CC BY
8Knava. Odessa, KP OGT, 2010:16.
3. Goryachkovskiy А. М. Klinicheskaya biokhimiya v laboratornoy diagnostike-spravochnoe posobie [Clinical chemistry in laboratory diagnosis - handbook]. Odesa, Ekologiya, 2005: 616.
4. Kozlov V.N. Tireoidnaya transformaciya pri modelirovanii endemicheskogo effekta u belyh krys v eksperimente [Thyroid transformation in modeling the endemic effect in white rats in an experiment] Sibirskij medicinskij zhurnal. 2006; 5: 27-30.
5. Kuzmenko Yu.Yu., Stechenko L.O. Imunohistokhimichne doslidzhennia nyrky shchuriv pry vrodzhenomu i nabutomu hipotyreozi ta za umov zamisnoi hormonoterapii [Immunohistochemical study of the kidney of rats in congenital and acquired hypothyroidism and in the conditions of intentional hormonotherapy] SMB. 2016: 3(57).
6. Levitskiy A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lysozyme instead of antibiotics]. Odessa, KP OGT, 2005:74.
7. Fermentativnyy metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov: metodicheskie rekomendatsii [Enzymatic methods for determination of oral dysbiosis for screening pro- and prebiotics: method guidelines] / A. P. Levitskiy, O. A. Makarenko, I. A.Selivanskaya, L. N. Rossachanova, O. V. Denga, V. N. Pochtar, K. V. Skidan, S. V. Goncharuk. Kiev, GFC, 2007: 22.
Робота надшшла в редакщю 28.10.2020 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 612.466.014.462.3:616.379-008.64-092.9 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4430780
О. А. Оленович1, А. I. Гоженко2, О. П. Никитенко2
ОСОБЛИВОСТ1 ОСМОРЕГУЛЮВАЛЬНО1 ФУНКЦП НИРОК В ДИНАМ1Ц1 РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
:Буковинський державний медичний унiверситет, м.Чернiвцi, Укратна 2ДП «Украшський науково - дослвдний iнститут медицини транспорту МОЗ Укратни», Одеса, Укратна
Summary. Olenovych O. A., Gozhenko A. I., Nikitenko O. P. PECULIARITIES OF OSMOREGULATORY FUNCTION OF KIDNEYS IN THE DYNAMICS OF EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS DEVELOPMENT. - Bukovynian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine 2 SE "Ukrainian Research Institute of Transport Medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Odessa, Ukraine; e-mail: olenowcholga@,bsmu.edu.ua. The article presents the data concerning the peculiarities of osmoregulatoryfunction of kidneys in the dynamics of experimental diabetes mellitus (EDM) development. On 11th, 26th and 46th day after the administration of diabetogenic dose of alloxan (160 mg/kg) to white non-linear matured male rats the concentration of glucose in blood plasma and urine, 2-hour water diuresis, urine osmolarity were determined, and concentration index, excretion and clearance of glucose, as well as glomerular filtration rate, clearance of sodium-free water, the level of relative reabsorption of water and glucose were calculated. It was established, that only at the early stages of the development of diabetes mellitusan enhancement of urination is stipulated by an increase in the excretion of glucose and osmotically associated water. In the dynamics of EDM development, the pathogenetic significance of hyperfiltration in the development of water-salt metabolism disorders correlates not only with osmotic diuresis, but also with saluresis, as well as the development of tubulointerstitial syndrome.
© Оленович О. А., Гоженко А. I., Никитенко О. П.
Key words: experimental diabetes mellitus, alloxan, carbohydrate status, osmoregulatory function, osmolarity.
