CC BY
36УДК 616.71-001.513:611.018.3:576.7
Фщенко Володимир Олександрович
доктор медичних наук, професор, завгдувач кафедри травматологи та ортопеда Втницького нацюнального медичного унгверситету ш. М.1. Пирогова
Вгнниця, Укра'та Маммадов Лачт Ami огли астрант кафедри травматологи та ортопеда Втницького нацюналъного медичного унгверситету iм. М.1. Пирогова
Вгнниця, Украна DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3183-49-54 ОСОБЛИВОСТ1 РЕПАРАТИВНОГО ХОНДРОГЕНЕЗУ ЩД ВПЛИВОМ МЕЗЕНХ1МАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛ1ТИН ВИД1ЛЕНИХ З ЖИРОВО1 ТКАНИНИ
Fishchenko Volodymyr Olexandrovych
Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Traumatology and Orthopedics,
Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University,
Vinnytsia, Ukraine Mammadov Lachin Ali oglu postgraduate student of the Department of Traumatology and Orthopedics, Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University,
Vinnytsia, Ukraine
FEATURES OF REPARATIVE CHONDROGENESIS UNDER THE INFLUENCE OF ADIPOSE
DERIVED MESENCHYMAL STEM CELLS
Анотацш.
Мета: вивчити особливостi репаративного хондогенезу тд впливом мезенхiмальних стовбурових клтин при гострому пошкодженш хрящово'1' тканини на основi гiстологiчноi шкали. Матерiали та ме-тоди до^дження. Експеримент виконаний на 64 щурах-самцях, яким виконували дефект хрящовог тканини в навантажуватй зон стегново'1' юстки. Тваринам експериментально'1' групи (n=36) в момент нане-сення дефекту локально вводили мезенхiмальнi стовбуровi клтини отриманi з жирово'1' тканини, щурам контрольно'1' групи (n=28) додатковог хондрогенно'1' стимуляци не виконували. Результати оцтювали за допомогою гiстологiчноi шкали Wakitani. Результати. На 7 добу у щурiв експериментально'1' групи вста-новлено достовiрно кращi результати за показниками клтинног морфологи (р=0,005), iнтенсивностi фарбування матриксу (р=0,004) i сумарними результатами (р=0,001). Анал1зуючи показники на 14 добу встановлено достовiрну вiдмiннiсть морфологiчних показниюв (р=0,049), показниюв iнтенсивностi фарбування матриксу (р=0,0003) ттеграцихряща (р=0,02) i сумарнихрезультатiв (р=0,0009). До 21 доби в експериментальнш групi встановлено достовiрно кращi показники морфологiчноi будови (р=0,03), ттен-сивностi фарбування матриксу (р=0,0007), товщини хряща (р=0,007), його ттеграци (р=0,02) i сумарних результатiв (р=0,0008). На 28 добу в експериментальнш групi встановлено статистично значущi вiдмiн-ностi за параметрами miтинно'1' морфологи (р=0,004), iнтенсивностi фарбування матриксу (р=0,003), рiвномiрностi поверхш (р=0,03), товщини хряща (р=0,009), iнтеграцii (р=0,03) i сумарними результатами (р=0,0008). Висновки. У щурiв експериментально'1' групи на основi результатiв гiстологiчноi шкали встановлено достовiрно кращi показники репаративного хондрогенезу порiвняно з показниками групи контролю.
Resume.
