CC BY
13
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
актуальна Тнфектологш
УДК 616.921.5:613.1:355.245 DOI: https://doi.Org/10.22141/2312-413x.8.5-6.2020.217957
Ракша-Слюсарева О.А.1, Трихлiб В.1.2, Слюсарев О.А.1, Тарасова I.A.3, Боева С.С.1 1Донецький нац1ональний медичний университет МОЗ Укра/ни, м. Краматорськ, Украна 2Укра!нська вйськово-медична академя, м. Ки/в, Украна
3ДУ «¡нститутепдемюлоги та 1нфекц1йниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра/ни», м. Ки/в, Укра/на
Особливост цитоморфолопчних 3MiH популяцп неитрофiЛiв у розробцi диференщально^агностичних критерiíв атиповоТ пневмонií
Резюме. У сmаmmi наведет дат щодо актуальностi диференщальног дiагностuкu гострих ре-страторних захворювань (ГРЗ), пневмонш у вшськовослужбовщв. Подат результати вивчення цитоморфологiчних змш пулу нейтрофiлiв у вшськовослужбовщв iз гостримирестраторними за-хворюваннями й атиповою пневмотею (АП) тд час проведення АТО/ООС. Отримат результати показали можливкть використання цитоморфологiчних змш нейтрофшв периферичног кровi як додаткових критерив для диференщальног дiагностики АП та ГРЗ у першi дт захворювання. Причому як додатковi дiагностичнi критери при диференщальтй дiагностицi АП i ГРЗ можуть слугувати лише показники вмкту змшених клтин в пулах нейтрофiлiв, зокрема для АЛ, оскыьки на вiдмiну вiд ГРЗ це е збльшенням вiдносного вмкту гшосегментованих нейтрофшв до 1/3 пулу або быьше. Отримат результати можуть бути використат в комплекснш розробщ додаткових критерив диференщальног дiагностики гострих рестраторних захворювань та атиповог пнев-мони в першi дт захворювання.
Ключовi слова: гострi рестраторт захворювання; пневмотя; вшськовослужбовщ; цитоморфоло-гiчнi змти пулу нейтрофiлiв
Вступ
На даний час гострi ресшраторш захворювання (ГРЗ), грип та негосштальна пневмонш залишають-ся актуальними серед як цившьного населення, так i вшськовослужбовщв.
Негосттальна пневмонiя е поширеною та сер-йозною хворобою в багатьох кра!нах свггу. За-хворювашсть становить 2—12 випадюв на 1000 населення на рж. Бшьшють випадюв л^ються амбулаторно, приблизно 20 % вимагае гостталь зацп, i з ще! групи хворих приблизно у 10 % роз-виваеться тяжкий стан, який потребуе лжування у вщщленш штенсивно! терапп, зi смертшстю понад 50 %. Найбшьша кшьюсть смертей рееструеться в першi кшька дшв тсля госпи^зацп. Ранне вияв-лення пацiентiв iз тяжкою формою сприяе не лише ранньому початку антибютикотерапп, але й адек-ватнiй пiдтримуючiй допомозi [1].
Еталонним стандартом дiагностики негост-тально! пневмонп е поява iнфiльтрату на рентгено-грамi легень за наявност нещодавно набутих рес-пiраторних ознак та симптомiв (кашель, посилене видшення мокротиння, задишка, лихоманка та аномальш аускультативнi данi). У той же час кль нiчнi прояви не завжди супроводжуються змiнами на рентгенограмi органiв грудно! клiтки. Особливо часто в лигах людей атиповi симптоми й вони не мають лихоманки.
Ускладнюе ситуацiю те, що бшьшгсть клжч-них проявiв як окремо, так i в поеднаннi мають недостатню точшсть для дiагностики та прогнозу-вання негосттально! пневмонп. Багато симптомiв можуть спостерiгатись i при шших захворюваннях (гострому бронхiтi, загостренш бронхiально! аст-ми, застiйнiй серцевш недостатностi тощо). Чис-леннi нешфекцшш захворювання також можуть
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденцн: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вiйськово-медична академiя, вул. 1лленка, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Ilyenka st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
супроводжуватися респiраторними симптомами, появою нових шфшьтрапв у легенях, системними запальними ознаками, лихоманкою, лейкоцитозом та реакщею бiомаркерiв запалення, що може призвести до помилкового дiагнозу бактерiальноI пневмонп.
