CC BY
7
IMMUNOTOXIC EFFECTS UNDER CONDITIONS OF SUBACUTE COMBINED INFLUENCE OF PRIORITY WATER MEDIA POLLUTIONS
Vinarska O., Lukyanchuk S., Nikonova N., Grigorenko L., Kononko I.
1МУНОТОКСИЧН1ЕФЕКТИ ЗА УМОВ П1ДГОСТРОГО КОМБ1НОВАНОГО ВПЛИВУ ПР1ОРИТЕТНИК ЗАБРУДНЕНЬ
ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ВИНАРСЬКА О.1., ЛУК'ЯНЧУК С.В., Н1КОНОВА Н.О.,
григоренко л.е.,
КОНОНКО 1.В.
Державна установа "1нститут ппени та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Украши"
УДК 613.1:616-056.3:577.083.3
ИММУНОТОКСИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ В УСЛОВИЯХ ПОДОСТРОГО КОМБИНИРОВАННОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ПРИОРИТЕТНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ ВОДНОЙ СРЕДЫ Винарская Е.И., Лукьянчук С.В., Никонова Н.А., Григоренко Л.Е., Кононко И.В. Результаты исследования комбинированного перорального воздействия хлороформа и фенола позволили установить изменения в отдельных звеньях иммунной системы и неспецифических факторов защиты организма даже на уровне гигиенических нормативов. Установлено, что характер и выраженность эффектов зависели как от дозы, так и от продолжительности воздействия исследованных соединений.
загальнюючи накопичеш нау-KOBi та практичш результати з проблеми питно)' води та во-допостачання в Укра'ш, необ-хщно зробити висновок про кризову ситуацю, яка склала-ся у цм сферi [1-5].
Основними антропогенними забруднювачами водного се-редовища е токсичнi хiмiчнi сполуки, серед яких значне мюце посiдають хлороформ та фенол. Ще у 1980-i роки увагу ппеню^в привернула проблема, пов'язана з присутнютю у питнiй водi галогенвмюних сполук, серед яких хлороформ становить 60-80%. У де-яких водопроводних мережах, наприклад у м. Днтродзер-жинську, вмiст хлороформу втричi перевищував ГДК [6]. У м. Харковi його присутнiсть у питшй водi визначалася на рiвнi 3-6 ГДК [7, 8].
До антропогенних токсичних сполук вод них об'ек^в також належить фенол. Концентрацп фенолiв та ïхнiх гомологiв у мюцях скидань нерiдко сяга-ють 60-3800 мг/л [9,10]. I хоча вони розбавляються рiчкови-ми водами, вмют цих токси-кантiв у рiчках навiть на значнiй вщсташ вiд джерела забруд-нення (15-30 км) часто становить сотш i тисячi мiлiграмiв на 1 л. За "Актом захисту навко-лишнього середовища Кана-ди" фенол вщносять до числа прiоритетних полютан^в [11].
Незважаючи на велику кть-кiсть iснуючих методiв вида-лення фенолiв практично всi вони мають обмеження для застосуванння i нерщко характеризуются високою вар-тютю, неповним ступенем очистки, утворенням шкщли-вих побiчних продуктiв, низь-кою ефективнютю. Крiм того, видалення деяких фенольних сполук за умови низьких кон-центрацiй — досить складний процес.
При хлоруванш води присут-нiй у нм фенол перетворюеть-ся на пентахлорфенол, який у 250 разiв токсичнший та канцерогенно небезпечнiший за 2,4,6-трихлорфенол [12].
Узагальнюючи наведенi у ли тературi данi, обГрунтування вибору хiмiчних речовин — фенолу i хлороформу — як при оритетних забруднювачiв водного середовища та бюлопч-но активних сполук не викли-кае сумнiву. Фенол належить до 4-го класу небезпеки, лiмi-тований за органолептичним критерiем шкiдливостi, а хлороформ належить до 2-го класу небезпеки та лiмiтований за саштарно-токсиколопчним критерiем шкiдливостi. Крiм того, у доступнш лiтературi вiдсутнi данi щодо вивчення комбiнованоï дiï даних сполук на iмунну систему органiзму. Зважаючи на це, нашi дослщ-ження у цьому напрямку мож-на вважати дощпьними та ак-туальними.
