CC BY
10
УДК 616.72-018.3-007.233-089 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47903
Х1РУРГ1ЧН1 МЕТОДИКИ МЕЗЕНХ1МАЛЬНО1 СТИМУЛЯЦП РЕПАРАТИВНОГО ХОНДРОГЕНЕЗУ Г1АЛ1НОВОГО ХРЯЩА
© А. В. Л^овченко
Мета експериментального до^дження - вивчення перебiay репаративного хондрогенеза на mni хондрома-ляцп при використаннi двох остеоперфоративних методик. Найбтьша тльтсть Kniтинних попередниюв хондрогенезу локализовано на межi ендоста i юстково-мо.зково'1 порожнини. Доступ стовбурових Kniтин мезенхiмального походження до пошкодженого хряща забезпечуеться процедурою тунелiзацii юстко-во-мозково'1 порожнини. Обтрунтована артроскопiчна технжа л^вання хворих з хондромаляцiею суглобо-вого хряща
Ключовi слова: колтний суглоб, хондромаляцiя, суставний хрящ, хiрургiчне лiкування, експериментальна хондромаля^я, мЫрофрактуризащя
The main direction of surgical treatment of cartilage injuries are the surgeries that create conditions for chon-drogenesis stimulation by the method of perforation of subchondral bone plate - osteoperforative methods. The modern osteoperforative method is a microfracturization of the fundus of cartilage defect.
The aim. of experimental research was the study offeatures of clinical course of reparative chondrogenesis on the background of chondromalacia using two osteoperforative methods.
Methods. Experimental researches were carried out on 45 sexually mature male rats that underwent modeling of knee joint chondromalacia. There were carried out histological examinations of cartilaginous tissue of the joint. For study of the source of oligopotent cells ofmesenchymal nature immunohistochemical research was carried out. Results. The most significant advantages of joint cartilage regeneration were observed at tunnelization to the medullary cavity. The most cells-precursors of chondroblasts were localized on the border of endosteum and medullary cavity. An access of stem cells of mesenchymal nature to an injured cartilage can be ensured by tunnelization to the medullary cavity.
Conclusions. Subchondral tunnalization of the defect area in conditions of chondromalacia is less effective that tunnelization of medullary cavity. Arthroscopic surgical technology of the treatment ofpatients with chondromala-cia of articular cartilage was grounded
Keywords: knee joint, chondromalacia, articular cartilage, surgical treatment, experimental chondromalacia, mi-crofracturization
1. Вступ
Одну з груп хiрургiчних втручань при пошко-джент хряща складають операцп, спрямоват на утво-рення умов для стимуляцп хондрогенезу шляхом пер-фораци субхондрально! шстково! пластинки так зват остеоперфоративт методики. Започаткування ще! методики мало на меп нашвемшричне обгрунтування класичного процесу загоення рани шляхом И реваску-ляризаци. Вперше техшку субхондрально! тунелiзацi! запропонував та описав К. Н. Pridie у 1959 рощ, яка полягала в просвердлювант склерозовано! субхондрально! шстки до появи виражено! кровотечi iз спо-нгюзно! шстково! тканини, що в шнцевому результат призводило до утворення волокнистого хряща, який ввдновлював в зон дефекту суглобову поверхню [1]. Дана методика з невеликими модифшащями вико-ристовуеться i в умовах сучасносп [2].
2. Обгрунтування дослщження
На сьогодт з'явилось багато теоретичних, екс-периментальних i клшчних дослвджень, що вказують на позитивш ефекти формування на перфорованш шстковш пластин фiбринного згустку з вмютом ме-
зенхiмальних стовбурових клггин шсткового мозку та факторiв росту. Шд впливом бiологiчних та меха-шчних факторiв синовiального середовища плюрипо-тентш стовбуровi клiтини здатнi трансформуватися в хондро!дш та продукувати волокнисто-хрящову тканину [3, 4]. Хоча ця тканина вiдрiзняеться вiд палшо-вого хряща перш за все за вмютом колагену I типу та концентращею протеоглiканiв. Проте, пiдхрящова ту-нелiзацiя зони дефекту е техтчно простою мае низь-кий кошторис та малу частку ускладнень.
