CC BY
43
© Попадинець О. Г.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32 Попадинець О. Г.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ АНАТОМЙ" ЛЮДИНИ B УМОВАХ КРЕДИТНО-
МОДУЛЬНОГ СИСТЕМИ
ДВНЗ «1вано-Франмвський нацюнальний медичний утверситет»
(м. 1вано-Франмвськ)
Вступ. П'ятнадцять роюв тому В MiCTi Болонья (1тал1я) мiнicтри оcвiти 29 европейських кра!н пщ-писали декларацiю, з яко! розпочався сучасний етап реформування вищо! оcвiти. За Болонською декларацieю при формуванн европейського простору вищо! оcвiти мають враховуватися культурнi i мовнi вiдмiнноcтi, оcобливоcтi нацiональних систем освгти. У травнi 2005 року в мют Берген (Нор-вегiя) до складу европейського науково-освгтнього об'еднання увiйшла Укра1на. Отже, вища медична освта в нашiй державi на cьогоднiшнiй день вже мае певний досвщ i напрацювання в напрямку до европейського освгтнього простору i реалiзацiI iдеí «Bringing students to Europe to all student» - «Вщкри-ти cтудентiв для бвропи, вiдкрити бвропу для вЫх cтудентiв» [2, 4, 5].
Основна частина. Кредитно-модульна система органiзацiI навчального процесу включае вивчення диcциплiни, яка структурована на модулi, як задо-кументовану логiчно завершену частину навчально! програми, що реалiзуeтьcя вiдповiдними формами оргаызацп навчального процесу i заюнчуеться пщ-сумковим модульним контролем. Методика занять передбачае опитування та оцшювання вciх cтудентiв академiчно! групи. Так, кожне заняття починаеть-ся вступним словом викладача, який звертае увагу cтудентiв на основний змicт теми, вихщ у практику отриманих знань. Викладач з'ясовуе загальну пщго-товку студенев до заняття шляхом ствбесщи з ними (обов'язково по препаратах, схемах, таблицях) при активнм участ вЫе! групи. При цьому його завдан-ня полягае не сттьки в тому, щоб детально дифе-ренцiювати кожну вiдповiдь, а в тому, щоб шляхом жваво! ствбесщи залучити до глибокого розкриття теми бтьшють cтудентiв. У програму для оцЫки ви-хiдного рiвня знань студенев ми включаемо матер^ ал поточного заняття, який базуеться на шформацп з попереднiх занять та Ытегрованих диcциплiн. На комп'ютерi по кожнм темi пропонуються питання з п'ятьма варiантами вiдповiдей на них. Псля вщпо-вiдi на останне запитання машина оцiнюe результат роботи студента. У зв'язку з обмеженютю навчального часу ми також використовуемо контролюю-чi програми, де вщбуваеться випадковий вибiр iз вЫе! бази 10 питань, якi почергово подаються на
дисплей. Таю контролюючi програми забезпечують можливють роботи в Ыдивщуальному режимi, бага-товарiантнicть, неповторюванють поcлiдовноcтi за-питань, що дозволяе викладачу швидко перевiрити знання студенев по темi i бiльше часу придтити на-ступному етапу заняття - самоспйнм роботi.
Користуючись пщручниками, атласами, навчаль-ними таблицями, препаратами, муляжами, мето-дичними поciбниками, пщготовленими cпiвробiтни-ками кафедр, студенти вивчають тему. При цьому велика роль викладача, осюльки iндивiдуалiзацiя викладання е невiд'eмною складовою педагогiчноi, дiяльноcтi, що зумовлюе максимальну iнтенcифiка-цiю навчального процесу та його наочнють [2, 6]. За обмежений час студенту необхщно засво!ти велику кiлькicть термов, фактiв, при цьому вiн не завжди уcвiдомлюe змicтовий зв'язок мiж ними. Все це ви-магае вiд викладача поcтiйно удосконалювати методики викладання, правильно i рацюнально керувати студентами пiд час занять. Так, пщ час cамоcтiйноi, роботи викладач в шдивщуальнм беciдi зi студентами доповнюе, глибше розкривае конкретний ма-терiал, пов'язуе його з лекцмним курсом, уточнюе окремi незрозумiлi моменти, скеровуе cтудентiв на подальше активне виконання практичного завдан-ня. Це сприяе зростанню зацкавленост^ розвивае навики навчально-пiзнавально! дiяльноcтi. Викладач допомагае студентам опанувати матерiал, що ви-вчаеться. Доцiльно використовувати пщготовлеы на оcновi вивчення рiзних лгтературних джерел оригi-нальнi схеми i малюнки, якi супроводжуються короткою анотащею, що е логiчним завершенням роботи з препаратами, атласом, пщручниками. Це допомагае студентам при вивчены рiзних роздiлiв на рiвнi сучасних вимог, а також е елементом cамоперевiрки та самоконтролю.
