Особенности физической подготовленности девочек младшего школьного возраста Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

ються ролями.

Правило: не дозволяється брати за руку того, хто показує; показувати на відстані 30-40 см від очей партнера. У молодших групах показують під водою іграшки, а дитина називає їх колір або визначає, яка саме іграшка (м’яч, човник, пташка - у цьому випадку іграшки повинні сильно відрізнятися одна від одної).

Завдяки цим іграм діти із першої експериментальної групи навчилися не заплющувати очі у воді, бути уважними у відношенні до інших учасників гри, концентрувати свою увагу при поясненні завдання викладачам, правильно дихати у воді.

У другій експериментальній групі проводилося навчання плаванню дітей за звичайною методикою [1].

Крім того, і з першою експериментальною групою і з другою проводились вправи для розвитку пізнавальних процесів (уваги, уявлення, мислення).

У третій групі заняття проводились за звичайною програмою навчання плаванню дітей дошкільного віку [1].

Перед початком дослідження у всіх дітей були заміряні показники ЖЄЛ (життєвої ємності легенів), стрибок у довжину з місця, біг 30 м (табл. 1).

Після чотирьох місяців занять діти із другої експериментальної групи виявляли інтерес до занять залежно від свого емоційного настрою. Вони не завжди докладали всі свої можливості, які необхідні для виконання різних вправ. Крім того, навичка, яку дитина набувала на наступних заняттях, сильно слабшала і доводилося починати все заново. Проте у цих дітей все ж було відзначено незначне покращення в таких показниках, як ЖЄЛ, стрибок у довжину з місця і біг 30 м (табл. 2).

У дітей із першої експериментальної групи ігровий метод навчання плаванню викликав зацікавленість до занять, вони докладали всі свої можливості, щоб виконати необхідні вправи. Вони практично не відмовлялися від виконання тих чи інших завдань і намагалися їх виконувати якісно. У цій групі потрібно відмітити покращення результатів у таких показниках, як ЖЄЛ, стрибок у довжину з місця і біг 30 метрів. Крім того, ця група почала засвоювати техніку плавання на ногах кролем на грудях і на спині. Результати вимірювання дітей із цієї групи після 4-х місяців незначно поступаються результатам дітей із 3-ї групи.

Висновки.

Таким чином, дослідження дозволило констатувати таке:

Заняття із навчання плаванню дітей із ЗПР і з ЗМР сприяли покращенню фізичного стану дітей. Абсолютні показники ЖЄЛ, стрибка в довжину з місця, бігу на 30 м покращились, особливо у дітей із першої групи.

Використання у процесі навчання плаванню дітей дошкільного віку із ЗПР і ЗМР ігрового методу навчання (рухливих ігор на воді; ігор на розвиток уваги; ігор, які навчають спливанню і пірнанню, диханню; ігор, які сприяють виробленню навичок сковзання, лежання на воді; ігор, які виробляють і закріплю-

ють плавальні рухи) позитивно впливає на процес навчання плаванню дітей із ЗПР і ЗМР. Таким чином, застосування методу навчання плаванню дітей дошкільного віку із ЗПР і ЗМР за допомогою ігрової діяльності забезпечує позитивний ефект, який полягає в покращенні рівня фізичної підготовленості і рівня фізичного розвитку. Дослідження також показало, що, незважаючи на багаточисленні рекомендації з використання плавання в оздоровчих і лікувальних цілях, традиційна методика навчання плаванню не підходить для застосування в роботі з дітьми 3-4, 4-5, 5-6, 67 років із ЗПР і ЗМР.

Подальші дослідження вбачаємо у вивченні інших проблем при навчанні плаванню дітей дошкільного віку із затримкою психічного і мовного розвитку.

Література

1. Булгакова Н.Ж. Плавание. - М.: Фізкультура и спорт, 1984.

2. Евсеев С.П. Теория и организация адаптивной физической культуры. - М.: Советский спорт, 2002.

3. Мосунов Д.Ф. Проблемы организации начального обучения плаванию детей инвалидов // Теория и практика физической культуры. - 1998. - № 1. - С. 24-26.

4. Мосунов Д.Ф., Кубасов А.В., Ковалева Л.Я. Педагогическая гидрореабилитация. Новое в плавании: Спорт, реабилитация, здоровье. Сб. научных и практических работ. Вып. 1. - СПб: ООН Плавин, 1999. - С. 34-38.

