CC BY
13
Валериондовна; [Место защиты: Пятигор. гос. лингвист. ун-т]. - Пятигорск, 2011. - 198 с.
6. Сластенин, В.А. Педагогика. Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н.Шиянов; Под ред.
УДК 372.881.161.2 ГРНТИ 16.31.51
В.А. Сластенина. - М.: Издательский центр "Академия", 2013. - 576 с.
7. Яковлев, Е.В. Педагогическая концепция: методологические аспекты построения / Е.В. Яковлев, Н.О. Яковлева. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006. - 239 с.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ Д1.У.1ОГ1ЧННХ УМ1НЬ У РОСШСЬКОМОВНИХ СТУДЕНТ1В
Лозан Тетяна Андрйвна
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри загальнонаукових дисциплт Рибницька фшгя Придтстровського державного утверситету ¡м. Т.Г. Шевченко
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена основним проблемам формування дiалогiчних умшь шд час вивчення украшсько1 мови як офщшно1 росшськомовними студентами-першокурсниками в умовах Приднiстров'я. У статп висвiтлено психологiчнi, психолiнгвiстичнi особливосп та методичнi аспекти розвитку дiалогiчного мовлення як основи мовленнево1 компетентносп студентiв. Даеться поняття дiалогу як ефективно1 форми спiлкування. Розкрито сутшсть технологiï проблемно-дiалогiчного навчання. Описуеться система рiзноманiтних форм i методiв роботи, спрямованих на формування дiалогiчних умшь. Виокремлено чинники, що впливають на щдвищення навчального iнтересу студентiв на заняттях до формування мовленневоï компетентности дидактичнi умови, що сприятимуть ефективнш органiзацiï навчального дiалогу. Мiститься система вправ, спрямованих на процес активного стлкування.
ABSTRACT
The article is devoted to the main problems of formation of dialogue skills during study of Ukrainian language as official by Russian-speaking freshman students in the conditions of Pridnestrovie. The article covers psychological, psycholinguistic peculiarities and methodical aspects of the development of dialogue speech as the basis of speech competence of students. The concept of dialogue as an effective form of communication is given. The essence of problem-dialogue training technology is disclosed. A system of various forms and methods of work aimed at formation of dialogue skills is described. The factors that influence the increasing educational interest of students in classes to the formation of speech competence and didactic conditions conducive to effective organization of educational dialogue have been identified. The article also contains a system of exercises aimed at the process of active communication.
Ключовi слова: комушкащя, дiалог, дiалогiчне мовлення, мовленнева компетентшсть, методи, принципи,вправи.
Keywords: communication, dialogue, dialogue speech, speech competence, methods, principles, exercises.
Мова - головний виразник самобутносп культури - одночасно е i головним посередником у мiжкультурному комушкацшному процесс У XXI столгтп мiжкультурна комушкащя е невщ'емною частиною життя будь-яко! людини. Це обумовлено процесами глобалiзацii економiчного, полггичного та культурного аспекта сшвпращ. У зв'язку з цим, вивчення особливостей i факторiв, що сприяють ефективнiй мiжкультурнiй комунiкацii' е перспективним i актуальним напрямком наукових дослвджень. Перш за все, це необхвдно для забезпечення ефективно! комушкацп мiж представниками рiзних культур для загального розвитку i сприяння сшвпращ. Дiалогiчне мовлення займае провiдне мюце в системi мiжкультурноi комунiкацii, забезпечуе Г! успiшнiсть та ефективнiсть.
Науковi працi, у яких дослщжувалися б суто лшгвютичш особливостi украГнського дiалогiчного мовлення студентiв на теренi Придшстров'я, на сьогоднi практично вiдсутнi. Тому дослщники з
методики навчання украГнськоГ мови звертаються до зарубiжного досвщу (Девкiн В., Михайлова Л., Пассов Ю., Скалкiн В., Шубiн Е., Якубинський Л. та iн.).
Аналiз праць, присвячених дослiдженню теоретичних засад реалiзацii навчального дiалогу в освггаш дiяльностi (Доброскок I., Курганов С., Максимець М., Роджерс К., Салащенко Г., Ткаченко О. та ш.), доводить, що на сучасному еташ iдею переведення навчального процесу на дiалогiчну основу пiдтримують i науковщ, i викладачi, проте дiалог у практищ вишiв застосовуеться переважно у формат! «викладач -студент». Продуктивна дiалогiчна взаемодiя мiж викладачами i студентами, мiж самими студентами не здшснюеться належним чином.
