CC BY
9
також вивчались функцюнальш можливост жувально! системи методом гнатодинамометрй. У першому перюдо адаптацй показник жувальних проб, в середньому, становив 32±2,4 % у пащенив i3 протезами без еластично! пiдкладки та 48±1,8 i 52±1,4 % у пацiентiв i3 еластичними тдкладками ПМ-С i Ufi Gel P вщповщно (p<0,05). У другому перюдо адаптацй, який тривае до 5 доби тсля накладання пpотeзiв, вiдмiчeно покращення результата жувальних проб, а саме, у I груш пащенив показник жувальних проб, у середньому, становив 38±2,1 %, а в II та Ш групах - 68±1,6 i 69±1,8 % вщповщно (р<0,001). Така ж тенденщя спостepiгаеться i в третьому пepiодi адаптацй - у пацiентiв iз ПЗПП з твердим акриловим базисом середнш показник жувальних проб складав 64±1,8 %, а у пащенив iз еластичними пiдкладками ПМ-С та Ufi Gel P - 92±1,2 i 93±1,6 % вiдповiдно (р<0,001). Аналiз жувальних проб виявив, що вiдсоток pоздpiблeння 1ж1 на 39 % вищий у пацiентiв, як користувались протезами з пiдкладкою Ufi Gel P i на 34 % вищий у пащенив, яю мали протези з еластичною тдкладкою ПМ-С у поpiвняннi з результатами, яю отримано у пацiентiв iз протезами без еластично! пiдкладки.
Kro40Bi слова: зубо-щелепна система, знiмнi пластинюда протези, eластичнi пiдкладки, жувальнi проби, адаптащя до пpотeзiв.
Стаття надшшла 25.06.18р.
с и без эластичной подкладки, а также изучались функциональные возможности жевательной системы методом гнатодинамометрии. В первом периоде адаптации показатель жевательных проб в среднем составил 32 ± 2,4% у пациентов с протезами без эластичной подложки и 48 ± 1,8 и 52 ± 1,4% у пациентов с эластичными подкладками ПМ-С и Ufi Gel P (р<0,05). Во втором периоде адаптации, который длится до 5 суток после наложения протезов, отмечено улучшение результатов жевательных проб, а именно, в I группе пациентов показатель жевательных проб в среднем составил 38 ± 2,1%, а во II и III группах - 68 ± 1,6 и 69 ± 1,8% (р<0,001). Такая же тенденция наблюдается и в третьем периоде адаптации - у пациентов с протезами с твердым акриловым базисом средний показатель жевательных проб составлял 64 ± 1,8%, а у пациентов с эластичными подкладками ПМ-С и Ufi Gel P - 92 ± 1,2 и 93 ± 1,6% (р<0,001). Анализ жевательных проб обнаружил, что процент дробления пищи на 39% выше у пациентов, которые пользовались протезами с подкладкой Ufi Gel P и на 34% выше у пациентов, с протезами с эластичной подкладкой ПМ-С по сравнению с результатами, которые получены у пациентов с протезами без эластичной подкладки.
Ключевые слова: зубо-челюстная система, съемные пластиночные протезы, эластичные подкладки, жевательные пробы, адаптация к протезам.
