CC BY
131ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ
ТАЙСЬКИМ БОКСОМ
Пилипко В. Ф., Гаврічкін С. В., Севрюков А. М.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В роботі розглядаються питання особливостей психологічної підготовки юних спортсменів, які займаються тайським боксом, та мотивації занять і соціального відбору у цьому виді спорту. Результати дослідження дозволяють обґрунтовуватипрограми тренінгу мотивації спортивних досягнень для юнаків та дівчат, як компонента психологічної підготовки у тренувальному процесі.
Ключові слова: психологічна підготовка тайський бокс, мотивація, контроль, навчально-тренувальний процес, відбір.
Аннотация. Пилипко В. Ф., Г авричкин С. В., Севрюков А. Н. Особенности психологической
подготовки юных спортсменов, занимающихся тайским боксом.. В работе рассматриваются вопросы психологической подготовки юных спортсменов, которые занимаются тайским боксом, и мотивации занятий и социального отбора в этом виде спорта. Результаты исследований позволяют обосновывать программы тренинга мотивации спортивных достижений для юношей и девушек, как компонента психологическойподготовкив тренировочном процессе.
Ключевые слова: психологическая подготовка тайский бокс, мотивация, контроль, учебно-тренировочный процесс, отбор.
Annotation: Pilipko V., Gavrichkin S., Sevrukov A. The peculiarities of psychological preparation of junior athletes taking up Thai boxing. In this paper we consider the problems of psychological preparation of junior athletes taking up Thai boxing and motivation of train classes and social selection in this spout. The results of research make possible to ground the programs of motivation training of sportsmen’s achievements for youths and girls as component of psychological preparations during training process.
Key words: psychological preparation, Thai boxing, motivation, check up, educational training process, selection. Вступ
У цей час однієї з найважливіших у практиці спортсменів різної кваліфікації й віку стає проблема відновлення їхньої працездатності. Рівень сучасної підготовки спортсменів пропонує подальший ріст фізичних і психологічних навантажень, що у свою чергу буде збільшувати й ступінь стомлення. Здатність переборювати стомлення, що виникає в процесі змагальної діяльності, у значній мірі впливає на досягнення високих результатів. Значні навантаження, які переносять спортсмени, вимагають інтенсивного пошуку засобів відновлення їхньої працездатності в умовах оптимізації тренувального процесу, а також при підготовці до змагань і в період їхнього проведення
Т ому знання закономірностей розвитку стомлення й відновлення організму спортсмена має важливе теоретичне й практичне значення. Поліпшення результатів у спорті обумовлено впровадженням у підготовку спортсменів науково обгрунтованих засобів керування тренувальним процесом і відновленням організму спортсменів. У першому випадку, мова йде про застосування навантажень зі значними обсягами й інтенсивністю, збільшенні участі в підготовчих і основних змаганнях протягом року. У другому - про широке впровадження в систему підготовки комплексу відновлювальних засобів, у значній мірі поліпшуючи спортивну працездатність за рахунок підвищення можливостей провідних систем організму переносити інтенсивні тренувальні й змагальні навантаження, а також за рахунок зниження травматизму й захворювань спортсменів високого класу. Стає очевидним, що бажаний ефект може дати тільки комплексний підхід до використання різних засобів відновлення У спортивній практиці в останні роки велике поширення одержали психологічні методи й засоби відновлення [1,2,6,7,8].
