CC BY
16
Лггература
1. Мовчан Я.1., Олешенко ПЛ., Голубень М.Л., Давндок II. П., Мялшлспя Н.Р. Осмопш положения нашональноТ пол1тики з пнтпнь збереження бюлогишого та ландшафтного рпноматптгя. II Бюр13номажття Карпатського буферного заповедника. - К., 1997. - С. 496-526.
2. Парчу к Г. Еколопчна мережа: нацюиалып перспективы. // Жива Укра'ша, № 8, 1998. —
С. 1-2.
3. Програма перспективного розвнтку заповинюТ енравн в УкраТш ("Заповедники"). // Голос Украши, №232(982) мд 7.12.1994.
4. Чернявськнн М.В. Методичш вкач1вки для студентов л1согосподарського факультету з курсу "Природозаповщна справа". - Львш, 1997. - 25 с.
УДК 65.01 ;65.9(4УКР)-08 Асист. Г. Лех - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ С1МЧ НА СУЧАСНОМУ
ЕТАШ
Ом'я е об'ектом доопдження багатьох наук - ¡стор!У, економжи, юриспру-деншУ, пси холопУ, педагопки, демографп, етнограф1У, сощолопУ тощо. Кожиа з них вивчае специф1чш схорони функшонування \ розвитку с1м'У шд власним кутом зору 1 вщповщно до свого предмету \ методу. Для економжи одним з основних за-вдань е анашз Ымейного бюджету, стану сшейного споживання 1 нагромадження тощо.
СЛм'я — це мжроосередок сусшльства; ось чому вс1 сусшлып проблеми \ труднонп тим чи ¡ншим чином проявляються в сшейних В|'дносинах. Для сучас-них умов характерним став процес послабления рол1 с!мТ як сошального шетиту-ту. Сучасна ам'я знаходиться, по суп, в стадп кризи. Формами прояву шеУ кризи виступають: втрата оркнтацп суспшьства (особливо молод1) на утворення мщноУ амТ, низька народжувашеть, зростання юлькост1 розлучень, малодтпеть сш'У, зростання кшькосп позашлюбних народжень та ¡н.
Одним з чинник1в, що обумовлюе кризу ам'У, е УУ економ1Ч!н труднонп \ не-гаразди. I справа тут не тшьки в нестач1 грошей, слабкому уявленш про амейний бюджет, сошалыий незршосп молодого подружжя тощо. Молод1 амЧ розпада-ються внаслщок невиправдання спод1вань щодо Ух економ1чного \ матер1ального становища. Вщсутш<ръ життсвих перспектив створюе вкрай негативний фон для родинного життя, затрудняе досягнення сумкносп м1ж подружжям, посилюе вну-тр1с1мейш негаразди..
Без оздоровления амейноУ, а значить й особистюноУ сфери, неможлив! ус-тхи в здшененш екоргом1чних реформ. Шрпим с висл ¡в "Багап ам'У (1 не тшьки в матер1альному план!) - багате сусшльство", адже в економ1чному становищ*! ам'У як у фокус! вщображаеться загальний стан економшноУ систем и сусшльства.
Кожна сш'я, незалежно вщ УУ складу, самостжно веде власне домашне гос-подарство, отже, може розраховувати лише на власш кошти. Звичайно, для с1мей ¡з скромними прибутками мають вагу державш допомоги, пожертвування з благо-дшних фошпв, допомога вщ багатших родич1в. Однак кошти з них джерел нерегулярна незначш, надходять далеко не в кожну сш'ю, Ух частка у с5мейному бюджет! е м1зерна.
250 До 125-р|ччя УкрДЛТУ
Науковий вкпнк, 2000, вип. 10.2
Головним джерелом семейного добробуту завжди була 1 г праця дорослнх члетв ам'У як в оргажзашях р1змих форм власпост1, так \ п особистому шдсобно-му господарств1, де активмими пом1чникамн батьмв е д1ти, особливо в сЫьськш мкцевост!.