Метою роботи було вста-новлення iмунотоксичних ефектiв за умов пщгострого комбiнованого впливу убкви тарних ксенобютиюв водного середовища.
Матерiали та методи до-слiджень. Дослiдження про-вадилися на 28 статевозртих безпорiдних бтих щурах-сам-цях з початковою масою тта 180-200 г. Експериментальнi тварини протягом 2-х мюя^в разом з питною водою отри-мували хлороформ та фенол у рiзних комбЫа^ях у дозах,, якi вiдповiдають величинам ппе-нiчних нормативiв, а також пе-ревищують ïх у 3 та 9 разiв.
При розрахунку дози хлороформу виходили з чинно[ нор-ми його вмюту у водi мережi питного водопостачання [13, 14]. Осктьки ГДК речови-ни становить 0,06 мг/л, то при надходженш 25 мл води на до-
Б4-07 а-.дхй 24.11.2007 16:07 Раде 4
о-
бу до органiзму тварини з ма-сою тiла 200 г надмде хлороформу
0,06 мг/л x 0,025 л/д = 0,0015 мг/д,
що дорiвнюватиме на 1 кг ма-си тта щурiв 0,0015 мг : 0,2 кг = 0,0075 мг/кг.
Таким чином, для експери-ментальних тварин, як отри-мували хлороформ з водою на рiвнi 1 ГДК, дозове наван-таження цieю сполукою ста-новило 0,0075 мг/кг на добу. Виходячи з цього, дозове на-вантаження хлороформом за його надходження до оргашз-му на рiвнi 3 та 9 ГДК станови-ло вщповщно 0,0225 мг/кг i 0,0675 мг/кг.
При розрахунку дози фенолу також виходили з чинноУ нор-ми його вмюту у водi централи зованого господарсько-пит-
ного водопостачання [13]. Ос-кiльки ГДК цiei речовини дорiв-нюе 0,001 мг/л, то при вжи-ваннi 25 мл питноУ води на добу до оргашзму тварини над-ходило фенолу 0,001 мг/л x 0,025 л/д = 0,000025 мг/д.
Осктьки щури мали серед-ню масу тта 200 г, то доза на рiвнi 1 ГДК становила 0,000125 мг/кг; на рiвнях 3 та 9 ГДК — вщповщно 0,000375 мг/кг i 0,001125 мг/кг.
При вивченш iмунотоксичних ефектiв за дм вивчених сполук усiх тварин було розподтено на 4 групи по 7 голiв у кожшй.
1 група — контроль, штактш тварини. У дослiдних групах тварини отримували питну воду з вмютом ксенобiотикiв;
2 група — фенол та хлороформ на рiвнi ГДК кожноУ речовини; 3 група — фенол та хлороформ на рiвнях 3 ГДК; 4 група — фенол та хлороформ на рiвнi 9 ГДК кожноУ речовини.
Для досягнення поставленоУ мети було використано гема-толопчш, iмунологiчнi та алер-гологiчнi методи дослщжень, постановку яких здiйснювали через 2 мюяц вiд початку зат-руювання. При виборi iмуно-алерголопчних методiв дот-римувалися рекомендацiй ВООЗ [15], а також МОЗ Укра-Уни щодо вивчення iмуноток-
сичноУ дii хiмiчних сполук [16], як передбачають оцiнку стану рiзних складових iмунноi сис-теми. Для цього було адапто-вано комплекс тес^в, що ха-рактеризуються простотою виконання, доступнiстю, ш-формативнiстю та потребують малих об'eмiв кровi. У дослщ-женнях застосовували мкро-модифiкацii iмунологiчних тестiв [17], як дозволяють визначити
□ вмiст лейкоци^в у пери-феричнiй кровi та Ухшй якiсний склад;
□ наявнiсть Т- i В^мфоци-тiв;
□ ктькють фагоцитуючих нейтрофiльних гранулоцитiв [17];
□ реакцю дегрануляцil ба-зофiлiв (за ШеллО [18];
□ реакцiю гальмування роз-пластування макрофагiв [19].
