CC BY
12
адаптацшною реакщею кттин на процеси запалення i iнтоксикацiï. В токсичнiй i особливо в термiнальнiй фазi перитошту в субмiкроскопiчнiй архiтектонiцi гепатоцитiв i ендотелюципв синусоïдних каmлярiв поряд з дистрофiчними змiнами виникали деструктивнi порушення органел клiтин, якi виявлялись незворотними.
Ж
1. Bereznyakov AV. Deystiye sukhogo ekstrakta solodki na techeniye ostrogo peritonita u krys. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2015; 1(48): 110-112. [in Russian]
2. Dhebuadze MA. Morfolohichna reaktsiya pechinky ta selezinky na bakterialnu intoksykatsiyu pry eksperymentalnomu sepsysi. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2015; 2(50): 126-128. [in Ukrainian!
3. Merkulov GA. Kurs patogistologicheskoy tekhniki. - Leningrad: Meditsina. 1969, 422 s. [in Russian]
4. Romanova L P, Malyshev I I. Rol dvuyadernykh gepatotsitov v regeneratsii pecheni posle mekhanicheskoy travmy v rannem ontogeneze krys. Vestnik Chuvashskogo meditsinskogo universiteta. 2011; 3: 399-402 [in Russian]
5. Skrypnik IM, Melnyk TV, Potyazhenko MM. Klinichna hepatolohiya. -Poltava: Dyvosvit. 2007, 423 s. [in Ukrainian]
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ГЕПАТОЦИТОВ ПРИ АСЕПТИЧЕСКОМ ВОСПАЛЕНИИ БРЮШИНЫ У КРЫС Волошина Е.В., Шепитько В.И.
Проведены экспериментальные исследования на животных при моделировании асептического воспаления брюшной полости. Морфологические исследования печени животных проводились после их эвтаназии в разные сроки, начиная с 1-х суток и по 30-е сутки. Результаты исследования выявили, что дистрофические изменения гепатоцитов появлялись с первых суток возникновения перитонита - уже в реактивной фазе: расширение и полнокровие сосудов, дистрофические изменения гепатоцитов. Эти обратимые изменения обоснованы адаптационной реакцией клеток печени. В токсической и особенно в терминальной фазах перитонита возникали деструктивные нарушения гепатоцитов печени у подопытных крыс.
Ключевые слова: асептическое воспаление, реактивная фаза перитонита, токсичная и терминальная фаза.
Стаття надшшла 5.06.2018 р.
MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF HEPATOCYTES AT ASEPTIC INFLAMMATION OF PERITONEUM IN RATS Voloshina E.V., Shepitko V.I.
Experimental researches on animals are carried out at modelling of an aseptic inflammation of a belly cavity. Morphological researches of a liver of animals were carried out after their euthanasia to different terms, since 1 days and for 30 days. Results of research have revealed that dystrophic changes in hepatocytes appeared from first days of occurrence of a peritonitis - already in a reactive phase: expansion and plethora of vessels, dystrophic changes in hepatocytes. These reversible changes are proved by adaptable reaction of liver cells. In toxic and especially in terminal peritonitis phases there were destructive infringements hepatocytes of liver at experimental rats.
Key words: aseptic inflammation, a reactive phase of a peritonitis, toxic and terminal phases.
Рецензент Прошна О.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-151-157 УДК 616-091:616344:615.384:615.03
ОСОБЛИВОСТ1 Г1СТОЛОГ1ЧНИХ, ЕЛЕКТРОННОМ1КРОСКОП1ЧНИХ ТА ЦИТОМЕТРИЧНИХ ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В GnroOBOÏ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОÏ КИШКИ ЗА ВИКОРИСТАННЯ РОЗЧИН1В ЛАКТОПРОТЕШУ З СОРБ1ТОЛОМ АБО HAES-LX-5 %
E-mail: allahavryliuk25@gmail.com
Експериментальне дослщження дп шфузшних препарата 0,9 % розчину NaCl, лактопроте!ну з сорб™лом та HAES-LX-5 % на структуру клубово! кишки в ni3Hi термши (через 14, 21 та 30 добу) тсля попереднього !х введення були виконаш на 63 лабораторних бших щурах-самцях масою 150-160г. Шд час пстолопчиого та електронно-мжроскотчиого дослщження встановлено, що загальний план !! будови, подiбний до такого в штактних щурiв. Iнфузiя протягом перших 7 дiб 0,9 % розчину NaCl, лактопроте!ну з сорб™лом або HAES-LX-5 % не змшюе показники кйтинного циклу кйтин слизово! оболонки тонко! кишки через 14, 21 та 30 дiб спостереження. Отримаш результати вказують на юнування значно! резервно! групи кйтин !! слизово! оболонки.
