CC BY
8
The technological parameters of the mode of agglutination of parquet board are analysed by glues on basis of thermoplastic. Dependence of durability is set and shape stability of parquet board of agglutinate by glues of thermoplastic on the basis of PVA from technological parameters regime agglutination.
УДК 674.048 1нж. Б.М. Перетятко -Львшський ДУБЖД
ОСОБЛИВОСТ1 Р1ЗНИХ СПОСОБ1В Б1ОВОГНЕЗАХИСТУ ДЕРЕВИНИ
Проаналiзовано методи та способи просочення дерев'яних конструктивних еле-менпв, як використовують як основы несучi конструкций що вмонтовуються в Грунт. Описано методи та способи захисту основних дерев'яних конструктивних еле-менпв, а також способи !х захисту хiмiчними засобами захисту вiд дii на них навко-лишнього середовища.
Просочення вимочуванням у розчит вогнезахисного засобу дае змогу отримати практично будь-яку глибину просочення деревини залежно вщ три-валост самого процесу просочення. Треба зауважити, що за великих об'ем1в просочення деревини ванну для вимочування потр1бно виготовляти з металу, стшкого до розчину антитрену. У раз1 невеликих об'ем1в просочення можна користуватися тимчасовими ваннами, яю не потребують великих затрат на iх виготовлення (наприклад зварноi горизонтальноi ванни 1з стальних товстос-тшних бочок, розр1заних вздовж, або дерев'яноi, вистеленоi пол1етиленовою пл1вкою - рис. 1).
Рис. 1. Тимчасоб! ванни для просочення невеликих партш деревини:
I зварна горизонтальна ванна ¡3 стапевих бочок; 2 просочення круглых стШок в бочках, занурен I а у грунт: 3 просо ченняст ш о к у пол!етипемових лишках; 4 дерев'яна типа, що вистеяена пол ¡ет ил с новою пл/вкою
Для запоб^ання цЫсносп пл1вки вщ мехашчних пошкоджень поверх неi встановлюють бшьш легку ванну (наприклад 1з дерев'яних щипв). Проте найбшьш простий вар1ант, коли ванна е виритою в земл1 (грунт) 1 вистелена мщною пол1етиленовою пл1вкою. Для просочення др1бних деталей або кшщв стшок, опор та шших вертикальних деталей можна використовувати встанов-лет в Грунт бочки або мшки 1з полiетиленовоi пл1вки. Для уникнення пошкоджень мшюв iх встановлюють у Грунт на тсчану подушку, а на його дно вкладають вiдрiзок дошки або шшого матерiалу.
Просочення у пiдставнiй вант вертикальних дерев'яних деталей при введены iх в експлуатацiю полягае в тому, що деталь або п частину кладуть в полiетиленовий мшок, дiаметр якого бiльший за дiаметр деталi (рис. 2). Мь
шок до деталi закршлюють шпанатом або дротом таким чином, щоб верхнiй край його приблизно на 10 см залишався вшьним. Деталь разом iз мiшком встановлюють на мiсцi подальшо1 11 експлуатацп.
Якщо деталь закопують у Грунт, то висота мшка мае бути на 20...30 см бшьша за глибину 11 встановлення. Дат у мiшок заливають розчин вогнезахисного засобу i рiвень його тдтримують постiйним протягом просо-чення, систематично додаючи розчин. Полiетиленовий кульок, залишаючись на деталi (об'ектi просочення) на весь термш 11 експлуатацп, виконуе фун-кцiю гiдроiзоляцil. Тому для просочення в тдставленш ванш можна викорис-товувати будь-якi захисш засоби, серед них i вимивальш препарати захисту.