Також вiдомо i про вщсутшсть дiагностичного значення анамнезу та даних клшчного обстеження. У той же час, незважаючи на вiдомi обмеження, данi клiнiчного обстеження щодня використовуються для прийняття рiшень у рутиннш клiнiчнiй практи-цi [2, 3].
Часто лiкарi при обстеженнi хворого не мають можливостi виконати рентгенографш або КТ орга-нiв грудно! клiтки [2].
Усе це призводить до бшьш пiзнього встанов-лення дiагнозу та призначення антибактерiальноI терапп. З урахуванням можливих тяжких наслщюв вщстрочено! антибютикотерапп лiкарi мають невеликий пром1жок часу для початку антибютикотерапп та застосування шших методiв лiкування, що впливае на результати лкування.
Зазвичай при виявленш iнфiльтрацГl в легенях припускають бактерiальну етiологiю пневмонп. Але змiни в легенях можуть бути й вiрусноI та нешфек-цшно! етюлогп, а встановлення етюлогп е складним завданням.
У хворих iз позалiкарняною пневмонiею тради-цiйними критерiями встановлення дiагнозу, о^м клiнiчних даних, е загальнi показники запалення (лейкоцитоз, лихоманка, пщвищений рiвень С-реактивного бiлка (СРБ) та бактерюлопчний по-сiв кровi).
Позитивш бактерiологiчнi посiви кровi у хворих на тяжку негосттальну пневмошю корелюють iз несприятливим результатом, отже, швидкий початок антибактерiальноI терапп е ключовим. Але результати бактерюлопчних дослiджень отриму-ють лише через 24—48 годин, що може бути тзно при л^ванш хворого. У той же час негативний результат бактерюлопчного поиву мокротиння в пащента з пiдозрою на негоспiтальну пневмошю не виключае можливост тяжко! бактерiальноI ш-фекцп.
При дiагностицi негосттально! пневмонп лихоманка, кашель, видшення мокротиння, ано-мальнi аускультацiйнi даш грудно! клiтки, за-дишка мали менше дiагностичне значення, н1ж показники прокальцитоншу та високочутливого СРБ [3].
За даними шшого дослiдження, при обстеженш 1651 хворого iз негосттальною пневмонiею в 32,8 % рiвень прокальцитонiну був меншим за 0,1 нг/мл (I рiвень), у 21,6 % — бшьшим за 0,1, але меншим вщ 0,25 нг/мл (II рiвень), у 10,2 % — бшьшим за 0,25, але меншим вщ 0,5 нг/мл (III рiвень), у 35,4 % — бшьшим вщ 0,5 нг/мл (рiвень IV). Прокальцитонш мав специфiчнiсть на рiвнi 35 %, чутливiсть — 92 %. Установлено, що при I рiвнi прокальцитоншу у хворих був низький показник 30-денно! смертно-
сти незалежно вщ клiнiчного ризику, включаючи пацiентiв вищих класiв ризику. Серед хворих з ш-дексом тяжкост пневмонп високого ризику (класи ГУ/У) одна чверть пацiентiв мала прокальцитонш на Г рiвнi. При рiвнi Г прокальцитонiну також менше реестрували несприятливих результатiв. Подь бш результати спостерiгалися при стратифжацп СтВ-65 [4].
Порогове значення прокальцитонiну 0,25 мкг/л мае, за даними низки дослщжень, високу чутли-вiсть (98 %) для виявлення бактерiемп. Прокальцитонш краще вiдображае ступiнь тяжкост не-госттально! пневмонп порiвняно з СРБ (hsCRP), кiлькiстю лейкоцитiв, вiзуальною аналоговою шкалою, якi не допомогли вiдрiзнити легку та тяжчу пневмошю [2].