5. Сермеев Б.В. Теоретические основы физического воспитания аномальных детей: Докт.дис. в форме научного доклада. - М., 1992. - 43 с.

Надійшла до редакції 04.05.2007р.

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТОК МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Бузько В.І., Глазирін І. Д.

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація. У статті досліджувалася фізична підготовленість дівчаток молодшого шкільного віку. Динаміка розвитку фізичних здібностей дівчаток 6-10 років свідчила про те, що у становленні їх швидкості, витривалості та спритності найбільш сприятливим періодом був вік від 6 до 7 років. Вік від 8 до 9 років -був періодом інтенсивних приростів сили та витривалості досліджуваних. Для становлення гнучкості 8-10-річний вік дівчаток можна вважати асенситивним. Ключові слова: фізичні здібності, сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність, сенситивні періоди. Аннотация. Бузько В.И. Глазырин И.Д. Особенности физической подготовленности девочек младшего школьного возраста. В статье исследовалась физическая подготовленность девочек младшего школьного возраста. Динамика развития физических способностей девочек 6-10 лет свидетельствовала о том, что в становлении их скорости, выносливости и ловкости наиболее благоприятным периодом был возраст от 6 до 7 лет. Возраст от 8 до 9 лет - был периодом интенсивных приростов силы и выносливости исследуемых. Для становления гибкости 8-10 летний возраст девочек можно считать асенситивним. Ключевые слова: физические способности, сила, быстрота, выносливость, гибкость, ловкость, сенситивные периоды.

Aannotation. Buzko V.I. Glazyrin I.D. Features of physical preparedness of girls of junior school age. Physical readiness of girls of younger school age was investigated in article. Dynamics of development of physical abilities of girls of 6-10 years testified that in becoming their speed, endurance and dexterity the optimum period the age from 6 till 7 years was. The age from 8 till 9 years - was the period intensive приростов forces and endurance researched. For becoming flexibility 8-10 years age of girls can be counted asensitive. Keywords: physical capabilities, force, quickness, endurance, flexibility, adroitness, sensitivnie periods.

Вступ.

Спираючись на дослідження А.Г. Хрипковой [6], А.Г Хрипковой, Д.В. Колесова [7] можна відмітити, що давно відомі факти нерівномірності розвитку моторики людини, її фізичних здібностей, гетерохронії морфологічного та функціонального розвитку. Цим підтверджуються уявлення про сенcитивні (критичні) періоди розвитку фізичних якостей та інших характеристик рухового потенціалу людини. И.А. Аршавский [2], А.З. Белоусов, В.Н. Кардашенко [4] зауважують, що біологічне значення відносності генетичної обумовленості ритмів фізичного потенціалу людини, вірогідно визначається необхідністю різно-рівневого характеру ритмів вікових перетворень морфофункціональних систем, які підпорядковують рухову функцію, загальним законам гетерохронії розвитку організму людини. Вони припускають, що така послідовність онтогенетичних перетворень перш за все пов’язана з біологічною підготовкою організму до повноцінної діяльності у середовищі. Морфологічні і функціональні перетворення, які відбуваються у цьому зв’язку в онтогенезі, незважаючи на всю їх багатоплановість демонструють гармонію розвитку найвищого порядку. Зовнішні та внутрішні стимули розвитку у цьому випадку доповнюють один одного, забезпечуючи в цілому найбільш раціональний, економічний шлях досягнення мети розвитку. Абсолютні значення фізичного потенціалу визначаються рівнем інтенсивності тренування та успішністю реалізації природних передумов розвитку рухової функції.

За свідченням Л.И. Андреенко [1], В.П. Филина [5], А.Г Хрипковой, Д.В. Колесова [7] віковий період 6-10 років для дівчаток, є надзвичайно важливим для фізичного розвитку та становлення у них фізичних здібностей, як проявів рухової функції. Даний період пов’язаний у них, з одного боку, переходом від дошкільного до шкільного періоду, а значить певним обмеженням рухової активності, великими розумовими навантаженнями, появою нового виду діяльності, такого як письмо, але також і систематичних організованих занять фізичними вправами, тобто відбувається адаптація до навчальної діяльності. З іншого боку, в цей віковий період розпочинається статеве дозрівання більшості дівчаток, що пов’язане з складними ендокринними перетвореннями в діяльності їх організмів, гетерохронії розвитку всіх систем, у тому числі і рухової.

