CC BY
13
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК635.21:631.527.563 Проф. П.Д. Завiрюха, канд. с.-г. наук; ст. викл.
З.П. Неживий; магктрК.А. Андршчук; магктр О.М. Шоцька -ЛьвiвськийНАУ
ДОСЛЩЖЕННЯ СЕЛЕКЦ1ЙНО1 Ц1ННОСТ1 Г1БРИДНИХ ПОПУЛЯЦ1Й С1ЯНЦ1В КАРТОПЛ1 Fl
Наведено результати дослiджень 22 популяцш сiянцiв картоплi р1, одержаних з ю-тинного насiння пбридного походження вiд схрещування сортiв вггчизняно! селекцп -Захiдна, Воля, Лщина, Водограй; сортiв зарубiжноl селекцп - Невська (Росшська Феде-рацiя), Краса (Чеська Республша) iз перспективными пбридами картоплi селекцп Львiвського НАУ. Встановлено, що за умови залучення у пбридизащю, зазначенi вихщ-нi батьювсью форми можуть бути продуцентами яюсних пбридних популяцiй картоплi. У межах кожно! популяцп проведено клоновий в^^р кращих пбридних сiянцiв картоп-лi з високими параметрами господарсько-цшних ознак, якi становлять яюсний вихщ-ний матерiал для подальшого селекцшного опрацювання.
Ключовi слова: картопля, селекцш, гiбриди, иянщ Б1, селекцiйно-цiннi ознаки.
Постановка проблеми. Без сумнiву, картопля i надалi залишаеться од-шею iз головних продовольчих культур населения планети. Тому пiдвищення ц продуктивности споживчих властивостей бульб, стiйкостi до шкодочинних орга-нiзмiв i стресових факторiв середовища е актуальним завданням. Поряд iз засто-суванням рiзних органiзацiйних i агротехнiчних заходiв, шдвищення урожайнос-тi картоплi, високих ц показникiв можна досягти завдяки селекцií i насiнництву, тобто вирощуванню сорив iз високим генетичним потенцiалом продуктивной та використання якiсного садивного матерiалу [3, 11, 18, 22]. При цьому, як вва-жають вчеш, селекция i надалi залишаеться головним стратегiчним напрямом ш-тенсифiкацií картоплярства [2, 20, 24, 25].
Анамз останнiх дослщжень i публiкацiй. Результативнкть та ефектив-нiсть селекцiйноí роботи з картоплею визначають рiзнi фактори. На думку 1.М. Яшино' [23], К З. Будана [4], А.А. Осипчука [18], П.Д. Завiрюхи [10, 12], С. Д. Кру [13] та ш., серед них головними е таю фактори, як: наявшсть якiсного вихщного матерiалу, правильний пiдбiр батьювських пар для схрещування, метод ввдбору гiбридiв для подальшого селекцiйного опрацювання, умови вирощу-вання гiбридiв та ш. Бiльшiсть селекцiонерiв стверджують, що основними озна-ками картоплi для виробничих цiлей е врожайнiсть, форма бульб, скоростиг-лiсть, стiйкiсть до хвороб, смаковi властивостi бульб, 'х крохмалистiсть, рiвень лежкостi бульб картоплi пiд час зберiгання та ш. [1, 3, 9, 16, 22]. Тому саме на щ ознаки селекцюнерам необидно звертати увагу передусш.
