CC BY
7
риальной гипертензии баланс депрессорных нейрогормонов нарушается, снижается уровень и распределение их в структуре аркуатного ядра. Особенности представленности нейропептидов зависят от этиологии и этапа развития артериальной гипертензии при генетически детерминированной артериальной гипертензии экспрессия в-эндорфина ниже, чем мозгового натрийуретического пептида, при эндокринно-солевой артериальной гипертензии - экспрессия в-эндорфина и мозгового натрийуретического пептида практически не отличается.
Summary
COMPARATIVE ANALYSIS OF CEREBRAL NATRIURETIC PEPTIDE AND в-ENDORPHIN CONTENT IN ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS IN ARTERIAL HYPERTENSION OF DIFFERENT GENESES Tishchenko S.V., Gancheva O.V., Grekova T.A.
Key words: hypothalamus, arcuate nucleus, cerebral natriuretic peptide, arterial hypertension, rats.
The aim of the work was to determine the peculiarities of the content and balance between cerebral natriuretic peptide and в-endorphin in the arcuate nucleus of the hypothalamus in arterial hypertension of various geneses (essential and endocrine-saline). The study was carried out on 20 Wistar male rats and 10 SHR male rats. The animals were divided into three experimental groups: 1st - control (10 Wistar rats); 2nd - essential arterial hypertension (10 SHR); 3rd - endocrine-saline hypertension (10 Wistar rats were injected with prednisolone intraperitoneally at 7:00 a.m. in dose of 2 mg/kg and at 8:00 p.m. in dose of 4 mg/kg with forced intake of 5 ml of 2,3% NaCl for 21 days). The subject of the study was the hypothalamus of the rats. The content, concentration and specific area of the depressor neuropeptides the arcuate nucleus of the hypothalamus by immunohistochemical method were investigated. It was found that in the rats with normal arterial blood pressure the expression of в-endorphin in the arcuate nucleus was higher than that of cerebral natriuretic peptide. The development of arterial hypertension leads to an imbalance between depressor neurohormones, decrease in their level and distribution in the arcuate nucleus. The peculiarities in the distribution of neuropeptides in the arcuate nucleus depend on the etiology and stage of arterial hypertension. In essential arterial hypertension (SHR), the expression of в-endorphin is lower than that of cerebral natriuretic peptide. In endocrine-saline hypertension, there are no differences between expression of в-endorphin and cerebral natriuretic peptide.
УДК: 577.112:616.124.2:616.12-008.331.1]-092.9
Федотова М.1., Ковальов М.М.., Жулнський В.О., Каджарян 6.В. ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСПРЕСП 1ЗОФОРМ СИНТАЗИ ОКСИДУ АЗОТУ У М1ОКАРД1 Л1ВОГО ШЛУНОЧКА ЩУР1В ПРИ АРТЕР1АЛЬН1Й ГШЕРТЕНЗП Р1ЗНОГО ГЕНЕЗУ
3anopi3b^ державний медичний уыверситет
Серцево-судинн захворювання (ССЗ) е основною причиною CMepmi у всьому ceimi. Особливу поши-ренсть набувае паmологiя мюкарда. Оксид азоту та синтаза оксиду азоту виконуе кардопротек-тивну та кардодепресивну рол!' при ССЗ. Саме тому метою досл'дження було встановити особли-востi показникв експрес'й та балансу !зоформ NOS в мокард! л'вого шлуночка серця при р!зних екс-периментальних моделях арmерiальноï гiперmензiï (есенц/'альноУ та ендокринно-сольовй).
Ключов1 слова: 1зоформи, синтаза оксиду азоту, ремоделювання мюкарду, л1вий шлуночок, серця, артер1альна ппертенз1я, щури, shr, wistar.
НДР № державноïреестрацИ' 0117U002579
Вступ
Серцево-судинн захворювання (ССЗ) е основною причиною смерт у всьому свт: н по якш шшш причин щорiчно не помирае сттьки людей, сктьки вщ ССЗ [1,2,3]. В бтьшосп економiчно розвинених краш рееструеться стшка позитивна динамка показниш здоров'я, протягом останшх десятил^ь кть-кють хворих на ССЗ зменшуеться. Водночас в УкраМ спостер^аеться зворотна тенден^я: за останн 30 рош поширенють серцево-судинних захворювань серед населення зросла в 3,5 рази, а рiвень смертност вщ них - на 46 % [4]. 1снуе багато наукових та кл^чних фак^в про роль порушення у сис-темi монооксиду азоту при ССЗ. Розроблен патогенетичн методи лкування, що спрямован на вщно-влення функци ^еТ системи, але вщсутш дат про локальн змши ключових параметрiв системи: оксиду азоту, iзоформ ферменту, що його утворюють, на початку розвитку хвороб. Бтьш глибоке розумш-ня ролi та стану системи монооксиду азоту при експериментально'1 патологи серцево-судинно'Г системи стануть пщфунтям для розробки методiв запоб^ання, ранньо'1 дiагностики та патогенетичного лку-вання ССЗ.