Таким чином, дослідження особливостей

розвитку фізичних здібностей сучасних дітей можна вважати актуальними, адже отримані результати показують особливості впливів соціально-економічних та екологічних факторів на рухову функцію людини. Такі результати можна застосувати для вдосконалення системи педагогічних дій в процесі фізичного виховання в плані їх диференціації.

Робота виконана за планом НДР Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Формулювання цілей роботи.

Метою дослідження було визначити рівень показників фізичної підготовленості дівчаток молодшого шкільного віку.

Результати дослідження.

У дослідженнях брали участь 77 дівчаток, віком від 6 до 10 років ЗОШ І-ІІІ рівня № 7 м. Черкаси. В кожній віковій групі було від 13 до 17 обстежуваних. На момент тестування всі обстежувані були практично здоровими.

Для дослідження рівня розвитку основних фізичних здібностей використовувалися наступні тести:

- сила (силова витривалість) - результат кількості згинань та розгинань рук в упорі лежачи;

- швидкість - результат бігу на 60 м;

- витривалість - результат бігу на 300 м;

- спритність - результат човникового бігу 3х10 м;

- гнучкість - результат максимального нахилу вперед з положення стоячи на гімнастичній лавці.

Результати досліджень аналізувалися і порівнювалися з даними В.П. Филина [5], А.Г Хрипковой, Д.В. Колесова [7], отримані в 60-70-х роках минулого століття.

Прояви фізичних здібностей є результатом рівня функціонування більшості систем організму, а особливо таких як нервова, серцево-судинна, дихальна, опорно-рухова, ендокринна. Отже, за даними проявів рухових якостей можна побіжно судити про фізичний стан організму в цілому [3].

Результати рівня розвитку показників фізичних здібностей дівчаток 6-10 років свідчили про не рівномірний характер динаміки їх вікових змін (табл. 1).

Природний розвиток силових здібностей м’язів плечового поясу досліджуваного контингенту дітей від 6 до 7 років можна вважати не значним, адже за цей період у дівчаток показники “віджимання” від підлоги зросли лише на 0.83 раза (р>0.05). Річні прирости силових здібностей дівчаток в період від 7 до 8 та від 9 до 10 років значно вищі, відповідно 2.15 та 1.99 разів (р <0.05). Але особливої уваги заслуговує віковий період від 8 до 9 років, коли силові здібності школярок зростали найбільш інтенсивно - кількість “віджимань” збільшилася у них на 4.69 разів (р<0.03).

Становлення інших фізичних здібностей дівчаток за динамікою вікового становлення значно відрізнялося від силових, хоч і прямо від неї залежать.

Так, найбільш інтенсивно показники швидкості зростали у дівчаток в період від 6 до 7 років -

вони стали пробігати 60м на 1.80 с швидше (р<0.05). В інші досліджувані вікові періоди швидкісні здібності досліджуваного контингенту дітей розвивалися менш інтенсивно, а то і фактично стабілізувалися.

Паралельно з інтенсивними приростами швидкісних показників дівчаток в період від 6 до 7 років можна відмітити істотні позитивні прирости у них і витривалості та спритності. Результати з бігу на 300м у них зросли майже на 5с, а з човникового бігу на 2.5с (р<0.05). Але у становленні витривалості дівчаток можна відмітити ще один період вираженого приросту результатів - від 8 до 9 років. Спритність же у дівчаток після 7 років фактично стабілізувалася.

У розвитку гнучкості дівчаток 6-10 років спостерігалася дещо інша картина - її показники від 6 до 7 та до 8 років поступово не значно у них збільшувалися, а від 8 до 9 та до 10 років, навпаки, зменшувалися і досить інтенсивно - на 3.92 та 2.95 см, відповідно (р<0.05).

Якщо порівнювати фізичну підготовленість сучасних дівчаток молодшого шкільного віку і їх ровесниць 60-70 років минулого століття, то можна відмітити певні відмінності розвитку та динаміки ру-

хових здібностей (табл. 1-2).