Реферат. Оленович О. А., Гоженко А. И., Никитенко О. П. ОСОБЕННОСТИ ОСМОРЕГУЛИРУЮЩЕЙ ФУНКЦИИ ПОЧЕК В ДИНАМИКЕ РАЗВИТИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО САХАРНОГО ДИАБЕТА. В статье представлены данные относительно особенностей осморегулирующей функции почек в динамике развития экспериментального сахарного диабета (ЭСД). На 11-е, 26-е и 46-е сутки после введения нелинейным половозрелым самцам белых крыс диабетогенной дозы аллоксана (160 мг/кг) определяли уровень глюкозы в крови и моче экспериментальных животных, 2-часовой водный диурез, осмолярность мочи, рассчитывали концентрационный индекс, экскрецию и клиренс глюкозы, а также скорость клубочковой фильтрации, клиренс безнатриевой воды, уровень относительной реабсорбции воды и глюкозы. Установлено, что только на ранних стадиях развития сахарного диабета прирост мочевыделения обусловлен возрастанием экскреции глюкозы и осмотически связанной с ней воды. В динамике развития ЭСД патогенетическая значимость гиперфильтрации в развитии нарушений водно-солевого обмена соотносится не только с осмотическим диурезом, но и с салурезом, а также развитием тубулоинтерстициального синдрома.
Ключевые слова: экспериментальный сахарный диабет, аллоксан, осморегулирующая функция, осмолярность.
Реферат. Оленович О. А., Гоженко А. I., Никитенко О. П. ОСОБЛИВОСТ1 осморегулювально! функцп НИРОК в ДИНАМщ1 РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ. У статп наведет дат щодо особливостей осморегулювально! функцп нирок в динамщ розвитку експериментального цукрового дiабету (ЕЦД). На 11-у, 26-у та 46-у добу тсля введения нелшшним статевозрiлим самцям бiлих щурiв дiабетогенноi дози алоксану (160 мг/кг) визначали рiвень глюкози в кровi та сечi експериментальних тварин, 2-годинний водний дiурез, осмоляршсть сечi, розраховували концентрацiйний iндекс, екскрецш та клiренс глюкози, а також швидюсть клубочково! ф№трацп, клiренс безнатрieвоi' води, рiвень вiдносноi' реабсорбцп води та глюкози. Встановлено, що лише на раншх стадiях розвитку цукрового дiабету прирiст сечовидiления обумовлений зростанням екскрецп глюкози та осмотично пов'язано! з нею води. В динамщ розвитку ЕЦД патогенетична значущiсть гшерфшьтраци у розвитку порушень водно-сольового обм^ спiввiдноситься не лише з осмотичним дiурезом, а й iз салурезом, а також розвитком тубулоiнтерстицiйного синдрому.
Ключовi слова: експериментальний цукровий дiабет, алоксан, осморегулювальна функцiя, осмолярнiсть.
Вступ. Патогенез дiабетичноi' хвороби нирок являе собою цiлий комплекс функцiональних та патоморфолопчних змiн, одним iз основних факторiв розвитку яких е ппергткемя. По мiрi прогресування патологiчних процеав у нирках, обумовлених гiперглiкемiею, вщбуваються порушення ренальних функцiй, серед яких регулящя водно-сольового обмiну поадае чи не провiдне мiсце [1]. Разом з тим, нирка е основним ефекторним органом системи водно-сольового обмшу та осморегуляци, здатним у широкому дiапазонi та з високою вибiрковiстю змiнювати свою екскреторну дiяльнiсть у вiдповiдь на будь-якi патолопчш впливи, в т.ч. на хрошчну гiперглiкемiю та глюкозурiю, властивi цукровому дiабету, змiнюючи характер та штенсившсть остаинiх [2, 3]. Вiдтак, метою нашого дослiдження було з'ясувати особливосп осморегулювальноi' функцй' нирок на рiзних етапах розвитку експериментального цукрового дiабету (ЕЦД).