У реак^ях використвовува-лись як власне гаптени, так i тканинний антиген (водно-сольовий екстракт тканини печшки щурiв) [20]. Обраху-нок i аналiз отриманих даних провадилися з використан-ням загальноприйнятих ме-тодiв статистичноУ обробки результалв медико-бюлопч-них дослiджень, параметрич-них методiв перевiрки ста-тистичних ппотез (t-критерiй Ст'юдента) [21].
Таблиця 1
Гематолопчш та iмунологiчнi показники у щурiв за умов комбiнованого пщгострого впливу
хлороформу та фенолу
Показник 1 група 2 група 3 група 4 група
Лейкоцити, х109/л 17,27±1,16 16,69±1,69 16,33±2,00 * 13,23±0,57
Паличкоядерн1 нейтроф1ли, % 4,29±0,36 3,86±0,26 4,00±0,31 3,43±0,48
Сегментоядерн1 нейтроф1ли, % 18,57±1,17 * 24,00±1,43 * 24,00±1,45 22,29±1,43
Еозиноф1ли, % 2,86±0,46 3,00±0,58 3,14±0,55 3,14±0,59
Моноцити, % 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00 1,00±0,00
Л1мфоцити, % 73,29±1,38 * 68,14±1,50 * 67,86±1,83 70,14±2,15
Л1мфоцити, х109/л 12,67±0,92 11,38±0,82 10,90±1,11 * 9,31±0,60
Нейтроф1ли, % 22,86±1,32 * 27,86±1,35 * 28,00±1,45 25,71±1,74
Нейтроф1ли, х109/л 3,95±0,33 4,65±0,43 4,70±0,75 3,36±0,17
Т-л1мфоцити, % 20,14±1,49 18,14±1,60 15,71±1,63 18,29±1,08
Т-л1мфоцити, х109/л 2,55±0,24 2,03±0,19 1,76±0,28 * 1,72±0,18
В-л1мфоцити, % 32,14±1,40 * 22,86±2,75 22,57±2,85* * 24,00±1,35
В-л1мфоцити, х109/л 4,05±0,31 * 2,57±0,34 * 2,37±0,33 * 2,26±0,23
Активно фагоцитуюч1 нейтроф1ли, % 92,71±0,87 * 95,57±0,81 90,43±2,37 * 96,00±0,72
Активно фагоцитуюч1 нейтрофти, х109/л 3,66±0,31 4,46±0,43 4,25±0,68 3,23±0,17
Примтка: * — вказано достов'1рнурiзницю показниюв порiвняно з 1 (контрольною) групою (р<0,05).
Е&Н*4
Результати та Ух обгово-рення. Отримаш у пщгостро-му експеримент результати наведено у таблицях 1 i 2. Данi лейкоцитограм (табл. 1) не показали достовiрних вщхилень загального рiвня лейкоцитiв, а також вщносного вмiсту па-личкоядерних нейтрофУшв, ео-зинофiлiв та моноци^в у кровi тварин 2 групи.
У щурiв, якi отримували на-вантаження двохкомпонен-тною сумiшшю дослщжуваних сполук на рiвнi гiгieнiчних нор-мативiв, спостерiгалося збiльшення кiлькостi сегмен-тоядерних нейтрофiльних гранулоцитiв (2 група — (24,00 ± 1,43)%, iнтактнi тва-рини — (18,57 ±1,17)%). Од-ночасне надходження разом з питною водою обох хiмiчних речовин у дозах, що вщпови дають гранично допустимим концентрацiям, вплинуло на загальну ктькють лiмфоцитiв: Ух вiдносне число знизилося i становило (68,14 ±1,50)%, у той час як у 1 груп цей показ-ник вiдповiдав значенню (73,29 ± 1,38)%.
