Научная статья на тему 'Особенности проявления идентификационных признаков растений рапса и использование их при формировании национальных сортовых ресурсов'

Особенности проявления идентификационных признаков растений рапса и использование их при формировании национальных сортовых ресурсов Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
54
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОРТ / РіПАК ОЗИМИЙ / РіПАК ЯРИЙ / іДЕНТИФіКАЦіЯ / МОРФОЛОГіЯ / СЕЛЕКЦіЯ / ДЕРЖАВНИЙ РЕєСТР СОРТіВ РОСЛИН / ПРАВОВА ОХОРОНА / НАЦіОНАЛЬНі СОРТОВі РЕСУРСИ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Лещук Н.В., Таганцова М.Н., Мельничук С.Л.

Раскрыты научные подходы формирования национальных сортовых ресурсов ярого и озимого рапса путем государственной регистрации новых сортов и их правовой охраны.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Peculiarities of rape plant identification features manifestation and their use during formation of national variety sources

Scientific approaches to formation of national variety sources of spring and winter barley by State Registration of new varieties and their right protection.

Текст научной работы на тему «Особенности проявления идентификационных признаков растений рапса и использование их при формировании национальных сортовых ресурсов»

УДК 633.85.631.524.32

ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВУ 1ДЕНТИФ1КАЦ1ЙНИХ ОЗНАК

РОСЛИН Р1ПАКУ ТА1Х ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ФОРМУВАНН1 НАЦ1ОНАЛЬНИХ СОРТОВИХ РЕСУРС1В

Н.В. Лещук, кандидат сльськогосподарських наук М.М. Таганцова, старший науковий спiвробiтник Укранський нститут експертизи сорт'в рослин С.Л. Мельничук, студент агроном'чного факультету Нац'юнальний аграрний унверситет

Постановка проблеми. Головним завданням аграрноТ пол^ики УкраТни сьогодш залишаеться збтьшення виробництва та полтшення якостi продукцп рослинництва шляхом розширення й оновлення сортового сортименту стьськогосподарських культур. З розвитком бiологiчноТ науки та зростаючих потреб у забезпеченш сiльського господарства високопродуктивними сортовими ресурсами рослин держава не може стояти осторонь охорони прав нових сор^в, створених ученими, тому сорт, як бюлопчний об'ект, набувае статус об'екту ЫтелектуальноТ власностк

Згщно з Конвен^ею УПОВ та Законами УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин" i "Про рослинний св^", сорти як рослинш ресурси можуть бути використан населенням для вирiшення продовольчоТ безпеки держави, потреб виробництва, подальшого селекцiйного процесу й залишатися у втьному розпорядженнi в якостi генетичних ресурав. Вони е нацiональним Ытелектуальним надбанням держави [1,2].

Визначальними факторами Ытенсифкацп сiльськогосподарського виробництва в ринкових умовах е якомога повыше використання генетичного потен^алу тих культур, як в^грають значну роль у виробництвi продуктiв харчування, кормiв, товарiв народного споживання i сировини для промисловостк Зокрема рiпак, мае важливе значення для народного господарства краТни.

По-перше, ртак - це харчова олiя та високобiлковi концентрованi корми. З оджеТ тонни насiння рiпаку можна одержати до 400 кг олп, 500-550 кг макухи (шроту).

По-друге, ртак - техжчна олiя, мастильж матерiали, бiопальне, целюлозно-стружковi плити тощо. Широке втiлення рiпаку в виробництво сприятиме подоланню енергетичноТ кризи, створенню нових робочих мiсць i вщповщноТ iнфраструктури переробних галузей з одночасним полтшенням екологiТ Грунту та ефективного використання наявних трудових ресурсiв у стьсьш мiсцевостi.

65

По-трете, pinaK - це джерело зелених кормив, родючостi Грунту. Враховуючи, що виробництво i внесення оpгaнiчних добрив скоротились майже в 4 рази, а цЫи на мЫеральш добрива високi, використання пpомiжних посiвiв piпaку як найдешевшого сидерального добрива (заорювання 25-30 т зеленоТ маси пpиpiвнюeться до внесення 15-18 т/га гною) стае визначальним фактором збереження родючост фунту.