Оксид азоту е уыкальним та уыверсальним газотрансм^ером, бюрегулятором кл^инного метабо-лiзму й мiжклiтинних взаемодш. Система оксиду азоту е ушверсальною тому, що реалiзацiя бюлопч-
них ефекпв здшснюеться без обов'язкового зв'язування з рецептором. Встановлено, що за рахунок маленьких розмiрiв NO мае високу проникнють через мембрани кл^ин та субкттинних структур, впли-ваючи на локальнi метаболiчнi процеси. При цьому було доведено, що його ефекти залежать вщ кон-центрацп NO у клiтинах, типу iзоформи ензиму синтази оксиду азоту (NOS), що його утворюе, наявно-стi кисню, метаболiтiв оксидативного стресу й антиоксидан^в. Логiчно припустити, що головним «ди-ригентом», який мае прямий вплив на кшьмсть газотрансм^ера у клiтинi, його сигнальну функцш та спрямованiсть активностi в бк фiзiологiчних чи патологiчних впливiв е фермент, що його продукуе NOS [6-10].
У серцево-судиннш системi оксид азоту та фермент, що його синтезуе, виступають у ролi нейроме-дiатора, вазодилятатора, антиагреганта, е фактором гемостазу й ытрозативного гомеостазу, регулюе мiсцеву iмунну вiдповiдь та е ушверсальним регулятором ЦНС та периферичних нервiв i ганглив [11,12]. Кардюпротективна роль полягае у моделюваннi скорочення кардюмюци^в, стимулюваннi кар-дiально'' релаксацп, регулюваннi внутрiшньоклiтинного рiвня кальцiю [13,14]. Мiокардiальнi NOS регу-люють серцеве скорочення, як у базальному стаж, так i в умовах класичного iзотропного вручання: розтягування серцевого м'язу (мехаызм Франка-Старлшга), збiльшення частоти скорочень (сила-частотна характеристика) та в-адренерпчна стимуля^я [13].
Сьогоднi вже доведено, що атеросклероз, гiпертензiя, гiперхолестеринемiя, цукровий дiабет, тромбоз, iнфаркт мюкарду пов'язанi з аномалiями NO-сигналiзацil. Експериментальне генетичне мантулю-вання ферментами, як генерують NO у мишей, значною мiрою сприяло розумiнню його ролей, як у фн зiологiчних процесах, так i в патогенезi захворювань [5]. Бiльш того, встановлено багато фак^в зале-жностi ефектiв No у хворому серцi вiд типу iзоформи ферменту, що його утворюе. Так, конститутивн iзоформи, ендотелiальна (eNoS) та нейрональна (nNOS), в умовах кардюпатологп чинять протектив-ну дш та запобiгають розвитку дiастолiчно'' дисфункцп i ппертрофп лiвого шлуночка [15]. 1ндуцибель-на форма NOS (iNOS), навпаки, збiльшуе розмiр iшемiчного пошкодження мiокарду, порушуе коронар-ний кровооб^, чинить аритмогенну дiю [16].
Мета дослщження
1снуе припущення, що саме порушення балансу eNOS, nNOS та iNOS грае патогенетичну роль у розвитку та прогресуванн кардюпатологп, тому метою дослщження було встановити особливост по-казникiв експресп та балансу iзоформ NOS в мiокардi лiвого шлуночка серця при рiзних експеримен-тальних моделях артерiально'' ппертензп (есен^альноТ та ендокринно-сольово').
Матерiали та методи дослщження
Дослщження були проведен на 30 щурах-самцях, вком 6-10 мюя^в, розподiлених на три групи. Перша група контрольна - 10 щурiв сам^в лiнiТ Wistar, друга група з ендокринно-сольовою АГ (ЕСГ) -10 щурiв самцiв лiнil Wistar, яким протягом 30 дыв 2 рази/добу штрапертонеально вводили предызо-лон о 7-00 в дозi 2 мг/кг, та о 20-00 в дозi 4 мг/кг, з одночасним, примусовим випоюванням 5 мл 2,3% розчину NaCl [17], третя група тварин iз ессен^альною артерiальною гiпертензiею (ЕАГ) - 10 щурiв ль и1Т' SHR, у яких з 5-6 мюячного вку розвинулось стiйке пiдвищення артерiального тиску.
