CC BY
45AGRICULTURAL SCIENCES
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ I РОЗВИТКУ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТ1В КАРТОПЛ1 ЗАЛЕЖНО ПЛОЩ ЖИВЛЕННЯ ТА ВЕЛИЧИНИ САДИВНО1 ФРАКЦП БУЛЬБ
1льчук Ю.Р.
технгк-фахгвець сектору картоплярства
1льчук Р.В.
доктор с1льськогосподарських наук 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААН
PECULIARITIES OF GROWTH AND DEVELOPMENT OF EARLY-RATING VARIETIES OF POTATOES DEPENDING ON THE AREA OF FATHER AND SIZE OF THE PLANTING FRACTION
OF TUBERS
Ilchuk Y.,
technician-specialist of the potato sector
Ilchuk R.
Doctor of Agricultural Sciences Institute of Agriculture Carpathian region NAAS
АНОТАЦ1Я
Проаналiзовано та узагальнено дослщження щодо питання удосконалення окремих елеменпв технологи вирощування ранньостиглих сорпв raprorai стосовно грунтово-мматичних умов Захвдного Люо-степу Укра!ни. Висвiтленi доцшьшсть i актуальнiсть використання агpотехнологiчних пpийомiв, яш збшь-шують уpожайнiсть культури, а саме: оптимальна фpакцiя посадкового матеpiалу i площа живлення, як окремо так i в поеднанш. Розв'язання поставлених проблем е складним завданням, так як потребуе единого щдходу з вiдповiдними пpiоpитетними напрямами, де найбiльшого ефекту можна досягти якщо впрова-джувати комплексно елементи технологи, взаемодоповнюючи та посилюючи дш один одного.
ABSTRACT
The research on the issue of improvement of certain elements of the technology of growing early-maturing varieties of potatoes in relation to the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine is analyzed and generalized. The expediency and relevance of the use of agro-technological methods that increase crop yields, namely: the optimal fraction of planting material and feeding area, both individually and in combination. Solving these problems is a difficult task, as it requires a single approach with appropriate priority areas, where the greatest effect can be achieved if you implement comprehensive elements of technology, complementing and enhancing each other's action.
Ключовi слова: картопля, величина посадково! фракци, площа живлення, стеблостш, асиммцшна поверхня, продуктившсть фотосинтезу.
Keywords: potatoes, size of planting fraction, feeding area, stems, assimilation surface, photosynthesis productivity.
Постановка проблеми. Свгговий досвщ свщ-чить про те, що високорозвинуте картоплярство здатне забезпечувати зpостаючi потреби населения у продуктах харчування, а переробну промисло-вiсть - у сировиш. Але воно мае базуватися на най-новiших науково-технiчних досягненнях: сортах ш-тенсивного типу, викоpистаинi високояшсного на-сiния, прогресивних прийомах технологш вирощування, ефективнiй системi застосування добрив i засобiв захисту рослин та високому piвнi ма-теpiально-технiчного забезпечення. Цi прийоми та елементи технологш мають бути адаптованими до окремих грунтово-ктматичних зон. Такий шдхвд у високорозвинених кра!нах свiту дозволяе досягати piвня вpожайностi каpтоплi в межах 45 - 55 т/га. В Укралш вона коливаеться лише вщ 16 до 18 т/га. Це пояснюеться низькою мобшьшстю виробнишв
щодо удосконалення технологiй вирощування ранньостиглих сорпв каpтоплi та змшою в останнi де-сятилiття погодних умов, особливо в перюд вегета-цil.
Аналiз останнiх досл1джень та публшацш.
Пpодуктивнiсть каpтоплi пов'язана з сортами, гру-пою !х стиглосл i нормою садiния. До визначення оптимальних норм наука i практика звертаеться не вперше. Ваговi норми посадки поступово змши-лися на кiлькiснi, яш i почали встановлювати на за-мiну вагових для окремих грунтово-мматичних умов зони, pозмipу бульб, сорту, здатносп бульб утворювати оптимальний стеблостш на площг Проте поза увагою дослiдникiв залишилась взаемо-дiя фактоpiв, що впливають на цi елементи техно-
логп - розмiр садивних бульб, !х кiлькiсне i просто-рове розмiщення, умови живлення рослин, рiвень урожайностi [1, 2, 3, 4, 5, 6].
Здатнють сорпв утворювати стебла перебувае у прямш залежностi вiд маси садивних бульб: чим бшьша маса бульб, тим б!льше утворюеться парос-тк1в i стебел. За збiльшення маси садивних бульб в!д 15 - 30 до 150 - 181 г у сорту Каскад Полюький кшьшсть стебел зростала в 2,3, Радомишльська - в 2,1, 1кар - 2,5 рази; продуктившсть рослин ввдпо-вiдно сорту зростала з 505 г при садшш дрiбними до 706 г з куща при садшш великими бульбами. У сорту Радомишльська - вщповвдно iз 613 до 810 г i у сорту 1кар з 558 до 754 г. Однак, продуктивнiсть одного стебла iз зростанням маси бульб i кiлькостi стебел у кущi знижувалась [7].