Iншi автори вiдмiчають, що СРБ, рiвень лей-коцитiв не мають специфiчностi щодо бактерь ально! шфекцп, тому що високий рiвень СРБ може бути обумовлений шшими численними запальними захворюваннями, iшемiею, включаючи шфаркт мiокарда. При проведенш ди-ференщально! дiагностики бактерiальноI ш-фекцп та неiнфекцiйних причин запалення в госпiталiзованих хворих прокальцитонiн був бшьш чутливим (85 проти 78 %) i бшьш спе-цифiчним (83 проти 60 %) порiвняно iз СРБ. Також прокальцитонiн був бшьш чутливим у диференщацп мiж бактерiальною та вiрусною етiологiею захворювання [3]. За шшими даними, прокальцитонш краще, шж СРБ (hsCRP), пщвищуе точнiсть дiагностики, щоб вiдрiзни-ти бактерiальну негоспiтальну пневмонiю вщ вiрусноI та нешфекцшно! етюлогп [2]. Прокальцитонш може допомогти також i як показник тяжкост захворювання, ризику смер-тi та необхщност початку антибактерiальноI терапп.
Стутнь запально! реакцп, обумовлений ш-фекщею, часто обмежений через вiдносно низьку вiрулентнiсть багатьох збудникiв, виявлених при пневмонп, асоцшованш iз ШВЛ, через юнуючий синдром системно! запально! реакцп в кожного iнтубованого та тяжкого хворого. Це обмежуе точшсть дiагностики за допомогою прокальци-тонiну при асоцшованш iз ШВЛ пневмонп! [3]. За вщсутност шфекцп рiвень прокальцитоншу зазвичай зменшуеться нижче вщ 1 нг/мл (або 1 мкг/л) протягом 48 годин, вказуючи на важли-вють повторних вимiрювань.
Визначення рiвня прокальцитонiну як бюмарке-ра все часпше застосовуеться в кра!нах бвропи при дiагностицi сепсису, септичному шош, при менш тяжких iнфекцiях, у тому чи^ негоспiтальнiй пневмонп [3].
6 свiдчення того, що разом iз ретельно зiбра-ними даними об'ективного огляду, рентгеногра-фiею бiомаркери (РСТ, hsCRP) можуть значно пщвищити точнiсть дiагностики негосттально! пневмонп.
Пщвищений рiвень адреномедулшу, копепти-ну, натр^ретичних пептидiв, кортизолу, маркерiв згортання та iншi комбшацп запальних цитокiнiв суттево пов'язанi зi смертнiстю при негосштальнш пневмонй.
У той же час жоден бюмаркер не повинен ви-користовуватися самостiйно, вони е допом1жними засобами при встановленнi дiагнозу в кожного па-цiента.
Бiомаркери можуть бути корисними для вияв-лення хворих, яю потребують антибактерiальноI терапп, можуть визначити природу захворювання або його тяжысть, бути показником для прогнозування смерть
Мета дослщження — визначити ймовiрнi особли-вост та вiдмiнностi цитоморфологiчних змiн основное популяцп лейкоцитiв — нейтрофшв та моно-цитiв, що пов'язаш з неспецифiчною резистентiстю периферично! кров^ у вiйськовослужбовцiв, якi брали участь в АТО/ООС, хворих на атипову пневмошю (АП), для добору та подальшо! розробки до-даткових критерпв 2 ранньо! дiагностики.