Значний внесок у розробку методики навчання усного мовлення та мовного стлкування нерщною мовою внесли А. Алхазшвш, I. Бiм, М. Вайсбурд, Г. Городилова, Д. 1заренков, £. Пассов, В. Скалшн та iн.
Формування мовленневих навичок i умiнь -одна з актуальних проблем лiнгводидактики. В умовах навчання у вишi на рiзних факультетах актуальнiсть И лише зростае. Розвиток комушкативно! компетенцп в професшнш сферi е одним iз завдань сучасно! вищо! освiти.
Враховуючи вимоги сощального замовлення, як1 випливають iз тенденцiй сучасного суспiльства до штенсифжацп мiжособистiсних,
мiжнацiональних i мiжнародних контаклв особливо! значимостi набувае проблема шдвищення у студентiв рiзних спецiальностей рiвня володiння укра!нською мовою як офщшною в умовах полiкультурного простору Придшстров'я.
Мета статтi: обгрунтувати дидактичнi основи формування дiалогiчних умiнь у росшськомовних студентiв-першокурсникiв як основи мовленнево! компетентносп студентiв у процесi вивчення офщшно! укра!нсько! мови.
Для методики навчання укра!нсько! мови дуже важливий облж двох форм функцiонування мови -усно! та письмово! - в !х взаемозв'язку i диференцiйований шдхвд до них. У даний час у викладанш укра!нсько! мови спостертаеться посилення уваги до розвитку усного мовлення, що дае помiтнi позитивнi результати в практичному оволодшт мовою. З двох форм комушкацп - усно! та письмово! - основною i ведучою е усна. Усна основа навчання передбачае, що як навчання усному спшкуванню, так i навчання письму повинш проходити на базi усного мовлення.
Оволодiння усним мовленням починаеться зазвичай з аудшвання i вiдтворення усних мовленневих зразшв, тому велике значения для розвитку усного мовлення ввдведено навчанню дiалогу: дiалог може бути об'ектом сприйняття iнших людей, що часто зустрiчаеться в навчальнiй ситуацп. На наш погляд, сприйняття i розумiння такого дiалогу представляе певну складнiсть, якщо навiть вiн здшснюеться рiдною мовою.
Бiльшiсть дослiдникiв вважають, що дiалог -це одна з найб№ш ефективних форм спшкування в цiлому й дiлового спшкування зокрема [1, с. 51]. Ддалог - не просто обмш словами, це така форма спшкування, яка приймае форму систематично розгорнутого, доказового мiркуваиня. Вiн передбачае спiлкування рацюнально мислячих людей, що ставлять своею метою пошук iстини, яка !м невiдома, але iснуваиия яко! не викликае у них сумнiви. Вщмова вiд пошуку iстини також позбавляе дiалог будь-якого сенсу.
До бшьш складних форм мовленневого висловлювання, що репрезентують спецiальний клас мовленневих комушкацш, на думку М. Жинк1на, належать:
- дiалогiчне мовлення, бесiда, в якш беруть участь два суб'екти;
- дiалогiчне мовлення, за якого ввдповадь не вiдтворюе частину запитання й ввд суб'екта вимагаеться самостшно сформулювати щось нове.
У такому випадку комунiкант повинен зрозумiти запитання (яке складае основний мотив висловлювання) i потiм вибрати з уах альтернатив,
що в нього виникають, одну й сформулювати активне висловлювання.
М. Жинк1н, О. Леонтьев, Л. Щерба та iншi вчеш зазначають, що формування мовленневого висловлювання складаеться з мотиву та задуму. Мотивом мовленневого висловлювання може бути вимога чи будь-яке звернення шформацшного плану, пов'язане з контактом; бажання ясшше сформулювати власну думку, доввдатися про щось чи повадомити тощо. Якщо жоден iз цих чи шших мотивiв не виникае, мовленневе висловлювання не ввдбуваеться.
