УДК 747:643
О. А. ШВЕЦЬ
ОСОБЛИВОСТ1 КРИТЕРИВ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ФАХ1ВЦЯ З ДИЗАЙНУ
Визначено особливостi творчог diMbuocmi, обгрунтовано pieni творчого розвитку фахiвця з дизайну та розроблено вiдпoвiдni критери. Проан^зоват euxidm методи, способи, як покладеш в основу твopчoстi, вiдnoвiдno до них poзгляnутi форми твopчoстi. За piвnямu творчого розвитку дизайнера визначено високий (новаторський), середтй (конструкторський) та низький (pацionалiзатopськuй). Юльюсно piвеnь сфopмoваnoстi творчог oсoбuстoстi дизайнера визначаеться коефщентом розвитку творчих можливостей. Проведено аналiз чинниюв, що визначають розвиток творчог oсoбuстoстi фаxiвця з дизайну.
Ключовi слова: творчий розвиток, фаxiвець з дизайну, тдвищення квалiфiкацii
О. А. ШВЕЦ
ОСОБЕННОСТИ КРИТЕРИЕВ ТВОРЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СПЕЦИАЛИСТА
ПО ДИЗАЙНУ
Определены особенности творческой деятельности, обоснованы уровни творческого развития специалиста дизайнера и разработаны соответствующие критерии. Рассмотрены исходные методы, способы, которые положены в основу творчества, согласно им рассмотрены формы творчества. По уровням творческого развития дизайнера определены такие: высокий (новаторский), средний (конструкторский) и низкий (рационализаторский). Количественно уровень формирования личности дизайнера определяется коэффициентом развития творческих возможностей. Проведен анализ факторов, определяющих развитие творческой личности специалиста дизайнера.
Ключевые слова: творческое развитие, специалист по дизайну, повышению квалификации
O. A. SHVETS
FEATURES OF CRITERIA OF CREATIVE DEVELOPMENT OF SPECIALIST IN A
DESIGN
The article outlines the features of creativity, sound level of creative development specialist in design and development of the appropriate criteria. Output methods, that form the basis of creativity,and are analyzed according to them a form of creativity. For levels of creative development designer defines high (innovative), medium (design) and low (innovative). Quantified the level of formation of creative personality designer determined coefficient of creative possibilities. An analysis of factors determining the development of the creative person with design specialist.
Key words: creative development, specialist on a design, in-plant training
Становления та творчий розвиток фахiвця з дизайну суттево залежить ввд сформованосп !х професшно! компетентности яка ниш трактуеться як сукупнють знань, умшь, цшностей i мотивiв професшно! дiяльностi, а також як здатшсть до розвитку творчого потенщалу. На сучасному еташ загострюеться суперечнють мiж шновацшними процесами у сучасному дизайш та можливостями формування i творчого розвитку дизайнера у процес професшно! дiяльностi. Тому постае проблема розробки критерпв творчого розвитку фахiвця у галузi дизайну.
Питання творчосп i творчого розвитку розглянули в сво!х працях Т. Алексеенко, В. Андреев, М. Бердяев, Д. Богоявленська, Д. Бондарева, В. Гладкова, В. Горбунова, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Сисоева, Д. Черншевський, В. Яковлева та ш.
Д. Богоявленська в сво!й експериментальнш робот визначила одиницю аналiзу творчосп [1]. Такою одиницею названа штелектуальна актившсть, яка ввдображае шзнавальш i мотивацшш характеристики творчо! особистосп в !х едносп. Креатившсть розвиваеться ввд наслiдувания - котювання через творче насл^вання i на^дувальну творчють до справжньо! творчосп. Ниш визнано, що креатившсть залежить ввд здатносп по^зному використовувати
дану в завданнях шформацш в швидкому темпi. Цю здатшсть назвали креативнiстью i стали вивчати незалежно вiд штелекту - як здатшсть, що вiдображаe властивiсть шдиввда створювати новi поняття i формувати новi навички. Креативнiсть пов'язують з творчими досягненнями особистостi [9].