Роботу виконано у відповідності до теми Зведеного плану НИР Міністерства України по справах родини, молоді й спорту 2.4.12.1 п «Психолого-педагогічне обґрунтування підвищення ефективності спортивної діяльності й відновлення працездатності після фізичних навантажень» і 2.2.12.5 п «Удосконаленняучбово-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, які займаються силовими видами спорту і єдиноборствами», та плану НДР ХДАФК Формулювання цілей роботи
З метою обґрунтування змісту психологічногозабезпечення підготовки було проведене дослідження структури спортивної мотивації, особистісного змісту занять спортом Така постановка питання обумовлена з одного боку, значимістю психологічного контролю в процесі підготовки спортсменів, з іншою, слабкою розробленістю проблеми, а також відсутністю належного інтересу до неї з боку академічної науки Методи та організація досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення, аналіз педагогічної літератури, анкетування Для того, щоб з'ясувати деякі аспекти, пов'язані з мотиваційною стороною спортивної діяльності, на кафедрі важкої атлетики та боксу ХДАФК, КДЮСК “Перемога” було проведене анкетне опитування 45 спортсменів. Серед респондентів - 4 мали третій спортивний розряд, 10 - другий, 18 - перший, 10 - мали звання кандидат у майстра спорту, 3 були майстрами спорту Результати дослідження
Для опитування була використана спеціально розроблена анкета.
За допомогою психологічних впливів можна знизити рівень нервово-психічної напруженості й усунути стан психічної пригніченості, прискорити відновлення витраченої нервової енергії, сформувати в спортсмена чіткі установки на високоефективну реалізацію тренувальних і змагальних програм, а також підвищити ступінь готовності функціональних систем організму до виконання інтенсивних фізичних навантажень.
Високі результати в сучасному спорті можуть бути досягнуті тільки за умови багаторічного систематичного тренування, твердого дотримання життєвого й спортивного режиму. До цього спортсмен повинен бути психологічно підготовлений! Досягнута підготовленість повинна постійно розвиватися й удосконалюватисяв ході тренування
Існує два шляхи забезпечення й підтримки такої підготовленості
1) створення, підкріплення, безперервний розвиток і вдосконалювання мотивів спортивного тренування;
2) створення сприятливих відносин до різних сторін тренувального процесу.
Це поділ умовний, тому що формування мотивів здійснюється через формування відповідних відносин. Але мотивація має свою специфіку. Активність, зібраність, дисциплінованість спортсмена, тривалість і результативність його роботи визначаються мотивацією.
Мотивація повинна базуватися на потребах спортсмена, іти через ієрархію стратегічних, тактичних і технічних цілей і знаходити вираження в конкретних спонуканнях Змінивши порядок можна сказати, що мотивація відкриється за принципом: хочу - можу - повинен.
На якому би етапі спортивного шляху не перебував тайбоксер, перед ним завжди необхідно ставити далекі, багаторічні перспективні цілі, аж до цілей найвищого порядку.
Яких би успіхів не досяг тайбоксер, йому постійно треба прищеплювати думку, що досягнутий результат далекий від його реальних можливостей, що відразу, слідом за досягнутої, встає нова, більш висока мета. Далеко залишена висока думка через серію проміжних цілей у тренувальному процесі визначає постійну установку на якісну роботу на будь-якому етапі спортивного вдосконалювання Тому досягнення цих цілей спричиняється стійкий, спокійний і впевнений стан тайбоксера
Іноді спортсмен, досягши певного (найчастіше високого) рівня спортивних досягнень, зберігаючи зовні активність і сумлінність у тренуваннях, починає думати про достатність цих результатів: «Не виступити б гірше, на поліпшення я не розраховуй». Такі думки можуть вести до формування мотиву запобігання невдачі. Як тільки у тайбоксера зароджується цей мотив, ріст результатів стає малоймовірним: тому що зникають установки на поліпшення результатів («сьогодні робити краще, ніж учора»), оскільки досить і вчорашнього Формування й підтримка мотиву досягнення успіху здійснюється з опорою на певні властивості особистості, у першу чергу на честолюбство в його позитивному значенні до величезної, важкої, багаторічної роботи тайбоксера стимулює (поряд з іншими факторами) прагнення бути знаменитим, бажання спортивної слави. Спортивне честолюбство й опора на нього зміцнюють мотиваційну структуру тренувального процесу. Розвитку позитивних сторін честолюбства сприяє афішування успіхів спортсмена: стенди з фотографіями, таблиці рекордів, плакатів з поздоровленнями, статті з газет, журналів, передачі по радіо й телебаченню про змагання, у яких спортсмен успішно виступив, колекціонування їм будь-яких атрибутів його досягнень.
