CC BY
6
- урахування зм1н у споживчм поведЫц вщвщування за-кладв культури, виходячи ¡з застосування нових маркетин-гових ¡нструмент¡в управлЫня аудитор¡eю;
- б¡льш ч¡тка сегментацт аудиторп, виходячи з пр¡оритет¡в i"i культурних запит¡в та конгломераци м¡жнародних ¡нстру-мент¡в (МОМА, ТАТЕ, TheatredelaVille).
Важливим елементом п¡двищення комфортност¡ прожи-вання у Киeв¡ може вважатися покращення стану охоро-ни довюлля, глибока переробка в¡дход¡в см¡ття та запро-вадження енергозбер¡гаючих технолог¡й, потреба в яких зростае з кожним роком.
Висновки
Cекторальн¡ та ¡нфраструктурн зм¡ни, що в¡дбуватимуться в столиц Укра'Тни у пер¡од до 2025 року, сприятимуть зрос-танню рюшв i'i конвергенци з м¡стами Центрально' та Схщно'Т бвропи (Варшавою, Прагою, Будапештом) ¡ передбачають значне зростання ВРП, збтьшення кумулятивних ¡ капЬ
тальних ¡нвестиц¡й з розрахунку на душу населення, значне збтьшення розмрв зароб^ноТ плати. Основним напрямом реалваци Стратеги розвитку Киева протягом 2015-2025 роюв мае бути полтшення життя киян, що охоплюе таю най-важлив¡ш¡ сектори: транспорт, житлово-комунальне гос-подарство, систему охорони прац^ стан довк¡лля, безпеку, культуру, туризм та ¡нол креативн¡ сфери, як потребують по-дальшо'Т комерц¡ал¡зац¡i та суттевого п¡двищення якост¡ по-слуг, що надаються.
Список використаних джерел
1.Бодтр Ж. Фаталы-ii стратеги / Пер. з французькоТ Л. Кононович. - Львв: Кальварт, 2010. - 192 с.
2. Проект щодо розроблення Стратеги розвитку мюта Киева до 2025 року. Розвиток туризму та культури. 12 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. -32 с.
3. Стратепя розвитку Киева до 2025 року. Проект. 31 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 65 с.
УДК 332.1
В.П. М1КЛ0ВДА,
д.е.н., професор, член-кореспондент HAH Украни, завщувач кафедри економки п>дприемства,
Ужгородський нацональний университет, М.М. П1ТЮЛИЧ,
к.е.н., доцент, доцент кафедри ф1нанав i банювськоi справи, Ужгородський нацюнальний университет
Особливост функцюнування малого та мшрошдприсмництва прських територш Карпатського репону
У статт доспджено специфiку функцонування малого та мкропщприемництва в прських районах Карпатського репону, особливу увагу зосереджено на ¡хньому функцiонуваннi в туристично-рекреацiйнiй сферi репону, проаналiзовано переваги та недолки дяльност цих п>дприемств при наданн послуг.
Ключов! слова: прськ територИ, мале Ыдрриемництво, мкро^дприемництво, репон, туризм, рекреаця, туристична активность.
В.П. МИКЛ0ВДА,
д.э.н., профессор, член-корреспондент HAH Украины, заведующий кафедрой экономики предприятия,
Ужгородский национальный университет, М.М. П1ТЮЛИЧ,
к.е.н., доцент, доцент кафедры финансов и банковского дела, Ужгородский национальный университет
Особенности функционирования малого и микропредпринимательства горных территорий Карпатского региона
В статье исследована специфика функционирования малого и микропредпринимательства в горных районах Карпатского региона, особое внимание сосредоточено на их функционировании в туристско-рекреационной сфере региона, проанализированы преимущества и недостатки деятельности этих предприятий при оказании услуг.
Ключевые слова: горные территории, малое предпринимательство, микропредпринимательство, регион, туризм, рекреация, туристическая активность.
V. MIKLOVDA,
Ph.D., professor, corresponding member NAS of Ukraine, head of Department of business economics of the Uzhhorod National
University, M. PITYULYCH,
PhD., associate professor, assistant professor of Department of finance and banking of the Uzhhorod National University
Features of functioning of small and micro entrepreneurship of mountainous areas of the Carpathian region
The paper studies the specificity of functioning of small and micro-enterprises in the mountainous areas of the Carpathian region, particular attention is focused on their functioning in the sphere of tourism and recreation in the region, analyzed the advantages and disadvantages of these enterprises in the provision of services.
Keywords: mountain areas, small business, micro-enterprise, region, tourism, recreation, tourist activity.