До остеоперфоративних методик вщносять i абразивну хондропластику. Таку операцш запропонував та обгрунтував Р. В. Magnuson в 1942 роцi. Втру-чання полягало в економнiй резекцi! кра!в дефекту хряща та резекцi! шдхрящово! к1стково! пластинки на глибину 1-3 мм [5]. Проте, шсля абразивно! хон-дропластики деяк1 автори вiдмiчають неповноцiнне вiдновлення дефекту хондро!дною тканиною, пстоло-гiчнi ознаки дегенерацi! хряща та збшьшення площi останнього [6].
Сучасною остеоперфоративною методикою е мшрофрактуризащя дна хрящового дефекту [7]. Мшропереломи пiдхрящово! кiстково! пластинки
спричиняють вихiд на суглобову поверхню у зонi дефекту сумiшi кровi та кiсткового мозку, що при-зводить до формування фiбринного згустку, збага-ченого плюрипотентними стовбуровими китинами, що в подальшому i обумовлюе утворення волокнистого хряща [8, 9]. Перевагами тако! хiрурriчно! технологи е лише виключення некрозу тканин вщ опiку при свердлiннi.
На цш основi провiдними фахiвцями свггу тд-тримуеться думка про перспектившсть i прюритет-нiсть дослiджень в обласп вивчення результативностi остеоперфоративних методик л^вання пошкоджень хряща, розробки нових способiв стимуляци хондроге-незу [10, 11].
На нашу думку, переби репаративного хондро-генезу прямо залежить вiд кшьюсно! мираци стовбу-рових стромальних клiтин кiсткового мозку мезенх> мального походження в зону дефекту.
3. Мета дослвдження
Виходячи iз сучасного стану проблеми метою роботи стало - експериментально-теоретично обгрун-тування оптимально! остеоперфоративно! хiрурriчно! методики л^вання дефектiв гiалiнового хряща.
В дослвдженш поставленi наступнi завдання:
1. Оцшка ефективностi тдхрящово! тунелiзацil зони дефекту в умовах хондромаляци в порiвняннi з тунелiзацiею юстковомозково! порожнини.
2. Вибiр хiрургiчноl процедури для забезпечен-ня оптимально! кiлькостi стовбурових клпин попе-редникiв хондробластiв.
3. Експериментальне обгрунтування методики артроскопiчно! тунелiзацi! кiстковомозково! по-рожнини.
4. Матер1али 1 методи
Для вивчення особливостей переб^у репаративного хондрогенезу в умовах хондромаляци суг-лобового хряща були проведеш експериментальш дослiдження на 45 статевозрших щурах самцях, вагою 180-200 грамiв. Тварини розбитi на 3 сери . Шд-дослвдних тварин виводили з експерименту на 7, 14, 21 добу.
1 - серiя (контрольна) формування дегенеративно! хондромаляци ^рчастий дефект наносили в обласп виростку стегново! кiстки бором 2 мм до суб-хондрально! юстки, моделювали анатомо-функцю-нальну невiдповiднiсть в суглобi шляхом перетинання колатерально! зв'язки). Для наступних серiй експерименту тварин залучали з 28-! доби.
2 - серiя тсля моделювання хондромаляцi!, шпицею до 0,5 мм здшснювали розсвердлювання в областi дефекту субхондрально! к1стки.
3 - серiя пiсля моделювання хондромаляцi! ви-конували тунелiзацiю кiстковомозково! порожнини.
Догляд та утримання тварин здшснювали ввдпо-ввдно Страсбурзькiй конвенцi! та положенню «Загаль-них етичних принципiв експериментiв на тваринах», прийнятих Першим нацiональним конгресом з бюети-ки (Ки!в, 2001).
Шсля виведення тварин з дослщу колiнний суглоб виймали, очищали ввд м'яких тканин, де-кальцинували в розчиш трихлороцтово! кислоти, проводили через спирти збшьшено! концентрацi!, заливали в парафш. Зрiзи завтовшки 5-6 мкм фар-бували гематоксилiном-еозином, пiкрофуксином за Ван Пзоном, галоцианiн-хромовими квасцями за Ейнарсоном на сумарш нукле!новi кислоти. Для до-слiдження ймовiрного юстковомозкового джерела молодих, камбiальних клiтин виконано iмуногiсто-хiмiчне дослiдження з використанням антитш Кь 67 (Dako) и овщин-бютиново! вiзуалiзацi!. Антиген Ki-67, як вщомо, присутнiй в кожнiй клггиш, що дiлиться.