Aim: to study the features of reparative chondrogenesis under the influence of mesenchymal stem cells in acute damage of cartilage tissue based on a histological scale. Material and methods. The experiment was performed on 64 rats, which underwent a cartilage defect in the loaded area of the femur. The animals of the experimental group (n=36) were locally injected with mesenchymal stem cells from adipose tissue at the time of the defect application, and the rats of the control group (n=28) didn 't perform additional chondrogenic stimulation. Results were evaluated by using a Wakitani histological scale. Results. On day 7, rats of the experimental group showed significantly better results of the scale for cellular morphology (p=0.005), staining intensity of the matrix (p=0.004) and total results (p=0.001). Analyzing the histological scale indices on day 14, a significant difference was found for morphological indices (p=0.049), matrix staining intensity indices (p=0.0003), cartilage integration (p=0.02) and total results (p=0.0009). By 21 days, the experimental group showed significantly better indicators of the morphological structure (p=0.03), intensity of staining of the matrix (p=0.0007), cartilage thickness (p=0.007), its integration (p=0.02) and total results (p=0.0008). On the 28th day in the experimental group, statistically significant differences were found for cell morphology (p=0.004), matrix staining intensity (p=0.003), surface uniformity (p=0.03), cartilage thickness (p=0.009), integration (p=0.03) and summary results (p=0.0008). Conclusions. In rats of the experimental group, on the basis of histological scale, significantly better indicators of reparative chondrogenesis were established compared with similar indicators of the control group.
Ключовi слова: мезенхшальм стовбуровi клтини, пошкодження хряща, репаративний хондрогенез, внутршньосуглобовi переломи, хрящ.
Keywords: mesenchymal stem cells, cartilage damage, reparative chondrogenesis, intraarticular fractures, cartilage.
Вступ
Проблема вщновлення хрящово! тканини не е новою. Розроблено безлiч способiв i алгоршшв лiкування пацiентiв з ушкодженнями суглобного хряща [5, 7, 10], однак iснуючi методи не здатнi за-безпечити повноцiнне ввдновлення палшово! хрящово! тканини. Внаслщок особливостей структурно! оргашзацп, хрящова тканина мае низький реге-нераторний потенцiал. Навиъ обмеженi дефекти суглобового хряща ведуть до його дегенеративних змiн [4, 11].
Перспективним напрямком в лiкуваннi ушкод-женъ хряща е використання методiв клiтинно! шже-нерi! [1, 3]. Ефектившсть локального застосування мезенх1малъних стовбурових клггин при пошкод-женнi суглобового хряща тдтверджена низкою су-часних клшжо-експериментальних дослiдженъ [2, 9, 13]. Мезенх1мальш стовбуровi клiтини е шдукто-рами репаративного хондрогенезу. Здатнiстъ ме-зенх1малъних стовбурових клiтин до хондрогенно! диференцiацi! пояснюютъ можливiстю iндукованих клггин до експресi! специфiчних бiологiчно актив-них речовин характерних для палшового хряща -колагену II типу, кислих мукополiсахаридiв i ряду шших. Специфiчнi бiологiчно активнi речовини сприяють супресi! iмунних реакцi! i локального за-палення, прискорюють метаболiзм i активують про-цеси пролiферацi! i диференцiацi! клiтин [6, 9, 13]. Вченими доведено найбшьш високий регенератор-ний потенцiал, безпеку i доступшсть мезенх1маль-них стовбурових клiтин отриманих з жирово! тканини [6, 15].
У сучаснш лiтературi зустрiчаються роботи, що показують високу ефектившсть використання мезенх1мальних стовбурових клiтин при хрящових дефектах на раннiх стащях остеоартрозу [8, 14], однак !х застосування при пошкодженнях хряща, що виникають внаслiдок внутрiшнъосуглобових пере-ломiв е актуальним i потребуе подальшого вив-чення.
Мета дослiдження: вивчити особливосп репаративного хондогенезу тд впливом мезенх1маль-них стовбурових клгтин видiлених з жирово! тканини при гострому пошкодженнi хряща шляхом аналiзу показник1в гiстологiчно! шкали Wakitani.