© В.П. М1КЛ0ВДА, М.М. П1ТЮЛИЧ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 4 (179)/2016 87
Постановка проблеми. Стан ! р!вень розвитку малого глд-приемництва на прських територ!ях через об'ективн! причини е визначальним показником усп!шност! ринкових реформ, конкурентоспроможност! економ!ки. На в!дм!ну в!д великих пщприемств, як! займають або прагнуть зайняти на ринку до-м!нуюч! позици ! будують свою стратепю розвитку на основ! ц!е''' ц!л!, малий ! м!кроб!знес виходить ¡з власних можливостей, пристосовуеться й ¡мпров!зуе вщповщно до кон'юнктури ринку ! територ!ального розм!щення. Такий характер мотиваци, а та-кож особисте управл!ння пщприемством, т!сний контакт його власника з найманими прац!вниками, кл!ентами ! постачаль-никами роблять малий б!знес досить еластичним. Притаманн! цьому сектору гнучк!сть, творчий характер роботи, готовн!сть до ризиково' д!яльност! визначають його м!сце ! роль у сучас-н!й економщ! прських територ!й.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Сучас-н! тенденци розвитку малого пщприемництва, його роль в економ!чному розвитку кра'ни та регюнах е предметом до-слщження багатьох в!тчизняних учених, серед яких М.П Бут-ко, 3.С. Варнал!й, Л.1. Ворон!на, В.М. Геець, 3.В. Герасимчук, Б.М. Данилишин, В.1. Кред!сов, Е.М. Л!банова, В.П. М!кловда, М.1. П!тюлич та ¡н. Ними було розглянуто процес становлен-ня малого та м!кроб!знесу в Укра'н! та особливост! його зд!й-снення в умовах посилення глобал!зац!йних тенденц!й. Разом ¡з тим залишаються невисв!тленими ! тому потребують поглибленого дослщження питання, пов'язан! ¡з визначен-ням основних тенденц!й та особливостей 'х функцюнування в прських районах Укра'нських Карпат.
Мета статтI - з'ясувати особливост! функцюнування малого та м!кроб!знесу у прських районах областей Карпат-ського репону.
Виклад основного матер1алу. Реал!заци рол! малого б!знесу як чинника ст!йкого розвитку економ!ки прських те-ритор!й сприяе, з одного боку, вщповщна державна пол!тика стосовно цього сектору економ!ки, а з ¡ншого - врахування екзо- та ендогенних чинник!в, п!д д!ею яких формуються спе-циф!чне пщприемницьке середовище, умови ведення б!знесу, форми ! методи пщприемницько''' д!яльност!, а в к!нцевому результат! - 1'х економ!чна ! соц!альна ефективн!сть. У структур! зовышых чинник!в, як! впливають на господарську д!яльн!сть малих пщприемств, кр!м економ!чних, важливу роль вргра-ють природно-кглматичн! умови, обмежений ресурсний по-тенц!ал, сезонний характер виробництва, м!сце розташування щодо ринк!в, тобто об'ективн! чинники, як! генерують природы вщм!нност! ведення б!знесу ! супроводжуються трансакц!йни-ми витратами, основу яких формують пост!йн! витрати, на величину яких прськ! пщприемц! впливати не можуть. Це, з одного боку, ставить 'х у нер!вн! умови ведення пщприемницько''' д!яльност! пор!вняно з передпрною та низинною природно-економ!чними зонами, що знижуе 'хню конкурентоспромож-н!сть, а з ¡ншого - потребуе визначення найбтьш значущих позиц!й у державн!й пол!тиц! розвитку г!рських територ!й на основ! ¡нтегральних репональних п!дход!в.
Кр!м зовышых чинник!в, на посилення невизначенос-т! ! ступеня ризик!в у д!яльност! малих пщприемств впли-вае ! внутршне середовище 'хнього функцюнування. Остан-не стосовно малого б!знесу, як ! зовышне, також мае низку в!дм!нностей, зокрема у подо прац! та спец!ал!заци вироб-
ництва, розстановц! кадр!в, розпод!л! прав ! вщповщальност! господарюючих суб'ект!в, методолог!' ведення маркетинговое пол!тики, налагодженн! ф!нансових поток!в на пщприемств!, отриманн! ¡нформац¡í тощо.
Сьогодн!, за оц!нками самих пщприемц!в прських тери-тор!й, у сво'й д!яльност! вони стикаються з такими проблемами, як висок! податки, дорожнеча матер!ально-техн!чних засоб!в, в!дсутн!сть паритету ц!н на с!льськогосподарську ! промислову продукц!ю, обмежен!сть кредитних ресурс!в, що негативно позначаеться на ф!нансовому стан! 'хн!х п!дпри-емств. Серйозним стримуючим фактором е низький плато-спроможний попит населення - основного споживача про-дукц!' ! послуг малого б!знесу.
