CC BY
18
УДК616.718.4/5.6-001.5.001.891.7 DOI: 10.22141/2224-1507.8.1.2018.130694
Власенко Р.О.1, Григор'ева Н.В.2
'В'шницькийнац'юнальниймедичнийун'шерситет 'т. М.1. Пирогова,м. В'шниця, УкраУна
2ДУ«1нститут геронтологи 'теш Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраУни», УкраУнський науково-медичний центр проблем
остеопорозу НАМН УкраУни, м. КиУв, УкраУна
Особливост показникйв функцюнальноУ активност та ризику остеопоротичних переломйв у хворих ¡з переломами стегновоУ к1стки та к1сток гом1лки (результати 12-мкячного спостереження)
For cite: Bol', sustavy, pozvonocnik. 2018;8(1):17-23. doi: 10.22141/2224-1507.8.1.2018.130694
Резюме. Актуальн'кть. На сьогодш переломи меток нижньо'' кiнцiвки становлять вщ третини до полови-ни переломiв в 'х загальнiй структурi, призводячи до пщвищення показникiв захворюваностi й смертности Частота ускладнень пiсля цих переломiв залишавться високою, повне функцюнальне одужання вiдмiча€ться не в уах хворих. Актуальною залишавться належна оцшка функцюнально''' активностi пацi€нтiв у тсляпе-реломному перiодi та ризику подальших переломiв. Мета — вивчення показнимв функцюнально' актив-ностi та ризику остеопоротичних переломiв у хворих старших втових груп iз переломами мсток нижньо''' кiнцiвки рiзно''' локалiзацi'''. Матер'шли та методи. Обстежено 72 особи з переломом проксимального вщ-дту стегново''' кiстки (ППВСК, n = 23) та ккток гомiлки (ПКГ, n = 49). Лонгiтудинальне спостереження за хво-рими проводили протягом 12 мю. з оцiнкою показнимв у переддень перелому (ретроспективно) та через 6 i 12 мю. пiсля нього. Методи обстеження: огляд, опитування, загальнокл^чне, антропометричне й орто-педичне обстеження. Анкетування проводили з використанням опитувальнимв Lower Extremity Functional Scale (LEFS) та Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), ям пафвнти заповнювали самостiйно пiд контролем ли каря. Результати. Показники анкети LEFS у хворих iз ПКГ вiрогiдно пов'язанi з вiком, статтю, показниками зросту, шдексу маси тiла, 10^чним ризиком основних остеопоротичних переломiв та переломiв стегново''' кiстки. У жшок iз ППВСК показники анкети LEFS напередодн перелому вiрогiдно гiршi порiвняно з вщповщ-ними в оаб iз ПКГ i також пов'язаш з вiком. Через 6 мю. пiсля ПКГ та ППВСК показники анкети LEFS вiрогiд-но знижуються порiвняно з вихiдними даними, що свiдчить про погiршення функцiональних можливостей хворих. Через 12 мю. пюля ПКГ та ППВСК показники анкети LEFS вiрогiдно зростають i не вiдрiзняються вiд вихiдних в оаб iз ППВСК, хоча не досягають вихiдного рiвня у хворих iз ПКГ. Показники 10-рiчного ризику основних остеопоротичних переломiв та переломiв стегново'' мстки, за даними анкети FRAX, вiрогiдно не вiдрiзняються в обстежених залежно вщ локалiзацi''' перелому, та вони вищi в жiнок iз ПКГ порiвняно з вщпо-вщними в чоловiкiв. Висновки. Усе вищезазначене необхiдно враховувати при плануваннi лтувально-про-фiлактичних та реабiлiтацiйних заходiв в оаб старших в^ових груп iз переломами кiсток нижнiх кiнцiвок. Ключовi слова: перелом стегново'' кiстки; перелом кiсток гомiлки; функцiональна активнiсть; LEFS; FRAX
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
Вступ
На сьогодш переломи исток нижньо'1 кшщвки (ПКНК) становлять вщ третини до половини перело-MiB в 1х загальнiй структурi, призводячи до шдвищення показникiв захворюваностi й смертност [1—4]. Серед основних ПКНК видтяють переломи стегново! ыст-ки, колшного суглоба, кiсток гомiлки (ПКГ) та ступш. Бiльшiсть робiт пов'язанi з ктшчною та сощальною значущiстю ПСК, й зокрема проксимального вщдту
стегново! ыстки (ППВСК), а дослiдження щодо пере-ломiв kíctok гомiлки та ступш часто об'еднаш та мен-шою мiрою вивченi. Частота ускладнень тсля лкуван-ня переломiв дано! лок^зацй' залишаеться високою, повне функцюнальне одужання вiдмiчаеться не в ушх хворих [5—7], що змушуе дослщниыв працювати над подальшим вивченням факторiв ризику, удоскона-ленням профiлактики, а також систематизащею ю-нуючих методiв лiкування. На сьогоднi в лгтературних
© «Бшь. Суглоби. Хребет» / «Боль. Суставы. Позвоночник» / «Pain. Joints. Spine» (<ЯоГ, sustavy, pozvonocnik»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Григор'ева Наталiя Вiкторiвна, доктор медичних наук, професор, ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраТни», вул. Вишгородська, 67, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (067) 445 76 08.