Варто зауважити, що поглинання i глибина проникнення захисного засобу в тдставнш ванш будуть залежати вiд тривалостi просочення, породи деревини, вологост матерiалу, а також вщ температури довколишнього повгг-ря i розчину антипiрену. Дослщження показали, що швидюсть поглинання розчишв антипiренiв у теплий перiод просочення (1;зов=17...220С) на 10...25 % бшьша, шж у холодний перiод (11зов=1.. ,5°С). Це свiдчить про те, що просочення деревини антитренами доцшьно проводити в теплий перiод часу. Встанов-лено також, що поглинання розчишв антишрешв обернено пропорцiйне воло-гостi деревини, як i глибина проникнення. Це означае, що глибина проникнення дифундуючих препарапв прямо пропорцшна вологостi деревини.
Щодо бювогнезахисту вертикальних деталей (наприклад стовпiв), що експлуатуються постiйно в контактi з Грунтом, то слщ враховувати й те, що найбшьш вразливою частиною до гниття е зона розд^ "земля-повiтря". Адже пiдземна частина стовпа, що розташована на 25.30 см (залежно вiд рiвня Грунтових вод) нижче вщ рiвня Грунту, руйнуеться не сильно i, зазви-чай, перебувае в доброму сташ тод^ як деревина в зонi "земля-повпря" майже повнiстю руйнуеться (зiгнивае).
У зв'язку з цим зона "земля-повпря" потребуе посиленого бювогнезахисту, а нижню частину стовбура можна слабше захистити або не захищати взагал^ що дасть змогу значно понизити витрати бювогнезахисного захисту.
Останне свщчить про те, що заслуговуе уваги новий варiант способу просочення у шдставнш ванш - це дифузшне просочення деревини з вико-ристанням двох стадш бiовогнезахисту, тобто, коли зону "земля-повиря" просочують швидко проникним i високоефективним органiчним розчином
Рис. 2. Схема просочення стовпа в пМстшшш ванш:
I етовп;
2 полгетиленовий мииОк;
3 просочувалъкий розчин
-Г-Г-1-
З-Г-Г-1
антипiрена - антисептика, а нижню частину стовпа - водним розчином або, навиь, водою.
Це означае, що в тдставну ванну заливають послiдовно водний розчин антисептика (або воду), а поим легкий оргашчний розчин бювогнезахисного препарату. Як показала практика, рiвень води (водного розчину) повинен бути на 20.25 см нижчим вщ рiвня Грунту, а рiвень оргашчного препарату - на 15.20 см вищий вiд рiвня Грунту. В мiру поглинання препаратiв, у ванну не-обхiдно перiодично вводити додатково певш кiлькостi захисних препаратiв.
Треба зазначити, що процес просочення у тдставнш ванш для отри-мання заданих параметрiв просочення тривалий (10.20 дiб). Тому розчин бь овогнезахисного препарату випаровуеться або в полiетиленовий мiшок пот-рапляе вода. З метою уникнення цього явища, кра! тдставно! ванни закрива-ють ковпачком iз смуги полiетиленовоl плiвки. Для цього верхнш край плiв-ки закршлюють липкою стрiчкою до деталi (стовпа) вище краю ванни, а ниж-нiй край звисае вниз, перекриваючи при цьому край ванни (рис. 3). -1
уЪ
M
ш
/ л / •
Рис. 3. Схема диференцшованого просочення стовпа у тдставнш вант:
I стовп; 2 no.vemmeuoea wiiem; 3 р/лчгш захисного засобу; 4 водний розчин
Рис. 4. Просочення стовпа у тдстаешй ваши и захнстом iï краю eit) випаровування X'33:
! стовп;
2 тдставна ванна (полгетиленовии мш о к) ;
3 розчгш ХЗЗ;
4 захисна по.петиленова mima;
5 крШення 3C/XI/CHOI п'пвки до стовпа смурою mojii з цвяхами
Панельний cnoci6 просочення використовуеться для глибинного просочення або для допросочення деталей, конструкцш i споруд без ïx розбиран-ня. За цього способу просочувальний розчин бiовогнезаxисного препарату подають у промiжок мiж просочувальною конструкцiею i щшьно приляга-ючоï до œï панелi (огородження) з еластичного рулонного матерiалу (нап-риклад полiетиленовоï плiвки). Варто зауважити, що на малих об'ектах огородження може бути суцшьним, а на великих об'ектах його збирають iз декшь-кох панелей, що полегшуе закрiплення огородження i дае змогу проводити диференцшоване просочення окремих зон об'екта вщповщно до його стану i характеру експлуатацп.