Рецензент Аветиков Д. С.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-95-99 УДК 616.33/.342-036.12:612.135]-092-053.5
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНО1 ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНО! ПАТОЛОГП ЗА СТАНОМ ПЕРИФЕРИЧНО1 М1КРОЦИРКУЛЯЦП У Д1ТЕЙ ШКЫЬНОГО В1КУ
E-mail: tmikhieieva@gmail.com
Було обстежено 60 дтей шильного вжу, яю знаходились на стацюнарному лжуванш у гастроентеролопчному вщдшенш з дiагнозом хрошчно! неускладнено! гастродуоденально! патологи. BciM дтм проведено ендоскопiчне дослiдження верхнiх вщдшв травного тракту з оцiнкою кровонаповнення слизово! оболонки шлунка та дванадцятипало! кишки; проведено капiляроскопiю нiгтьового ложа. Пщ час ендоскопiчного дослiдження слизово! оболонки шлунка та дванадцятипало! кишки у д^ей iз хронiчними гiпертрофiчними та хронiчними ерозивними гастродуоденiтами спостер^ались бiльше виражений набряк слизово! оболонки, стаз та наявшсть геморагiй, шж у дiтей з хронiчними поверхневими гастритами та хрошчними поверхневими гастродуодештами, що можна пояснити наслiдком порушення кровонаповнення слизово! оболонки шлунка та дванадцятипало! кишки. У д^ей iз хронiчними ерозивними i гiперпластичними гастродуодештами частше виявляли симптоми порушення мкроциркуляцп, а саме: феномен «сладжування», локальний спазм, патолопчну звивистiсть та змшу калiбру капiлярiв, що можна пояснити наслщком вегетативно! дизрегуляцй, яка, в свою чергу, супроводжуеться розладами мжроциркуляцй.
Ключовi слова: дiти шкiльного вжу, хронiчна гастродуоденальна патологiя, слизова оболонка шлунка та дванадцятипало! кишки, мкроциркулящя.
Робота е фрагментом НДР «Хронологiчнi аспекти dimbHocmi серцево-судинноi системи у дтей з порушеннями артерiального тиску», № держреестраци 0117U002357.
Гастродуоденальна патолопя посщае провщне мюце в структур! захворюваносп д1тей як i в Укра!ш, так i в свт. За результатами ешдемюлопчних дослщжень, поширешсть захворювань гастродуоде-нально! д1лянки в р1зних регюнах Укра!ни становить 140-150 на 1000 дитячого населення i мае тенденщю до зростання [2]. Серед гастродуоденально! патологи у д1тей важливе мюце посщае патолопя шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК), яка становить 50-65% вщ загально! кшькосп захворювань оргашв травлення. За останне десятир1ччя сиостерiгаеться збшьшення частоти важких форм гастрипв та гастродуодентв у д1тей з розвитком виразково! хвороби, та частотою !х рецидив1в до 75% [1, 2, 8]. Збшьшення кшькосп захворюваносп гастродуоденально! д1лянки у д1тей диктують потребу детального вивчення патогенетичних мехашзм1в захворювання, а також впровадження ефективних метод1в лшування ще! патологи у них [4, 5, 7]. Патогенез уражень гастродуоденально! зони е складним багатофакторним процесом [3, 6]. Внаслщок нерацюнального та неяюсного харчування школяр1в майже у кожно! третьо! дитини в
© Ю.М. Нечитайло, Д.Ю. Нечитайло, 2018 95
той чи шший час дiагностуються гастродуодешти. Одним i3 Mexam3MiB розвитку гастродуоденально1 патологiï е порушення кровопостачання слизово1 оболонки шлунка i ДПК, що призводить до ушкодження ïï структури, цiлiсностi та функцiï [2]. Мшроциркулящя (МЦ) вiдiграе важливу роль у надходженш кисню до тканин, забезпеченш регенерацiï сполучноï тканини та мшросудин при пошкодженнях слизово1' оболонки шлунка i ДПК. Тому порушення МЦ можуть бути раншми ознаками захворювання [6]. Вщомо, що мшроциркуляторш змiни визначаються варiантом гастродуоденiтiв та е досить раншм маркером ступеня ураження органiв-мiшеней. Стан мiкроциркуляторного русла шлунково-кишкового тракту мае високий корелятивний звязок iз станом мiкроциркуляцiï слизових оболонок бульбарно1' конюктиви та нптьового ложа. При оцiнцi МЦ у цих дшянках спостерiгаються патологiчнi змши в капiлярах, iдентичнi змiнам у слизових оболонках шлунка та ДПК [6].