5. Результати дослщження
Через 7 днiв пiсля моделювання хондромаляцi! у тварин 1-серi! спостериаеться пошкодження цшс-ностi суглобово! поверхш тяжкого степеню нерiдко до субхондрально! юстково! пластинки. Спостерiгаеться вiдкладання в цих дшянках гомогенних еозинофшь-них депозипв (рис. 1). В порожниш суглоба вiдмiче-но наявнiсть еозинофшьних грудочкових мас. В цiй дшянщ, вочевидь, швидко руйнувались i камбiальнi хрящовi клiтини - хондробласти. При аналiзi вираз-нiсть Ki-67-позитивностi на перифери хряща вдавалось ввдмпити деяку кiлькiсть хондробластiв, що д> ляться пiд збереженими дiлянками зовшшньо! зони. На 14-у добу хрящ на перифери ввд дефекту також мае активш хондробласти, але лише в потовщенш поверх-невiй зош та мае ознаки прискореного скостеншня внутрiшнього шару хряща (рис. 2).
Рис. 1. Формування дегенеративно! хондромаляци на сьому добу. 1-а серiя експерименту. Зб. 400
Звертае увагу те, що тд кiстковою пластинкою суглобового хряща колшного суглоба щура юстковий мозок мае ознаки активаци пролiферативного процесу, оскiльки. мiченi клпини розташованi великими група-ми (рис. 3).
Проте, хрящова тканина мюцями замiщена спо-лучною тканиною. Серед наявних хондроцитiв видно молодi i загиблi клiтини. В контрольнш групi перева-жають процеси хондромаляци, i мiтотичний потенцiал хондробласпв мiсцями повнiстю вичерпаний.
Рис. 2. 1-а серiя 14-а доба експерименту. Скостенiння внутрiшнього шару хряща. Зб. 400
Рис. 3. Незначна активащя пролiферативного процесу в юстковому мозку епiфiза стегново! юстки на 14 добу експерименту - 1-а серiя. Наявнiсть груп Кь67-позитивных клiтин. Iмуногiстохiмiчна реакцiя на антиген Кь67. Зб.400
В останнiй строк спостереження, тобто на 21-й день, в 1-й сери спостернаеться картина прогресування хондромаляци з деструкцiею хряща, та формуванням глибоких щiлин. Регенераторний процес продовжу-еться але, очевидно, потенщал клiтинно! пролiферацi! лiмiтований, виходячи iз можливостей не тiльки хон-дробластiв зовнiшньо! зони, а й стовбурових кттин червоного кiсткового мозку, що отримав контакт з хря-щем внаслвдок утворення трiщини хряща (рис. 4).
У тварин 2-! сери через 7 дiб субхондральна юсткова пластинка вкрита тонким шаром молодого хряща з хондробластами, розташованими горизонтально, тобто паралельно поверхш хряща (рис. 5). Глибокий шар хрящово! пластинки виявився кальци-фiкований ^ що цiкаво, в скостенiлого хряща та близь-ко до нього зус^чаються загиблi i живi мiченi ктти-ни, походження яких можливо тшьки з прилягаючого кiсткового мозку (рис. 6).
На 14-й день спостереження в 2-й сери експерименту вiдмiчено мюцями повне замщення хряща
сполучною тканиною (рис. 7). На демонстрацшнш фотографи сполучно-тканинне покриття суглобово! поверхнi прямо контактуе з червоним юстковим моз-ком. Крiм того, необхiдно вiдмiтити тяжи з хондро-цитiв, що спрямованi ввд метаепiфiзарной хрящово! пластинки до суглобового хряща. В дшянках збереже-ного хряща вiдмiчаеться його загальне потоншання в порiвняннi з iнтактним хрящем, мюцями вiдсутнiсть волокнистого шару i зменшення кiлькостi хондроблас-тiв в зовшшнш зонi.
Рис. 4. Формування хондромаляцн на 21день спостереження 1-а серiя. Деструкцiя хряща. Зб. 400
Ki-67-позитивш клiтини в хрящовiй тка-нинi суглоба майже вiдсутнi, суглобова поверхня нерiвна, пухка, ядра багатьох збережених хондро-цитiв мають ознаки маргинаци хроматину та хро-матолiзiсу.
