CC BY
20
REFERENCES
1. Goryachkina LA, Nenasheva NM, Borzova EYu. [Acute and chronic urticaria and angioedema]. Tutorial. M., 2003; 47. Russian.
2. [Clinical Allergy and Immunology]. Guidelines for clinicians. Under the general editorship of Goryach-kina L, Kashkina KP. M., Miklosh; 2009. Russian.
3. Roy Patterson, Leslim K Gremmu, Pol A Grinbergu. [Allergic diseases. Diagnosis and treatment]. Geotar meditsiny. Moskva. 2000;313-412. Russian.
4. C1 inhibitor deficiency: consensus document // 2005 British Society for Immunology, Clinical and Experimental Immunology, 139;379-94.
5. Charlesworth EN. Urticaria and angioederma: a clinical spectrum. Ann Allergy Asthma Immunol. 1996;76(6):484-95.
6. Koplan A. Urticaria and angioderma. Allergy. Principles and Practice. Ed. by E. Middleton, Ch E Reed, E.F. Ellis et al. 5th ed. «Mosby_Year Book, Inc.» St.lonis, 1998;1104-22.
7. Rebecca S. Grucnalla Cinical assessment of drug-induced disease Lancet. 2000;356:1505-11.
Стаття надшшла до редакци 21.08.2014
♦
УДК 616.831:616.8-009.86-07-08
O.B. Погорелое ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1КИ
ТА Д1АГНОСТИКИ АСТЕН1ЧНИХ CTAHIB ПРИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра неврологи та офтальмологи'
(зав. - д. мед. н. О.В. Погорелое)
пл. Жовтнева, 14, Днтропетровськ, 49044, Украта
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
Department of neurology and ophthalmology
Zhovtneva sq., 14, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: aleksei.pogorelov@gmail.com
Ключов! слова: нейрональна астетя, 3opoei викликат потенщали, клтчна шкала астенгг, цереброваскулярт захворювання
Key words: neural asthenia, visual evoked potentials, clinical asthenia scale, cerebrovascular diseases
Реферат. Особенности клиники и диагностики астенических состояний при цереброваскулярных заболеваниях. Погорелов А.В. Проведено исследование 68 пациентов с хроническими нарушениями мозгового кровообращения (ХНМК), которые переносили лакунарные ишемические инфаркты мозга. Установлено, что пациенты с ХНМК осознают астению в 57,35% случаев, при целевом исследовании астения выявляется без исключений. Выявлена корреляция (мкВ) компонента P3-N3 зрительного вызванного потенциала с клиническими проявлениями астении (r=0,41), оцененными по клинической шкале астении MFI-20. Сделано заключение, что при отсутствия других факторов астении показатели амплитуд длиннолатентной фазы вызванного ответа (P3-N3) у больных с цереброваскулярными заболеваниями могут быть критерием так называемой «нейрональной астении», определять динамику развития заболевания и потребность в патогенетической направленности лечебных действий.
Abstract. Clinical and diagnostic features of asthenic states in cerebrovascular diseases. Pogorelov A.V. The study of 68 patients with chronic disorders of cerebral circulation (CDCC), i.e. having lacunar ischemic stroke, was carried out. It was found that patients are aware of asthenia in 57.35% and in target study asthenia is revealed without
exception. The study revealed the correlation of amplitude (mcV) of P3-N3 component of visual evoked potential and clinical asthenia (r=0,41), estimated by the clinical asthenia scale MFI-20. It is concluded that in the absence of other factors of asthenia, amplitudes of long-latency phase of evoked response (P3-N3) in patients with cerebrovascular diseases may be the criterion of the so-called "neural fatigue", in order to determine the dynamics of the progression of disease and the demand in use pathogenetic therapeutic action.