У становленні силових здібностей м’язів плечового поясу сучасні дівчата 6-10 років мали істотно нижчі показники ніж у їх одноліток 60-70 років минулого століття. Ці відмінності проявлялися як у річних приростах даного показника, так і в його віковій динаміці й знаходилися в межах від 2.41 разів у 6 років до 4.97 разів у 10 років. Відмінності показників статистично достовірні (р<0.05). Слід також відмітити тенденцію до поступового збільшення з віком різниці у розвитку силових здібностей плечового поясу в порівнюваного контингенту дівчаток.

При порівнянні показників швидкості дівчаток 60-70 років минулого століття та наших сучасниць виявилася обернена картина - наші досліджувані, починаючи з 7-річного віку мали істотно вищі результати з бігу на 60м за своїх попередниць. Ці відмінності знаходилися в межах від 1.67с в 7 років до 2.69с в 8 років у залежності від віку Різниці результатів статистично достовірні (р<0.05). В 6 років порівнюваний контингент дівчаток за показниками швидкості фактично не відрізнявся - всього 0.13с (р >0.05).

За результатами тестування витривалості (біг

Фізична підготовленість дівчаток молодшого шкільного віку (М±т) Таблиця 1

Вік (років) п Сила, “віджимання” від підлоги (раз) Швидкість, біг на 60 м (с) Витривалість, Біг на 300 м (с) Спритність, Човниковий біг 3х10 м (с) Г нучкість (см)

6 17 6.34±0.07 13.07±0.60 63.40±3.01 12.64±1.13 +10.40±1.01

7 15 7.17±0.05 11.13±0.19 58.47±2.28 10.11±0.15 +11.62±1.27

8 16 9.32±1.01 10.11±0.18 58.01±2.47 10.01±0.19 +11.97±0.98

9 13 14.01±1.24 10.01±1.14 52.35±3.12 9.45±0.10 +8.05±1.83

10 16 16.00±1.03 9.49±0.19 49.84±3.00 9.04±0.18 +5.10±0.90

Таблиця 2 Фізична підготовленість дівчаток молодшого шкільного віку за даними В.П. Филина [5], А.Г. Хрипковой, Д.В. Колесова [7] (М±т)

Вік (років) п Сила, “віджимання” від підлоги (раз) Швидкість, біг на 60 м (с) Витривалість, Біг на 300 м (с) Спритність, Човниковий біг 3х10 м (с) Г нучкість (см)

6 17 8.75±0.7 13.2±0.5 57.49±2.10 12.4±0.3 +10.01±2.1

7 15 11.01±0.8 12.8±0.9 57.07±2.03 11.1 ±0. 5 +11.47±1.8

8 16 13.72±0.9 12.7±0.8 56.12±2.40 10.8±0.9 +11.55±0.9

9 13 17.10±1.00 11. 9±1.0 49.01±2.11 10.0±0.5 +9.0±1.2

10 16 20.97±0.8 11.2±0.9 48.95±2.24 9.49±0.8 +4.88±0.2

на 300м) можна відмітити фактичну однорідність досліджуваного контингенту школярок 7-10-річного віку (р>0.05), за виключенням 6-річного віку, де дівчатка більш ранніх періодів досліджень мали істотно кращі показники - на 5.91с вони пробігали вказану дистанцію швидше ніж наші сучасниці (р<0.05).

За показниками спритності та гнучкості сучасні дівчата фактично не відрізнялися від своїх ровесниць 60-70 років 20 століття. Можна лише відмітити деяку тенденцію до покращання результатів тестування даних фізичних здібностей у наших сучасниць, але дані відмінності не мали статистичної вірогідності у всі вікові категорії досліджуваних (р>0.05).

Висновки.

1. Динаміка розвитку фізичних здібностей дівчаток 610 років свідчила про те, що у становленні їх швидкості, витривалості та спритності найбільш сприятливим періодом був вік від 6 до 7 років. Вік від 8 до 9 років - був періодом інтенсивних приростів сили та витривалості досліджуваних. Для становлення гнучкості 8-10-річний вік дівчаток можна вважати асенси-тивним.

2. За показниками силових здібностей м’язів плечового поясу дівчатка 6-10-річного віку 60-70 років 20 століття істотно переважали наших сучасниць з тенденцією зростання відмінностей у віковому аспекті. У розвитку швидкісних здібностей у досліджуваного контингенту дівчаток спостерігалася обернена картина. В становленні витривалості, спритності та гнучкості певних відмінностей у порівнюваних дітей не виявлено.

