.В., ОСТАШ О.М., ВИНАРСЬКА О.1.,
григоренко л.е.,
ЛУК'ЯНЧУК С.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши", м. Кшв
УДК 576.385.5:57.083.3
а сучасних умов людина у рз них сферах свое! життед1яль-ност1 зазнае навантаження комплексу численних х1м1чних сполук р1зних клас1в, яким при-таманний широкий спектр бю-ефект1в — в1д токсичних до му-тагенних та канцерогенних. За даними Нацюнально! токсико-лопчно! програми США, за-гальна кшькють х1м1чних речо-вин, з якими людина стикаеть-ся у побут1, виробничому сере-довищ1 та довк1лл1, перевищуе 100 тис., серед яких 5-10% припадае на канцерогены I стшьки ж на мутагены [1].
Одним з тяжких наслщюв впливу забруднення навко-лишнього середовища х1м1чни-ми сполуками на здоров'я на-селення е зростання онколо-г1чних захворювань. Нин1 доведено, що розвиток злояк1сних пухлин визначаеться не лише шщюючою д1ею канцероген-
МОДИФИЦИРУЮЩЕЕ ВЛИЯНИЕ ФЕНОЛА НА ПРОЯВЛЕНИЕ ГЕНОТОКСИЧЕСКОГО ЭФФЕКТА И ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В ОРГАНИЗМЕ ПРИ ПЕРОРАЛЬНОМ КОМБИНИРОВАННОМ ВВЕДЕНИИ С БЕНЗ/А/ПИРЕНОМ Черниченко И.А., Баленко Н.В., Осташ О.М., Винарская Е.И., Григоренко Л.Е., Лукьянчук С.В.
Цель работы заключалась в экспериментальном изучении модифицирующей роли токсических веществ (фенола) в проявлении генотоксических, иммунологических изменений в организме при действии канцерогена (бенз/а/пирена). Методы — патоморфологические, генотоксические (микроядерный тест), иммунологические.
В эксперименте на белых беспородных мышах при раздельном пероральном введении БП (разовая доза 0,1 мг) и комбинированном с фенолом (разовые дозы 0,1 мг; 0,002 мг) установлены канцерогенный эффект (папилломы преджелудка), а также общие закономерности проявления генотоксических и иммунологических изменений относительно канцерогенеза и их зависимость от дозы и длительности введения веществ в ранний период. Отмеченные закономерности заключались в сочетанности и однонаправленности генотоксического эффекта (увеличение частоты клеток с МЯ) и супрессии Т-клеточного звена иммунитета к концу месяца и в наличии достоверной обратной корреляционной связи между ними. Выявлено модифицирующее влияние фенола на канцерогенез, что проявилось увеличением частоты клеток с МЯ, углублением иммуносупрессии в ранний период и увеличением показателя множественности развития опухолей преджелудка.
© Черниченко 1.О., Баленко Н.В., Осташ О.М., Винарська О.1., Григоренко Л.£., Лук'янчук С.В.
Стаття.
них агент1в, а й модифкуючим впливом супутшх токсичних сполук [2-4].
За наведених обставин вир1-шення проблеми своечасного виявлення та оц1нки небезпеч-них для здоров'я людей х1м1ч-них сполук та Тхн1х комплекс1в з метою розробки I впроваджен-ня адекватних профшактичних заход1в потребуе прискорених метод1в Тх тестування.
Мета дано! роботи полягала в експериментальному вивченш рол1 токсичних речовин (фенолу) у модифкаци прояву гено-токсичних та 1мунолопчних зм1н в орган1зм1 на ранн1х стад1ях дм канцерогену (бенз/а/п1рену).
Виб1р комплексу показниюв фунтувався на сучасних погля-дах на канцерогенез, зпдно з якими для реал1заци канцерогенного ефекту, кр1м мутацп, обов'язковим е розвиток до-даткових порушень в орган1зм1, зокрема 1муносупресп [5, 6]. Кр1м того, як вщомо, мутаген-ний ефект не завжди означае наявнють канцерогенних вла-стивостей.
Матерiали i методи дослщ-жень. Для вир1шення поста-вленого завдання проведено хроычний експеримент на 290 б1лих безпородних мишах 1з розпл1дника АОЗТ "Фенкс", м. КиТв. Для досл1дження вико-ристано бенз/а/п1рен (БП) (ф1рма SIGMA-ALDRICH, США) та в1домий модиф1катор канцерогенезу — фенол (ф1рма Lach:ner, Чех1я).