За оптимально! для сорту густоти стеблостою урожайшсть картоплi не залежить в!д маси садивних бульб. Вагова норма садшня у всiх сортiв була прямо пропорцшна масi садивних бульб: за маси 151 - 180 г у сорту Каскад Полюький вона стано-вила 3,96 т/га, Радомишльська - 4,76, 1кар - 3,70 т/га. У шльшсному сшввщношенш вона була в обе-рненш залежностi; максимальна к1льк1сть бульб на 1 га була висаджена за маси садивних бульб 15-30 г: у сорту Каскад Полюький - 78,4, Радомишльська
- 73,6, 1кар - 80 тис. шт. В оберненш залежносп були також шльшсний i ваговий коефiцiенти розм-ноження [8].
Зi збiльшенням маси садивних бульб ввд 25 -
50 до 81 - 120 г висота рослин у сорту Свгганок Ки-!вський зростала з 46,5 - 59,6 до 51,8 - 69,0 см; у сорту Луговська - з 44,0 - 57,3 до 51,1 - 66,4 см. Що стосуеться рослин, як виросли з материнських бульб масою 51 - 80 г, то вони за висотою займали промiжне значения. Висота рослин на фош добрив збшьшувалася незалежно в!д маси садивних бульб i схем садшня. Якщо у сорту Свианок Ки!вський висота рослин на контрольному варiантi була 46,5
- 55,9 см, то при внесенш 60 т/на гною (фон) - 50,7
- 57,5 см, N6(^60^0 - 52,7 - 66,2 см i 54,5 - 69,0 см. Площа листково! поверхш одного куща у сорту Свь танок Ки!вський зростала на 40,7 %, у сорту Луговська - на 62,6 %. За зб!льшення маси садивних бульб площа листково! поверхш у сорту Свианок Ки!вський на 10,0 i 12,2 % i у сорту Луговська - на 9,9 i 19,1 % [9].
Урожайшсть за садивними фракам 30 - 50,
51 - 70 i 71 - 90 г змшювалася таким чином: у сорту Дшпрянка порiвняно з фракцiею 30 - 50 г прирют вiд фракцш 71 - 90 г зменшився на 1,5 т/га; у сорпв Вiринея, Явiр, Багряна, Дзвiн - на 2,0 - 2,5 т/га i у сорту Фантазiя - на 3,3 т/га.
Оптимальним варiантом удобрення сортiв кар-топлi Колорит i Зарниця було внесення N9oP4oKl5o на фонi 40 т/га гною; на цьому варiантi була най-бiльш висока маса бульб з одного куща i краща структура урожаю. У сорту Колорит був мшмаль-ним вщсоток дрiбно! фракцп - 7,2 % i максималь-ний велико! - 80 %. Середня маса бульби у сорту Зарниця вщповвдно складала 87,0 г, 9,5 %, 81,6 % i 90,2 г. Для сорту Криниця кращим за структурою урожаю був варiант внесення N9oP4oKl2o - дрiбно!
фракцi! бульб 6,8 %, велико! - 72,5 %, середня маса бульби - 85,4 г. Маса бульб суттево впливала на ко-ефiцiенту розмноження. Загальним для уах сортiв е утворення товарних бульб за садшня фракщею 71 - 90 г. Найвищий коефщент розмноження був за садшня фракщею 30 - 50 г, найменшим вплив вели-чини садивного матерiалу на вихщ насiнних бульб був у сорпв Фантазiя, Багряна. Аналогiчним вплив величини садивно! фракцi! був у сорту Дзвш. Кое-фiцiент розмноження при садшш фракщею 71 - 90 г у сорпв Дшпрянка i Вiринея складав 6, а 30 - 50 г -9. У сорту Явiр найвищий коефщент розмноження був за садшня фракщею 30 - 50 г i складав 10 [10].
Експериментально доведено, що велик! за роз-мiром бульби формують вищу врожайнють: при садшш бульб масою 81 - 100 г пор!вняно з бульбами масою 50 - 80 г урожайшсть зростала на 7 - 8 % [11].
Встановлюючи оптимальну норму садшня не-обхвдно враховувати фракцш насшних бульб, що дае змогу шдвищити урожайшсть бульб у сорпв Зов i Невська в середньому на 1,9 - 2,9 т/га [91]. Так, як !з збшьшенням маси садивних бульб зростае здатнють утворювати к1льк1сть стебел у кущ! i продуктившсть рослин [12]. При зб!льшенш маси садивних бульб в!д 15 - 30 до 151 - 180 г кшьшсть стебел у сорту Гарт зростала у 1,9 ! сорту Зов - у 2,4 рази. Проте, !з зб!льшенням кшькосп стебел у кущ! зменшуеться шлькють гшок. Рослини в!д великих бульб бшьш високоросл! Висота куща в!д садшня бульб масою 151 - 180 г у сорту Гарт була 84,7 см, масою 15 - 30 г - 63,1 см, у сорту Зов - вщповвдно 81,4 г ! 59,9 см. Чим бшьш! материнсьш бульби, тим б!льше у кущах утворюеться бульб насшнево! фракцп, а !х середня маса зменшуеться. 1з збшьшенням маси садивних бульб продуктившсть рослин зростае, проте !з зростанням маси насшних бульб ! кшь-косп стебел у кущ! продуктившсть в розрахунку на одне стебло - зменшуеться [13, 14, 15].