Матерiал та методи дослвдження. Дослiджения проведенi на 54 статевозрших нелiнiйних самцях бiлих щурiв, масою 0,18 - 0,20 кг, яких утримували за вдентичних стандартних умов вiварiю. Експериментальний цукровий дiабет (ЕЦД) моделювали шляхом одноразового внутрiшньоочеревинного введения тваринам розчину алоксану (Alloxanmonohydrate, «AcrosOrganics», Бельгiя) в дозi 160 мг/кг маси тша пiсля попередньо1 12-годинно1 деиривацп iжi при збереженому доступ до води. Через 10, 25 та 45 дiб пiсля уведення дiабетогенноi речовини щурiв (по 8 тварин на кожнш стадй' експерименту)
виводили з експерименту. Осшльки кожна дослщна сер1я пор1внювалася 3i сво!м, паралельно поставленим, контролем, в аналогiчнi термши з експерименту виводили i 30 контрольних (iнтактних) тварин (по 10 на кожшй стадiï експерименту). На 11-й, 26-й та 46-й день вам експериментальним тваринам проводили навантаження водогiнною водою в об'eмi 5% маси тiла, сечу збирали упродовж 2 годин, здiйснювали евтаназш шляхом декапiтацiï пiд легким ефiрним знеболенням. Рiвень глюкози в кровi експериментальних тварин визначали за допомогою портативного глюкометра One Touch Ultra (Life Scan, США). У пробах œ4i визначали вмют глюкози колориметричним ензиматичним методом за допомогою стандартного дiагностичного набору реактивiв Liquick Cor-GLUCOSE (Польща). Розраховували концентрацiйний iндекс глюкози - сшввщношення ïï сечовоï та плазмово! концентрацiй. Пiсля оцiнки водного iндукованого 2-годинного дiурезу (в мл/100г маси тiла за 2 години), ШКФ розраховували за клiренсом ендогенного креатинiну [4, 5, 6], для чого його концентрацш визначали в реакцп з пiкриновою кислотою в сечi (за методикою Фолiна [7]) та в плазмi кровi (зпдно методики Мерзон А.К. [8]). Концентрацш юшв натрiю у пробах сечi та плазми кровi визначали методом фотометрп полум'я на «ФПЛ-1» з наступним розрахунком клiренсу безнатрieвоï води, а також вщносно! (тубулярно!) реабсорбци води та глюкози, екскрецiï та ктренсу глюкози [5]. Осмолярнiсть сечi визначали за допомогою осмометра Osmomat 030 (GONOTEC GmbH, Нiмеччина) за стандартною методикою. Статистичну обробку отриманих даних здiйснювали iз визначенням середньо! величини, стандартних вiдхилень, з першочерговою перевiркою нормальностi розподiлу величин у вибiрках. Для оцiнки вiрогiдностi рiзницi мгж досл1джуваними групами застосовували непараметричний ранговий критерiй Манна - Уггш (за розподiлу величин, вiдмiнного ввд нормального) та парного t-критерiю Ст'юдента (за умов нормального розпод^ величин) за алгоритмами, що реалiзоваиi в комп'ютернш програмi «Statistica for Windows», «Version 8.0» [9]. Дослвдження проводилися iз дотриманням положень Директиви £ЕС №609 (1986) та наказу МОЗ Украши №690 ввд 23.09.2009 р. «Про заходи щодо подальшого удосконалення органiзацiйних норм роботи з використанням експериментальних тварин».
Результата дослiдження та ïx обговорення. Рiвень алоксан - iндукованоï гiперглiкемiï у щурiв з 11-денним ЕЦД у 2,1 раза перевищував показник контролю й, через перевищення ниркового порогу для глюкози, призводив до розвитку глюкозури, супроводжувався надмiрною екскрецieю глюкози з сечею, що у 75,6 раза перевищувала рiвень у iнтактних тварин (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика гшерглшемп та ниркового транспорту глюкози у щурiв з 11-денним алоксан -i ндукованим експериментальним дiабетом(Х±Sx)
Показник Група, шлькють тварин
Контроль, n=10 11-денний алоксановий дiабет, n=8
Концентращя глюкози в кровi, ммоль/л 4,64±0,17 9,93±0,43 p<0,001
Концентрацiя глюкози в сечi, ммоль/л 0,14±0,02 9,04±0,55 p<0,001
Екскрещя глюкози, мкмоль за 2 год. 0,41±0,07 30,58±1,38 p<0,001
Ктренс глюкози, мл за 2 год. 0,094±0,018 3,108±0,167 p<0,001
Вщносна реабсорбцiя глюкози, % 99,77±0,05 94,78±0,35 p<0,001
Концентрацшний iндекс глюкози, од. 0,033±0,006 0,911±0,042 p<0,001
Прим/'тки:оцшку мiжгрупових вiдмiнностей здiйснювали за допомогою непараметричного критерiю Мана-Уiтнi; р - вiрогiднiсть розбiжиостi показник1в ввдносно контролю.