Kro40Bi слова: клубова кишка, щури, кйтинний цикл, лактопроте!н з сорб™лом, HAES-LX-5 %.
Робота е фрагментом НДР «Морфогенез та патоморфоз захворювань шлунково-кишкового тракту, сечостатево1, нейро-ендокринноi та iuymdi систем системи» (№ державноi реестраци: 0111U010551).
У патогенез1 гостро! ошково! токсемп провщним е синдром штоксикацп [13, 14], важливою складовою якого е ендогенна штоксикащя, зумовлена кишковою м1крофлорою та токсичними метаболггами. Окр1м токсичних фактор1в, на формування 1нтоксикац1йного синдрому та його кшшчних прояв1в мають вплив водно-електрол1тн1 та осмотичш розлади [3, 11, 12].
Враховуючи потенцшно небезпечн1 насл1дки прогресуючо! ендотоксемИ', детоксикац1я, без сумн1ву, була i залишаеться одним 1з напрямюв 1нтенсивно! терап1!, яка дае ефект лише за умови зваженого, грамотного використання !! можливостей [7, 13].
© А.О. Гаврилюк, Г.М. Галунко, 2018
Стандартна шфузшно-трансфузшна терашя не завжди суттево знижуе piBeHb штоксикаци, а екстракорпоральна детоксикацiя е техшчно складною процедурою, яка досить часто дае тимчасовий ефект [ 14]. Разом i3 тим, боротьба з ендотоксемГею, шфекщею ошкових ран, стимуляцiя процесiв регенераци залишаеться однiею з найбiльш актуальних проблем комбустюлоги [3, 10].
Доведено, що комбiнованi розчини, здатнi впливати на рiзноманiтнi ланки патологiчного процесу, мають бiльший прiоритет, як монопрепарати. Тому на сьогоднi в кшшщ (як складова дезiнтоксикацiйних заходiв) бшьш поширено застосовуються багатокомпонентнi та полiфункцiональнi препарати [5].
Так, застосування лактопротешу з сорбiтолом виробництва ЗАТ «Бюфарма» е ефективним засобом лГкування ошково! хвороби й першо! li стади - опiкового шоку. Препарат покращуе умови мГкроциркуляци, гемодилюци та гемодинамши в оп1кових хворих у сташ шоку. Препарат HAES-LX-5 %, окрГм збiльшення об'ему плазми приблизно на 100 % вгд введеного об'ему, стимулюе зв'язування й утримування води у внутрiшньо-судинному простор^ що зумовлюе зменшення набряку тканин [9].
Останшми роками з'явилися дослщження ефективностi й доцiльностi застосування лактопротешу з сорбiтолом i HAES-LX-5 % для лГкування опiкiв та 1х наслiдкiв на моделях у тварин з урахуванням морфологiчних змiн рiзних органiв та систем органiзму [ 1, 9].
Метою роботи було встановити особливосп морфолопчних змiн структурних елементiв стiнки клубово! кишки щурiв-самцiв через 14, 21 i 30 дiб пiсля попереднього застосування 0,9 % розчину NaCl, лактопроте1ну з сорбгголом або HAES-LX-5 %.
Матерiал та методи дослiдження. Експериментальне дослщження ди iнфузiйних препаратiв 0,9 % розчину NaCl, лактопроте1ну з сорбгголом та HAES-LX-5 % на структуру клубово1 кишки в пiзнi термши (через 14, 21 та 30 добу) шсля попереднього 1'х введения були виконаш на 63 лабораторних бших щурах-самцях масою 150-160г, отриманих Гз вiварiю ДУ «1нститут фармакологи та токсикологи АМН Украши». Тварин утримували в науково-експериментальнш кшшщ Вшницького нащонального медичного ушверситету Гм. М. I. Пирогова на стандартному харчовому ращош, при вшьному достуш до води i 1'ж1. Температура в примщенш, де перебували тварини, складала 24-25 °С. Дослщження проводили на базГ науково-дослГдно! лаборатори функцГонально1 морфологи та генетики розвитку Науково-дослщного центру Вшницького нащонального медичного ушверситету Гм. М. I. Пирогова (сертифшована ДФЦ МОЗ Украши, посвщчення № 050/15 вгд 02.03.2015 р.) та в науково - дослщнш лаборатори доктшчного вивчення фармаколопчних речовин Вшницького нащонального медичного ушверситету Гм. М. I. Пирогова (сертифшована ДФЦ МОЗ Украши, посвщчення № 023/13 вгд 05.03.2013 р.).
Комитетом з бюетики Вшницького нащонального медичного ушверситету Гм. М. I. Пирогова встановлено, що дослщження проводили з урахуванням рекомендацш Свропейсько! комюи щодо проведення медичних та бюлопчних дослщжень Гз використанням тварин, медичних рекомендацш Державного фармаколопчного центру МОЗ Украши та «Правил до ктично! ощнки безпеки фармаколопчних засобГв (GLP)» [2, 8].