3г!дно з багатьма дослщженнями п!дприемц!, особливо др!бн!, скаржаться на тотальний ! повсякденний «граб!ж» з боку державних чиновник!в. Державы служби буквально те-роризують 'х вимогами др!б'язково'' зв!тност!, частими ¡н-спекц!ями ! штрафами, що в свою чергу сприяе ¡снуванню такого ганебного явища, як корупц!я.
Втрата адм!н!стративного управл!ння, економ!чний хаос ! законодавча плутанина привели до того, що законослух-нян! п!дприемц!, що орган!зують б!знес у виробнич!й сфер!, опинилися в надзвичайно скрутному становищ!, зд!йснюючи велик! витрати, виплачуючи висок! податки ! п!дпадаючи п!д тиск державних перев!рок [5]. Вщсутнють ч!ткого механ!з-му реал!зац!' державних заход!в з п!дтримки малого б!знесу, труднощ! в одержанн! кредит!в, виробничих прим!щень ! ма-тер!альних ресурс!в поставили мал! п!дприемства в однаков! умови з великими. Це спричинило скорочення темп!в 'хньо-го зростання ! ор!ентац!ю переважно на торговельно-заку-п!вельну ! посередницьку д!яльн!сть (табл. 1).
Дан!, наведен! в табл. 1, свщчать про суттеве ктьюсне зростання малих п!дприемств. 3а анал!зований пер!од к!ль-к!сть малих пщприемств зросла на 620,8%, тод! як у прських районах ще вщчутнше - на 832,7%. Таке зростання к!ль-кост! малих п!дприемств можна пояснити зм!ною методики 'хнього обл!ку. Починаючи з 2008 року ктьюсть малих п!д-приемств обл!ковуеться з урахуванням норм 3акону Укра'-ни «Про внесення зм!н до деяких законодавчих акт!в Укра-'ни з питань регулювання пщприемницько''' д!яльност!» вщ 18.09.2008 №523-У1. В!дпов!дно до цього мал! пщприем-ства - це пщприемства (незалежно в!д форми власност!), в яких середньообл!кова чисельн!сть працюючих за звггний (ф!нансовий) р!к не перевищуе 50 ос!б, а обсяг валового доходу в!д реал!зац!' продукц!' (роб!т, послуг) за цей пер!од не перевищуе 70 млн. грн. [6] Вщомо, що до того часу мали-ми вважалися пщприемства т!, як! отримували за р!к вируч-ку, екв!валентну сум! в п!вм!льйона евро за середньор!чним курсом Нац!онального банку Укра'ни щодо гривы. Тобто з! зб!льшенням обсягу виручки майже в десять раз!в для малих пщприемств зросла 'хня ктьюсть. Однак к!льк!сне зростання малих пщприемств не привело до зростання чисель-ност! зайнятих тут ос!б. Протягом анал!зованого перюду цей показник на г!рських територ!ях скоротився на 42,1%. Ще бтьшим е скорочення чисельност! найманих прац!вник!в - з 30 166 у 2000 роц! до 12 667 у 2014 роц!, або на 58,0%. У 2014 роц! на малих пщприемствах г!рських територ!й було зайнято лише 3,1% працездатного населення ! 41,5% вщ
Таблиця 1. Основш показники д1яльност1 малих пщприемств прських територш Карпатського репону за 19912014 роки [1; 3, с. 15-19; 4, с. 55-64; 9, с. 232; 10, с. 311-318]
Рег1он 1991 2000 2005 2010 2014*
К!льк!сть МП г!рських територ!й, од., у т.ч. 1116 7188 7223 7347 9293
Закарпатська 83 1362 1468 1704 2166
1вано-Франк!вська 121 1607 1632 1337 2569
Льв!вська 875 3799 3543 3865 4091
Черн!вецька 37 350 530 441 467
Чисельн!сть зайнятих на МП г!рських територ!й, ос!б, у т.ч. 37354 28236 24778 21960
Закарпатська - * * 8835 6042 5910 4769
1вано-Франк!вська 15189 12090 10816 10211
Льв!вська -** 9111 6001 5041 4133
Черн!вецька -** 4219 4103 3011 2847
Обсяг реал!зованоУ продукц!' (роб!т, послуг) МП г!рських територ!й, млн. грн.,*** у т.ч. -** 384,8 653,4 1651,4 2185,8
Закарпатська - * * 117,2 176,1 431,7 547,2
1вано-Франк!вська -** 160,3 251,3 731,1 911,5
Льв!вська -** 84,3 138,2 336,0 515,0
Черн!вецька -** 23,0 87,8 152,6 212,1
* Дан: за 2014 р:к уточнено авторами з урахуванням змни п1дприемствами основного виду д/яльност:. ** Показник, не передбачений методолог<ею зв<ту. *** Vпор<вняльнихи/нах2000року.