For correspondence: Nataliia Grygorieva, MD, PhD, Professor, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (067) 445 76 08.
джерелах продемонстровано, що функцiональний результат лшування у хворих пiсля ПКНК залежить вiд наявних факторiв ризику, а саме вшу, статi, рiвня освь ти, професiйних навиюв та ш. [8—12]. Для 1х оцшки використовують рiзнi фyнкцiональнi шкали, зокрема й опитувальник Lower Extremity Functional Scale (LEFS) [13, 14], який широко використовуеться в пацieнтiв i3 рiзною ортопедичною патологieю [15—19]. ^iM того, загальновiдомо, що будь-який перелом е додатковим фактором ризику подальших переломiв, що може впливати на функцюнальне вiдновлення й загальний прогноз у пащентав старших вiкових груп. З урахуван-ням вищезазначеного на сьогодш актуальною залиша-еться належна оцiнка функцюнально! активностi паць ентав у пiсляпереломномy перiодi та ризику подальших переломiв.
Мета дослiдження — вивчення показниюв функцюнально! активност та ризику остеопоротичних пе-реломiв у хворих старших вiкових груп iз переломами кiсток нижньо! юнщвки рiзноl локалiзацil.
Матерiали та методи
Нами обстежено 72 особи з ППВСК та ПКГ (25 жь нок та 24 чоловжи з ПКГ та 19 жшок i 4 чоловжи з ППВСК), як перебували на стацiонарномy лiкyваннi пiсля ПКНК. Ушм пацieнтам проводили хiрyргiчне ль кування перелому (ендопротезування при ППВСК та остеосинтез при ПКГ). Лонптудинальне спостережен-ня за хворими здшснювали протягом 12 мiс. з оцшкою
показниюв у переддень перелому (ретроспективно) та через 6 1 12 мю. тсля нього. У подальшому чолов1ки з ППВСК були виключеш з анал1зу у зв'язку з !х невеликою к1льк1стю, що вщображае загальнов1дом1 тенденций в частой перелом1в дано! локал1заци в ошб старших в1кових груп.
Пащентки з ППВСК були в1ропдно старшими, н1ж хвор1 з ПКГ (вщповщно 73,5 ± 9,2 та 63,4 ± 10,0 року, t = 3,4; р = 0,001), хоча в1ропдно не вщр1знялись м1ж собою за показниками зросту (161,4 ± 5,8 та 163,7 ± 8,3 см; t = 1,0; р = 0,3), маси тша (73,5 ± 16,6 та 71,1 ± 11,8 кг; t = 0,6; р = 0,6), 1МТ (28,2 ± 6,1 та 26,6 ± 4,0 ум. од.; t = 1,1; р = 0,3) та в1ку менопаузи (51,6 ± 4,6 та 52,0 ± 1,4 року; t = 0,5; р = 0,6). У жь нок 1з ППВСК показники в1ку менархе та тривалост1 постменопаузального перюду були в1рог1дно вищи-ми пор1вняно з в1дпов1дними показниками ж1нок 1з ПКГ, що становили в1дпов1дно до в1ку менархе 14,2 ± 1,6 1 12,9 ± 0,6 року ^ = 3,5; р = 0,001); до три-валост1 постменопаузального перюду — 21,9 ± 10,4 1 12,4 ± 8,9 року ^ = 3,2; р = 0,002).
При анал1з1 кл1н1ко-анамнестичних показниюв об-стежених залежно в1д стаи у хворих 1з ПКГ в1ропдних в1дм1нностей показник1в в1ку, зросту, маси тша та ш-дексу маси тша (1МТ) не встановлено, хоча виявлена тенденщя до в1дм1нност1 показника зросту.
У дослщженш використовували загальноприйнят методи обстеження: огляд, опитування, загальнокль н1чне, антропометричне й ортопедичне обстеження.
