CC BY
20
УДК 616.441-008.64:611.018.74:616.12-008.33-073.7
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117667
Н. О. Перцева, ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ
К.Н. Einep СУБКЛ1Н1ЧНОГО Г1ПОТИРЕОЗУ
НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ
ДЗ «Днгпропетровська медична академ1я МОЗ Укра'ти»
кафедра ендокринологП
(зав.- д. мед. н., доц. И.О. Перцева)
вул. Пастера, 26, Днгпро, 49000, Укра'ша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Endocrinology Pastera str., 26, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: xeniya.einer@gmail.com
Ключов! слова: субкл1н1чний гтотиреоз, лШдний обмт, постпранд1альна гinepлineмiя, вар1абельтсть артер1ального тиску, ендотел1альна дисфункщя, тканинна допплерограф1я, сегментарна diacmoninna функц1я Key words: Subclinical hypothyroidism, lipid metabolism, postprandial hyperlipemia, endothelial dysfunction, variability of arterial pressure, tissue dopplerography, segmenary diastolic function
Реферат. Особенности влияния субклинического гипотиреоза на сердечно-сосудистую систему. Перцева Н.О., Эйнер К.Н. Дисфункция щитовидной железы имеет серьезные последствия для состояния сердечно-сосудистой системы. В условиях дефицита тиреоидных гормонов снижается выработка целого ряда клеточных ферментов, что приводит к развитию дислипидемии, инсулинорезистентности, эндотелиалъной дисфункции, артериальной гипертензии, к нарушениям в системе свертывания крови, окислительному стрессу. Субклинический гипотиреоз, являясь фактором риска сердечно-сосудистых заболеваний, не имеет специфической симптоматики, длительно остается нераспознанным, и к моменту развития манифестного гипотиреоза приводит к уже необратимым изменениям в сердечно-сосудистой системе. Выявление нарушений на раннем этапе и своевременное назначение заместительной терапии позволит избежать дополнительного риска сердечно-сосудистой патологии. Отсутствие единой позиции в отношении субклинического гипотиреоза не позволяет определить четкие клинические рекомендации. Данные относительно эффективности и необходимости заместительной терапии левотироксином противоречивы, что обусловлено отсутствием рандомизированных клинических испытаний. В данной обзорной статье рассмотрены механизмы влияния субклинического гипотиреоза на различные виды метаболизма, способы диагностики нарушений, вызванных субклиническим гипотиреозом, и их модификация под влиянием заместительной терапии.
Abstract. Features of the influence of subclinical hypothyroidism on the cardiovascular system. Pertseva N.O., Einer K.M. Dysfunction of the thyroid gland has serious consequences for the state of the cardiovascular system. In conditions of deficiency of thyroid hormones, the production of a number of cellular enzymes decreases, that leads to the development of dyslipidemia, insulin resistance, endothelial dysfunction, arterial hypertension, abnormalities in the blood coagulation system, oxidative stress. is a risk factor for cardiovascular disease because associated with dyslipidemia, insulin resistance, arterial hypertension, oxidative stress, endothelial dysfunction, disorders in the blood coagulation system and, thus, atherosclerosis. Subclinical hypothyroidism, as a risk factor for cardiovascular disease, does not have a specific symptomatology, it remains unrecognized for a long time, and by the time the development of manifest hypothyroidism leads to irreversible changes in the cardiovascular system. Detection of abnormalities at the phase of subclinical hypothyroidism and the timely assignment of replacement therapy will avoid an additional risk of cardiovascular pathology. The absence of a unified position in regard to subclinical hypothyroidism does not allow to adopt clear clinical recommendations. Data on the efficacy and need for levothyroxine replacement therapy are contradictory due to the absence of randomized clinical trials. This review article examines mechanisms of the influence of subclinical hypothyroidism on various types of metabolism, methods of diagnosing disorders caused by subclinical hypothyroidism and their modification under the influence of replacement therapy.
Субклшчний ппотиреоз (СГ) e безсимптом-ним станом та д1агностуеться лабораторно при piBHi тиреотропного гормона (ТТГ) в сироватщ кров1 вищого за верхню межу референсного ¿н-тервалу на фош нормального р1вня вшьних фракцш тироксину (Т4) та трийодтирошну (ТЗ). Незважаючи на те, що xBopi на субклшчний
ппотиреоз можуть мати р1зно! вираженоси симптоматику, притаманну гшотиреозу, д1агноз субктшчного гшотиреозу базуеться виключно на лабораторних дослщженнях [3,9].
Добре вщомо, що м1ж тирео!дними гормонами та ТТГ юнуе зворотнш вщ'емний зв'язок. Питания: яким чином за нормального р1вня
17/ Том XXII/ 4
49
тирео!дних гормошв вщбуваеться розгальму-вання ТТГ та шдвищення його р1вня в кров1, пояснюеться тим, що шдивщуальний р1вень тироксину змшюеться в бшьш вузькому д1апазош, шж нормальш значения для загально! популяцп. Тому вщхилення в1д ¿ндивщуально! норми, на-в1ть якщо воно вщбуваеться в межах рефе-ренсних значень, проявляеться пом1тним шд-вищенням р1вня ТТГ [11].