Досл1дження проводили за умов 1зольованого та комб1но-ваного перорального надход-ження зазначених речовин.
Тварин було розподшено на 6 груп. Трьом групам мишей вводили однаков1 разов! дози БП (0,1 мг) у триетиленглкол1 (ТЕГ) роздтьно (1 група) чи у комбшацп з фенолом у разових дозах 0,1 мг (3 група) та 0,002 мг (4 група). Одна група (2 група) отримувала лише
3 Environment & Health № 2 2012
PHENOL MODIFYING INFLUENCE ON GENOTOXIC EFFECT AND IMMUNOLOGICAL CHANGES APPEARING IN ORGANISM DURING PERORAL COMBINED ADMINISTRATION WITH BENZ/A/PYRENE
Chernichenko I.A., Balenko N.V., Ostash O.M., Vinarska E.I., Grigorenko L.Ye., Lukyanchuk S.V.
The aim of study was experimental investigation of the toxic substances (phenol) modifying role in organism genotoxical and immunological changes under carcinogen (benz/a/pyrene) administration. Genotoxic (micronucleus test), immunologic and pathomorphologic methods were used. The carcinogenic effect (forestomach papillomas) and common regularities of genotoxical and immunological changes in relation to carcinogenesis and their dose and
treatment duration dependence under benz/a/pyrene (BP) (day-dose 0,1mg), BP and phenol (day-dose 0,1; 0,002 mg) complexes oral administration in white outbred mice were established. The noted regularities conducted in interrelation and identical directivity of mutagenic (increasing of micronucleus incidence) and immunological (suppression of T-Link of immunity) indexes changes in relation to carcinogenesis, presence of reliable cross-correlation connections between them in the end of the first months. Besides, the modifying effect of phenol on the carcinogenesis that appeared by increasing of micronucleus incidence, immunosuppression and index of forestomach papillomas multiplicity was determined.
водний розчин фенолу у дозi 0,1 мг. Двi групи мишей були контрольними: контроль роз-чинника (5 група, вводили ТЕГ по 0,2 мл) та Ытактний (6 група). Речовини вводили вну-тршньошлунково через зонд 1 раз на тиждень обсягом 0,2 мл.
По 6-7 мишей кожноТ групи умертвляли у рiзнi термши — на 9, 31, 95 день вщ початку введення речовин та у перюд появи пухлин передшлунка (на 182, 332, 423 день) i вщбирали бiоматерiал для дослщжень.
Генотоксичнють вивчали за допомогою мiкроядерного (МЯ) тесту, зважаючи на ряд його пе-реваг, порiвняно з шшими гено-токсичними методами [1, 7].
Враховуючи переважно мю-цевий характер канцерогенноТ дм БП та збiжнiсть органоспе-цифiчностi мутагенного ефекту за Мя тестом та канцерогенного, для дослщження брали лише орган-мшень — передшлу-нок [1], який у розправленому на цупкому паперi стаж фксу-
вали у 10% забуференому нейтральному розчиш формалшу. Половину передшлунка вико-ристовували для дослщження МЯ, решту — для паралельного вивчення патоморфолопчних змш. При цьому шматочки передшлунка обробляли за зви-чайною у патопстолопчшй тех-нiцi схемою з виготовленням парафшових блокiв. Пстолопч-нi зрiзи фарбували гематокси-лiном-еозином.
Водночас вщбирали кров для дослiдження та оцшки iмуно-токсичних змiн, орieнтуючись на рекомендаци ВООЗ [8] та МОЗ УкраТни [9]. При цьому вивчали вмют та якiсний склад лейкоци-тiв у периферичнiй кровi, юль-кiсть клiтин-кiлерiв, Т- i В^м-фоцитiв, реакцiю розпластуван-ня макрофапв та реакцiю пре-ципiтацiТ циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) розчином по-лiетиленглiколю 6000 [10]. В якост тканинного антигену у реакцiях використовували пе-редшлунок та печiнку [11].