У сучаснiй селекцií картоплi кнують критерií щодо принципiв пiдбору ви-х1дних батьювських форм як компонентов схрещування пiд час створення нових сорив [6, 10, 18]. Iнодi дефiцит часу не дае змоги провести глибою та всебiчнi ге-нетичнi експерименти щодо закономiрностей успадкування тих чи iнших селек-цшних ознак. А тому нерiдко виртальним у пiдборi батьювських форм е рiвень фенотипового прояву господарсько-цiнних ознак [1, 12, 18, 22, 26]. При цьому для отримання яккного передселекщйного матерiалу важливим також е висока загальна комбiнацiйна здатнiсть компонентов схрещування [2, 3, 19], а також 1х
мкце у батьтвськш napi. Значущiсть останнього переконливо доведено багато-piчними дослвдженнями, проведених П.Д. Зaвipюхою та iншими авторами [7, 8, 17]. Саме ввд цих факторш залежить частота вищеплення у гiбpидних популящях форм, цiнних для практично!' селекцц. Для кapтоплi важливо виявити i вiдiбpaти тaкi форми вже серед пбридш F1 з iстинного наання, оскшьки подальше розмно-ження ввдбраних клонiв вiдбувaeться тальки вегетативним способом. Така бюло-гiчнa особливiсть картопл^ на думку А.1. Кустарева [14], М.А. Рухлядьево!' [21], А.П. брмтина [5], K.M. Swiezynski [27], П.Д. Зaвipюхи [10], допомагае шдтри-мувати гетерозисшсть конкретного генотипу за господарсько-щнними ознаками.
Постановка завдання. Завданням дослщжень було отримати сiянцi кар-топлi з гiбpидного нaсiння F1 22 комбшацш схрещувань. У piзних пбридних по-пуляцiях згодом передбачалось ввдбрати селекцiйно-цiннi форми, всебiчно вив-чити ввдбраш сiянцi за параметрами щнних господapсько-бiологiчних ознак i включити вщбраш гiбpиди кapтоплi у подальше селекцшне опрацювання вщпо-вiдно до схеми селекщйного процесу цiеí культури.
Методика дослщжень. Вiдповiдно до програми селекщйних pобiт iз кар-топлею, проведено схрещування сортав вiтчизняноí селекцп - Захщна, Воля, Л1-щина, Водограй; сортав зapубiжноí селекцп - Невська (Росшська Федеpaцiя), Краса (Чеська Республша) iз перспективними гiбpидaми кapтоплi селекцп Льв1вського НАУ. З одержаного пбридного нaсiння F1 вирощено сiянцi кapтоплi першого року. У розсаднику тнщв проведено оцiнювaння 22 гiбpидних попу-ляцiй вiдповiдно до методики дослщжень, прийнято! для культури кapтоплi [15]. Пбридш популяцй' (50-100 шт.) i кожен 'х сiянець, вирощений з площею жив-лення рослин 70x70 см, вивчались окремо за господарсько-щнними, бюлопчни-ми та моpфологiчними ознаками, на ят ведеться селекщя картопл^
Виклад основного матер1алу. З пбридних популяцш сiянпiв кapтоплi F1 за участю у схрещуваннях сорту Захдаа як материнсько! форми i запилювача нaйбiльшу кiлькiсть селекпiйно-пiнних форм ввдбрано з комбiнaпií Г.99/9-13 x Захщна - 12 шт. (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика селекщйно-цтних форм, вШбраниху гiбридних популящях с'шнщв картотп F1 за участю у схрещуваннях сорту Захгдна
Пбридна популяцш
Ввдбрано гiбридiв,
Продуктив-тсть, г/кущ
Вмют крох-малю, %
Середня ма-са бульби, г
К-ть бульб у кушд, шт.
Г.00/20-4 x Захiдна
2
987
16,4
90
11,0
lim
887-1087
16,0-16,8
88-104
10 -12
Г.02/10-11 x Захiдна | ~
781
14,3
66
11,8
lim
437-1000
13,9-15,2
40-89
11-13
Г.02/12-18 x Захiдна | 10
862
16,4
72
12,0
lim
571-1167
12,4 -20,5
40-100
10 -15
Г.99/9-13 x Захiдна | 12
1152
15,7
102
11,5
lim
683-2028
9,5-19,5
65-141
8-15
Невська x Захiдна
750
14,4
63
12
Г.00/11-3 x Захiдна
700
14,4
78
Захiдна x Г.00/11-3
483
13,9
54
Захiдна x Г.94/89-6
1112
2
122
9,1
lim
925-1300
16,4 -17,4
113-137
7-12
1
1
9
1
9
2
Як свдаать наведенi даш, лiмiти продуктивностi змшювалися у межах 683-2028 г/кущ за досить високо! середньо! популядшно! - 1152 г/кущ. Пвд час використання сорту Захвдна як запилювача з шшими материнськими формами вiн проявляе специфiчну комбiнацiйну здатнiсть за ознакою продуктивностi та гiбриднi нащадки ввдзначаються значно нижчою продуктивнктю, особливо в комбшацп схрещування Г.00/11-3 х Захвдна. У селекцií картоплi на шдвищену i високу крохмалистiсть бульб перспективним е схрещування Г. 02/12-18 х Захвд-на. Вмiст крохмалю у бульбах вiдiбраних сiянцiв ще! пбридно! популяцп досягав 20,5 % при середньому значенш 16,4 %. Пiдвищеним вмiстом крохмалю у бульбах (19,5 %) вiдзначалися також ввдбраш сiянцi Г] комбiнацií схрещування Г. 99/9-13 х Захвдна.