Дози добрив ! маса садивно! бульби зм!нюють умови росту ! розвитку рослин. Щдвищенш дози добрив призводить до збшьшення площ! листково! поверхш й висоти рослин, проте не впливали на стеблоутворення, яке в основному залежало в!д сорту ! маси садивно! бульби. Бшьш! бульби при проростанш дають б!льше паростк1в, з них форму-ються повнощнш стебла. Найбшьш! кущ! формува-лися за внесення подвшно! дози добрив - 40 т/га гною + №аР90К90 ! маа садивних бульб в межах 81100 г [16, 17, 18, 19].
Метою стати та нашого дослвдження являеться розробка оптимальних елеменпв технолог!! вирощування ранньостиглих сорпв картопл! для отримання високо! урожайносл картопл! у ранньо-лггаш перюд.
В завдання входить:
- встановити оптимальну фракцш садивних бульб ! площу живлення для отримання стеблостою рослин картопл!, який забезпечить найвищу продуктившсть фотосинтезу ! максимальну к1льк1сть ранньо! продукци з високими якюними показниками;
листшв, фотосинтетичним потенщалом 1 особливь стю будови куща картопл1. розвиток листкового апарату рослин картопл1 в б1льшост1 е результатом повшшого використання сприятливих умов жив-лення, вологи грунту 1 повпря. Оптимально! темпе-ратури для формування асимшяцшно! поверхш ли-стк1в 1 нагромадження врожаю.
Вивчення бюметричних показник1в ранньо-стиглих сорт1в картопл Юммер1я та Щедрик, що включеш у наш1 дослвдження, показало, що кшь-шсть стебел в кущ1 зростала залежно в1д збшь-шення р1вшв 1 площ1 живлення рослин, а також 1 ввд величини посадково! фракцп бульб (табл. 1).
Внесення мшеральних добрив пор1вняно з контролем (без добрив) 1 збшьшення розм1ру посадково! фракци сприяло зб1льшенню величини надзе-мно! маси 1 ввдповщно сприяло зростанню функць онування надземного апарату рослин картопл1 обох ранньостиглих сорт1в, що вивчались у наших досль дженнях.
Таблиця1
Вплив р1вшв 1 площ живлення та величини садивно! фракци
- встановити оптимальне поеднання цих фактор1в, ефектившсть !х ди 1 взаемодп.
Результата дослвджень. Майбутнш урожай картопл1 визначаеться площею листково!' поверхш, швидк1стю розвитку фотосинтетичного апарату та термшом його функцюнування.
Продуктившсть картопл залежить ввд ефекти-вност1 роботи фотосинтетичного апарату рослин -листя. Розм1р листково! поверхш - це основний фактор, що обумовлюе поглинання 1 використання зеленою рослиною енерги сонячно! рад1аци. Добрива е головним засобом за допомогою якого можна ре-гулювати розм1р листково! поверхш 1 таким чином впливати на урожайшсть в цшому. Тому, рацюна-льне мшеральне живлення повинно бути спрямо-ване на створення оптимальних розм1р1в листково! поверхш протягом всього вегетацшного перюду.
Р1вень розвитку вегетативно! маси характеризуемся масою бадилля, к1льк1стю стебел, площею
Живлення рослин картоплг Величина посад-ково! фракци бульб, мм Середня шль-шсть стебел на один кущ, шт Стеблостш, шт.тис/га Висота стебел, см
'53 03 'а площа, см фаза бутошзацп фаза цвтння
на 60-ий день ш-сля садшня на 70-ий день т-сля садшня
Без добрив (контроль) 70 х 25 >45 5,0 275 54 56
70 х 35 5,5 302 57 60
70 х 25 >60 5,3 286 58 61
70 х 35 5,4 297 60 64
- о ч н <и а § ¥ 3 я о ^ 03 ^ ю Рч о ю £ 70 х 25 >45 5,9 310 63 65
70 х 35 6,0 324 65 69
70 х 25 >60 6,0 340 68 73
70 х 35 6,2 353 70 74
Н1Р05 0,4 18 5,3 6,0
Мшеральш добрива пор1вняно з вар1антом контролю (без добрив) сприяли зб1льшенню кшькосп стебел в розрахунку на один кущ картопл1. Якщо на контрол1 без внесення добрив кшьшсть стебел в одному кущ1 у сорту Юммер1я становила 5,0 - 5,5 шт, то вже на вар1антах, де вносили рекомендовану дозу N6oP6oK9o - 5,9 - 6,2 шт. За сортом Щедрик в1д-пов1дно 3,6 - 4.7 1 4,8 - 5,8 шт або на 9,1 1 13,2 % бшьше (табл. 2).
Загальна кшьшсть стебел, що утворились на одному кущ1 картопл - це бюлопчна особливють сорту картопл1. Сорт Юммер1я характеризувався вищою на 11,9 % стеблоутворюючою здатшстю. Середня кшьшсть утворених стебел за р1внознач-них умов вирощування у цього сорту складала 5.6 шт, тод1 як у сорту Щедрик - лише 4,7 шт/кущ.