Дослщш тварини були роздшеш на 3 групи, в яких попередньо, в умовах пропофолового наркозу 60 мг/кг внутршньовенно, проводили катетеризащю ст^ново! вени та депшящю бГчних поверхонь тулуба :
1 група - щури, яким 1 раз на добу першГ 7 дГб проводили внутрГшньовенну шфузда 0,9 % розчину NaCl у дозГ 10 мл на кг;
2 група - щури, яким 1 раз на добу першГ 7 дГб проводили внутршньовенну шфузда розчину лактопротеЛну з сорбГтолом в аналопчнш дозц
3 група - щури, яким 1 раз на добу першГ 7 дГб проводили внутршньовенну шфузда HAES-LX-5 % у дозГ 10 мл на кг.
Евтаназда щурГв проводили шсля пропофолового наркозу (60 мг на кг в/в) шляхом декаштаци. Змши морфолопчно! структури стшки клу6ово1 кишки вивчали через 14, 21 та 30 дГб вгд початку експерименту.
Для пстолопчного дослщження фрагменти стшки клу6ово1 кишки фГксували в 10 % розчиш нейтрального формалГну, промивали в проточнш водГ, обезводнювали в батареl спиртових розчишв зГ зростанням концентраци та заключали в парапласт. ЗрГзи товщиною 3-5 мкм виготовляли на ротацшному мшротомг забарвлювали гематоксилшом та еозином. Пстолопчш препарати дослщжували у свГтловому мшроскош OLYMPUS BH-2 з використанням об'ективГв х10 та х40, окуляра х10.
ЗабГр матерГалу для електронно-мГкроскошчних дослщжень проведений зпдно загальноприйиятоl методики. Вщпрепароваш маленьк шматочки стшки тонко! кишки фшсували у 2,5 % розчиш глютаральдепду з активною реакщею середовища рН 7,2-7,4, приготованому на фосфатному буферг ФГксований матерГал через 60 хвилин переносили в буферний розчин i промивали протягом 20-30 хвилин. Постфшсащю здшснювали 1 % розчином чотириокису осмда на
фосфатное бyфеpi протягом 60 xвилин, шсля чого проводили дегiдpaтaцiю послiдовно в спиртГ, пpопiленоксидi та заливали шматочки в сумш епоксидниx смол з аралдитом.
На бaзi кафедри пстологи та ембpiологiï ДВНЗ «Теpнопiльський державний медичний yнiвеpситет iменi I. Я. Горбачевського M03 Украши» yльтpaтонкi зpiзи, виготовленi на yльтpaмiкpотомi LKB-3 (Швещя), контрастували 1 % водним розчином ураншацетату та цитратом свинцю згщно метода Рейнольдса, помiщaли на мщш сiтки, контрастували нiтpaтом свинцю й вивчали в електронному мiкpоскопi nEM-125K
3a6ip мaтеpiaлy для проточно-цитометричного aнaлiзy здiйснювaли в дiлянкax тонко1' кишки щypiв aнaлогiчниx тим, якi були обpaнi й для гiстологiчного дослГдження. Видалений вiдpiзок тонко1' кишки довжиною приблизно 20 мм pозpiзaли повздовж, промивали 0,9 % розчином NaCl, розправляли на склi та шд контролем бiнокyляpного мiкpоскопy за допомогою гостро1' мiкpоxipypгiчноï ложечки виконували зюкрГбки слизово1' оболонки в достaтнiй кшькосп.
Вмiст ДНК в ядpax клГтин слизово1' оболонки тонко1' кишки щypiв визначали методом проточно1' ДHК-цитометpiï.
Суспензи ядер з клiтин слизово1' оболонки тонко1' кишки щypiв отримували за допомогою набору для дослщження ядерно1' ДНК CyStain DNA Step 2 (Parteo, Шмеччина) вiдповiдно до протоколу-шструкци виробника. Вiн дозволяе виконувати екстракщю ядер та маркувати ïxm ДНК дiaмiдинофенiлiндолом (DAPI). У пpоцесi виготовлення нyклеapниx сyспензiй використовувались одноpaзовi фшьтри CellTrios 50 мкм (Parteo, Кмеччина).