Експериментальну частину дослiдження виконували в суворш вiдповiдностi з нацюнальними «Спн льними етичними принципами експеримен^в на тваринах» (УкраТна, 2001), як узгоджуються з директивою Ради 2010/63EU бвропейського парламенту i Ради вщ 22 вересня 2010 року по захисту тварин, що використовують для наукових цтей (Council Directive 2010/63EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes). Протокол дослщження погоджено з локальним етичним ком^етом.
Вам щурам вимiрювали систолiчний та дiастолiчний артерiальний тиск за допомогою системи нен нвазивноТ реестрацп артерiального тиску BP-2000 (Visitech Systems, USA). Перше вимiрювання арте-рiального тиску проводилося на етап формування груп, а по™ на 1-у, 5-у, 10-у, 15-у, 21-у та 30-у до-бу. У щурiв контрольно'' групи систолiчний тиск протягом уах вимiрювань становив 115 ± 1,8 мм рт. ст., дiастолiчний - 68 ± 1,2 мм рт. ст. У щурiв 2-Т групи лшп SHR протягом усiх вимiрювань артерiаль-ний тиск був стабтьно пiдвищеним: систолiчний тиск становив 175 ± 1,9 мм рт. ст., дiастолiчний -101,2 ± 1,6 мм рт. ст. У щурiв 3-Т групи з ендокринно-сольовою гiпертензiею перший вимiр (до початку моде-лювання АГ) показав систолiчний тиск 114 ± 1,9 мм рт. ст., дiастолiчний 69 ± 1,1 мм рт. ст. З 5-Т доби моделювання АГ систолiчний тиск пщвищився до 145 ± 1,9 мм рт. ст., дiастолiчний до 91 ± 1,4 мм рт. ст. Починаючи з 21-Т доби вщзначалося стiйке пiдвищення систолiчного тиску до 175 ± 1,8 мм рт. ст., дiастолiчного до 119 ± 1,7 мм рт. ст.
Тварин виводили з експерименту пщ тюпенталовим наркозом (45 мг/кг ваги, внутршньочеревинно). Об'ектом дослiдження у експериментальних тварин був лiвий шлуночок серця. Пюля стандартно'' гю-тологiчноТ пщготовки фрагментiв верхiвки серця Тх фксували у парапластових блоках. На ротацшному мiкротомi Microm-325 (Microm Corp., Germany) готували сершш зрiзи мiокарда лiвого шлуночка товщи-ною 5 мкм. 1мунофлуоресцентним методом визначали вмiст iмунореактивного матерiалу до вщповщ-ноТ iзоформи NOS.
Для дослщження експресп nNOS та eNOS сершш 3pi3M пiсля проведення процедури депараф^за-цп та регщратацп iнкубували протягом 1 доби при Т=+4 ОС з первинними кролячими полiклональними антиттами до nNOS та eNOS (Santa Cruz biotechnology, Inc., США) вщповщно, у розведенш 1:200. Пн сля вщмивання надлишку первинних антитiл у 0,1 М фосфатному буферi (pH=7,2), зрiзи iнкубували 45 хвилин у вологш камерi при Т=+37 ОС з вторинними кролячими антитiлами до IgG мишi, кон'югованими з FITC (Santa Cruz biotechnology,inc.), у розведенш 1:200. Для дослщження експресп iNOS зрiзи мiокарду iнкубували з мишиними моноклональними антитiлами iNOS (FITC (Santa Cruz biotechnology, Inc.), у розведенш 1:200.
Вивчення зрiзiв, забарвлених на вщповщш iзоформи NOS, проводили в ультрафюлетовому спектрi збудження 390 нм за допомогою свiтлофiльтру 38НЕ з високою емiсieю (Carl Zeiss, Germany) на мiкро-скопi AxioScope (Carl Zeiss, Germany) Пщ час аналiзу зображення в iнтерактивному режимi видтяли зони зi статистично значущою флуоресцен^ею. Дослiдженню пiдлягали не менше шж 100 полiв зору з кожно'Г серп.