Таблиця 2
Вплив рiвнiв i площ живлення та величини садивно! фракци
Живлення рослин картоплг Величина посадково! фракци бульб, мм Середня ш-льшсть стебел на один кущ, шт Стеблостш, шт.тис/га Висота стебел, см
'53 Э 'а площа, см фаза бутошзацп фаза цвтння
на 60-ий день ш-сля садшня на 70-ий день тсля садшня
Без добрив (контроль) 70 х 25 >45 3,6 198 46 47
70 х 35 4,0 220 47 49
70 х 25 >60 4,4 242 49 50
70 х 35 4,7 302 50 52
о л 9н ^ § ^ 1 £ 3 70 х 25 >45 4,8 331 58 61
70 х 35 4,9 347 60 64
70 х 25 >60 5,5 368 62 65
70 х 35 5,8 375 63 66
Н1Р05 0,5 27 5,8 6,1
Фракцiя посадкових бульб також мала вплив на стеблоутворюючу здатшсть обох сортiв карто-пл^ Максимальний стеблостiй сформований сортом Кiммерiя за садiння фракцieю >45 мм складав 330 тис. стебел на гектар, за садшня фракщею >60 мм - 342 тис/га, тодi як у сорту Щедрик вiдповiдно 268 i 375 тис/га.
За зб№шення площi живлення рослин з 70 х 25 до 70 х 35 см шльшсть стебел в кущi у сорту Кь ммерiя зросла на 10,2 - 11,0 5, стеблостш з 275 -340 до 302 - 353 тис. кущiв на гектар, а у сорту Щедрик вщповвдно на 10,6 - 11,1 % i з 198 - 258 до 220 - 275 тис. кущiв на гектар.
Рют i розвиток рослин картоплi залежав, на пряму, вiд сорту. Сорти картопл^ що було включено у дослщження, формували рiзну висоту рослин, а саме висоту бадилля. У сорту Кiммерiя на 60-ий день тсля садiння висота стебел була вищою по-рiвняно з сортом Щедрик i складала 54 - 70 см, тодi як у самого сорту Щедрик, лише 46 - 63 см або на 7 - 8 см нижчою.
В фазу цвтння спостерiгалась аналогiчна за-кономiрнiсть. Висота рослин картоплi сорту Юмме-рiя становила 56 - 74 см, а сорту Щедрик 47 - 66 см, на 8 - 9 см нижче.
На нашу думку, це бюлопчна властивють сорту, за яко! сорт Юммер1я характеризувався бшь-шою висотою рослин картопл^ порiвняно з сортом Щедрик.
На варiантах з внесенням рекомендовано! дози добрив МбоРбоКдо висота рослин сорту Кiммерiя, по-рiвняно з контролем (без добрив), була бшьшою на 11,5 % i в середньому складала 70,2 см. У сорту Щедрик, показники вщповвдно становили, на 5,0 % i 6,4 см.
Висота рослин у цвтння залежала ввд вели-чини посадково! фракцi! бульб. За садшня фракщею >45 мм середня висота рослин сорту Кiммерiя була 59,0 - 62,0 см, а за садшня фракщею >60 мм -64,0 - 68,0 см. У сорту Щедрик залежно ввд вели-чини посадково! фракци висота стебел була бшьшою на 3,0 - 4,0 см за садшня бтшою фракщею бульб.
Вплив площi живлення на висоту стеблостою була незначною, хоча тенденщя зб№шення висоти
рослин за зростання площi живлення спостерта-лась у обох сорпв картоплi, що включенi у досль дження. За збiльшення площi живлення з 70 х 25 до 70 х 35 см перевищення рослин у висоту у сорту Кь ммерiя складало 2,7, сорту Щедрик - 1,8 см, що було в межах помилки дослщу, так як Н1Р05 за сортом Юммер1я становив 5,3 - 6,0, а сортом Щедрик
- 5,8 - 6,1.
Життевий цикл рослин картоплi складаеться з ряду перiодiв. Яш характеризуються змiною фiзiо-логiчних функцiй та органотворчих процеав. При цьому вiдбуваються змiни фенолопчних фаз, коли формуються морфологiчнi та фiзiологiчнi змiни ор-ганiв рослин.
При вивченш фаз росту i розвитку рослин та !х тривалосп в онтогенезi сортiв картоплi Юммер1я i Щедрик встановлено, що значний вплив, зокрема за проходження фази садшня - сходи, мали бюлопчш властивосп сорту. Картопля сорту Щедрик, цю фазу пройшла дещо рашше. Першi сходи появились на 2 - 3 дш рашше сорту Юммер1я. Проте, в подальшому сорт Кiммерiя, незважаючи на так звану «затримку зi сходами», дав потужний старто-вий рiст i фаза початку бутонiзацiю, в яку ми проводили спостереження, наступила в обох сорпв од-ночасно. Впливу на проходження фенолопчних фаз росту i розвитку рослин картоплi сорпв Юммер1я i Щедрик, агротехнолопчних заходiв, зокрема рiвнiв i площ живлення, не встановлено. Слщ ввдзначити, що дещо ранiше, а саме на 1 - 2 дш. Появились сходи обох сорпв картопл^ за садшня посадковою фракцiею >60 мм.