Щодо кiлькостi сформованих бульб с1янцями картоплi Г], то бiльшiсть се-лекцiонерiв схиляються до думки, що орiентуватися на абсолютне значення ще! ознаки в гiбридiв з iстинного насшня, враховуючи специфiку 'х розмноження, не варто, а основш вiдбори за щею ознакою доцшьно проводити пвд час першого бульбового розмноження с1янц1в [1, 10, 20, 22, 23, 26]. З урахуванням зазначено! обставини, проведено ввдбори сiянцiв картоплi Г] з кiлькiстю бульб вiд 8 до 15 шт./кущ. До^дженнями встановлено, що хорошим продуцентом формуван-ня високопродуктивних нащадкiв е сорт Воля пвд час залучення його у схрещування як материнсько! форми, так i запилювача (табл. 2). Зокрема найвищою продуктивнiстю характеризувались потомство популяцií Воля х Г. 00/11-3. При цьому максимум ознаки досяг 2286 г/кущ, за середньо! популяцшно!' 1460 г/кущ.
Табл. 2. Характеристика селекцтно-цтних форм, вШбраних у гiбридних
популяцях аянц iв картоплi Г1 за участю у схрещуваннях сорту Воля
Гiбридна популяц1я Вдабрано гiбридiв, шт. Продуктив-тсть, г/кущ Вмют крохмалю, % Середня ма-са бульби, г К-ть бульб у кушД, шт.
Воля х Г.02/10-6 7 869 16,0 74 11,8
Нш 578-1343 13,4-18,4 64-117 9-15
Воля х Г.00/11-3 8 1460 17,0 123 11,9
Нш 914-2286 14,9-20,5 73-225 8-14
Воля х Г.99/17-16 10 859 12,1 86 10,0
Нш 444-1400 10,4-14,4 44-140 8-12
Г.99/17-16 х Воля 17 791 14,3 66 12
Нш 300-1650 10,9-22,4 30-131 10-15
Г.00/11-3 х Воля 1 2000 14,9 167 12
Г.00/20-4 х Воля 4 1202 17,6 101 11,9
Нш 556-1500 15,4 -18,4 56-125 10-15
Водограй х Воля 4 767 14,7 83 9,2
Нш 643-1050 13,4-16,4 71-117 9 -10
Позитивно, що ввдбраш пбридш с1янщ Г1 ще! популяцп поеднували високу продуктивнiсть з шдвищеним i високим умiстом крохмалю у бульбах i дос-татню !х крупнiсть. Так, лiмiти крохмалистостi бульб змшювалися у межах 14,920,5 % за середнього значення 17,0 %, а середньо! маси одше! бульби - 73-225 г за середнього 123 г. Перспективними у селекцп картоплi на крохмалистiсть е пбридш комбшацп Г. 00/20-4 х Воля i Воля х Г. 02/10-6 - середнш вмiст крохмалю у бульбах ввдбраних с1янщв становив вiдповiдно 16,0 i 17,6 %.