На думку М. Жинкша, мотив е лише початковим чинником, що викликае процес мовленневого висловлювання [4]. Наступним етапом е задум висловлювання або «первинний семантичний запис». Виникнення задуму е етапом, який визначае його змiст, коли тема висловлювання (те, про що йдеться) вперше в^вдляеться вiд реми (того, що мае ввшти до висловлювання). При цьому суб'ект починае розумии, як саме можна перетворити суб'ективний смисл на систему розгорнутих i зрозумiлих усiм мовленневих значень. Тобто думка не вплюеться у мовленш, а проходить низку еташв, формуеться чи «здшснюеться у мовленш» (Виготський Л.).
Основною формою дiалогу е безпосередне спшкування, в якому виршальну роль вiдiграе усне мовлення. Спшкування, опосередковане мовленням, виступаючи, з одного боку, умовою гармошзаци особистостi, водночас е засобом досягнення цiлей особистосп, способом !! життедiяльностi. Людинi притаманна потреба у спiлкуваинi - взаемодп з iншими людьми.
Т. Винокур також доводить, що первинною природною формою мовленневого спшкування е дiалогiчне мовлення, що складаеться з обмiну висловлюваннями, для яких характернi запитання [3].
Досладжуючи проблему спiлкуваиия, А. Добрович, С. Якобсон зазначають, що найвищим рiвнем спiлкувания е дiалогiчний тип, найоптимальшший стосовно оргаиiзацi!, який мае максимальний розвивальний, виховний, творчий потенщал. Дiалогiчне спiлкуваиня розглядають iз погляду змiнно! - постiйно! позицп «я - мовець» i «ти - слухач» (Добрович А.). Ддалог утворюеться змiною ролей «я» i «ти», що оргаиiзовуе текст як суму реплж. 1снуе своер1дний зв'язок «я» (адресанта) i «ти» (адресата).
На думку О. Лури, усне дiалогiчне мовлення мае своерiдну граматичну структуру та вiдрiзняеться вiд монолопчного мовлення тим, що воно може не випливати з готового внутршнього мотиву, задуму чи думки, осшльки в усному дiалогiчному мовленнi процес висловлювання розподшений мiж двома людьми - тим, хто запитуе, i тим, хто вiдповiдае. З-пом1ж особливостей усного дiалогiчного мовлення науковець видме так1: той, хто вiдповiдае на запитання, вже знае, про що йдеться, i це знання спшьно! теми мае вирiшальне значення; знання ситуаци, яка визначае граматичну будову усного дiалогiчного мовлення;
стврозмовник мае можливють увести в мовлення поряд iз мовними компонентами, вираженими у граматичних структурах, ще низку позамовних компонентiв (шшку, жести, засоби ттонацп, паузи) [5].
Дiалог, за словами В. Скалшна, - це форма усного мовлення, комуткативний акт, в якому мае мюце змiна ролей мовця i слухача, вiн ввдбуваеться в певнш ситуацii i е Гг продуктом. За В. Скалшним, основним компонентом дiалогу, вих1дною одиницею навчання дiалогiчноi мови е дiалогiчна еднiсть. На цш пiдставi першим етапом в оволодшш дiалогiчним мовленням слiд вважати етап засвоення дiалогiчноi едностi. ПГд поняттям <^алопчна едтсть» розумiють (Леонова Л., Шубш £.) взаемопов'язану пару реплш, iз яких перша е керувальною або стимулювальною, а друга - залежною. Взаемопов'язанi ланцюжки дiалогiчноi едностi, в яких керуюча реплша одтеГ дiалогiчноi едностi е водночас залежною реплжою попередньоГ едностi, а залежна реплiка е керувальною в наступнш дiалогiчнiй едностi називаеться дiалогiчним цiлим. Поняття дiалогiчного цiлого близьке до б№ш поширеного в лшгводидактищ поняття мiкродiалогу.
На думку деяких авторiв (Бухбiндер З., Скляренко Н.), мiкродiалог може бути використаний як зразок для навчання дiалогiчного мовлення. Отже, мiкродiалог може розглядатись як зааб вираження основних комунiкативних намiрiв мовця. Оволодiння мiкродiалогом можна вважати одним iз основних етапiв розвитку навичок та умiнь дiалогiчного мовлення дней.