загальноУ чисельност! найманих прац!вник!в у Карпатсько-му рег!он!. Характерною ознакою е м!жрег!ональна дифе-ренц!ац!я зайнятост!. Так, якщо в Закарпатськ!й, Льв!вськ!й ! Черн!вецьк!й областях на малих пщприемствах прських те-ритор!й працювало трохи б!льше третини вс!х найманих пра-ц!вник!в, то на 1вано-Франк!вщин! - б!льше половини.
Усе це св!дчить про небажання п!дприемц!в зд!йснюва-ти найм прац!вник!в, а основний розрахунок у ведены влас-ноУ справи робиться на своУ сили. В середньому на десять малих пщприемств, що функц!онують у г!рськ!й м!сцевост!, припадае всього 14 найманих прац!вник!в, що св!дчить про зростання частки одноос!бного, або м!кроп!дприемництва, у структур! малих б!знесових структур.
Обсяг реал!зованоУ продукци (товар!в, послуг) малими п!д-приемствами прських територ!й за останн! 13 рок!в вир!с на 568,0%. Проте ¡ндекс ц!н виробник!в продукци в 2000 роц! стосовно попереднього року сягнув 120,8%, а в 2014 роц! зб!льшився до 655,2% [8, с. 64], тобто зб!льшення в!дбулося б!льш н!ж на 500%. В!дпов!дно можна зробити висновок, що зростання обсяг!в промисловоУ продукц!' в монетарному ви-раз! зумовлене ц!новим чинником, а не ф!зичним зб!льшен-ням виробництва товар!в ! послуг.
Загалом по Карпатському рег!ону частка малих п!дпри-емств у загальному обсяз! реал!зованоУ продукци за пер!од 2000-2014 рок!в зростала - з 16,4 до 22,0%. I така тен-денц!я е притаманною для вс!х областей, окр!м ЗакарпатськоУ, де цей показник трохи знизився - з 22,9 до 18,3%. У г!рських районах цих областей обсяги реал!зованоУ продукци зроста-ли ще б!льшими темпами - з 27,2 до 35,7%. Наведене свщчить, що малими та м!кроп!дприемствами Карпатського рег!-ону вироблено ! реал!зовано п'яту частину вс!еУ продукц!', тод! як на г!рських територ!ях цих же областей - б!льше третини.
Окремого анал!зу заслуговуе функц!онування малих п!д-приемств за видами економ!чноУ д!яльност!. Проте, якщо на р!вн! областей статистичн! управл!ння подають в!дпов!дн! цифри, то в розр!з! район!в вони в!дсутн!, що ускладнюе про-
ведення об'ективного анал!зу. До того ж починаючи з 2012 року в статистичному зб!рнику ЗакарпатськоУ област! не на-водяться будь-як! дан!, пов'язан! з функц!онуванням малого б!знесу. Що стосуеться сфери функц!онування малих п!дприемств на г!рських територ!ях, то так! дан! частково в!-дображен! в паспортах район!в, як! розроблялися статистич-ними управл!ннями. Проте ! тут е певн! труднощ!, оск!льки не у вс!х областях вони !снували (наприклад, у Закарпатськ!й), а в деяких дан! е досить застар!лими (в 1вано-Франк!вськ!й област! останн! матер!али щодо функц!онування малих п!дпри-емств подано за 2005 р!к). Тому для анал!зу основних сфер функц!онування малого п!дприемництва в г!рських районах взято виб!рку з головних управл!нь статистики, яка наклада-лася на загальн! тенденц!' розвитку малого пщприемництва в конкретному г!рському район!, а також використано матерели Державно' ф!скальноУ служби.
Отриман! в результат! виб!рки дан! дозволяють зробити висновок, що в г!рських районах структура малих пщприемств !стотно в!др!зняеться в!д загальнорег!ональноУ за сферами економ!чноУ д!яльност!. Так, найб!льше малих пщприемств у Карпатському рег!он! у 2014 роц! функц!онувало у сферах оптовоУ та роздр!бноУ торг!вл!, ремонту автотран-спортних засоб!в ! мотоцикл!в - 31,3% в!д загальноУ к!ль-кост! малих п!дприемств област!. Суттевою також е к!льк!сть малих пщприемств у промисловост! - 16,3%, в операц!ях з нерухомим майном - 11,2%, буд!вництв! - 9,1%, с!льському, л!совому та рибному господарств! - 8,9% [1, 2].
Що стосуеться г!рських територ!й, тут основною сферою функц!онування малого б!знесу в 2014 роц! була торг!вля та послуги, пов'язан! з ремонтом (30,15%) (рис. 1).
Дан! рис. 1 показують, що кр!м сфери торг!вл! на г!р-ських територ!ях мал! пщприемства функц!онували також у с!льському господарств!, мисливств!, л!совому та рибному господарствах (24,28%), готельно-ресторанному б!знес! (12,18%). Саме на ц! три сфери економ!ки припадае б!льше 2/3 вс!х малих п!дприемств цих територ!й.
