CC BY
23
На шдставi виконаного аналiзу можна зробити висновок про те, що величину залишкових напружень для конкретного зварного з'еднання доцшь-но регулювати змшою вiддалi вiд осi шва до максимуму умовних пластичних деформацш 2т - параметром, що змiною величини в невеликому штерваш (920 мм) ютотно впливае на залишковi напруження i легко шддаеться впливу змшою параметрiв режиму зварювання.
За результатами моделювання зроблено рекомендаци щодо вибору па-раметрiв режиму при зварюванш без пiдiгрiвання та додаткового термiчного оброблення кiльцевих швiв з'еднань конструкцш iз високомiцних сталей, за рахунок зниження рiвня залишкових напружень.
Л^ература
1. Палаш Р.В., Дзюбик А.Р. Дослщження особливостей напруженого стану не-роз'емних з'еднань деталей ¡з високомщних сталей// Вюник Луганського НУ 1м. В. Даля. - Лу-ганськ. - 2005, № 11(93). - С. 144-147.
2. Палаш Р.В. Формування залишкового напруженого стану на внутр1шнш поверхш зварних цилшдричних елеменпв конструкцш 1з високомщних сталей// Наук. вюник Укр ДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДлТУ. - 2005, вип. 15.2. - С. 58-63.
3. Палаш Р.В. Вплив величини зони пластичних деформацш на залишков1 напруження в кшьцевих з'еднаннях обсадних труб// Вюник НУ "Льв1вська пол^ехшка": Динамша, мщ-нiсть та проектування машин 1 прилад1в. - 2004, № 509. - С. 99-104.
4. Палаш Р.В., Палаш В.М., Дзюбик А.Р. Оцшка мщносп деталей машин методами комп'ютерного моделювання// Матер. М1жнародно'1 наук.-практ. конф. "Дш науки - 2005". -Том 35 "Техшка". - Дншропетровськ. - 2005. - С. 32-33.
5. Палаш Р.В. Пщвищення технологично! та експлуатацшно! мщносп зварних деталей машин з високомщних сталей// Машинознавство. - Льв1в. - 2005, № 8 -С. -52-55.
УДК 674.048 1нж. Б.М. Перетятко -Львiвський тститут пожежноТ безпеки МНС УкраТни; доц. 1.М. Озартв, канд. техн. наук - НЛТУ УкраТни
НОВ1 АНТИП1РЕНИ НА ОСНОВ1 КАРБАМ1ДУ ТА СПОЛУК КРЕМН1Ю I ФОСФОРУ
Наведено xiMi4Hi сполуки, що використовуються як антитрени. Розкрито шляхи дослщження нових антитрешв для захисту деревини, природних полiмерiв i т.п. Наведено результати власних дослщжень авторiв щодо просочення антитренами рiзних порiд деревини.
Eng. B.M. Peretiatko - Lviv fire safety institute of Ukrainian Ministry of extra ordinal situations; doc. I.M. Ozarkiv - NUFWT of Ukraine
New fire-retardants based on carbamide, silicon and phosphorus compounds
The chemical compounds used as fire-retardants are presented in this article. It is developed the ways of investigation of new fire-retardants for wood protection and natural polymers and etc. The results of my own research of some authors concerning the treatment of different species of wood by the fire-retardants are described here.
У зв'язку i3 розширенням виготовлення дерев'яних будинюв каркас-но!, панельно! та об'емно-блочно! конструкцш у свт 1з широким використан-ням хвойних конструкцшних матер1ал1в та р1зних плитних матер1ал1в (фане-ри, ДСП, ДВП та ш.) виникла наукова проблема пошуку та створення нових сполук щодо вогнезахисту деревини.
У робот [1] нами частково був зроблений анашз бiовогнезахисних препаратiв для дерев'яних конструкцiй та споруд, а також розкрит 1х власти-востi щодо об'екта просочення.
Зауважимо, що вс методи, якi успiшно використовують для зниження здатност до горiння, можна роздшити за такими ознаками:
• за генеращею тепловмюних (ендотерм1чних) процес1в, що знижують енерге-тичний баланс первинного теплового потоку чи полум'я;
• за захистом матер1алу вщ первинного теплового потоку, створюваним тепло-1золящйним шаром (тнним чи не тнним);
• за зменшенням швидкост газифшаци матер1алу;
• за змшою балансу горючих та негорючих продукив розкладу матер1алу на користь негорючих.