Термш «субклшчний гшотиреоз» введено в об1г у л1тератур1 з 1973 р., коли Б. С. Evered дХ. а1., проводячи визначення функцп щитопод1бно1 залози у сво1х хворих, не виявили будь-яких шших вщхилень, окр1м шдвищення р1вня ТТГ [4].
Значний штерес до субктшчного гшотиреозу зумовлено тим, що розповсюджешсть цього захворювання значно перевищуе поширешсть машфестного гшотиреозу, проте р1дше ви-являеться [1, 2, 5]. Найбшьш широка наявшсть субктшчного гшотиреозу у вшовш груш понад 75 роюв, де вш досягае 16-21%. Проте у зв'язку з використанням у клшчнш практищ гормо-нальних метод1в обстеження функцп щито-иод1бно1 залози, на тепершнш час субктшчний гшотиреоз досить часто виявляеться в ос1б молодого та середнього вшу. Кр1м того, часпше СГ виявляеться в ж1нок, шж у чоловшв, 15 та 8%в1диов1дно [8, 15].
Все бшьша кшьюсть дослщжень пов'язуе субктшчний гшотиреоз ¿з шдвищенням серцево-судинного ризику, включаючи гшертенз1ю, збшьшення ваги, шсулшорезистентшсть, гшер-холестеринем1ю, дислшщем1ю та коронарну ¿шем1чну хворобу серця [10, 11, 13, 15, 17, 23].
3 бюлопчно! точки зору, тиреощш гормони володдать множинними илейотроиними ефек-тами, впливаючи як суттевий регуляторний фактор у багатьох ф1зюлопчних системах, включаючи судини, серце, мозок, скелетш м'язи та юстки, головний мозок (включаючи процеси шзнання та настрш) [10, 17, 32]. Тиреощш гормони здшснюють вилив на роботу серця шляхом геномних та негеномних ефекпв. Збшьшуючи ударний об'ем серця та частоту серцевих скорочень, вони шдвищують фракщю викиду [8, 11].
Бшьшють ф1зюлопчних ефекпв тирео!дних гормошв реатзуеться через геномний мехашзм [8]. Трийодтиронш регулюе транскрипщю таких важливих структурних та функцюнальних бшюв мюкарда, як кальщева аденозинтрифосфатаза внутршшх мембран кл1тини (8ЕЯСА2), а-важ-кий ланцюг мюзину (а-МНС), р1-адреноре-цеитори, Ка + К + -аденозинтрифосфотаза, иотен-щалозалежш кал1ев1 канали, малатдегщрогеназа,
иередсердний \ мозковий натр1йуретичний гормон. Кр1м того, тиреощш гормони регулюють транскрипщю пейсмекерзв'язаних гешв, канал1в 3 \ 4 типу, що гшерполяризацшно активуються, керованих циктчними нуклеотидами, 1 гуанш-нуклеотидного регуляторного бшка. Також трийодтиронш модулюе експрес1ю ангютензинових рецептор1в на кттинах гладеньких м'яз1в судии. Однак вш може пригшчувати транскрипщю деяких гешв, наприклад Р-важкого ланцюга мюзину (Р-МНС), фосфоламбану, № + / Са2 + -обмшника, ТКа1 та аденшатциклази V 1 VI тишв. Для реатзацп негеномних ефекпв тирео!дних гормошв взаемодн з ядерними рецепторами не потребуеться. До таких ефекпв належить транспорт юшв (кальщю, натр1ю, кал1ю) через плазматичну мембрану, транспорт глюкози й амшокислот, функщя м1тохондрш та передача р1зних внутршньоклпинних сигнатв [8, 22].
Таким чином, головною причиною уш-кодження бшьшосп оргашв в умовах гшо-тиреозу е р1зке зменшення вироблення цшого ряду кл1тинних ферменпв внаслщок дефщиту тирео!дних гормошв. Оцшюючи вплив ти-рео!дних гормошв на функщю серцево-судинно! системи та тканинний обмш, е очевидним виникнення патолопчних змш вже на еташ субктшчного порушення функц11 щитопод1бно! залози, а отже, субктшчний г1потиреоз може бути джерелом багатьох проблем, що за-лишаються прихованими до моменту появи машфестного г1потиреозу [12].
Субкл1н1чний гшотиреоз потр1бно розглядати в двох категор1ях в1дносно р1вня ТТГ: пом1рне шдвищення (4,0-10,0 мОд/л) та виражене шдвищення (>10 мОд/л). Субкл1н1чний гшотиреоз ¿з р1внем ТТГ б1льше 10 мОд/л може бути серйоз-ним фактором ризику серцево! недостатност1, ¿ше-м1чно! хвороби серця та смерт1 [4, 10, 17,23, 26].