Таблиця 1
Частота кштин (%о) з мiкроядрами у передшлунку бiлих безпородних мишей пiсля пероральних внутршньошлункових введень бенз/а/пiрену роздiльно та разом з фенолом у pi3Hi термши дослщу
Група Речовина Разова доза, мг, мл Частота кттин з МЯ
9 день 31 день 95 день
1 БП 0,1 1,33±0,21* 2,83±0,31* 2,33±0,33*
2 Фенол 0,1 0,33±0,21 0,50±0,22 0,33±0,21
3 БП+Ф 0,1+0,1 1,67±0,21* 3,17±0,40* 2,83±0,31*
4 БП+Ф 0,1+0,002 1,33±0,21* 3,50±0,22* 3,00±0,26*
5 ТЕГ 0,2 0,50±0,022 0,50±0,022 0,67±0,21
6 контроль 0,33±0,21 0,33±0,21 0,50±0,22
Примтка:
* — рiзниця достовiрна з ÍHTa/ктним контролем: 9 день (Р<0,01); 31, 95 день (Р<0,001).
Цитогенетичш ефекти вивчали на суспензмних препаратах, як виготовляли згщно з реко-мендацiями [12]. Пщрахунок МЯ проводили на 1000 кштин епiтелiю передшлунка кожноТ миш^ користуючись мiкроско-пами Primo Star (ZEISS) та БИОЛАМ за вщповщних Тм збiльшень х1000 та х90о з за-стосуванням iмерсiйних об'ек-тивiв. lдентифiкацiю МЯ проводили на зашифрованих препаратах за наведеними у л^ера-турi критерiями [1].
Отриманi результати оцшю-вали з використанням загаль-ноприйнятих у медико-бюло-гiчних дослiдженнях статистич-них методiв та t-критерiю Ст'юдента. Наявнють зв'язкiв мiж показниками частоти кли тин з МЯ та iмуносупресiТ виз-начали за допомогою коефщи ента асоцiацiТ Пiрсона [13].
Результати дослщження. Результати вивчення геноток-сичного ефекту в епiтелiТ передшлунка мишей у рiзнi термши вiд початку перорального введення БП i його комбшацм з фенолом шюструе табл. 1.
Як можна бачити з наведених даних, БП за iзольованого вве-дення (1 група) спричиняв ге-нотоксичний ефект (рис. 1) в усi термши дослщження (9, 31, 95 дш пiсля 2,5,11 введень вiдповiдно), що характеризу-вався передусiм достовiрно вищою частотою клiтин з МЯ порiвняно з виявленою у мишей контрольних груп (2, 5, 6 груп).
По-друге, генотоксичний ефект зростав зi збТпьшенням кратностi введень канцерогену. Так, юльюсть клiтин з МЯ збтьшилась у 2,05 та 1,7 рази на 31 та 95 дш пюля 5 та 11 вве-
-о-
день в1дпов1дно, пор1вняно з аналог1чними показниками на 9 день дослщу п1сля 2 введень.
Водночас при розгляд1 дина-м1ки генотоксичного ефекту (табл. 2) привертае увагу наяв-н1сть деякого зниження (р>0,05) частоти кл1тин з МЯ на 95 день, пор1вняно з 31 днем, незважаю-чи на продовження введень.
Це явище, ймов1рно, свщчить про те, що зростання цитогене-тичного ефекту за тривалого впливу канцерогену вщбу-ваеться лише у межах величин певного д1апазону, тсля до-сягнення яких подальше зро-стання ефекту призупиняеться. Це, очевидно, пов'язане з тим, що окрем1 дози канцерогену спроможш Ыдукувати певну частоту кл1тин з Мя, що цшком уз-годжуеться з експерименталь-ними даними I спостереження-ми на людях про залежнють ге-нотоксичних ефект1в вщ дози канцероген1в-мутаген1в.
Аналог1чн1 дозо-ефектн1 та часов! законом1рност1 прояву генотоксичноТ дм було встано-влено також за умов комбшо-ваного впливу БП одночасно з
ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
фенолом (рис. 2, табл. 1 I 2).
Проте у даному випадку спо-стер1гаеться тенденц1я до пщ-силення генотоксичного ефекту фенолом (р>0,05) залежно в1д його дози у комплекс!. При цьому за д1Т фенолу у доз1 0,1 мг (3 група) збшьшення частоти кштин з МЯ було вщзначено вже на 9 день, тод1 як за дм мен-шоТ дози фенолу (0,002 мг) у комбшаци (4 група) — п1зн1ше, на 31, 95 дш досл1ду, а к1льк1сн1 зм1ни були бтьш виразними.