За останш роки в педiатрiï дослщження стану капiлярiв при рiзних патологiях у дтей е актуальною неiнвазивною методикою. Необхщно звернути увагу, що капiляроскопiчне дослщження легко проводити у дiтей рiзних вiкових груп. Воно не потребуе додатково1' пiдготовки дитини, займае мшмальну кiлькiсть часу i не викликае негативно!' реакци у пацiента. Виявлеш змiни у капiлярах дають можливють провести уточнення дiагнозу та вщкорегувати лiкування [6]. Крiм того виявлеш особливосп капiлярiв вiдкривають додатковi можливосп для розумiння картини глибинних механiзмiв патофiзiологiчних аспектiв рiзних захворювань.
Метою нашого дослiдження було вивчити особливост перебiгу хронiчноï гастродуоденальноï патологiï за станом периферичноï мiкроциркуляцiï у дгтей шкiльного вiку.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 60 дiтей шкшьного вiку, якi проживають у м. Чершвщ та в сiльськiй мюцевосп. Усi дiти знаходились на стащонарному лiкуваннi у гастроентерологiчному вiддiленнi мiськоï дитячоï клiнiчноï лiкарнi м. Чершвщ з дiагнозом хронiчноï неускладненоï гастродуоденальноï патологiï. Середнiй вiк дiтей становив 14,2±0,13. Спiввiдношення дiвчат та хлопщв - 1:1. Структура гастродуоденальноï патологи в обстежених школярiв була такою: 12 з 60 дгтей (20 %) iз хронiчним гастритом, 18 з 60 (30 %) iз хрошчним поверхневим гастродуодештом, 16 з 60 дтей (26,7 %) iз хронiчним ерозивним гастродуоденiтом, 14 з 60 (23,3 %) iз хрошчним гшерпластичним гастродуодештом. Верифiкацiя дiагнозу здшснювалася вiдповiдно до наказу МОЗ Украши №59 вiд 29.01.2013р. «Про впровадження протоколiв лiкування дiтей за спещальшстю «Дитяча гастроентеролопя»».
Нами використанi наступш методи дослiдження: антропометричш, клiнiчнi, лабораторш, шструментальш, статистичнi. Всiм дiтям, проведено езофагогастродуоденофiброскопiю за допомогою ендоскопа EG-2908 ^рми «Pentax», Японiя) пiд час якоï макроскопiчно оцiнили стан слизовоï оболонки шлунку та ДПК та ïï кровонаповнення: характер ураження (геморапчне, ерозивне, гiперпластичне, тощо), колiр слизових оболонок, наявшсть набряку, геморагiй та стазу.
Мшроскошю капiлярiв нiгтьового ложа у дтей проводили за допомогою цифрового мшроскопа фiрми «Olympus» з 400-кратним збiльшенням. Зображення зберiгалися на портативному комп'ютерi в форматi jpg. Вс збереженi фотографiï оцiнювалися за допомогою спецiальноï програми. Оцiнено периваскулярш, судиннi та внутрiшньосудиннi змiни (наявшсть чи вщсутшсть локального спазму, патологiчноï звивистостi, змiн калiбру артерiол, венул, капiлярiв, а також феномену «сладжування» в них). Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою непараметричних методiв оцiнки. Математична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Ехсе1 та Statistica 6.1.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Характерними клiнiчними ознаками при хрошчнш гастродуоденальнш патологiï у обстежених дтей були: бiль у живот^ диспепсiя, зниження апетиту, вегетативнi змши та хрошчна неспецифiчна iнтоксикацiя. Найбшьш частi скарги у обстежених нами дтей були пов'язанi iз больовим та диспепсичним синдромами (табл. 1). У дтей iз хронiчними ерозивними та гшерпластичними гастродуоденiтами гострий, штенсивний, нiчний i «голодний» бiль виникав у два рази часпше, шж у дiтей з хронiчними гастритами. Серед диспепсичних явищ у дгтей переважали скарги на наявнiсть нудоти, печiï, вiдригування повоям, кислим вмютом, вiдчуття важкостi у животi, як спостерiгалися у пацiентiв iз хрошчними ерозивними та гiперпластичними гастродуоденiтами. Щд час проведення ЕГДФС дiтям було проведено макроскошчну оцiнку слизовоï оболонки шлунка та ДПК. У дтей iз хронiчним гастритом виявлялись таю змши в слизовш оболонцi: помiрно гiперемована слизова оболонка та помiрний набряк шлунка спостерiгали у 77,0% (10/13) дгтей, яскраво гiперемована слизова оболонка i виражений набряк - у 23,0% (3/13) дгтей. У 61,5% (8/13) пащенпв геморагiй в
слизовш оболонщ шлунку не виявлено, у 23,0% (3/13) - поодиною геморагп, у 15,5% (2/13) -множиннi. У 23,0% (3/13) дiтей виявлено помiрний стаз в шлунку.
