CC BY
70
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ ПОКРАЩАНЯ Б1ЗНЕС КЛ1МАТУ Б1ЗНЕС-АСОЦ1АЦ1ЯМИ УКРА1НИ
Ляпш Дмитро Вадимович к.т.н., заслужений економ1ст Украгни
Украгна, Кигв, радник з питань розвитку МСБ та дерегуляцп оф1су президента Торгово-Промисловог Палати Украгни
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5937
ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 03 May 2018 The article «Features of forming strategy of enhanced of business climate
Accepted: 27 June 2018 by business associations of Ukraine» examined the peculiarities of joint
Published: 01 July 2018 development by Ukraine's business associations of a strategy for improving the
- business climate in the country. The main ideas and provisions of such a joint
KEYWORDS project are shown. It is shown that its success is completely determined by the
transparency and publicity of the preparation process. In the basis - of the rule of public administration, regulatory consensus. A necessary and sufficient condition for the success of the process of policy, public consultations, public consultations between business and authorities is the interest of business
national business agenda associations in the effectiveness and success of changes in the country. A practical
recommendations have been developed.
Citation: Лятн Д. В. (2018) Osoblyvosti Formuvannya Stratehiyi Pokrashchanya Biznes Klimatu Biznes-Asotsiatsiyamy Ukrayiny. International Journal ofInnovative Technologies in Economy. 6(18), Vol. 2. doi: 10.31435/ rsglobal_ijite/01072018/5937
Copyright: © 2018 Ляпш Д. В. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Швидю сощально-екожмчт зм1ни сучасного свпу визначають посилення вимог до якосп державного регулювання, що, у свою чергу, вимагае посилення якосп (обгрунтованосп, ефективносп, результативносп) нормативно-правових акпв як базово1 умови для позитивного функцюнування ринюв, захисту навколишнього середовища та сприяння екожмчному зростанню. За сучасних умов надважливим чинником цього стае покращання виконуваносп норм нащонального законодавства як з боку суб'екпв, так i об'екпв р1зних полпик. Одним з шструменпв забезпечення покращання виконуваносп регулювань е шструмент публ1чних консультацш i, особливо, застосування його двосторонньо1 природи, коли не лише органи влади вериф1кують сприйняття суспшьством норм регулювань, а й защкавлеш суспшьш групи представляють сво1 ощнки щодо наявних та майбутшх регулювань.
Аналiз публiкацiй. Формування та реал1заци б1знес-середовищем стратеги розвитку б1знесу, яка з одного боку мае характер опису бажаного майбутнього з погляду б1знесу, а з шшого боку яка використовуеться як мапа для проведення advocacy-кампанш та мошторингу дш оргашв влади е предметом науково-прикладних по спещальностям державне управлшня, економша та право, проте за на сьогодш в Укрш'ш е недостатшм. Теоретичш та практичш аспекти д1алогу б1знесу та оргашв влади дослщжували: З.С. Варналш, B.C. Воротш, Я.А. Жалшо, О.В. Л1твшов, К.М.Лятна, О.О. Труш та ш. Серед шоземних фах1вщв необхщно назвати John Sullivan, П.В. Данейко, Igor Munteanu, Gjoko Muratovski, Опва Джейкобса та ш. Проведення наукових дослщжень ще1 теми з позици реалютичност впровадження рекомендацш е тим аспектом, який потребуе свого розширеного дослщження.
Метою роботи е: дослщження практичних аспектов при формуванш б1знес-асощащями Украши власно1 стратеги розвитку, яка в Украш отримала назву «Порядок денний б1знесу до влади», анатз та визначення прюритетних напрямюв вдосконалення мехашзм1в реал1заци цього власного проекту б1знес-асощацш.
Матерiали та методи дослщження. При реалiзаци дано! роботи було використано вщкрит шформацшш джерела, шформащю бiзнес-асоцiацiй Укра!ни, нормативно-правову базу, анал^ичш документи. Застосовано методи спостереження, аналiтичне дослiдження, логiчне моделювання та уявний експеримент.
Результати дослщження. За останш 20 рокiв в Укра!ш бiзнес-спiльнота робила декiлька спроб запропонувати суспiльству свое бачення державно! пол^ики та бiзнес-клiмату. Проте щ проекти зiграли лише роль шлотних i не справили очiкуваного впливу на державну владу.
Державна пол^ика щодо розвитку пiдприемництва та малого i середнього бiзнесу i дос в Укра!ш залишаеться фрагментарною, не сфокусованою, а орiентованою лише на досягнення кращих мiсць в рейтингах.