Однак честолюбство не можна плутати з марнославством - любити славу, честь, домагатися їхньою працею й талантом, безсумнівно, - корисно й спортсменові й суспільству Але прагнути до «марної слави», радуватися випадковому, незаслуженому успіху або використати успіх інших - це негативна риса особистості. Спортсмен з елементами марнославства може діяти на шкоду колективним інтересам, проявляти зазнайство, зарозумілість, схильність до самореклами. Він звичайно, знижує активність у досягненні нових спортивних рубежів, тому що свідомо і несвідомо думає, що його повинні шанувати і за старі заслуги. Звідси зрозуміло, що формування й розвиток установки на досягнення успіху вимагає спеціального контролю, нормування й регуляції
Прояв різноманітних відхилень у діях, учинках виражає характер. У відносинах, що забезпечують успішність тренувального процесу й змагань, проявляється так званий спортивний характер. Він виявляється не тільки в тренувальному процесі, у змаганнях, але й у повсякденному житті, праці, навчанні, спілкуванні.
Успішність і тривалість занять спортом найтіснішим образом пов'язані з бажанням людини, тренуватися й виступати в змаганнях, із прагненням досягти успіху, із глибиною, сталістю інтересу й любові до спорту. Спорт несе людям більшу радість, а досягненням успіху - глибоке щастя. Це щастя боротьби й перемоги, високої самооцінки й удоволеногочестолюбства, виконаного боргу перед собою й перед людьми, спортивної слави й життєвого успіху. Особливо радісні ті роки в спорті, коли від змагання до змагання результати ростуть, коли, незважаючи на високі навантаження, відчуваються сховані, поки не реалізовані можливості, що дають упевненість у майбутньому.
Але для спорту характерний максималізм, він рано або пізно приводить до пересичення діяльністю. Процес занять спортом поступово перестає давати радість, змагання перестають бути святом, а повторення результатів, навіть високих звичним явищем. Те, що раніше було притягальним, бажаним, може перетворитися в нудну, а іноді важко переносиму справу. Поки спортсмен молодий, результати ростуть, насичення діяльності носить тимчасовий характер і швидко проходить після чергового успіху або відпочинку Г оловне щоб насичення не повторювалося дуже часто й не переходило в пересичення
Тренерові важливо знати й ураховувати динаміку відносин до спортивної діяльності, контролювати й коректуватиїх, співвідносячись ці загальні закономірності
Отримані матеріали показують що в юнаків і дівчат існує ряд загальних і відмінних рис у мотивах, що спонукують займатися спортом Наприклад, вибір виду спорту в юнаків залежить більшою мірою від відвідування ними спортивних змагань (30%), у меншому ступені це обумовлено порадами друзів (15%) і батьків (11,2%). У дівчат відзначені мотиви менш значимі, відповідно, 1%; 7,0%; 10%.
Як показали результати анкетного опитування існує велика частка випадковості у виборі виду спорту У дівчат - 49% приходять у спорт по випадковому збігу обставин. У юнаків - цей показник дорівнює 27,5%.
Сумлінне відношення до тренувальних занять у юнаків пов'язане з можливістю самовиразитися (20,6%), стати чемпіоном, одержати спортивне звання (24,0%), перейти в професійний спорт (66,0%). Юнаки більше значення приділяють факторам, що визначають розвиток сили, спритності (31,5%).
Слід зазначити, що в жіночому спорті надзвичайно важлива роль тренера. Похвала тренера є одним з найбільш істотних факторів занять, що приносять радість від, спортом. У чоловічому спорті фактор «похвала тренера» не грає помітної ролі (1,1%), більше значимо, виявляється такий фактор як «перемога над суперником) - (33,5%), «установлення особистого рекорду» - (16,6%).