Таблиця 1
Кшшчна ознака захворювання К-ть д1тей 1з хр. гастритами К-ть д1тей ¡з гастродуодештами К-ть д1тей ¡з ерозивними гастродуодештами К-ть д1тей ¡з гшерпластичними гастродуодештами
Локал1защ я болю в ешгастральнш д1лянщ 92,3%* (2/13) 44,5% (8/18) 37,5% (6/16) 28,5% (4/14)
у вшородуоденальнш дшянщ - 55,5% (10/18) 62,5% (10/16) 71,5%* (10/14)
Характер болю гострий бшь 15,5% (2/13) 16,7% (3/18) 37,5%* (6/16) 28,5% (4/14)
ниючий бшь 84,5% (11/13) 83,3% (15/18) 62,5% (10/16) 71,5% (10/14)
1нтенсивш сть болю постшний 15,5% (2/13) 16.7% (3/18) 25% (4/16) 28,5% (4/14)
перюдичний 77,0% (10/13) 83,3%* (15/18) 75% (12/16) 71,5% (10/14)
Зв'язок болю з прийомом до прийому !ш 23,0% (3/13) 16,7% (3/18) 18,8% (3/16) 21,4% (3/14)
через 20-30 хвилин шсля прийому !ш 61,5% (8/13) 55,5% (10/18) 50% (8/16) 42,9% (6/14)
через 1 годину шсля - 27,8% (5/18) 31,2% (5/16) 35,7% (5/14)
Дисиеисич ш явища нудота 38,5% (5/13) 27,8% (5/18) 31,2% (5/16) 35,7% (5/14)
блювання 15,5% (2/13) 27,8% (5/18) 31,2% *(5/16) 35,7% *(5/14)
печ1я 38,5% (5/13) 44,5%* (8/18) 37,5%* (6/16) 28,5% (4/14)
Примака*- р<0,05
У дггей iз хрошчним гастродуоденiтом помiрно гшеремований колiр слизово! оболонки шлунка та ДПК виявлено у 55,5,0% (10/18) дiтей, яскраво гiперемована слизова оболонка шлунка i ДПК - у 44,5% (8/18). Помiрний набряк слизово! оболонки шлунка та ДПК був у 55,5% (10/18) дггей, виражений набряк - у 44,5% (8/18). У 22,2% (4/18) дггей спостерпались поодиною геморагii, у 27,8% (5/18) - множинт, у 16,7% (3/18) дггей - iнтенсивнi. У 27,8% (5/18) дггей виявлено помiрний стаз в шлунку i ДПК, 16,7% (3/18) - iнтенсивний стаз. У дггей iз хронiчним ерозивним гастродуодештом помiрно гiперемований колiр слизово! оболонки шлунка та ДПК - у 31,2% (5/16) дггей, яскраво гшеремована слизова оболонка шлунка i ДПК - у 68,8% (11/16) дггей. Помiрний набряк слизово! оболонки шлунка та ДПК - у 62,5% (10/16) дггей, виражений набряк - у 37,6% (6/16). У 31,2% (5/16) дггей виявлено поодиною геморагп в шлунку i ДПК, у 37,6% (6/16) дггей - множинш, у 31,2% (5/16) -iнreнсивш. У 37,6% (6/16) дггей виявлено помiрний стаз в шлунку i ДПК, у 31,2% (5/16) дггей -iнтенсивний. У дiтей з хрошчним гiперпластичним гастродуодештом помiрно гшеремований колiр слизово! оболонки шлунка та ДПК виявлено у 57,1% (8/14) дггей, яскраво гшеремована слизова оболонка шлунка i ДПК - у 42,9% (6/14). Помiрний набряк слизово! оболонки шлунка та ДПК був у 42,9% (6/14) дггей, виражений набряк - у 57,1% (8/14). У 57,1% (8/14) дггей виявлено поодиною геморагп в шлунку i ДПК, у 42,9% (6/14) - множинт. У 71,5% (10/14) дггей - помiрний стаз в шлунку i ДПК, у 28,5% (4/14) дггей - iнтенсивний. Таким чином, у дггей з хрошчним ерозивним та гшерпластичним гастродуодештами змши кровонаповнення слизово! оболонки шлунка i ДПК виявляли частiше, нiж у дтой з гастритом. При оцiнцi стану капiлярiв нiгтьового ложа у обстежених дiтей вiдмiчались такi змiни периферично! мiкроциркуляцii (табл. 2).