Шд час ан^зу абсолютних значень i варiантiв селекцiйно-цiнних ознак у вiдiбраних нащадюв реципрокного схрещування за участю сорту Воля i Г.99/17-16 можна дшти висновку, що сорт Волю з метою одержання пбридних нащадкiв доцiльно у схрещуваннi використовувати як запилювача i меншою мiрою - як материнсько!' форми. Навпаки, з пбридами 02/10-6 i 00/11-3 бшьш якiснi пбрид-нi нащадки формуються за умови використання сорту Воля як материнсько!' форми. Тобто сорт вщзначаеться специфiчною комбiнацiйною здатнктю i яшсть гiбридних нащадкiв визначаеться генотипiчними особливостями другого компонента пбридизацл. Цю особливiсть сорту Воля потрiбно враховувати пiд час складання схеми гiбридизацií як важливого етапу формування якiсного вихвдно-го передселекцшного матерiалу.
Аналiз селекцiйно-цiнних ознак у пбридних популящях с1янщв картоплi Г], одержаних за участю у схрещуваннях сорту Лiщина як материнсько!' форми, шдтверджуе важливiсть другого компонента в батьтвськш парi для отримання яккних гiбридних нащадкiв (табл. 3).
Табл. 3. Характеристика селекщйно-щнних форм, вШбраних в гiбридних популящях сЫнщв картоплi ¥1 за участю у схрещуваннях сортiв Л^ина, Невська,
Краса
Пбридна популяцш Вiдiбрано riбридiв, шт. Продуктившсть, г/кущ Вмют крохмалю, % Середня маса бульби, г К-ть бульб у кушд, шт.
Лiщина х Г.99/17-16 8 910 17,1 78 11,6
lim 600-1429 13,9-19,5 46-120 9-15
Лщина х Г.02/9-10 | 16 1000 17,1 88 11,3
lim 517-2000 10,0-20,5 45-160 8-15
Лiщина х Г.02/105-42 1 700 16,4 47 15
Г.00/35-7 х Невська 1 1060 15,4 71 15
Невська х Г.00/35-7 10 1235 14,2 95 13,0
lim 875-1822 11,4-16,4 77-160 8-20
Краса х Г.00/35-7 | 17 1057 15,8 86 12,3
lim 556-1800 9,1-20,1 58-138 9-22
Краса х Г.99/17-16 | 2 1085 13,3 98 11,0
lim 986-1185 12,4-14,1 98-99 10-12
Наведеш даш свдаать, що найбшьш яккною е пбридна комбiнацiя схрещування сорту Лiщина з гiбридом 02/9-10 за умови використання останнього як запилювача. При цьому продуктившсть ввдбраних пбридних с1янщв (16 шт.) змшювалася у межах 517-2000 г/кущ за середнього значення 1000 г/кущ, вмкт крохмалю - 10,0-20,5 % за середнього 17,1 %, а маса одше!' бульби - вiд 45 до 160 г за середнього значення 88 г. З iншими запилювачами сорту Лщина якiсть пбридних нащадюв, як селекцiйно-цiнних форм, значно нижча, особливо з пб-ридом 02/105-42. 1з зазначено!' гiбридноí популяцп вiдiбрано тальки один с1янець iз середньою продуктивнiстю 700 г/кущ i невеликими бульбами - у середньому 47 г одше!' бульби. Тобто ця комбiнацiя схрещування малоперспективна у селек-цiйному вiдношеннi.
За умови залучення у гiбридизацiю ранньостиглих сорив картоплi Краса i Невська можна отримати якiснi гiбриднi сiянцi картоплi Гь особливо тодi, коли
цi сорти запилювати гiбридом 00/35-7. Так, з пбридно!' комбiнацií Невська х Г.00/35-7 вiдiбрано 10 селекцiйно-цiнних гiбридiв, л1шти продуктивностi яких змiнювалися у межах 875-1822 г/кущ за високого середнього значения 1235 г/кущ. При цьому мшливкть вмiсту крохмалю була у межах 11,4-16,4 % за середнього значення 14,2 %. Окремi вiдiбранi сiянцi цiеí комбiнацií вщзначалися високою крупнiстю бульб - масою до 160 г одше1 бульби.
