CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7020
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК619: 591.471.35: 598.2
Особливост будови KicTOK тазостегнового суглоба nTaxiB, як окремо*1 ланки локомоторного апарата
Н.В. Друзь druz_nv3 011@ukr.net
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Украши, вул. Герогв Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украша
Дана робота присв'ячена вивченню будови, шляхiв формування юсткових структур, що утворюють основу локомотор-них оргатв, а саме тазостегновий суглоб, з 'ясування механiзмiв 1х розвитку, бо вони забезпечують IX надтне функщону-вання. Вивчення особливостей будови скелета птахiв у порiвняннi iз тшими тваринами дае можливiсть зрозумти филогенез, як адаптивний процес, що складае основу еволюцп взагалi.
У статтi наведене теоретичне узагальнення особливостей будови тазостегнового суглоба птахiв, яш характеризуются рiзними типами бiоморфологiчнихадаптацiй, а саме типом та швидюстю наземного пересування у середовищi iснування. Це дозволяе з нових позицт провести аналiз процеЫв диференщацп та трансформацп м 'язових та скелетних елементiв тазостегнового суглоба птахiв, що функцюнують та розвиваються тд дiею рiзних зовтштх чинниюв.
Викладено узагальнет результати оригтального системного морфо-функщонального та морфо—екологiчного до^-дження юсток тазостегнового суглоба, як основного апарату бтедальног локомоцп класу птахи. Вперше наводиться детальний порiвняльний опис скелетних елементiвтазостегнового суглоба птахiв, що супроводжуеться уткальним iсто-ричним оглядом та охоплюе быьш тж двi тисячолттй перiод. Проведено аналiз деяких значущих морфологiчних структур, що дае ключi до реконструкци адаптивноI еволюцп будь—якоI групи птахiв.
Ключовi слова: птахи, юстки, тазостегновий суглоб, клубова юстка, аднича юстка, лобкова юстка, стегнова юстка, еволющя, морфологiя, локомоцiя, онтогенез, фтогенез.
Особенности стоениякостей тазобедренного сустава птиц, как отдельной
части локомоторного апарата
Данная работа посвящена изучению строения, путей формирования костных структур, образующих основу локомоторных органов, а именно тазобедренный сустав, выяснение механизмов их развития, так как они обеспечивают их надежное функционирование. Изучение особенностей строения скелета птиц по сравнению с другими животными дает возможность понять филогенез, как адаптивный процесс, составляет основу эволюции вообще.
В статье приведено теоретическое обобщение особенностей строения тазобедренного сустава птиц, которые характеризуются различными типами биоморфологических адаптаций, а именно типом и скоростью наземного передвижения в среде обитания. Это позволяет с новых позиций провести анализ процессов дифференциации и трансформации мышечных и скелетных элементов тазобедренного сустава птиц, функционирующих и развивающихся под действием различных внешних факторов.
Citation:
Druz, N.V. (2016). Features of bone structure of birds'hip joint as individual link of locomotor apparatus. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 88-90.
Н.В. Друзь druz_nv3 011@ukr.net
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина
Изложены обобщенные результаты оригинального системного морфо—функционального и морфо—экологического исследования костей тазобедренного сустава, как основного аппарата бипедальной локомоции класса птицы. Впервые приводится детальное сравнительное описание скелетных элементов тазобедренного сустава птиц, сопровождается уникальным историческим обзором и охватывает более двух тысячелетний период. Проведен анализ некоторых значимых морфологических структур, который дает ключ к реконструкции адаптивной эволюции любой группы птиц.
Ключевые слова: птицы, кость, тазобедренныййсустав, повздошняякость, седалищнаякость, лоннаякость, бедренная-кость, эволюция, морфология, локомоция, онтогенез, филогенез.
Features of bone structure of birds'hip joint as individual link
of locomotor apparatus
N.V. Drnz nata3011@bigmir.net
National university of life and environmental sciences of Ukraine, Heroes of Defense Str., 15, Kiev, 03041, Ukraine
This article is dedicated to the study of the structure, ways of formation of bone structures that form the basis of locomotor organs, namely the hip joint, the elucidation of mechanisms of their development, because they provide their reliable functioning. The study of the structural features of the skeleton of birds in comparison to other animals makes it possible to understand the phylogeny as an adaptive process that is the basis of evolution at all.