В одному з дослщжень у молодих пащенпв, хворих на субкл1н1чний гшотиреоз, було вияв-лено зб1льшення частоти коронарних под1й та смерт1. Цей метаанал1з включав 55287 пац1ент1в з 11 проспективних досл1джень. За результатами метаанатзу було встановлено, що за умови шдвищення ТТГ вище за 10 мОд/л значно збшыпуеться ризик ¿шем1чно1 хвороби серця та смерт1 вщ не! [26].
Гшерхолестеринем1я та дисл1п1дем1я на-бувають розвитку набагато рашше в пац1ент1в з гшотиреозом, н1ж у населения в цшому. Близько 90% в1д ус1х хворих на ман1фестний г1потиреоз мають гшерхолестеринем1ю ¿з суттевим зб1ль-шенням атерогенних фракц1й л1попроте1д1в низько! та дуже низько! щ1льност1 [6]. Однак даш
50
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
щодо змш у лшщному профш в пащенпв ¿з субктшчним гшотиреозом суперечлив1, у деяких дослщженнях описано збшьшення як загального холестерину, так i фракцп лшопроте!д1в низько! щшьност1, тод1 як в шших повщомляеться тшьки про збшьшення загального холестерину без будь-якого збшьшення атерогенних фракцш лшщв [6, 7, 18, 19, 25, 27, 29,30].
За умови субклшчного гшотиреозу зни-жуеться активащя рецептора лшопроте!шв низько! щшьност1 (ЛПНЩ), тому нав1ть при не-значному транзиторному шдвищенш в сироватщ кров1 р1вня холестерину стае можливим розвиток дислшщеми [27]. Також метабол1чш ефекти субктшчного гшотиреозу включають у себе шд-вищення р1вня вшьних жирних кислот, що при-зводить до запальних кттинних реакцш [25, 27].
Оцшка лшщного профшю натще ха-рактеризуе лише стацюнарний стан лшщного обмшу. Вщома велика кшьюсть випадюв роз-витку атеросклерозу в oci6 з нормолшдем1ею. Дослщження останшх роюв шдтвердили атерогеннють постпранд1ально! дислшщеми як незалежного фактора розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [7, 30]. У зв'язку з цим привертае увагу можливе прогресування ате-рогенезу безпосередньо теля прийому mi, багато! на жири, особливо за наявносп умов, що сприяють атерогенезу, зокрема знижено! функци щитопод1бно! залози. У постпранд1альному пе-рюд1 вщбуваеться поглинання хшомшрошв та лшопротед1в артер1альною судинною стшкою [18, 28]. Постпранд1альна гшерлшщем1я тривае близько чотирьох годин теля кожного прийому mi, тому протягом доби значну частину часу людина перебувае у сташ постатментарно! гшерлшщеми [7].
Для найбшьш точного моделювання мета-бол1чних ефекпв постпранд1ально! гшерлшщеми застосовуеться тест стандартного лшщного на-вантаження за методикою J . Patsch (1992), що полягае в прийом1 натще емульгованого жиру у вигляд1 20% вершюв з розрахунку 65 г жиру на 1 м2 поверхш т1ла, з 50г бшого xni6a. Оцшка лшщограми проводиться натще (не менше 12 год. теля останнього прийому 1ж1), через 3 та через 6 год. теля жирового навантаження [7, 19].
Гшерлшщем1я е одним ¿з загальних причин-них фактор1в ендотел1ально! дисфункци. В ендотел1альних кттинах гшерлшщем1я може порушувати синтез окису азоту шляхом збшьшення р1вня асиметричного диметиларгшшу (ADMA), ¿Hri6iTopa синтезу ендогенного окису азоту та зниження активност1 фермента ди-метиларгшш диметиламшопдролази (DDAH). 3
шшого боку, вихщна функщя ендотел1ю судин визначае можливють проникнення атерогенних лшщних фракцш до ¿нтими артерш та утворення атеросклеротичних уражень. Таким чином, ендо-тел1альна дисфункщя в поеднанш з дисл1ш-дем1ею збшьшують ризик атеросклерозу в пащенпв ¿з субклшчним гшотиреозом [28].
У р1зних ктшчних дослщженнях фактори, що сприяють ендотел1альнш дисфункци (диелт-дем1я, хрошчне запалення, окиснювальний стрес, шсулшорезистентнють), пов'язують також 3i станом субктшчного гшотиреозу [10, 11, 13, 15, 23]. Проте Bei щ фактори взаемод1ють один з одним, не вщпраючи поодинщ вир1шально! poni. Наприклад, шсулшорезистентшсть шдукуе запалення й окисний стрес, окиснювальний стрес певним чином впливае на розвиток дислшщеми. Запалення й окисний стрес сприяють розвитку один одного. Все вищезазначене викликае пору-шення функци ендотелда, що призводить до ранньо! стадй атерогенезу. Послабления ендо-телш-залежно! вазодилатацп разом з шшими показниками ендотел1ально! дисфункци, що пов'я-зане 3i станом субкшшчного гшотиреозу, шд-тримуе корелящю м1ж субкшшчним гшотиреозом та серцево-судинними захворюваннями [21].