Проточний aнaлiз виконували на багатофункщональному нayково-дослiдномy проточному цитометpi «Parteo PAS» (Parteo, Шмеччина), y Hayково-дослiдномy центрГ Вiнницького нaцiонaльного медичного yнiвеpситетy iм. M. I. Пирогова. Для збудження флyоpесценцiï DAPI застосовувалось УФ-випpомiнювaння. З кожного зразка нуклеарно1' сyспензiï aнaлiзy пiдлягaло 10 тис. подiй. Цикшчний aнaлiз клiтин виконувався засобами програмного забезпечення FloMax (Parteo, Hiмеччинa) y повнш цифpовiй вiдповiдностi згiдно математично1' моделi, де визначали:
G0G1 - вщсоткове спiввiдношення клiтин фази G0G1 до вж клiтин клiтинного циклу (вмют ДНК = 2o);
S - вщсоткове сшввщношення фази синтезу ДНК до вж клiтин клггинного циклу (вмiст ДНК > 2o та < 4o.);
G2 + M - вщсоткове сшввщношення фази G2 + M до вж клггин клiтинного циклу (ДНК =
4o);
IP - Гндекс пpолiфеpaцiï, який визначався за сумою показниюв S + G2 + M;
BP - блок пpолiфеpaцiï, який ощнювався за сшввщношенням S/(G2 + M) (збшьшення числа клГтин в фaзi G2 + M при низькиx знaченняx S-фази свщчить про затримку пpолiфеpaцiï в стади G2 + M).
Визначення фрагментаци ДНК (апоптоз) виконано шляxом видiлення SUB-G0G1 дГлянки на ДHК-гiстогpaмax - RN2 перед шком G0G1, яка вказуе на ядра клГтин з вмютом ДНК < 2o.
Статистична обробка цитофлюоpометpичниx pезyльтaтiв дослiдження виконана в лщензшному пaкетi «STATISTICA 5,5» (належить Науково-дослщному центру Вшницького нaцiонaльного медичного ушверситету Гм. M.I. Пирогова, лiцензiйний № AXXR910A374605FA) з використанням непapaметpичниx методГв ощнки. З'ясовували середш значення за кожною ознакою та стандартш вг^илення. ДостовГршсть рГзнищ значень мГж незалежними кшьюсними величинами визначали за допомогою непараметричного U-критерда Maнa-Уiтнi.
Результати дослщження та ïx обговорення. ПГд час мГкроскошчного дослщження стшки клубово1' кишки через 14, 21 та 30 дГб y щурГв без опжу шири, яким першГ сГм дГб вводили 0,9 % розчин NaCl, розчини лактопротешу з сорбГтолом або HAES-LX-5 % y дозГ 10 мл на кг встановлено, що загальний план ïï будови, подГбний до такого в iнтaктниx щурГв, описаного шшими дослщниками [4]. Однак, на вщмГну вщ щурГв, яким протягом пеpшиx семи дГб вводили 0,9 % розчин NaCl за попереднього введення розчитв лактопротешу з сорбгтолом (бшьш виражено) або HAES-LX-5 % в yсix теpмiнax спостереження вщзначалося повнокрГв'я кpовоносниx кашлярГв i посткaпiляpниx венул. Також спостерпалися дГлянки крайового стояння, пГдвищено1' адгези лейкоципв до ендотелюципв та дГапедезу лейкоципв через стшки посткaпiляpниx венул. КрГм того, y пpошapкax пyxкоï сполучно1' тканини в пapaвaзaльниx пpостоpax та в ештелГальному покривГ кишковиx ворсинок спостерпалася бшьша чисельшсть лГмфоципв, як порГвняти зГ щурами, яким вводили 0,9 % розчин NaCl.
Проведет електронномГкроскошчш дослщження тонко1' кишки y тварин, яким протягом 7 дГб експерименту вводили 0,9 % розчин NaCl, лактопротеш з сорбГтолом, HAES-LX-5 % показали, що в yd термши спостереження (через 14, 21, 30 дГб) структурш компоненти ïï слизовоï оболонки були не змшеш.
У складГ епiтелiaльноï пластинки ворсинок i крипт слизовоï оболонки переважають стовпчасп ештелюцити з облямГвкою, вони мають типову для тaкиx кштин будову.
У цитоплазмi еттелюци™ присутш всi органели загального призначення, але розташованi вони нерiвномiрно. Гранулярна ендоплазматична сiтка локалiзована в базальнiй частинi цитоплазми, невеликий комплекс Гольджi частiше перинуклеарно в над'ядернш дiлянцi. М^охондри мають округлу або подовгасту форму i зус^чаються по всiй цитоплазм^ але найбшьше в центральнiй та апiкальних дтянках. Наявнi також рибосоми та полюоми, виявляються первинш, а iнодi вторинш лiзосоми.
Бiчнi поверхнi плазмолем сусщшх стовпчастих епiтелiоцитiв вiд апiкальних дшянок мають яскраво вираженi рiзноманiтнi мiжклiтиннi контакти: простi, щiльнi, десмосомальнi.
Еттелюцити розташованi на базальнiй мембранi, яка виглядае, як пластинка помiрноi електронно! щiльностi та вiдносно рiвномiрноi товщини. Вона вiдокремлюе пухку волокнисту сполучну тканину власно! пластинки слизово! оболонки тонко! кишки.