За пероральноУ комбшова-ноУ дiУ фенолу та хлороформу на рiвнях ГДК вiдбувалося пщ-вищення числа нейтрофть-них гранулоцилв (27,86 ± 1,35)%, порiвняно з (22,86 ± 1,32)% у контроле, яке суп-роводжувалося активацieю неспецифiчних факторiв резистентностi. Кiлькiсть фа-гоцитуючих клiтин становила вiдповiдно (95,57 ± 0,81)% та (92,71 ± 0,87)%.
Через 2 мюяц пiсля початку експерименту, ^м зрушень у системi неспецифiчних фак-торiв захисту оргашзму, у щу-рiв 2 групи спостеркалися й змiни у гуморальшй ланцi iму-нiтету. Зокрема, було виявле-но зменшення абсолютного числа i вiдносноУ ктькост В-лiмфоцитiв.
Були вiдсутнi достовiрнi вщ-мiнностi у кiлькостi Т^мфоци-тiв у щурiв, якi перорально вживали фенол та хлороформ на рiвнях ГДК (табл. 1).
Привертае увагу той факт, що на кшець 2 мюяця сироват-ки кровi щурiв цiеУ групи поси-лювали дегрануляцiю базо-фiльних гранулоцилв у при-сутностi тканинного антигену (10,29 ± 1,48)%, що свщчить про розвиток аутосенсибУ^за-оргашзму.
ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
За комбiнованоУ дiУ протягом
2 мiсяцiв хiмiчних сполук у дозах, як вiдповiдають значенню
3 ГДК кожноУ речовини, у пщ-дослiдних щурiв не було вста-новлено вiрогiдних вщмшнос-тей у загальнiй ктькост лей-коцитiв, вiдносному числi ео-зинофiлiв, моноцитiв та палич-коядерних нейтрофУшв. Порiв-няно з штактними тваринами, виявлено пiдвищення вiдсотка сегментоядерних нейтрофУшв,, а також збiльшення вщносно'У кiлькостi нейтрофiлiв. При цьому змши у функцiонуваннi фагоцитуючих нейтрофiльних гранулоцилв не спостеркали-ся (табл. 1).
Пщвищення доз зазначених хiмiчних сполук до 3 ГДК приз-водило до зменшення вщнос-ного числа лiмфоцитiв. Кть-костi Т- та В^мфоцилв не мали суттевих вщхилень вщ зна-чень показниюв у контролi (табл.1). Разом з тим було вщ-значено зменшення абсолютного та вщносного чисел В-лiмфоцитiв.
За умов пщгострого перо-рального впливу хлороформу та фенолу у тварин спостери галася слабка сенсибУшза^я, про що свщчить пщвищення дегрануляци базофтьних гра-нулоцитiв у присутностi гапте-ну (фенолу). Вiдсоток дегра-нульованих базофУшв стано-вив (10,29 ± 1,92)%.
Комбiнована дiя хiмiчних сполук на рiвнi 9 ГДК спричи-
няла виникнення леикопени. Разом з тим не було встанов-лено достов1рних в1дм1нностеИ щодо числа еозинофУшв, мо-ноцит1в, паличко- та сегментоядерних нейтроф^в, по-р1вняно з штактними тваринами. Спостер1галося в1рогщне зменшення абсолютноУ кУпь-кост1 л1мфоцит1в.
У тварин, як1 отримували з питною водою фенол та хлороформ у дозах, що вщпови дають 9 ГДК, рееструвалися зрушення у систем! неспеци-ф1чних фактор1в захисту ор-ган1зму, що проявлялися в активацп фагоцитарноУ фун-кцп нейтроф1льних грануло-цит1в. Було виявлено 1муно-супрес1ю за Т- та В-кл1тин-ним типом, про що свщчить зменшення ктькостей Т- та В-л1мфоцит1в.
Результати постановки реак-ц1У Шелл1 дозволили виявити, що сироватки кров1 тварин ц1еУ групи викликали п1дсилення дегрануляц1У базофтьних гра-нулоцит1в у присутност1 гапте-ну (хлороформу), що св1дчить про розвиток сенсибУшзацп орган1зму, виразн1сть якоУ можна оц1нити як слабко пози-тивну (10,29 ±1,19)%.