Об'ект i методи дослiдження
Експеримент виконаний в умовах вiварiю Вш-ницького нацiоналъного медичного унiверситету iм. М. I. Пирогова на 64 лшшних щурах-самцях вагою 300,0±35,6 г. Проведенi етапи дослвдження вщповвдали етичним нормам поводження з твари-нами, з дотриманням рекомендацiй i вимог £вро-пейсько! конвенцi! захисту хребетних тварин, що використовуються для експерименлв або в шших наукових щлях (Страсбург, 1986). Оперативне втручання проводили тд комбiнованим наркозом з використанням тiопенталу натрш i кетамiну введе-ними внутрiшнъоочеревинно. Пiсля подготовки
операцiйного поля i доступу до колшного суглобу виконували дефект хрящово! тканини в наванта-жуеться зош стегново! шстки за допомогою спищ Кiршнера. Дiаметр дефекту становив приблизно 34 мм, глибину пошкодження контролювали появою кровотечi з субхондрально! кустки. Пiсля обробки антисептичним розчином операцшну рану ушивали пошарово без дренування. В пiсляоперацiйному перiодi вам тваринам дозволяли вiльний ди-намiчний режим. Серед прооперованих щурiв було сформовано 2 групи. Тваринам експериментально! групи (n=36) в момент нанесення дефекту локально вводили мезенх1мальш стовбуровi клiтини, моде-люючи гостре пошкодження хрящово! тканини, аналогiчне внутршньосуглобовому пошкодженню стегново! к1стки. Щурам контрольно! групи (n=28) додатково! хондрогенно! стимуляцi!' не виконували.
Для видшення мезенх1мальних стовбурових клггин виконували центрифугування, видiленого при лшоасшрацп, жиру (10 мл) при 800хg протягом 10 хвилин. Шсля промивання фосфатним буферним розчином та вщстоювання, до ввдмито! жирово! тканини додавали 0,1 % розчин колагенази I типу на фосфатному буферному розчиш. Сумш качали на шейкерi протягом 1 год., центрифугували, в по-дальшому додавали 10 мл фосфатного буферного розчину та знову центрифугували при вказаному режимг Зрш жировГ клгтини i основну частиц рщини видаляли. Отриманий осад помiщали в 10 мл живильного середовища (DMEM / F12 з 10 % ембрюнально! телячо! сироватки i антибiотиками) i центрифугували 5 хв. при 800хg, попм ресуспенду-вали в 20 мл ростового середовища i розсшвали в культуральнi флакони. Через 24 год змшювали жи-вильне середовище, видаляючи неадгезованi клгшни. Замiну середовища проводили кожш 3 доби. Переавання клгшн отриманого пасажу проводили при досягненш 70-80 % конфлуентносп. Клгшни 2 пасажу зафарбовували гематоксилшом та еозином для перевiрки !х морфолопчних характеристик, так як на цьому рГвш пасажу клгшни по-винш мати однорвдну веретеноподiбну морфо-логш. Отриманi клгшни 2 пасажу перевiряли на експресiю поверхневих маркерiв CD73, CD90, CD105 (позитивш) та CD34 (негативнi) за стандартною методикою. Перевiрку здiйснювали на цито-флуориметрi FACS Aria (BECTON DICKINSON, USA).
В результал проведених дослiджень встанов-лено, що отримаш з жирово! тканини людини клгшни, як по морфологи (веретеноподiбна форма), так i за експресiею поверхневих маркерiв (бiльше 95% були позитивними по CD73, 90 i 105 маркерам i негативними по CD34), повшстю вiдповiдали характеристикам мезенхiмальних стовбурових клгшн. На рГвш 2 пасажу за межами оргашзму вони були отримаш в шлькосп, достатнш для введення тваринам тд час виконання експерименту.
Тварин виводили з дослщження на 7, 14, 21 i 28 добу шляхом внутршньочеревинного введення летально! дози тюпенталу натрш по 9 особин з експериментальних групи i по 7 щурiв з групи контролю. Область колшного суглоба оцшювали мак-роскопiчно. Матерiал фiксували в 10 % нейтральному розчиш формал^ (рН=7,4) протягом 24 годин, проводили декальцинащю в 7 % розчиш
Шкала оцмки ввдновлення :
азотно1 кислоти та зневоднення в спиртах висхадно1 концентрацИ', в подальшому - заливали в парафш. Пстолопчш зр1зи товщиною 6-8 мкм фарбували ге-матоксилшом i еозином, толу1диновим сишм, а та-кож пiкрофуксином по Ван Пзону. Юльшсну псто-лопчну оцiнку ввдновлення хрящово1 тканини ви-конували з допомогою шкали Wakitani (табл. 1) [12].
