CC BY
12готовленосп юних бiйцiв вiйськово-спортивного багатобор-ства у групах початково! пвдготовки. Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: научный журнал. Х., 2012. №9. С. 30-33.
8. Горбунов Н. П., Батенкова И. В., Шабунин Р. А. Функциональное состояние школьников в процессе адаптации к учебной деятельности [Электронный ресурс] / Н. П. Горбу-
нов, И. В. Батенкова, Р. А. Шабунин // Научная онлайн-би-блиотека Порталус, 2007. №5. С. 9.
9. Myer G., Ford K., McLean S., Hewett T. The effects of plyometric ver-sus dynamic Sabilization and balance training on lower extremity biomechanics. The American Journal of Sports Medicine, 2006, 34(3): p.p. 445-455
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КОГН1ТИВОНОГО КОМПОНЕНТА АКМЕОЛОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ФАХ1ВЦ1В Ф1ЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
Дерека Т.Г.
Кшвський утверситет 1мет Бориса Гртченка кандидат наук з ф1зичного виховання i спорту, доцент, завгдувач кафедри фгзично'1' культури та спортивноi майстерностi
THE FEATURES OF PHYSICAL EDUCATION SPECIALISTS' COGNITIVE COMPONENT OF ACMEOLOGICAL COMPETENCE FORMATION
Dereka T.G., Borys Grinchenko Kyiv University, assosiate professor, PhD in physical education and sport, The Head of the Department of Physical Education and Sport Mastery
АНОТАЦ1Я
В статп проаналiзовано особливосп формування когнитивного компонента акмеолопчно! компетентносп фахiвцiв фь зичного виховання в процеа неперервно! професшно! пвдготовки. Визначено напрями змюту акмеолопчного знання: при-родничо-науковий, соцiогуманiтарний, технологiчний. Наведено результата анкетного опитування студентiв спецiальностi фiзичного виховання вищих навчальних закладiв щодо розумiння ними поняття «акмеолопя»; бажання оволодiти акме-ологiчними методами навчання. Охарактеризовано спiввiдношення контактних годин в навчальному процесi пiдготовки фахiвцiв фiзичного виховання на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «молодший спешалют», «бакалавр», «мапстр».
ABSTRACT
There are features of physical education speciales' cognitive component of acmeological competence formation in the process of continuous training analyzed in the article. The directions of acmeological knowledge content are revealed such as following three: natural sciences, humanities, technology. The results of higher school physical education Sudents' que^ionnaire concerning their undemanding the concept of «acmeology» and their desire to ma&er the acmeological learning methods are given. The ratio of contact hours in the classroom training of physical education speciales' educational process in qualification level «Junior specialis», «Bachelor» and «Ma&er» is characterized.
Ключовi слова: акмеолопя, акмеолопчна компетентшсть, когнггивна компонента, фахiвець, фiзичне виховання.
Keywords: acmeology, acmeological competence, cognitive component, specialis, physi-cal education.
Постановка проблеми. В европейському освггянському просторi ключовими термiнами сьогоднi е компетентносл та результати навчання. 1х аналiзу та проектуванню присвя-чено багато наукових публiкацiй, вони були i е предметом розгляду на Болонських конференцiях, об'ектом дисерта-цшних дослiджень та предметом багатьох дискусш. Ком-петентнiсний пiдхiд в освт, в якому системоутворюваль-ною освггаьою метою визначають забезпечення фiзичного i духовного розвитку молодого поколiння, набувае сьогодш у свiтi дедалi бшьшого значення. Сучасний рiвень знань та вимог до компетентносп фахiвцiв фiзичного виховання ви-магають розглядати професшну пiдготовку як цiлiсний не-перервний процес навчання у вищих навчальних закладах та подальшого самовдосконалення впродовж життя, розвит-ку професюнатзму, досягнення найвищого ступеня розвитку особистостi (акме) [4, 6, 7].
Аналiз актуальних дослiджень. Аналiз психолого-педа-гогiчноi лггератури сввдчить, що проблема формування про-фесiйноi компетентностi педагога висвiтлюеться у роботах таких науковщв, як: I. Г. Ермакова, Н. В. Кузьмшо!, А. К. Марково!, В. О. Сластьонша, А. В. Хуторського. Специфжа акмеологiчноi компетентностi фахiвцiв знайшла вщобра-ження у працях О. О. Бодальова, А. О. Деркача, В. Г. За-
зикiна, О. В. Селезньова, О. М. Кабанкова, Н. В. Кузьмшо!. Однак, у межах професшно! пвдготовки фахiвцiв фiзичного виховання формування акмеолопчно! компетентностi на сьогодш залишаються ще недостатньо вивченим.
Метою статп е визначення особливостей формування когштивного компонента акмеологiчноi' компетентностi фахiвцiв фiзичного виховання в процесi професшно! пвдго-товки.