Матерiали та методи
Дослiдженi та проаналiзованi лейкограми кро-вi 149 оаб — мобiлiзованих та вшськовослуж-бовшв за контрактом пiд час АТО/ООС (хворих на гострi респiраторнi захворювання — 84 особи, АП — 65 оиб) та 150 умовно здорових оаб вжом 19—45 роюв. Умiст лейкоцитiв периферично! кро-вi та вiдносний умiст елементiв лейкограми периферично! кровi визначали за допомогою звичай-них методiв [5, 6]. Отримаш результати виражали в абсолютних числах (Г/л) та порiвнювали з нормою для умовно здорового населення (УЗН) [7, 8]. Аналiзували цитоморфолопчш змши гемограми кровi за загальною кiлькiстю клiтинних розпадiв, умiстом гiгантських тромбоцитiв (ознака проце-сiв пiдвищення перекисного окиснення лшщв), а також вiдсотком цитоморфологiчно змшених клiтин в окремих пулах лейкоципв [5, 6, 9—14]. Дослiджували змши цитоморфологп такого основного постшного пулу лейкоцитiв, як нейтрофiли. При вивченш цитоморфологiчних змiн нейтрофшв визначали вмiст нейтрофiлiв iз фрагменто-ваним (ФЯН), гiпо- (ГпСН) i гшерсегментова-ним (ГрСН) ядром, кшьюсть клiтин iз розривами цитоплазматично! мембрани i набуханням ядра (НЯН), iз ворсинчастiстю хроматину ядра (ВХН), кл™н iз токсогенною зернистiстю цитоплазми (ТЗН), умют адгезiй нейтрофiлiв (АдН). При ана-лiзi цитоморфологiчних змiн нейтрофшв урахову-вали !х кiлькiсть на 100 кл™н конкретного пулу. Отримаш результати виражали у вщсотках та по-рiвнювали з нормою для умовно здорового населення [11]. Дослщження препарата мазюв кровi проводили за допомогою iмерсiйного мжроско-па-тринокуляра MICROmed XS-4130 на базi До-нецького нацiонального медичного унiверситету МОЗ Украши (м. Краматорськ). Отриманi резуль-
тати оброблялися методами варГацшно! статистики i рангово! кореляцГ! з використанням PCL. Були використан програми Statistica Windows i пакет вщповщних програм вимiрювань.
Результати та обговорення
У бшьш раннк дослщженнях нами встановлен особливостi розподшу популяцiй лейкоципв у пе-риферичнiй кровi хворих на атипову пневмошю, що е додатковими критер1ями при 2 диференщальнш дiагностицi з ГРЗ на раншх стадiях захворювання [8, 15, 16].
Проведен дослiдження показали вiдмiнностi в цитоморфолог2 основних популяцiй лейкоцита при атиповiй пневмонп порГвняно з ГРЗ в пер-шГ дш захворювання. Загальна кГлькГсть клГтинних розпадiв при АП (41,84 ± 8,40 %) у середньому була меншою, шж при ГРЗ (56,72 ± 4,50), але не мала вь рогГдних вщмшностей. При цьому цей показник в УЗН (8,5 ± 1,3 %) був значно та вГрогщно нижчим за такий у груш АП й ГРЗ (при Р < 0,05).
Рашше нами було встановлено [15, 16], що у хворих на АП частше рееструвався пщвищений умют нейтрофГльних гранулоцитГв — 90,0 ± 6,0 %, щ змГни були вГрогГдними порГвняно з показниками у хворих на ГРЗ — 40,00 ± 4,58 % (P < 0,05). У популяцп нейтрофГльних гранулоцитГв рееструвалися значш цитоморфолопчш змши.
Проведеш дослщження показали, що таю змши цитоморфологГ! нейтрофшв, як ТЗН, НЯН, ВХН, ГпСН, тГею чи шшою мГрою рееструвались у всГх обстежених при АП й ГРЗ, значно й вГрогщно пере-вищуючи частоту виявлення в УЗН. ФЯН виявля-лись у 100 % хворих на АП й у 85,7 ± 5,83 % — при ГРЗ. ГрСН та АдН рееструвались не в усГх обстежених з АП й ГРЗ. Як ГрСН, так i АдН частше рееструвались у хворих на АП, н1ж на ГРЗ, вщповщно становлячи 81,8 ± 6,4 % i 72,7 ± 1,4 %, 42,8 ± 8,2 % i 57,5 ± 1,5 %. Але вщмшносп в частой виявлення цих показниюв у хворих на АП i ГРЗ були невГрогщ-ними (Р > 0,05).
Частота випадюв збшьшення вмГсту моноци-тГв становила у хворих на АП 85,7 ± 7,0 %, що було значно вищим показником, н1ж у хворих на ГРЗ, — 60,0 ± 4,4 %. Але рГзниця м1ж цими показниками не була вГрогщною (P > 0,05). Частота виявлення акти-вованих форм моноцитГв також була вищою у хворих на АП — 83,30 ± 6,21 %, порГвняно з хворими на ГРЗ — 72,70 ± 4,04 %, але невГрогщно (P > 0,05).