Сироватки кров1 тварин ус1х досл1дних груп у присутност1 антигену in vitro не викликали зменшення функцюналь-ноУ активностi макрофагiв УхньоУ здатностi до розпласту-вання, порiвняно з контролем
Таблиця 2
Реакщя гальмування розпластування макрофагiв за умов пiдгострого комбшованого впливу хлороформу та фенолу
Група 1ндекс гальмування розпластування макрофапв*
1 група (контроль) -
2 група 1,16
3 група 1,13
4 група 1,18
Примтка: * — ндекс гальмування (1Г)<0,8 — реак^я позитивна.
IMMUNOTOXIC EFFECTS UNDER CONDITIONS OF SUBACUTE COMBINED INFLUENCE OF PRIORITY WATER MEDIA POLLUTIONS Vinarska O., Lukyanchuk S., Nikonova N., Grigorenko L., Kononko I.
The results of researches on combined per oral impact of chloroform and phenol allowed to detect the changes in immune system separate links and in organism defense nonspecific factors even under the influence of chemicals hygienic regulations levels. It was established that the character and expressiveness of effects depended on the dose and duration of investigated substances influence.
(табл. 2). 1ндекс гальмування розпластування кл^ин-мше-ней був вищим за 0,8, що мо-же свщчити про вщсутнють розвитку пперчутливост спо-втьненого типу.
Таким чином, проведет до-слщження дозволили встано-вити, що при подовженш тер-мшу комбЫовано'У дм обраних сполук до двох мюя^в виявля-лися бтьш суттeвi змiни в iмуннiй системi, нiж через 1 ми сяць експерименту (результа-ти гострого експерименту наведено у № 2 "Довктля та здо-ров'я", 2007 р.)
Аналопчну спрямованiсть мали зрушення показникiв щурiв, якi пiдпягапи комбшо-ванiй дм доспiджуваних ксено-бiотикiв на рiвнi 3 ГДК кожноУ речовини. Проте якщо за умов гострого дослщу на появу змiн у системi неспецифiчних факторiв захисту органiзму вказувала актива^я фагоци-туючих кпiтин, то на кшець другого мiсяця експерименту у тварин подiбнi змiни вщбу-валися за рахунок збiпьшення загального числа нейтрофУшв. Разом з тим, до зниження вщ-носноУ ктькост пiмфоцитiв та змiн у системi неспецифiчних факторiв захисту органiзму додавалися зрушення у гумо-рапьнiй ланц iмунноi системи за рахунок зменшення кть-костi В-пiмфоцитiв, а також спостер^ався розвиток ГНТ.
Пiдвищення доз обох хiмiч-них сполук у комбшацм до 9 ГДК, як i пiспя першого мюя-ця дм, призводило до пору-шень у кпiтиннiй панцi iмунiте-ту та пщвищення фагоцитар-ноУ активной нейтрофiпьних гранупоцитiв. На кiнець другого мюяця експерименту фк-сувалися ще й достовiрнi вщ-хилення у В-ланц iмунноi системи, а також розвиток сенси-бУшзацп органiзму (слабко позитивна реак^я).
Отриманi результати свщ-чать, що характер i виразнiсть ефектiв залежали як вщ дози, так i тривапостi комбiнованоi дii фенолу та хлороформу.
Висновки
1. На основi пщгострого експерименту встановлено, що комбшована пероральна дiя хлороформу та фенолу на рiв-нi ГДК спричиняе iмуносупре-сiю за В-кттинним типом, розвиток аутосенсибiпiзацii та активацю неспецифiчних фак-торiв захисту оргашзму.
2. Встановлено, що пщви-щення доз вивчених сполук до 3 ГДК змiнюе характер iмуно-токсичних ефек^в. Визначено пригнiчення гуморапьноi ланки iмунiтету та виникнення сенсибУшзаци до фенолу.