Theoretical generalization of structural features of birds' hip joint that are characterized by different types of biomorphological adaptations, such as the type and speed of ground movement in the habitat, are presented in the article. This new position allows analyzing the processes of differentiation and transformation of muscles and skeletal elements of birds' hip joint, which are functioning and developing under the influence of various external factors.
The summarized results of the original systematic morpho-functional and morpho-ecological study of hip bones as the main unit of bipedal locomotion of the Class Aves, is given. A detailed comparative description of skeletal elements of birds' hip joint, that accompanied by unique historical overview which covers more than two—thousand-year period, is provided for the first time. The analysis of some significant morphological structures, which gives clues to the reconstruction of adaptive evolution of any group of birds, is given.
Key words: birds, bones, hip joint, ilium, sciatic bone, pubic bone, the femur, evolution, morphology, locomotion, ontogeny, phylogenesis.
Вступ
Птахи - це ушкальна група тварин, яка останшм часом знаходиться в noni зору сучасних морфолопв. Рiзним способам пересування птах1в, належить провь дна роль еволюцп i широко! адаптивно! ращаци ще! групи наземних хребетних тварин (Furbringer, 1888; Gadow and Selenka, 1891). Трубчасп шстки, що утво-рюють шсткову основу шнщвок птахiв, забезпечують стале функщонування локомоторного апарату в умо-вах, що змiнюються статичних i динашчних наванта-жень з певним запасом мщносп (Mel'nyk et al., 2012; Mel'nyk and Druz', 2015). Однак, багато аспекпв фор-мування шсткових структур в онто- i фiлoгенезi пта-хiв доа залишаються нез'ясованими.
MaTepia™ i методи дослщжень
Робота виконана на кафедрi анатоми тварин iм. акад. В.Г. Касьяненка НУЫП Укра!ни. Дослщження проводились на 237 екземплярах, 87 видах, 22 рядiв класу птахи. Остеометричш дослвдження проводили за допомогою штангенциркуля та метра.
Результата та ix обговорення
Специфiчнiсть тазового поясу птахiв полягае в тому, що тазoвi шстки досить мщно зростаються з попе-рековими та крижовими шстками, формуючи моноль тну шсткову структуру, яка, к^м того, що служить захистом внутршшх оргашв та мюцем фжсацп
м язiв, е ще и центром качання тша мiж тазовими шнщвками ^уЛ, 1999). Останне, у свою чергу, мае важливе значения для локомоци. Слщ зазначити, що лшя центру качання тша проходить по лши тазостег-нових суглобiв, а саме по лiнii суглобово! западини.
Ввдносна довжина преацетабулярно! частини клубово! кiстки совоподiбних, порiвняно з iншими досль дженими птахами, певною мiрою менша. Разом з тим слад зазначити, що в трникозо- та буревiсникоподiб-них форма клубово! к1стки по всьому периметру од-накова. У деяких куроподiбних (свiИськиИ iндик) форма клубово! шстки мае неправильну чотирикутну форму, у бшьшосп папугоподiбних - трикутну, а в решти дослвджених видiв - у виглядi неправильного овалу. Характерною для птах1в е рiзка, з добре вира-женим кутом, форма переходу дорсального гребеня клубово! к1стки у дорсо-латеральний. Ми вважаемо, що зазначеш особливосп будови клубово! к1стки обумовлеш дiею м'язiв, що фiксуються на нш.Противертлюг - на нашу думку, ця притаманна птахам структура, забезпечуе опору для проксимального шнця стегново! к1стки щд час локомоци, та об-межуе амплiтуду рухiв у тазостегновому суглобi.
Свднича шстка у африканського страуса мае кау-дальну свдничу вирiзку, що в шших досл1джених пта-х1в вщповщае чiтко вираженому свдничому отвору. Цечггко доводить, що сiдничиИ отвiр бшьшосп птахiв сформувався з свдничо! вирiзки за рахунок осифiкацii прилягаючих сполучно-тканинних структур. Ушнгвь но-, пiрникозо-, буревюнико-, пелiкано-, лелеко-, куро-, голубо-, папуго-, дамлюго-, серпокрильце-
та горобцеподiбних вона мае неправильну чотирикут-ну форму, у гагаро-, гусе-, журавле- та сивкоподiб-них прямокутну та неправильну овальну форму у фламiнго-, соколо-, сово- та дятлоподiбних. Рiзнома-нiтнiсть форми свдничо! к1стки, як i однотипшсть лобково! кiстки, знову ж таки може бути пояснено лише дiею м'язiв, що фiксуються до них.