Цереброваскулярт захворювання (ЦВЗ) головного мозку супроводжуються високою смерттстю та швалщизащею, економ1чними втратами, зниженням якоел життя внаслщок ЦВЗ 1 розвитку шсульт1в. В Украт щор1чно д1агностуеться вщ 100 до 120 тис. шсулкпв, при цьому смерттсть досягае 20-35 вщсотюв за-лежно вщ генезу та пщтипу [2]. Одним з аспекта несприятливого розвитку ЦВЗ з неповтстю ви-вченим патогенезом е астетчт стани в1рогщно дисгем1чного, васкулярно-1шем1чного похо-дження. Значна частина пащент1в з ЦВЗ мають тривалий перюд прогресування астени, при цьому наростання астетчних прояв1в визна-чаеться як при гострих 1шем1чних порушеннях мозкового кровообпу (Г1ПМК), як1 не завер-шуються розвитком 1шем1чного шфаркту мозку (1М) 1 в цьому випадку класифшуються як тран-зиторт 1шем1чт атаки (Т1А), так 1 при хротчних порушеннях мозкового кровообпу (ХПМК) з повшьно наростаючими ознаками астени, когт-тивними, емоцшними, вегетативними, координа-торними та шшими невролопчними пору-шеннями [1, 6].
Визначення прогностичного значения та вста-новлення нейрональних ланок патогенезу астетчних синдром1в з метою оптим1зацп лшування е неповтстю виршеним питаниям. Тому ви-вчеиня астени, як можливого штегративиого показиика штрацеребральиих несприятливих процес1в, е обгрунтованим та доцшьним.
Метою ще! роботи було визначення рол1 довголатентно! переважно юрково! фази вщ-новлення викликаного зорового потенщалу за оцшкою нейроф1зюлопчиих характеристик та встановлення кттчних корелят1в з астетчними синдромами у пащент1в, як1 ратше переносили Г1ПМК та мали кттко-иейроф1зюлопчт ознаки ХПМК на час дослщження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено дослщження 68 пащент1в, що ратше переносили 1М з кттчними 1 нейро-в1зуатзацшними характеристиками лакунарного у вщ1 вщ 50 до 69 роив, середнш вш становив 58,3±3,8, з них 33 чоловши та 35 жшок. Контрольна група складалась з 23 ос1б пор1вня-ного вшу, що не переносили ГПМК та шших хротчних захворювань в анамнез^ Вс1м па-щентам проведено поглиблене невролопчне
обстеження, нейроисихолопчне тестування за вщомою шкалою астенп MFI-20 (Multidimensional Fatigue Inventory) [4], магттно-резонансну томографда (MPT), ультразвукову доплеро-граф1ю мапстральних артерш голови (УЗДГ МАГ). Статистична обробка даних здшснена за вимогами опрацювання медикобюлопчно! iH-формацп з використанням параметричних мето-д1в, дескриптивно! статистики [9] за допомогою пакет1в програм Microsoft Office Excel-2003® (№ 74017-641-9475201-57075).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Невролопчний статус иащеппв включав ознаки перенесених ГПМК у вигляд1 невро-лопчного фокального дефщиту з трамщними (у 48, 70,58%), вестибулярними, координаторними (36, 52,94%), сенситивними (41, 60,29%) синдромами, скарги з характеристиками шших модаль-но-специф1чних фокальних порушень - у 11, 16,17%.
Скарги астетчного кола, на загальну слаб-к1сть, втомлюватсть, поеднат з емоцшно-де-пресивним фоном, висловлювали 39, 57,35% па-щенпв, при додатковому оиитувант - були наявт у Bcix дослщжених. Наближет до сома-тоформних симптоми без чггко1 локал1зацп вщ-чутпв, з мшливими за виражетстю та ста-бшьтстю проявами - в 11, 16,17%.
Результата дослщження за шкалою астени MFI-20, а також значения амплиуд (мкВ) i ла-тентних перюд1в (ЛП) викликаного зорового потенщалу для компонента P3-N3 (мкВ) та N3 (мс) в основтй rpyni i контрольтй наведено в таблищ.
Показники шкали MFI-20 коливались у пащент1в групи контролю вщ 28,21 до 50,35 бала, ochobhoi групи - 47,32 - 78,53, що визначае своерщиу нер1вном1рн1сть астени у rpyni контролю та суттеве перевищення нормативних значень у Bcix пащент1в з ЦВЗ. Нейроф1зю-лопчне значения довголатентних компонента P3-N3, за деякими оцшками [5], полягае в тому, що цей потенщал е вщиовлювальним, рекреа-цшиим для иейротв та непрямим чином Bi-дображае енергетичний р1вень, спроможтсть нейрональних систем до вщновлеиня свого стану безпосередньо теля процес1в активаци, при яких витрачаеться певний енергетичний ресурс [3, 5, 7, 8, 10]. Величина (мкВ) компонента P3-N3
14/ Том XIX/ 4
71
виявила статистичну р1зницю у двох трупах (мкВ) цього компонента, який становив 0,41
(р<0,05), наступним кроком проведено обчис- (р<0,05) 1, в1ропдно, може бути нейрональним
лення коефщ1ента кореляци Шрсона (г) м1ж маркером кттчно впражено! астени. даними значень шкали МБ1-20 та амплггудами
Значения покачните астенн за шкалою MFI-20, амплгтуд (мкВ) та латентних перншв (ЛП) компоненте (P3-N3 та N3) викликаного зорового потенщалу (ЗВП), (M±m)
Показники
Пащенти з ЦВЗ, ХПМК (п=68)
Група контролю (п=23)
P контр.