3,78
2,05
12,18
30,15
26,56
9,32
□ стьське господарство, мисливство, люове та рибне господарство
■ промисловютъ
■ будшництво
□ оптова та роздабна торпвля, послу ги з ремонту
□ готел1 \ ресторани
□ транспорт
■ операци з нерухомютю, здавання пщ найм та послу га юридичним особам
■ колективн1, громадсьм та особисн послу га
□ ¡нал види економнно! дтльносп
Рисунок 1. Структура малих пщприемств прських територш Карпатського регюну за видами економ1чно'| д1яльност1 в 2014 рощ, % [1]
1снуюч! в!дм!нност! у структур! малих пщприемств г!рських те-ритор!й пор!вняно з рег!оном можна пояснити тим, що саме в г!рськ!й м!сцевост! с!льське господарство ! д!яльн!сть у сфер! туризму ! рекреац!'' вважаються прюритетними видами госпо-дарювання, ! саме в них зосереджена найб!льша к!льк!сть м!-кропщприемств. Кр!м того, 'м не обов'язково рееструвати свою д!яльн!сть, яку до того ж можна поеднувати з веденням прибу-динкового господарства (селянськ! господарства, с!льськ! са-диби, агротуризм, г!рськолижн! курорти, приваты готел! тощо).
Незважаючи на те що у структур! малих пщприемств г!р-ських територ!й переважають м!кроп!дприемства (приблиз-но 74%), 1'хня частка у структур! малого б!знесу не превалюе: на них зайнято 31,4% найманих прац!вник!в, реал!зовано 41,3% продукцп, вироблено' малими п!дприемствами.
Окремого анал!зу заслуговуе д!яльн!сть малих пщприемств у туристично-рекреац!йн!й сфер!, що за останн!й пер!-од часу досить !нтенсивно розвиваеться в г!рських поселен-нях. Анал!з показник!в цих пщприемств вказуе на наявн!сть суперечливих процес!в у 'х д!яльност!. 3 одного боку, ця д!-яльн!сть веде до зменшення р!вня безроб!ття на локальних ринках прац!, зростання доход!в населення. Рекреанти вико-ристовують наявн! ресурси (чисте пов!тря, сонячну енерг!ю, термальн! води, мальовнич! краевиди) рац!онально, частко-во забезпечують ф!нансов! надходження в м!сцев! бюджети, сприяють актив!зац!' !нвестиц!йного процесу в р!зних сферах, зм!н! структури економ!ки на користь сфери послуг та виробництва предмет!в споживання, розширюють асорти-мент продукцп та послуг.
Разом !з тим в 1'хн!й д!яльност! мають м!сце певн! недол!-ки, зумовлен! локальним п!двищенням ц!н на продукти хар-чування, проживання, транспорт, продажем земельних д!-лянок та операц!й з нерухом!стю. До негативних насл!дк!в можна в!днести пог!ршення якост! навколишнього серед-овища, зм!ни у природних екосистемах, знищення арх!тек-турних пам'яток, зникнення традиц!йних звичок, нац!ональ-но' кухн!, культури в!дпочинку тощо.
Попри певн! недол!ки в д!яльност! малих п!дприемств, як! функц!онують у сфер! рекреац!', сл!д наголосити, що основним позитивним результатом 'х функц!онування е зниження соц!-
ально' напруги на локальних ринках прац! г!рських територ!й, ! в!дпов!дно зростання доход!в м!сцевого населення, зниження р!вня безроб!ття тощо. 3айнят!сть у туристично-рекреац!йно-му комплекс! мае подв!йний характер, оск!льки багато робочих м!сць е сезонними або функц!онують на умовах неповного ро-бочого дня, тижня. Однак, незважаючи на це, розвиток рекре-ац!йноУ сфери часто не мае альтернативи, тому и функц!ону-вання для г!рських територ!й мае важливе значення. Саме тому рекреац!я як форма зайнятост! е економ!чно важливою ! потре-буе серйозних зусиль для розвитку сфери докладання прац!.
Стр!мкий розвиток недержавного сектору рекреац!йних заклад!в рег!ону представлений в основному с!льськими са-дибами, приватними готелями, туристичними базами, базами в!дпочинку тощо. У г!рських районах рег!ону за останн!й пер!од найб!льш широкого розвитку набув так званий с!ль-ський, або неорган!зований, туризм, побудований на п!дпри-емницьких !н!ц!ативах домогосподарств, тобто окремих гос-подар!в-домовласник!в [7, с. 21].