Таблиця 1. Шкала функцюнальноiактивност'1 нижньо/к'шц'тки (LEFS)
Актившсть 0 1 2 3 4
Будь-яка ваша звичайна робота вдома 0 1 2 3 4
Ваша звична ходьба чи спортивна активнють 0 1 2 3 4
Залiзти/вилiзти з ванни 0 1 2 3 4
Ходьба по квартир^будинку 0 1 2 3 4
Взування або надягання шкарпеток 0 1 2 3 4
Ходьба навприсядки 0 1 2 3 4
Пщшмання пакета з продуктами 0 1 2 3 4
Виконання легко! роботи вдома 0 1 2 3 4
Виконання тяжко! роботи вдома 0 1 2 3 4
Сщання чи вихщ iз машини 0 1 2 3 4
Можливють пройти 200 м 0 1 2 3 4
Можливють пройти 1 км 0 1 2 3 4
Пщнятись або змти з 10 сходинок 0 1 2 3 4
Стояння протягом 1 години 0 1 2 3 4
СидЫня протягом 1 години 0 1 2 3 4
Бг рiвною мюцевютю 0 1 2 3 4
Бiг нерiвною мюцевютю 0 1 2 3 4
Рiзкi повороти пiд час бiгу 0 1 2 3 4
Можливiсть пiдстрибнути 0 1 2 3 4
Можливiсть перевернутись у лiжку на 360° 0 1 2 3 4
Загальна кшькють балiв:
Примтки: 0—надзвичайно тяжко чи неможливо; 1 — досить тяжко; 2 — середньотяжко; 3 — трохи тяжко; 4 — не тяжко.
Анкетування хворих проводили з використанням опитувальниыв LEFS [13, 14] та FRAX [20]. Пацieнти самостiйно заповнювали опитувальники пiд контролем лiкаря.
Анкета LEFS оцiнюe можливi труднощi в пащен-та, що пов'язанi з перерахованими в анкет дiями через проблеми з нижньою кшщвкою (табл. 1). Анкета включае перелш питань, розроблений для оцiнки широкого спектра ортопедично! патологи нижньо! кш-цiвки, включаючи кульшовий, колшний, гомшково-ступневий суглоби й ступню, на основi моделi оцiнки порушень функцiй та iнвалiдностi Всесвггньо! оргаш-заци охорони здоров'я (для пащентав, чия повсякден-на активнiсть не обмежена кардюресшраторними, ен-докринними та шшими захворюваннями внутрiшнiх органiв). Анкета включае 20 питань у виглядi шкал Ль керта, що вщображають повсякденну активнiсть. Су-марна оцшка знаходиться в iнтервалi вiд 0 до 80 балiв, де 80 вщповщае найкращому функцюнальному стану нижшх кiнцiвок.
Анкету заповнювали вiдразу шсля перелому, оць нюючи рiвень функцюнально! активностi хворого в переддень перелому ретроспективно, а також через 6 та 12 мю. у режимi телефонного контакту з хворим.
Крiм того, хворi заповнювали анкету FRAX, що дозволяе розрахувати 10-рiчну вiрогiднiсть перело-мiв стегново! кустки (FRAX-СК) та основних остео-поротичних переломiв (FRAX-ОПП) за допомогою комп'ютерно! програми в Iнтернетi (http://www.shef. ac.uk/FRAX) [20]. Анкету заповнювали вщразу пiсля перелому, оцшюючи показники без врахування перелому (у його переддень) та з його врахуванням, роз-раховуючи 10^чний ризик переломiв (%) iз використанням показника шдексу маси тiла (1МТ).
Крiм того, здшснювали загальноктшчне, ортопе-дичне та антропометричне обстеження. При збиран-ш анамнезу звертали увагу на скарги пащентав, осо-бливостi виникнення ПКНК, наявнють у минулому переломiв, !х кiлькiсть та обставини виникнення, у жшок з'ясовували особливостi менструального циклу, що включало визначення вшу менархе та менопаузи й тривалост постменопаузального перюду. Пiд час об'ективного обстеження визначали особливостi по-стави, ходи, наявнють викривлень хребта, деформацiй оргашв опорно-рухового апарату, детально обстежу-
валось мiсце ПКНК. Антропометричне обстеження включало визначення маси тта та зросту з подальшим розрахунком за загальноприйнятою формулою 1МТ.
Статистичний аналiз проводили з визначенням па-раметричних показниыв (середнi значення (М) та !х стандартне вiдхилення (SD), критерiй Стьюдента для незалежних чи залежних вибiрок, кореляцiйний аналiз Пiрсона). Вiдмiнностi показниыв вважали вiрогiдни-ми при р < 0,05. При аналiзi використовували пакети програм Statistiсa 6.0 та Statgraphics.