3. lмунопогiчна картина, яка розвиваеться за комбшова-ноУ дii хлороформу та фенолу на рiвнi 9 ГДК, характеризу-еться пригшченням Т- та В-кттинноУ ланок iмунiтету, ак-тивацiею неспецифiчних фак-торiв резистентностi та роз-витком сенсибiпiзацii до хлороформу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Прокопов В.О. Науковi та практичнi питання забезпе-чення населення УкраУни якю-ною питною водою // Гiгiенiчна наука та практика на рубежi стопiть: Мат. XIV з'Узду ппеню-тiв Украiни. — Дшпропет-ровськ, 2004. — С. 109-111.
2. Прокопов В.О., Чичков-ська Г.В., ЗорЫа О.В. Хлорор-ганiчнi сполуки у питшй водi: фактори та умови Ух утворення // Довктля та здоров'я. — 2004. — № 2 (29). — С. 70-73.
3. Хлороформ у питшй водi як фактор канцерогенезу / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська, О.М. Полщук, О.В. ЗорЫа // П-пена населених мюць. — 2002. — Вип. 39. — С. 131-132.
4. Гончарук В.В., Скубчен-ко В.Ф. О разработке стандар-
тов Украины "Источники централизованного питьевого водоснабжения" и "Вода питьевая" // Химия и технология воды. — 2003. — Т. 25, № 2. — С. 103-105.
5. Жолдакова З.И., Кра-совский Г.Н., Синицина О.О. Оценка опасности загрязнения водных объектов химическими веществами для здоровья населения // Гигиена и санитария. — 1999. — № 6. — С. 53-57.
6. Бережной В.В. Иммуно-коррекция в педиатрии // Современная педиатрия. — 2005.
— № 1 (6). — С. 57-63.
7. Результаты изучения химического состава питьевой воды, подаваемой населению г. Харькова, и его возможного влияния на заболеваемость населения / И.С. Кратенко, Т.М. Колпакова, Л.Н. Мельник и др. // Ппешчна наука та практика на рубежi стол^ь: Мат. XIV з'Узду ппешс^в УкраУ-ни. — Дшпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. I. — С. 359362.
8. Стан здоров'я населення та довктля Придшпров'я: прогноз та шляхи оздоровлен-ня / Г.В. Дзяк, Е.А. Деркачев, Л.Б. Опр та ш. // Ппешчна наука та практика на рубежi сто-л^ь: Мат. XIV з'Узду ппеню^в УкраУни. — Дшпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. I. — С. 37-39.
9. Янович Л.М., Стадничен-ко А.П. Влияние фенолов на содержание глюкозы в органах перловицы (MOLLUSCA: BIVALVIA: UNIONIDAE) // Гидробиологический журнал. — 2005. — Т. 41, № 2. — С. 52.
10. Химический состав поверхностных и подземных источников питьевого водоснабжения Харьковского региона / М.И. Караяннис, А.Б. Бланк, Л.П. Экспериан-дова и др. // Химия и технология воды. — 2002. — Т. 24, № 1. — С. 43-50.
11. Bruce W., Meek M.E., Newhook R. Phenol: Hazard characterization and exposure-response analysis // Sci. and Health. — 2001. — Vol. 19, № 1.
— P. 305-324.
12. Окисление хлорфенолов с использованием перокси-дазы хрена / Т.И. Давиденко, И.И. Романовская, О.В. Осей-чук, О.В. Севастьянов // Химия и технология воды. —
Е&Н*6
2004. — Т. 26, № 6. — С. 582589.
13. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Методы анализа. — М.: Государственные стандарты Союза ССР, 1984. — 239 с.
14. Державы саштарш правила i норми "Вода питна. Пп-ешчш вимоги до якост води централiзованого господар-сько-питного водопостачан-ня" (Затверджено наказом МОЗ УкраУни 23.12.1996 р. № 383). — К., 1996. — 20 с.
15. Principles and methods for assessing direct immunotoxicity associated with exposure to chemicals. — Geneva: WHO, 1996. — 390 p.