Перспективою подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем особливостей фізичної підготовленості дівчаток молодшого шкільного віку.

Література

1. Андреенко Л.И. Проявление и совершенствование двигательных качеств у девочек подростков разных типов телосложения.: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук. -Москва: 1978. - 22 с.

2. Аршавский И. А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. - Москва: Наука, 1981. - 282 с.

3. Бальсевич В.К., Запорожанов В. А. Физическая активность человека - К.: Здоров’я, 1987. - 224 с.

4. Белоусов А.З., Кардашенко В. Н. и др. Исследование “костного возраста” в проблеме изучения состояния здоровья и физического развития // Материалы симпозиума по изучению состояния здоровья детей и подростков. - Москва: Просвещение, 1965. - С. 10-13.

5. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. - Москва: Физкультура и спорт, 1974. -233 с.

6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология: Учебное пособие для студентов небиол. спец. пед. ин-тов. - Москва: Просвещение, 1978. - 287 с.

7. Хрипкова А.Г, Колесов Д.В. Дівчинка - підліток - дівчина: Посібник для вчителів. - Киев: Радянська школа, 1982. - 180 с.

Надійшла до редакції 22.05.2007р.

СПЕЦИФИКА ОРГАНИЗАЦИИ ПИТАНИЯ В ЛЫЖНЫХ И ПЕШЕХОД НЫХ СЛОЖНЫХ ТУРИСТСКИХ ПОХОДАХ

Булашев А.Я., Каплина Л.И., Шальков Ю.Л. Харьковская государственная академия физической культуры

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Аннотация. В статье представлены материалы, раскрывающие специфические особенности организации питания на сложных лыжных и пешеходных маршрутах.

Для уменьшения весовых нагрузок на маршруте рекомендуется более широко использовать сублимированные продукты. Для восполнения энергозатрат использовать на особо сложных участках маршрута высококалорийные питательные смеси. В спортивных походах не рекомендуется использовать рацион питания ниже 500 г сухого продукта в сутки. Ключевые слова: расход энергии, килокалорийность, спортивный поход, категория сложности, лыжный туризм, пешеходный туризм.

Анотація. Булашев А.Я., Каплина Л.И., Шальков Ю.Л. Специфіка організації харчування в лижних і пішохідних складних туристських походах. В статті представлені матеріали, що розкривають специфічні особливості організації харчування на складних лижних та пішохідних маршрутах. Для зменшення вагових навантажень на маршруті рекомендується більш широко використати сублімовані продукти. Для заповнення енерговитрат використати на особливо складних ділянках маршруту висококалорійні живильні суміші. У спортивних походах не рекомендується використати раціон харчування нижче 500г сухого продукту в добу.

Ключові слова: витрати енергії, кілокалорійність, спортивних похід, категорія складності, лижний туризм, пішохідний туризм.

Annotation. Bulashev A.Y., Kaplina L.I., Shalkov Y.L. Specific of organization of feed in ski and pedestrian difficult tourist hikes. The article represents data revealing specific features of organization of dietary in complex skiing and hiking tours. For reduction of weight loadings by a route it is recommended to use more widely sublimated products. For completion of power inputs to use on especially complex sites of a route high-calorific nutritious mixes. In sports campaigns it is not recommended to use a diet below 500g dry product in day.

Key words: energy expense, kilocalorism, Sporting tour, category of complexity, skiing tourism, walking tourism.

Введение.

Специфические особенности спортивного туризма, его сущность (организация и проведение спортивного похода) заключаются в том, что поход проводится в природной среде, где нет возможности обеспечить группу (команду) жильем, питанием и др. Группа самостоятельно должна подготовить нужное, в зависимости от вида туризма, снаряжение, оборудование, инвентарь, набор продуктов. Этот груз, который порой составляет до 45-50 кг на каждого участника спортсмены-туристы несут на себе. [4,12].

Значительная часть груза (в пределах 1 кг в сухом виде на 1 человека в день) приходится на продукты питания. Снижение веса рюкзака - вопрос, ко© Булашев А.Я., 2007; © Каплина Л.И., 2007; © Шальков Ю.Л. 2007