Таблиця 2
Оцшка стану периферичноТ мжроциркулящТ у обстежених дiтей_
Катляроскотчш показники Виявлеш змши у д1тей ¡з хр. гастритами Виявлеш змши у д1тей ¡з хр. гастродуодештами Виявлеш змши у д1тей ¡з хр. ерозивними гастродуодештами Виявлеш змши у д1тей ¡з хр. гшерпластичними гастродуодештами
Локальний спазм кап1ляр1в 30,7% (4/13) 33,3% (6/18) 37,6% (6/16) 35,7% (5/14)
Патолопчна звивистють кап1ляр1в 15,3% (2/13) 16,7% (3/18) 31,2%* (5/16) 42,9%* (6/14)
Змши кал1бру кап1ляр1в 30,7% (4/13) 33,3% (6/18) 50,0%* (8/16) 42,9%* (6/14)
Феномен «сладжування» в капшярах 23,0% (3/13) 27,8% (5/18) 50,0%* (8/16) 35,7%* (5/14)
Примака*- р<0,05 - в1рогщна р1зниця кашляроскошчних показнигав м1ж нозолопчними формами гастрипв/гастродуодентв.
З метою групування мiж собою окремих показникiв мiкроциркуляцii нiгтьового ложа i показникiв макроскопiчноi оцiнки слизових оболонок шлунка та ДПК було використано кластерний метод статистичного аналiзу, який дае можливiсть побачити групування рiзних показникiв. Отриманi нами даш представленi на рисунках 1 та 2.
Рис. 1. Взаемозв'язки фактс^в макроскошчно! оцшки слизово! оболонки шлунка i дванадцятипало! кишки та перикапшярних змш капш^в нirтьового ложа
На даному рисунку видно, що найбiльш iнтенсивнi взаемозв'язки е мiж наявнiстю набряку, стазу, геморагш у слизовiй оболонщ ДПК, мiж стазом i геморапями в слизовiй оболонцi шлунка. Крiм того, у тiсному зв'язку знаходяться стаз i гемораги у слизовш оболонцi шлунка та набряк i колiр перика-пшярно! дiлянки. Це вказуе на спшь-нi патогенетичш механiзми розвитку мiкроциркуляторних порушень, що також шдтверджуеться виявленими мiж ними корелящями. На рис. 2 найбшьш iнтенсивнi взаемозв'язки вiдзначаються мiж капшяроскошч-ними показниками: спазм артерiол, венул, капiлярiв, а також змiнами катбру артерiол, венул, капiлярiв та звивистютю артерiол. Колiр слизово! оболонки шлунка i колiр слизово! оболонки ДПК потрапляють до iншого кластеру, але мiж ними та судинними змшами капiлярiв е дещо слабший взаемозв'язок. Таким чином, на основi отриманих даних простежуеться чiтка залежнiсть мiж змiнами в мiкроциркуляторному руслi слизових оболонок шлунка i ДПК з одного боку та шгтьового ложа - з шшого.