Потр1бно зазмачити, то при розв'язаши амейинх проблем у сел1 вшсутт ¡люз1У щодо доиомогн держави. Думаю, що така позищя багаго в чому випливае ¡з особлнвост1 виробничих вщносин у аграрному сектор!: основний виробник-селяннн завжди був надшений лише обов'язками, не мав доступу до прийняття рпнень, не розпоряджався продуктом свое!' д1яльност1 \ був лише гвинтиком у п-тантському колгоспно-радгоспному мехашзм1, я кий \ до сьогодтн контролюеться бюрократичннм апаратом. А вщ цього апарату навряд чи можна чекати якоУсь до-помоги.
Показник реальних доход1в населения найповнппе характеризуе ртень до-бробуту народу через амейш доходи. Сш'я г нервипною ланкою, компонентом сощальноУ структури сустльства, як вчнли Арктотель '1 Платон: "кожна людина повинна вступати у шлюб, який буде корисним для держави, а не т1льки прием-ний самш Уй", - Гегель: "ам'я представляс собою прнродне сусшльство, члени якого зв'язаш любов'ю, дов1р'ям \ нриродшм повелпшям"1. Найважливппа соща-льна функщя С1м'У - народження \ виховання д1тей, а "всяка ам'я складае частину держави..., то \ ва люди являються частинами ам'У 1 в зв'язку з тим, що доброд1У окремнх частин повинш вщнов1дати доброд1ям щлого, то необхщно виховання Д1-тей поставити у вщповщне вщношення до державного устрою; ! якщо пе не бай-дуже для держави, яка прагне пдно розвиватися, то необхщно мати також пдних д!тей. ... I з цим необх1*дно рахуватись, бо з д1тей пот1м виростають учасннки иол1-тичного життя" 2
У зв'язку з ним значний ¡нтерес мае економ!чна основа вщтворення с!м'У-амейний дохщ. I коли дослщжуеться дохщ на одного члена ам'У, то точшшу картину дае не той дохщ, який нараховуеться як середшй на душу населения у масштаб! краУни, а той, що реально складаеться у кожнж а'м'У.
1снують досить р5зномаштш джерела амейних доходт. Це - оплата пращ, надходження з1 суспшьннх фонд1в споживання, доходи вщ кооперативно!' д1яль-носп, доходи вщ особнстого шдсобного госиодарства, шд любительського госно-дарства тощо. А останшм часом доходним джерелом С1м'У стала оплата жиючоУ нраш - пращ пов^й. Ця робота стала досить поширеиою на Укра'пн у зв'язку з тим, що майже 80 % людей, як1 втратили роботу протягом останн1х рок1в - не жшкн. А ще бшыну юльюсть жшок оч1куе така сама доля: 70 % жшок, що закшчили на-вчання в школах ! ВУЗах, не можуть зиайти роботу \ тод1 багато з них свщомо йде на торпвлю своУм типом для тпдтримки добробуту ам'У. Кожного року у свт пере-возять контрабандою 4 млн. людей, бшышсть яких - жшкн. Ильки в Захщну Свро-пу вивезено контрабандою до 500 тис. жпюк. За остантн 10 роюв з УкраУни виУхало до 400 тис. жжок у впп до 30 роюв. Це с також джерелом амейних доход!в.
Частину доход1в ам'я одержуе з сусгнльних доход1в споживання у вигляд1 безплатних послуг, грошових виплат 1 натуральних видач. Це, в основному, пен-
1 - Аристотель. Политика// Сочинения. - М.,1983. Т.4, - С. 376-379, 398-402; Плптон, Законы// - М..1972. Т.З.Ч.2, -С. 2>18, 253, 260.