По-четверте, ртак - це ринкова культура, цЫа на яку за останн 5-7 роюв у краТнах Свропи i св^у залишалась в межах 220320 дол за тонну товарного наання з постмно зростаючим попитом як на внутршньому, так i зовншньому ринках. За piвнем тpудомiсткостi та необхщноТ мaтеpiaльно-технiчноТ iнфpaстpуктуpи (за винятком сушильного господарства) культура знаходиться на piвнi зернових культур, а за економiчною ефективнютю перевищуе остaннi в 2-2,5 раза [3]

На даний час площi посiвiв piпaку у свт досягли близько 28-30 млн га, у краТнах Свропи - 4,5 млн га, а валове виробництво доведено до 33-35 та 10 млн т вщповщно. За останн 30 роюв у краТнах GO частка виробництва ртаковоТ олп зросла до 25% вiд загальноТ кiлькостi споживання рослинних жиpiв, а в Кaнaдi сягнула 60%.

В УкраТн виробництво piпaку необфунтовано занедбали. Так, в останн роки цого поави становили не бiльше 200 тис. га, що становить близько 0,8% p^i з piвнем урожаю приблизно 11 ц/га.

Отже, незважаючи на цтий ряд пеpелiчених господарсько-цiнних властивостей piпaку, основними стримуючими i негативними факторами розвитку ртаювництва були й залишаються вiдсутнiсть:

- единоТ обфунтованоТ державноТ полiтики розвитку галуз^

- чiткоТ системи заохочувальних зaходiв створення з вiдповiдним кредитуванням.

Без виршення цих проблем перспектива вирощування ртаку, передбачувана в Проект програми до 2010 року, на piвнi 2,2 млн. га, яка була представлена на ВсеукраТнсьш нapaдi-семiнapi в Теpнопiльськiй облaстi, може залишитись примарним проектом.

Стpaтегiя розвитку гaлузi мае бути спрямована на створення репональних зон концентрованого виробництва ртаку вiд ЗО до 50 тис. га з урахуванням агро^матичних умов юнуючоТ та необхiдноТ iнфpaстpуктуpи, що дасть можпивють науково обфунтувати i забезпечити технологiчний процес вирощування у великих обсягах та оптимально центpaлiзувaти сушку, збер^ання, очистку та вщправку чи переробку великих пapтiй товарного наання i вiдповiдно оpгaнiзувaти зi сторони спецiaлiстiв, дорадчих служб, асо^ацм постiйний технологiчний супpовiд на вах етапах виробництва.

Методика та умови дослщжень. Вид (Brassica napus L.)

66

представлений великим ботаычним рiзноманiттям форм i copTiB, адаптованих до piзнoманiтних грунтово-^матичних умов вирощування.

Пoльoвi дocлiдження з експертизи на ВОС, яка е складовою квалiфiкацiйнoT експертизи нових сор^в piпаку, закладали на дocлiдних полях 1ллЫецькоТ copтoдocлiднoT cтанцiT й 1вано-Фpанкiвcькoгo ОДЦЕСР.

За пеpioд вегетацп (вiд cхoдiв до збирання врожаю) проводили фенoлoгiчнi спостереження та бюметричн вимipи. Визначення iдентифiкацiйних ознак шляхом морфолопчного опису пiд час росту та розвитку рослин виконувалися за Методикою проведення експертизи сор^в ртаку на ВОС, де визначено перюди обстеження ознак i cтупiнь Тх прояву [4].

У деpжавнiй cиcтемi охорони прав на сорти рослин уже вщпрацьован методики вивчення сор^в як за ознаками мopфoлoгiчними (встановлення пoлiмopфiзму copтiв), так i за агpoнoмiчними характеристиками. Тобто, визначення господарсько- цЫних пoказникiв новостворених copтiв i гiбpидiв piпаку, якi проводяться за Методикою державного сортовипробування.