Таблиця 1
№ Характеристика Бали
1. Клтгинна морфолопя
гiалiновий хрящ 0
переважно гiалiноподiбний хрящ 1
переважно волокнистий хрящ 2
переважно сполучна тканина 3
елементи хрящово! тканини вщсутш 4
2. [нтенсивнiсть зафарбовування матриксу
вiдповiдаe оточуючим дiлянкам 0
незначне зменшення 1
помiтне зменшення 2
ввдсутшсть метахроматичного забарвлення 3
3. Рiвномiрнiсть поверхш
рiвномiрна 0
помiрно нерiвномiрна 1
виражено нерiвномiрна 2
значно виражено нерiвномiрна 3
4. Товщина хряща
< 1/3 ввдносно оточуючого хряща 0
1/3-2/3 товщини оточуючого хряща 1
> 2/3 ввдносно товщини оточуючого хряща 2
5. [нтегращя хряща
з обох сторш 0
з однie! сторони 1
вiдсутнiсть штеграци 2
Для статистичного аналiзу отриманих даних використовували програму Statistica 13. Вiрогiднiсть безпомилкового прогнозу вiдповiдала р<0,05. Для порiвняння незалежних вибiрок використовували непараметричний ^критерш Манна-Утнi. Результати представлен у виглядi середне арифметичне значення ± середне квадратичне вiдхилення (М±SD).
Результати.
При мкроскопп препаралв регенерату дефекту хряща стегново! шстки пiсля локального за-стосування мезенхiмальних стовбурових клiтин видiлених з жирово! тканини на 7 добу дослвдження у тварин експериментально! групи визначалися за-лишки пошкодженого гiалiнового хряща з нерiв-ною поверхнею, спостеркалися дiлянки некрозу i деструкцi!. Основу новоутвореного регенерату ста-новили елементи молодо! грануляцшно! тканини, як1 вростали в зону дефекту переважно з елеменпв субхондрально! к1стки. Зональнiсть i полярнiсть структури хондро!доподiбно!' тканини була пору-шеною. Товщина хрящових елеменпв асимет-рична, щiльнiсть розташування клтгин знижена, за-кономiрна орieнтацiя колагенових волокон ввд-сутня. У дшянках субхондрально! к1стки виявлено
хаотично розташоваш незрiлi кiстковi балки, неод-наково! форми i розмiрiв сформованi шляхом ен-хондрального окостенiння.
У груш контролю до зазначеного перюду про-цеси заповнення дефекту протiкали менш активно. У донках, що оточували зону ушкодження, спо-стерiгалися вогнища некрозу, вираженi дегенеративно-дистрофiчнi змши суглобового хряща. Виявлено трщини, деяк1 з них поширювалися на всю товщину хряща. Спостерiгалася незначне шльшсть хондроцитiв з ознаками вогнищевого некрозу i ва-куольно! дистрофп. Основу регенерату становили переважно елементи незршо! сполучно! тканини. Поблизу ввд зони ушкодження спостерiгалися за-лишки гiалiнового хряща з нерiвними контурами i порушеннями зонально! будови. У структурi субхондрально! к1стки виявлено елементи сполучно! тканини, незрш кiстковi балочки.
На 14 добу дослщження у тварин експеримен-тально! групи спостертали дiлянки активного фор-мування регенерату. Основу регенерату становили елементи грануляцшно!' i молодий незрiло!' хрящо-во! тканини. Клiтини хондро!дно! тканини знаходи-лися на рiзних етапах розвитку - спостерiгалися не-диференцшоваш клiтини округло! форми, хондроб-ласти з малим ступенем диференцiацi!' i типовi
хондроцити в невелик1й шлькосл. Полярнють 1 зо-нальшсть обласп хряща залишалися порушеними, однак зона прол1ферацп чггко переважала. Контакт к1стки 1 хряща чггко простежувався, спостерталися окрем1 дшянки остеохондрального з'еднання. Субхондральна зона представлена елементами губ-часто! шстково! тканини з невеликою шльшстю зр1лих мшерал1зованих к1сткових балок компактно! структури.