Всi статистичнi обчислення проводилися в табличному процесорi Microsoft Excel 2016 (Microsoft Corp., USA). Для вах показникв розраховували значення середньо'Г арифметично^ вибiрки (М), ïï дис-персп i помилки середньоТ (m). Для виявлення достовiрностi вiдмiнностей результат дослiджень у експериментальних i контрольних груп щурiв проводили обчислювання коефiцiенту Ст'юдента (t), пю-ля чого визначали ймовiрнiсть вiдмiнностi вибiрок (р) i довiрчий iнтервал середньо'Г за таблицями роз-подiлу Ст'юдента. Достовiрними вважали значення, для яких pSt <0,05.
Результати та ïx обговорення
В ходi проведеного дослiдження було встановлено, що у щурiв контрольно!' групи вмют 1РМ до nNOS достовiрно не вiдрiзнявся в обох шарах мюкарду, до iNOS та eNOS притаманш бiльш високi по-казники експресп у поздовжнiх волокнах: до iNOS на 7,5 % (pst<0,05), до 13,9 % (pst<0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Вмст ÎMyHopeaKmueHoao матерiалу в MioKapdi лiвого шлуночка серия Щурв експериментальних груп (М±т)
Групи nNOS, Oftf iNOS, OAif eNOS, OAif
Поперечш волокна 1197,97 ± 19,74 1102,14 ± 16,78 1099,64 ± 18,54
Контроль Повздовжш волокна 1235,99 ± 29,58 1185,21 ± 21,95 1252,65 ± 17,68
ЕСГ Поперечш волокна 1369,06 ± 21,681,3 1305,75 ± 13,231,3 1278,14 ± 13,721,3
Повздовжш волокна 1338,33 ± 22,221,3 1285,56 ± 13,961,3 1157,61 ± 17,361,3
Поперечш волокна 1266,34 ± 31,281,2 1318,71 ± 28,081 1167,60 ± 36,891,2
ЕАГ Повздовжш волокна 1503,16 ± 30,261,2 1525,86 ± 30,141,2 1322,55 ± 30,961,2
npuMimKu:( 1 ) - docmoeipHa рiзниия показни^в експериментальних груп (pst<0,05) в'дносно в'дпов'дних показни^в контроль-ног групи; ( 2 ) - дocmoвipнa piзниия показниюв експериментальних груп (р^<0,05) вiднocнo вiдпoвiдних показниюв групи ESM; ( 3 ) - дocmoвipнa piзниия показниюв експериментальних груп (р^<0,05) вiднocнo вiдпoвiдних показниюв групи SHR;
Формування стшкого пщвищення артерiального тиску у щурiв 2-ï та 3-ï груп призводило до суттевих змш експресп вах трьох iзоформ. По-перше, було в^^чено порушення нормального сшввщношення вмюту фермешпв у поперечних та поздовжшх волокнах в порiвняннi iз |'х балансом у контрольних щу-рiв. Так, при ЕСГ в^^чено вiдсутнiсть рiзницi вмiсту 1РМ до iNOS мiж рiзноспрямованими волокнами. Але встановлена достовiрна рiзниця - до еNoS у поздовжшх волокнах вмiст був меншим на 9,5 % (pst<0,05), шж у поперечних. На вiдмiну у щурiв iз ЕАГ вiдмiчалося переважання високого вмюту 1РМ до вах трьох iзоформ у поздовжнiх волокнах, шж у поперечних: на 18,7 % (pst<0,05) для nNOS; 15,7 % (pst<0,05) для iNOS та 13,3 % (pst<0,05) до еNOS. По-друге, важливою особливiстю розвитку АГ при обох моделях ЕСГ та ЕАГ було збтьшення вмюту 1РМ до вах трьох iзоформ у поперечних та поздовжшх волокнах мюкарду у порiвняннi з контрольними значеннями. Слщ ще раз вщм^ити, що висок по-казники експресп ензимiв вiдмiчалися як при ЕСГ, так i при ЕАГ (див. табл. 1), що свщчить про вщсут-нють зв'язку з етюпатогенетичним чинником формування АГ i може бути пов'язаним iз включенням механiзмiв фiзiологiчноï компенсацiï.