На в1дм1ну в1д БП фенол (2 група) та ТЕГ (5 група) за роз-дшьного введення не виклика-ли генотоксичних змш.
Рисунок 1
Мшроядро у клiтинi iз епiтелiю передшлунка. Введення БП
(1 — ядро; 2 — м1кроядро)
Дослщження, як1 проведено у бтьш тзш терм1ни експери-менту (за 6, 11, 14 мюяц1в вщ початку перорального введен-ня речовин), дозволили вияви-ти нове суттеве зростання ча-стоти кл1тин з МЯ у тварин, що отримували канцероген роз-д1льно чи разом з фенолом. Проте у даному випадку збшьшення к1лькост1 кл1тин з МЯ було явно пов'язане не сттьки з сумарною дозою БП та модифи куючим впливом фенолу, сюль-ки з характером морфолопчних зм1н у передшлунку. Так, за на-явност1 передпухлинних зм1н (дифузноТ нер1вном1рноТ' та крупновогнищевоТ пперплазп еп1тел1ю передшлунка) частота кл1тин з МЯ в окремих мишей становила 6-7 на 1000 проана-л1зованих кл1тин. У мишей з в1-зуально виявленими та пстоло-г1чно п1дтвердженими д1агноза-ми папшом передшлунка, що супроводжувалися дифузною та вогнищевою г1перплаз1ею еттелю, цей показник сягав 12-16 кл1тин на 1000 проанал1-зованих. Одночасно спостер1-галося зб1льшення числа бага-тоядерних кл1тин до 34-37 на 1000 кл1тин, переважно 2-ядер-них, Ыод1 з 2-4-ма ядрами, а також ядерних протрузм типу "хвостатих ядер".
Паралельне вивчення 1муно-лопчних реакц1й показало та-
Таблиця 2
Динамка змши частоти клiтин з мiкроядрами (%о) в еттелп передшлунка бших безпородних мишей у рiзнi термiни дослiду пiсля перорального введення бенз/а/пiрену
роздiльно та у комбшацп з фенолом
Пор1внюван1 терм1ни досл1ду, дн1 (ктькють апл1кац1й) Речовини, разов! дози, мг
БП 0,1 БП 0,1+Ф 0,1 БП 0,1 + Ф 0,002
Статистичн1 параметри Статистичн1 параметри Статистичн1 параметри
М±т 1 Р М±т 1 Р М±т 1 Р
9 (2) 31 (5) 1,33±0,21 2,83±0,31 4,07 <0,01 1,67±0,21 3,17±0,40 3,32 <0,01 1,33±0,21 3,50±0,22 7,13 <0,001
9 (2) 95 (12) 1,33±0,21 2,33±0,33 2,57 <0,01 1,67±0,21 2,83±0,31 3,09 <0,01 1,33±0,21 3,00±0,26 4,99 <0,001
31 (5) 95 (12) 2,83±0,30 2,33±0,33 1,86 >0,05 3,17±0,40 2,83±0,31 0,67 >0,05 3,50±0,22 3,00±0,26 1,47 >0,05
5 еотшошшт & Иеаьти № 2 2012
Рисунок 2
Мiкроядро у клiтинi iз епiтелiю передшлунка. Введення БП i фенолу
(1 — ядро; 2 — м1кроядро)
"Ж';
II
кож р1зне реагування орган1зму тварин на роздтьне та комб1-новане введення канцерогену I токсиканта за спрямованютю I ктьюсним та як1сним складом показниюв. Останн1 залежно
в1д дози та тривалост! введення речовин мютили компонен-ти неспециф1чно! резистентно-ст1 орган1зму, кл1тинну та гумо-ральну ланки 1мун1тету, прояви алерг1Т.
Так, 1зольоване введення БП (1 група) на 9 та 31 день досл1-ду суттевих вщхилень гемато-лог1чних та 1мунолог1чних по-казниюв в1д Тхн1х значень у мишей штактного контролю ( 6 група ) не викликало (табл. 3).