Рис. 2. Взаемозв'язки факто^в макроскошчно! оцiнки слизово! оболонки шлунка i дванадцятипало! кишки та судинними змшами капш^в
1. У дтей iз хрошчним riпертрофiчним та ерозивним rастродуоденiтом ктшчш ознаки та перебir захворювання бшьше виражений, нiж у дiтей гастритом та хрошчним гастродуодештом.
2. У дтей з ерозивним та пперпластичним ураженням слизово! оболонки шлунка i дванадцятипало! кишки вiроriдно частiше спостершаються порушення кровонаповнення, нiж у дтей з хронiчними поверхневими rастритами та гастродуодештами, що можна пояснити бшьше вираженими розладами кровонаповнення при данш патолоп!.
Перспективным е подальше детальшше вивчення змт i3 боку периферичноi мжроциркуляци у дтей i3 хрошчною гастродуоденальною патологiею та встановлення патогенетичних зв 'язюв у розвитку цих захворювань.
1. Beketova HV. Khronichnyi hastroduodenit u ditey i pidlitkiv: epidemiolohiya, etiolohiya, patohenez, diahnostyka. Sovremennaya pediatryya. 2012; 6: 20-24. [in Ukrainian]
2. Bobrova OV, Pyankova NI. Epidemiolohichni aspekty perebihu khronichnoyi hastroduodenalnoyi patolohiyi u ditey. Suchasna hastroenterolohiya. 2012; 2: 33-36. [in Ukrainian]
3. Lychkovska OL. Osoblyvosti psyhoemocijnogo stanu ditej z patologijeju hastroduodenalnoyi diljanky. Acta Medica Leopoliensia. 2012; 3: 12-18. [in Ukrainian]
4. Pylypets GM. Stan vegetatyvnoyi nervovoyi systemy u ditej z hronichnym hastrytom i hastroduodenitom u period remisiyi. Suchasna hastroenterolohiya. 2013; 6 (38): 47-49. [in Ukrainian]
5. Tyazhka OV, Bobrova OV. Vikovi morfolohichni osoblyvosti khronichnoho zapalennya slyzovoyi obolonky shlunka ta dvanadtsyatypaloyi kyshky. Sovremennaya pediatriya. 2015; 5: 161-163. [in Ukrainian]
6. Abdel-Salam O.M. Czimmer Gastric mucosal integrity: gastric mucosal blood flow and microcirculation. J. Physiol. 2015; 95(1): 105-127.
7. Stollte M, Eidt S. Chronic erosions of the antral mucosa: a sequela of Helicobacter pylori-induced gastritis. J.Gastroenterol. 2016; 4 (30): 846-50.
8. Toljamo K.T, Niemela S.E, Karvonen A.L. Histopathology of gastric erosions. Association with etiological factors and chronicity. Helicobacter. 2012; 16(6): 444-451.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОМ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ ПО СОСТОЯНИЮ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ
МИКРОЦИРКУЛЯЦИИ У ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА Нечитайло Ю.Н., Нечитайло Д.Ю., Михеева Т.Н, Буряк А.Г.
Было обследовано 60 детей школьного возраста, которые находились на стационарном лечении в гастроэнтерологическом отделении с диагнозом хронической неосложненной гастродуоденальной патологии. Всем детям проведено эндоскопическое исследование верхних отделов пищеварительного тракта с оценкой кровенаполнения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки; проведено капилляроскопию ногтевого ложа. Во время эндоскопического исследования слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки в детей с хроническими гипертрофическими и хроническими эрозивными гастродуоденитами наблюдались более выраженный отек слизистой оболочки, стаз и наличие геморрагий, чем у детей с хроническими поверхностными гастритами и хроническими поверхностными гастродуоденитами, что можно объяснить следствием нарушения кровенаполнения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. У детей с хроническими эрозивными и гиперпластическими гастродуоденитами чаще проявляли симптомы нарушения микроциркуляции, а именно: наличие феномена «сладжирования» локальный спазм капилляров, патологическую извивистость и изменение калибра капилляров, что можно объяснить следствием вегетативной дизрегуляции, которая в свою очередь сопровождается расстройствами микроциркуляции.