Субмiкроскопiчно в складi еппешально! пластинки ворсинок спостерiгаються келихоподiбнi клiтини. Характерною 1'х ознакою е наявнють в апiкальнiй частинi секреторних гранул, що мають округлу або овальну форму, рiзнi розмiри та електронно- прозорий вмют. Залежно вщ фази секреторного циклу гландулоцити мають неоднакову юльюсть секрету й рiзний ступiнь розвитку органел. Ядра таких кштин розташованi переважно в базальнш частинi (рис. 1, А, Б).
Власна пластинка мютить клiтини фiбробластичного ряду, помiрну кiлькiсть лiмфоцитiв i плазмоцитiв, iнодi тканиннi базофiли та еозинофши.
Рис. 1. А. Наявшсть секреторних гранул в апiкальнiй частиш епiтелiоцитiв ворсинки тонкоi кишки тварини контрольноi групи за умов введення лактопротешу з сорбiтолом. Електронна мiкрофотографiя. Зб.: х12 000. Позначення: 1 - келихоподiбна клiтина з секреторними включеннями; 2 - стовпчастий еттелюцит; 3 - мiкроворсинки на ашкальнш поверхнi стовпчастого епiтелiоцита. Б. Ультраструктурна оргашзащя епiтелiоцитiв ворсинки тонко! кишки тварини контрольно!' групи за умови введення ИАЕ8-ЬХ-5 %. Електронна мiкрофотографiя. Зб.: х12 000. Позначення: 1 - фрагмент келихоподiбноi клiтини з секреторними включеннями; 2 - ядро стовпчастого ештелюцита; 3 - цитоплазма стовпчастого еттелюцита. В. Субмжроскошчна оргашзащя плазматичноi клiтини власноi пластинки слизово! оболонки тонко! кишки тварини контрольно! групи за умови введення 0,9 % розчину №01. Електронна мiкрофотографiя. Зб.: х12 000. Позначення: 1 - ядро; 2 - цитоплазма; 3 - гранулярна ендоплазматична сггка; 4 - мiтохондрiя.
Мiжклiтинна речовина сполучно! тканини мае добре виражений аморфний компонент, тоню колагеновi та еластичш волокна, що розташованi неупорядковано.
У власнш пластинцi наявнi кровоносш капiляри соматичного типу, якi мають невелию просвiти, суцiльну ендотелiальну вистилку та не на вЫх дшянках однакову за товщиною базальну мембрану. Ядра ендотелюцилв переважно елiпсоподiбноi форми з рiвними контурами карiолеми, у !х карiоплазмi переважае еухроматин. Перинуклеарна зона органел мiстить небагато й до того ж невеликих за розмiрами органел. Це окремi м^охондри, непротяжнi канальцi ендоплазматично! сiтки, лiзосоми. У цитоплазматичних витончених дiлянках ендотелiальних клiтин розташованi пiноцитознi пухирцi, окремi вакуолi (рис. 1, В).
Отримаш показники клiтинного циклу i фрагментаци ДНК клiтин слизово! оболонки клубово! кишки через 14, 21 та 30 дiб експерименту засвiдчили юнування балансу мiж показниками 8-фази й штервалу 8иБ-0001 у клiтинах слизово! оболонки тонко! кишки на фош використання дослiджуваних iнфузiйних розчинiв - 0,9 % №С1, лактопроте!ну з сорбгголом або ИАЕ8-ЬХ-5 %.
Таблиця 1
Показники клггинного циклу та фрагментацп ДНК клiтин слизово! оболонки тонко!' кишки на фонi введення 0,9 % розчину ^С1, лактопроте!'ну з сорбiтолом або ИАЕ8-ЬХ-5 % (М±а)
Доба Препарат Показники клггинного циклу
в001 8 02+М 1Р БР 8иБ-0001
0,9 % ЫаС1 89,11± 4,572± 6,320± 10,89± 0,720± 9,968±
1,86 1,717 0,271 1,86 0,251 2,118
14 ЛП з сорб1тол. 89,59± 1,26 4,624± 0,635 5,784± 1,041 10,41± 1,26 0,820± 0,175 8,946± 2,437
ИЛБ8-ЬХ 5 % 89,27± 5,242± 5,484± 10,73± 0,974± 9,864±
1,99 1,439 0,990 1,99 0,257 2,084
Р >0,05 >0,05 =0,076 >0,05 =0,076 >0,05
0,9 % ЫаС1 88,71± 1,09 4,800± 1,109 6,488± 0,183 11,29± 1,10 0,740± 0,179 8,452± 2,977
21 ЛП з сорб1тод. 89,39± 1,69 4,766± 1,182 5,842± 1,114 10,61± 1,68 0,844± 0,284 8,956± 2,613
ИЛБ8-БХ 5 % 89,09± 5,108± 5,808± 10,92± 0,978± 9,350±
1,19 1,294 1,466 1,18 0,516 2,244
Р >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
0,9 % ЫаС1 89,36± 4,596± 6,042± 10,64± 0,768± 8,868±
2,23 1,634 1,162 2,22 0,266 3,033
30 ЛП з сорб1тод. 89,87± 1,11 4,630± 0,863 5,500± 0,692 10,13± 1,12 0,852± 0,180 8,914± 2,500
ИЛБ8-ЬХ 5 % 89,18± 4,738± 6,082± 10,82± 0,826± 8,178±
0,61 0,944 1,068 0,61 0,346 2,223
Р >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Примiтки: р розчину ЫаС1.