На рис. 1 показано багатомаштшсть неорганiчних, оргашчних та еле-ментоорганiчних сполук, що здатш послабити горючi властивостi та знизити температуру спалахування деревини. Однак бшьшсть iз них не задовольняють вимоги до антипiренiв (ретардантiв), а тому мають обмежене використання.
Вщомо [2, 3], що за характером поведшки антипiрени (ретарданти) подiляються на адитивш та регенеративнi.
Першi (адитивнi) взаемоддать iз субстратом тшьки фiзично, тодi як реактивнi хiмiчно реагують з целюлозою, гемiцелюлозою чи латном. Тодi, перспективним вважаеться комплексне використання рiзних класiв сполук. Наприклад, iмпрегнованi фосфати, пiдсиленi карбамiдом стабшзують структуру целюлози. У свою чергу, поверхнево нанесет сполуки бору сприяють утворенню при високiй температурi джерела вогню (тепла) теплоiзолюючоl обвуглено! маси.
У табл. 2. показано мехашзм захисту деревини антипiренами (вогнес-повiльнювачами), а також вказано переваги й недолши 1х.
Серед реактивних ретарданлв (антипiренiв) найбiльш поширеними е галогенохщш (фтор, хлор, бром) вуглеводшв, ангiдридiв кислот та багато-атомних спирав. Недолiком бiльшостi з них е токсичшсть, що обмежуе роз-робку й використання сполук цього класу [4, 5].
Ретарданти можуть бути iмпрегнованi у деревину (в автоклавах шд тиском, в гаряче-холодних ваннах та ш.) або додаш шд час виготовлення деревини композитних матерiалiв. Це дае змогу досягти I групи (ГОСТ 16363-76) вогнезахисно! ефективносл, тобто забезпечуе отримання важкозго-ряючо! деревини з максимальною втратою маси (до 9 %). В шшому випадку ретарданти наносять на поверхню (з допомогою пензля або розпилювача) i нерщко з лаками або фарбами.
Табл. 2. Мехашзм захисту деревини вогнесповтьнювачами
Мехашзм захисноТ дн Сум1ш1 та речовини Примггки
1 2 3
Утворення захисних газо-вих шар1в та незаймистих газ1в за тдвищених температур. Амотев1 сум1ш1, галоге-нов1 сум1ш1 (Бг, С1, Б), сульфати, оргатчт га-логенов1 похвдт (наприклад, похвдт 4 - бро-мофталево! кислоти, НЕТ - кислоти). Переваги: ефективний захист ввд проникнення вогню, лег-шсть застосування. Недолти: легко вилужню-ються, переважно низька ста-бшьтсть, ем1с1я велико! кшькост1 токсичних газ1в пвд час горшня.
Сповшьнення горшня шляхом введения вшьних радикал1в; циктчна реак-щя у займистих газах зав-дяки утворенню вшьних радикал1в. Можлившть формування пол1мера у структур^ що перетворюеться у вогнес-повшьнену (малоспали-му) форму. Комбшацп галогенових окис1в металу.
Сповшьнення температу-ри спалимого матер1алу: наприклад, л1гноцелюлоз-них частинок завдяки ви-сокш температур1 плав-лення, розчепленню та Борт композицп або су-мш1 (бура, борна кислота, хлорид цинку), поль фосфат, вольфрамова кислота, фосфатт похвдт (мшеральт в'яжу- Переваги: дуже ефективт, завдяки пвдвищенню темпе-ратури загоряння матер1алу. Зниження випром1нювально1 теплово!енергп. Недолти: у випадку вико-
1 2 3
здатностi перетворення при температурi горiння в негорючу рвдку форму, що ввдсшае доступ кисню. Kаталiзатори реакцiï го-рiння для створення захисного вуглецевого шару та iзольованих пiн. 4i) алюмiнiевi фосфати, молiбденовi окисли. ристання фосфатiв, якi ма-ють великий вплив на влас-тивост матерiалу та спричи-няють каталiз реакцiï горiння i утворення токсичного вуг-лекислого газу СО.
Дiя, що узгоджуе власти-востi двох згаданих вище груп. Амiакофосфат, амiако-полiфосфат, амiачний борат, меламiн. Переваги: надзвичайт переваги та багаторазова дiя. Недолти: легке вилужуван-ня, утворення великоï кшь-костi токсичних газiв, особливо у випадку використання фосфатних систем.