Водночас спостер1гався при-таманний х1м1чним канцерогенам супресивний вплив на 1мунну систему, що проявилося достов1рним (р<0,05) змен-шенням вщносного числа Т-л1мфоцит1в, пор1вняно з контролем, I вказувало на пригш-чення кл1тинноТ ланки 1мун1тету, хоча загальна к1льк1сть Т-л1м-фоцит1в, а також популяц1я В-кл1тин суттево не зм1нилися.
При продовженш впливу БП до 3 мюяц1в (табл. 4) суттевоТ р1зниц1 гематолопчних показ-ник1в пор1вняно з контрольною групою також не виявлено.
Водночас вщбулося наро-стання 1муносупрес1Т, що проявилося пригшченням кл1тин-ноТ та гуморальноТ ланок 1мун1-тету, за якого рееструвалося достов1рне (р<0,05) зменшен-ня в1дносного та абсолютного числа Т- I В-л1мфоцит1в.
Додаткове введення з канцерогеном фенолу на 9 день не викликало суттевих 1мунолопч-них зм1н, пор1вняно з 1зольова-ною д1ею БП. Тимчасом з1
Таблиця 3
lмунологiчнi показники у мишей на 31 день перорально'Г iзольованоГта комбшовано'Г дГГ
бенз/а/трену та фенолу
1
Показник Групи експериментальних тварин
1 група 2 група 3 група 4 група 5 група 6 група
Лейкоцити, х109/л 17,38±1,52 17,08±1.39 17,97±2,24 19,63±0,77 15,28±1,13 18,67±2,41
Природы ктери, % 0,83±0,17 0,67±0,21 0,67±0,21 0,67±0,21 0,67±0,21 1,17±0,17
Паличкоядеры нейтрофти, % 4,17±0,31* 3,33±0,42 3,00±0,45 3,67±0,67 3,00±0,37 2,83±0,31
Сегментоядеры нейтрофти, % 19,50±0,81 17,50±0,72* 17,17±0,75* 16,67±1,45* 16,17±0,79* 21,00±0,82
Еозинофти, % 3,00±0,63 4,00±0,77 4,83±0,48 4,17±0,48 4,50±0,85 3,17±0,48
Моноцити, % 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00
Лiмфоцити, % 71,50±1,12 73,50±1,06 73,33±0,80 73,83±1,47 74,67±1,17* 70,83±0,87
Лiмфоцити, х109/л 12,48±1,20 12,54±0,99 13,19±1,69 14,51±0,70 11,36±0,72 13,30±1,84
Нейтрофти, % 23,67±0,88 20,83±0,87* 20,17±1,01* 20,33±1,52 19,17±0,70* 23,83±0,83
Нейтрофти, х109/л 4,06±0,29 3,52±0,23 3,62±0,48 3,96±0,26 2,95±0,28 4,39±0,49
Т-лiмфоцити, % 17,83±0,70* 19,67±1,05* 19,33±0,67* 24,00±0,89* 27,50±0,89 30,00±0,55
Т^мфоцити, х109/л 2,23±0,23 2,49±0,29 2,52±0,30 2,87±0,22 3,10±0,15 3,85±0,68
В-лiмфоцити, % 24,33±0,42 32,00±1,29* 33,67±0,99* 32,33±0,88* 30,17±0,79* 25,50±0,92
В^мфоцити, х109/л 3,04±0,30 4,02±0,38 4,36±0,46 4,69±0,26 3,44±0,28 3,46±0,57
Кiлькiсть фаго-цитуючих кл^ин % 81,83±3,26 81,83±2,01* 88,83±2,15 85,50±2,55 88,83±3,15 90,33±2,39
х109/л 3,28±0,17 2,86±0,15 3,20±0,40 3,37±0,20 2,65±0,34 3,97±0,48
Примтка до таблиць 3 i 4:
* — Вказано Bipo^Hi вiдмiнностi порiвняно з групою 6, контрольною (р<0,05).
зб1льшенням тривалост1 над-ходження фенолу (на 31 день дослщу) суттево поглиблюва-лася супрес1я 1мунноТ системи. Це проявилося тим, що, кр1м супрес1Т Т-ланки 1мун1тету (в1-рог1дно менший (р<0,05), шж у контрол1 в1дсоток Т-л1мфоци-т1в), спостер1галося також пригн1чення неспециф1чноТ резистентной орган1зму: у тва-рин обох груп(3, 4 групи)реес-трувалося в1рогщне (р<0,05) зменшення вщносно'Т к1лькост1 сегментоядерних нейтроф1л1в (СЯН),, пор1вняно з контролем, а за д1Т комплексу БП з бтьшою дозою токсиканта (3 група) — також зниження загальноТ кть-кост1 нейтроф1л1в.