Творчу особистiсть визначають як суб'ект творчих сощальних вiдносин та продуктивно! творчо! дiяльностi з властивими !й розвиненими, системно пов'язаними творчими якостями, яю забезпечують створення нових, суспiльно значущих результатiв [4, с. 68]. Щкавим е пiдхiд дослiдникiв (Г. Нойнер, В. Калвейт, X. Клейн), ям визначають творчу особиспсть через творчi процеси мислення та дiяльностi. При цьому творче мислення i творча дiяльнiсть розглядаються як творчий процес, в результатi якого виникае нове творче досягнення, що не мютиться у вихiдних умовах.
Особливiстю творчо! особистосп вважаеться !! здатнiсть до творчо! активност як пошуково! та перетворюючо! спонтанно! дiяльностi особистостi, яка не стимулюеться зовнi, а зумовлюеться внутрiшнiм саморухом особистостi. Але часто дослвдники ототожнюють творчу активнiсть з креатившстю. Зазначимо, що термiн «креатившсть» бiльше використовуеться для вивчення творчо! особистосп у психологiчних дослiдженнях. З метою дiагностики креативних рис особистосл використовують спецiальнi запитальники з питаннями, як1 дозволяють проаналiзувати творчi якосп особистостi, !! комунiкативнi здiбностi, стиль дiяльностi тощо. Вважаеться, чим бшьшою кiлькiстю креативних рис характеризуеться людина, тим бшьших успiхiв у творчш дiяльностi вона може досягти [6, с. 51].
За результатами до^джень, з точки зору сшвввдношення р1вня iнтелекту i креативностi, в тому випадку, коли високий iнтелект поеднуеться з високим рiвнем креативностi, творча людина найчастше адаптована до середовища, активна, емоцiйно-врiвноважена, незалежна i т. д. Навпаки, при поеднаннi креативносп з невисоким рiвнем iнтелекту людина найчастше невротична, тривожна, погано адаптована до вимог сощального оточення. Поеднання iнтелекту i креативностi передбачае вибiр рiзних сфер соцiально! активностi [2, с. 157].
Творче ставлення до професшних знань розглядаеться як усввдомлене прагнення до глибокого, творчого !х осмислення й оцiнки та творчого використання як в процесi навчально!, та i професiйно! дiяльностi. Гностична складова передбачае систему професiйних знань, яка постшно поновлюеться з метою здшснення творчо! дiяльностi; операцiйна складова включае систему iнтелектуальних дослiдницьких умшь, необхiдних для прийняття нових, нестандартних ршень, вирiшення творчих завдань; ощнна складова дае змогу проаналiзувати й осмислити результати творчо! даяльносп, зробити висновки, внести корективи, спланувати подальшу роботу [8]. Творче ставлення слухачiв до професiйних знань е основою професшно! компетентностi спецiалiста.
Метою статп е визначення рiвнiв творчого розвитку фахiвцiв з дизайну та особливостей розробки вiдповiдних критерив.
До важливих творчих якостей, що розкривають креативш можливостi майбутнiх дизайнерiв, належать: сприйнятливють, зацiкавленiсть свiтом речей, його багатомаштшстю та еднiстю; здатнiсть до узагальнення зрозумiлого; автономнiсть, незалежнiсть характеру; здатшсть до спшкування з широким колом людей не лише в особиспсному мовленневому контакп, а й за допомогою рисуншв, схем, креслень; схильнiсть до аналогично! та дослiдницько! дiяльностi, дисциплiнованiсть, наполегливють, стараннiсть, готовнiсть формулювати i вирiшувати проблеми; ментальна активнiсть, умiння планувати свою дiяльнiсть; здатнiсть критично ощнювати !! результати, критичнiсть стосовно дизайн-проекпв та виробiв, виконаних iншими; самокритичшсть, здатнiсть до самоствердження, честолюбство, умшня переконувати; почуття вiдповiдальностi перед сустльством за результати роботи. Для визначення критерив творчого розвитку фахiвцiв з дизайну визначимо структуру цих якостей.