За результатами м1жнародного епщемю-лопчного дослщження MONICA (ретроспек-тивний анатз продовжуеться на сьогодш) доведено, що класичш фактори серцево-судин-ного ризику не можуть повшетю пояснити в1ропдшсть виникнення та прогноз серцево-судинних ускладнень, оскшьки i'x розпов-сюджешсть не перевищуе 40% у чоловшв та 15% у жшок i стан СГ е окремим фактором серцево-судинного ризику [14]. За результатами Роттердамського дослщження (2000 р.), СГ виявлено в 10,8% жшок у вщ1 69±7,5 року, при цьому його наявшеть асощювалась ¿з бшьшою розповсюджен1стю ознак атеросклерозу та ш-фаркту м1окарда.
Для раннього виявлення «некласичних» фактор1в серцево-судинного ризику застосовуеться визначення в сироватщ кров1 маркер1в мало1нтенсивного хрон1чного запалення, пору-шення в'язкост1 кров1, а також визначення активност1 ендотел1альних фактор1в (N0, фактор Вшлебранда, Р-селектин, Е-селектин, молекули адгезн sICAM-1, ICAM-1 та VCAM-1, ендотелш-1, PAI-1) [1, 5, 6, 17, 21].
lHri6iTop активацй тканинного плазмшогену-1 (Plasminogen activator inhibitor-1, PAI-1) - один з основних ендотел1альних маркер1в, п1двищення його р1вня асощюеться з атеросклерозом та тромбозами, а також з розвитком метабол1чного
17/ Том XXII/ 4
51
синдрому. Комбшащя пщвищено! активное^ PAI-1 та дислшщемй пщвищення ЛПНП при-зводить до розвитку серцево-судинних захворю-вань атеросклеротичного характеру [21, 24].
Розчинна молекула адгези (soluble(s) circulating isoforms of intercellular adhesion molecule-1, sICAM-1 ) розглядаеться на сьогодш як надшний маркер ендотел1ально1 дисфункцп. Доведено ii експресування на р!зномаштних типах ендотел1альних кттин та вплив на велику кшьюсть патолопчних ситуацш [1, 24].
Даш вщносно взаемозв'язку субктшчного гшотиреозу та ендотел1ально1 дисфункцп (фактор регуляцй судиннно! стшки, фактори тромбогенносп та атромбогенносп, адгези лей-коципв, фактори коагуляцп) досить суперечлив! та потребують проведения додаткових до-слщжень [1, 5, 6, 17, 21].
Дослщження скоротливо! функци мюкарда при наявност! субктшчного гшотиреозу про-демонстрували, що стан СГ тюно пов'язаний ¿з загальним попршенням д1астол1чно1 та систо-л1чно! функци л1вого шлуночка (ЛШ) i повшстю оборотний на фош замюно! Tepanii' л1во-тироксином, хоча на такому еташ розвитку по-рушень серцево! д1яльност1 потребуеться бшьш тривалий перюд лшування [2, 9, 11, 14, 16, 20].
За результатами метаанатз1в, субктшчний г1потиреоз призводить до пщвищення р1вня систол1чного артер1ального тиску, проте щ дослщження не можуть виключити шших фактор1в, яю можуть впливати на р1вень артер1ального тиску, i потребують уточнения [11, 13, 14, 16]. Можливосп добового мошторування арте-р1ального тиску (AT) продемонстрували сут-тевий внесок у д1агностику порушень добово! вар1абельносп AT та особливостей добових ршмв AT, зокрема вираженого передранкового шдйому, високих добових град1енпв AT та вщсутносп шчного зниження AT [12].
Методика тканинно! допплерографи (ТДГ) в ¿мпульсно-хвильовому режим1 дозволяе штерпре-тувати глобальну та сегментарну д1астол1чну функщю л1вого шлуночка незалежно вщ р1вня пе-ревантаження тиском та об'емом мюкарда ЛШ. Найбшьш раншми проявами функцюнальних порушень мюкарда у хворих на субктшчний rino-тиреоз е сегментарна систол1чна та д1астол1чна дисфункщя, виявлена за даними ТДГ [12, 16, 23].
Оцшка морфофункцюнального стану сер-цевого м'яза за даними ТДГ дозволить бшьш ч1тко визначити необхвдшсть призначення замюно! терапи субктшчного гшотиреозу.
На сьогодш не юнуе едино! думки щодо доцшьносп зам1сно1 Tepanii' субклшчного ri-потиреозу. На думку бшьшосп дослщниюв, замюна терашя субктшчного гшотиреозу показана за умови р1вня ТТГ вище 10 мОд/л та наявност1 антитш до тиреоглобул1ну та/або мшросомально! фракци (пероксидази тироципв). Якщо р1вень ТТГ знаходиться м1ж верхньою межою референсного д1апазону та 10 мОд/л, то даш, отримаш вщносно впливу замюно! Tepanii' л1вотироксином на лшщний профшь та ендо-тел1альну функщю, досить суперечлив1 [8, 9, 11, 13]. Ршення щодо замюно! Tepanii' приймаеться ¿ндивщуально, базуючись на таких факторах, як наявшсть симптом1в, що можливо пов'язаш ¿з СГ, носшства антитш до тирощпероксидази, а також IXC, серцево! недостатносп та фактор1в серцево-судинного ризику [10, 15, 26, 32].