Для пвдвищення продуктивностi картоплi важ-ливе значення мае величина вегетативно! маси ба-дилля, що сформована.
З агротехнолопчних заходiв, якi ми вивчали, за вирощування ранньостиглих сортiв картоплi найбь льший вплив на наростання вегетативно! маси мали мшеральш добрива, а конкретно !х доза внесення. За внесення рекомендовано! дози добрив ^оР6оК9о порiвняно з контролем, вага вегетативно! маси одного куща у сорту Юммер1я, на 70-ий день тсля садшня зростала з 303 - 403 до 469 - 681 г, або на 45,2
- 54,0 %, у сорту Щедрик з 274 - 363 до 515 - 689 г/кущ або на 87,9 - 89,8 % ( табл. 3)
В середньому вага вегетативно! маси одного сорт Щедрик перевищував сорт Юммерш. Цей по-куща в обох сортiв картопл^ що вивчались була pi- казник знаходився в межах помилки дослщу. внозначною. Слiд, лише зауважити, що на 11,1 г
Таблиця 3
Вага вегетативно! маси залежно вад piвнiв i площ живлення та величини посадково! фpакцi!
Живлення рослин картоплг Величина посадково! фракци бульб, мм с. Кiммеpiя с. Щедрик
piвнi площа, см Вага вегетативно! маси на 70-ий день шсля садшня (фаза цвтння), г/кущ
стебел листя загальна стебел листя загальна
Без добрив (контроль) 70 х 25 >45 мм 223 80 303 200 74 274
70 х 35 252 88 340 225 80 305
70 х 25 >60 мм 273 84 357 236 82 318
70 х 35 310 93 403 250 113 363
О л S^ <D О S В О л Рк § « § <§ О £ & 4 70 х 25 >45 мм 361 108 469 390 125 515
70 х 35 385 129 514 440 136 576
70 х 25 >60 мм 412 163 575 448 143 591
70 х 35 485 196 681 521 168 689
Н1Р05 24,7 8,0 25,6 27,9 7,9 28,0
Картопля - культура вимоглива до агротехно-лопчних заходiв. Незалежно вiд грунтово-ктмати-чних умов та зони вирощування, добрива пщ цю культуру е необхiдною умовою одержання високого i як1сного врожаю. Вплив добрив на рют i розвиток рослин картоплi залежить вiд оптимального сшв-вщношення цих факторiв.
Для забезпечення використання необхiдноi ш-лькостi добрив рослинам картоплi i внесения !х в оптимальних дозах i спiввiдношеннях необхщно врахувати бiологiчнi властивостi сорту i цiльове призначення (на продовольчi цш, переробку, вирощування насiнневого матерiалу i т. i), а також тип грунту, родючiсть, форму мшеральних добрив, тер-мiни i норми iх внесення, грунтово-клiматичнi умови зони вирощування.
Продуктивнiсть картоплi в основаному залежить ввд ефективностi роботи фотосинтетичного апарату рослин - листя. Розмiр листковоi поверхш - це основний фактор, що обумовлюе поглинання i використання зеленою рослиною енергп соиячноi радiацii. Добрива е головним засобом за допомогою якого можна регулювати розмiр листково!' поверхнi i таким чином, впливати на урожайнiсть. Тому, ра-цюнальне мiнеральне живлення повинно бути спрямоване на створення оптимальних розмiрiв листково! поверхш посiвiв протягом вое].' вегетацп.
Рiвень розвитку вегетативноi маси характеризуемся масою бадилля, кшьшстю стебел, площею листков, фотосинтетичним потенщалом i особливi-стю куща. Розвиток листкового апарату рослин ка-ртоплi в бшьшосп е результатом повнiшого використання сприятливих умов живлення, вологи грунту i повiтря.
Для активно!-' фотосинтетичноi дiяльностi сшь-ськогосподарських культур, отримання високих i сталих врожа!в картоплi необхщно сформувати оп-тимальний за розмiрами фотосинтетичний апарат. Оптимальною площею листково! поверхш для ефе-ктивно! фотосинтетично!' дiяльностi картоплi е 4050 тис. м2/га.
Основний фактор, що обумовлюе поглинання i використання зеленою рослиною енергii сонячно! радiацi!' - розмiр листково! поверхш, а саме за раху-нок добрив можна впливати i регулювати розмiр листково! поверхнi.
Саме в таких розмiрах в наших дослщженнях за вирощування ранньостиглих сортiв картоплi сор-тiв Кiммерiя та Щедрик сформувалась листкова по-верхня. На варiантах з внесенням мiнеральних добрив N60P60K90, площа живлення 70 х 25 i 70 х 35 см i величиною садивно! фракцi!' бульб >60 мм. Асимь ляцiйна поверхня листков сорту Кiммерiя в фазу цвiтiння на цих варiантах складала 43,7 - 53,0, а сорту Щедрик - 44,9 - 52,0 тис. м2/га (табл. 4, 5).