За видами творчо! активносп особистосп розрiзняють продуктивну й непродуктивну (щодо створення матерiального об'екта) пошуково-перетворювальну дiяльнiсть, яка може мати як спонтанний характер, так i стимулюватися ззовш. Пiд стимулюванням творчо! активностi у навчально-виховному процесi розумiеться дiяльнiсть дизайнера, спрямована на формування мотивiв творчо! даяльносп i пiдвищення наявного рiвня творчо! активностi слухача на конкретному занятп до необхiдного i достатнього, тобто такого, який забезпечуе виконання запланованого викладачем завдання творчого характеру [3, с. 201].
Критерieм творчого акту е р1вневий перехiд: потреба в новому знанн складаеться на вищому структурному рiвнi органiзацiï творчо! дiяльностi, а засоби задоволення ще! потреби -на вищих рiвнях. Вони включаються в процес, який вiдбуваеться на вищому рiвнi, що призводить до виникнення нового способу взаемодiï суб'екта з об'ектом i виникненню нового знания. Тим самим творчий продукт передбачае включения штущп (роль несввдомого) i не може бути отриманим на основi логiчного висновку. Основою устху вирiшения творчих завдань е «здатшсть дiяти в умЬ>, яка визначаеться високим рiвнем розвитку внутршнього плану дiй [5].
Вiдповiдно до вихвдних методiв, способiв, якi покладеш в основу творчосл, можна видшити так1 форми творчостi. Перший тип - це рацюналютична творчiсть, що грунтуеться на розсудковорацiональному мисленнi. Головною ознакою цього типу е сввдоме цшепокладания, осмисленiсть, цiлеспрямованiсть творчо! дiяльностi. Вона мае два вiдгалужения: 1) практико-емпiрична творчiсть; 2) науково-теоретична творчють. Другий тип - це творчють на позапороговому рiвнi, шту!тивна, нефеменологiчна, позасвiдома. Цей тип творчосп е логiчним наслiдком значно! тдготовчо! роботи, напруженого обдумувания проблеми, вде!, творчого задуму, проблемно! ситуацi!. Вш характеризуеться iнтегративнiстю, цiлiснiстю, закiиченiстю результапв творчостi, великим евристичним синтезом, який надае продуктам творчост природного характеру. Третш тип - духовно-космологiчна творчють. Як правило, ця форма творчосп здебiльшого характерна для культурно! традицп Сходу (П. Рерiх, iндiйська та китайська фiлософiя). Четвертий тип - рацюнально-шту!тивютська творчiсть. Вона е результатом поеднання першо! i друго! форм творчосп. I, нарештi, догматична творчють. Найбiльш поширена вона в сферi суспiльного життя i суспiльствознавства. В чому особливостi догматично! творчостi? Це дуже поширений феномен, складний, зумовлений багатьма об'ективними i суб'ективними чинниками. У ньому може поеднуватися талант i рутина, вчорашнш день, комплiментарнiсть, запобiгливiсть. Об'ективною основою цього виду творчосп е спотворенi або вiдживаючi форми суспiльного життя, соцiальноï практики та свтоглядш парадигми, що ввдображають !х. Догматична творчiсть може бути вимушеною формою приховувания сво!х суспшьних i свiтоглядних переконань або слшою формою вiри в соцiальнi догми i стереотипи, внутрiшия переконанiсть у !хнш необхiдностi, справедливостi. Догматична творчють першого виду е своерiдною «трагедiею творчосп». Вона накладае свiй мертвотний ввдбиток на дух, вчинки, дп та справи багатьох талантiв i пера, i пензля, i думки. Часто творения зумовлювалося конкретними обставинами сощального життя.
За суб'ектом окреслюються таю форми творчосп: а) шдив^альна; б) колективна; в) едтсть шдив^ально! i колективно!. Колективна творчiсть юнуе в науцi в рiзних видах мистецтва (театр, к1но, архiтектура). Спшьна iдея, единий творчий задум, ввдповвдиа норма (план, проект iтощо) стають об'едиуючими, синтезуючими факторами рiзноякiсних штелектуальних потенцiй, почуттево-емоцiйного заряду, вольових зусиль. Одиак процес колективно! творчост не швелюе творчо! особистосп, суб'ект-творець зберкае свое «Я», iндивiдуальнiсть. Взагалi творчють завжди наповнена глибоким шдивщуальним смислом [7, с. 328].