Результати та обговорення
При ощнщ стану пацieнтiв iз ПКГ у переддень перелому встановлено, що показники анкети LEFS були вь ропдно вищими в чоловтв (72,4 ± 10,5 бала) порiвня-но з вiдповiдними показниками жшок (57,5 ± 15,3 бала; t = 4,0; р = 0,0003), що тдтверджуеться результатами iнших дослщжень [15]. Аналiз статевих вiдмiнностей функцюнально! активност хворих за допомогою дано! анкети через 6 та 12 мю. шсля ПКГ шдтверджував вiрогiднi вiдмiнностi в чоловiкiв та жшок (вщповщно 60,5 ± 11,0 i 45,8 ± 13,8 бала; t = 4,1; р = 0,0002 через 6 мю. шсля ПКГ та 68,7 ± 11,1 i 54,2 ± 15,1 бала; t = 3,8; р = 0,004 через 12 мю. шсля перелому).
Крiм того, встановлено, що показники анкети LEFS у жшок iз ППВСК у переддень перелому були вiрогiд-но нижчими порiвняно з вiдповiдними показниками обстежених iз ПКГ (вiдповiдно 33,8 ± 13,9 i 57,5 ± 15,3 бала, t = 5,3; р = 0,000004), що може бути пов'язано як безпосередньо з вшом хворих, так i з особливостями функцюнального статусу нижньо! ынщвки.
При аналiзi параметрiв 10-рiчного ризику остеопо-ротичних переломiв у жiнок iз ПКГ у переддень перелому без його врахування за допомогою анкети FRAX вщповщш показники для основних остеопоротич-них переломiв (FRAX-OПП) були вiрогiдно вищими порiвняно з вщповщними показниками в чоловiкiв (8,9 ± 5,2 та 3,2 ± 1,3 %; t = 5,19; р = 0,00001). Подiбнi вiдмiнностi виявлено й щодо анкети FRAX для 10^ч-ного ризику переломiв стегново! кютки (FRAX-СК) (вiдповiдно 2,7 ± 2,9 i 0,9 ± 0,9 %; t = 2,95; р = 0,004).
Крiм того, нами не встановлено вiрогiдних вщмш-ностей анкети FRAX-OПП у жiнок залежно вiд локаль заци перелому в його переддень (вщповщно 8,9 ± 5,2 % для хворих iз ПКГ та 7,8 ± 3,5 % для жшок iз ППВСК
Таблиця 2. Кореляц'шшзв'язки м'жпоказниками анкети 1ЕР$ та кл'ш'ко-антропометричними параметрами хворих '¡з переломами к'кток гомлки
Показники Чоловши Жшки
r t Р r t Р
Bík, роки -0,8 6,6 0,000003 -0,9 8,3 0,0000001
Маса тта, кг -0,2 0,7 0,5 0,1 0,3 0,8
3picT, см 0,6 3,4 0,003 0,7 3,7 0,002
1ндекс маси тта, ум. од. -0,5 2,5 0,02 -0,5 2,6 0,02
FRAX-ОПП -0,6 2,8 0,02 -0,2 1,3 0,4
FRAX-СК -0,8 4,9 0,0001 -0,4 2,7 0,04
Примтки: FRAX-ОПП — 10-р'чний ризик основних остеопоротичних переломв з урахуванням показника ндексу маси mina; FRAX-СК — 10-р'мнийризикперелом'в стегново)'ксткиз урахуванням показника iндексумаси тта.
(1 = 0,75; р = 0,45). Подiбнi вщмшносп отримаш й для анкети FRAX-СК (вщповщно 2,7 ± 2,9 i 3,2 ± 2,2 % (1 = 0,52; р = 0,60).
Анал1з вщмшностей анкети LEFS через 6 та 12 мю. пiсля перелому залежно вщ його локалiзацii також пiдтверджував вiрогiдно нижчi показники в жшок iз ППВСК порiвняно з вiдповiдними показниками жь нок iз ПКГ (вщповщно 28,4 ± 10,8 i 45,8 ± 13,8 бала; 1 = 4,5; р = 0,00005 через 6 мю. пiсля ПКГ та 33,2 ± 14,5 i 54,2 ± 15,0 бала, г = 4,6; р = 0,00003 через 12 мю. шсля перелому).
При вивченш взаeмозв'язкiв мiж показниками анкети LEFS у переддень перелому та основними клшь ко-анамнестичними параметрами в чоловтв iз ПКГ встановлено вiрогiдний 3[х зв'язок iз показниками вшу, зросту, шдексу маси тiла, 10^чним ризиком основних
остеопоротичних переломiв та переломiв стегновоi кiстки (табл. 2, рис. 1, 2). Подiбнi кореляцшш зв'язки встановлено також i в жшок iз ПКГ, за виключенням показниюв маси тiла та FRAX-ОПП (табл. 2).