Таблиця 4
Асиммцшна поверхня листков i продуктивнiсть фотосинтезу залежно ввд агротехнологiчних заходiв за
вирощування картоплi у сорту Кiммерiя,
Живлення рослин а Асимiляцiйна поверхня листав в фазу цвтння, тис. м2/га Л
картоплi: т, суу
площа, см =3 о ю И « Л роки Продуктивш фотосинтез г/м2 за доб
'53 Э 'а Е и ^ я д ю Ч та :-н щ О •;} ра ф I рiк II рш III рж середне за роки
Без добрив (контроль) 70 х 25 >45 мм 20,1 20,4 20,6 20,3 5,3
70 х 35 22,3 20,8 21,5 21,5 5,7
70 х 25 >60 мм 23,2 21,9 22,4 22,4 6,0
70 х 35 28,1 22,2 25,4 25,4 6,8
1 & | 70 х 25 >45 мм 30,4 34,5 33,9 33,9 7,9
о д О? и % И 70 х 35 35,3 42,2 38,2 38,2 8,7
70 х 25 >60 мм 43,7 47,0 46,3 46,3 11,8
8 а £ о к 70 х 35 50,5 52,0 51,8 51,8 12,1
Н1Р05 2,6 3,1 1,8 1,8-3,1 0,8
Слад ввдмггити, що для сорту Щедрик була та-кож сформована оптимальна листкова поверхня -40,1 - 44,2 тис. м2/га на варiантах з меншою фрак-цieю садивних бульб >45 мм за площi живлення 70 х 35 см i рiвнi живлення М60Р60К90. Характерно, що дана закономiрнiсть спостерiгалась протягом уах трьох рок1в дослiджень. Асиммцшна поверхня сорту Щедрик в середньому за 2015-2017 рр. скла-дала 34,6, сорту Кiммерiя - 32,9 тис. м2/га i була бь льшою на 10,5 %.
Ми проаналiзували вплив iнших агротехноло-пчних заходiв, яш вивчались у дослщ. Зокрема, це вплив площi живлення на формування листково! поверхнi. За площi живлення 70 х 25 см сорт Щедрик в середньому за 2015-2017 рр. формував лист-кову поверхню 32,5, за зб№шення И до 70 х 35 см - 38,1 тис. м2/га або на 17,2 % бшьше. У сорту Ю-ммерiя спостерiгаeться аналогiчна тенденцiя збшь-шення листково! поверхнi на 4,2 тис. м2/га або на 11,4 %.
Таблиця 5
Асимiляцiйна поверхня листков i продуктившсть фотосинтезу залежно ввд агротехнологiчних заходiв за
Живлення рослин картоплг Величина посадково! фракци бульб, мм Асимшяцшна поверхня листав в фазу цвтння, тис. м2/га Продуктившсть фотосинтезу, г/м2 за добу
'53 3 'а площа, см роки
I рж II рш III рш середне за роки
Без добрив (контроль) 70 х 25 >45 мм 19,6 21,5 21,5 20,8 5,2
70 х 35 20,5 22,0 22,1 21,5 5,4
70 х 25 >60 мм 25,9 24,5 26,8 25,7 6,0
70 х 35 30,8 26,7 33,1 30,2 6,9
1 я <и а § ¥ 3 я 8 з ¡ч2 о ю £ 70 х 25 >45 мм 32,3 37,3 38,4 36,0 7,8
70 х 35 44,2 40,1 40,4 41,2 8,3
70 х 25 >60 мм 51,8 44,9 45,8 47,5 9,7
70 х 35 52,0 46,2 50,4 49,5 10,6
НIР05 3,0 2,9 1,8 2,1-3,0 0,6
Що стосуеться величины садивно! фракци бульб, то за садшня фракцiею >45 мм середня лис-ткова поверхня за 2015-2017 рр. обох сорпв карто-плi була майже рiвнозначною: у сорту Кiммерiя -28,5, сорту Щедрик - 29,8 тис. м2/га.
За садшня бульбами фракцiею >60 мм лист-кова поверхня обох сортiв картоплi зросла на 28,0 % i складала за сортом Щедрик 36,5, а за сортом Кь ммерiя - 38,2 тис. м2/га.
Сумарною асиммцшною поверхнею листков i штенсившстю фотосинтетичних процесiв визнача-еться чиста продуктившсть фотосинтезу. Вщ ефек-тивносп фотосинтетично! роботи листков в основному залежить продуктивнiсть картоплi. Найбь льшу чисту продуктивнiсть фотосинтезу 12,1 г/м2 за добу в середньому за роки дослiджень встанов-лено у сорту Кiммерiя на площi живлення 70 х 35 см. Величиш посадково! фракци бульб >60 мм i рь внi живлення Н5оР6сК90.
Аналiзуючи вплив технологiчних заходiв, як1 ми проводили в дослвдженнях встановлено високий вплив на продуктившсть фотосинтезу обох ранньо-стиглих сорпв картоплi мав рiвень живлення. На контроле де не вносили добрива середня продуктившсть фотосинтезу була рiвнозначною у обох сор-пв картоплi i складала 5,9 г/м2 за добу. На варiан-тах, де вносили мшеральш добрива в дозi N6oP6oK9o продуктивнiсть фотосинтезу в середньому складала у сорту Кiммерiя - 10,1, у сорту Щедрик - 9,2 г/м2 за добу i була вшповшно сорту на 71,1 i 54,2 % ви-щою.