Окремi структурш компоненти творчого розвитку дизайнера ощнюються на основi критерив. Критерiем у педагопщ розумiють ознаку, на основi яко! здiйснюеться оцiнка, виокремления, означения чи класифшащя стану розвитку особистосп, !! як1сних характеристик. В основу кожного критерш покладено ступiнь самостшносп та прагнения слухача до орипнальносп при виконаннi завдань творчого характеру. Така градащя елементiв дiяльностi слухачiв дае можливiсть оцiнювати !х ефектившсть на основi практичних результатiв з виготовлення виробiв.
Пiд час визначення критерп творчого розвитку особистостi ми спиралися на статтю С. Сисоево! [6]. Загальнi критерп творчого ставлення до професшно! дiяльностi i творчого зростання доповнювалися конкретними критерiями сформованосп творчого розвитку фахiвцiв в галузi дизайну: емоцiйна активнiсть (емоцiйне задоволення ввд процесу творчостi, вираз емоцшно! зацiкавленостi творчою дiяльнiстю, постiйний прояв задоволення творчим процесом); оволодiння знаниями, умшнями i навичками, необхiдними i достатшми для професiйноï дiяльностi (предметно-операцшний аспект компетентностi); iнiцiативнiсть (прояв шщативи за власним бажаниям; потяг до нових форм дiяльностi); творчий штерес (нестимульована зовнi зацiкавленiсть професiйною дiяльнiстю та новими формами дiяльностi,
виpiшенням неcтандаpтних пpоблем); подолання iнеpцiï миcлення (вiльне подолання cтеpеотипiв миcлення, аналiз виpiшення завдання з piзних cтоpiн, вpахyвання об'ективних Умов); мотиващя (твоpчо-пошyкова позицiя, виcокоpозвиненi шзнавальш iнтеpеcи й здiбноcтi, хyдожнiй стиль миcлення, потpеба в поcтiйномy оновленш i збагаченнi знань); оpигiнальнicть (оpiентованicть змicтy твоpчих завдань на ^ивчания cлyхачiв до пошуку ïx оcобливоcтей, доцiльноcтi та наcлiдкiв pеалiзацiï piзниx iдей, забезпечення оpигiнальноcтi оcтаннix); пеpенеcення твоpчого вмiння в iншi, новi cитyацiï (xаpактеpизyетьcя здатнicтю cлyxача заcтоcовyвати cпоciб виконання твоpчого завдання в абcолютно новiй cитyацiï); cамоcтiйнicть (здатшсть cлyxача виконувати завдання cамоcтiйно: це незалежшсть в оцiнкаx, cyдженняx, дiяx; вiдcтоювання cвоеï думки, piшyчicть в cyдженняx i дiяx, здiйcнення дш без cтоpонньоï допомоги); pозвиток уяви (розвинена фантазiя, яка дае можливють cтвоpювати багато обpазiв та вдей, вiдтвоpювати пpопyщенi ланки та факти в лопчному ланцюгу; пpояв фантазп в pоботi, малюнках).
За piвиями твоpчого pозвиткy дизайнеpа pозpiзияемо виcокий (новатоpcький), cеpеднiй (конcтpyктоpcький) та низький (pацiоналiзатоpcький).