Як засв1дчили подальш1 спо-стереження, останне зумовле-не токсичною д1ею фенолу. Так, 1зольоване введення фенолу (2 група)на 9 день (табл. 3)сутте-вих 1мунолопчних змш не ви-кликало. Натом1сть на 31 день спостер1галося пригн1чення неспециф1чних фактор1в захи-сту орган1зму, що проявилося у достов1рному (р<0,05) знижен-н1, пор1вняно з контролем, вщ-носноТ к1лькост1 нейтрофт1в (у тому числ1 СЯН) та фагоцитар-ноТ активност1 нейтроф1льних гранулоцит1в. 1нш1 гематолопч-н1 показники суттево не вщр1з-нялися в1д контрольних величин. Водночас вщзначалося також пригшчення кл1тинноТ ланки 1мун1тету, про що св1дчив до-стов1рно (р<0,05) нижчий, н1ж у
мишеи 1нтактного контролю в1дсоток Т-л1мфоцит1в. А вщсо-ток В-л1мфоцит1в, навпаки, зростав, що вказувало на акти-вацю гуморальноТ ланки. На-прикшщ 3 м1сяця спостер1гало-ся вщновлення вм1сту Т- i В-л1мфоцит1в та iнших показникiв i ïx наближення до контрольних величин.
Таким чином, отримаш данi свiдчать, що найбтьш раннiм чутливим iмунологiчним показ-ником реакцiï органiзму на вплив БП i його комбшацм з фенолом е Т-клiтинна ланка iмунiтету, змiни якоï за типом супресп вiдповiдали канцерогенезу i рееструвалися вже на 31 день дослщу. У бтьш тзш термши (на 95-й день дослщу) до супресп Т-ланки приеднува-лося пригшчення гуморально!' ланки iмунiтету на тлi лiмфоци-топенiï, леИкопенiï за дiï комплексу з фенолом.
Пщ час патоморфолопчного дослiдження встановлено роз-виток передпухлинних змiн та пухлин передшлунка лише у мишей, що отримували БП чи БП з фенолом, що пщтверджуе канцерогеннють експеримен-тально[ дози канцерогену за усix варiантiв введення. Перед-пуxлиннi змiни являли собою дифузну та вогнищеву ппер-плазю слизовоï оболонки передшлунка (I, II стадп канцерогенезу за Л.М. Шабадом), пу-хлини — папiломи i були впер-ше встановленi у поодиноких
1мунолопчш показники у мишей на 95 день перорально'Г
дй" бенз/а/трену та фенолу
випадках за 6 мюящв вщ початку введення речовин [14]. ^з-нiше (за 14 мюящв) вiдзначено однакову 100% ураженють пухлинами як за роздiльного, так i за комбшованого введення БП з токсикантом.
Разом з тим за умов дода-вання до канцерогену фенолу (комбшована дiя) спостер^а-лося дозозалежне збтьшення коефiцiента множинностi (М) папiлом передшлунка, який розглядаеться як один з показ-ниюв канцерогенноï активностi на раншх стадiяx розвитку пухлин. За введення БП з фенолом у дозах 0,1 мг; 0,002 мг вш становив 5,0 та 3,2 вщповщ-но, порiвняно з 1,8 — за дм одного БП. Це свщчить про деяку стимуляцю фенолом канцерогенезу на стадп появи пухлин передшлунка. Привертае увагу той факт, що модифкуючий вплив токсиканта зб^аеться за спрямованютю з його дiею у раншй перiод, яка проявилася Таблиця 4 iзольованоï та комбiнованоï
Показник Групи експериментальних тварин
1 група 2 група 3 група 4 група 5 група 6 група
Лейкоцити, х109/л 13,22±1,08 12,98±1,61 15,02±0,51 *12,83±0,90 15,90±1,15 17,55±1,61
Природы к1лери, % 0,67±0,21 0,50±0,22 0,67±0,21 0,67±0,21 1,00±0,26 0,50±0,22