1 - Гегель. Пропедавтнка//Работы разных лет. - М.. 1973. - Т.2. - С 49,67 [_
6. ОспЬянсыа проблем и инню? школи 25 1
с1У, стипещш, допомоги, дотащУ на пут>вки в санатор1У, будинки вщпочнпку, дитя-ч1 табори вщпочинку, на утримання д1тей у дошмльних закладах. Цим джерелом користуються переважно багатодтп ам'У. У його формувашп закладено працю всього суспшьства \ разом з тим кожного працездатного члена ам'У.
У амейному бюджет пщвищуеться значения доход1в вщ власност!, вщ особистого пщсобного господарства, а також вщ нщивщуальноУ трудовоУ д1яльио-СТ1, пщприемництва. В Укра'пн структура амейних доход1в за джерелами е дифе-ренцшованою \ в чаа, 1 в простора Наприклад, динамка грошових доход1в населения свщчить, що за 1998 р. Ухня абсолютна величина зросла пор1вняно з 1997 р. в 1,1 рази 1 становила 55,3 млрд.грн. Це зростапня було нижчим, шж за 1997 р. Частка грошових доход1в населения, стосовно ВВП, за осташп роки майже не змнповалася 1 ниш становить 53,3 %.
Протягом 1998 року грошов1 доходи коливалися: у травш, серпт, вересш, прим1ром, вони знижувалися, пор!вняно з попередшми мкяцями. Це вщбувалося здеб1льшого за рахунок зниження темтв зростання зарплата, питома вага якоУ в доходах найбшьша.
Важливим показником ртня життя населения е сощалып трансферти - пе-наУ, допомоги, стипещш. 1хш абсолютш обсяги зросли за 1998 р^к у склад1 грошових доход1В населения на 7 % \ становили 13,3 млрд.грн. 1хня частка дещо ско-ротилася в загалынй сум1 грошових доход!в - з 25 у 1997 до 24 % у 1998. У берез-ш 1998 р. дещо пщвищилися максималын розм1ри пенсий, але це стосувалося не вах пенсюнер1в\
В Укра'пн, в умовах сощальноУ револющУ, яка вщбуваеться на наших очах, проходить стр!мке розшарування населения. За статистичними данимн, 70 % украУнщв живуть за межею бщносп, 20 % можна вважати благополучнимн 15% — багатими. Власне, нер1вшсть у розподш доход!в призвели до зростання бщностк Загалом проблема бщност1 ниш небезпечно загострилась. Згщно з осташнмн до-слщженнями сошолопв Киева, у 36 % украУнщв не внстачае грошей для кушвл1 продукте харчування, а 52 % респонденте вщповши, що можуть придбати лише продукти харчування4.
Фшансова незалежшсть людини (5 насамперед, чоловжа) в уах розвинутих краУнах е одшею з головних передумов укладення шлюбу \ шлюбноУ угоди. 3 роз-витком економ1ки \ пщнесення матер!ального добробуту зростае "портг" фшансо-вого забезпечення шлюбу. Звщси характерна для сучасних розвинутих краУн св1ту тенденшя пщвищення в1ку для вступу в шлюб (ця тенденщя починае иростежува-тись \ на Укра'пн). Виб1р на користь утворення с1м'У внзначаеться шляхом пор1в-няння економ1чних \ сощальних переваг вщ життя одинаков \ життя в ам'У. Таке поршняння може давати р1зш результата. Так, здобути хорошу осв1ту найчастппе вдаеться людям, яю вшын вщ ам'У та амейних турбот. 1Цо ж стосуеться особистоУ кар'ери, то часто-густо саме шлюб ("вигщний" шлюб) забезпечуе бшыпе можли-востей для и зджснення .
Виршальну роль в амейшй еко»юм!щ вщщрае домашне госнодарство, яке включае в себе виробництво окремих матер1альних благ та викопання певних виробничих фуикцш по обслуговуванню члешв ам'У.
3 - Гакал Н., Ярошенко А.. Гребеиченко Н. Сучаои доходи I р|вен(. життя населения. \\ Газета Иран* 1 зарплата. №10(170) травень 1999.