Заслуговуе на особливу увагу метод проблемного навчання, який щоразу ширше використову-еться в педагогiчнiй практик [3], адже допомагае розвивати кгмычне мислення cтудентiв, викликае у них бтьший iнтереc до обговорюваних проблем, тобто створюеться cвiдома мотивацiя вщносно вивчення диcциплiни. Вирiшення ситуацмних задач вiдбуваeтьcя в умовах максимально! самостмнос-тi cтудентiв пiд керiвництвом викладача. Широко
МЕДИЧНА 0СВ1ТА
практикуеться перегляд найсучасыших навчаль-но-наукових програм та фото-, вщеоматер1ал1в, комп'ютерних моделей р1зноман1тних процеЫв в оргаызм^ електронних атлаЫв з ефектами аымацп i звуковим коментарем - одна ¡з можливостей отри-мання знань з анатомп в досить ц\кав\й форм\; жва-вий ¡нтерес викликае побачене. Це вщповщае св\то-вим стандартам викладання теоретичних медичних дисциплш [1].
Не менш важливою ланкою в забезпеченн\ на-вчального процесу, зокрема, самопщготовки студенев, е кафедральний музей, фонди якого попо-внюються як\сними препаратами, виготовленими студентами. Робота студента з\ скальпелем \ п\нце-том у руках е свщомим процесом \ справжн\м досл\-дженням. Попередньо познайомившись ¡з вщповщ-ною лггературою, з використанням малюнк\в, схем, \ отримавши ¡нструктаж викладача, проводиться пре-парування окремих орган\в чи частин т\ла, з наступ-ним виготовленням макро- \ м\кропрепарат\в. Ви-користання таких препарат\в у навчальному процес\ мае також \ велике виховне значення. Популяризу-ються спроби студент\в замальовувати, фотографу-вати виявлен\ морфофункц\ональн\ особливост\.
1з допомогою стандартизованого тест-контролю проводиться оц\нювання к\нцевого р\вня засвоення знань. Таким чином, в ц\лому, комплекс по забез-печенню к\нцевого контролю включае в себе кр\м традицмно! усно! сп\вбес\ди, вихщний та к\нцевий тестовий контроль, вир\шення ситуац\йних задач, перев\рку практичних навик\в. За 5-7 хвилин до за-юнчення кожного практичного заняття викладач коротко висвгглюе нову тему, не заглиблюючись в детал\, скеровуе студент\в на подальшу ¡ндивщу-альну роботу над темою заняття та самоп\дготовку у веч\рн\й час при допомоз\ викладача-консультанта. На фундаментальних кафедрах акцентовано увагу на оргаызаци тако! позааудиторно! самост\йно! ро-боти студент\в, адже введення кредитно-модульно! технологи навчання передбачае скорочення об'ему аудиторно! \ пщвищуе статус самост\йно! роботи, яка е одним ¡з активних метод\в навчання, дозволяв розкрити ¡ндив\дуальн\ зд\бност\. Популярними стали «брейн-ринги», виставка студентських роб\т, виготовлених препарат\в, функцюнальних моделей, орипнальних схем, малюнк\в, як\ ¡стотно п\двищують ефективнють засвоення навчального матер\алу \ позитивно впливають на усп\шн\сть студент\в, оск\ль-ки додають бали до поточних оц\ночних бал\в. Це е одним ¡з мотивуючих фактор\в стимулювання усп\х\в у навчаннi. В цтому, вагомою мотивацieю е i мо-ральне заохочення студента.
Позитивний вплив на навчальний процес мае проведення навчально-дослщно! роботи, яка е його оргаычною частиною, а не додатковим елементом. У системi вищо! освгги активiзувалась !! наукова скла-дова, тому доцтьним е використання в навчальному процес наукових здобутюв кафедр [3]. Ще М. I. Пирогов говорив, що вщокремити навчальне в\д науко-вого не можна, бо наукове без навчального св\тить i
гр\6, а навчальне без наукового - ттьки виблискуе. Для цього створено вс\ умови. Студенти мають мож-ливють розширити i поглибити об'ем сво!х знань, приймаючи участь у робот гуртюв. П\д керiвництвом викладачiв юн\ дослщники самостмно опановують рiзноманiтнi методики дослiдження, залучаються до пщготовки лiтературних огляд\в ¡з актуальних проблем.