Щодо використання запилювача Г.00/35-7 з шшою материнською формою - ранньостиглим сортом Краса, то частота вщбору селекцiйно-цiнних форм у цш комбiнацií схрещування була дещо вищою, шж у попереднiй гiбриднiй комбшацп i становила 17 гiбридних с1янщв. При цьому продуктивнiсть окремих ввдбраних форм досягала 1800 г/кущ, вмкт крохмалю - 20,1 %, середня маса од-ше1 бульби - 138 г, а 1х кiлькiсть пiд кущем досягала до 22 шт. Iншi пбридш комбiнацií схрещування вiдзначалися меншою частотою вщбору селекцшно-цш-них форм, параметри господарських ознак яких були достовiрно нижчi, нiж у на-ведених вище.
Висновки:
1. Сорти картоплi селекцп Львiвського НАУ Захщна, Воля, Лщина, зарубiжнi ранньостиглi сорти Невська (Росшська Федерацiя), Краса (Чехiя) за умови залучення у пбридизацш можуть бути продуцентами як1сних пбридних по-пуляцiй.
2. У процес прикладно'1 селекцшно!' роботи з картоплею встановлено селек-цiйну цiннiсть 22 пбридних популяцш, отриманих за участю зазначених сортiв iз перспективними пбридами селекцп Львiвського НАУ як мате-ринських форм, так i запилювачiв.
3. Проведено клоновi вiдбори кращих гiбридних сiянцiв картоплi ?! з високи-ми параметрами господарсько-цiнних ознак, яы становлять якiсний вихщ-ний матерiал i будуть включенi у селекцшний процес для подальшого селек-цiйного опрацювання.
Лiтература
1. Альсмик П.И. Селекция картофеля в Белоруссии / П.И. Альсмик. - Минск : Изд-во "Ура-джай", 1979. - 127 с.
2. Бороевич С. Принципы и методы селекции растений / С. Бороевич. - М. : Изд-во "Колос", 1984. - 344 с.
3. Будин К.З. Генетические основы селекции картофеля / К.З. Будин, С.Д. Киру. - Л. : Изд-во "Наука", 1986. - 192 с.
4. Будин К.З. Генетические основы создания доноров картофеля / К.З. Будин. - СПб. : Изд-во "Питер", 1997. - 38 с.
5. Ермишин А.П. Генетические основы селекции картофеля на гетерозис / А.П. Ермишин. -Минск : Изд-во "Технология",1998. - 183 с.
6. Ермишин А.П. Картофель / А.П. Ермишин, Е.В. Воронкова, В.А. Козлов // В кн.: Генетические основы селекции растений. - Т. 2. Частная генетика растений. - Минск : Изд-во "Беларус. навука", 2010. - С. 156-234.
7. Зашрюха П.Д. Генотишчна мiнливiсть пбрцщв по врожайност рослин i крохмалистост бульб в пбридних популящях картоплi при реципрокних схрещуваннях / П.Д. Зашрюха // В зб.: Картоплярство. - К. : Вид-во "Урожай". - 1979. - Вип. 10. - С. 14-22.
8. Заырюха П.Д. Про успадкування пбридами картоплi польово! стшкост проти фтфторо-зу в популяцкх вщ реципрокних схрещувань / П.Д. Заырюха // В зб.: Картоплярство. - К. : Вид-во "Урожай", 1980. - Вип. 11. - С. 17-24.
9. Заврюха П.Д. Стан, проблеми i перспективи селекцп картоплi у захiдному регюш Украши / П.Д. Заврюха, Л.А. 1льчук, Р.В. 1льчук // Картоплярство Украши. - КиЗв, 2009. - № 1-2 (14-15). - С. 6-12.
10. 3aBipK>xa П.Д. Теоретичш i практичнi аспекти селекци картопи у захiдному регюш Украши / П.Д. 3aBipK«a, М.Г. Коновалюк, Г.О. Косилович, О.М. Андрушко та iH. // В зб.: Генетичнi ресурси рослин i селекцк. - Хapкiв, 2012. - С. 139-143.