достовiрнiсть рiзницi значень вiдповiдних показниюв клiтинного циклу порiвняно з групою 0,9 %
Отримаш дан виявили однотипну картину показнишв кл1тинного циклу клпин слизово! оболонки тонко! кишки за умови застосування цих трьох препаратов в щентичш терм1ни досл1дження. Результати засв1дчили в1дсутнють розб1жносп впливу даних препарата на клгтинний цикл клгтин 1, одночасно, в1дсутнють !х негативного впливу. Також вони констатують баланс, що юнуе, м1ж процесами синтезу й апоптозу ентероципв, який, в1ропдно, 1 забезпечуе нормальне функцюнування тонко! кишки.
Встановлено, що на фон застосування 0,9 % розчину №С1 (рис. 4), а також { за використання розчишв лактопроте!ну з сорбгтолом або ИЛБ8-ЬХ-5 % (рис. 5, 6) довол1 значна частина клгтин слизово! оболонки тонко! кишки знаходиться в неактивному сташ, а невелика група кл1тин перебувае у фаз1 синтезу ДНК (8-фаз1) та 1нтервал1 8"ЦБ-0001, що знаходяться в схожому в1дсотковому в1дношенш м1ж собою впродовж усього терм1ну експериментального досл1дження.
Рис. 2. ДНК-пстограма ядерно! суспензп кл1тин слизово! Рис. 3. ДНК-пстограма ядерно! суспензп кштин слизово!
оболонки тонко! кишки щура без ошку шюри через 14 д1б тсля оболонки тонко! кишки щура без ошку шюри через 21 добу тсля застосування 0,9 % розчину ЫаС1. ЯЫ2 = 7,71 %. застосування лактопроте!ну з сорбгтолом. ЯЫ2 = 10,42 %.
Зазначимо незначну тенденцiю (р=0,076) до в1дм1нносп показниюв фази 02+М та блоку прол1феращ! через 14 д1б у грут, де застосовувався препарат ИЛБ8-ЬХ-5 %, як пор1вняти з показниками групи з використанням 0,9% розчину №С1 (див. табл. 1). Однак, це не е ознакою прямого впливу на 1нтактш клгтини слизово! оболонки тонко! кишки щур1в, а лише наслщком рашше доведеного позитивного впливу препарату на обмш у клпинах.
Отриман результати вказують на юнування значно! резервно! групи клпин слизово! оболонки тонко! кишки, що перебували у фаз1 0001 та 02+М, 1, в1дпов1дно, могли перейти до активного длення
у фазi 8 через виникнення надпорогового подразнення. Стабшьшсть вiдсотка дано! групи клiтин за умови шфузп розчишв 0,9 % №С1, лактопроте!ну з сорбгголом або ИЛЕ8-ЬХ-5 % тдтверджуе певну закономршсть кштинного подшу ентероципв.
Отримаш результата у тварин корелюють як iз даними ДНК-цитометрн шших дослiджень [15], так i з власними результатами пстолопчних дослiджень. 1з iншого боку, нами не встановлено суттевого впливу дослiджуваних розчинiв на показники кл^инного циклу клiтин слизово! оболонки тонко! кишки протягом всього термшу спостереження, що дозволяе стверджувати про вщсутнють !х негативного впливу вщносно цiе! групи клiтин. 1ншими дослiдниками [6] також встановлено вщсутнють негативного впливу цих препаратiв на показники кттинного циклу багатьох оргашв (легень, тимусу, печiнки, наднирникiв, гiпофiзу тощо) в умовах без ошкового ушкодження.
1. На св^лооптичному й ультраструктурному рiвнях дослiдження у щурiв, яким першi им дiб вводили 0,9 % розчин NaCl, лактопроте!ну з cорбiтолом або HAES-LX-5 % у дозi 10 мл на кг маси тша, через 14, 21 i 30 дiб експерименту встановлено, що структура стшки тонко! кишки й ультраcтруктурнi компоненти !! слизово! оболонки подiбнi до штактних тварин. Пiд час введення лактопроте!ну з cорбiтолом (бiльш виражено) або HAES-LX-5 % cпоcтерiгаeтьcя лише повно^в'я кровоносних судин, крайове стояния й шдвищена адгезiя лейкоцитiв до ендотелюципв у поcткапiлярних венулах, а також шфшьтращя лейкоцитiв у периваскулярних просторах.