Слід зазначити, що різні форми покарань, використовуванітренерами в практичній діяльності, мало що значать для займаючихся (6% - юнаків, 9,5% - дівчат). Найбільше незадоволення від занять спортом пов'язане із програшем у змаганнях (61,5% - юнаків, 50,0% - дівчат). Цей фактор настільки значимий, що його по інтенсивності переживань можна зрівняти із втратою близької людини
Результати анкетного опитування показали, що у віці 17-18 років біля половини спортсменів уже закінчують заняття спортом У чоловічому спорті це, зв'язано в першу чергу, із хворобами (21,6%), з одноманітністю тренувального процесу (16,2%), з особистими мотивами (29%) і сімейними обставинами (11,4%).
В індивідуальних видах діяльності сила мотивації істотно впливає на активність займаючихся Якщо учні й студенти систематично тренуються, домагаються поліпшення своїх результатів, бажають брати участь у змаганнях, але в силу різних причин (організаційних, фінансових і ін.) не можуть прийняти в них участь, то це приводить до зниження активності.
Висновки
Результати дослідження дозволяють обґрунтовувати програми тренінгу мотивації спортивних досягнень для юнаків і дівчат, як компонента психологічного забезпечення їхньої підготовки Так, при наборі хлопців у спортивні секції необхідно практикувати регулярні відвідування ними спортивних змагань. У бесідах з юними спортсменами варто акцентувати їхня увага на позитивному впливі спорту на розвиток сили, витривалості, спритності й т.д. для формування в дівчат стійкого інтересу до тренувань, для їхньої спортивної орієнтації доцільно організовувати спеціально для них зустрічі із провідними спортсменами, тренерами.
Необхідно підсилити контроль за здоров'ям займаючихся, для того, щоб уникнути одержання травм. Це стосується у першу чергу, чоловічих видів спорту, де відсівання через травми становить 21,6%. Досягти цього можна, урізноманітнивши тренувальний процес, тобто давши займаючимся більш ґрунтовну й широку підготовку Це буде з одного боку, дійсним засобом по профілактиці спортивного травматизму, а з іншої, послужить гарною основою для одержання стійких позитивних емоцій від занять спортом Адже саме з одноманітністю тренувального процесу, зв'язують свої негативні емоції від занять спортом
В організації учбово-тренувального процесу тренерам необхідно враховувати й використовувати існуюче, виражене бажання юних спортсменів перейти в професійний спорт. На цій основі в них може бути сформоване дійсно професійне відношення до занять спортом
Перспектива подальших досліджень стосується визначення й моделювання ефективних засобів психологічної підготовки що займаються тайським боксом в умовах змагальної діяльності
Література
1. Брагина Н.Н., ДоброхотоваТ.А. Функциональные асиметрии человека- М.: Медицина, 1988.-240 с.
2. Запорожанов В.А. Контроль в спортивной тренировке.- К.: Здоровья, 1998.-144 с.
3. Зотов В.П. Восстановление работоспособности в спорте.- К.: Здоровья, 1990.-200с.
4. Пилипко В.Ф., Архангородський З.С., Клименко О.А., Клименко А.І., Трубіцина О.В. Методика психологічного настрою для спортсменів займаючихся гирьовим спортом// Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шляхи вдосконалення тренувального процесу в силових видах спорту».-Харків: ХДАФК, 2004.-С.8-9.
5. Пилипко В. Ф., Овсеенко В. В., Семеняга К. В. К вопросу о мотивации и психологическойподготовке при занятиях силовыми видами спорта и единоборствами. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф.. Єрмакова С. С.- Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007.- №3.- С.99-102.
6. Ровний А.С. Архітектоніка механізмів управління цілеспрямованою діяльністю людини // Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2006.№9. С. 105-108
7. Рудик П.А. Психологические вопросы тренировки и готовности спортсменов-М.: ФИС.1987.-236 с.
8. Сеймук А.А., Подтергеря В.Г. К вопросу о регуляции психического состояния тренера./Тяжелая атлетика-1983-С.47-48
9. Эмоционально волевая подготовкаспортсменов Агишева Н.К., Алексеев Л.В., Виш И.М. и др.; под ред. А.Т. Филатова .- К.: Здоровья, 1982.-296 с.
10. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. - М., 1980.-240 с.
Надійшла до редакції 27.05.2008 р.