Разом з тим, екскреторна дiяльнiсть нирок у початковий перюд розвитку ЕЦД демонструвала ознаки гшерфшьтраци (табл.2): достовiрне зростання швидкостi клубочково! фшьтрацп на 45,2%, тдвищення концентрацiйного iндексу ендогенного креатиншу на 25,3%, незважаючи на деяку тенденцiю до штенсифжаци вщносно! реабсорбци води (на 1,2%), закономiрно супроводжувалися збiльшенням об'ему к1нцево! сечi на 16,7%.
Таблиця 2
Характеристика екскреторноТ дiяльностi нирок у щурiв з 11-денним алоксан-iндукованим експериментальним дiабетом(Х±Sx)
Показник Група, шльшстьтварин
Контроль, п=10 11-денний алоксановий дiабет, п=8
Дурез, мл за 2 год. 2,94±0,15 3,43±0,16 p<0,05
Швидшсть клубочково1 фшьтрацп, мкл/хв. 355,06±19,83 515,60±49,36 p<0,01
Концентрацiйний iндекс ендогенного креатишну, од. 14,52±0,35 18,19±1,87 p>0,07
Вiдносна реабсорбцiя води, % 93,08±0,17 94,16±0,49 p>0,07
^ренс безнатрieвоl води, мл за 2 год. 2,92±0,15 3,31±0,16 p<0,05
Примтки:оцтку мiжгрупових вiдмiнностей здшснювали за допомогою непараметричного критерiю Мана-Уггнц р - вiрогiднiсть розбiжностi показнишв ввдносно контролю.
На тлi гшерфшьтраци, яку слш вважати вiдповiдальною за функцюнальну неспроможнiсть проксимальних канальцiв до адекватного всмоктування глюкози, ймовiрно, через ефект перевантаження системи И бiлкiв-транспортерiв [10], ввдносна реабсорбцш глюкози достовiрно зменшувалася (на 5,0%), клiренс та концентрацшний iндекс глюкози зростали у 33,1 та 27,6 раза вшповшно. При цьому на 13,4% зростала екскрещя вшьно1 вiд натрiю води, що можна вважати проявом адаптацшнох реакци нирок на гiперосмотичне -гiперволемiчне навантаження [11].
Осмолярнiсть сечi алоксан - дiабетичних шурiв на 11-й день експерименту виявилася на 15,6% бшыною у пор1внянш з контрольным р1внем (рис.1).
и контроль, п=10 ■ 11-денний ЕЦД, п=8 0,09 *
0,085
0,08
0,075 0,07
Рис.1. Осомляржсть сеч1 (осмоль/л) щур1в з 11-денним алоксанчндукованим ЕЦД
" - врропднють розб|жност| показникт вщносно контролю р<0,05; оц|нку м!жгрупових вщмжностей зд1йснювали за допомогою парного критер!ю Стьюдента
Рiвень гткеми у щурiв з 26-денним алоксан - iндукованим дiабетом у 1,7 раза перевищував показник штактних шурiв, супроводжуючись вираженою глюкозурieю - у 38,7 раза вищою контрольного рiвня (табл.3). У п'ятнадцятеро зростала при цьому екскреторна фракцiя глюкози, ïï клiренс у 26 разiв перевищував контрольний показник, а ïï концентрацiйний iндекс - у 23 рази на rai зменшення на 0,8% вщносно! реабсорбцiï глюкози.
Водночас, на 26-й день тсля iндукцiï алоксанового ЕЦД значне тдвищення ШКФ у 4,3 раза супроводжувалося збiльшениям об'ему шнцево! сечi лише на 12,0%, ймовiрно, через iнтенсифiкацiю вiдносноï реабсорцй' води на 5,4% (табл.4).Ктренс безнатрieвоï води при цьому недостовiрно збiльшувався на 12,1%.
Таблиця 3
Характеристика гшерглшемп та ниркового транспорту глюкози у щурiв з 26-денним алоксан-шдукованим експериментальним дiабетом (X±Sx)
Показник Група, кшьшстьтварин
Контроль, n=10 26-денний алоксановий дiабет, n=8
Концентращя глюкози в кров^ ммоль/л 4,77±0,17 8,06±0,35 p<0,001
Концентрацiя глюкози в сеч^ ммоль/л 0,11±0,01 4,26±0,37 p<0,001
Екскрецiя глюкози, мкмоль за 2 год. 0,36±0,04 16,19±1,39 p<0,001
Ктренс глюкози, мл за 2 год. 0,077±0,010 1,999±0,129 p<0,001
Вщносна реабсорбщя глюкози, % 99,85±0,02 99,08±0,05 p<0,001
Концентрацiйний iндекс глюкози, од. 0,023±0,003 0,528±0,038 p<0,001
Примтки: оцiнку м1жгрупових вiдмiнностей здшснювали за допомогою непараметричного критерiю Мана-Уинц р - вiрогiднiсть розбiжиостi показнишв ввдносно контролю.