Ключевые слова: дети школьного возраста, хроническая гастродуоденальная патология, слизистаяоболочка желудка и двенадцатиперстной кишки, микроциркуляция.
Стаття надшшла: 14.03.18р.
PECULIARITIES OF CHRONIC GASTRODUODENAL PATHOLOGY COURSE BY THE STATUS OF PERIPHERAL MICROCIRCULATION IN CHILDREN
OF SCHOOL AGE Nechitailo Yu.N., Nechitailo D.Yu., Miheeva T.N, Buriak О.Н.
We examined 60 children of school age who were hospitalized in the gastroenterological department with a diagnosis of uncomplicated chronic gastroduodenal pathology. All children underwent endoscopic examination of the upper gastrointestinal tract with assessment of blood supply of the mucous membrane of the stomach and duodenum; the capillaroscopy of the nail bed. During endoscopic research of the mucous membrane of the stomach and duodenum in children with chronic hypertrophic gastritis and chronic with erosions gastroduodenitis observed a more pronounced edema of the mucosa, stasis, and the presence of hemorrhages than in patients with chronic superficial gastritis and chronic superficial gastroduodenitis that can be explained by the result of violation of blood supply of the mucous membrane of the stomach and duodenum. Children with chronic gastroduodenitishad more often symptoms of the microcirculatory disorders: abnormal capillary tortuosity, the existence of the "sladge" phenomenon,local spasm of the capillaries and slowing of blood flow, changes in the capillary, which is understandable consequence of the autonomic dysregulation, which in its turn is accompanied by the hemodynamic changes.
Key words: school-age children, chronic gastroduodenal pathology, the mucous membrane of the stomach and duodenum, microcirculation.
Рецензент Похилько B.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-99-102 УДК 616.314-009. 611:615.
ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1КУВАННЯ ДИСКОЛОРИТ1В ЗУБ1В 13 ВИКОРИСТАННЯМ ВИБ1ЛЮЮЧИХ СИСТЕМ Р13НОГО ТИПУ АКТИВАЦП ТА Р13НО1 КОНЦЕНТРАЦП
ПЕРЕКИСУ ВОДНЮ
e-mail: ellanikolishyna@gmail.com
В статп надаш результати ефективност лжування дисколориив 3y6iB з використанням вибшюючих систем, що мютять рiзну концентращю перекису водню та рiзний тип активацп. Для проведення ключного дослщження було ввдбрано 27 пащенив i3 середшм ступенем фарбування зубiв (С2; A3; D3; B3; А 3,5), яким тд час обстеження визначали ТЕР-тест, ппешчний шдекс Green-Vermillion, пробу РМА та шдекс штенсивност гшерестезп зубiв (ПГЗ). Аналiз отриманих результата показав, що професшне вибшювання дисколориив зубiв з використанням вибшюючих систем, що мютять рiзну концентращю перекису водню та рiзний тип активацп 100% ефективно. Тип активацп вибшюючого гелю суттево не впливае на юнцевий результат. Однак, тд час дослщження, встановлено бшьший вщсоток випадюв гшерестезп 76,9% в груш де використовували 38% гель хiмiчноI активацп, проти 64,3% - де використовували 35% гель з активащею свалом.
Ключовi слова: дисколорити, вибшювання, гiперестезiя.
Публжащя е фрагментом НДР: «Мехашзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус oci6 i3 соматичною nатологiею, шляхи ix корекци та блокування» (№ державноiреестраци: 0115U001138).
В сучаснш естетичнш стоматологи в останне десятир1ччя з'явився термш «дизайн посмшки», який невщ'емно пов'язаний ¡з красивими бшими зубами. Саме кол1р зуб1в вважаеться найбшьш важливим критер1ем естетики, а одним ¡з найпопуляршших метод1в отримання бшосшжно! посмшки е вибшювання зуб1в. Досягнення сучасно! науки розширили можливост1 естетично! стоматологи та дозволяють проводити цю процедуру високоефективно i безпечно.
© Е.В. Нколшина, А.В. Марченко, 2018 99