Пщхщ до корекци субктшчного гшотиреозу повинен базуватися на стшкому пщтриманш концентраци тиреощних гормошв на pißHi, який задовольняе ф1зюлопчш потреби оргашзму з метою запобшання атерогенезу та розвитку серцево-судиннихпорушень [8, 11, 14, 21].
Bei проведен! дослщження сходяться на одному - терашя л!вотироксином може сприяти покращенню систол!чно! та д!астол1чно! функци, ендотел!ально! функци, i таким чином сприяти покращенню гемодинамши [8, 9, 11, 13, 21]. Для пщтвердження отриманих результапв необх!дне проведения великих рандом1зованих дослщжень та подальше вивчення проблеми субктшчного г!потиреозу.
П1ДСУМОК
Таким чином, проведений огляд л1тератури вказуе, що субкл!н!чний гшотиреоз та пору-шення обмшу речовин, яю викликан! цим станом, е не виршеною на сьогодн! проблемою. Бона потребуе подальшого вивчення, визначення необхщност! скриншгу та корекцй субктшчного гшотиреозу. Своечасне виявлення та обгрун-товане призначення ранньо! замюно! терпй може бути шляхом до запобшання розвитку сурцево-судинних ускладнень у пащенпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. ВернигородскийВ.С. Провоспалительные цито-khh^i и их роль в развитии сердечно-сосудистых осложнений у больных гипотиреозом / B.C. Вернигородский,
Н.М. Фетисова, М.В.Вернигородская // Рос. мед.-биол. вестник им. акад. И.П. Павлова. - 2013. - № 2. - С. 9396. doi: http://dx.doi.org/10.17816/PAVLOVJ2013293-96.
2. Особенности гемодинамики у больных с аутоиммунным тиреоидитом и субклиническим гипотиреозом в разных возрастных группах / Т.А. Некрасова, О.В. Леденцова, Л.Г. Стронгин, Л.В. Казакова [и др.] // Проблемы эндокринологии. - 2011. №3. url: http://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-gemodinami-ki-u-bolnyh-s-autoimmunnym-tireoiditom-i-subkliniches-kim-gipotireozom-v-raznyh-vozrastnyh-gruppah.
3. Паньшв B.I. Дефщит йоду та субклшчш по-рушення щитопод1бно! залози / B.I. Паньшв // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2016. -№ 2,- С. 72-73.
4. Паньшв B.I. Субклшчний гшотиреоз: стан проблеми та тдходи до лшування / B.I. Паньшв,
B.М. Гаврилюк // Здоров'я Украши. - 2015. - С. 8.
5. Петунина Н.А. Гипотиреоз / Н.А. Петунина, Л.В. Трухина // Рус. мед. журн. - 2013. - № 12. -
C. 664-666. url: https://www.rmj.ru/articles/endokrinolo-giya/Gipotireozl.
6. Подзолков А.В. Оценка динамики показателей липидного спектра и ранних предикторов эндо-телиальной дисфункции при первичном гипотиреозе в зависимости от уровня ТТГ в пределах референсного диапазона / А.В. Подзолоков, В.В. Фадеев II Клинич. и эксперим. тиреоидология. - 2010. - Т.6, №3. -С. 54-59.
7. Рымар О.Д., Диагностическая ценность определения липидов крови при высоконормальных и субклинических уровнях тиреотропного гормона для профилактики и лечения нарушений липидного обмена / О.Д. Рымар С.В. Мустафина, Г.И. Симонова II Клинич. и эксперим. тиреоидология. - 2010. - № 10. -С. 34. http://vidar.ru/Article.asp?fid=KET_2010_4_34.
8. ФадеевВ.В. По материалам клинических рекомендаций Американской ассоциации клинических эндокринологов и Американской тиреоидной ассоциации по диагностике и лечению гипотиреоза у взрослых /В.В. Фадеев II Клинич. и эксперим. тиреоидология. - 2012. - Т.8, №3. - С. 1-8. http://thyro-net.rusmedserv.com/files/File/klinrek2012-l.pdf.
9. ФадеевВ.В. Современные принципы диагностики и лечения гипотиреоза / В.В. Фадеев II Мед. совет. -2013,- № 4,- С. 7. https://cyberleninka.ru/artic-le/v/sovremennye-printsipy-diagnostiki-i-lecheniya-gipo-tireoza-1.
10. Analytical goals for thyroid function tests when monitoring patients with untreated subclinicalhypothy-roidism / J. Karmisholt, S. Andersen, P. Laurberg, J. Scand II Clin. Lab. Invest. - 2010. - Vol. 70, N4. -P. 264-268. doi: 10.3109/00365511003782778.