Встановлений в робот факт збiльшення вмiсту iзоформ ферменту NOS у мiокардi лiвого шлуночку серця щурiв внаслiдок формування в них експериментально' артерiальноï гiпертензiï пщтверджуеться дослiдженнями iнших вчених. Так, Lygate A. et al. 2005 показали, що експреая бiлкiв nNOS та 'х актив-нiсть збiльшуються у «хворому» мiокардi при iшемiï-реперфузiï, шфаркт, гiпертрофiï та серцево' не-достатносп [18]. Дослiдження Jin et al. 2012 демонструють, що пiдвищення активносп nNOS та еNOS е не ттьки ранньою подiею на початку впливу патогенного фактору, а й спостер^аеться збереження високих рiвнiв експреси та активностi протягом усього часу прогресування хвороби [19]. Так, в експе-римент in vitro на iзольованому лiвому шлуночку серця щурiв було встановлено, що пiсля введення ангютензину II мiоцити значно пщвищували експресiю мРНК протеïнiв та активнють nNOS [20].
Щодо встановлення пперекспреси iNOS при сформованiй Аг е рiзнi припущення та теорiï. Imran N. та спiвав розглядають ï'ï виключно як фактор ушкодження та прогресування патологп [21,22]. Але вже
з'являеться достатньо експериментальних робп", в яких доводять проективну та iмуномоделюючу роль iNOS при ССЗ [23]. Саме тому складно однозначно визначитися iз роллю iNOS в мiокардi при АГ. Од-нак однотипнють змiн IT експреси при рiзних експериментальних моделях АГ дають право стверджува-ти, що високий вмют шдуцибельноТ nOs в серцевому м^ е важливою ланкою механiзму розвитку па-тологiчного процесу i потребуе бтьш детального дослiдження.
Висновки:
1) У щурiв iз нормальним артерiальним тиском у мiокардi лiвого шлуночку iNOS та еNOS бiльш представлен у поздовжнiх волокнах.
2) Розвиток АГ призводить до збтьшення вмюту всiх трьох iзоформ як у поперечних, так i у поздо-вжнiх волокнах, та порушенню Тх спiввiдношення.
3) Показники спiввiдношення вмюту окремих iзоформ залежать вiд етюгенетичного чинника АГ: при ЕСГ в^^чаеться вiдсутнiсть переважання вмiсту у поздовжых волокнах, тодi як при ЕАГ, навпаки, у поздовжшх волокнах в^^чаються найвищi показники експресiТ nNOS, еNOS та iNOS.
Лiтература
1. Сердечно-сосудистые заболевания ВОЗ // Информационный бюллетень, март 2013. - N°317.
1. 2. Cardiovascular diseases [Electronic resource] / Media centre World Health Organization // 2017. - Режим доступу до ресурсу: ttp://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/en/
2. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control. / Geneva: World Health Organization. - 2011. - 168 p.
3. Горбась I. М. Епщемюлопчна ситуа^я щодо серцево-судинних захворювань в УкраТ'ш: 30^чне мошторування / I. М. Горбась // Практична анполопя. - 2010. - № 9-10. - С. 38-40.
4. Liu W.T. V. Cardiovascular roles of nitric oxide: A review of insights from nitric oxide synthase gene disrupted mice / Victor W.T. Liu, Paul L. Huang // Cardiovasc Res. - 2008. - № 77 (1). - Р. 19-29.
5. Соловьева А. Г. Роль оксида азота в процессах свободнорадикального окисления / А. Г. Соловьева, В. Л. Кузнецова, С. П. Перетягин [и др.] // Вестник российской военно-медицинской академии. - 2016. - № 1 (53). - С. 228-233.
6. Bian Ka. Vascular System: Role of Nitric Oxide in Cardiovascular Diseases / Ka Bian, Marie-Franзoise Doursout, Ferid Murad // Clin Hypertens. -2008. - № 10. - Р. 304-310.
7. Treuer V. Adriana. Nitric oxide synthases, S-nitrosylation and cardiovascular health: From molecular mechanisms to therapeutic opportunities (Review) / Adriana V. Treuer, Daniel R. Gonzalez // Molecular medicine reports. - 2015. - № 11. - Р. 1555-1565.
8. Кузнецова В. Л.. Оксид азота: свойства, биологическая роль, механизмы действия / В. Л. Кузнецова, А. Г. Соловьева // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - № 4. - С. 24-29.
9. Zhang Y.H. Nitric oxide signalling and neuronal nitric oxide synthase in the heart under stress / Yin Hua Zhang // F1000Research. - 2017. - № 6. -Р. 1-12.
10. Cotton J. M. Nitric oxide and myocardial function in heart failure: friend or foe? / J. M. Cotton, M. T. Kearney, A. M. Shah // Heart. - 2002. - № 88. -Р. 564-566.