Hоватоpcький piвень пеpедбачае, що фаxiвець виpiшyе пpофеciйнi пpоблеми на пpинципово нових заcадаx, якi вiдpiзняютьcя оpигiнальнicтю, виcокою pезyльтативнicтю. Пiд виcоким piвнем ми pозyмiемо поcтiйний пpояв цього показника у ^офе^тй дiяльноcтi фаxiвця. До виcокого piвня вiднеcли студента, у яких був cтiйкий iнтеpеc до набуття пpофеciйниx знань та твоpчоï дiяльноcтi, котpi поcтiйно виявляли активнicть у пpоцеci набуття знань (звеpнення до додатково1' iнфоpмацiï, вибip твоpчиx завдань для виконання), ^агнули до твоpчого заcтоcyвания знань в нових cитyацiяx, мали cфоpмованy cиcтемнicть знань i cиcтемy дiй, умши пpогнозyвати як pезyльтат виконувано1' дп, так i cпоciб ïï виконання, мали твоpчий piвень оволодiння умшнями, cфоpмоване твоpче миcлення, вмiння стимулювати та контpолювати cебе у ^оцеи cтвоpення пpодyктy твоpчоcтi, оцiнювати його, вмшня cамооpганiзовyвати за планом влаcнy твоpчy дiяльнicть. Шляхи, заcоби, методи ^офе^йно!' дiяльноcтi дизайнеpа cтановлять щлюну cиcтемy pоботи, що забезпечуе pозвиток твоpчиx можливоcтей, фоpмyвання кожного фаxiвця як оcобиcтоcтi. Ствоpена cиcтема вiдpiзняетьcя новизною, оpигiнальнicтю та виcокою pезyльтативнicтю. Вивчення piвня твоpчоï пpофеciйноï дiяльноcтi дизайнеpа у кожнiй пiдcиcтемi дае можливють зpобити виcновок пpо загальний твоpчий piвень його пpофеciйноï ^ащ.
Конcтpyктоpcькомy piвию вiдповiдае дiяльнicть фаxiвця з конcтpyювання влаcного ваpiанта в^шення твоpчоï пpофеciйноï пpоблеми i набутого доcвiдy, cамоаналiзy cвоеï дiяльноcтi i твоpчиx можливоcтей, але з викоpиcтанням вiдомиx методик, pекомендацiй тощо. Фаxiвцi з доcтатнiм piвнем твоpчого ставлен™ до пpофеciйниx знань мали в^носто cтiйкий iнтеpеc до дiяльноcтi, який вимагав його cтимyлювания. Вони обвали завдання як твоpчого, так i pепpодyктивного xаpактеpy; yмiють пpогнозyвати pезyльтат дiяльноcтi, але не завжди ^авильно; piвень володiния дизайнеpcькими yмiниями в них пеpеважно pеконcтpyктивний; yмiють дати об^ушта^ та цiннicнy оцiнкy, але не завжди об'ективну, пpофеciйним знаниям i влаотим дiям, кpитично ощнюють помилки.
У cтyдентiв з cеpеднiм piвнем виявлявcя cитyативний iнтеpеc до ^офе^них знань. Вони обиpали як pепpодyктивнi, так i твоpчi завдания, але чаcто непpавильно ix виконували, оцiнювали помилки чаcтково кpитично. Майбутшх дизайнеpiв, яю пеpебyвають на цьому piвнi, вiдpiзняе здатнicть до ^ояву тiею чи iншою мipою твоpчого pозвиткy, не cтимyльованоï нi зовшшшми чинниками, нi cyб'ективною оцiнкою незадовiльноcтi pезyльтатiв дiяльноcтi. Знаходячи доcтатньо надшний заciб виpiшения твоpчого завдания cамоcтiйно, вони пpодовжyвали аналiзyвати cклад, cтpyктypy cвоеï твоpчоï дiяльноcтi, зicтавляли окpемi завдания, шикали новi, бiльш оптимальш заcоби ïx виpiшения. Кожна нова закономipнicть оцiнювалаcя як вiдкpиття, твоpча знаxiдка. Oбмеженicть ïx пошуку полягала в тому, що новi загаби виpiшения вiдшyкyвалиcя тшьки для тих завдань, яю були поcтавленi ззовш.
Рацiоналiзатоpcький piвень пеpедбачае внеcения фаxiвцем коpектив у cвою pоботy, вдо^оналения, модеpнiзацiю icнyючиx методик, доcвiд ввдповвдно до завдань на оcновi аналiзy влаcного доcвiдy, конкpетниx умов cвоеï пpофеciйноï дiяльноcтi, твоpчиx можливоcтей.