2. При iнфузi! протягом перших 7 дiб 0,9 % розчину NaCl, лактопроте!ну з сорб™лом або HAES-LX-5 % не змшюються показники iнтервалу SUB-G0G1, S-фази, фаз G0G1 та G2+M клггин слизово! оболонки тонко! кишки через 14, 21 та 30 дiб спостереження, що вказуе на юнування значно! резервно! групи клiтин слизово! оболонки тонко! кишки.
fl4 одр1
Рис. 4. ДНК-гicтограма ядерно! cуcпеизi! клггин слизово! оболонки тонко! кишки без ошку шири через 30 дГ6 шсля заcтоcуваиия HAES-LX-5 %. RN2 = 9,71 %.
1. Kovalchuk OI, Cherkasov EV, Dzevulska IV, Hunas I.V. Vplyv endohennoyi intoksykatsiyi na strukturni zminy orhaniv neyroimunnoendokrynnoyi systemy za umov likuvannya opikovoyi khvoroby kombinovanymy hiperosmolyarnymy rozchynamy. Ukrayinskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal. 2014; 1(71):42-46. [in Ukrainian]
2. Kozhemyakin YuM, Khromov OS, Boldyryeva NU, Dobrelya NV, Sayfetdinova HA. Naukovo-praktychni rekomendatsiyi z utrymannya laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. Kyiv: Interservis; 2017. 182s. [in Ukrainian]
3. Kozinets GP, Osadchaya OI, Tsygankov VP, Isayenko NP, Zhernov AA, Boyarskaya AM. Korrektsiya metabolicheskoy gipoksii u postradavshikh s tyazheloy termicheskoy travmoy v stadii ozhogovoy septikotoksemii. Klinichna khirurgiya. 2012;12:38-42. [in Russian]
4. Konyayeva TP, Dolgikh VT, Yelomenko SN. Funktsionalno-morfologicheskiye izmeneniya tonkoy kishki v rannem postreanimatsionnom periode. Byulleten sibirskoy meditsiny.2004; 2: 5-13. [in Russian]
5. Mazepa YUS, Tereshchenko VP, Pishchykov VA. Klinichni aspekty zastosuvannya enterosorbentiv u likuvalno-profilaktychnykh zakladakh. Ukrayina. Zdorovya natsiyi.2010; 1(13):87-93. [in Ukrainian]
6. Makarova OI, Chaykovskyi YuB. Osoblyvosti ul'trastrukturnykh zmin v respiratornomu viddili lehen shchuriv u viddalenyy period pislya termichnoyi travmy za umov yiyi korektsiyi koloyidno-hiperosmolyarnym infuziynym rozchynom HAES-LX-5%. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014; 4(46):115-120. [in Ukrainian]
7. Nahaychuk VI. Suchasni pidkhody do nadannya dopomohy khvorym z opikamy. Mystetstvo likuvannya.2010; 5: 24-27. [in Ukrainian]
8. Stefanov OV. Doklinichni doslidzhennya likarskykh zasobiv. Metodychni rekomendatsiyi. Kyiv: Avitsena; 2001. [in Ukrainian]
9. Cherkasov EV. Strukturni zminy endokrynnykh epitelialnykh klityn v tymusi pry eksperymentalniy opikoviy khvorobi u shchuriv za umov yiyi likuvannya shlyakhom vnutrishnyovennoyi infuziyi laktoproteyinu-S. Ukrayinskyi morfolohichnyi almanakh. 2012; 10, 2: 165-168. [in Ukrainian]
10. Blaha M, Rencova E, Blaha V, Maly R, Blazek M, Studnicka J, Langrova H, et al. The importance of rheological parameters in therapy of microcirculatory disorders. Clinical hemorheology and microcirculation. 2009; 42, 1: 37-46.
11. Coban Y, Ozerol E, Tanber K, Erbatur S, Aytekin AH, Firat C. The Hemeostatic Efficacy of ANKAFERD after Excision of Full Thickness Burns: A Comparative Experimental Study in Rats. Surgical Science. 2011; 2: 16-21.
12. Hammer AM, Morris NL, Cannon AR, Khan OM, Gagnon RC, Movtchan NV, Choudhry MA, et al. Interleukin-22 Prevents Microbial Dysbiosis and Promotes Intestinal Barrier Regeneration Following Acute Injury. Shock. 2017; 48(6):657-665.