Сщничо-лобкове вiкно у страусо-, нанду- та казу-ароподiбних за рахунок зрощення мiж собою кауда-льних частин свдничо!' та лобково! исток, е замкну-тим. Майже в уах дослiджених видiв птахiв воно заповнене сухожильною мембраною. Однак у шнгвь но-, деяких лелеко-, бшьшосп яструбо- та куро-, а також деяких журавлеподiбнихсiдничо-лобкове вiкио практично ввдсутне. Цечiтко пiдтверджуе вище сказану думку про дш функцiональних навантажень.
Суглобова западина у деяких гусе- та куроподiб-них повнiстю осифшована. Ця осифiкацiя може бути пояснена лише дiею пiдвищених функцiональних навантажень з боку маси тша.
Проксимальна частина стегново! шстки птахiв, зо-крема шийка, у бiльшостi птахiв широка, однак у страусо-, гусе-, соколо- та дятлоподiбних вона про-довгувата, у нанду-, казуаро-, гагаро-, поганко-, буревiснико-, деяких пелiкаио-, лелеко-, журавле-, сивко-, голубо-, папуго-, сово-, дрiмлюго-, серпок-рильце- та горобцеподiбних - коротка. Ми вважаемо, що рiзний стутнь розвитку шийки стегново! шстки птахiв обумовлений здатнiстю до здшснення бiльшоi або меншо! амплiтуди рухiв у тазостегновому суглобi.
Вертлюг стегново! шстки притаманний всiм досль дженим птахам, на нашу думку, стутнь розвитку вертлюга стегново! шстки зумовлений дiею м'язiв, як1 на ньому фiксуються, а також залежить ввд статичного кута м1ж стегновою та тазовою шстками, що рiзне напруження м'язiв.
Висновки
Вiдмiннiсть форми та ввдносних розмiрiв структу-рних елеменпв тазостегнового суглоба досл1джених
вид1в птах1в, обумовлеш типом опори та способом бшедально! локомоцй, д1ею функщональних навантажень на ту чи шшу i3 зазначених д1лянок. Закритий суглобовий отвiр в суглобовiй заладит у деяких дос-лiджених видiв птахiв виникае пiд час дп функщона-льних навантажень та суглобовий суглоб щд час ма-ншуляцшних рухiв.
Перспективи подальших дослiджень. Детальний порiвняльно-анатомiчний опис скелетних елементiв, дае можливють зрозумiти процес !х формування та розвитку пвд дiею рiзних зовнiшнiх чинни-к1в.Виявлення особливостей скелетних елеменпв птахiв, на широкому порiвняльно-анатомiчному ма-терiалi, встановлення вiдмiнностi форми та розмiрiв кусток, що формують суглоб, рiзний ступiнь вираже-ностювдничо-лобкового вiкна, осифiкацiя суглобово-го отвору, форма та розмiр сiдничного отвору, а та-кож утворення затульного втиснення дозволять зро-бити вагомий внесок у виршенш проблем взае-мозв'язку м1ж формою, структурою i функщею та дають змогу виявити закономiрностi становлення i розвитку тазостегнового суглоба птахiв.
Бiблiографiчнi посилання
Mel'nyk, O.P., Druz', N.V., Nikitov, V.P. (2012). Stan i perspektyvy vyvchennja biomorfologii' m'jaziv dil-janky stegna ptahiv, Naukovyj visnyk NUBiP Ukrai-'ny. 172, 53-58 (in Ukrainian). Mel'nyk, O.P., Druz', N.V. (2015). Biomorfologichnyj analiz lokomotornogo aparatu tazovoi' kincivky ptahiv, zbirnyk tez NUBiP №ш'пую. 56-57 (in Ukrainian).
Sych, V.F. (1999). Morfologija lokomotornogo appa-
rataptic. S.-Peterburg. 101-139 (in Russian). Fürbringer, M. (1888). Untersuchungenzur Morphologie
und Systematik der Vögel. Amsterdam. Jena. 1751. Gadow, H., Selenka, E. (1891). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil. Leipzig. 1, 6, 1008.
Стаття надшшла до редакцп 2.10.2016