4 - Сошапьна нер1вжст».:спр|ведлив1сть чн законом ¡ржсть/ Д|ло.1988.№3. - С. 7_
252 До 125-р)ччя УкрДЛТУ
Науковий lsicniiK, 2000, вип. 10.2
Петл'емною склалопою домашнього господарстпа г город (чи дача), якнй оргашзуеться силами ciM'Y i на якому працюють, як правило, Bei члени ciM'Y. Город стае для багатьох амей зпачним джерелом виробництва ono4in, фрукпв i навт, м'яса й молока. Незважаючи на те, що городш дшянки мають невелику плоту (6-8 соток), завдякн Yx ¡нтенсивному використанню ciM'Y отримують зиачн! врожаУ i доходи.
Складовою домашнього господарстпа с побутове обслуговуванпя члетв ciM'Y. Идеться про приготування Уж1, прання, прибирания квартири тощо. Bei ш onepauiY вимагають багато часу (е трудом¡сткими) i входять в коло щоденних до-Mauinix турбот та обов'язкт.
Соцюеконом1чний розвнток ciM'Y вщбуваеться в межах певного простору i TepuTopiV. Тому вщеупнеть власного житла pi3KO обмежуе роль i функщУ, як! вн-копуе с!м'я в сусшльствк Дах над головою стае одтпо з найголотнших шлей су-часноУ украУнськоУ ciM'Y. Квартира, власнии будннок, а найкраще те и ¡нше разом -цього прагнуть домогтися багато людей. Будинок при иьому стае не просто об'ек-том власносп, нерухом!стю (хоча й не надзвичайно важлнво). Житло перетворю-еться в сенс самого життя, символ нормального людського бутгя. 11е тим б!льш важливо, що значна частииа населения УкраУни живе в поганих, перенаселеннх житлах на тернтор!ях з пеблагонолучними еколопчними умовами. ГПдвищення Hin на житло, зростаиня квартирноУ плати, pi3Ke обмеження державного буджнин-тва значно попршують сьогодш i без того norani житлов! умовп багатьох амей.
PniiKOßi вщносинн KopiiiHHM чином зм!шоють економ!чннй 6iK амейного життя. У наших ам'ях по-справжньому починають рахувати rpoini, планувати CBitt бюджет i видаткн, шукати додатков! шляхи збшыпення доход!в. У них умо-вах ироблемн родинноУ економши набувають особливого значения.
Вихщ шетитуту ciM'Y з кризи стане можлнвим ильки завдяки спрямуваншо зусиль всього сустпльства на його змщнення. 1стина пя очевидна, хоча й не BciMa до К1иця розум5еться. Сусшльство кровно защкавлепе в мщнш, духовно i морально здоров!й cim'i", яка живе в матер1альному достатку.
Доц. Л. Лиска, к.фмос.н. - УкрДЛТУ
ГУМЛШСТИЧНД ПАРАДИГМА ЕК0Н0М1ЧН01 ПАУКИ ЯК СШТОГЛЯДИЛ ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАШТАЛУ С0Ц10-ЕК0Л01 0-ЕК0Н0М1ЧНИХ СИСТЕМ XXI СТ.
1нформацШ|1с сусшльство, до якого людство переходить на рубеж! ХХ-ХХ1 ст., з його провдашми тендеши'ямн гуматзапи. coniajitinnii, ппелектуашзапн та еколопзацн, днк-тус необхдапсть i в1дкривас унжалын можллвосл утвердження в еконоьпчтй imyni hoboi парадигми — гуматстичноТ.
Luhomyr Lysko - USUПУТ
The liumanistic paradigm of economic science as outlook basis for forming of human capital for socio-ecologico-economic systems of XXI ccntury
Informational society with its leading tendencies of Inimanization, socialization, intellectu-alization and ecologization dictates necessity and opens unical possibilities of confirming in the economic science new humanistic paradigm.
6. OcniiBiicbKi проблем» intuio! шкллп 253