Таблиця 4
Характеристика екскреторно'1 дiяльностi нирок у щурiв з 26-денним алоксан-шдукованим експериментальним дiабетом(Х±Sx)
Показник Група, шльшстьтварин
Контроль, n=10 26-денний алоксановий дiабет, n=8
Дiурез, мл за 2 год. 3,42±0,12 3,83±0,17 p>0,1
Швидшсть клубочково! фiльтрацiï, мкл/хв. 423,51±21,80 1804,02±56,53 p<0,001
Концентрацшний шдекс ендогенного креатинiну, од. 14,87±0,50 57,31±2,84 p<0,001
Ввдносна реабсорбцiя води, % 93,20±0,27 98,22±0,10 p<0,001
Клiренс безна^ево! води, мл за 2 год. 3,40±0,12 3,81±0,17 p>0,1
Примшки.оцшку мiжгрупових вiдмiнностей здiйснювали за допомогою непараметричного критерш Мана-Уiтнi; р - вiрогiднiсть розбiжиостi показник1в ввдносно контролю.
Осмолярнiстьсечi достовiрно зростала на 26-день алоксанового дiабету й удвiчi перевищувала контрольный р1вень (рис.2).
^контроль, п=10 и26-денний ЕЦД, п=8 0,17 *
0,15
0,13
0,11
0,09
0,07
Рис.2. Осомляржсть сеч1 (осмоль/л) щур1в з 26-денним алоксанчндукованим ЕЦД
* - В1рОГ1ДН1СТЬ рОЭб(ЖНОСТ1 ПОКЭЗНИК1В В1ДНОСНО контролю р<0,05; оцжку м|жгрупових в|дм1Ниостей зд!йснювали за допомогою парного критер|ю Стьюдента
На 46-й день тсля введення дiабетогенноl речовини концентрацiя глюкози в кровi експериментальних тварин була у 2,2 раза вищою за показник контрольно1 групи, що супроводжувалося надмiрним видiленням глюкози з сечею: у 13,7 раза зростала екскреторна фракщя глюкози, у 12,7 раза збшьшувалася глюкозур1я (табл.5). При цьому за 46-денного алоксан-iндукованого ЕЦД клiренс глюкози у 6,4 разаперевишував контрольний показник, а и концентрацiйний iндекс - у 5,8 раза, тодi як вщносна реабсорбщя глюкози достовiрно зменшувалася на 0,2%.
Таблиця 5
Характеристика гшерглшеми та ниркового транспорту глюкози у щурiв з 46-денним алоксан-iндукованим експериментальним дiабетом (Х±Sx)
Показник Група, кшьшстьтварин
Контроль, п=10 46-денний алоксановий дiабет, п=8
Концентращя глюкози в кровi, ммоль/л 5,00±0,13 11,10±0,86 p<0,001
Концентращя глюкози в сечi, ммоль/л 0,09±0,01 1,14±0,15 p<0,001
Екскрещя глюкози, мкмоль за 2 год. 0,30±0,05 4,10±0,58 p<0,001
Клiренс глюкози, мл за 2 год. 0,059±0,009 0,376±0,047 p<0,001
Ввдносна реабсорбцiя глюкози, % 99,88±0,02 99,73±0,05 p<0,05
Концентрацшний iндекс глюкози, од. 0,018±0,002 0,104±0,123 p<0,001
Примтки:оцтку мiжгрупових вiдмiнностей здшснювали за допомогою непараметричного критерiю Мана-Уггац р - вiрогiднiсть розбiжностi показнишв в1дносно контролю.