3а 2000-2014 роки к!льк!сть заклад!в туристично-рекреа-ц!йного комплексу г!рських район!в зб!льшилася з 493 до 1132 об'ект!в (тобто на 229,6%). На 168,5% зросла ! к!льк!сть закла-д!в малого та м!кроб!знесу в галуз!, що св!дчить про активний розвиток приватних пщприемницьких структур у н!й, зокрема у в!ддалених г!рських районах, де наявн! вс! передумови (ланд-шафтн!, природно-кл!матичн!, !нфраструктурн!, трудов!) для розвитку р!зних вид!в туристично-рекреац!йноУ д!яльност!.
Демонопол!зац!я рекреац!йноУ сфери та розширення пере-л!ку послуг практично охопила ус! напрями д!яльност! як без-посередньо заклад!в рекреац!' (санатори, бази в!дпочинку, ре-креац!йн! центри, туристичн! бази), так ! заклад!в сум!жних сфер (готельне господарство, заклади харчування, транспортне за-безпечення, орган!зац!я екскурс!йноУ д!яльност! та дозв!лля ре-креант!в). Це значною м!рою зб!льшило обсяг наданих послуг, середню тривал!сть перебування в!дпочиваючих, доходи ту-ристично-рекреац!йних заклад!в, суми сплачених податк!в та !нших важливих показник!в, як! характеризують ефективн!сть функц!онування заклад!в зазначено' сфери.
Динам!ка в!дв!дувач!в туристично-рекреац!йних заклад!в Карпатського рег!ону в!дображена на рис. 2.
Дaнi pиc. 2 cвiдчaть пpo збiльшeння зaгaльнoï кiлькoc-тi вiдвiдyвaчiв тypиcтичнo-peкpeaцiйниx зaклaдiв oблacтeй Kapпaтcькoгo peгioнy зa aнaлiзoвaний пepioд - нa 235,5%, aбo нa 577,1 тиc. ocí6, y тому чиcлi нa гipcькиx тepитopiяx -нa 353,7%, aбo нa 278,8 ™c. ocí6. Пeвнe змeншeння юль-кocтi вiдвiдyвaчiв y 2QQ8-2Q14 porax e нacлiдкoм ф^н-coвo-eкoнoмiчнoï физи, якa змeншилa плaтocпpoмoжний пoпит пoтeнцiйниx peкpeaнтiв, oднaк нe вплинyлa нa кть-кicть тypиcтiв y rip^^ мicцeвocтi, дe cпocтepiгaлacя пpoти-лeжнa тeндeнцiя. Öe дae змoгy пpипycтити, щo ocнoвнi пo-тoки тypиcтiв i peкpeaнтiв cпpямoвyвaлиcя caмe в ц гipcькi зoни. Ùo cтocyeтьcя мaлoгo тa мiкpoбiзнecy в тypиcтичнo-peкpeaцiйнiй cфepi, тo тут cпocтepiгaeтьcя пoзитивнa динa-мiкa - зpocтaння зa цeй пepioд cтaнoвилo 281,7% зaгaлoм пo peгioнy i 441,3% пo гipcькиx тepитopiяx.
Heoбxiднo вiдмiтити, щo пpoтягoм ocтaннix poкiв мaлий тa мiкpoбiзнec пocтiйнo пocилюe ^orci poль y зaбeзпeчeннi пo-^уг тypиcтичнo-peкpeaцiйниx зaклaдiв peгioнy - з 33,9% (2QQQ] дo 67,9% (2Q14]. Ùo cтocyeтьcя гipcькиx paйoнiв, то тут зpocтaння пoкaзникiв вiдвiдyвaння зaклaдiв мaлoгo тa мiкpoбiзнecy гaлyзi вiдбyвaeтьcя знaчнo швидшими тeмпa-ми - з 27,7 дo 68,8%.
Bищe бyлo вiдмiчeнo, щo oднieю зi cпeцифiчниx ocoбли-вocтeй дiяльнocтi зaклaдiв тypиcтичнo-peкpeaцiйнoí' cфepи е íT ceзoнний xapaктep. Звiдcи вaжливoгo знaчeння мae oцiн-кa фaктopy ceзoнниx кoливaнь в ïx дiяльнocтi. Ceзoннi гали-вaння е чiткo циклiчними, o^^^ пoвтopюютьcя щopiчнo, пpoтe ïx чacoвa тpивaлicть мoжe бути piзнoю. Для xapa^e-pиcтики ceзoнниx кoливaнь вaжливe знaчeння мae фop-мa «ceзoннoí'» xвилi, щo дocлiджyeтьcя з дoпoмoгoю вiднoc-ниx пoкaзникiв - iндeкciв ceзoннocтi, якi poзpaxoвyютьcя зa дoпoмoгoю кiлькox мeтoдiв зaлeжнo вiд xapa^epy динaмiки зaзнaчeниx кoливaнь. Oдним iз тaкиx пoкaзникiв, якi xapa^ тepизyють ceзoннi кoливaння кiлькocтi вiдвiдyвaчiв зaклa-дiв тypиcтичнo-peкpeaцiйнoí' cфepи, е кoeфiцieнт тypиcтcькoï
aктивнocтi (КТД], мeтoдикa poзpaxyнкy якoгo мoжe бути пpeд-cтaвлeнa фopмyлoю:
К.„
(1]
КТА -
V *
Km,.