Вдеуттсть, чи мiнiмальний пpояв показника в ^офе^йн^ дiяльноcтi cтyдента xаpактеpизyетьcя низьким piвнем. У cтyдентiв з цим piвнем вiдcyтне твоpче cтавления до
професiйних знань: майбутнi дизайнери дшть тiльки пiд впливом якогось зовшшнього стимулу. Вирiшуючи TBop4i завдання, вони лише в окремих випадках умшть розвивати iдеï, сформульованi ними або товаришами.
Як1сними показниками рiвня сформованостi творчоï особистосл дизайнера розумieться судження про наявнiсть або ввдсутшсть якосл об'екта та iнтенсивнiсть ïï прояву. Зокрема, це здатнiсть: вiдкривати особистiсний сенс творчого розвитку у процес вирiшення творчого завдання; глибоко усввдомлювати його мету; генерувати wï, оригiнальнi пiдходи до вирiшення творчого завдання; забезпечення ситуацп появи шсайту; знаходження способiв досягнення iнтуïтивно побаченого образу; конкретизаци змiсту еск1зного пошуку; самостшного пошуку причин успiху або невдачi за результатами виконання завдання; iмпровiзувати в процесi його виконання; обирати художнiй матерiал; оптимально обирати темп i методи дiяльностi; практичного здшснення творчих дiй; приймати особиспсною цiннiостю творчий розвиток як яшсть творчо працюючого митця, спиратися на закони композицп; стимулювати та контролювати себе у процесi створення продукту творчостц запропонувати ефективнi засоби подолання побачених недолЫв; iмпровiзувати при вiдборi змiсту творчоï роботи; iнтегрувати складовi частини змiсту вирiшення творчого завдання; обирати методи i засоби творчоï роботи адекватно поставленим цшям i залежно вiд власних iндивiдуально-типологiчних особливостей; творчо реалiзовувати власний задум.
Юльктсно рiвень сформованостi творчоï особистосл дизайнера визначаеться коефiцieнтом розвитку творчих можливостей, що дае можливiсть аналiзувати стутнь розвиненостi мотивiв, характерологiчних особливостей, творчих умшь та iндивiдуальних особливостей психiчних процесiв. Нами дослiджувалися чотири показники: iндекс оригiнальностi; iндекс унiкальностi; самооцшка творчого розвитку; експертна оцiнка творчих роб^ слухачiв. Профiль творчоï' особистосл графiчно вiдображае творчi якосл, як впливають на успiшнiсть творчоï дiяльностi i створюють передумови для будь-якого виду творчосл. Мета його введения пов'язана з необхвдшстю управлiння процесом формування творчостi особистостi пiд час тдвищення квалiфiкацiï, можливiстю вносити корективи у творчу навчальну дiяльнiсть дизайнера.
Таким чином, творча дiяльнiсть виявляеться у здатностi людини до створення, орипнального продукту, пошуку нових засобiв дiяльностi. Головною ознакою творчоï особистосл вважаються ïï творчi якостi, тобто шдив^ально-психолопчш особливостi людини, як1 вщповвдають вимогам творчоï дiяльностi, е умовою ïï устшного виконання. Для творчоï' особистостi характернi стiйка спрямованiсть на творчють в органiчнiй едностi з високим рiвнем розвитку творчих якостей, що дозволяе ш досягти прогресивних, соцiально та особистiсно вагомих творчих результалв в однiй або кшькох видах дiяльностi.
Аналiз чинник1в, яш визначають розвиток творчоï особистосл фахiвця з дизайну, дав змогу зробити висновок, що важливого значення набувае креатившсть, яка визначае готовшсть особистосл до змiн та вiдмову ввд стереотипiв. Кожному р1вню творчого розвитку дизайнера ввдповвдае група як1сних i шльшсних показник1в.
До подальших напрямiв дослiджень вiдносимо обгрунтування методики експериментального дослiджения творчого розвитку фахiвця з дизайну.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества: монография / Д. Б. Богоявленская. — Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1983. — 176 с.