Екскреторна функцiя нирок на 46-й деньексперименту характеризувалась триразовим
перевищенням штенсившстю клубочково! ф№трацп контрольного рiвняз пiдвищенням концентрацiйного iндексу ендогенного креатиншу у 2,8 раза, збiльшенням дiурезу на 9,8% (табл.б).На тлi зростання вщносно! реабсорбци води на 4,4% показник дiурезу лише на 9,8% перевищував рiвень контрольних тварин, а ктренс безнатрiево! води - лише на 8,8%.
Таблиця 6
Характеристика екскреторноТ дiяльностi нирок у щурiв з 46-денним алоксан -шдукованим експериментальним дiабетом(Х±Sx)
Показник Група, кшьшстьтварин
Контроль, п=10 46-денний алоксановий дiабет, п=8
Дiурез, мл за 2 год. 3,28±0,22 3,60±0,12 p>0,1
Швидкють клубочково! ф№трацп, мкл/хв. 424,44±41,77 1267,06±114,36 p<0,001
Концентрацiйний iндекс ендогенного креатишну, од. 15,32±0,61 42,30±3,39 p<0,001
Ввдносна реабсорбцiя води, % 93,38±0,26 97,51±0,24 p<0,001
^ренс безнатрiево! води, мл за 2 год. 3,27±0,22 3,56±0,12 p>0,2
Примтки:оцтку мiжгрупових вщмшностей здiйснювали за допомогою непараметричного критерш Мана-Уiтнi; р - вiрогiднiсть розбiжностi показник1в ввдносно контролю.
Осмолярнiсть сечi тварин ще! експериментально! групи зростала у 4,1 раза порiвняно з показником контролю (рис.3).
- контроль,п=10
0,3
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05
■ 46-денний ЕЦД, п=8 *
Рис.3. Осомляршсть сеч1 (осмоль/л) щурш з 46-денним алоксанчндукованим ЕЦД
* - ВфОПДНЮТЬ рОЗб|ЖНОСТ1 ПОКЭЗНИК1В В1ДНОСНО контролю р<0,05; оцшку М1Жгрупових вщмтностей здшснювали за допомогою парного критер|ю Стькщента.
При аналiзi змiн осмолярностi сечi за ЕЦД цiкаво вщмггити, що чiтка тенденцiя до наростання гiперосмолярностi по мiрi подовження тривалосп ЕЦД супроводжувалася достовiрним зменшенням рiвня глюкозурп, екскрецп та клiренсу глюкози (рис.4).
Звepтae на ceбe увагу нaявнicть найнижчого показника концeнтpaцiйного iндeкcy eндогeнного ^eararn^ у гpyпi тварин з 11 ^нним ЕЦД, дe й оcмоляpнicть ceчi виявилacя найнижчою поpiвняно з шшими тepмiнaми eкcпepимeнтy (pиc.5). Зростання iнтeнcивноcтi ceчовидiлeння (дiypeзy, клipeнcy eндогeнного кpeaтинiнy, ШKФ) по мipi подовжeння тepмiнiв ЕЦД cyпpоводжyвaлоcя нapоcтaнням гiпepоcмоляpноcтi ceчi. Факт пiдвищeння оcмоляpноcтi ceчi зi збiльшeнням тpивaлоcтi ЕЦД на rai водного iндyковaного дiypeзy cвiдчить про збepeжeння та aдaптaцiйнy пepeбyдовy оcмоpeгyлювaльноï фyнкцiï нирок за Пенного та 26-дeнного ЕЦД. При цьому клipeнc оcмотично вiльноï води, а також iнтeнcивнicть вiдноcноï тубулярно1' peaбcоpбцiï води, пpодeмонcтpyвaли тpaeктоpiю змiн, подiбнy до тeндeнцiй нapоcтaння piвня дiypeзy, концeнтpaцiйного iндeкcy кpeaтинiнy та ШХФ з мaкcимaльними знaчeннями на 26-й дeнь eкcпepимeнтy.
Вщтак, на початку формування алоксан - iH^KOBaHoro ЕЦД прирiст дiурезу завдячуе обмеженню тубулярно! реaбсoрбцiï води на piBrn проксимального канальця, перевантаження якого глюкозою, прoтвдie всмоктуванню води за осмотичним грaдieнтoм [1]. Незначний прирют клiренсу осмотично вiльнoï води засввдчуе, ймoвiрнo, збереженi вaзoпресин-зaлежнi oсмoрегулятoрнi мехашзми та вiднoснo мiнiмaльнi тубулoiнтерстицiйнi порушення [12].