Важливими для нашого дослщження е науковi розвiдки з проблеми формування дiалогiчного мовлення (Батракова С., Доброскок I., Кан-Калик В., Лозова В. , Малихш О., Нищета В., Сершов В., ТцуГ А., Хаймс Д. та т.), у яких зазначаеться про тенденцш у розвитку активного навчання з урахуванням «суб'ект-суб'ектноГ» парадигми освiти, у контекст яког навчальний процес розглядаеться як взаемод1я багатьох суб'ектiв через дiалог.
Працi вчених-лiнгвiстiв (Бацевич Ф., Винокур Т., Земська О., Мiхлiна М.,
Сиротинiна О., Якубинський Л. та ш.) висвiтлюють структурно-синтаксичнi та функцюнальт особливостi дiалогiчного мовлення. Дiалогiчне мовлення безпосередньо звернене до сшвбесвдника, а тому i не пiддаеться додатковому обробленню. Неофiцiйнiсть, невимушенiсть, безпосереднiсть стлкування роблять дiалогiчне мовлення явищем рухливим та дуже варiативним (Палихата Е.). Специфiчною рисою усного дiалогiчного мовлення е те, що воно може й не виходити з готового внутрiшнього мотиву, задуму або думки. Щд час дiалогу мотив, що збуджуе до висловлювання, мiститься не у внутршньому задумi самого суб'екта, а в запитант, тодi як вщповвдь на нього виходить iз заданого спiвбесiдником запитання. Вiдповiдаючи, людина вже знае, про що йдеться (Винокур Т., Якубинський Л.).
Отже, за своею структурою дiалог - явище мовленневе. Дiалогiчне стлкування е не одним iз видiв мовленневоГ дiяльностi, а мовленневим актом (обмшом iнформацiею), у якому говоршня i слухання нерозривно пов'язанi, дiалог являе собою багатоаспектне поняття, можливосп якого в педагогiчному процесi практично необмежеш.
Як вiдомо, навчити дiалогу, не навчивши виробляти його складов^ неможливо. Основною складовою дiалогу е мовленнева дiя. Поряд з ввдбором цiлiсних актiв дiяльностi доцiльно провести вiдбiр мовленневих дiй. Мовленнева д1я (вчинок) виступае в едностi трьох ГГ сторiн: вимовноГ, структурно! (визначае ГГ граматичне значення) i лексичноГ. Вiдiбравши дiалоги з певним ставленням, що характеризуе мовленневi дii, ми таким чином робимо вiдбiр мовленневих дш певного iнтонацiйного типу й певноГ граматичноГ структури. Ддалогу властива пряма й безпосередня спрямованiсть до стврозмовника, вимога вiд нього зворотноГ реакцп, яскрава емоцiйна i модальна забарвлешсть, що знаходить вiдображення в Гх формi (особливо в штонаци).
У сучаснiй методицi найбiльш поширеною технологiею навчання мови е штерактивна модель, мета якоГ розвинути критичне мислення студентiв як конструктивно штелектуальноГ дiяльностi формування усввдомленого сприйняття шформацп з подальшим ГГ засвоенням. Технология проблемно-дiалогiчного навчання передбачае таку ГГ форму як спонукальний дiалог, через використання широкого спектра проблемних ситуацiй. Ситуацii навчальних дiалогiв мають бути максимально наближеними до життевих реалiй студентiв: опитування на занятп, обговорення проблеми, прохання пояснити новий матерiал, iспит i пiдготовка до нього, згода й заперечення, допомога товарищу в груш, пояснення термшв, завдання задати уточнююче питання, вияснити смисл прочитаного в подручнику i т. п.
Ситуацп, наближенi до природних дозволяють, по-перше, познайомити студенпв iз конструкцiями, що зустрiчаються в мовлент викладача: Ви згодм з такою вiдповiддю? Як ви вважаете, це правильна вiдповiдь? А якби ви вiдповiли на це питання? А що ви скажете з цього приводу? Конкретизуйте, будь ласка. Не зов^м коректна вiдповiдь. Вас влаштовуе така вiдповiдь? Пояснть, будь ласка i т. п. По-друге, дозволяють ввести в мовленневу практику студенпв деяш вставш слова й словосполучення, розмовш фрази, елементи мовленневого етикету. Адже, формування комушкативних умшь псно пов'язане з культурою стлкування, зокрема вживанням етикетноГ лексики, характерно! для стлкування (звертання, привiтання, знайомство, запрошення, прохання, пропозиция, вибачення, привиання зi святом, вдячнiсть, прощання та ш.). У процесi рiзних мовленневих ситуацш у студентiв засвоюються й активiзуються мовленневi штампи, як1 виражають рiзноманiтнi емоцiйно-експресивнi почуття, засвоюються слова ввiчливостi. Наприклад, вiтання: здрастуй, nривiт, доброго
ранку, добрий день, добрий вечiр; пpоxaння: будь ласка, прошу, будьте ласкавГ; пpощaння: до побачення, бувайте здоровi, прощавайте, на все добре, добратч, щасливо, до зустрiчi^; впевнешсть y чомусь: обов'язково, звичайно; вадповадь на вдячнють: будь ласка, нема за що; оцшка: дуже добре тощо.