Значения за шкалою MFI-20
Значения амплгтуд (мкВ) ЗВП компонента P3-N3
64,32±6,52 8,23±2,32
43,2±4,32 14,92±2,38
<0,01 <0,05
Значения латентних перюд1в (ЛП, мс) компонента P3 ЗВП
283,26±9,53
247,35±14,81
>0,05
На тдстав1 анатзу отриманих даних зроблено узагальнення про те, що виявлена корелятивна залежтсть чпсельних показнпюв астени (МБ1-20) у хворих з ХПМК та деяких складовпх елемента юрково! нейродпнамшп, яю мають значения у вщновлювальних енергетичних про-цесах нейродинамши. Також можлпво стверд-жуватп про розширення арсеналу д1агностичнпх метод1в астетчних статв !з застосуванням методу викликаних потенщатв та кттчнпх шкал, при цьому виникае можлпвють роздшьно! оцшкп переважно нейрональнпх ланок патогенезу розвитку астени, або астени, патогенетично пов'язано! з окремнмп ланками нейронально! дпсфункци. Можлпвкть встановлення наявносп так звано! «нейронально!» астени е важливим додатковим методом виявлення докттчнпх або рантх фаз розвитку таких порушень при ЦВЗ [3, 10], при цьому потр1бно враховувати те, що «нейрональна астенш» частково е показником загальиого церебрального дефщиту, 1, можливо, маркером подальшого иесприятливого розвитку ХПМК. Таким чином, на тдстав1 отриманих результата, виявлеио! кореляци нейроиальних
вщповщей та астетчних прояв1в (за шкалою МБ1-20) можливо зробити висиовки:
висновки
1. Пащенти з ХПМК усвщомлюють наявтсть астени у 57,35% випадюв, при щльовому до-слщжент астетчт прояви виявляються при ХПМК безвинятково.
2. Дослщження викликано! активност1 з ощн-кою р1вня (мкВ) компонента довголатентно! фази вщповщ тдвищуе ефективтсть д1агно-стики астетчних статв, при цьому амплггуда компонента Р3-Ю корелюе з кттчнпмп проя-вами астени (г=0,41) при ХПМК, 11 р1вень иижче 10-12 мкВ е в1ропдним показником наявнога астетчних статв.
3. При вщсутнога шших чинниюв астени, показники амплиуд довголатентно! фази викликано! вщповщ (Р3-Ю) у хворих з ЦВЗ можуть бути критер1ем так звано! «нейронально! астени», визначати дпнамшу розвитку захворюваиня та потребу патогенетично! спрямованосп лшу-вальних Д1Й.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Астеи1я як маркер динaмiки церебральних дисгемш / В.М. Школьник [та ш.] // Пленум невро-лoгiв: тез. доп. - К., 2009. - С. 21.
2. Гнездицкий В.В. Атлас по вызванным потенциалам мозга / В.В. Гнездицкий, О.С. Корепина. -Иваново: ПресСто, 2011. - 532 с.
3. Модифжащя методу оцшки нейронально! ас-тени при цереброваскуляриих захворюваннях / В.М. Школьник [та ш.] // Пленум невролопв: тез. доп. - К., 2009. - С. 20.
4. Погорелов О.В. Дiaгнocтичнa знaчyщicть зоро-вих викликаних пoтeнцiaлiв при церебральних ше-мiчниx порушеииях внacлiдoк церебрального атеросклерозу / О.В. Погорелов // Медичш перспективи. -2010. - Т. 15, № 2. - С. 1-4.