Для забезпечення бшьш рiвномiрного по всiй площi просочення до-цiльно використовувати вирiвнювач (рулоннi або листовi матерiали), що добре проводять просочувальний розчин (наприклад фiльтрувальний папiр). У цьому випадку панель мае внутрiшнiй (вирiвнювач) i зовнiшнiй (аерозахист) шари. Коли е сильно розчленоват поверхнi (наприклад глибою трщини), ви-користовують смужки вирiвнювача, вводячи його в трщини та заглиблення. Панель прикрiплюють до плоских конструкцш з допомогою дерев'яних планок iз цвяхами. Також можна використовувати шпагат або дргг.
Подачу розчину бiовогнезахисного препарату можна здтснювати рiз-ними способами: наприклад наливом (набризгуванням, кропленням) через перфоращю (щiлини у резервуарах), через перфороват труби, а також з допомогою тдживлювача, виготовленого з матерiалу, що добре проводить просочувальний розчин. Треба зазначити, що найбшьш зручно та ефективно подава-ти розчин тдживлювачем iз резервуару, встановленого вище вiд панелi. Над-лишок розчину стiкае в резервуар, що знаходиться нижче вщ панелi (рис. 5).
Як резервуари можна використовувати дерев'яш лотки, яю вистеленi всередиш полiетиленовою плiвкою. Верхнiй резервуар встановлюеться чiтко по горизонталi, а нижнш - похило для стiкання розчину антитрена в приймач. Розчин антитрену з нижнього резервуару можна знову використовувати для живлення панель У верхнт резервуар розчин захисного препарату подають насосом або вручну. При просочувант опор використовують панель без нижнього резервуару. Надлишок розчину бювогнезахисного препарату стжае у Грунт, забезпечуючи останнт стерилiзацiею (рис. 6).
Треба зауважити, що панельне просочування довготривале ^ незважа-ючи на аерозахист, супроводжуеться випаровуванням розчину хiмiчного за-
собу захисту ХЗЗ. Це вимагае герметизацп панелi (наприклад полотнами по-лiетиленовоl плiвки, що з'еднуються клеями). З метою уникнення випарову-вання розчину ХЗЗ iз пiдживлювача та резервуарiв використовують суцiльнi листи полiетиленовоl плiвки, якими закривають одночасно резервуар жив-лення i панель. При цьому полотна стикують по горизонталi, де нижнш край верхнього полотна повинен знаходитись над верхтм краем нижнього.
Дослщження на рiзних взiрцях i моделях рiзних конструкцiй показали, що просоченням панельним способом за 10...20 дiб (залежно вiд виду бювог-невого препарату) можна отримати глибину проникнення захисних засобiв 10.15 мм на колодчастих i 3.10 мм на тесинчастих конструкщях (залежно вiд стану деревини i властивостей розчину). Встановлено, що ефективтсть просочення також залежить вiд продуктивностi живильника, тобто швидкосп подачi розчину в панель. Продуктивтсть пiдживлювача (фiльтрувального па-перу, ГОСТ 12026-76) залежить вщ його товщини, тобто вiд кiлькостi шарiв фшьтрувального паперу в ньому, i може бути збшьшена внаслiдок змочуван-ня водою (табл.).
Табл Зилежтсть продуктивност1 тдживлювача вид ктькост1 шири;
i тривилостг змочування сухого тдживлювача
К1льк1сть шар1в ф1льтрувального паперу Тривашсть змочування сухого живильника водою, хв Продуктившсть живильника, л/пог.м.год.