16. Дослщження iмуноток-сичноУ дм потенцшно небез-печних хiмiчних речовин при Ух ппешчний регламентации Ме-тодичнi рекомендацп / 1н-т екогiгiени i токсикологи iм. Л.1. Медведя МОЗ УкраУни; Роз-роб. М.Г. Проданчук, П.Г. Жмшько, Д.В. ЗЫченко та ш. // Зб. нормативних документiв з охорони здоров'я. — К., 2003.
— № 8 (31). — С. 149-168.
17. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: Методические рекомендации / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. — К., 1988. — 23 с.
18. Виноградов Г.И., Винар-ская Е.И., Науменко Г.М. Реакция дегрануляции базофилов как метод выявления аллергии и аутоаллергии к простым химическим соединениям // Лабораторное дело. — 1989. — № 6. — С. 339-341.
19. Макрофагальный тест в диагностике аллергических состояний / А.Д. Адо, Е.М. Ки-первассер, Т.А. Алексеева и др. // Клиника и лабораторная диагностика аллергических заболеваний: Мат. науч. конф.
— Ужгород, 1974. — С. 4-5.
20. Винарская Е.И. Научные основы гигиенической оценки воздействия химических и биологических факторов среды при их совместном поступлении в организм на основе иммунологического критерия вредности: Дис. докт. мед. наук: 14.02.01 г. / Украинский научный гигиенический центр МЗ Украины. — К., 2000.— 390 с.
21. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1980. — С. 96-110, 142-220.
7*
MICROWAVES PATHOLOGY AND WAYS OF THEIR PROPHYLAXIS
Belokrinitzky V.S., Gozhenko A.I.
МИКРОВОЛНОВАЯ ПАТОЛОГИЯ И ПУТИ ЕЕ ПРОФИЛАКТИКИ
БЕЛОКРИНИЦКИЙ В.С., ГОЖЕНКО А.И.
ГП "Украинский НИИ медицины транспорта МЗ Украины"
УДК 616:537.531:616-084
МКРОХВИЛЬОВА ПАТОЛОПЯ ТА ШЛЯХИ IIПРОФ1ЛАКТИКИ БЛокриницький В.С., Гоженко А.1. У статт1 наведено результати особистих досл'1джень бюлопчно! дп НВЧ-випром1нювань на орган1зм тварин i людей, як перебувають у зон з перевищеними рiвнями гiгieнiчних нормативiв. Наведено переконливi докази мiкрохвильовоíпатологи на приклад '! змiни структурних утворень у мозку та )'хн!х функ-ц!й, якi вдбиваються на станi здоров'я. Вказано шляхи профлактики ц!ei патологií.
2006 году в Одессе состоялись пленум и научно-практическая конференция Общества неврологов, психологов и наркологов Украины с участием специалистов из Германии, Польши, Израиля. Рассматривались вопросы оказания медицинской помощи больным с заболеваниями нервной системы. По данным главного невролога МЗ Украины, в 2005 году в Украине было официально зарегистрировано 4724861 человек с диагнозом неврологическая патология, что составило около 10 процентов населения страны. Темпы этой патологии ускоряются. Наиболее прогрессивно — среди жителей южных, восточных областей Украины, Автономной Республики Крым. Необходимо отметить, что и в мире за последние десятилетия ХХ века депрессии фиксируются в двенадцать раз чаще, и на сегодня неврологическая патология стала одной из ведущих причин инвалидности. По прогнозам Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), к 2010 году депрессии выйдут на второе место среди причин инвалидности, что является серьезной проблемой современной медицины.
В чем причина такого бурного роста неврологической патологии? При всем многообразии факторов, среди которых рост психоэмоциональной напряженности труда и социальных воздействий, ощутимо влияние негативных факторов окружающей среды (в первую очередь, производства) за счет увеличения количества ксенобиотиков, действующих на человека. В последние годы усилилось негативное влияние физических факторов среды. К ним, в первую очередь, относятся электромагнитные поля (ЭМП).