11. Зaвipюхa П. Хворобостшю сорти як основа еколопчного картоплярства / П. Зaвipюхa, О. Коханець, О. Андрушко, Г. Косилович, Ю. Голячук, О. Дудар, З. Неживий // Вюник Льв1всько-го нацюнального аграрного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа АПК. - Льв1в : Вид-во Львiвськoгo НАУ. - 2013. - № 17 (2). - С. 208-215.
12. Зaвipюхa П. Вивчення вихiднoгo мaтеpiaлу для селекци кapтoплi на комплекс цшних господарських ознак / П. Зaвipюхa, Н. Лiщинськa // Вюник Льв1вського нaцioнaльнoгo аграрного унiвеpсигету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа АПК. - Львiв : Вид-во Львiвськoгo НАУ. - 2013. - № 17 (2). - С. 220-232.
13. Киру С.Д. Генетические ресурсы картофеля для новых направлений селекции / С.Д. Киру // ГНЦ ВНИИР. - Санкт-Петербург, 2010. - С. 10-18.
14. Кустарев А.И. О роли клонового отбора / А.И. Кустарев, В.И. Красностанова, Ф.Е. Анто-щенко // Картофель и овощи : сб. науч. тр. - 1981. - № 4. - С. 10-11.
15. Методичн рекомендаци щодо проведения дослвджень з картоплею. - Немшаеве : Вид-во 1н-ту картоплярства, 2002. - 184 с.
16. Молявко А.А. Создание сортов картофеля нового поколения при мобилизации генетических ресурсов / А.А. Молявко, Л. А. Еренкова // Защита картофеля : сб. науч. тр. - 2011. - № 1. -С. 6-7.
17. Осипчук А.А. Реципрокные скрещивания S.chacoense f. gibberulosum и качество гибридного поколения / А.А. Осипчук // Картофелеводство : сб. науч. тр. - К. : Изд-во "Урожай", 1972. -Вып. 3. - С. 10-12.
18. Осипчук А.А. Актуальн питання селекци картошп / А.А. Осипчук // Картоплярство : сб. науч. тр. - К. : Вид-во "Урожай", 2004. - Вип. 33. - С. 27-32.
19. Подгаецький А.А. Характеристика генетичних ресурив картоши та i'x практичне вико-ристання / А.А. Подгаецький // Генетичн ресурси рослин. - К., 2004. - № 1. - С. 103-109.
20. Росс Х. Селекция картофеля: проблемы и перспективы / Х. Росс. - М. : Изд-во "Агропро-миздат", 1989. - 184 с.
21. Рухлядьева М.А. Картофель из сеянцев / М.А. Рухлядьева, Л.И. Жукова, Г.В. Кукуева // Картофель и овощи : сб. науч. тр. - 1981. - № 12. - С. 7-8.
22. Симаков Е.А. Генетические и методологические основы повышения эффективности селекционного процесса картофеля / Е.А. Симаков : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук. - М., 2010. - 48 с.
23. Яшина И.М. Картофель / И.М. Яшина, Н.П. Склярова. - К. : ЗАО "Фитон", 2000. - 128 с.
24. Gupta V.K. True Potato Seed - An Alternative Technology for Potato Production in North-eastern Hill Region / V.K. Gupta et al. // CPRI, Shimla, 2004. - Pp. 1-21.
25. Luthra S.K. Potato Breeding in India / S.K. Luthra, S.K. Pandey, B.P. Singh, G.S. Kang, S.V. Singh, P.C. Pandey // Central Potato Research Institute. 2006. - Pp. 3-71.
26. Pandey S.K. New potato hybrids / S.K. Pandey, S.V. Singh, S.K. Chakrabarti, P. Manivel // Central Potato Research Institute, Shimla, 2005. - Pp. 3-44.
27. Swiezynski K.M. Early generation selection methods used in polish potato breeding / K.M. Swiezynski // Am. Potato J., 1984. - Vol. 61. - № 7. - Pp. 385-394.95.