Зниження коефщента теплопроввдносп, тдви-щення вогнестшкост! Мiнеральнi волокна (аз-бест, скловолокна, мше-ральна вата), гранульова-не скло, каолш, доломiт, слюда та ïï похвдт (вер-микулiт), а також шляхом покриття поверхонь срiблом, вуглецевими волокнами, синтетичними волокнами з окису титану, синтетичними волокнами, що базуються на полiмерах (<драбиновi>). Переваги: 1стотне покращення iзолювальноï здатиост!. Зниження утворення токсичних газш. Недолти: неефективт для захисту масивноï деревини. Вони не розсшють тепло, що генеруеться тд час горш-ня.
Iзоляцiя деревних матерь алiв вiд проникнення теп-ловоï енергiï. Екрануван-ня та ввдбивання теплового випромiнювання (радь аци). Вiдбивнi поверхнi з Al та Ag плiвок, силшатт плити, пiнистi покриття, включаючи остант роз-робки: гнучкi пiнистi прошарки - блокуваль-ники вогню (для спещ-ального застосування -iнтер'ерiв лiтакiв, старо-винних будинкiв). Переваги: готовi до викорис-тання, вiдносно невисока вартiсть захисту, повне галь-мування поширення вогню через поверхню та iзоляцiя горючого матерiалу вiд зони вогню. Недолти: захист тшь-ки поверхт; у випадку пош-кодження поверхт шнуе не-безпека поширення вогню. У випадку захисту деревини вони ховають природну (на-туральну) структуру та волокна деревини.
Це е економ1чно бiльш вигiдним i дае змогу захистити крупш елемен-ти вже виготовлених будiвельних конструкцiй (щоправда, тiльки за II групою вогнезахисно1 ефективностi, при якiй деревина важко спалахуе, а втрата маси становить 9... 30 %). Кр1м цього, стирання захисного шару чи виникнення трщин супроводжуватиметься повною втратою вогнестiйких властивостей.
На сьогодш прогрес в област дослiдження властивостей нових анти-шрешв для захисту природних полiмерiв, деревини та л^ноцелюлозних мате-рiалiв здшснюеться в таких трьох напрямках [6, 7] :
• пошук cтiйкиx до вимивання peтapдaнтiв iз мiнiмaльним нeгaтивним впли-вом на oтoчyючe cepeдoвищe;
• xiмiчнa та бioxiмiчнa мoдифiкaцiя пpиpoдниx пoлiмepiв, дepeвини i mrao^-люлoзниx мaтepiaлiв;
• викopиcтaння бiльш eфeктивниx цiнoyтвopюючиx та блoкyвaльниx вогонь cиcтeм.
Вщзначимо, що aитипipeиoвa пiдгoтoвкa дepeвиии iз викopиcтaииям мaтepiaлiв iз oбмeжeиoю здатшетю до вимиваиия, тобто iз низькою poзчиииic-тю y вoдi, мoжe 6ути викоиаиа двома шляxaми. Пepший cпociб пepeдбaчae двi cтaдiï. Пepшa cтaдiя, коли ми cпoчaткy iмпpeгнyeмo вoдopoзчиииi aитипipeии, а пiзиiшe cтвopюeмo пoвepxиeвий вoдoвiдштoвxyвaльиий шap (дpyгa cтaдiя).
1иший cпociб пoлягae y xiмiчиiй мoдифiкaцiï дepeвиии [S]. Ц - так зва-иe, cтвopeння aитипipeиy << in statu nascendi >> шляxoм взaeмoдiï peaгeитiв iз цeлюлoзoю, гeмiцeлюлoзoю i лiгиiиoм дepeвини. На иaшy думку, caмe ^й шляx poзвиткy xiмiï aитипipeиiв e иaйбiльш пepcпeктивиим та, бeзyмoвиo, pa-цioиaльиим. Aджe вiдкpивaeтьcя пepcпeктивa для глибоко!' oдиocтaдiйиoï мо-дифiкaцiï пoлiмepiв дepeвиии, пpи тому ж iз иeвeликoю кiлькicтю peaгeитy.
Тeopeтичнa 4acraHa. Вiдoмo, що иaйбiльш вpaзливим мю^м лшш-иoцeлюлoзииx cпoлyк e cпиpтoвi гpyпи. Пpи цьому ж лiгиiиoвi гiдpoкcильиi гpyпи виявляютьcя иабагато бшьш дocтyпиими, иiж aиaлoгiчиi гpyпи ^лю-лози iз виcoким cтyпeиeм кpиcтaлiчнocтi. Тому, чи иe иайважчим завдаииям для доашдииюв у цiй гaлyзi e завдаиия, як змycити таю виcoкoвпopядкoвaнi мoлeкyли до взaeмoдiï. Активуваиия ^люлози, тобто впopядкyвaиия ïï ^до-тaлiчииx дiляиoк мoжe бути дocягнyтo як гiдpoкcидoм иaтpiю, так i дeякими фepмeитaми (иaпpиклaд, лактозою).