5. Погорелов О.В. Нейропсихолопчш розлади у пащенттв з гeмicфepними iшeмiчними порушеииями та !х зaлeжнocтi вiд нeйpoдинaмiки стовбурового та кipкoвoгo piвня / О.В. Погорелов // Медичш перспективи. - 2010. - Т. 15, № 3. - С. 33-36.
6. Регюнальш особливосл piвня здоров'я народу Украши. Аналггично-статистичний nociÔHUK. - К., 2011. - 165 с.
7. Event-related desynchronization reflects downre-gulation of intracortical inhibition in human primary motor cortex / M. Takemi [et al.] // J. Neurophysiol. -2013. - Vol. 110, N 5. - P. 1158-1166.
8. Event-related potentials indicating impaired emotional attention in cerebellar stroke-a case study /
M. Adamaszek [et al.] // Neurosci. Lett. - 2013. - Vol. 548. - P. 206-211.
9. Hagelin C. The psychometric properties of the Swedish Hagelin Multidimensional Fatigue Inventory MFI - 20 in four different populations / C. Hagelin, Y. Wengstrem, S. Runesdotter // Acta Oncol. - 2007. - Vol. 46, N 1. - P. 97-104.
10. Za J. H. Biostatistical Analysis / J.H. Za. - Prentice Hall, 2010. - 944 p.
REFERENCES
1. Shkolnyk VM. [Asthenia is a marker of dynamics of cerebral disgemia] Plenum nevrolog. Kyiv. 2009;21. Ukrainian.
2. Gnezditskii VV. [Atlas about evoked potentials of brain]. PresSto. 2011;532. Russian.
3. Shkolnyk VM, et al. [Modification of method evaluating neuronal asthenia under cerebrovascular diseases] Plenum nevrologov. Kyiv. 2009;20. Ukrainian.
4. Pogorelov OV. [Diagnostic criteria of visual evoked potentials after cerebral ischemic disorders due to cerebral atherosclerosis]. Medichni Perspectivi. 2010;15(2):1-4. Ukrainian.
5. Pogorelov OV. [Neuropsychological disorders in patients with hemispheric ischemic lesions and their dependences from neuronal state of brain stem and cortex] Medichni perpectivi. 2010;15(3):33-36. Ukrainian.
6. [Regional features of health level of people of Ukraine. Analytico-statistical textbook]. Kyiv. 2011;165. Ukrainian.
7. Takemi M. Event-related desynchronization reflects downregulation of intracortical inhibition in human primary motor cortex. J. Neurophysiol. 2013;110(5):1158-66.
8. Adamaszek M, et al. Event-related potentials indicating impaired emotional attention in cerebellar stroke-a case study. Neurosci. Lett. 2013;548:206-211.
9. Hagelin C, Wengstrem Y, Runesdotter S. The psychometric properties of the Swedish Hagelin Multidimensional Fatigue Inventory MFI - 20 in four different populations. Acta Oncol. 2007;46(1):97-104.
10. Za JH. Biostatistical Analysis. Prentice Hall. 2010;944.
CTarra Ha^ifimna ^o pe^aKuii 27.08.2014
УДК 616.13-007.64:616.132:616-018.2-007.17-053
Н.Ю. Осоеська ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК АНЕВРИЗМИ
ВИСХ1ДНОГО В1ДД1ЛУ АОРТИ 13 СИНДРОМОМ СП0ЛУЧН0ТКАНИНН01 ДИСПЛА311
Втницъкий нащоналъний медичний ymeepcumem im. M.I. Пирогова
кафедра внутршнъог медицины № 1
вул. Пирогова, 56, Втниця, 21000, Украта
Vinnitsa National Medical University named after N.I. Pirogov
Department of Internal Medicine N1
Pirogova str., 56, Vinnitsa, 21000, Ukraine
e-mail: kavacuk@yandex.ru
Ключов! слова: аневризма висхгдного eiddmy аорти, причинш фактори, дисплазгя сполучно! тканини, 1шем1чна хвороба серця, гтертотчна хвороба
Key words: aneurism of ascending part of aorta, causal factors, dysplasia of connective tissue, ischemic heart disease, essential hypertension
Реферат. Взаимосвязь аневризмы восходящего отдела аорты с синдромом соединительнотканной дисплазии. Осовская Н.Ю. В работе определены основные причины развития аневризмы восходящего отдела аорты и предикторы ее осложнений у пациентов всех возрастов. Для определения причинных и
14/ Том XIX/ 4
73