Одшею з причин такого стану е вщсутшсть у бiзнес-спiльноти узгодженого, реалютичного та збалансованого Порядку денного щодо подолання разом з державною владою перешкод на шляху свого розвитку.
I тому на початку 2018 року за шщативи Торгово-промислово! палати Укра!ни розпочався спiльний проект бiзнес-асоцiацiй малого та середнього бiзнесу з вiдродження ще! створення Порядку денного бiзнесу до влади щодо покращання бiзнес-клiмату.
Порядок денний бiзнесу до влади сприятиме переходу вщ набору вiдомчих полiтик до народження сфокусовано! ефективно! державно! полiтики та посилення Держави.
Головна мета Порядку денного бiзнесу до влади: визначити силами бiзнес-спiльноти ключовi проблемнi зони у державнш полiтицi, вирiшення яких можливе у короткостроковий перюд та яю якiсно вплинуть на бiзнес-клiмат в цiлому, i запропонувати узгоджеш та збалансованi напрямки подолання цих проблем.
Порядок денний бiзнесу до влади мае стати основою сшвпращ бiзнесу i влади, базою для визначення заходiв державно! полiтики щодо розвитку тдприемництва. Впровадження Порядку денного бiзнесу до влади включае: а) спшьну розробку Порядку денного бiзнес-спiльнотою (узгодження проблем та визначення напрямюв вiдбуваеться за консенсусом); б) презентащю заходiв Порядку денного органам державно! влади i пiдготовку рекомендацiй щодо !х впровадження; в) монiторинг дотримання органами влади вимог бiзнесу. Рекомендаций якi мiститиме Порядок денний, повинш стати для влади своерiдним керiвництвом до дi!. За iнiцiативи репональних груп бiзнесiв можливо створення Репональних порядюв денних бiзнесу до влади.
Вбачаеться, що визначення нацiональним бiзнес-середовищем реалiстичних заходiв у Порядку денному та, головне, !х реалiзацiя та виконання органами державно! влади надасть позитивний iмпульс для посилення нацюнально! економiки та потужного включення укра!нського бiзнесу у глобальнi ланцюги створення додано! вартосп.
Розробка, впровадження та мошторинг результатiв Порядку денного е демократичним процесом, вiдкритим для ушх зацiкавлених сторiн.
Завдання Порядку денного бiзнесу до влади: сформулювати консолщовану позицiю бiзнес-спiльноти щодо головних проблем розвитку пiдприемництва та шляхiв !х вирiшення. Створення Порядку денного провадиться на основi даних, одержаних вiд бiзнес-спiльноти пiд час публiчних обговорень питань розвитку пiдприемництва з членами ТПП та представниками iнших бiзнес-органiзацiй та з секторними, галузевими, регюнальними або професiйними асощащями.
Визначено наступний перелiк питань до публiчного обговорення для створення Порядку денного бiзнесу до влади:
• Яю проблеми постають перед бiзне сом сьогоднi на нацiональному рiвнi та на регiональному рiвнi i в чому цi проблеми полягають (вiдповiдно повноваження та iнструменти виршення знаходяться у органiв влади центрального рiвня чи мiсцевого рiвня).
• Яким мае виглядати оптимальне виршення цих проблем та реалiстичнiсть виршення у короткостроковiй перспективi.
Порядок денний бiзнесу до влади повинний стати шструментом дiалогу з владою кожного втизняного пiдприемця. Вiн реалiзовуватиме формулу: «Я знаю, що ми вс разом вимагаемо вщ влади у поточному рощ певних заходiв покращення бiзнес-клiмату, i я пiдтримую i роздiляю цi вимоги, i я стежу, як влада !х виконуе».
Проект щодо пiдготовки Порядку денного бiзнесу до влади базуеться на спшьному переконанi учасникiв, що сучасна економша мае грунтуватися на вшьнш приватнiй iнiцiативi, чiтко визначених правах власносп, ринковiй конкуренцi! та сощальному захистi тих, хто його потребуе. Саме завдяки взаемодп цих принцитв в рамках правил, встановлених суспшьством через урядовi та неурядовi мехашзми, вдаеться найбiльш оптимально узгодити та поеднати природш прагнення кожно! людини до добробуту, самореалiзацi! та суспшьно! пошани з такими самими прагненнями шших людей.