Завирюха П.Д., Неживый З.П., Андрийчук Е.А., Шоцкая А.Н. Исследование селекционной ценности гибридных популяций сеянцев картофеля Fx
Приведены результаты исследований 22 популяций сеянцев картофеля F1, полученных с истинных семян гибридного происхождения от скрещивания сортов отечественной селекции - Захидна, Воля, Лищина, Водограй; сортов зарубежной селекции - Невская (Российская Федерация), Краса (Чешская Республика) из перспективными гибридами селекции Львовского НАУ. Установлено, что при вовлечении в гибридизацию указанные исходные родительские формы могут быть продуцентами качественных гибридных популяций картофеля. В пределах каждой популяции произведен клоновый отбор лучших гибридных сеянцев картофеля F1 с высокими параметрами хозяйственно-ценных признаков, составляющих качественный исходный материал для дальнейшей селекционной проработки.
Ключевые слова: картофель, селекция, гибриды, сеянцы F1, селекционно-ценные признаки.
Zaviruha P.D., Nezhyviy Z.P., Andriychuk K.A., Shotska O.M. The Research Results of Breeding Value of Hybrid Population of Potato Seedling Fj
The investigations results of 22 populations of potato's seedling Fi, received of true seeds of a hybrid lineage from hybridization of domestic selection varieties - Zahidna, Volya, Lishchyna, Vodogray, foreign selection varieties - Nevskaya (Russian Federation), Krasa (the Czech republic) with a potato perspective hybrids of Lviv NAU breeding are presented. Clonal selection of the best potato seedling F1 with high parameters of economic-valuable characteristics that are qualitative starting material for the further breeding work is made.
Key words: potato, selection, hybrid, seedling F1, selection-valuable characters.
УДК332.2.021 Доц. ОД. Гнаткович, д-р екон. наук -
Львiвський iнститут економти i туризму
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ
ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛ1 У СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглянуто особливост застосування ново! методологи вивчення економшо-еколо-пчного мехашзму використання землi у сшьськогосподарському виробнищт У перюд формування ринково! економши важливим е докоршний перегляд методологи та методiв наукових дослiджень, здiйснення серйозно! структурно! перебудови систем одержання знань. Нова методологш повинна забезпечити вивчення дц всiе!' сукупностi чинникiв, що впливають на розвиток сшьськогосподарського виробництва, знайти шляхи свiдомого керування цим розвитком.
Ключовi слова: економшо-еколопчний механiзм, сшьськогосподарське виробниц-тво, земельш вiдносини.
Постановка проблеми. Серед уах сусшльних явищ процес використання земель займае повсюдно вагоме мiсце, що потребуе постiйного його вивчення з метою шзнання для практичного задоволення потреб людини у виробництвi не-обхiдно! продукцi!. Особливо актуальним процес шзнання вах властивостей зем-лi е у сiльському господарствi, хоч не завжди вш базуеться на науковш основi.
Здiйснения виробничо! д1яльносп у сiльському господарствi вiдбуваеться внаслвдок певних економiчних явищ, процесiв, шд час яких суб'екти господарю-вання використовують земельнi ресурси. Оск1льки земля е обов'язковим атрибутом цього процесу, то вона виступае як економiчне явище у виглядi засобу виробництва, що видозмшюеться шд впливом дiяльностi людини. Одночасно з цим вiдбуваеться змiна форм i способiв використання земель. Цей процес охоп-люе сукупнiсть глибинних зв'язюв, вiдносин, закономiрностей i законiв, що виз-начають тенденцiю !х розвитку, та потребуе системних наукових дослщжень. Вi-домо, що системнi дослщження е сукупнiстю наукових теорiй, концепцш i мето-д1в, в яких об'ект дослщження розглядаеться як система. Системш дослiджения -це сукупнкть наукових i органiзацiйних проблем, ят при всiй !х специфiцi й рiз-номанiтностi схожi в розумшш та розглядi дослiджуваних ними об'ектш як систем, тобто множини взаемопов'язаних елементiв, якi виступають у вигляда единого ц1лого.
Анамз останнiх дослгджень та публiкацiй. Як вказуе економкт М.1. Яц-тв, "системний пiдхiд до аналiзу вимагае переходу вiд розрiзнених, часткових моделей економжи, вiд iзольованого розгляду окремих господарських ситуацiй i