^огражою з y^arn^^' мови (офщшно1) пеpедбaчено складання дiaлогiв за темами: «Знайомство», «Моя pодинa», «В yнiвеpситетi», «У магазиш», «Miй вид споpтy», «Mоe мюто (село)», «Моя мaйбyтня пpофесiя».
Ро6оту по фоpмyвaнню дiaлогiчниx yмiнь y стyдентiв можливо здiйснити за допомогою piзномaнiтниx, ефективниx, на наш погляд, фоpм i методiв pоботи.
Дискуая - обмiн поглядами щодо кон^етно!' пpоблеми. За допомогою дискyсiï студенти набувають новиx знань, змiцнюються у власнш дyмцi, вчаться ïï вщстоювати. Головна фyнкцiя навчально1' дискyсiï - стимулювання пiзнaвaльного пpоцесy.
Бесiдa - ^ов^дна фyнкцiя даного методу -спонукальна, але з не меншим yспixом вона виконye й iншi фyнкцiï. Метод бесвди у ^акти^ викоpистовyeться для piшення комплексниx завдань зaсвоeння нового, зaкpiплення мaтеpiaлy, pозвиткy твоpчиx здiбностей, фоpмyвaння зaгaльнопpофесiйниx умшь, що дae можливiсть студентам зpозyмiти пpоблемy з piзниx позицiй.
Лекщя^алог. Змiст тут подaeться чеpез œpra питань або гiпотетичниx ситyaцiй, на яш студенти повиннi вiдповiдaти безпосеpедньо в xодi лекцiï. Ддалоговий метод полягae в колективному пошуку ютини (пpaвильноï вiдповiдi, виpiшення пpоблемноï ситуацп).
Мозковий штypм, пpи якому зaбоpоняeться кpитикa i зaоxочyeться будь-яка вдея. Всi висловленi iдеï записуються для подальшого ïx pозглядy гpyпою експеpтiв. Пiсля зaтвеpдження piшення «генеpaтоpи щей» pозподiляються на його пpотивникiв i ^^ильни^в з метою виявлення слабкт мiсць i ïx випpaвлення.
Комушкативний тpенiнг - це наступний вид соцiaльно-псиxологiчного тpенiнгy, спpямовaний на pозвиток соцiaльноï компетентностi. Комyнiкaтивний тpенiнг с^ямований на pозвиток нaстyпниx бaзовиx умшь: вступати в контакт, iнiцiюючи його; стимулювати пapтнеpa до пpояснення його позици, pечень, висловлювань; слyxaти, почути й зpозyмiти те, що мав на yвaзi пapтнеp; спpийняти й зpозyмiти те, що пapтнеp не в змозi висловити; виpiвнювaти емоцшне нaпpyження в бесiдi, пеpеговоpax, дискyсiяx та iн.
Семiнapи - конфеpенцiï. Семiнapи - це така фоpмa оpгaнiзaцiï навчання, пpи як1й на еташ подготовки домiнye сaмостiйнa pоботa стyдентiв з навчальною лiтеpaтypою та шшими дидактичними засобами над сеpieю питань, пpоблем i завдань, а в ^оцеа семiнapy йде активне обговоpення, дискyсiï, виступи стyдентiв, де вони тд кеpiвництвом педагога pоблять узагальнення.