Отримаш результати свщчили про те, що частота виявлення в периферичнш кровГ хворих нейтрофшв Гз конкретними цитоморфолопчними змшами не е тим критерГем, який може бути вико-ристаний у диференшальнш дГагностицГ АП та ГРЗ у першГ днГ захворювання.
У зв'язку з цим нами була розглянута можли-вють отримання шформацп щодо додаткових критерпв дГагностики АП порГвняно з ГРЗ у першГ днГ хвороби за показниками вмГсту нейтрофГлГв Гз цитоморфолопчними змшами в пулГ цих клгтин. При
Рисунок 1. Умст клтин нейтроф'т'ш 'з р'зними цитоморфолопчними змнами (атипових клггин) у пул'1 нейтрофЫв при атиповй пневмонн, гострих респраторних захворюваннях та в умовно здорового населення: клтини з фрагментованим ядром (ФЯН), ппо- (ГпСН) i пперсегментованим
(ГрСН) ядром, ^тини iз розривами цитоплазматично'1 мембрани i набуханням ядра (НЯН), iз ворсинчастстю хроматину ядра (ВХН), кл!тини з токсогенною зернистстю цитоплазми (ТЗН),
умст адгезй нейтроф'т'ш (АдН)
О
ТЗН НЯН ФЯН ВХН ГпСН ГрСН АдН АП
ТЗН НЯН ФЯН ВХН ГпСН ГрСН АдН ГРЗ
ТЗН НЯН ФЯН ВХН ГпСН ГрСН АдН УЗН
цьому визначався вщносний умют окремих цито-морфолопчно змшених клгтин пулу нейтрофшв. Результати дослщження вмюту (частки) клгтин i3 рiзними цитоморфолопчними змшами в пулi нейтрофшв хворих на АП, ГРЗ та в УЗН наведен на рис. 1.
Умют клггин i3 ТЗН при АП становив 40,48 ± ± 8,53 % i практично не вiдрiзнявся вщ такого у хворих на ГРЗ — 40,23 ± 4,00 %. При цьому част-ка клгтин i3 ТЗН була значно й вiрогiдно вищою при АП й ГРЗ порiвняно з показниками УЗН — 9,50 ± 0,91 % (P < 0,05).
Клгган iз НЯН у хворих на АП й ГРЗ було вщ-повщно 53,97 ± 4,70 % та 56,50 ± 5,47 %, що пе-реважало бiльше н1ж у 5 разiв показники УЗН — 10,30 ± 1,34 % (P < 0,05).
Умют клгган ВХН у хворих на АП становив 46,9 ± 7,1 % й був значно, але невiрогiдно вищим за щ показники у хворих на ГРЗ — 33,26 ± 1,62 % (P > 0,05). В УЗН цей показник становив 6,60 ± ± 0,65 % й був значно та вГропдно меншим за такий у групах оаб з АП й ГРЗ (P < 0,05).
Умют нейтрофшв ¡з фрагментованим ядром становив при АП у середньому 12,8 ± 4,6 % i був значно нижчим за цей показник при ГРЗ — 22,6 ± ± 5,6 %, але зареестроваш вщмшносп не були вь ропдними (P > 0,05). У контингенту УЗН умют кль тин ¡з фрагментованим ядром у популяцп нейтрофшв був значно та вГропдно нижчим — 6,3 ± 0,9 (P < 0,05). Частка клгган ¡з пперсегментованим ядром у пулГ нейтрофшв у хворих на АП, ГРЗ та УЗН практично не вщрГзнялась i становила 3,90 ± ± 1,65 %, 4,43 ± 1,10 % та 4,1 ± 0,8 % вщповщно.
Умют клгган ¡з гшосегментованим ядром, тоб-то молодих сегментоядерних нейтрофшв, у пулГ нейтрофшв хворих на АП становив 35,9 ± 6,8 % i був значно та вГрогщно бгльшим за такий у хворих на ГРЗ — 19,88 ± 3,87 % та в УЗН — 4,45 ± 0,05 % (P < 0,05).