Акмеологiчнi знання, як складова акмеологiчноi' компе-тентностi, за даними А. О. Деркача, О. В. Селезньово! - це сукупшсть даних в галузi акмеологп, результат шзнання процесу досягнення акме й самоздшснення та вщображен-ня цього процесу в свщомосп людини [3, с. 21]. Дослщники зазначають, що акмеолопчш знання мають теоретичну та емтричну форму виявлення. На теоретичному рiвнi воно сягае рiвня пояснення факпв, осмислювання !х в системi понять дано! науки, як складово! !! теорii. На емпiричному рiвнi акмеолопчш знання виступають як засiб самошзнання та самовдосконалення людини та сошуму.
У змiстi акмеологiчного знання науковц традицiйно вио-кремлюють три взаемодшчих напрями: природничо-науко-вий, соцiогуманiтарний, технолопчний [3].
Природничо-науковий напрям передбачае використання в штересах поступального руху до акме вiдомостей галузi вшэво! фОзюлогп, психогенетики, ергономши, психофОзю-логи труда т.д., а також методiв експериментального до-сл1дження, розроблених в данiй галуз^ Соцiогуманiтарний напрям включае основнi факти наук про людину та сустль-ство. Теоретичну базу гуманiтарного компонента акмеоло-гiчного знання складають науки, що вивчають суспiльство, культуру, юторш народу, онтогенез людини. Технологiчний напрям дозволяе використовувати алгоритмiчнi стандарти техшчних наук (кибернетики, системотехнiки, iнформатики) з метою ошгашзаци життедiяльностi людини й технолопзу-вати гуманiтарнi знання.
Отож, акмеологiчнi знання i об'ективно, й в сввдомосл конкретно! людини можуть iснувати на методологiчному, теоретичному та методичному рiвнях.
На методологiчному рiвнi акмеологiчнi знання постае як деякий загальний пiдхiд, загальний засiб самошзнання та самовдосконалення. На теоретичному рiвнi акмеологiчнi знання виступають як цшсна система, що дозволяе виявити закономiрностi, механiзми, умови та фактори, що сприяють або перешкоджають саморозвитку людини та його високих досягнень в рiзних сферах життедiяльностi. На методичному рiвнi акмеологiчнi знання постають як розвинена система гумаштарних технологiй, оволодiння якими оптимiзуе просування (досягнення) людини до акме. Незалежно вiд рiвня акмеологiчнi знання характеризуються двома функ-цiями: поясненням та перетворенням вiдповiдного комплексу проблем (об'екта - предмета) [1].
При формуванш когштивного компоненту акмеолопч-но! компетентностi фахiвцiв фiзичного виховання доцiльно закцентувати увагу на оргашзацп навчального процесу про-фесшно! пiдготовки та наповнити змiст навчальних дисци-плш акмеологiчними знаннями, що забезпечуеться достат-ньою кiлькiстю контактних годин [2, 5].
Вщтак, анал1зуючи кiлькiснi даш контактних годин (лек-цiйнi, семшарсьш, практичнi, лабораторнi, iндивiдуальнi заняття) на освггаьо-кватфшацшному рiвнi «молодший спешалют», можна зробити наступнi висновки: найбiльшу частину кантатних становлять лекцiйнi заняття - 32,5%; практичш заняття складають 31,1% вщ обсягу контактних годин за навчальним планом пiдготовки; семiнарськi заняття - 13,5%; найменший вщсоток контактних годин становлять лабораторш заняття - 0,9 %; досить значну частину контактних годин тдготовки фахiвцiв фiзичного виховання на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «молодший спешалют» становлять шдиввдуальш заняття - 22%.
На освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «бакалавр» розподiл контактних годин за навчальним планом тдготовки фахОв-щв фiзичного виховання виглядае наступним чином: лек-цiйнi заняття становлять 26,4%; майже однакову к1льк1сть годин в навчальному процесi выводиться на практичш та семшарсьш заняття - 27,6% та 27,4% вщповвдно; лаборатор-ш заняття серед контактних годин становлять - 5,6 %; ш-дивщуальш заняття в навчальному плаш подготовки фахОв-цiв фiзичного виховання на освггаьо-квал1фташйному рiвнi «бакалавр» становлять - 13%.
Контактш години за навчальним планом тдготовки на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «магютр» в процесi не-перервно! професшно! пiдготовки фахiвцiв фiзичного виховання становлять наступне сшвввдношення: лекцiйнi заняття складають 26,2%; практичш заняття складають 8,9%;
най-бшьшу частину кантатних становлять семшарсьш заняття - 45,9%; традицшно невеликий вщсоток в навчальному плат становлять лабораторш заняття - 3,9%; на шдивь дуальш заняття в навчальному плаш подготовки выведено 15,0%.