На 26-й день експерименту за умов тривaлoï гiперфiльтрaцiï та максимальних значень клiренсу ендогенного креатишну i ШКФ, незважаючи на досить високу iнтенсивнiсть тубулярно! реaбсoрбцiï води, величина дiурезу зростае, причому сечова концентращя глюкози пoрiвнянo зменшуеться, хоча й перевищуе показники контролю, сприяючи функцioнaльнoму перевантаженню дистальних кaнaльцiв. Ввдсутшсть при цьому вазопресин-залежно1' затримки рщини та максимальним клiренсoм осмотично вшьно1' води у цi термiни експерименту може, з одного боку, вказувати на роль шших осмотично активних речовин, зокрема юшв натрш та сечовини, котр^ як вiдoмo, поряд з глюкозою визначають oсмoлярнiсть кшцево1' сечi (салурез), а з шшого - на, ймoвiрнo, функцioнaльну неспроможшсть дистальних кaнaльцiв та бiльш ютотш тубулoiнтерстицiйнi порушення [13].
Непрoпoрцiйне штенсивносп клубочково1' фiльтрaцiï збiльшення дiурезу, суттевий рiвень кoнцентрaцiйнoгo iндексу ендогенного креатишну за 46-денного ЕЦД, вказують на роль проксимально1' реабсорбци води в обмеженш сечoвидiлення. Розходження криво1' змш кoнцентрaцiйних iндексiв креaтинiну та глюкози на 46-й день експерименту на rai максимально1' у цi термши ввдносно1' реaбсoрбцiï глюкози з обмеженням ïï клiренсу та сечово1' концентраций виключае прoвiдну роль осмотичного дiурезу за рахунок глюкoзурiï у гтщаци рoзлaдiв водно-сольового oбмiну за цукрового дiaбету. При цьому, досить високий клiренс осмотично вiльнoï води та, незважаючи на це, максимальний рiвень oсмoлярнoстi сечi, можуть вказувати на зменшення чутливoстi збиральних трубок до ди вазопресину та слугувати ознаками ушкодження нирок, серйозних порушень тубулоштерстицшного компартменту [12, 13].
Висновок. Влaстивi цукровому дiaбету гiперглiкемiя та глюкoзурiя трaдицiйнo вважаються причиною осмотичного дiурезу, що супроводжуеться зростанням об'ему кшцево1' сечi та iнтенсифiкaцiею клубочково1' ф№трацп. Разом з тим, лише на раншх стaдiях розвитку цукрового дiaбету прирiст сечoвидiлення обумовлений зростанням екскрецп глюкози та осмотично пов'язано1' з нею води. В динамщ розвитку експериментального цукрового дiaбету патогенетична значущють гiперфiльтрaцiï у розвитку порушень водно-сольового обмшу спiввiднoситься не лише з осмотичним дiурезoм, а й iз салурезом, а також розвитком тубулоштерстицшного синдрому.
В перспективi подальших дослвджень, безумовно, дослвдження внеску iнших осмотично активних речовин, зокрема юшв натрш та сечовини, котр^ як вщомо, поряд з глюкозою визначають осмоляршсть кшцево1' сечi, потребуе подальшого вивчення та детaлiзaцiï. Особливий iнтерес, на нашу думку, представляе к1льк1сний aнaлiз спiввiднoшення мiж часткою окремих осмотично активних речовин, що у склащ внутршньо канальцево1' р1дини надходять до кшцевих вiддiлiв нефрону, та реабсорбщею води у збиральних трубках.
Лiтература:
1. Боголепова А Е, Наточин Ю. В. Физиологический aнaлiз функцiй почки при различных типах диуреза // Нефрология. 2005; 9(2):9-15.
2. Кузнецова Е. С, Кузнецова Е. Н, Шухтин В. В, Гоженко А. И. Особенности осморегулирующей функции почек у больных с сахарным диабетом 1 типа // J.Education, Health and Sport. 2015; 5(8):64-72.