сухого змоченого
1 45 0,12 0,40
2 35 0,27 0,66
4 30 0,42 0,92
6 27 0,67 1,33
8 25 0,69 1,73
10 20 0,93 1,82
16 20 1,27 1,87
Як видно iз табл., волоп живильники рiзноl товщини починають пода-вати воду зразу ж тсля пiд'еднання до живильного резервуару. Сухий жи-вильник спочатку змочуеться (причiм тим швидше, чим бшьше в ньому ша-рiв фшьтрувального паперу). Практика показуе, що при змоченому пщжив-лювачi загальне поглинання приблизно в 1,45. 1,55 рази бшьше, шж у сухого. Ще бшьша рiзниця у глибинi проникнення, особливо в здорову деревину. З метою штенсифжацп канального просочення доцшьно застосовувати попе-редньо змочений тдживлювач, що складаеться не менше шж у 4.8 шарiв фiльтрувального паперу.
Застосування панельного просочення на практищ показало, що вико-ристання як тдживлювача фшьтрувального паперу призводить в деяких ви-падках до забруднень, тому що патр не завжди можна отримати в необхiд-них кшькостях. Окрiм цього, такi пiдживлювачi мають обмежену продуктив-нiсть навиь при використаннi значно1 кiлькостi шарiв фiльтрувального паперу. Це обмежуе, по-перше, висоту панелi (2.3 м), а, по-друге, вимагае вста-новлення на високих дшьницях дерев'яних конструкцш промiжних резерву-арiв живлення, що призводить, врештьрешт, до непотрiбних витрат пращ та матерiалiв (ХЗЗ).
Найбшьш вщомим та широко використовуваним способом хiмiчного захисту деревини е нанесення розчишв захисного засобу на поверхню дере-вини кiсточкою або оприскувачем один або два рази iз перервою мiж оброб-леннями 3.4 год для просушування поверхнi об'екта бювогнезахисту. Гли-бина проникнення захисного засобу не перевищуе часток мiлiметра, в зв'язку з чим такий вид оброблення не може забезпечити надшного захисту в умовах активно! ди бiовогнеруйнувачiв. Тому цей спосiб, на нашу думку, можна ви-користовувати для захисту внутршшх конструкцiй (стш, стелi). В окремих випадках розчин захисного засобу можна наносити на поверхню дерев'яно! конструкцп безперервно або в декшька (4.8) прийомiв без просушування поверхш деревини мiж обробленнями. У цьому випадку залежно вщ власти-востей деревини, виду захисного засобу i кратностi нанесення можна збшь-шити глибину проникнення антитренного засобу вiд мiлiметра до десятка мiлiметрiв. Спосiб безперервного або багаторазового нанесення захисних розчишв на поверхню дерев'яних конструкцш без просушування поверхонь в штервалах мiж нанесеннями буде приводити до скорочення iнтервалiв мiж нанесеннями розчину антипiрену. Його можна усшшно використовувати для просочення захисними засобами ушкальних споруд без !х розбирання.
Треба зазначити, що в цьому випадку, тобто для захисту великих по-верхонь розчини захисного засобу (антитрена) можна наносити безперервно, дозуючи при цьому його (розчину) одночасний розхщ i повторно поверта-ючись до одного й того ж мюця в мiру всмоктування (поглинання) розчину антишрену.
Заслуговуе на увагу i iн'екцiйне просочування в рiзних варiантах (для просочування стовпiв iз використанням спецiального iнструменту (наприклад пустотших голок iз боковими отворами). Дослщження показали, що для вве-дення голки i 1! витягання необхвдно прикладати значне зусилля (тд час вве-дення голки в деревину остання розтрюкуеться). З метою уникнення зазначе-них вище недолiкiв запропоновано використовувати порожнинш голки у виг-лядi трубочки (дiаметром 3.4 мм, довжиною - 10.15 мм) iз опорними плечиками та боковими отворами. Голки рекомендовано вводити у висвердлеш дреллю отвори того ж дiаметра. 1н'екцшне просочення рекомендуеться вико-ристовувати для локального захисту частково згнилих деталей або окремих дшьниць дерев'яних конструкцiй.