Рис. 5. Хондробласти розташованi паралельно поверхш хряща. 7-а доба експерименту у тварин 2-! сери. Зб. 400
Можна стверджувати, що регенераторний потенщал хрящово! пластинки у тварин 2-! серн в термш 14 дiб спостереження повшстю вичерпаний (рис. 8). Була вiдмiчена невелика участь юстково-мозкових стовбурових китин в регенерацн суглобово! хрящово! пластинки.
Рис. 6. Невелика кшьюсть К!-67^чених клiтин в глибокому шарi хряща у тварин 2-i' cepii на 7 добу експерименту. Iмуногiстохiмiчна реакщя на антиген Ki-67. Зб. 400
Рис. 7. 2-а серiя експерименту, 14-й день спостереження. Зб. 400
Рис. 8. Ввдсутш групи Ki-67-позитивних клггин в хрящовiй пластинi у тварин 2-i' серп на 14 добу експерименту. Iмуногiстохiмiчна реакщя на антиген Ki-67. Зб.400
В 3-й серн досшду на 7 добу безпосередньо в дшянщ проходу зонду сформувалась тонка пластинка мiлких кттин з високим вмiстом сумарних нукле'но-вих кислот По периферн ввд ще! дiлянки також наявнi в великш кiлькостi аналогiчнi клiтини, очевидно, ri, що швидко дiляться. Останш локалiзованi в нижньо-му шарi хряща знаходяться безпосередньо в контакт 3i спустошеною лакуною червоного юсткового мозку. Нерiдко в дiлянках, розташованих на значному ввдда-леннi ввд осередку пошкодження, також вiдмiчаeться наростання потовщання хряща з внутршньо' зони, тобто за рахунок диференцiювання стовбурових кл> тин кiсткового мозку (рис. 9).
Юстковий мозок в епiфiзарнiй камерi штенсив-но Ki-67-позитивний (рис. 10).
Рис. 9. 7-а доба експерименту у тварин 3-i' серн. Зб. 400
Рис. 10. Хрящова пластинка тварини 3-i' серн на 7 добу експерименту. К!-67^чеш клггини глибокому шарi хряща, що вказуе на участь юстково-мозкових стовбурових клiтин в регенераторному процесс Iмуногiстохiмiчна реакцiя на антиген Ki-67. Зб. 400
На 21-у добу спостереження збер^аються д> лянки хряща, в якш поодинокi хондроцити поступово зникають, i кiстка в цьому мiсцi покрита тонким шаром гiалiноподiбним матриксом.
В 3-й серн на 14 день спостереження мае мюце значне збшьшення кшькосп хондроципв в досить тов-стому шарi суглобового хряща. Проте, морфофункщ-ональний стан хряща може бути рiзним: це повна ре-
генеращя з формуванням гладко! поверхш та на фош регенерацi! хрящово! тканини i деструкцiя хряща, причиною чого, ймовiрно, е змодельована анатомо-функ-цiональна невiдповiднiсть суглобових поверхонь. Стовбуровi клiтини, що мiгрують з юсткового мозку в товщу хряща, добре видно при фарбуванш мкропрепа-ратiв галлоцiанiн-хромовими квасцями за Ейнарсоном: останш мають невеликi розмiри, витягнуту форму, великий вмiст нукле!нових кислот (рис. 11).
Ki-67-позитивнi хондробласти в великiй кшько-стi присутш в глибоких шарах хряща, що контактують з кiстковим мозком (рис. 12). Лакуни кiсткового мозку напроти дiлянки хряща, де наявнi м^укта стовбуровi клiтини, спустошенi. Крiм того, стимулящя пролiфе-рацi! хондробластiв проявляеться i в метаепiфiзарнiй хрящовiй пластиш з формуванням тяжа спрямованого до суглобово! поверхш.
Рис. 11. 3-я серiя експерименту, 14-й день спостереження. Зб. 400
Ч
Рис. 12. Багаточисельш Кь67^чеш клпини в глибокому шарi хрящово! пластинки на 14 добу експерименту 3-я серiя. Iмуногiстохiмiчна реакцiя на антиген Ki-67. З6.400
На 21-у добу дослiдження i в товщi хрящово! пластинки мiчених клiтин спостерiгаeться досить ба-гато (рис. 13). Отже, в дшянках, що розташоваш бiля «тунелю» де вiрогiдна мiграцiя стовбурових клiтин
в пошкоджений хрящ вiдбуваeться хондрорепарацiя. Морфофункщональний стан хрящово! тканини пщдо-слщних тварин 3-ï сер^' на 21 добу спостереження мае попередню спрямовашсть.