Саме ринковi стимули спрямовують людську енергiю та творчють на користь iнших членiв суспшьства. Завдяки ринковiй конкуренцi!, заснованiй на вщкритосп, чiтких та захищених правах
власносп, наявш ресурси кашталу зрештою потрапляють до тих, хто може ними найкраще розпорядитися на користь шшим членам суспшьства. Конкуренщя також надае можливосп для розкриття одного з найважливших ресурсiв будь-яко! нацi! - !! творчого, зокрема пiдприемницького та управлшського, потенцiалу. Сучасна органiзацiя економiки передбачае поснйне оновлення за рахунок вщкритосн для входження в ринок та виходу з нього; постiйно ддачий конкурентний вiдбiр найбiльш здiбних управлшщв та найбiльш ефективних технологiй i методiв управлiння; пристосування пропозицi! до попиту, тощо. Таке постiйне та оргашчне оновлення е запорукою гнучкосн та стабiльностi, здатностi економiки вщповщати на технологiчнi та зовнiшньоекономiчнi виклики.
Разом з тим юнують певш сфери економiчно! дiяльностi, у яких вищезазначеш принципи не призводять до суспшьно-оптимальних наслiдкiв. В таких випадках суспiльство мае регулювати ринковi мехашзми або навiть замiняти !х шшими формами. Тому держава мае, насамперед, в рамках функцюнування судово! гшки влади, забезпечити прозоре та справедливе розв'язання протирiч та конфлiктiв мiж суб'ектами ринку. Виходячи з прюритету европейських цiнностей, втручання держави мае зменшувати економiчнi викривлення та вщповщш ренти, а не збiльшувати !х. Не у всiх сферах економiчно! дiяльностi ринкова конкуренцiя автоматично призводить до суспшьно-оптимальних результата. Зокрема, особливо! уваги потребують невiдновлюванi природнi ресурси, де конкуренщя може призводити до !х надмiрного використання та, як наслщок, виснаження. У деяких шших галузях конкуренцiя не виникае природним шляхом, оскiльки технiчнi проблеми роблять економiчно доцiльним iснування природних монополш. В таких випадках конкуренцiя мае здшснюватися в рамках обмежень, накладених суспiльством, та спрямовуватися проти можливих контрпродуктивних дiй, таких, як зловживання монопольним становищем. Але таю обмеження мають прийматися на основi вщкритих, прозорих та конкурентних процедур за участ всiх зацiкавлених сторiн.
Рентт доходи, утворенi за рахунок монополй, або споживання природних ресурсiв - по праву належать всьому сусшльству. Вiдповiднi механiзми - прозорi, конкуренты та справедливi - мають забезпечити право суспшьства на отримання цих доходiв, при дотриманнi права приватних власникiв на доходи вiд !хньо! продуктивно! д1яльност! Разом з тим, надприбутки, отриманi як ринкова прем1я за пiдприемницьку iнiцiативу, мають залишатися недоторканими, адже вони стимулюють шновацшний розвиток.
Водночас неприпустимим е надання допомоги (шдприемствам чи окремим групам громадян) на патерналiстськiй основi, адже в такому разi обмеженi суспшьш ресурси, що створенi тяжкою працею одних, iдуть на забезпечення „ледарства" iнших за рахунок тих, хто насправдi бiльше потребуе !х. Крiм того, патерналiзм спрямовуе економiчну дiяльнiсть не на задоволення нагальних людських потреб, а на самозбереження незалежно вщ ефективностi (виробництво заради виробництва) та навiть корупцiю, i, зрештою, веде до сощально! деградацi! та втрати конкурентоздатносп. Тому штучне збереження неефективних економiчних структур за рахунок всього суспшьства мае бути вщкинуте; надання пшьг та субсидiй шдприемствам та галузям - обмежене суто сощальними мотивами, а iснуючi привше! - переглянуто та поступово згорнуто; бар'ери для експорту та iмпорту - iстотно знижено та поступово усунуто; практику штучно! монополiзацi! ринюв - засуджено та припинено.
Головним прюритетом розвитку Укра!ни - е швестицп в людину, !! здоров'я, штелектуальне i духовне збагачення. Вся дiяльнiсть в цьому напрямку мае бути спрямована на реалiзацiю основно! цiнностi - свободи людини у рiзних !! проявах за умов дотримання норм спiвiснування в суспшьства Головними принципами розвитку бiзнес-клiмату Укра!ни мають стати багатоварiантнiсть пiдходiв до шляхiв пiдприемницько! самореалiзацi! i свобода тдприемницько! iнiцiативи. Багатоварiантнiсть передбачае наявшсть певно! кiлькостi альтернативних шляхiв для самореалiзацi! i задоволення потреб, кожний з яких мае свою цшшсть, визнану суспiльством, а вiдповiдальнiсть за вибiр того чи iншого шляху мае нести сам суб'ект.
Формування Порядку денного бiзнесу до влади не е одноразовим актом, а являе собою постшно ддачий процес, який протягом року включае в себе наступш етапи: (1) Обговорення проблем; (2) виявлення причин; (3) формування рекомендацш (шляхи усунення причин); (4) презентащя (просування) рекомендацiй; (5) мониторинг.