Математично-статистичне опрацювання результат експертизи проводиться за програмою "Ваpiацiйний ряд".

Пiд час експертизи на ВОС використовувалися колекцп сор^в з еталонними ознаками, а для тесту на виpiзняльнicть - колекцп загальновщомих copтiв.

Свiтoвi генетичнi ресурси рослин роду Brassica napus L. розглядаються в усьому cвiтi як основне джерело вдосконалення та полтшення вихщних еталoнiв i дoнopiв селекцмно цiнних ознак сорту (гiбpида). Чистосортне i кoндицiйне наciння служить для вщтворення сорту. Мiжcopтoва гiбpидизацiя i надалi залишаеться основним методом при створенш нових copтiв. Уcпiх пбридизацп багато в чому визначаеться правильним пщбором для схрещування батькiвcьких форм. Тому знання закoнoмipнocтей мiнливocтi господарсько-цЫних ознак, якi визначають пpoдуктивнicть i якicть наciння copтiв piпаку, допоможе ефективнше пiдбиpати вихiднi форми для схрещування та проводити ефективнше дoбip цiнних генoтипiв. Сьoгoднi cелекцioнеpи не допрацьовують у cтвopеннi нових гiбpидiв piпаку енергетичного напряму використання.

1дентифка^я видiв, copтiв i бioтипiв - важливий елемент у poбoтi селекцюнера та наciнневoда, яка тpадицiйнo проводиться лише на ocнoвi використання морфо-бюлопчних ознак. Створений сорт мае бути новим i чiткo вiдpiзнятиcя вщ icнуючих, бути oднopiдним i стабтьним. Вiдпoвiднo i методи iдентифiкацiT повинн бути дocтoвipними, вiдтвopюваними за piзних умов вирощування i, в той

67

же час, достатньо доступними для широкого використання.

Методи сортовоТ щентифкаци, як базуються на оцiнцi ряду морфолопчних ознак, мають певнi обмеження: суб'ективнють в аналiзi ознаки, вплив середовища чи технологи вирощування на ознаку, невиразн вщмЫи мiж сортами близькоспорщненого походження, прояв деяких дiагностичних ознак лише на конкретно стадiТ розвитку (цвтння чи достигання плоду).

Морфолопчний опис сортiв рiпаку згiдно з Методикою проведення експертизи на ВОС передбачае 22 iдентифiкацiйниi ознаки. Для групування сор^в рекомендуеться використовувати таю ознаки:

- наання: ерукова кислота (ознака 1);

- листок: наявнють часток (ознака 5);

- час цвтння (ознака 11) (6).

Результати до^джень. Формування нацюнальних рослинних сортових ресурав рiпаку здiйснюеться в процеа державноТ науково- технiчноТ експертизи, яка визначае шляхи Тх створення, формування та використання.

Прийняття Державною службою з охорони прав на сорти рослин ршення щодо доцтьност реестрацiТ нових сортiв та/або прав на них, сприяло поповненню нацюнальних сортових ресурав новими сортами. Так, за перюд 1995-2006 рр., вивчалось 32 сорти озимого ртаку, в тому чи^ украТнськоТ селекци 18 (56%) i 14 (44%) гiбридiв iноземноТ селекци та 28 сор^в ярого рiпаку, з них - 16 (57%) украТнськоТ селекци та 12 (43%) iноземноТ селекци [5].

З метою державноТ реестраци у 2006 р. проводилась державна науково-техычна експертиза 20 сор^в ртаку ярого, зокрема 15 - з метою державноТ реестраци майнових прав на сорт. Польова експертиза, як комплекс польових i лабораторних дослщжень, тривае два вегетацмы перюди, тому i програмою дослiджень передбачено випробування нових сор^в за роками, а саме: 16 сор^в першого року, 3 сорти другого року та 1 сорт третього року експертизи. Позитивы результати польовоТ експертизи двох-трьох роюв дослщжень дозволяють рекомендувати чотири нових сорти (Алют - в^чизняноТ селекци, Вектра, Таурус, Анна - ЫоземноТ селекци) ртаку озимого для занесення до Державного реестру сор^в рослин придатних для поширення в УкраТш у 2007 роцi i два сорти рiпаку ярого - Срiблястий (вiтчизняноТ селекцiТ) i Крю (iноземноТ селекцiТ). За позитивними результатами по 3 сорти озимого (Дема, Вектора, Елют) та ярого (РГС 003/Сари, Срiблястий, Терос) рiпаку запропоновано для внесення до Державного реестру прав власниюв сор^в рослин, який на сьогодш включае лише 6 сор^в озимого i 9 - ярого ртаюв.