З xiмiчнoгo погляду peaкцiï мoдифiкaцiï ^люлози пoдiляютьcя иа тaкi:
• ^^дюння (гiдpoлiз чи aлкoгoлiз);
• ecтepифiкaцiï (opгaнiчнoï i нeopгaнiчнoï);
• oкиcлeння;
• iншi (пoлiмepaнaлoгiчнi пepeтвopeння, галогенування i т.п.).
1ишим, пepcпeктивиим, ane бiльш вiддaлeиим у чaci, piшeнням ^об-лeм e гeиeтичиe модифжування caмиx дepeв iз тим, щоб cиитeз л^тио^-лю-лoзииx мaтepiaлiв pocrarn здiйcиювaлa, вpaxoвyючи иeoбxiдиicть зaмiии ча^ тиии cпиpтoвиx гpyп iишими.
Тому, cepeд вcьoгo iишoгo, завдаиия пошуку aитипipeиiв иeoбxiдиo доповиити вимогою ^о ycyиeиия з пoтeицiйииx cиcтeм oтpyйниx peчoвии -пpoдyктiв згopяиия дepeвини. Aджe вiдoмo, що иaйбiльшy завозу cтaиoвить иe виcoкa тeмпepaтypa полум'я, а тoкcичиi гaзoпoдiбиi пpoдyкти roprn^.
Meтoдикa й peзyльтaти дocлiджeнь. Для дocлiджeння якocтi ^oco-чeиия дepeвини aитипipeиaми були вибpaиi тaкi пopoди: бepeзa, липа, дуб, coc-иа, вiльxa; тобто пopoди, бiльшicть з якж, ycпiшиo викopиcтoвyютьcя у домо-бyдyвaииi з дepeвa. Вoлoгicть вказанж пopiд кoливaлacь у мeжax 5... 12 %, тобто волопеть иaзвaииx вищe пopiд вiдпoвiдaлa кiмиaтиo-cyxiй дepeвииi. Бу-ло пpoвeдeиo чoтиpи cepiï eкcпepимeнтiв, пepшi тpи з якиx - двоетадшш, a oc-таиия в одиу етадда.
3. Тexнoлoгiя xa ycтaткyвaння дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв
93
При першш стадн дослiджень, спочатку, просочення велося 28 %-им водним розчином карбамiду, а пiсля висушування поверхонь взiрцiв велось поверхневе покриття 3 % розчином С14 в гексаш.
При другiй серн просочування у першш стадн також велось 28 % водним розчином карбамiду, а шсля висушування поверхонь - 3 % розчином РС13 в гексаш.
Третя серiя включала у себе просочування 28 %-им водним розчином карбамиду, а тсля висушування - поверхневе покриття 10 % водним розчином Н3Р04.
Остання (четверта) серiя експериментальних дослiджень включала (у першш стади) просочування 17 % водним розчином амщофосфату.
Амщофосфат (амщофосфатний олiгомер) синтезували [9] конденсацiя 85 %-о! ортофосфорно! кислоти i карбам^ у розплавi при температурi 132 °С при мольному спiввiдношеннi компоненпв 1:1,5, що вiдповiдае атомному сшв-вiдношенню фосфор-азот = 1:3. Зауважимо, що синтез нами проводився в реак-торi змiшувачем та зворотшм холодильником, а контроль процесу здшснював-ся за допомогою реестрацн температури та рН. Отриманий продукт охолоджу-вали до 60 °С i дальше розводили водою до отримання 17 % -го розчину.
Просочування досягали шляхом занурення попередньо нагр^их (до температури 90... 110 °С) у сушильнш шафi брускiв розмiром 0,04х0,04х 0,25 м у ванну iз водним розчином антипiрену при юмнатнш температурi. Вiдзначимо, що нагрiвання до вищо! температури е недопустимимим, оскшь-ки при температурi 160 °С починаеться розклад лiгнiну, в якому вщбуваеться розрив зв'язкiв С-О i С-С iз видiленням низькомолекулярних полiсахаридiв -гемiцелюлоз.
Поглинання контролювали ми за зменшенням об'ему розчину. Просочення припиняли пiсля рiзкого сповiльнення цього процесу (найчастiше через 20.30 хв).