Таким чином, на базових кафедрах впровадже-но сучасн п\дходи до органiзацiйно-методичного забезпечення навчального процесу з використан-ням педагопчних прийом\в, кiнцевою метою яких е формування стмко! свщомо! мотивацi! на вивчення не ттьки програмного матерiалу, але й додатково-го, ¡нтересу до фундаментальних дисциплЫ i меди-цини в цтому. Працювати в такому режимi довол\ складно. Вщзначаються протир\ччя м\ж ростом за-вантаженост викладачiв, значним обсягом витрат навчального часу на оцЫювання, якютю самостй но! роботи студентiв i труднощами у матерiально-технiчному оснащеннi вищих навчальних закладiв. Велика ктьюсть студенев в академiчних групах не дозволяе провести повноцiнне опитування вс\х студенев групи. Невелика ктьюсть годин, передбаче-них для лекцiй, зумовлюе об'еднання ктькох тем в одн\й лекцi!. Значно зменшена ктькють практичних занять ¡з збереженням попереднього об'ему теоретичного матерiалу призводить до недостатньо повного вивчення предмету. Як зазначають колеги з ¡нших медичних ВУЗ\в [3, 4, 6], збтьшений об'ем тестування шкодить усному розгляду матерiалу, зменшуе зацiкавленiсть студентiв у вивченн предмету, осктьки вони акцентують увагу на мехаычно-му запам'ятовуванн юнця запитання i правильно! вщповщк Кр\м того, пропонованi тести прост по сво!й структур\ (вибрати одну вщповщь з п'яти), на вщмшу в\д американських i захщноевропейських аналогiв, де такi тести становлять до 30 % [6].
1з бтьшост навчальних дисциплш проведення модульного контролю передбачено на останых за-няттях у семестрi, що призводить до суттевого пе-ревантаження студенев в останнi тижн навчання . З метою покращення тако! ситуацп на молодших курсах доцтьно було б вщмшити рейтингову систему оц\нки знань ¡з дисциплш сусптьно-гуманiтарного блоку та курЫв за вибором, осктьки бтьшють ¡з них вщсуты в навчальних планах уыверситетв бвропи, i надати кожному студенту можливють iндивiдуаль-ного вибору предме^в, як\ е в перелiку курЫв за вибором [4].
Висновки. Виходячи з вище зазначеного, слщ забезпечити централiзоване виробництво в Укра!^ вiртуальних засобiв навчання, вiдеофiльмiв, фан-том\в тощо [2]; запровадити визначене чинним за-конодавством спiввiдношення викладач-студент до 1:4 - 1:6 [5], як цього вимагае европейський досвщ; сл\д забезпечити п\дготовку нового поколЫня п\д-ручник\в та навчальних поЫбниюв, що вiдповiдають мiжнародному досв\ду кредитно-модульно! оргаы-зацi! навчального процесу.
Л1тература
1. Алиева Е. Г. Применение новых форм визуализации учебного материала в преподавании морфологических дисциплин в медицинских ВУЗах / Е. Г. Алиева // УкраУнський морфолопчний альманах. - 2008. - Т. 6, № 1. - С. 43-44.
2. Болонський процес i система оргашзацп практично! пщготовки студенев / 6. М. Нейко, Л. В. Глушко, М. I. М1зюк, I. П. Вакалюк // Медична освта. - 2007. - № 2. - С. 56-58.
3. Впровадження досягнень морфолопчноУ науки та оптим1зац1я метод1в навчання студен™ стоматолопчного факультету на кафедр1 патолопчноУ анатомп УкраУнськоУ медичноУ стоматолопчноУ академп / А. П. Гасюк, Л. Г. Нколенко, Т. В. Новосельцева [та ¡н.] // Здобутки кшшчноУ i експериментальноУ медицини - 2006. - № 2. - С. 162-164.
4. Ковальчук Л. Я. Медична освта в УкраУш та Болонський процес: реальнють i шляхи переходу до европейського освiтнього простору / Л. Я. Ковальчук, I. Р. Мисула, К. О. Пашко // Медична освта. - 2005. - № 2. - С. 21-23.
5. Мишанич Г. I. Медична та фармацевтична освта в умовах Болонського процесу / Г. I. Мишанич // Внутршня медицина. - 2007. - № 3. - С. 128-131.
6. Некоторые аспекты кредитно-модульной системы в медицинском ВУЗе / Э. Г. Топка, Ю. В. Мамрак, Т. А. Квятковская [и др.] // Прикладн аспекти морфологи: мат. наук-практ. конфер., присвяченоУ пам'ят професора Б. В. Шутки - !вано-Франювськ, 2010. - С. 148-150.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ АНАТОМП ЛЮДИНИ B УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОТ СИСТЕМИ
Попадинець О. Г.