2. Дронь Н. Творча особислсть як об'ект психолопчного аналiзу / Н. Дронь // Особислсть у розбудовi ввдкритого демократичного суспшьства в Украш: зб. матерiалiв Друго1 мiжнар. наук.-практ. конференцiï — Дрогобич: Коло, 2005. — С. 155—162.
3. Оршанський Л. В. Теоретико-методичш засади художньо-трудово1 тдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. В. Оршанський — Дрогобич, 2009. — 492 с.
4. Педагопчш технологи: наука - практищ: навч.-метод. щорiчник / О. I. Кульчицька, С. О. Сисоева, Я. В. Цехмктер; за ред. С. О. Сисоево". — К.: В1ПОЛ. — Вип. 1. — 281 с.
5. Пономарев Я. А. Психология творчества / Я. А. Пономарев. // Тенденции развития психологической науки - М.: Наука, 1988. - С. 21—25.
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
6. Сисоева С. О. Творчий розвиток особистост в процесi неперервно! професшно! освгти / С. О. Сисоева // Неперервна професшна освiта: теорiя i практика: зб. наук. праць / за ред. I. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. В 2-х ч. — К., 2001. — Ч. 1. — С. 45—54.
7. Фiлософiя: навч. поибник / I. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, I. В. Бойченко та ш.; за ред. I. Ф. Надольного. — К.: Вкар, 1999. — 624 с.
8. Чаплицька Г. В. Формування творчого ставлення до професшних знань студенлв економшчних спещальностей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г. В. Чаплицька. — Харюв, 2003. — 17 с.
9. Чернилевский Д. В. Креативная педагогика и психология / Д. В. Чернилевский, А. В. Морозов. — М.: МГТА, 2001. — 301 с.
УДК 378.147
В. 6. БЕРЕКА
МОДУЛЬНИЙ ПРИНЦИП ОРГАШЗАЦИ ПОЗААУДИТОРНО1 НАВЧАЛЬНО1
ДШЛЬНОСП СТУДЕНТ1В
Розглянуто проблему модульного принципу оргатзацп позааудиторног навчальног di^bHocmi cmydeHmie щодо забезпечення покращення ефективностi навчального процесу у вищому навчальному закладi (ВНЗ). Обгрунтовано доцтьтсть застосування модульного принципу в процеЫ самостшног навчальног дiяльностi.
Ключовi слова: модуль, навчальна дiяльнiсть, позааудиторна навчальна дiяльнiсть, принцип.
В. Е. БЕРЕКА
МОДУЛЬНЫЙ ПРИНЦИП ОРГАНИЗАЦИИ ВНЕАУДИТОРНОЙ УЧЕБНОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ
Рассмотрено проблему модульного принципа организации внеаудиторной учебной деятельности студентов с точки зрения обеспечения улучшения эффективности учебного процесса в высшем учебном заведении. Обосновано целесообразность применения модульного принципа в процессе самостоятельной учебной деятельности.
Ключевые слова: модуль, учебная деятельность, внеаудиторная учебная деятельность, принцип.
V. E. BEREKA
MODULE PRINCIPLE OF ORGANIZATION OF STUDENTS OUT-OF-CLASS
EDUCATIONAL ACTIVITY.
The problem of module principle of organization of out of class educational activity of students from the point of view of providing the improving of effectiveness of educational process at the higher educational establishment has been viewed. Expediency of module principle use in the process of individual educational activity has been proved.
Key words: module, educational activity, out of class educational activity, principle.
3Mira, що ввдбуваютъся останшм часом у вищш школi Украши, вимагають сучасних фахiвцiв, яю не тшьки володшть професшними знаниями, вмшнями та навичками, а й здатш застосувати 1х в повсякденнш практичнш дiяльностi, за умов складних (нетипових) ситуацш. Сформувати такого фахiвця можливо за умови використання нових технологш навчання, зокрема, модульно! технологи, яка сприяе активiзацil навчально-тзнавально! дiяльностi студента.