100%,
дe Кт.. - юльюсть тypиcтiв в /-му мicяцi j^o poкy; Kmj - cepeдньoмicячнa юльюсть тypиcтiв в j-му poцi. Peзyльтaти poзpaxyнкy кoeфiцieнтa тypиcтcькoí' aктивнocтi зa aнaлiзoвaний пepioд для зaклaдiв мaлoгo тa мiкpoбiзнecy тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï cфepи у rip^^x paйoнax Kapпaт-cькoгo peT^y пpeдcтaвлeнi у тaбл. 2.
З нaвeдeниx у тaбл. 2 дaниx чiткo пpocтeжyютьcя двa пe-p^w пepший - «пiкoвий» пepioд фopмyвaння пoтoкiв вiд-вiдyвaчiв зaклaдiв тypизмy тa peкpeaцiï у гipcькиx paйoнax, a caмe гpyдeнь - лютий, a в oкpeмi poки вЫ oxoплюe i бe-peзeнь. Öe пoяcнюeтьcя пpиpoднo-клiмaтичними yмoвaми у rip^^x paйoнax, щo cпpияють poзвиткoвi зимoвиx видiв тypизмy тa пoтpeбye нeoбxiднocтi пoдaльшoí' poзбyдoви гip-cькoлижнoí' ^paCTpy^yp^
Cлiд зayвaжити, щo iндeкcи ceзoннocтi oкpeмиx мicяцiв чiткo пiдтвepджyють зaлeжнicть вiд пoгoднo-клiмaтичниx yмoв - пoкaзники гpyдня кoливaютьcя вiд 97,9% (у випaд-ку бeзcнiжнoï пoгoди] дo 125,9% (пpи пpoxoлoднiй тa c^nD-вiй пoгoдi]. Haтoмicть iндeкcи ceзoннocтi ciчня тa лютoгo пo-газують cyттeвe пepeвaжaння cepeдньopiчниx пoкaзникiв вiдпoвiдниx poкiв - кoливaння cтaнoвить вiдпoвiднo 172,8244,5% тa 179,1-227,3%.
Дpyгий пepioд зpocтaння тypиcтcькoï aктивнocтi cпocтepi-гaeтьcя в лiтнi мicяцi - чepвнi-cepпнi, xoчa тут кiлькicть ту-pиcтiв е мeншoю, нiж у зимoвий пepioд, щo мoжнa пoяcни-ти гipшими мoжливocтями гipcькиx тepитopiй зaдoвoльнити пoтpeби тypиcтiв пopiвнянo з низинними i пepeдгipними pa-йoнaми Kapпaтcькoгo peгioнy.
B iншi мкя^ cпocтepiгaeтьcя знижeння piвня тypиcтcькoí' a^ тивнocтi в гipcькиx paйoнax, тобто тaк звaний «мepтвий ceзoн».
Pиcyнoк 2. Kiлькicть тypиcтiв, oбcлyгoвyвaниx cyб'eктaми тypиcтичнo-peкpeaцiйнoгo бiзнecy Kapпaтcькoгo peгioнy в 2000-2014 po^x, ociö [1]
Таблиця 2. Коефщ1ент туристсько'| активност (КТА) на об'ектах малого та мшроб1знесу туристично-рекреацшно! сфери прських райотв Карпатського репону в 2000-2014 роках, %*
2000 2005 2010 2014
Сiчень 190,3 172,8 241,7 244,5
Лютий 180,8 179,1 227,3 212,5
Березень 105,2 113,6 100,9 118,6
Квтень 52,3 59,0 59,9 61,1
Травень 55,6 60,0 68,4 66,7
Червень 91,2 102,1 92,1 75,4
Липень 95,3 115,6 112,5 110,1
Серпень 77,2 102,6 117,9 108,8
Вересень 73,5 83,95 76,6 75,3
Жовтень 39,1 37,1 35,3 42,1
Листопад 44,6 37,3 46,8 45,4
Грудень 118,4 97,9 125,9 122,7
* Розраховано авторами на основi джерела [1].