У тварин контрольно! групи на 14 добу до-слвдження основу регенерату становили елементи грануляцшно! 1 сполучно! тканини. Серед дшянок незршо! хрящопод1бно! тканини з малорозвиненим матриксом виявлено дшянки швази кровоносних судин в зону некальциф1ковано! хрящово! тканини. Зональшсть структури хряща вщсутня. Збер1галися фрагменти пошкодженого палшового хряща в без-посереднш близькосп в1д зони дефекту. У товщ1 пошкодженого хряща виявлено хондроцити з озна-ками вакуольно! дистрофи, спостер1галися д1лянки розширення лакун 1 дезоргашзацп колагенових волокон перилакунарного матриксу. Поблизу ввд зони ушкодження зберталися трщини, щшини 1 пу-стотш дшянки. Субхондральна к1стка представлена губчастою шстковою речовиною з множинними включениями сполучнотканинних елеменпв.
До 21 доби дослщження в зош дефекту спо-стерталися процеси ранньо! хондрорепарацп 1 хон-дрогенезу. Дефект виповнений переважно елементами хрящово! тканиною палшопод1бного типу з множинними включеннями клтшн ф1бробластич-ного ряду. Основу регенерату становила хон-дро!дна тканина з1 слабо базофшьним матриксом 1 гетерогенною популящею хондроципв, спостерта-лися д1лянки хаотичного розташування хондроципв. Виявлено фокуси з первинними ознаками полярного 1 зонального положення клгшнних структур. Хондроцити в зош незршого палшопод1бного хряща переважно знаходилися в вигляд1 1зогенних груп. Колагенов1 волокна новоутвореного хряща розташовувалися в напрямку довго! ос к1стки, мали переважно паралельний хвд пучшв, частково зберталися й хаотично розташоваш елементи. Кро-воносш судини в зош хрящово! тканини були в1д-сутш. У субхондральнш зош к1стки спостерталися штенсивш процеси формування 1 перебудови регенерату, основу якого становила густа сита шстко-вих балок, як перебували на р1зних етапах дифе-ренцiюваиия.
У представник1в контрольно! групи, до 21 доби експерименту порушення зонального диферен-цшвання збер1галося. Основа регенерату склада-лася з сполучно! тканини з елементами хон-дро!дно!, виявлено осередки активно! прол1ферацп хондроципв на тл загального зменшення шлькосп
клгшнних структур. Виявлено дшянки дегенеративно-дистроф1чно змшено! хрящово! тканини з ознаками осередково! гшерплазп 1 осифжацп. Ко-лагенов1 волокна мали хаотичне розташування 1 разволокнення структури. Спостер1галися дшянки пустот 1 безклгтинних пол1в. Хондроцити мали р1зну стутнь диференщацп, розташовувалися хаотично, в бшьшосп мали зменшений розм1р 1 ваку-ол1з1рованую цитоплазму. З боку субхондрально! шстки виявлено формування незрших к1сткових балок з чисельними широкими лакунами.
При мжроскошчному дослщженш препарату на 28 добу експерименту, дефект був виповнений переважно палшопод1бною хрящовою тканиною. Зони хряща 1 його полярнють визначалися чпко 1 ввдповщали структурнш оргашзацп хрящово! тканини. Хондроцити розташовувалися 1зогенними групами у вигляд1 колон. Визначалася велика шль-шсть куб1чних клгтин в зош дозр1ваючого хряща, та гшертрофованих хондроципв розташованих ближче до базально! зони прилегло! до шстки. Х1д колагенових волокон, в бшьшш м1р1, ввдповщав оа к1стки. Судинш елементи ввдсутт. Контакт шстки 1 новоутвореного хряща в1зуал1зувався нечпко, спо-стер1галися д1лянки енхондрального окостеншня. Субхондральна к1стки представлена переважно пластинчастою шстковою тканиною.