Продуктившсть фотосинтезу зi збiльшенням площi живлення з 70 х 25 до 70 х 35 см зросла не значно - лише на 7,8 i 8.3 %.
Дещо бшьшим вплив на продуктившсть рос-лин картоплi мала величина садивно! фракци бульб. За садшня фракщею >45 мм чиста продуктившсть за добу становила 6,7 та 6,9 г/м2 на один гектар. За збтшення садивно! фракци до >60 мм продуктившсть фотосинтезу у сорту Щедрик зросла на 23,9, а у сорту Кiммерiя на 33,3 %.
Статистична обробка експериментальних да-них багатофакторного дослщу пщтверджуе величину впливу окремих факторiв (табл. 6).
Статистична оцшка впливу агротехнологiчних факторiв, як1 вивчали в дослiдах, на рют i розвиток рослини ранньостиглих сорпв картоплi Щедрик та Кiммерiя пщтверджуе наступнi закономiрностi:
- на формування загального стеблостою величина впливу окремих факторiв в обох сорпв була практично рiвнозначною - на 60,0 - 66,0 % мав вплив фактор рiвнiв живлення, на 25,0 - 31,0 % -величина садивно! фракци бульб i лише 6,0 - 7,0 % впливу на стеблостш насаджень картоплi мав фактор площi живлення;
- на наростання вегетативно! маси рiзниця впливу факторiв рiвнiв живлення залежала вiд сорту картоплi i цей фактор мав б№ший (71,0 -77,0 %) вплив на с орт картоплi Щедрик, порiвняно з сортом Кiммерiя (60,0 - 67,0 %). На сорт Кiммерiя значний вплив 19,0 - 30,0 % мав фактор величини садивних бульб.
Таблиця 6
Величина впливу окремих факторiв на показники рослин картоплi
Показники росту i розвитку рослин картоплi с. Щедрик с. Кiммерiя
величина впливу факторiв, %
живлення величина посадково! фракци 1 .23 живлення величина посадково! фракци 1 .33
ь н <и « 'а площа ь н <и 3 'а площа
Стеблостiй 60,0 7,0 31,0 2,0 66,0 6,0 25,0 3,0
Вегетативна маса: листков 7,0 9,0 11,0 3,0 67,0 10,0 19,0 4,0
стебел 71,0 10,0 18,0 1,0 60,0 7,0 30,0 3,0
Висота стебла 85,0 4,0 9,0 2,0 82,0 9.0 5,0 4,0
Асиммцшна поверхня 68,0 12,0 18,0 2,0 78,0 5,0 16,0 1,0
Продуктившсть 81,0 7,0 10,0 2,0 77,0 7,0 14,0 2,0
Середш показники росту та розвитку 73,6 8,2 16,2 2,0 71,6 7,3 18,2 2,9
Вплив факторiв, що вивчались у дослiдженнях (рiвень i площа живлення, величина садивно! фракци бульб) на висоту стебел обох сорпв картоплi був рiвнозначним i складав 82,0 - 85,0 % для рiвня живлення, 4,0 - 9,1 % - площа живлення, 5,0 - 9,1 % -величина садивних бульб.
Що стосуеться асимшяцшно! поверхш листав, то вплив фактору рiвнiв живлення на 10,0 5 був бь льшим у сорту Кiммерiя i складав 78,0 %. Б^шим вплив площ живлення 12,0 % був у сорту Щедрик, тодi як цей фактор впливав на сорт Кiммерiя лише на 5,0 %.
Незважаючи на те, що вплив фактору рiвнi живлення на асиммцшну поверхню сорту Щедрик був меншим порiвняно з сортом Кiммерiя, його вплив на продуктившсть фотосинтезу був бшьшим
i складав 81,0 %. Це можна пояснити i збiльшенням асимiляцiйно! поверхнi листав так i бiологiчними властивостями за !! формування.
Висновки. Отже, для збшьшення урожайностi ранньостиглих сорпв картоплi стосовно грунтово-клiматичних умов Захщного Лiсостепу Укра!ни не-обхщно врахувати, що вплив рiвнiв i площ живлення, величини садивно! фракци бульб на рют i розвиток рослин картоплi сорпв Щедрик i Кiммерiя залежить вщ бiологiчних властивостей сорту.
З метою ошишзаци елементiв технологi! виро-щування доцiльно застосовувати невисок1 дози мь нерального живлення. Внесения мiнеральних добрив в дозi N6oP6oK9o, садшня бульб величиною > 60 мм та площа живлення 70 х 35 см забезпечують оп-
10
ваепсев of Бигорс # 62, (2021)
тимальний рiст i розвиток рослин картоплi ранньо-стиглих сортiв, а саме величину стеблостою 353 -375 тис. шт/га, висоту рослин 66,0 - 79,0 см, кшь-шсть стебел в одному кущi 5,8 - 6,2 шт., вагу вегетативно! маси 681 - 689 г/кущ, асиммцшну повер-хню листшв 49,5 - 51,8 тис.м2/га, продуктивнiсть фотосинтезу 10,6 - 12,1 г/м2 за добу.