11. AndersenM.N. Long-Term Outcome in Levo-thyroxine Treated Patients With Subclinical Hypothyroidism and Concomitant Heart Disease / M.N. Andersen, A.S. Olsen, J.C. Madsen, S.L. Kristensen II J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2016. - Vol. 101, N 11. - P. 170177. doi: 10.1210/jc.2016-2226.
12. Association between subclinical hypothyroidism and blood pressure - a meta-analysis of observational studies / Y. Ye [et al.] II Endocrin. Pract. - 2014. - Vol. 20,N2.-P. 150-158. doi: 10.4158/EP13237.0R.
13. Baumgartner C. Subclinical hypothyroidism: summary of evidence in 2014 / C. Baumgartner,
M.RBlum, N. Rodondi // Swis. Med. Wkly. - 2014. -Vol. 23. - P. 144.
14. Biondi B. Mechanisms in endocrinology: Heart failure and thyroid dysfunction / B. Biondi // Eur. J. Endocrinol. - 2012. - Vol. 167, N 5. - P. 609-618. PMID: 22956554. doi: 10.1530/EJE-12-0627.
15. Biondi B. Natural history, diagnosis and management of subclinical thyroid dysfunction / B. Biondi // Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. - 2012. -Vol.26, N4. - P. 431-446. PMID:22863386. doi: 10.1016/j.beem.2011. 12.004.
16. Chen X., Evaluation of left ventricular diastolic function using tissue Doppler echocardiography and conventional doppler echocardiography in patients with subclinical hypothyroidism aged <60 years: A metaanalysis / X. Chen // J. Cardiol. - 2013. - Vol. 61, N 1. -P. 8-15. doi: 10.1016/j.jjcc.2012.08.017.
17. Danzi S. Thyroid disease and the cardiovascular system / S. Danzi, I. Klein // Endocrinol. Metab. Clin. N.Am. - 2014. - Vol. 43, N 2. -P. 517-528. doi: 10.1016/j.ecl.2014.02.005.
18. Duntas L.H. The effect of thyroid disorders on lipid levels and metabolism / L. H. Duntas, G. Brenta // Med. Clin. North. Am. - 2012. - Vol. 96, N 2. - P. 269281. doi: 10.1016/j.mcna.2012.01.012.
19. Dyslipidaemic changes in women with subclinical hypothyroidism / N. Karthick [et al.] // J. Clin. Diagn. Res. - 2013. - Vol.7, N 10. - P. 122-125. doi: 10.7860/JCDR/2013/5777.3448.
20. Elevated arterial stiffness and diastolic dysfunction in subclinical hypothyroidism / M. Masaki [et al.] // Circ. J. - 2014. - Vol.78, N 6. - P. 494-500. PMID: 24694766.
21. Endothelial dysfunction and subclinical hypothyroidism: a brief review / Vignera S. [et al.]. // J. Endocrinol. Invest. - 2012. - Vol.35, N 1. — P. 96-103. doi: 10.3275/8190. Epub 2011 Dec 16.
22. Gay J. Canaris Thyroid disease awareness is associated with high rates of identifying subjects with previously undiagnosed thyroid dysfunction / Gay J. Canaris, Thomas G. Tape, Robert S. Wigton // BioMed Central Public Health. - 2013. - N13. - P. 351. doi: 10.1186/1471-2458-13-351.
23. Granata R. Cardiovascular Disease and Thyroid Function: Cardiovascular Issues in Endocrinology / R. Granata, J. Isgaard // Front. Horm. Res. Basel. Karger. -2014.-Vol. 43.-P. 45-56.
24. Insulin sensitivity, plasma adiponectin and sICAM-1 concentrations in patients with subclinical hypothyroidism: response to levothyroxine therapy / I. Kowalska [et. al.] // Endocrine. -2011. - Vol.40, N 1. -P. 95-101. doi: 10.1007/sl2020-011-9446-5. Epub 2011 Mar 18.
25. Kaliaperumal R. Relationship between lipoproteine and Thyroid Hormones in Hypothyroid Patients / R. Kaliaperumal, E. William, T. Selvam // J. Clin. Diagn. Res. - 2014. - Vol.8, N 2. - P. 37-39. doi: 10.7860/JCDR/2014/7817.4001.
26. Kim Y. A. Prevalence and Risk Factors of Subclinical Thyroid Disease / Y.A. Kim, Y.J. Park //
17/ Том XXII/ 4
53
Endocrinol. Metab. - 2014. - Vol. 29, N 1. - P. 20-29. doi: 10.3803/EnM.2014.29.1.20.
27. Leonidas H. Duntas The Effect of Thyroid Disorders on Lipid Levels and Metabolism / Leonidas H. Duntas, Gabriela Brenta // Med. Clin. North. Am. - 2012. -Vol. 962,N2. -P. 269-281. doi: 10.1016/j.mcna.2012.01.012. Epub 2012 Feb 14.
28. Pearce 2013 ETA Guideline: Management of Subclinical Hypothyroidism / Simon H.S. Pearce, Georg Brabant, Leonidas H. Duntas, Fabio Monzani [et al.] // Eur. Thyroid J. - 2013. - N2. — P.215-228. doi: 10.1007/sl2020-013-9928-8. Epub 2013 Mar23.