11. Паршина С. С. Биологические эффекты оксида азота в развитии кардиоваскулярной патологии как основа применения терагерцовой терапии / С. С. Паршина, Т. Н. Афанасьева, В. Д. Тупикин // Bulletin of Medical Internet Conferences. - 2012. - Т. 2, № 6. - С. 446-452.
12. Belge C. Nitric Oxide and the Heart Update on New Paradigms / C. Belge, Paul B. Massion, M. Pelat [et al.] // Ann. N.Y. Acad. Sci. - 2005. - № 1047. - Р. 173-182.
13. Dawson Dana nNOS Gene Deletion Exacerbates Pathological Left Ventricular Remodeling and Functional Deterioration After Myocardial Infarction / Dana Dawson, Craig A. Lygate [et al.] // Circulation. - 2005. - № 112. - Р. 3729-3737.
14. Belge C. Nitric Oxide and the Heart Update on New Paradigms / C. Belge, Paul B. Massion, M. Pelat [et al.] // Ann. N.Y. Acad. Sci. - 2005. - № 1047. - Р. 173-182.
15. Vivar V. Jeannette. Superoxide Generation from Nitric Oxide Synthase Role of cofactors and protein-interaction / Jeannette V. Vivar, Pavel Mar^sek, B. Kalyanaraman // Biological Magnetic Resonance. - 2005. - № 23. - Р. 75-91.
16. Пат. 102234 УкраТ'на, МПК G09В 23/28. СпоЫб моделювання симптоматично'' артерiальноТ ппертензм у дрiбних гризушв / Колесник Ю. М., Ганчева О. В., Абрамов А. В., 1ваненко Т. В.; Тщенко С.В., Кузьо Н. В. заявник та патентовласник ЗДМУ. - № u 2015 03152; заявл. 06.04.15 ; опубл. 26.10.15, Бюл. № 20
17. Shabeeh H. Blood Pressure in Healthy Humans Is Regulated by Neuronal NO Synthase / H. Shabeeh, S. Khan, B. Jiang [et al.] // Hypertension. -2017. - № 69 (5). - Р. 970-976.
18. Arami Masoumeh Kourosh. Neuronal Nitric Oxide Synthase / Kourosh Masoumeh Arami, Behnam Jameie, Seyed Akbar Moosavi // Licensee InTech.
- 2017. - Р. 3-21.
19. Jang J.H. ROS and endothelial nitric oxide synthase (eNOS)-dependent trafficking of angiotensin II type 2 receptor begets neuronal NOS in cardiac myocytes / J.H. Jang, J.N. Chun, S. Godo [et al.] // Basic Res Cardiol. - 2015. - № 110 (3). - Р. 1-23.
20. Mungrue Imran N. Mungrue Cardiomyocyte overexpression of iNOS in mice results in peroxynitrite generation, heart block, and sudden death / Imran N. Mungrue, Robert Gros, Xiaomang You [et al.] // J Clin Invest. - 2002. - № 109 (6). - Р. 735-743.
21. Arnolda F. L. Inducible nitric oxide synthase and cardiac dysfunction in salt-sensitive hypertension / F. L. Arnolda // Journal of Hypertension. - 2002.
- № 20. - Р. 2355-2356.
22. Зарицька М.В. Мехашзми участ оксиду азоту у розвитку патолопчних процеЫв серцево-судинноТ системи / М.В. Зарицька // Науковий вюник мiжнародного гумаштарного ушверситету. - 2014. - № 6. - С. 17-19.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ЭКСПРЕССИИ ИЗОФОРМ СИНТАЗА ОКСИДА АЗОТА В МИОКАРДЕ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА КРЫС ПРИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ РАЗЛИЧНОГО ГЕНЕЗА Федотова М.И., Ковалев М.М., Жулинский В.А., Каджарян Е.В.
Ключевые слова: изоформы, синтаза оксида азота, ремоделирование миокарда, левый желудочек, серця, артериальная гипертензия, крысы, shr, wistar.
Сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) является основной причиной смерти во всем мире. Особую распространенность приобретает патология миокарда. Оксид азота и синтаза оксида азота выполняет кардиопротекторную и кардиодепрессивную роли при ССЗ. Именно поэтому целью исследования было установить особенности показателей экспрессии и баланса изоформ NOS в миокарде левого желудочка сердца при различных экспериментальных моделях артериальной гипертензии (эс-сенциальной и эндокринно-солевой).