На вiдмiну вщ вищезазначеного при аналiзi взаемозв'язюв мiж показниками анкети LEFS (до перелому) та основними кшшко-анамнестичними показниками у хворих iз ППВСК вiрогiдних кореля-цiйних зв'язкiв нами не виявлено, за виключенням по-казника вшу (табл. 3, рис. 1).
При аналiзi показниюв LEFS у жшок через 6 мю. пiсля ПКГ встановлено iх вiрогiдне погiршення порiв-няно з вихiдними даними (динамша показника стано-вила 11,7 ± 5,1 бала; г = 11,5; р = 0,0000001) (табл. 4).
Жшки в переломами ккток гомтки
35 40 45 5 0 55 60 65 70 75 80 Вк, роки
Чоловки в переломами ккток гомтки
Nv ( О
0
о
о
y = 121,87 - 0,83*x, r = -0,78; р = 0,00001 r2 = 0,60
50 60 70
Вк, роки
Жшки в переломами стегновоТ кктки
0 0 о
( ___о
0 О 0 О
0 0
О о
y = 103,85 - 0,95*x, r = -0,63; р = 0,004; r2 = 0,40
50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 Вк, роки
Рисунок 1. Зв'язокм'ж вком та показниками анкети 1ЕР$ в осб 'в переломами ккток гомтки та стегново) Истки в переддень перелому
Чоловки з переломом kíctok гомтки
35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 LEFS, бали
Жшки з переломом kíctok гомтки
о [y = 7,04 - 0,07*х; r = -0,40; р = 0,04; r2 = 0,161
О
о
о -О- о о
о ° о °оос _а_
10 20 30
40 50 60
LEFS, бали
Жшки з переломом стегновоТ кктки
70 80
о
о о
О О <Г
о о
о о
y - 5,14 0,06*х, r - 0,38; р - 0,11; r2 - 0,14
1 1 1
30 40
LEFS, бали
50 60
Рисунок2. Зв'язокм'жпоказниками анкети 1ЕР$ та ризиком перелому кктокгомлки та стегново)кктки в переддень перелому
90
30
40
80
90
4
0
10 20
70
При оцшщ napaMeTpiB функщонально1 активност жшок i3 ПКГ через 12 Mic. пiсля перелому показники LEFS вiрогiдно покращувались порiвняно з показни-ком через 6 Mic. шсля перелому (динамша показника: 8,4 ± 4,9 бала; t = 8,6; р = 0,0000001). Проте через 12 мю. вони залишались вiрогiдно нижчими порiвняно з вихiдними показниками (динамша показника стано-вила 3,3 ± 2,5 бала; t = 6,6; р = 0,000001).
У чоловшв iз ПКГ через 6 мю пicля перелому при анал1з1 показникiв LEFS також виявлено ïx вiроriд-не погiршення порiвняно з вихщними даними (ди-намiка показника становила 12,0 ± 5,0 бала; t = 11,7; р = 0,0000001) (табл. 4). Через 12 мю шсля перелому показники LEFS вiрогiдно покращувались порiвняно з показником через 6 мю шсля перелому (динамша показника: 8,3 ± 4,1 бала; t = 9,8; р = 0,0000001), проте через 12 мic. залишались вiрогiдно нижчими порiвня-но з вихщними показниками (динамша показника становила 3,7 ± 2,4 бала; t = 7,5; р = 0,000001) (табл. 4).
При анал1з1 показниыв функцюнально!' активнос-тi жшок iз ППВСК за допомогою анкети LEFS через 6 мic. шсля ППВСК також установлено ïx вiрогiдне попршення порiвняно з вихщними даними (динамiка показника становила 5,4 ± 5,0 бала; t = 4,7; р = 0,0002) (табл. 5). Проте ощнка динамки показниыв LEFS у жь нок iз ППВСК через 12 мic. пicля перелому виявила, що показник анкети LEFS вiрогiдно покращувався по-рiвняно з вiдповiдним через 6 мic. пicля перелому (динамша показника: 4,7 ± 5,2 бала; t = 4,0; р = 0,0009). Через 12 мic. шсля перелому показники LEFS вiрогiдно
Таблиця 3. Кореляцйнi зв'язки м'ж показниками анкети LEFS та клнко-антропометричними параметрами ж'ток '¡з переломами стегново)'Истки
Показники r t p
Вт, роки -0,6 3,4 0,004
Maca тта, кг 0,1 0,6 0,6
Зрют, см -0,3 1,5 0,1
1ндекс мacи Tina, ум. од. 0,3 1,1 0,3
FRAX-ОПП -0,2 0,5 0,5
FRAX-СК -0,4 1,5 0,1
Примтки: FRAX-ОПП — 10-р'чний ризик основних остеопоротичних перелом'в з урахуванням показника шдексу маси тта; FRAX-СК — 10-р'мнийризикперелом'в стегново)'Исткиз урахуванням показника iндексумаси тта.