Реaлiзaцiï умов для забезпечення iнтенсивноï мовленнeвоï пpaктики у вадносно вiльнiй твоpчiй aтмосфеpi спpияe викоpистaння pольовоï гpи. Рольове спiлкyвaння мae велик! можливостi для вдосконалення знань шляxом фоpмyвaння та aктивiзaцiï у студенпв умшь i навичок твоpчоï pозyмовоï, пiзнaвaльноï та комyнiкaтивноï д!яльносп.
Дшов! iгpи - це спещально ствоpенi ситуаци, що моделюють pеaльнiсть, з якиx студентам пpопонyeться знайти втад. Вони пpипyскaють оpгaнiзaцiю мовленнeвого спiлкyвaння з штучно вiдтвоpениx ситуацш виpобничо-пpофесiйного xapaктеpy. Мета - фоpмyвaння у стyдентiв навичок та вмшь пpофесiйного спiлкyвaння, pозвиток на основ! стльно1' колективно1' д!яльносп твоpчоï самостшносп та шщштиви, стимулювання iнтеpесy студенпв до своeï пpофесiйноï д!яльносп й пpaгнення до самовдосконалення.
Викоpистaння iнфоpмaцiйниx теxнологiй у д!яльносп вiдкpивae нов! можливосп для вдосконалення пpофесiйноï компетентности основними з якиx e: pозшиpення доступу до навчально-методично1' iнфоpмaцiï; фоpмyвaння у студенпв комyнiкaтивниx навичок, кyльтypи спшкування, вмшня шукати iнфоpмaцiю; оpгaнiзaцiя опеpaтивноï консультацшно1' допомоги; оpгaнiзaцiя стльн^ дослiдницькиx пpоектiв i т. д.
Розвиваючи пpофесiйно значущ! якосп особистосп, в pоботi з! студентами необxiдно фоpмyвaти у ниx так! комушкативш вмшня як:
- з легшстю вступати в контакти з piзними людьми;
- здшснювати конкpетний шдиввдуальний пiдxiд до людей з piзним ступенем пpоблем;
- ствоpювaти комфоpтнy й добpозичливy aтмосфеpy;
- сшвчувати й бpaти участь у виpiшеннi ^облем;
- викликати довipy;
- бути тактовним.
Необxiдно вадзначити, що будь-яю зд!бносп людини (твоpчiсть, комушкаци, здатшсть до pефлексiï i т. д.) нaйкpaще pозвивaються й pеaлiзyються в д!алоз!. У цьому план! д!алог - це споаб шзнання навколишнього свггу i себе в цьому свт.
Ддалог бyдyeться з ypaxyвaнням певниx умов. Головними з нт e довipa, добpозичливiсть, свобода, взaeмоpозyмiння, взaeмнa твоpчiсть. Твоpчiсть в даному випадку може pозyмiтися як генеpyвaння новиx i як pезyльтaт д!алопчного пpоцесy.
Як оpгaнiзaцiйний компонент спшкування д!алог дозволяe гумашзувати дшове спшкування, pобити його piвнопpaвним. Спшкування в цьому випадку йде м!ж piвними пapтнеpaми без ypaxyвaння iepapxiï [2, c.54].
Л. Виготський вважав, що вмшня вибудовувати зовшшнш д!алог веде до можливосп вибудовувати свш внyтpiшнiй д!алог. Оpгaнiзовaне спшкування з самим собою ^модить в пеpспективi до самовтовання, самоосвии й спpияe
духовному розвитку. Ва вищезгадаш якосп можуть бути вихованi у студента в рамках педагопчного процесу, i особистiсть викладача тут мае визначальне значення. Викладач може направити студента на розвиток особистостi, сформувати його iндивiдуальний досвiд в рамках освггнього процесу. Найбiльш значимо це для студенпв, як1 навчаються на спещальностях, де потрiбна побудова дiалогу з людьми (педагоги, менеджери i т. д.).
Аналiз дослiджень, пов'язаних iз розвитком та пiдтримаииям защкавленосп студеитiв у навчаннi (Барановська Л., Бiбiк Н., Савченко О., Самохша Н., Саражинська I. та ш.) дозволив виокремити чинники, як1 впливають на пiдвищения пiзнавального iнтересу студенпв на заняттях до формування мовленнево!' компетентностi засобами навчального дiалогу:
1. Створення навчально-комунiкативних ситуацiй, як1 найбшьш повно ввдображають типовi моделi професшного спiлкувания та сприяють збереженню комушкативно! мотивацi! пiд час розв'язання проблем, пов'язаних iз майбутньою професiею.