Паличкоядерн1 нейтрофти, % 3,50±0,34 3,33±0,33 4,00±0,45 4,00±0,37 3,67±0,21 4,33±0,49
Сегментоядерн1 нейтроф1ли, % 18,00±0,63 21,00±1,51 18,50±0,89 * 21,67±0,89 *18,00±1,06 16,00±1,51
Еозинофти, % 3,50±0,56 5,00±0,63 4,50±0,56 4,17±0,60 4,17±0,48 5,00±0,68
Л1мфоцити, % 73,33±1,15 69,17±1,70 71,36±1,15 * 68,50±0,89 72,17±1,51 73,17±1,17
Л1мфоцити, х109/л 9,72±0,89 9,07±1,27 10,71±0,39 * 8,75±0,53 11,47±0,86 12,87±1,24
Нейтроф1ли, % 21,50±0,85 24,33±1,33 22,50±0,99 * 25,67±0,84 *21,67±1,20 20,33±1,31
Нейтроф1ли, х109/л 2,81±0,18 3,09±0.30 3,37±0.18 3,32±0,31 3,43±0,29 3,50±0,24
Т-л1мфоцити, % *18,67±0,76 19,33±0,84 20,83±0,31 *17,17±0,60 *14,67±0,56 21,83±0,91
Т-л1мфоцити, х109/л *1,81±0,17 1,98±0,38 2,23±0,08 *1,50±0,10 *1,68±0,15 2,83±0,33
В-л1мфоцити, % *26,50±1,34 30,33±0,76 28,83±1,19 *23,50±1,09 *25,83±1,25 31,67±0,76
В-л1мфоцити, х109/л *2,58±0,27 2,74±0,37 3,08±0,16 * 2,05±0,14 2,99±0,34 3,09±0,45
К1льк1сть фагоци-туючих клиин % 94,67±1,43 94,17±1,49 90,00±2,48 92,50±1,59 92,33±1,89 93,17±1,01
х109/л 2,66±0,19 2,73±0,27 3,06±0,22 3,06±0,28 3,18±0,31 3,26±0,24
7 Environment & Health № 2 2012
тенденц1ею до п1дсилення ге-нотоксичного ефекту та погли-бленням 1муносупреси шляхом додаткового пригн1чення компонент неспециф1чноТ рези-стентност1 оргашзму, л1мфоци-топен1Т, лейкопен1Т.
При пор1внянн1 динам1ки ци-тогенетичних та 1мунотоксич-них зм1н виявилося, що зро-стання частоти кл1тин з МЯ протягом першого мюяця досл1ду вщбуваеться пара-лельно з1 зменшенням к1лькост1 Т-л1мфоцит1в, тобто розвитком 1муносупрес1Т. Вказан законо-м1рност1 мали м1сце I за 1зольо-ваного введення Бп, I у комб1-нац1Т з фенолом.
Оцшка зв'язку м1ж цими про-цесами шляхом визначення коефщ1ента асощацп П1рсона показала наявн1сть достов1рно-го зворотного кореляц1йного зв'язку м1ж частотою кл1тин з МЯ I вщносною к1льк1стю Т-л1мфо-цит1в у групах мишей, як1 отри-мували БП роздтьно або у ком-бшаци з фенолом. При цьому коефщент асоц1ацп П1рсона (г) для мишей, що отримували БП (1 група), БП з фенолом у дозах 0,1 мг (3 група) та 0,002 мг (4 група), становив г = (-0,80), р<0,05; г = (-0,83), р<0,05; г = (-0,90), р<0,01 вщповщно.
Отже, проведен! дослщження показали сполучен1сть I одно-спрямован1сть зм1н показник1в мутагенност1 та 1мунотоксич-ност1 щодо канцерогенезу, на-явн1сть достов1рного кореля-цмного зв'язку м1ж ними та зб1жнють з к1нцевим ефектом — розвитком пухлин. Проте ступшь виразност1 канцерогенезу як на раных стад1ях (гено-токсичн1, 1мунолог1чн1 зм1ни), так I у бУпьш п1зн1й перюд (фор-мування передпухлинних мор-фолог1чних зм1н I пухлин) збУпь-шуеться за умов комбЫованоТ д1Т канцерогену разом з супут-н1ми модиф1каторами — ток-сичними сполуками.
Важливють такого висновку
необхiдно враховувати у про-цесi ririeHi4Hoï оцiнки стану довкУпля, реальна дiя якого на людину пов'язана саме з одно-часним надходженням до орга-шзму суми канцерогенних та токсичних сполук.