13. Li H, Guo Y, Yang Z, Roy M, Guo Q. The efficacy and safety of oxandrolone treatment for patients with severe burns: A systematic review and meta-analysis. Burns. 2016; 42(4):717-27.
14. Neff LP, Allman JM, Holmes JH. The use of therapeutic plasma exchange (TPE) in the setting of refractory burn shock. Burns. 2010; 36: 372-378.
15. Zhu KJ, Huang H, Chu H, Yu H, Zhang SM. Alterations in gastrointestinal dysfunction following brain injury. World Journal of Gastroenterology. 2014; 20(28): 9585-9591.
ОСОБЕННОСТИ ГИСТОЛОГИЧЕСКИХ, ЭЛЕКТРОННОМИКРОСКОПИЧЕСКИХ И ЦИТОМЕТРИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ РАСТВОРОВ ЛАКТОПРОТЕИНА С СОРБИТОЛОМ ИЛИ ИАЕ8-ЬХ-5% Гаврилюк А.А., Галунко А.М., Даценко Г.В.
Экспериментальное исследование действия инфузионных препаратов 0,9 % раствора №С1, лактопротеина с сорбитолом и ИЛБ8-ЬХ-5 % на структуру подвздошной кишки в поздние сроки (через 14, 21 и 30 сутки) после предварительного их введения были выполнены на 63 лабораторных белых крысах-самцах массой 150-160г. При гистологическом и электронно-микроскопическом исследовании установлено, что общий план ее строения, подобный интактным крысам. Инфузия в течение первых 7 суток 0,9 % раствора №С1, лактопротеина с сорбитолом или ИЛБ8-ЬХ-5 % не изменяет показатели клеточного цикла клеток слизистой оболочки тонкой кишки через 14, 21 и 30 суток наблюдения. Полученные результаты указывают на существование значительной резервной группы клеток ее слизистой оболочки.
Ключевые слова: подвздошная кишка, крысы, клеточный цикл, лактопротеин с сорбитолом, ИЛБ8-ЬХ-5%.
Стаття надшшла 14.06.2018 р.
FEATURES OF HISTOLOGICAL, ELECTRONOMICROSCOPIC AND CYTOMETRIC CHANGES OF THE FLEXIBLE MALT OF THE FOLK TUBE FOR THE USE OF LACTOPROTEIN SOLUTIONS WITH
SORBITOL OR HAES-LX-5% Gavrilyuk AO, Galunko HM, Datsenko HV.
An experimental study of the effect of infusion drugs of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5 % on the structure of the ileum in the late stages (after 14, 21 and 30 days) after their previous administration was performed on 63 white rats- males weighing 150-160 g. During a histological and electron microscopic examination it was established that the general plan of its structure is similar to that in intact rats. Infusion during the first 7 days of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol or HAES-LX-5% does not change the cell cycle of cells of the mucous membrane of the small intestine in 14, 21 and 30 days of observation. The obtained results indicate the existence of a large reserve group of cells in its mucous membrane.
Key words:ileum, rat, cell cycle, lactoprotein with sorbitol, HAES-LX-5%.
Pe^rorn OeniTbKO B.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-157-160 УДК 616.316.-091.8-092-099:613
FEATURES OF THE CELL COMPLEX OF THE MORTAL SHELL OF THE ROPE CAVITY ON THE FIELD OF TOLERANCY
E-mail: gasyuknv@tdmu.edu.ua
The article presents the results of a comprehensive morphological study of the oral mucosa in conditions of nicotine intoxication obtained in a comprehensive and statistic cytological study. The results make it possible to characterize the changes described as «dyskeratozic» or «proliferative», which are a cytooriental dyskeratoz as a violation of keratinization of the epithelium of the anatomic site. The analysis we proposed schemes pathogenesis, and the existence of common components in its levels, permits to consider restructuring resulted cytological - «inflammatory» type cytohram and «dyskeratozic» as two independent processes arising in the oral mucosa under the influence of nicotine and level the same pathogenic mechanism for precancerous stage of transformation.
Keywords: mucous membrane, epithelium, cells, nucleus, cytoplasm.
Literary sources of recent years have presented facts of increased risk of malignant proliferative processes of the oral mucosa, in patients with the presence of a harmful habit - smoking, which combines the effect of physical and chemical factors [9].
Particular relevance of the study of oral mucosa in smokers is due to medical and social importance of this problem. Currently smoking is the mass social and psycho-emotional problem common among men and women. Therefore, in many countries is active fight against smoking in the framework of the World Health Organization [3].
Now, in the literature in detail described changes of hard tissues of the teeth, salivary glands, periodontal while smoking [5, 8].
However, the oral mucosa, by virtue of their topographic-anatomical features, first of all is suffer from harmful habit of smoking. Different components that are part of tobacco smoke adversely affect its
© N.V. Hasiuk, G.A. Yeroshenko, 2018 157