У табл. 3.5 наведено нами, отримаш експериментально, параметри просочування - об'ем поглиненого водного розчину антишрену (V, мл), маса поглинутого антишрену (т, г), глибина просочення у радiально-тангенталь-ному напрямках (ё рад, мм) та в торцевому (ё торц, мм) напрям^ а також вира-хувана витрата антишрену (кг/м3). Глибину проникнення мiряли пiсля прояв-лення просоченого шару поверхш розколювання iндикаторами (для карбамь ду - фенолфтале!ном, а фосфорних - лакмусом).
Через те, що в третш серн дослщжень поверхневе покриття взiрцiв де-ревини вщбувалося 10 % водними розчином ортофосфорно! кислоти, сушiн-ня шсля просочування не мало змюту. На противагу до цього поверхневi агенти у I та II серiях експерименлв наносили як розчин у гексаш. До того ж вони досить штенсивно реагують з водою:
Б1С14 + 4Н20 ^ Б1(0Н)4 + 4НС1 Т; РС13 + 3Н20 ^ Р(0Н)3 + 3НС1 Т.
Насправдi силiцiй- i фосфорновмютш продукти мають набагато складнi-шу полiядерну будову. Однак навiть щ первиннi процеси значною мiрою конку-рували б iз реакцiями мiж ЗЮ4 (чи РС13) i лташоцелюлозними матерiалами.
Табл. 3. Результати першоь сери досл'кджень
Порода деревини V, мл т, г Витрата, кг/м3 д рад, мм д торц, мм
береза 90 27 67,5 5 20
липа 70 21 52,5 2...3 12
дуб 20 6 15 2 5
сосна 20 6 15 1 10
вшьха 31 9 22,5 2 12
Табл. 4. Результати друго'1 сери досл'кджень
Порода V, мл т, г Витрата, кг/м3 д рад, мм д торц, мм
береза 115 35 87,5 6 20
липа 110 33 82,5 5 18
дуб 20 6 15 2 5
сосна 39 12 30 2 10
вшьха 62 19 47,5 3 14
Табл. 5. Результати третьоь сери досл'кджень
Порода V, мл т, г Витрата, кг/м3 д рад, мм д торц, мм
береза 79 24 60 5 18
липа 76 23 57,5 3 15
дуб 20 6 15 2 5
сосна 20 6 15 1 10
вшьха 60 18 45 3 12
Табл. 6. Результати четверто'1 сери (досл'кджень
Порода V, мл т, г Витрата, кг/м3
береза 20 5 12,5
липа 20 4 10
дуб 25 5 12,5
сосна 20 4 10
вшьха 20 4 10
Висновки. Мехашзм дй, запропонованих антишренових композицш, мае комплексну дда. Зокрема, карбамщ як ретардант адитивно! дй, вiдомий давно i широко використовуеться. Вже при 150 °С починаеться його розклад, тобто
СО(КИ2)2 + Н2О ^ КНЖЮ + ВД + СО2, який завершуеться повним гiдролiзом при 200 °С, тобто
СО(КИ2)2 + Н2О ^ 2КИ3 + СО2 - 110,11 кДж/моль.
Крiм ендотермiчностi, яка забезпечуе поглинання первинних теплових потоюв, захист вiд горiння забезпечують видiленням 67,2 мл негорючих газiв (амiаку i вуглекислого газу) з 60 грам карбам^. Недолiком даного антитрену е його висока розчинтсть у вод^ що сприяе його вимиванню iз субстрату тд дiею атмосферно! вологи.
Для забезпечення пдрофобних властивостей поверхнi деревини були використаш нами також хлориди кремшю i фосфору. На нашу думку, мехашзм дй Б1С14 полягае в утворенш ефiрних зв,язкiв Б1-О-С iз л^ншоцелюлоз-ним субстратом з одночасним формуванням на його поверхш силоксанового ол^омеру:
Додaтково aтоми кpемнiю можуть взaeмодiяти iз aмiногpупaми кapбa-мiду, що cпpияe зaкpiпленню aнтипipенa у cубcтpaтi тa отовшьнення його втpaти при виcокiй темпеpaтуpi. Позa тим, SiCI4, як aктивний xлоpуючий aгент, здaтний модифiкувaти природш полiмеpи деревини, icтотно поогабив-ши х^ню здaтнicть до гоpiння
R-OH + SiCI4 ^ R-Cl + Cl3SiOH.