Рис. 13. Значна кiлькiсть Кь67^чених клiтин в глибокому шарi хрящово'' пластинки навколо «тунелю» на 21 добу експерименту. Iмуногiстохiмiчна реакщя на антиген Ki-67. Зб.400
6. Обговорення результат1в
Узагальнюючи результати експерименту, мож-ливо стверджувати, що найбiльш виразш переваги регенерацiï суглобового хряща вщбуваються шляхом проведення тунелiзацiï саме до юстковомозково'' по-рожнини. Iнтенсивнi прояви яких вже вiзуальнi на 14-й день спостереження. Вiрогiдно, що жовтий юст-ковий мозок за необхщност перетворюеться в черво-ний кютковий мозок, тобто останнiй мае сво' запаси стовбурових клiтин. Хоча, можливо, найбiльша кшь-кiсть клiтин-попередникiв хондробластсв локалiзована саме на межi ендосту та кiстково-мозковоï порожни-ни. Проте, в усякому разi доступ стовбурових кл^ин мезенхiмального походження до пошкодженого хряща доцiльно забезпечити процедурою тунелiзацiï до юст-ково-мозковоï порожнини.
7. Висновки
1. Пiдхрящова тунелiзацiя зони дефекту в умо-вах хондромаляци е менш ефективною в порiвняннi з тунелiзацiею кiстково-мозковоï порожнини. Глибока тунелiзацiя кiстково-мозковоï порожнини призводить до штенсифжаци репаративних процесiв в хрящовш тканинi.
2. Оптимальна кiлькiсть стовбурових кл^ин попередникiв хондробластiв забезпечуеться хiрургiч-ною процедурою тунелiзацiï кiстково-мозковоï порожнини. Така методика сприяе мехашчному доступу стовбурових клiтин мезенхiмального походження до пошкодженого хряща.
3. Використання методики артроскопiчноï ту-нелiзацiï кiстково-мозковоï порожнини е експеримен-тально-теоретично обгрунтованим. Жовтий кютковий мозок мае своï джерела олиопотентних стовбурових клiтин, значна кiлькiсть яких сконцентрована на межi ендосту та кiстково-мозковоï порожнини.
Ллтература
1. Pridie, K. H. A method of resurfacing knee joints [Text] / K. H. Pridie // J Bone Joint Surg Br. - 1959. - Vol. 41. -P. 618-619.
2. Urguden, M. Treatment with Abrasion Arthroplasty or Drilling of Chondral Lesions in Femoro-Tibial Joint "Mod-Term Results" [Text] / M. Urguden, H. Ozdemir, A. M. Ozen-ci et al. / Arthroplasty Arthroscopic Surgery. - 2003. - Vol. 14, Issue 1. - P. 7-12.
3. Заирний, I. М. Xipypri4He лжування дефекта хряща колшного суглоба [Текст] / I. М. Заирний, В. Г. Свсеен-ко. - Ки1в: Здоров'я, 2010. - 176 с.
4. Куляба, Т. А. Хондромаляция и другие повреждения хряща коленного сустава. Клинический протокол [Текст] / Т. А. Куляба, Н. Н. Корнилов. - С.-Петербург: СПБ «Политехника», 2013. - 26 с.
5. Magnusson, P. B. Technique of debridment of the knee joint for arthritis [Text] / P. B. Magnusson // Surg Clin North Am. - 1946. - Vol. 26. - P. 226-249.
6. Solheim, E. Symptoms and function in patients with articular cartilage lesions in 1,000 knee arthroscopies [Text] / E. Solheim, A. M. Krokeide, P. Melteig, A. Larsen, T. Strand, M. Brittberg // Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy. - 2014. -Vol. 36, Issue 12. - P. 89-94. doi: 10.1007/s00167-014-3472-9
7. Steadman, J. R. The microfracture technique in the treatment of full-thickness chondral lesions of the knee in National Football League players [Text] / J. R. Steadman, W. G. Rodkey, J. J. Rodrigo // Clin Orthop. Relat. Res. - 2001. -Vol. 319. - P. 362-369.
8. Михаэль, Ш. Руководство по артроскопической хирургии: в 2 томах. Т. 1 [Текст] / Ш. Михаэль; пер. с англ.; под. ред. А. В. Королева. - М.: Издательство Панфилова; Бином. Лаборатория знаний, 2012. - 672 с.