Висновки
1. За результатами проведе-них паралельних дослщжень встановлено канцерогенний ефект (розвиток пухлин перед-шлунка) та спiльнi закономiр-ностi проявiв генотоксичних та iмунологiчних змiн в органiзмi тварин щодо канцерогенезу за iзольованого та комбiнованого введення БП з фенолом i Ухню залежнють вiд дози i тривало-ст впливу речовин.
2. Показано модифкацю канцерогенезу фенолом у на-прямку стимуляцiï, що про-являеться зростанням частоти кттин з МЯ i поглибленням iму-носупресiï у раншй перiод та збiльшенням коефщента мно-жинностi розвитку пухлин (па-пiлом) передшлунка у пiзнi тер-мiни порiвняно з iзольованою дieю БП.
3. Отриманi результати свщ-чать про онкологiчну небезпеку комбшованого надходження до органiзму канцерогенних та токсичних сполук, формування якоУ починаеться на раншх ста-дiях i проявляеться геноток-сичним ефектом у поеднанш з iмуносупресieю, що необхщно враховувати пiд час гiгieнiчноï оцЫки стану довкiлля.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рахманин Ю.А. Полиорганный микроядерный тест в эко-лого-гигиенических исследованиях / Под ред. Л.П. Сычевой, Ю.А. Рахманина. — М.: Гениус, 2007. — 150 с.
2. Bogovski P. Concluding remarks // Modulators of experimental carcinogenesis. / Ed. V.S. Turusov, R. Montesano. — Lyon: JARC, 1983. — P. 303-305.
3. Черниченко 1.О. Шляхи мо-диф^ючого впливу деяких хи мiчних забруднювачiв довюлля на канцерогенез / 1.О. Черниченко, Н.В. Баленко // Ппена населених мюць. — 2007. — Вип. 49. — С. 161-166.
4. Rapid induction of colonic adenocarcinoma in mice exposed to benz/a/pyrene and dex-tran sulfate sodium / A. Hakura, Y Seki, S. Hosokawa et al. // Food Chem. Toxicol. — 2011. — № 49 (11). — P. 2997-3001.
5. Monceviciute-Eringiene E. Disturbances of immunohome-
ostasis as endogenous risk factors of cancer and other diseases and indicators of environmental contamination / Monceviciute-Eringiene E. // Vezio profilaktikos problemos. — Lietuvos mokslas, 2001. — P. 88-122.
6. Opinion of the Scientific Committee on Food on the risks to human health of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons in food / Scientific Committee on Food. — Brussels, Belgium, 2002. — 84 p.
7. Микроядерный тест и цито-генетическая нестабильность / Н.Н. Ильинских, В.В. Новицкий, Н.Н. Ванчугова, И.Н. Ильинских.
— Томск, 1992. — 340 с.
8. Principles and methods for assessing direct immunotoxicity associated with exposure to chemicals. — Geneva: WHO, 1996.
— 390 р.
9. Досшдження iмунотоксич-ноУ дм потенцмно небезпечних хiмiчних речовин при Ух ппешч-нм регламентации Метод. рек. / 1н-т екоппени i токсикологи iм. Л.1. Медведя МОЗ УкраУни; Розроб. М.Г. Проданчук, П.Г. ЖмЫько, Д.В. Зшченко та Ы. // Зб. нормативних док. з охорони здоров'я. — К., 2003.
— № 8 (31). — С. 149-168.
10. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: Метод. рек. / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. — К., 1988. — 23 с.
11. Винарская Е.И. Научные основы гигиенической оценки воздействия химических и биологических факторов среды при их совместном поступлении в организм на основе иммунологического критерия вредности: Дис. д.м.н.: 14.02.01 / Винарская Е.И. — К., 2000. — 390 с.
12. Оценка мутагенной активности факторов окружающей среды в клетках разных органов млекопитающих микроядерным методом: метод. рек. / Межвед. науч. совет по экологии человека и гигиене окружающей среды РФ. — М., 2001. — 21 с.
13. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов — К., 2006.
— 558 с.
14. Шабад Л.М. Предрак в экспериментально-морфологическом аспекте / Л.М. Шабад. — М., 1967. — 384 с.
Надiйшла до редакцИ 12.01.2012.