Для хiмiчного захисту дерев'яних споруд в умовах селищ, сш доцiльно використовувати самохщш просочувальнi установки на базi автомобЫв, що дасть змогу не тшьки забезпечити 1х хiмiчний захист, але й пiдвищить про-дуктивнiсть та безпеку захисних робiт на ремонтно-будiвельних майданчи-ках. Необхiдно зазначити, що захисна дiя покриттiв або антитрешв вва-жаеться задовiльною, якщо втрата маси кожного взiрця (об'екта хiмiчного захисту) не перевищуе 20 %.
Л1тература
1. Озарк1в 1.М. Б1озахисн1 препарати для деревини / 1.М. Озарк1в // Деревообробник, 2004. - № 16 (106). - С. 6-7.
2. Озарив 1.М. Бiовогнезахист деревини: як це робиться / 1.М. Озарив, З.П. Копинець // Деревообробник, 2005. - № 9 (123). - С. 4-5.
3. Бывших М.Д. Защитная обработка древесины / М.Д. Бывших, Н.Н. Федоров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 144 с.
4. Серговский П.С. Гидротермическая обработка и защита древесины / П.С. Серговский, А.Н. Расев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - 360 с.
5. Горбачова Л.Н. Технология дерев'яного домобудування : нормативно-довiдковi мате-рiали / Л.Н. Горбачова. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2006. - 115 с.
6. Юрмалайкен П. Строим сами деревянный дом : справ. пособ. / пер. с фин. Ю.В. Попова / под ред. Ю.В. Колосова. - М. : Стройиздат, 1996. - 222 с.
7. Дятлов П.Н. правовые вопросы строительства индивидуальных жилых домов / П.Н. Дятлов. - К. : Вид-во "Будiвельник", 1980. - 56 с.
8. Енин А.Е. Комплексное проектирование мало этажного жилого дома : учебн. пособ. / А.Е. Енин. - Воронеж : Изд-во ВГА-СА, 1996. - 155 с.
9. Колачек Станислав. Строительство индивидуальных одноквартирных домов / Станислав Колачек, Франтишек Кобосия. - М. : Стройиздат, 1985. - 437 с.
10. Крейдлин Л.Н. Производство деревянных домов / Л.Н. Крейдлин и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 312 с.
Перетятко Б.М. Особенности разных способов биоогнезащиты древесины
Проанализированы методы и способы пропитки деревянных конструктивных элементов, которые используются в качестве основных несущих конструкций, которые монтируются в почву. Описаны методы и способы защиты основных деревянных конструктивных элементов, а также способы их защиты химическими средствами защиты от действия на них окружающей среды.
Peretyatko B.M. Distinctive features of different methods of bio-fire protection of wood
The analysis of methods and ways of impregnation of wooden structural components, used as the primary load-bearing structures mounted into the ground, is presented in the paper. The methods and ways of the main wooden structural components protection, as well as the ways of their protection from environmental influence using chemical protective agents, are described here.
УДК 630*95 Здобувич Н.М. Собко1 - НЛТУ Украши, м. Львы
ВИБ1Р АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАР1АНТ1В МАШИН ДЛЯ ОСВОеННЯ Г1РСЬКИХ Л1С1В ЗА КРИТЕР1еМ СУМАРНО1
КОРИСНОСТ1
Наведено залежносп для визначення основних параметрiв, яга дадуть змогу по-рiвняти альтернативш варiанти машин. Визначено економiчний ефект i термш окуп-ност шд час впровадження нових машин на люозаготсвлях у прських умовах.
Залежно вщ умов роботи 1 технолопчно! схеми люосжи, для освоення л1ив приймаеться певна система машин [1, 2]. Багатор!чш дослщження люо-вод1в ! практика освоення прських л1с1в показали, що тд час освоення прських л1с1в базовою машиною вибирають тдвюну канатну люотранспортну установку [1, 3]. На люозагопвлях також широко використовують бензиномо-торт пилки, трелювальт трактори, харвестери, харведери та форвадери [1, 2,
1 Наук. кер1вник: проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