Резюме. Модерыза^я навчального процесу в русл1 вимог Болонсько! деклараци передбачае творче осмислення й адаптацю до наших умов, до нацюнальних прюритетних освггых програм i навчальних плаыв ycix запозичених позитивних елементiв навчання. 3 позицм дев'ятирiчного досвiду розглядаються особли-воcтi викладання анатомi^ людини iз врахуванням протирiччя мiж ростом завантаженост викладачiв, зна-чним обсягом витрат навчального часу на оцЫювання, яюстю самостмноУ роботи cтyдентiв i труднощами у матерiально-теxнiчномy оcнащеннi вищих навчальних закладiв.
Ключов1 слова: анатомiя людини, кредитно-модульна система.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ АНАТОМИИ ЧЕЛОВЕКА В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Попадинец О. Г.
Резюме. Модернизация учебного процесса в соответствии с требованиями Болонской декларации предусматривает творческое осмысление и адаптацию к нашим условиям, к национальным приоритетным образовательным программам и учебным планам всех заимствованных положительных элементов обучения. С позиций девятилетнего опыта рассматриваются особенности преподавания анатомии человека с учётом несоответствия между ростом загруженности преподавателей, большим объёмом затрат учебного времени на оценивание, качеством самостоятельной работы студентов и трудностями в материально-техническом обеспечении высших учебных заведений.
Ключевые слова: анатомия человека, кредитно-модульная система.
UDC 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
Peculiarities of Human Anatomy Teaching in a Credit-Module System
Popadynets O. H.
Abstract. Higher medical education in our country today has already had some experience and achievements towards the European Higher Educational Area and the realization of the idea: "Bringing students to Europe to all student".
Teaching methods provide a survey and evaluation of all students from the academic group. Thus, each lesson begins with introductory word of a teacher who draws students' attention to the main content of the theme, beginning in practice the gained knowledge. Teacher clarifies the overall students' preparation for classes through their interviewing (necessary for preparations, diagrams, schemes, tables) with the active participation of the entire group. The programme of evaluation of the students' knowledge includes material of the current lesson, based on information from previous classes and integrated disciplines. Computer control programmes provide the opportunity to work in the individual mode, multi-variant, nonrepeatability of questions' sequence, that allows the teacher to check students' knowledge on the subject quickly and give more time to the next stage of training -an independent work. Using textbooks, atlases, training tables, preparations, moulages, manuals, prepared by members of the chairs, students learn the topic. There is a very great role of the teacher. Thus, during the self-study teacher individually interviews the student, then complements, deeper reveals a specific material, connects it to a lecture course, specifies some strange moments, directs students to active performance of practical tasks. It promotes interest and develops skills of learning activity. Teacher helps students to master the studied material. It is advisable to use the original schemes and drawings, accompanied by brief abstracts, based on the study of various literary sources; that is the logical conclusion of the work with preparations, atlases, textbooks. It helps students
MEflMHHA OCBITA
in learning the different sections up to date, and it is also a part of self-testing and self-control. The method of problem-based learning also deserves special attention, as it helps to develop clinical thinking of students, makes them to be more interested in the discussed issues, i. e it creates the conscious motivation to study the discipline. Solution of situational problems occurs in a maximum autonomy of students under the guidance of a teacher. The browsing of advanced educational and research programmes and photo-, videomaterials, computer models of various processes in the body, electronic atlases with animation and sound commentaries is widely practiced -it is one of the ways to obtain knowledge on anatomy in a rather interesting way; the seen material is of keen interest. Equally important link in the educational process, including self-study, is the cathedral museum, funds of which are replenished by quality preparations made by students. Student's work with a scalpel and tweezers is a conscious process and the real research. Pre-acquainted with the relevant literature, using drawings, schemes, and having received teacher's instruction, the preparation of certain organs or body parts is performed, followed by manufacturing of macro- and micropreparations. The use of such preparations in the learning process also has great educational value. Students' attempts to sketch, make photos of the revealed morphological peculiarities are popularized. With the help of standardized test control a final assessment of knowledge level is performed. Thus, in general, complex to ensure the final set of control includes in addition to traditional oral interview, the initial and final test control, solution of situational problems, verification of practical skills. 5-7 minutes before the end of each practical lesson the teacher briefly speaks about new theme, without going into details, directs students to further individual work and self-study in the evening with the help of a teacher-assistant. Attention is focused on the organization of such extracurricular student's independent work, since the introduction of credit-modular technology of education is in the reduction of the class work volume and it enhances the status of self-study, which is one of the most active learning methods and helps to discover the individual abilities. Thus, the basic chairs have introduced new approaches to organizational-methodical supply of the educational process with the use of teaching methods, whose ultimate goal is to create a sustainable conscious motivation to study not only the programme material, but also the additional one, to create the interest in fundamental sciences and medicine in general.
Keywords: Human Anatomy, credit-module system.
CTarm Haflmw.a 18. 08. 2014 p.