29. Raised serum TSH in morbid-obese and non-obese patients: effect on the circulating lipid profile / M. Rotondi [et al.] // Endocrine. - 2014. - Vol. 45, N 1. -
P. 92-97. doi: 10.1007/sl2020-013-9928-8. Epub 2013 Mar23.
30. Relation between lipoprotein subtractions and TSH levels in the cardiovascular risk among women with subclinical hypothyroidism / A. Hernández-Mijares [et al ] // Clin. Endocrinol. - 2013. - Vol. 78, N 5. - P. 7782. doi: 10.1111/cen.l2064.
31. Relationship between thyroid-stimulating hormone and blood pressure in the middle-aged and elderly population / W.X. Jian [et al.] // Singapore. Med. J. -2013. - Vol.54, N7.-P. 401-405. PMID: 23900471.
32. Subclinical thyroid dysfunction and fracture risk: a meta-analysis / M.R. Blum, D.C. Bauer, T.H. Collet, H.A. Fink [et al.] // JAMA. - 2015. - Vol. 313, N 20. -P. 55-65. doi: 10.1001/jama.2015.5161.
REFERENCES
1. Vernygorodsky VS, Fetisova NM, Vernigorod-skaya MV. [Proinflammatory cytokines and their role in the development of cardiovascular complications in patients with hypothyroidism], Rus. Med-biol. Known, them. Acad. IP Pavlova. 2013;2:93-96. Russian, doi: http://dx.doi.org/10.17816/PAVLOVJ2013293-96.
2. Nekrasova TA. [Features of hemodynamics in patients with autoimmune thyroiditis and subclinical hypothyroidism in different age groups]. Probl. of Endocrinology. 2011;3:21-24. Available from: http://cyber-leninka.ru/article/n/osobennosti-gemodinamiki-u-bolnyh-s-autoimmunnym-tireoiditom-i-subklinicheskim-gipotireozom-v-raznyh-vozrastnyh-gruppah. Russian.
3. Pan'kiv VI. [Iodine deficiency and subclinical thyroid disturbance]. Pain. Joints. Spine. 2016;2:72-73. Ukrainian.
4. Pankiv VI, Gavrilyuk VM. [Subclinical hypothyroidism: state of the problem and treatment approaches]. HealthofUkraine; 2015. Ukrainian.
5. Petunina NA, Trukhina LV. [Hypothyroidism], Rus. med. Journal. 2013;12:664-6. Available from: https://www.rmj.ru/articles/endokrinologiya/Gipotireoz_l. Russian.
6. Podzolkov AV, Fadeev W. [Estimation of dynamics of lipid spectrum parameters and early predictors of endothelial dysfunction in primary hypothyroidism as a function of TSH level within the reference range]. Clinic, and experiment. Thyroidology. 2010;3:54-59. Available from: http://cyberleninka.ru/article/n/otsenka-dinamiki-pokazateley-lipidnogo-spektra-i-rannih-prediktorov-endotelialnoy-disfunktsii-pri-pervichnom-gipotireoze-v-zavisimosti (AaTao6pameHHa: 15.10.2017). Russian.
7. Rymar OD, Mustafina SV, Simonova GI. [Diagnostic value of the determination of blood lipids at highnormal and subclinical levels of thyroid-stimulating hormone for prevention and treatment of lipid metabolism disturbances]. Clinical. And experiment. Thyroidology. 2010;10:34. Available from: http://vidar.ru/Artic-le.asp?fid=KET_2010_4_34. Russian.
8. Fadeev W. [Based on the clinical recommendations of the American Association of Clinical En-
docrinologists and the American Thyroid Association for the Diagnosis and Treatment of Adult Hypothyroidism], Clinic, and the experiment. Thyroidology. 2012;8(3):l-8. Available from: http://thyronet.rusmedserv.com/files/Fi-le/klinrek2012-l.pdf. Russian.
9. Fadeev W. [Modern principles of diagnosis and treatment of hypothyroidism], Med. Council. 2013;4:7. Available from: https://cyberleninka.ru/article/v/sov-remennye-printsipy-diagnostiki-i-lecheniya-gipotireoza-1. Russian.
10. Karmisholt J, Andersen S, Laurberg P, Scand J. Analytical goals for thyroid function tests when monitoring patients with untreated subclinical hypothyroidism Clin Lab Invest. 2010;72(6):4-8. doi: 10.3109/00365511003782778.
11. Andersen MN, Olsen AS, Madsen JC, Kristensen SL, Faber J, Torp-Pedersen C, Gislason GH, Selmer CJ. Long-Term Outcome in Levothyroxine Treated Patients With Subclinical Hypothyroidism and Concomitant Heart Disease. Clin Endocrinol Metab. 2016;101(ll):170-7. doi: 10.1210/jc.2016-2226.
12. Ye Y, et al. Association between subclinical hypothyroidism and blood pressure - a meta- analysis of observational studies. Endocr. Pract. 2014;20(2):150-8. doi: 10.4158/EP13237.0R.