Таблиця 4. Показники LEFS в оаб is переломом Исток гомлки до перелому та через 6 i 12 мк., М ± SD
Група До перелому Через 6 Mic. Через 12 Mic. Динамка показника t p
ЖЫки 57,5 ± 15,3 45,8 ± 13,8 - 11,7 ± 5,1 11,5 0,0000001
57,5 ± 15,3 - 54,2 ± 15,1 3,3 ± 2,5 6,6 0,000001
Чолов^и 72,4 ± 10,5 60,5 ± 11,0 - 12,0 ± 5,0 11,7 0,0000001
72,4 ± 10,5 - 68,7 ± 11,1 3,7 ± 2,4 7,5 0,0000001
Таблиця 5. Показники LEFS в ос/6 iз переломом стегново)'Истки до перелому та через 6 i 12 м/с., М ± SD
Група До перелому Через 6 Mic. Через 12 Mic. Динамка показника t p
ЖЫки 33,8 ± 13,9 28,4 ± 10,8 - 5,4 ± 5,0 4,7 0,0002
33,8 ± 13,9 - 33,2 ± 14,5 0,7 ± 4,5 0,7 0,52
Рисунок 3. Зв'язокм'ж показниками анкети LEFS через 12 мс псля перелому та ризиком перелому стегново)' Истки у хворих iз переломом проксимального вiддiлу стегново)' Истки
не вiдрiзнялиcь вщ показника до перелому (динамша показника: 0,7 ± 4,5 бала; t = 0,7; р = 0,52) (табл. 5).
При анал1з1 взаемозв'языв мiж 10^чним ризиком остеопоротичних переломiв iз його врахуванням та функцюнальною активнютю хворих через 6 та 12 мю. шсля перелому нами тдтверджено вiрогiдний зв'язок лише з показником FRAX-СК у жшок iз ППВСК через 12 мю. шсля перелому (рис. 3), що свщчить про важли-вий вплив факторiв ризику, яы входять до складу анкети FRAX, на показники функцюнально1 активност хворих iз ППВСК.
Таким чином, анаиз кишчного перебпу, зокрема функцюнальних можливостей пацiентiв iз ПКГ, за допомогою анкети LEFS продемонстрував il вiрогiдний зв'язок iз вiком, статтю, показниками зросту, шдексу маси тта, 10^чним ризиком основних остеопоротичних переломiв та переломiв стегново!' кустки. У жшок iз ППВСК показники анкети LEFS напередодш перелому були вiрогiдно пршими порiвняно з даними па-щенток iз ПКГ i виявляли позитивний кореляцшний зв'язок iз вiком.
Через 6 мю. пicля ПКГ та ППВСК показники анкети LEFS вiрогiдно знижуються порiвняно з вихщними даними, що cвiдчить про попршення функцюналь-них можливостей хворих. Через 12 мю. пicля ПКГ та ППВСК показники анкети LEFS вiрогiдно зроста-ють, вiрогiдно не вiдрiзняютьcя вiд виxiдниx в оciб iз ППВСК, хоча не досягають вихтного рiвня в оciб iз ПКГ.
Показники 10^чного ризику основних остеопоротичних переломiв та переломiв стегново! кютки, за даними анкети FRAX, вiрогiдно не вiдрiзняютьcя в об-стежених залежно вiд локалiзацiï перелому, та вони ви-щi в жшок iз ПКГ порiвняно з втповтними в чоловь кiв.
Усе вищезазначене необxiдно враховувати при пла-нуваннi лiкувально-профiлактичниx та реабштацш-них заxодiв в оciб старших вшових груп iз переломами кicток нижшх кiнцiвок.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нicть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! cтаттi.
References
1. Korzh NA, Gerasimenko SI, Klimovitskii VG, et al. The prevalence of bone fractures and the results of their treatment in Ukraine (clinical and epidemiological study). Meditsinskie novosti. 2011;(7):37-44 (in Russian).
2. Shyshhuk VD, Terehov AM, Shherbak BI, Tomyn LV, Shyshhuk AV, Zalishhuk VM. Perelomy kistok nyzhn'oi' kincivky: klinika, diagnostyka, likuvannja, reabilitacija: navchal'nyj posibnyk [Lower limbs fractures: clinic, diagnosis, treatment, rehabilitation: a textbook]. Sumy: Fabryka druku; 2015. 152 p. (in Ukrainian).
3. Holloway KL, Moloney DM, Brennan SL, et al. Foot and ankle fracture incidence in South-Eastern Australia: an epidemiological study. Clin Res Foot Ankle. 2014;(2):148-152. doi: 10.4172/2329-910X.1000148.