Умют адгезованих нейтрофшв, поява яких свщ-чить про запальний процес, у хворих на АП становив 3,81 ± 1,36 % i був трохи нижчим за такий при ГРЗ — 4,80 ± 0,73 % та перевищував показники УЗН — 2,3 ± 0,3 %. Але вщмшносп мгж цими показниками в дослщжуваних групах були невГропд-ними (P > 0,05).
Таким чином, отримаш результати щодо частота виявлення клгтин ¡з ТЗ i НЯН сввдчили, що при АП рееструеться бгльш виражений ток-сико-запальний процес i процес перекисного окиснення лшщв. При цьому ввдносний умют гшосегментованих нейтрофшв у першГ дш за-хворювання вГропдно збгльшувався при АП май-же втричГ порГвняно з ГРЗ, становлячи 1/3 пулу, що може бути використане для розробки додат-кових критерпв дГагностики АП у першГ дш за-хворювання.
Висновки
Отримаш результати сввдчать про можливють використання цитоморфолопчних змш нейтрофь лГв периферичног кровГ як додаткових критерь гв для диференщальног дГагностики АП та ГРЗ у першГ дш захворювання. Як додатковГ дГагнос-тичш критерп можуть слугувати лише змши вмю-ту окремих клгтин в пулах нейтрофшв. Зокрема,
для АП на ввдмшу вГд ГРЗ характерне збГльшення вГдносного вмГсту гшосегментованих нейтрофь лГв до 1/3 пулу або бГльше.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вГдсутнГсть конфлГкту штересГв та власно! фГ-нансово! защкавленост при пГдготовцГ дано! статтГ.
Список лператури
1. https://link.springer.com/article/10.1186/cc6105
2. https://link.springer. com/article/10.1186/ 1471-2334-7-10
3. https://ccforum.biomedcentral.com/articles/10.1186/ cc8155.
4. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/ S0196064408000309
5. Долгов В.В. Клиническая лабораторная диагностика: В 2 томах. Том 2: национальное руководство. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. 808 с.
6. Луцик Б.Д., Лаповець Л.6., Лебедь Г.Б. та т. КлШчна лабораторна дiагностика: навч. поаб. 2-гевид. К..: ВСВ «Медицина»», 2018. 288 с.
7. Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А. Е^муно-логiчнi особливостi умовно здорових мешканщв Донецького регюну в динамщ монторингу тсля аварина ЧАЕС. Донець-кий вкник Наукового товариства iм. Шевченка. 2006. Т. 14. С. 102-112.
8. Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А., Боева С.С. Цитоморфологiчнi особливостi лейкоцитiв у спортсмешв та ix корекщя. Science and society: The 10h International conference (March 15, 2019), Hamilton, Canada, 2019. Hamilton: Accent Graphics Communications & Publishing, 2019. Р. 322-330.
9. Нагорная Н.В., Ракша-Слюсарева Е.А., Дмит-рук В.И. Цитоморфологические показатели крови, как отражение системы детоксикации организма у детей с нейроциркуляторной дистонией. Актуальш питання фар-мацевтичноi та медичног' науки та профыактики. Збiр-ник наукових статей. Випуск V. Запорiжжя: Видавництво ЗДМУ, 1999. С. 161-164.
10. Ракша-Слюсарева О.А., Самарн Д.В., Тарасова 1.А. Цитоморфологiчнi до^дження як метод уточненоi оцтки гемато-iмунологiчного стану оргашзму. Проритети роз-витку медичних наук у ХХ1 столтти збiрник тез наукових робт Мiжнародноiнаук.-практ. конф, м. Одеса, 18—19бе-резня 2016р. Одеса: ГО «Швденна фундащя медицини», 2016. С. 580-583.
11. Стацевич Л.Н., Козлова О.С. Атлас «Морфология и патология лейкоцитов»: электрон. учеб.-метод. пособие. Новосибирск, 2012. 31 с.
12. Тарасова 1.А., Боева С.С., Слюсарев О.А. та ш. Особливостi цитоморфологiчних змт клтин, що за-безпечують неспецифiчну резистенттсть у дтей з гострими рестраторними захворюваннями, усклад-неними обструктивним синдромом. The development of nature sciences: problems and solutions: proceedings of the international research and practical conference. Brno, april 27—28, 2018. Brno: Mendel University in Brno, 2018. P. 205-208.