Регенерат тварин контрольно! групи до цього перюду мав характер палшово-ф1брозного хряща з незначною шльшстю елеменпв незршо! хон-дро!дно! тканини. В1дновлення хрящово! структури до даного перюду не завершено, поверхня хряща нер1вном1рна з неглибокими поглибленнями. Переважно область навколо дефекту виповнена волокнистою хрящовою тканиною з численними дис-троф1чно змшеними хондроцитами. Законом1рного чергування зон хряща не виявлено. Спостер1галися ознаки прол1ферацп хондроципв, однак пор1вняно з експериментальною групою !х актившсть вира-жена слабо. У зонах, вщдалених в1д дефекту, спо-стер1галося вщновлення зонально! структури хряща. Субхондральна шстка представлена грубо-волокнистою тканиною, незршими балками сфор-мованими шляхом енхондрального окостеншня.
Анал1зуючи результати пстолопчно! шкали на 7 добу дослщження у щур1в експериментально! групи встановлено достов1рно кращ1 результати за показниками клиинно! морфологи (р=0,005), штен-сивносп забарвлення матриксу (р=0,004) 1 сумар-ними результатами (р=0,001) (табл. 2). При пор1внянш показник1в р1вном1рносп поверхш зони дефекту (р=0,62), товщини хрящово! тканини (р=0,65) та показник1в штеграцп обох сторш ново-створено! тканини (р=0,16) статистично значущо! р1знищ м1ж групами не встановлено.
Таблиця 2
Порiвняльна характеристика результа^в гiстологiчно'l' шкали на 7 добу експерименту
Показники Група р
експериментальна контрольна
Клгшнна морфолопя 1,44±0,53 2,57±0,53 0,005*
Iнтенсивнiсть забарвлення матриксу 2,11±0,60 3,00±0,00 0,004*
Рiвномiрнiсть поверхнi 1,67±0,50 1,86±0,69 0,62
Товщина хряща 1,00±0,50 1,14±0,69 0,65
¡нтегращя хряща 1,33±0,50 1,71±0,49 0,16
Сума 7,56±1,01 10,29±0,95 0,001*
*Примтка. Встановлено docmoeipHy eidMÍHHÍcmb показниюв прир <0,05.
При аналiзi показниюв пстолопчно! шкали на 14 добу дослвдження встановлено достовiрну вщ-мiннiсть морфолопчних показник1в (р=0,049), по-казник1в штенсивносп зафарбування матриксу (р=0,0003) штеграцп хряща (р=0,02) i сумарних ре-зультапв пстолопчно! шкали (р=0, 0009) (табл. 3).
При порiвняннi показник1в рiвномiрностi поверхнi (р=0,12) i товщини новоутвореного хряща (р=0,09) статистично значущо!' рiзницi м1ж групами не встановлено.
Таблиця 3
Порiвняльна характеристика результатiв гiстологiчноí шкали на 14 добу експерименту
Показники Група р
експериментальна контрольна
Клгшнна морфолопя 1,33±0,50 1,86±0,38 0,049*
¡нтенсившсть забарвлення матриксу 1,78±0,44 3,00±0,00 0,0003*
РГВНОМГРШСТЬ поверхнi 1,11±0,60 1,71±0,76 0,12
Товщина хряща 0,67±0,50 1,29±0,76 0,09
¡нтегращя хряща 0,67±0,50 1,43±0,54 0,02*
Сума 5,56±1,13 9,29±1,11 0,0009*
*Примтка. Встановлено docmoeipHy eidMÍHHÍcmb показниюв прир <0,05.
При порiвняннi результапв, отриманих на 21 добу дослщження у представнишв експерименталь-но! групи встановлено достовiрно кращi показники морфолопчного будови (р=0,03), iнтенсивностi фа-рбування матриксу (р=0,0007), товщини хряща
(р=0,007), його штеграцп (р=0,02) i сумарних результапв (р=0,0008), порiвняно з показниками контрольно!' групи (табл. 4). Показники рiвномiрностi поверхнi достовiрно не вiдрiзнялися в дослвджува-них групах (р=0,17).