Таким чином, аналiзуючи спiввiдношення контактних годин в навчальному процеа подготовки фамвшв фiзичного виховання на осви'ньо-кватфшашйних рОвнях «молодший спешалют», «бакалавр», «магютр», можемо зауважити, що ва навчальш плани тдготовки передбачають достат-ню к1льк1сть часу для формування когнитивно! компоненти акмеолопчно! компетентносп фахОвшв фОзичного виховання в процеа неперервно! професшно! тдготовки на засадах акмеологи.
У контекст досл1дження нам шкаво було дОзнатися, чи мають студенти спешальносп фОзичного виховання уявлен-ня та як розумшть поняття «акмеолопя», «акмеолопчна компетентность», чи знайомО з акмеолопчними техноло-пями. Осшльки, на нашу думку, для професшного становления та досягнення професшних вершин важливо знати закономОрносп, умови, фактори та стимули самореал1зацп творчого потеншалу людини впродовж життевого шляху, розвиток творчо! готовносп до майбутньо! дОяльносп, досягнення вершин життя та професюналОзму дОяльносп, що е предметом акмеологи, науки про вершини, про вищО досягнення у життедОяльносп О розвитку людини.
Результата анкетного опитування студенпв спешальносп фОзичного виховання засввдчили, що вони не повною мОрою розумшть поняття «акмеолопя», не можуть дати його визначення. Серед запропонованих варОанпв визначен-ня даного поняття, думки респондентов розподшилися наступним чином:
- 16,2% респондентов вважають, що «акмеолопя» - це нова щея;
- 10,5% вщповщей студенпв зазначають, що це реоргаш-защя, створення нового;
- по 18,9% - зазначають, що «акмеолопя» - це процес досягнення вершини та саморозвиток, ввдповщно;
- по 8,1% вщповщей опитаних студенпв зазначають - це нова технологя; новизна; професюналОзм;
- 5,4% респондентов вважають, що «акмеолопя» - це но-вий змют навчального процесу; ще 5,4% - це шновацшна дОяльнють;
- 24,3% студенпв вказали, що розумшть «акмеологш» як самовдосконалення.
Осшльки, опиташ вщповвдаючи на питання, обирали по два Оз запропонованих варОанта вщповвдей, то сума опитаних становить бшьше 100%. Зазначеш варОанти вщповвдей дуже рОзномаштш, не мають едносп та, як вказують результата анкетного опитування, 73% респондентов визначалися ш-ту!тивно та не зустрОчали рашше визначення поняття «акмеолопя» ш на лекщях, семшарах, на виступах, в доповодях тд час навчання у виш^ не читали в перюдичних виданнях, шших публшац1ях. Тшьки 27% опитаних студенпв зустрь чали поняття «акмеолопя» в мереж! 1нтернет.
На нашу думку, для самореалОзаци в рОзних сферах життед1яльносп особи, у першу чергу в професшнш, для ефективного виршення задач та проблем рОзного рОвня складносп задля самоактуалОзацп потрОбно у фахОвшв фОзичного виховання в процеа професшно! тдготовки формувати акмеолопну компетентность, яка характеризуе зршсть фах1вця як суб'екта професшного саморозвитку та
водображае його здОбшсть будувати, планувати свш посту-повий розвиток в рОзних сферах життедОяльносп.
Результати анкетного опитування студенпв спещальносп фОзичне виховання щодо того, як вони розумшть по-няття «акмеолопна компетентность» засввдчила, що ва опи-таш не можуть сформулювати будь-яке визначення.
Було щкаво дОзнатися, чи володшть опиташ студенп шформащею про сучасш акметехнологп; чи обОзнаш щодо методОв та форм акмеолопчного навчання студенпв. Результати анкетування показали, що:
- 82,4% опитаних студенпв не знають форм та метод1в акмеолопчного навчання; не мають шформацп щодо сучас-них акметехнологш;
- 17,6% зазначають, що частково мають уявлення про акмеспрямоване навчання.
Дослодження не виявило респонденпв, як1 обОзнаш щодо сучасних акметехнологш в процес фахово! подготовки студенпв спещальносп фОзичне виховання. Переважна б1ль-ш1сть опитаних (89,2%) школи не вщвщували акмеолопч-m треншги m в ушверситеп ш за його межами та (91,9%) не знають як можна оргашзувати та провести амколопчно спрямоване заняття, треншг.
Вщтак, нам було щкаво дОзнатися, чи водчувають необход-шсть студенти спещальносп фОзичне виховання оволодгга знаннями щодо акмеолопчно! компетентносп та вщповвд-ними навичками оргашзацп та проведения акмеолопчних треншпв.