13. Chabot-Richards D.S. Does morphology matter in 2017? An approach to morphologic clues in non-neoplastic blood and bone marrow disorders. Int. J. Lab. Hem. 2017. Vol. 39 (Suppl. 1). P. 23-30.
14. Palmer L. Mucfadden et al. ICSH recommendation for the standardization of nomenclature and grading of peripheral blood cell morphological features. Int. Lab. Hem. 2015. Vol. 37. P. 287-303.
15. Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А., ТрихлiбВ.1., Тарасова 1.А. Порiвняльний аналiз показниюв системи iмунiтету у хворих на ^фек^й^ хвороби системи дихання. Актуальна шфектологiя. 2019. Т. 7. № 5. С. 259-263
16. Ткачук С.1., Трихлiб В.1., Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева О.А. Вивчення стану системи iмунiтету вшськовослужбовщв, хворих на ГРЗ тд час АТО за показниками цитоморфологiчних до^джень. 1нфекцшш хвороби. 2017. № 1 (87). С. 35-41.
Отримано/Received 01.10.2020 Рецензовано/Revised 13.10.2020 Прийнято до друку/Accepted 04.11.2020 ■
Ракша-Слюсарева Е.А.1, Трихлеб В.И.2, Слюсарев АА.1, Тарасова И.А.3, Боева С.С.1 Донецкий национальный медицинский университет МЗ Украины, г. Лиман, Украина 2Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
3ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины», г. Киев, Украина
Особенности цитоморфологических изменений популяции нейтрофилов в разработке дифференциально-диагностических критериев атипичной пневмонии
Резюме. В статье приведены данные об актуальности дифференциальной диагностики острых респираторных заболеваний (ОРЗ), пневмоний у военнослужащих. Представлены результаты изучения цитоморфологических изменений пула нейтрофилов у военнослужащих с острыми респираторными заболеваниями и атипичной пневмонией (АП) во время проведения АТО/ООС. Полученные результаты показали возможность использования цитоморфоло-гических изменений нейтрофилов периферической крови в качестве дополнительных критериев для дифференциальной диагностики ПА и ОРЗ в первые дни заболевания. При этом, в качестве дополнительных диагностических
критериев при дифференциальной диагностике АП и ОРЗ, могут использоваться только показатели содержания измененных клеток в пуле нейтрофилов, в частности для АП, в отличие от ОРЗ, это увеличение относительного содержания гипосегментированных нейтрофилов до 1/3 пула и более. Полученные результаты могут быть использованы в комплексной разработке дополнительных критериев дифференциальной диагностики острых респираторных заболеваний и атипичной пневмонии в первые дни болезни. Ключевые слова: острые респираторные заболевания; пневмония; военнослужащие; цитоморфологические изменения пула нейтрофилов
O.A. Raksha-Sliusareva1, V.I. Trykhlib2, O.A. Sliusarev1, I.A. Tarasova3, S.S. Boieva1
1Donetsk National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Kramatorsk, Ukraine
2Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
3State Institution "L.V. Hromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Peculiarities of cytomorphological changes in neutrophil population during the development of differential and diagnostic criteria for atypical pneumonia
Abstract. The article presents data on the relevance of differential diagnosis of acute respiratory diseases and pneumonia in military personnel. The results of studying the cytomorphological changes in the pool of neutrophils in the servicemen with acute respiratory infections (ARI) and atypical pneumonia (AP) were obtained during Anti-Terrorist Operation/Joint Forces Operation. These results showed the possibility of using cytomorphological changes of peripheral blood neutrophils as additional criteria for the differential diagnosis of AP and ARI in the first days of the disease. Moreover, only changes in the content of neutrophil pools,
in particular for AP, can serve as additional diagnostic criteria in the differential diagnosis of AP and ARI, because in contrast to ARI, it is an increase in the relative content of hyposegmented neutrophils to 1/3 of the population or more. The obtained results can be used in the comprehensive development of additional criteria for the differential diagnosis of acute respiratory diseases and atypical pneumonia in the first days of the disease
Keywords: acute respiratory diseases; pneumonia; military personnel; cytomorphological changes in the pool of neutro-phils