2. Використання активних методiв навчання, що дозволить комплексно реалiзувати дидактичнi завдання та створити сприятливу атмосферу для стимулювання фантазi!, розкриття творчих можливостей особистосп, перетворення навчання на цiкаве, продуктивне спiлкувания, максимально наближене до реальних умов майбутньо! професшно! дiяльностi.
3. Новизна навчального матерiалу. Пiзнаиия нового повинно грунтуватися на вже засвоених знаннях. Використання ранiше засвоених знань -одна з основних умов появи штересу.
4. Посильна складшсть навчання. Цiкавою е лише та навчальна д1яльшсть, яка вимагае постiйно! напруги, подолання труднощiв.
Розглядаючи мотивацiю як важливий стимул процесу оволодiния укра!нською мовою, можна стверджувати, що викладач мае створити передумови й сформувати основи засобами навчального дiалогу для защкавленосп студента в освiтнiй д1яльносп.
Дослвджуючи рiзнi позицi! щодо визначення основних факторiв, як1 впливають на усшшшсть процесу навчання укра!нсько! мови, необхвдно виокремити дидактичнi умови, що сприятимуть ефективнiй органiзацi! навчального дiалогу на заняттях:
- забезпечення суб'ект-суб'ектно!' дiалогiчно! взаемодi! учасник1в освiтнього процесу;
- активiзацiя пiзнавально-пошуково! дiяльностi суб'екпв дiалогiчного навчання;
- пiдвищения мотиваци студентiв до процесу формування дiалогiчних умiнь.
Крiм загальнодидактичних принципiв навчання, найб№ш актуальними для процесу формування мовленнево! компетентностi засобами навчального дiалогу визначено так1 принципи: взаемопов'язаного навчання видiв мовленнево! дiяльностi, проблемно-ситуативний, дiалогiчностi
навчання, професiйно! спрямоваиостi процесу навчання.
Нами створена система вправ, що передбачае парну роботу, а це дозволяе створити умови для активного спшкування:
- оргатзацшт вправи, як направленi на розвиток i поглиблення мотивiв i потреб студентiв, на формування умшь самостiйно осмислювати питання професiйно! тематики i на вияв прогалин у знаинi укра!нсько! мови;
- конструктивн1 вправи, яш передбачають обговорення ново! iнформацi! й пояснення практично! значимосп навчального матерiалу, сприйняття й розумiння спонтанного укра!нського дiалогiчного мовлення;
- тформацтно-навчальт вправи, за допомогою яких демонструеться зв'язок навчального матерiалу з практичною д1яльшстю для орiентацi! студентiв у ситуащях навчального спiлкуваиия;
- комуткативно-стимулююч! вправи, яш основанi на поеднаннi рiзних форм навчально-пiзнавально! дiяльностi ^ндивщуально!, групово!) й передбачають моделювання ситуацш, в яких представленi рiзнi типи комушкативно! координацп;
- емоцтно-коригуюч! вправи, в яких реатзуеться взаемозв'язок навчання вах видiв мовленнево! дiяльностi та яш направленi на формування умшь в№но вести дiалогiчне спiлкуваиия на нещдготовлену тему;
- контрольно-оцгнювальт вправи необхвдш для перевiрки ступеня засвоення мовного й мовленневого матерiалу, для сумюного п1дведення пiдсумкiв, який включае самоконтроль i самооцiнку.
Запропонована система вправ забезпечуе пiдвищения рiвня мотивацi! до формування дiалогiчних умшь. Шдвищення рiвня дiалогiчних умiнь студенпв буде бшьш ефективним, якщо використовувати ва зазначенi форми та методи сумюно! дiяльностi викладача зi студентами - це дозволить оптимiзувати процес формування мовленнево! компетентностi.
Таким чином, на основi аналiзу психолого-педагопчно! лiтератури уточнено поняття «дiалог», обгрунтовано оргаиiзацiйно-дидактичнi засади формування комунiкативно! компетентносп пiд час вивчення укра!нсько! мови, визначено дидактичш умови для максимально! реалiзацi! освiтнього потенцiалу навчального дiалогу як засобу формування мовленнево! компетентности Розроблена методика дозволить студентам засво!ти не тiльки мовнi знання, але й значно пiдвищити рiвень комушкативно! компетентность
Проведене досл1дження не вичерпуе всiх аспектiв обрано! проблеми. Подальшого розроблення потребують питання дiалогiчного викладу та засвоення навчального матерiалу, застосування дiалогових засобiв навчання.