Результати анкетування сводчать, що:
- 23,5% респонденпв мають бажання отримати знання щодо акмеолопчно! компетентности
- 32,3%, на жаль, не водчувають потреби оволод1вати знаннями з даного питання, !х не защкавило поняття «акмеолопна компетентнють»;
- 44,2% опитаних студенпв ще визначилося з даного пи-тання.
На нашу думку, якщо студенпв защкавити в процес навчання акмеолопчними методами, навчити планувати свш особиспсний та професшний розвиток, ефективно виршу-вати проблем рОзного р1вня складносп та самореал1зовува-тися в р1зних сферах життедОяльносп - це мотивуватиме !х до постшного професшного самовдосконалення, навчанню впродовж життя задля самоствердження та кар'ерного зро-стання.
АналОз проведеного анкетування показав, що:
- 68,2% студенпв хотши б вивчати навчальну дисципл1ну «Акмеолопя у фОзичному вихованш»;
- 31,8% опитаних не мають бажання вивчати «Акмео-логш у фОзичному вихованш», можливо тому, що не мають уявлення та розумшня даного термшу, тому це для них не щкаво.
Висновки. АналОз сучасного стану професшно! подготовки фах1вщв фОзичного виховання в Укра!ш дае змогу зробити висновок, що переважна бшьшють опитаних респонденпв виявляе штерес до акмеспрямованого навчання та прагне оволодгти акмеолопчними методами. Спонукае !х до цього, в першу чергу, бажання кар'ерного зростання, тзнання нового та прагнення досягти життево! мети. Сту-
денти спещальносп фОзичне виховання пов'язують акмео-логш з самовдосконаленням, саморозвитком та дося-гнен-ням вершин, при цьому не зовам усводомлюють важлив1сть самостшно! роботи та учасп у науково-дослщних проектах, що передбачае оргашзацш свого навчального часу так, щоб займатися самоосвггою, самовихованням та саморозвитком. Це означае, що фах1вщ фОзичного виховання не повною мОрою усвщомлюють важливють оволодшня акмеолопч-ною компетентшстю та не достатньо мотивоваш досягати вершин професшно! майстерносп, а шодО, i працювати у майбутньому за фахом.
Кiлькiсть контактних годин в навчальних планах процесу неперервно! професшно! подготовки фахiвцiв фiзичного виховання, на нашу думку, сприяе формуванню компонентiв !х акмеологiчно!' компетентностi.
Перспективи подальших наукових розвщок. Таким чином, ми переконаш у необходносп розроблення концептуальних засад акмеолопчно-спрямовано! неперервно! професшно!' пОдготовки фахiвцiв фОзичного виховання, збагачення змюту навчальних дисциплш акмеологiчною складовою, залучен-ня студенпв до самостшно! роботи, проведення наукових дослоджень, пропонуемо введення дисципл1ни «АкмеологОя у фОзичному вихованш» в навчальний план професшно! подготовки фахОвщв фОзичного виховання.
Литература
1. Вступ до спещальносп: фОзичне виховання. Модуль 2: навч. поаб. / Т. Г. Диба, Т. В. Нестерова. - К.: Ки!в, ун-т Ом. Б.Гршченка, 2011. - 108 с.
2. Дерека Т. Г. Формування акмеолопчно! компетентносп фахОвщв фОзичного виховання в процес неперервно! професшно! освОти / Науковий Вюник Донбасу, 2015. - № 4 - С. 54-62.
3. Деркач А. А. Акмеология в вопросах и ответах: Учеб. Пособие / А. А. Деркач, Е. В. Селезнева. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2007. - 248 с.
4. Диба Т. Г. Компетентшсний шдхвд у професшнш под-готовщ фахОвщв фОзичного виховання / Педагопчна освпа: теорОя i практика, 2015. - № 24. - С. 58-67.
5. Диба Т. Г. Сучасш аспекти формування змюту неперервно! професшно! пОдготовки фахОвщв фОзичного виховання / Педагопчний процес: теорОя i практика, 2015. - №5-6 - С. 16-21.
6. Сисоева С. О., Соколова I. В. Проблеми неперервно! професшно! освгга: тезаурус наукового дослОдження: наук. видання / С. О. Сисоева, I. В. Соколова / НАПН Укра!ни. 1н-т педагопчно! освОти i освОти дорослих, МОН МарОупольсь-кий гуманОтарний ун-т - Ки!в: Видавничий Ддм «ЕК-МО», 2010. - 362 с.
7. Quenner^edt M., Larsson H. Learning movement cultures in physical education practice [Електронний ресурс] / M. Quenner^edt, H. Larsson // Sport, Education and Society. - Published online: 21 Jan 2015. - DOI: 10.1080/13573322.2014.994490. - Режим доступу: http://
www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13573322.2014.994490
#