Таблиця 4
Порiвняльна характеристика результапв пстолопчно'' шкали на 21 добу експерименту
Показники Група р
експериментальна контрольна
Клгшнна морфолопя 0,78±0,67 1,57±0,53 0,03*
¡нтенсившсть забарвлення матриксу 1,56±0,53 3,00±0,00 0,0004*
РГВНОМГРШСТЬ поверхнi 0,89±0,78 1,43±0,53 0,17
Товщина хряща 0,56±0,53 1,57±0,53 0,007*
¡нтегращя хряща 0,56±0,53 1,29±0,49 0,02*
Сума 4,33±0,87 8,86±0,90 0,0008*
*Примтка. Встановлено дocmoвipнy eidMrnrncmb показниюв прир <0,05.
На 28 добу дослщження з високим ступенем достовiрностi в експериментальнш груш встановлено статистично значущi вщмшносп за всiма до-слвджуваними параметрами - клгшнно! морфологй'
Порiвняльна характеристика результапв
(р=0,004), iнтенсивностi зафарбування матриксу (р=0,003), рiвномiрностi поверхнi (р=0,03), товщини хряща (р=0,009), iнтеграцi1' (р=0,03) i сумар-ними результатами (р=0,0008) (табл. 5).
Таблиця 5
Показники Група р
експериментальна контрольна
Клгшнна морфолопя 0,33±0,50 1,43±0,53 0,004*
¡нтенсившсть забарвлення матриксу 1,33±0,71 2,71±0,49 0,003*
РГВНОМГРШСТЬ поверхнi 0,56±0,53 1,43±0,79 0,03*
Товщина хряща 0,22±0,44 1,29±0,76 0,009*
¡нтегращя хряща 0,44±0,53 1,29±0,76 0,03*
Сума 2,89±1,05 8,14±0,69 0,0007*
*Примтка. Встановлено дocmoвipнy вiдмiннicmь показниюв прир<0,05.
Висновки
Таким чином, на n^CTaBi морфологiчного aнaлiзу та результaтiв пстолопчно! шкали у щурiв експериментально! групи пiд впливом мезенхiмaль-них стовбурових клiтин видшених з жирово! тка-нини встановлено достовiрно крaщi показники про-цеав репаративного хондрогенезу порiвняно з ана-логiчними показниками групи контролю.
&исок використаиоТ лiтератури:
1. Божокин М.С., Божкова С.А., Нетылько Г.И., Наконечный Д.Г., Блинова М.И., Нащекина Ю.А. (2018). Результаты замещения поверхностного дефекта гиалинового хряща крысы клеточно-инженерной конструкцией в эксперименте. Труды Карельского научного центра Российской академии наук, (4): 13-22.
2. Новиков А.В. (2017). Экспериментальное и клиническое использование мультипотентных ме-зенхимальных стволовых клеток для стимуляции регенерации суставного хряща. Журнал «Медицина». (3): 125-144.