9. Корж, Н. А. Повреждение хряща коленного сустава [Текст] / Н. А. Корж, М. Л. Головаха, В. Орлянский. - Запорожье «Просвгга», 2013. - 126 с.
10. Эйсмонт, О. Л. Современные возможности и перспективы хирургического лечения повреждений и заболеваний суставного хряща [Текст] / О. Л. Эйсмонт, П. Г. Скакун,
A. В. Борисов, В. А. Букач и др. // Медицинские новости. - 2008. - № 7. - С. 12-19.
11. Хубутия, М. Ш. Стимуляция регенерации гиалинового хряща при костно-хрящевой травме в эксперименте [Текст] / М. Ш. Хубутия, И. Ю. Клюквин, Л. П. Истранов,
B. Б. Хватов и др. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2008. - № 11. - С. 597-600.
References
1. Pridie, K. H. (1959). A method of resurfacing knee joints. J Bone Joint Surg Br., 41, 618-619.
2. Urguden, M., Ozdemir, H., Ozenci, A. M. et al. (2003). Treatment with Abrasion Arthroplasty or Drilling of Chondral Lesions in Femoro-Tibial Joint "Mod-Term Results". Arthroplasty Arthroscopic Surgery, 14 (1), 7-12.
3. Zazirniy, I. M., Evseenko, V. G. (2010). Khirurgichne likuvannya defektiv khriascha kolinnogo sugloba [Surgical treatment of defects knee joints]. Kyiv: Zdorovia, 176.
4. Kuliaba, T. A., Kornilov, N. N. (2013). Khondro-malacia i drugie povrezhdenya khriascha kolennogo sustava. Klinicheskiy protocol. [Chondromalacia and other damage to the cartilage of the knee joint. Clinical Protocol]. S.-Petersburg: SPB«Polytechnika», 26.
5. Magnusson, P. B. (1946). Technique of debridment of the knee joint for arthritis. Surg Clin North Am, 26, 226-249.
6. Solheim, E., Krokeide, A. M., Melteig, P., Larsen, A., Strand, T., Brittberg, M. (2014). Symptoms and function in patients with articular cartilage lesions in 1,000 knee arthroscopies. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 36 (12), 89-94. doi: 10.1007/s00167-014-3472-9
7. Steadman, J. R., Rodkey, W. G., Rodrigo, J. J. (2001). The microfracture technique in the treatment of full-thickness chondral lesions of the knee in National Football League players. Clin Orthop Relat Res., 319, 362-369.
8. Michael, S. (2012). Rukovodstvo po Artroskopich-eskoy Khirurgii: v 2 tomah (translated from English). Vol. 1 [Manual of Arthroscopic Surgery]. Moscow: Izdatelstvo Panfi-lova, Binom: Laboratoriya Znaniy, 672.
9. Korzh, N. A., Golovaha, M. L., Orlianskiy, V. (2013). Povrezdenie Khriascha Kolennogo Sustava [Damage of Cartilage of Knee Joints]. Zaporozhie "Prosvita", 126.
10. Eismont, O. L., Skakun, P. G., Borisov, A. V., Bukach, V. A. et al. (2008). Sovremennye vozmozhnosti I pers-pektivy khirurgicheskogo lechenia povrazhdeniy I zabolevaniy sustavnogo khriascha [Modern opportunities and prospects of surgical treatment of injuries and diseases of articular cartilage]. Medicinskie Novosti, 7, 12-19.
11. Khubutia, M. Sh., Kliykvin, I. Y., Istranov, L. P., Kh-vatov, V. B. et al. (2008). Stimuliacia regeneracii gialinovogo khriascha pri kostno-khriaschevoi travme v eksperimente [Stimulation of regeneration of hyaline cartilage in bone and cartilage injury in the experiment]. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 11, 597-600.
Рекомендовано до публгкацИ': д-р мед. наук, професор Литовченко В. О.
Дата надходження рукопису 10.06.2015
Л^овченко Андрш Вшторович, астрант, кафедра екстрено1 та нев1дкладно1 медично! допомоги, орто-педи та травматологи, Харшвський нацюнальний медичний ушверситет, пр. Ленша, 4, м. Харшв, Украна, 61022
E-mail: litovchenko2002@mail.ru