3. Никула Т.Д. Роль нирок у гoмеoстaзi глюкози у хворих на цукровий дiaбет // Актуальш питання нефрoлoгiï. 2016. вип.22. С.7-12
4. Сучaснi методики експериментальних та клшчних дoслiджень центрально1' науково-дослвдно1' лaбoрaтoрiï Буковинсько1' державно1' медично1' академп. - Навчально-методичний пoсiбник. - Чершвщ: Буковинська державна медична aкaдемiя, 2001. - 42 с.
5. Шюк О. Функциональное исследование почек. - Прага: Авиценум, 1981. -
6. Брюханов В. М., Зверев Я. Ф., Лампатов В. В., Жариков А. Ю.
Методические подходы к изучению функции почек в эксперименте на животных // Нефрология. - 2009. - Т.13, №3. - С. 52-62.https://doi.org/10.24884/1561-6274-2009-13-3-52-62
7. Берхин Е.Б., Иванов Ю.И. Методы експериментального исследования почек и водно - солевого обмена. - Барнаул, 1972. - 200 с.
8. Мерзон А.К., Титаренко Е.К. Сравнительная оценка методов химической индикации креатинина // Лаб. дело. - 1970. - №7. - С.416-418.
9. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. - М., МедиаСфера, 2002. - 312с.
10. Савин И.А., Горячев А.С. Водно-электролитные нарушения в нейрореанимации. Изд. 2-ое, Москва, 2016. - 332с.
11. Бойчук Т. М, Оленович О. А, Грицюк М. I, Гоженко А. I. Особливосп порушень функцюнального стану нирок у раннш перюд експериментального цукрового дiабету // Мiжнародний ендокринолопчний журнал. 2017;13(6):463-467.
12. Наточин Ю.В. Клиренс осмотически свободной и свободной от натрия воды: клиническое значение // Нефрология. 2012; 16(2): 9-15.
13. Наточин Ю. В, Кутина А. В. Новый подход к интегративной функцыональной характеристике почек при разных типах диуреза // Нефрология. 2009; 13(3):19-23.
References:
1. Bogolepova AE, Natochin YuV. Physiological analysis of kidney functions in different types of diuresis. Nephrology 2005; 9(2):9-15. (Rus).
2. Kuznetsova ES, Kuznetsova EN, Shuhtin VV, Gozhenko AI. Features of the renal osmoregulatory function in patients with type 1 diabetes // J.Education, Health and Sport. 2015; 5(8):64-72.(Rus).
3. Nykula TD. The role of the kidneys in glucose homeostasis in patients with diabetes mellitus. Current issues of nephrology. 2016; 2:7-12 (Ukr).
4. Modern methods of experimental and clinical studies of the central research laboratory of Bukovinian State Medical Academy. Chernivtsi: Medical Academy, 2001. 42 p. (Ukr).
5. Schuck О. Examination of kidney function. Prague: Avicenum, 1981. 344p. (
Rus).
6. Bryukhanov VM, Zverev YF, Lampatov VV, ZharikovAYu. Methodical approaches to the study of renal function in animal experiments. Nephrology (Saint-Petersburg). 2009; 13(3):52-62. (Rus). https://doi.org/10.24884/1561-6274-2009-13-3-52-62
7. Berkhin EB, Ivanov YI. Methods of experimental studies of kidneys and watersalt metabolism. Barnaul, 1972. 199 p (Rus).
8. Merzon AK, Titarenko EK. Comparative evaluation on methods on chemical indication on creatinine // Lab.case. 1970;7:416-418 (Rus).
9. RebrovaOYu. Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package. Moscow: Media Sfera; 2002. 312s. (Rus).
10. Savin IA, Goryachev AS. Water-electrolyte disturbances on neuroresuscitation. Second edition, Moscow, 2016. 332p.(Rus).
11. Boychuk T. M, Olenovych О. А, Grytsiuk M. I, Gozhenko A. I. Peculiarities on disturbances on the functional renal state on the early period on experimental diabetes mellitus. Int.J.Endocrinology. 2017;13(6):463-467. (Ukr).
12. Natochin YuV. Clearance of solute free and sodium free water: clinical significance .Nephrology 2012; 16(2):9-15. (Rus).
13. Natochin YuV, Kutina AV. Novel approach to integrative renal functional characteristics in various types of diuresis. Nephrology 2009; 13(3):19-23. (Rus).
Робота надшшла в редакщю 22.10.2020 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