3. Севастьянов В.И., Духина Г.А., Григорьев А.М., Перова Н.В., Кирсанова Л.А., Скалецкий Н.Н., Ахаладзе Д.Г., Готье С.В. (2015). Функциональная эффективность биомедицинского клеточного продукта для регенерации суставного хряща (экспериментальная модель остеоартроза). Вестник трансплантологии и искусственных органов. 17(1): 86-96. https://doi.org/10.15825/1995-1191-2015-1-86-96
4. Chubinskaya S., Haudenschild D., Gasser S., Stannard J., Krettek C., Borrelli J. (2015). Articular Cartilage Injury and Potential Remedies. Journal of orthopaedic trauma, 29, 12(Suppl 12): S47-S52. https://doi.org/10.1097/B0T.0000000000000462
5. Devitt B.M., Bell S.W., Webster K.E., Feller J.A., Whitehead T.S. (2017). Surgical treatments of cartilage defects of the knee: Systematic review of randomised controlled trials. The Knee, 24(3): 508-517. https://doi.org/10.1016/j .knee.2016.12.002
6. Jones, I. A., Wilson, M., Togashi, R., Han, B., Mircheff, A. K., & Thomas Vangsness C. (2018). A randomized, controlled study to evaluate the efficacy of intra-articular, autologous adipose tissue injections for the treatment of mild-to-moderate knee osteoarthritis compared to hyaluronic acid: a study protocol. BMC musculoskeletal disorders, 19(1): 383. https://doi.org/10.1186/s12891-018-2300-7
7. Kraeutler M.J., Belk J.W., Purcell J.M., McCarty E.C. (2018). Microfracture Versus Autologous Chondrocyte Implantation for Articular Cartilage Lesions in the Knee: A Systematic Review of 5-Year Outcomes. The American journal of sports medicine,
46(4): 995-999.
https://doi.org/10.1177/0363546517701912
8. Magalhäes J., Lebourg M., Deplaine H., Gómez Ribelles J.L., Blanco F.J. (2015). Effect of the physicochemical properties of pure or chitosan-coated poly (L-lactic acid) scaffolds on the chondrogenic differentiation of mesenchymal stem cells from osteoar-thritic patients. Tissue engineering. Part A, 21(3-4): 716-728. https://doi.org/10.1089/ten.TEA.2014.0133
9. Schmal H., Kowal J.M., Kassem M., Sei-denstuecker M., Bernstein A., Böttiger K., Xiong T., Südkamp N.P., Kubosch E.J. (2018). Comparison of Regenerative Tissue Quality following Matrix-Associated Cell Implantation Using Amplified Chondrocytes Compared to Synovium-Derived Stem Cells in a Rabbit Model for Cartilage Lesions. Stem cells international, 2018: 4142031. https://doi.org/10.1155/2018/4142031
10. Solheim E., Hegna J., Inderhaug E., 0yen J., Harlem T., & Strand T. (2016). Results at 10-14 years after microfracture treatment of articular cartilage defects in the knee. Knee surgery, sports traumatology, arthroscopy : official journal of the ESSKA, 24(5): 1587-1593. https://doi.org/10.1007/s00167-014-3443-1
11. Welch T., Mandelbaum B., Tom M. (2016). Autologous Chondrocyte Implantation: Past, Present, and Future. Sports medicine and arthroscopy review, 24(2): 85-91. https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000115
12. Yamaguchi S., Aoyama T., Ito A., Nagai M., Iijima H., Tajino J., Zhang X., Kiyan W., Kuroki H. (2016). The Effect of Exercise on the Early Stages of Mesenchymal Stromal Cell-Induced Cartilage Repair in a Rat Osteochondral Defect Model. PLoS One. 11(3): e0151580. doi: 10.1371/journal.pone.0151580.
13. Yamasaki S., Hashimoto Y., Takigami J., Te-rai S., Mera H., Nakamura H., Wakitani S. (2015). Effect of the direct injection of bone marrow mesenchymal stem cells in hyaluronic acid and bone marrow stimulation to treat chondral defects in the canine model. Regenerative therapy, 2: 42-48. https://doi.org/10.1016/j.reth.2015.10.003
14. Yang X., Zhu T.Y., Wen L.C., Cao Y.P., Liu C., Cui, Y.P., Meng Z.C., Liu H. (2015). Intraarticular Injection of Allogenic Mesenchymal Stem Cells has a Protective Role for the Osteoarthritis. Chinese medical journal, 128(18): 2516-2523. https://doi.org/10.4103/0366-6999.164981
15. Zhou J., Wang Y., Liu Y., Zeng H., Xu H., Lian F. (2018). Adipose derived mesenchymal stem cells alleviated osteoarthritis and chondrocyte apopto-sis through autophagy inducing. J Cell Biochem, 120(2): 2198-212.