Подiбнa поведiнкa i шшого pеaгентa - PCl3 з ^ею тiльки вiдмiннicтю, що фоcфaт менш cxильний до полiмеpизaцiï i зaмicть полicилокcaнiв утво-pятьcя низькомолекуляpнi фоcфiти
При дуже виcокiй темпеpaтуpi в обоx випaдкax нa повеpxнi утвоpятьcя окcиднi плiвки - SiO2, P2O3, P2O5, якi зaxищaтимуть деревину вщ гоpiння.
Ha зaкiнчення об'ективно вapто додaти, що нa вiдмiну вщ цiлковито безпечниx cполук кpемнiю, отолуки фоcфоpу потребують додaтковиx доошд-жень щодо ïx токcичноcтi.
У третш cеpiï екcпеpиментiв зниження pозчинноcтi кapбaмiду доcягa-ли утворення aдуктiв CO(NH2)2 • H3PO4. Для aмiдофоcфaтниx олiгомеpiв, зa-лучениx до четверто1' ^ри екcпеpиментiв, здaтнicть до вимивaння зaлишили-cя доcить виcокою.
Лггература
1. Озарк1в 1.М., Перетятко Б.М. AHani3 бiовогнезахисних препаратсв для дерев'яних конструкцiй й споруд// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -2003, вип. 13.4. - С. 278-286.
2. Lewin M., Atlas S.M., Pears E.M. Flame - Retardant Polimerik Materials// New York and London, Plenym Prees, 1975. - vol 1. - P. 95-105.
3. Chamberlain D.L. Mechanisms of fire retardancy in polymers, in Kuryla W.C., Papa A. J., (eds.)// Flame Retardancy of Polimeric Materials, Vol 4, New York, Dekker, Chapter 2, 1978.
4. Leo A.L. Fire retardans in lignocellulosics composites// Lignocellulosicsplastics Composites. - Universidade de Sao Paulo, Brasil, 1977. - P. 61-111.
5. Petrella R.V., Sellars G.D. Flame inhibition by bromine compounds// Fire Tehnology, 1970, 6 (2), 93-101.
6. Kozlowski R., Helwig M. Progress in flame retardancy and flammability testing// 1 st int cof «Progress in Flame Retardancy and Flammability Testing. - Poznan, Poland, Institute of natural Fibres, 1995.
7. Kozlowski R., Helwig M., Wesoler D. Fire retardants and their special application in historic buildings// 2nd int symp on << Fire Protection of Ancient Monuments. - Institute Natural Fibres, Poznan, Poland, 1995. - P. 142-152.
8. Fire retardant materialz. Edited by A.R. Horrocks and D. Prise 2001// Woodhead Publishing Ltd Cambridge England - P. 311.
9. Леонович А.А., Шелоумов А.В. Растворимость антипирена амидофосфата КМ у зависимости от рецептуры и условий синтеза// Химическая пром-сть, 2003, т. 80, № 7. -С. 11-15 (331-335). _
УКД674.05.055 Доц. М.1. Пилипчук, канд. техн. наук;
магктр С.П. Степанчук - НЛТУ УкраТни
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НКИ ХВИЛЯСТОСТ1 ПРОПИЛУ НА ГОРИЗОНТАЛЬНЫХ СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
На основi аналiзу гpафiчноi штерпретацп характеру хвилястосп пропилу на го-ризонтальних с^чкопилкових верстатах визначено основш показники оцшки хвилястосп та встановлено залежшсть для практичного визначення середньо! величини хвилястосп.
Ключов1 слова: показник, хвиляспсть, пропил, верстат.
Doc. M.I. Pylypchuk; master's degree S.P. Stepanchuk - NUFWT of Ukraine
Definition of parameters of a rating of a sinuosity saw notch on horizontal machine tools band-antheriferous
On the basis of the analysis of graphic interpretation of character of a sinuosity saw notch on horizontal band-antheriferous machine tools is determined the basic parameters of a rating of a sinuosity, and also the dependence for practical definition of average size of a sinuosity is determined.
Keywords: a parameter, sinuosity, saw notch, machine tool.
1. Актуальшсть теми дослщження. Зпдно з попередшми результатами дослщжень процесу розпилювання колод на горизонтальних стр1чкопил-кових верстатах [1] встановлено, що хвиляспсть пропилу е визначальним по-казником якосп одержаних пиломатер1ал1в. Хвиляспсть пропилу призводить до додаткових втрат деревини тд час усунення р1знотовщинносп заготовок на подальших стад1ях мехашчного оброблення, а також до одержання браковано! продукци. Однак грунтовних дослщжень щодо встановлення причин