Список л^ератури:
1. Белова С.В. Диалог - основа профессии педагога. - М.: АПКиПРО, 2012. - 148 с.
2. Бодалев А.А. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации. - М., 2007. - 164 с.
3. Винокур Г.О. Об изучении языка литературных произведений. // Филологические
УДК 796
исследования: Лингвистика и поэтика. - М.: Наука, 1990. - С.112-140.
4. Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи // Жинкин Н.И. Язык. Речь. Творчество. - М., 1998. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа: www.twirpx.com.
5. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. 3-е изд. - М.: Либроком, 2009. -256 с.
ТИМБИЛДИНГ КАК ЭФФЕКТИВНОЕ СРЕДСТВО ДЛЯ ЗАНЯТИЯ СО СТУДЕНТАМИ, _ИМЕЮЩИМИ ОГРАНИЧЕНИЯ ПО ЗДОРОВЬЮ_
Лосева Екатерина Александровна
Студентка 2 курса специалитета Брянский Государственный Технический Университет,
г. Брянск.
Карева Галина Вячеславовна
к.пед.н, доцент кафедры физическое воспитание и спорт Брянский Государственный Технический Университет,
г. Брянск.
АННОТАЦИЯ
В данной статье рассмотрен тимбилдинг как основное занятие студентов с ограниченными возможностями, правила игр. ABSTRACT
This article deals with teambuilding as the main activity of students with disabilities, the rules of the game. Ключевые слова:
Тимбилдинг, командообразование, люди с ограниченными возможностями, игры, студенты. Keywords: Timbling, teambuilding, people with disabilities, games, students.
Судьба так распределилась, что некоторые рождаются или становятся людьми с ограниченными возможностями. Им довольно сложно приспособиться к условиям жизни, к окружающему социуму, к своей неполноценности. Но у большинства из них характер намного сильнее, чем у обычных людей. И это помогает такой группе населения практически не выделяться из общей массы.
Тимбилдинг — это уникальная возможность объединить людей с ограниченными возможностями и обычных людей. Это сфера, которая позволяет тебе больше узнать о себе, о тех людях, с которыми ты работаешь каждый день, об окружающем тебя мире. Это тот уникальный сплав, который позволяет в короткое по времени сроки прожить «жизнь в жизни», ощутить насыщенное, использовать брошенный судьбой шанс, изменить и улучшить свою жизнь, сделать то, что ты боялся, и то, о чем ты давно мечтал.
Каждый осознает, что тимбилдинг игры и упражнения необходимы для создания сплоченной, счастливой и высокопродуктивной команды. Тренинги по командообразованию применяют в крупнейших корпорациях и маленьких фирмах, в профессиональных спортивных командах и в лучших армиях мира.
Вот несколько вариантов игр тимбилдинга для людей с ограниченными возможностями:
1.Правда или ложь (время проведения 30 минут - 1 час)
Пусть каждый участник представится, назвав свое имя плюс одну правду или ложь о себе. После знакомства все начинают живо обсуждать услышанные заявления. Идея заключается в том, что каждый пытается убедить в своей лжи окружающих, одновременно разоблачив их ложь.
Баллы группе или отдельному участнику начисляются как за убедительную ложь, так и за раскрытие чужой. Опционально можно повышать сложность тимбилдинг упражнения, добавляя 2 истины и 1 ложь, и наоборот. Если время поджимает, фазу открытого обсуждения можно пропустить.
Зум (30 минут)
Это задание любят использовать с небольшими коллективами. Прототипом задания служит иллюстрированная книга художника Иштвана Баньи, которая на 30 страницах раскрывает перед читателями повествование вселенского масштаба. Без единого печатного слова. Книгу Zoom несложно отыскать - она была опубликована как минимум в 18 странах и гуляет в Сети.
Вы можете составить по ее образу собственную книгу требуемой сложности и объема. Изображения раздают участникам, запрещая подглядывать. Участники могут обсуждать свои иллюстрации с остальными, только не показывать