Головним принципом узгодження вшх матерiалiв е загальний консенсус. Порядок денний бiзнесу до влади перш за все спрямований на консолщащю несуперечливих положень.
Формування «Порядку денного бiзнесу до влади» полягае у визначенш умов для одночасного та взаемно корисного розвитку (1) тдприемництва та накопичення (2) людського кашталу з подальшим просуванням створених товарiв та послуг на (3) зовшшш ринки. Це визначае наступш сфери та напрямки «Порядку денного бiзнесу до влади» у версп 2018 року: а) Сфера тдприемництва (Головш проблеми щодо розвитку тдприемництва концентруються у двох сферах: забезпечення та захист конкуренцп та захист приватно! власносп. Проблеми у зазначених сферах тдривають довiру, як у вщносинах мiж пiдприемцями, так й вщносинах мiж владою та бiзнесом. Це збшьшуе транзакцiйнi видатки в економщ Укра!ни та гальмуе економiчний розвиток); Ь) Сфера працi - людський каттал (Успiх бiзнесу залежить вщ спiвробiтникiв, добробут спiвробiтникiв залежать вщ успiху бiзнесу.
Ефективна сшвпраця корисна для вшх. Але вточизняний бiзнес стикаеться з певними проблемами на нацюнальному та глобальному рiвнi); с) Зовнiшньоекономiчна сфера (Укра!на традицшно е орiентованою на експорт та одночасно залежною вiд iмпорту кра!ною. 1мпорт та експорт складають близько половини ВВП кра!ни. Враховуючи вкрай обмежений внутршнш ринок, вирiшальним завданням будь-якого бiзнесу, який бажае розвиватися, е вихщ на зовнiшнi ринки).
Висновки.
1. Формування бiзнес-асоцiацiями Украши «Порядку денного до влади» на перюдичнш основi та за правилами консенсусу може стати дiевим шструментом та аналiтичною основою публiчних консультацш мiж малим та середнiм бiзнесом з одного боку та органами державно! влади з другого на шляху покращення та вдосконалення бiзнес клiмату в кра!ш.
2. Вбачаеться, що ефективнiсть взаемоди мiж бiзнес-асоцiацiями малого та середнього бiзнесу в Укра!ш та органами державно! влади мае визначатись результатившстю реалiзацi! органами влади основних положень «Порядку...», що буде визначатись шд час мошторингу.
3. Необх1дно забезпечити публiчнiсть та прозорють усього проекту пiдготовки «Порядку.», що е необхщною та достатньою умовою успiшностi проекту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Доктрина приватно!' шщативи - результата та плани на майбутне / М.Лациба, Д.Лятн. - К. : Укр. незалежний центр полггичних дослщж., 2004. - 108 с.
2. Машфест Людини - програма принцитв / [1.Б. Кол1ушко, В.М. Яблонський, В.1.Дубровський, Д.В. Ляшн та ш.]. - К.: [б. в.], 2004 - 20 с. - (Проект «Громадська Стратепя розвитку Укра!ни»)
3. Послання в1д б1знесу до державно! влади Укра!ни / [Д. В. Ляшн, К. М. Лятна] ; Рада шдприемщв при КМУ, 1н-т конкурентного сусп-ва. - К. : Ки!вський ун-т, 2006. - 44 с.
4. Щодо готовност1 пвдприемницько! спшьноти впливати на ршення оргашв державно! влади / Д.В. Ляшн, К.М. Ляшна; 1н-т конкурентного сусп-ва. - К.: 1н-т конкурентного суспшьства, 2006. - 52 с.
5. Ляшн Д.В. Стан тдприемництва в Укра!ш та зовн1шньоеконом1чн1 1нструменти стимулювання його розвитку // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк, ДонНУ, 2013. - Т.2 - С. 194-196
6. Проблеми та шляхи формування сприятливого шституцшного середовища для тдприемницько! д1яльност1 в УкраМ: анал1т. доп. /Я.В.Бережний, Д.В.Ляп1н, Д.С.Покришка; за ред.Я.А.Жалша. - К.:Н1СД,2014. - 80 с. - (Сер. «Економ1ка», вип. 13).
7. Дшов1 оч1кування шдприемств Укра!ни. I квартал 2018 року. Оцшка респондентами фактор1в, як1 обмежують спроможшсть !х пвдприемств зб1льшувати виробництво. - К.:НБУ, 2018. -С. 26.
8. https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-za-vplivom-koruptsiji-na-biznes-povemulasja-v-2014-rik-opituvannja-2448389.html