Новi сорти суттево переважають у виробництвi товарноТ та

68

наанницькоТ продукцп, незалежно, захищенi вони чи нк Формування нацioнальних сортових ресурав дозволить знайти cпociб, як забезпечити для виробниюв доступ до нових сор^в i, в той же час, пщтримати використання icнуючих, включаючи мicцевi сорти, що, тим самим, дасть можливють зберегти й примножити нацюнальш генетичнi ресурси.

Висновки.

1. У процес державно' наукoвo-технiчнoT експертизи сорт як бюлопчний об'ект набувае правового статусу i стае об'ектом Ытелектуально! влаcнocтi, виступае у виглядi товару на ринку copтiв i наciння.

2. Державна pееcтpацiя сорту е початковим етапом комерцмного об^у сорту, який зумовлюе екoнoмiчнi та пpавoвi взаемoвiднocини мiж власником сорту, його автором (селекцюнером), виробником i споживачем.

3. Пiдвищення якocтi наання piпаку за рахунок створення нових конкурентоздатних i патентоспроможних copтiв визначае устхи галузi в агpoпpoмиcлoвiй безпец держави.

Використана лiтература:

1. Закон Украши "Про охорону прав на сорти рослин" вiд 17 ачня 2002 p. № 2986-111

2. Закон Украши про рослинний св^ / Вщомост ВеpхoвнoT Ради (ВВР). - 1999. - № 22-23. - 198 с.

3. Бардин Я. Б. Ртак: вщ авби до переробки. - К.: Св^. - 2000. -105 с.

4. Методика проведення квалiфiкацiйнoT експертизи сор^в техычних та кормових культур, К.: 2003/0фщ. бюл. "Охорона прав на сорти рослин" № 3. - 236 с.З.

5. Державний реестр сор^в рослин, придатних для поширення в УкраМ у 2006 роц (витяг). - К, - 2006. - С. 54-56.

УДК 633.85.631.524.32

Лещук Н.В., Таганцова М.М., Мельничук С.Л. Особливост прояву щентифкацмних ознак рослин piпаку та ix використання при фopмуваннi нацioнальниx сортових pеcуpciв //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 65-70.

Розкрито особливост прояву щентифкацмних ознак сор^в ртаку (Brassica napus L.) та Txне використання при екcпеpтизi з визначення критерпв oxopoнoздатнocтi. Обфунтоваы наукoвi основи формування нацюнальних сортових pеcуpciв piпаку шляхом державно! реестрацп нових copтiв i прав на них.

69

Ключовi слова: сорт, pinaK озимий, pinaK ярий, iдентифiкацiя, моpфологiя, селекцiя, Державний реестр copTiB рослин, правова охорона, нацюнальш copтoвi ресурси.

УДК 633.85.631.524.32

Лещук Н.В., Таганцова М.Н., Мельничук С.Л. Особенности проявления идентификационных признаков растений рапса и использование их при формировании национальных сортовых ресурсов //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 65-70.

Раскрыты научные подходы формирования национальных сортовых ресурсов ярого и озимого рапса путем государственной регистрации новых сортов и их правовой охраны.

УДК 633.85.631.524.32

Leshcuck, N., Taganczova, М., Melnychuck, S. Peculiarities of rape plant identification features manifestation and their use during formation of national variety sources //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 65-70.

Scientific approaches to formation of national variety sources of spring and winter barley by State Registration of new varieties and their right protection.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.