Пор1внюючи коефщент туристськоУ активност на об'ектах малого i мкроб1знесу прських територм i загалом у Карпатському регюы, можна зробити висновок про вщмшносп у формуваны потокiв вiдвiдувачiв гiрських районiв, як суттево вiдрiзняються вiд регiональних тенденцм. Дiяльнiсть закладiв малого i мiкробiзнесу туристично-рекреацiйноí галузi у цто-му по Карпатському репону мае сильно виражений сезонний характер з абсолютним пковим перюдом у лiтнi мюяц (чер-вень - серпень) i частково у травнi. Так, КТА закладiв малого i мiкробiзнесу туристично-рекреацмно''' галузi Карпатського регiону в травы коливався в дiапазонi 122,1-147,2% про-тягом аналiзованого перiоду, червнi - 189,3-209,1%, липы - 244,3-287,7%, у серпы - 197,5-239,8%. Другий незна-чний пковий перюд вiдвiдування формують два зимовi мiсяцi (грудень-сiчень), як за аналiзований перiод у середньому за-безпечили 92-117% вiдвiдувачiв вщ середньорiчних показ-никiв, головним чином за рахунок саме прських райоыв.
Проведений аналiз коефiцieнта туристсько!' активнос-тi свiдчить про специфiку формування потоюв вiдвiдувачiв гiрських районiв, як розминаються з регiональними тен-ден^ями. Якщо на рiвнi регiону спостергаемо виражений сезонний характер з абсолютним пковим перiодом у травы-серпы, то для гiрських районiв таким перюдом е зимо-вi мюяц (грудень-лютий), що пiдтверджуe доцiльнiсть спе-цiалiзацií цих районiв на зимових видах туризму, подальшо' розбудови прськолижних трас та iнфраструктури, залучен-ня турист на новорiчнi святкування, оргаызацп тематичних новорiчно-рiздвяних екскурсiйних видiв дiяльностi, розвитку регiону як центру зимового туризму тощо.
Висновки
Таким чином, дiяльнiсть суб'eктiв малого i мiкробiзнесу на гiрських територiях загалом i в туристично-рекреацм-нiй сферi Карпатського репону зокрема сьогоды е одыею з основних форм ведення бiзнесу, важливою сферою зайня-тостi стьського населення, що дозволяе частково ывелю-вати напругу на локальних ринках прац i е одним з основних джерел отримання домогосподарствами доходiв тощо. Однак тенденци ¿'х розвитку протягом останнiх аналiзованих трьох роюв, зокрема скорочення кiлькостi, зменшення чис-
ла зайнятих, а вщповщно i наймано!' робочо' сили, зниження обсяпв реалiзацií продукцГ' свiдчать про необхщысть вжиття серйозних заходiв з боку державних оргаыв, органiв мюце-вого самоврядування, комерцiйних фiнансових установ, по-даткових органiв, спрямованих на пщтримку дiяльностi ту-ристично-рекреацiйних бiзнесових структур, пiдвищення ефективностi 'х функцюнування, заохочення до проведення модернiзацií, використання новiтнiх досягнень у виробничiй i господарськiй дiяльностi, сприяння кооперацГ' з суб'ектами великого бiзнесу. Це дозволить суб'ектам малого i мiкро-бiзнесу вийти на новi ринки збуту, поспйно вдосконалювати форми i методи дiяльностi, бути конкурентоспроможними на ринку товарiв або послуг.
Список використаних джерел
1. Виб1рков1 дан1 Державно'' служби статистики УкраТни.
2. Експрес-дан1 Ф1скально''' служби в 3акарпатськ1й област1.
3. Мал1 п1дприемства Льв1всько''' област1 у 2014 роц!: статистич-ний бюлетень. - Льв!в: Головне управляя статистики у Льв!вськ!й област!, 2015. - 27 с.
4. Мюта i райони Закарпатсько''' област! у 2014 роц!: статистичний з6!рник у двох частинах. - Ч. II. - Ужгород: Головне управлiння статистики у Закарпатсьюй областi, 2015. - 135 с.
5. По чому малий бiзнес потребуе державно' пщтримки [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ra.zao.com.ua/po-chomu-malij-biznes-potrebue-derzhavnoi/
6. Про внесення змлн до деяких законодавчих ак™ Укра'''ни з пи-тань регулювання пiдприeмницькоí д!яльност! [Електрон. ресурс]: Закон Украпни №523-VI в!д 18.09.2008 р. - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/523-17
7. Сочка К.А. Розвиток туризму та курортно-рекреац^но'' сфери / К.А. Сочка. - Ужгород, 2007. - 30 с.
8. Статистичний щор!чник Закарпаття за 2014 рк. - Ужгород: Головне управляя статистики у Закарпатсьюй обласп, 2015. - 494 с.
9. Статистичний щор!чник ^ано-Фран^сько''' областi за 2014 р!к. - Iвано-Франкiвськ: Головне управляя статистики в 1вано-Франювсьюй обл., 2015. - 477 с.
10. Статистичний щор!чник Черывецько'' областi за 2014 р!к. - Чернiвцi: Головне управлiння статистики у Черывецьюй областi, 2015. - 596 с.