13. Baumgartner C, Blum MR, Rodondi N. Subclinical hypothyroidism: summary of evidence in 2014. Swiss Med Wkly. 2014;23:144.
14. Biondi B. Mechanisms in endocrinology: Heart failure and thyroid dysfunction. Eur. J. Endocrinol. 2012;167(5):609-18. PMID: 22956554, doi: 10.1530/EJE-12-0627.
15. Biondi B. Natural history, diagnosis and management of subclinical thyroid dysfunction Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2012;26(4):431-46. PMID: 22863386, doi: 10.1016/j.beem.2011. 12.004.
16. Chen X. Evaluation of left ventricular diastolic function using tissue Doppler echocardiography and conventional doppler echocardiography in patients with subclinical hypothyroidism aged <60 years: a meta-analysis J. Cardiol. 2013;61(1):8-15. doi: 10.1016/j.jjcc.2012.08.017.
17. Danzi S, Klein I. Thyroid disease and the cardiovascular system. Endocrinol. Metab. Clin. N. Am. 2014;43(2):517-28. doi: 10.1016/j.ecl.2014.02.005.
18. Duntas LH, Brenta G. The effect of thyroid disorders on lipid levels and metabolism Med. Clin. North. Am. 2012; 96(2):269-281. doi: 10.1016/j.mcna.2012.01.012.
19. KarthickN. Dyslipidaemic changes in women with subclinical hypothyroidism. J. Clin. Diagn. Res. 2013;7(10):22-25. doi: 10.7860/JCDR/2013/5777.3448.
20. Masaki M. Elevated arterial stiffness and diastolic dysfunction in subclinical hypothyroidism. Circ. J. 2014;78(6):149-150. PMID: 24694766.
21. Vignera S, et. al. Endothelial dysfunction and subclinical hypothyroidism: a brief review. J. Endocrinol. Invest. 2012;35(1):96-103. doi: 10.3275/8190. Epub 2011 Dec 16.
22. Canaris GJ, Tape TG, Wigton RS. Thyroid disease awareness is associated with high rates of identifying subjects with previously undiagnosed thyroid dysfunction. BioMed Central Public Health. 2013;13:351. doi: 10.1186/1471-2458-13-351
23. .Granata R, Isgaard J. (eds) «Cardiovascular Disease and Thyroid Function»: Cardiovascular Issues in Endocrinology. Front Horm Res. Basel, Karger. 2014;43:45-56.
24. Kowalska I. Insulin sensitivity, plasma adiponec-tin and sICAM-1 concentrations in patients with subclinical hypothyroidism: response to levothyroxine therapy. Endocrine. 2011;40(1):95-101. doi: 10.1007/sl2020-011-9446-5. Epub 2011 Mar 18.
25. Kaliaperumal R, William E, Selvam T. Relationship between lipoproteine and Thyroid Hormones in
Hypothyroid Patients. Clin. Diagn. Res. 2014;8(2):37-39. doi: 10.7860/JCDR/2014/7817.4001.
26. Kim YA, Park YJ. Prevalence and Risk Factors of Subclinical Thyroid Disease. Endocrinol. Metab. Seoul. 2014;29(l):20-29. doi: 10.3803/EnM.2014.29.1.20.
27. Leónidas H. Duntas, Gabriela Brenta. The Effect of Thyroid Disorders on Lipid Levels and Metabolism. Medical Clinics of North America. 2012;962(2):269-81. doi: 10.1016/j.mcna.2012.01.012. Epub 2012 Feb 14.
28. Simon HS., Pearce, Georg Brabant, Leónidas H. Duntas, Fabio Monzani, Robin P. Peeters, Salman Razvi, Jean-Louis Wemeau. 2013 ETA Guideline: Management of Subclinical Hypothyroidism European Thyroid Journal. 2013;2:215-228. doi: 10.1007/sl2020-013-9928-8. Epub 2013 Mar23.
29. Rotondi M, et al. Raised serum TSH in morbid-obese and non-obese patients: effect on the circulating lipid profile. Endocrine. 2014;45(l):92-97. doi: 10.1007/sl2020-013-9928-8. Epub 2013 Mar23.
30. Hernández-Mijares A. Relation between lipoprotein subtractions and TSH levels in the cardiovascular risk among women with subclinical hypothyroidism. Clin. Endocrinol. 2013;78(5):777-82. doi: 10.1111/cen.l2064.
31. Jian WX. Relationship between thyroid-stimulating hormone and blood pressure in the middle-aged and elderly population. Singapore Med. J. 2013;54(7):401-405. PMID: 23900471.
32. Blum MR, Bauer DC, Collet TH, Fink HA, Cap-pola AR, da Costa BR, et al. Subclinical thyroid dysfunction and fracture risk: a meta-analysis. JAMA. 2015;313(20):55-65. doi: 10.1001/jama.2015.5161.
Crarra Ha^mm^a ao pe^aKuii' 09.09.2017
♦
17/ Tom XXII/ 4
55