Величина впливу окремих елеменпв техноло-гi! вирощування ранньостиглих сортiв картоплi Щедрик i Кiммерiя був рiвнозначним. Найбiльший вплив на рiст i розвиток рослин мав фактор рiвнiв живлення i складав вiдповiдно сорту в середньому 73,6 i 71,6 %. Високим був також вплив фактору ве-личини садивно! фракцi! бульб 16,2 i 18,2 %, а вплив фактору площi живлення був найменшим -8,2 i 7,3 % вщповщно сорту картоплi.
Лiтература
1. Лопушняк В. I. Агрохiмiчнi та агроеколоп-чнi аспекти системи удобрення в Захвдному Люо-степу Укра!ни. 2015. 300 с.
2. Колтунов В. А., Войцешина Н. I. Придатнють сортiв картоплi для виготовлення картоплепродукпв залежно ввд умов, тривалосп зберiгання та подготовки до переробки. Картоплярство: мiжвiд. темат. наук. зб. 2006. Вип. 34-35. С. 29-38.
3. Колтунов В. А., Войцешина Н. I., Шевченко С. П. Кулшарш властивосп бульб сорту картопл1 та !х енергетична цiннiсть. Картоплярство: мiжвiд. темат. наук. зб. 2007. №3-4 (8-9). С. 20-23.
4. Колотуха М. С., Савчак М. П. Урожайшсть картоплi та яшсть бульб залежно ввд густоти садшня, маси насiнних бульб i норм добрив. Картоплярство: мiжвiд. темат. наук. зб. 1986. Вип. 17. С. 23-26.
5. Кершбергер М., Хуберт Ш., Сабине В. Калий повышает качество картофеля. Агроном. 2012. № 1. С. 164-165.
6. Симбютична азотифжащя та врожай / Г. М. Господаренко, В. I Невлад, I. В. Прокопчук, С. В. Прокопчук (за заг. ред. Г. М. Господаренко). 2018. 298 с.
7. Пархуць I. М. Рекомендаци щодо удобрення картоплi на дерновошдзолистих i темно- сiрих опвдзолених грунтах. Вчеш Львiвського нацюналь-ного аграрного ушверситету виробництву: каталог наукових розробок. 2017. Вип. 7. С. 83-84.
8. Гончаренко О. П., Нечипоренко Г. Т., Мар-тищенко О. П. Стеблоутворююча здатшсть бульб
рiзно! маси та оптимальний стеблостiй для картоплi сортiв Каскад Полiський, Радомишльська, Iкар. Картоплярство: м1жыд. темат. наук. зб. 2014. Вип. 25. С. 57-61.
9. Гнатюк I. М. Залежшсть урожаю та якосп картоплi ввд схем садiння, норм добрив i маси садивних бульб в умовах захвдного Лiсостепу Укра!ни - автореф. дис. канд. с.-г. наук- 06.01.09. УААН, Iн-т цукр. бурякiв. Ки!в, 1997. 18 с.
10. Гуляев Б. И. Количественные основы взаимосвязи фотосинтеза, роста и продуктивности растений - автореф. дис. доктора биолог. наук. Киев, 1983. 49 с.
11. Дмитриева З. А., Зеленский В. А. Влияние удобрений и норм посадки на урожай клубней и их качество при программировании урожаев картофеля. Науч. труды ВНИИ картоф., плодовод. и овощевод. 2009. Вып. 4. С. 88-94.
12. Демкович Я. Б., Верменко Ю. Я. Продуктившсть сорпв картоплi в умовах твденно! частини Полюся Укра!ни. Картоплярство: мiжвiд. темат. наук. зб. 2006. Вип. 34-35. С. 93-109.
13. Явтушенко Т. М. Залежшсть м1ж урожайшстю та площею листков у рiзних за стиглютю сортiв картоплi. Картоплярство: м1жыд. темат. наук. зб. 2017. Вип. 36. С. 145-153.
14. Дьяченко В. , Ковальчук В. Прогрессивная технология производства картофеля. Овощеводство. 2013. № 3. С. 52-57.
15. Баранчук Ю. В., Молоцький М. Я. Вплив маси садивних бульб, площ та рiвнiв живлення на рют i розвиток картоплi. Картоплярство: м1жв. тем. наук. зб. Вип. 30. 2000. С. 94-102.
16. Андрюшко А., Сологуб Ю. Загальш аспекти сучасних технологiй вирощування картоплг Агроном. 2014. С. 10-12.
17. Бураков И. И. Внекорневые подкормки. Максимум прибыли при минимуме затрат. Настоящий хозяин. 2007. № 3. С. 6-10.
18. Данько Г. В., Рогачова О. С., Меньковська О. Г. Вплив мшеральних добрив на врожай картоплi i вмют шграпв у бульбах. Картоплярство: мiжвiд. темат. наук. зб. 1993. Вип. 24. С. 62-64.
19. Данилюк В, Лагуш Н, Мруць О. Ефектив-шсть удобрення картопл1 в умовах Малого Пол1сся. Вiсник Львiвського нацiонального аграрного ушве-рситету. Агрономiя. 2011. № 15 (2). С. 47-51