4. Holloway KL, Yousif D, Bucki-Smith G, et al. Lower limb fracture presentations at a regional hospital. Arch Os-teoporos. 2017 Aug 28;12(1):75. doi: 10.1007/s11657-017-0369-5.
5. Bur'janov OA, Golka GG, Klymovyc'kyj VG, et al, authors; Golka GG, Bur'janov OA, Klymovyc'kyj VG, editors. Travmatologija ta ortopedija: pidruchnik [Traumatology and orthopedics: a textbook]. Vinnitsa: Nova knyga; 2014. 416 p. (in Ukrainian).
6. Clift B, Tibrewal SB. Fractures of the lower limb (includes foot). Available from: https://www.researchgate.net/ publication/254506497_Fractures_of_the_Lower_Limb_ includes_foot. Accessed: May 30, 2015.
7. Kalashnikov AV, Vdovichenko KV, Chalaydyuk TP. The efficacy of treatment of patients with dyaphysis fractures of lower extremities accomplished by modern osteosynthesis technology. Ukrai'ns'kyj morfologichnyj al'manah. 2010;8(1):39-42. (in Ukrainian).
8. Grygorieva NV, Vlasenko RO. Epidemiology and risk factors of lower limb fractures (literature review). Bol', sus-tavy, pozvonocnik. 2017;7(3):127-38. doi: 10.22141/22241507.7.3.2017.116868. (in Ukrainian).
9. Rehman ZU, Sophie Z, Mal L. Functional outcomes after successful lower extremity arterial injuries repair. J Pak Med Assoc. 2016 Oct;66(Suppl 3)(10):S134-S136. PMID: 27895379.
10. Stavem K, Naumann MG, Sigurdsen U, Utvag SE. The association of body mass index with complications and functional outcomes after surgery for closed ankle fractures. Bone Joint J. 2017 0ct;99-B(10):1389-1398. doi: 10.1302/0301-620X.99B10.BJJ-2016-1038.R1.
11. Chung KC, Kotsis SV, Kim HM. Predictors of functional outcomes after surgical treatment of distal radius fractures. J Hand Surg Am. 2007 Jan;32(1):76-83. doi: 10.1016/j.jhsa.2006.10.010.
12. Orive M, Anton-Ladislao A, García-Gutiérrez S, et al. Prospective study of predictive factors of changes in pain and hip function after hip fracture among the elderly. Os-teoporos Int. 2016 Feb;27(2):527-36. doi: 10.1007/s00198-015-3267-y.
13. Binkley JM, Stratford PW, Lott SA, Riddle DL. The lower extremity functional scale (LEFS): scale development, measurement properties, and clinical application. Phys Ther. 1999 Apr;79(4):371-83. PMID: 10201543.
14. Lower Extremity Functional Scale (LEFS). Available from: https://drayerpt.com/content/uploads/2015/10/ Lower-Extremity-LEFS.pdf. Accessed: May 03, 2018.
15. Mehta SP, Fulton A, Quach C, Thistle M, Toledo C, Evans NA. Measurement properties of the lower extremity functional scale: a systematic review. J Orthop Sports Phys Ther. 2016 Mar;46(3):200-16. doi: 10.2519/ jospt.2016.6165.
16. Demetracopoulos CA, Vineyard JC, Kiesau CD, Nunley JA 2nd. Long-term results of debridement and primary repair of peroneal tendon tears. Foot Ankle Int. 2014 Mar;35(3):252-7. doi: 10.1177/1071100713514565.
17. Hoogeboom TJ, de Bie RA, den Broeder AA, van den Ende CH. The Dutch Lower Extremity Functional Scale was highly reliable, valid and responsive in individuals with hip/knee osteoarthritis: a validation study. BMC Mus-culoskelet Disord. 2012 Jul 2;13:117. doi: 10.1186/14712474-13-117.
18. Mahler E, Cuperus N, Bijlsma J, et al. Responsiveness of four patient-reported outcome measures to assess physical function in patients with knee osteoarthritis. Scand J Rheumatol. 2016 Nov;45(6):518-527. doi: 10.3109/03009742.2016.1140226.
19. Dingemans SA, Kleipool SC, Mulders MAM, et al. Normative data for the lower extremity functional scale (LEFS). Acta Orthop. 2017 Aug;88(4):422-426. doi: 10.1080/17453674.2017.1309886.
20. FRAX®. Fracture Risk Assessment Tool. Available from: https://www.sheffield.ac.uk/FRAX/.
OTPUMQHO 29.01.2018 ■
Власенко Р.О., Григорьева Н.В.
'Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», Украинский научно-медицинский центр
проблем остеопороза НАМН Украины, г. Киев, Украина
Особенности показателей функциональной активности и риска остеопоротических переломов у больных с переломами бедренной кости и костей голени (результаты 12-месячного наблюдения)
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день переломы костей нижней конечности составляют от трети до половины переломов в их общей структуре, приводя к повышению показателей заболеваемости и смертности. Частота осложнений после этих переломов остается высокой, полное функциональное выздоровление отмечается не у всех больных. Актуальной остается надлежащая оценка функциональной активности пациентов в послепереломном периоде и риска последующих переломов. Цель — изучение показателей функциональной активности и риска остеопоротических переломов у больных старших возрастных групп с переломами костей нижней конечности различной локализации. Материалы и методы. Обследованы 72 человека с переломом проксимального отдела бедренной кости (ППОБК, n = 23) и костей голени (ПКГ, n = 49). Лонги-тудинальное наблюдение за больными проводили в течение 12 мес. с оценкой показателей в канун перелома (ретроспективно) и через 6 и 12 мес. после него. Методы обследования: осмотр, опрос, общеклиническое, антропометрическое и ортопедическое обследование. Анкетирование проводили с использованием опросников Lower Extremity Functional Scale (LEFS) и Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), которые пациенты заполняли самостоятельно под контролем врача. Результаты. Показатели анкеты LEFS у больных с ПКГ достоверно свя-
заны с возрастом, полом, показателями роста, индекса массы тела, 10-летним риском основных остеопоротических переломов и переломов бедренной кости. У женщин с ППОБК показатели анкеты LEFS накануне перелома были достоверно ниже по сравнению с соответствующими у лиц с ПКГ и также были связаны с возрастом. Через 6 мес. после ПКГ и ППОБК показатели анкеты LEFS достоверно снижаются по сравнению с исходными данными, что свидетельствует об ухудшении функциональных возможностей больных. Через 12 мес. после ПКГ и ППОБК показатели анкеты LEFS достоверно возрастают и не отличаются от исходных у лиц с ППОБК, хотя не достигают исходного уровня у больных с ПКГ. Показатели 10-летнего риска основных остеопоротических переломов и переломов бедренной кости, по данным анкеты FRAX, достоверно не отличаются у обследованных в зависимости от локализации перелома, и они выше у женщин с ПКГ по сравнению с соответствующими параметрами у мужчин. Выводы. Все вышеперечисленное необходимо учитывать при планировании лечебно-профилактических и реабилитационных мероприятий у лиц старших возрастных групп с переломами костей нижних конечностей. Ключевые слова: перелом бедренной кости; перелом костей голени; функциональная активность; LEFS; FRAX
R.O. Vlasenko, N.V. Grygorieva
1M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
2State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Ukrainian Scientific Medical Center for Osteoporosis Problems of the NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Features of functional activity indices and risk of osteoporotic fractures in patients with femoral and tibial fractures (results of 12-month observation)
Abstract. Background. Nowadays, the lower limb fractures amount to from one third to half of all fractures, resulting in the increased incidence of morbidity and mortality. The incidence of complications after these fractures remains high, complete functional recovery is not observed in all patients. Appropriate assessment of functional activity of patients in the post-fracture period and the risk of subsequent fractures remain relevant. The purpose was to study the parameters of functional activity and the risk of osteoporotic fractures in patients of older age groups with lower limb fractures of different localization. Materials and methods. Seventy two subjects with proximal femoral fractures (PFF, n = 23) and tibial fractures (TF, n = 49) were examined. Longitudinal observation of patients was conducted for 12 months with the assessment of parameters before fracture (retrospectively), as well as 6 and 12 months after. Methods: questioning, general clinical, anthropometric and orthopedic examination. Questionnaire survey was conducted using the Lower Extremity Functional Scale (LEFS) and Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), which patients filled in themselves under the control of a physician. Results.
The parameters of LEFS are reliably related to the age, gender, height, body mass index, 10-year risk of major osteoporotic fractures and hip fractures in patients with TF. Data of LEFS in women with PFF before fracture are significantly worse than corresponding indices in patients with TF, and are also related to age. The parameters of LEFS in patients 6 months after PFF and TF are significantly lower compared to baseline, which indicates a deterioration of patient's functional abilities. The LEFS indices in patients 12 months after PFF and TF significantly increase and do not differ from baseline parameters in persons with PFF, but not in patients with TF. The 10-year probability of risk for major osteoporotic fractures and hip fractures according to the FRAX does not significantly differ depending on fracture location, and is higher in women with TF than in men. Conclusions. All of the above should be taken into account when planning treatment, preventive and rehabilitation measures in elderly people with lower limbs fractures. Keywords: hip fracture; tibial fracture; functional activity; Lower Extremity Functional Scale; Fracture Risk Assessment Tool
