CC BY
73э
2011
ш
Особливості артеріального тиску у студентів-спортсменів з різною спрямованістю тренувального процесу
Каленіченко О.В., Коваленко С.О., Токар С.І., Харченко Д.М.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотації:
Проводили вимірювання артеріального тиску (АТ) та показників гемодинаміки на 85 студентах: 30 не спортсменах (група І), 27 спортсменах силових видів (група ІІ) та 28 - видів спорту на витривалість (група ІІІ). З'ясовано, що у ІІ та ІІІ групах був вищий рівень систолічного та середнього АТ, ніж у І групі. Існують відмінності у реактивності АТ на зміни положення тіла, розумове та фізичне навантаження між різними групами досліджуваних. Показано, що формування помірної гіпертензії у ІІІ групі здійснюється за рахунок підвищення периферійного опору судин, а у ІІ - за рахунок збільшеного серцевого викиду.
Ключові слова:
артеріальний тиск, сила, витривалість.
Калениченко А.В., Коваленко С.А., Токарь С.И., Харченко Д.Н. Особенности артериального давления у студентов-спортсменов с различной направленностью тренировочного процесса. Проводили измерение артериального давления (АД) и показателей гемодинамики на 85 студентах: 30 не спортсменах (группа I), 27 спортсменах силовых видов (группа II) и 28 - видов спорта на выносливость (группа III). Выяснено, что в II и III группах был выше уровень систолического и среднего АД, чем в I группе. Существуют отличия в реактивности Ад на изменения положения тела, умственную и физическую нагрузку между разными группами исследуемых. Показано, что формирование умеренной гипертензии в III группе осуществляется за счет повышения периферического сопротивления сосудов, а в II - за счет увеличенного сердечного выброса.
Kalenichenko O.V., Kovalenko S.O., Tokar S. I., Harchenko D.N. Features of blood pressure in student-athletes from different directions of the training process. Performed blood pressure (BP) and hemodynamics of 85 students: 30 non-athletes (group I), 27 athletes power enforcement types (group II) and 28 -endurance sports (group III). It was found that the second and third groups had higher systolic and mean arterial pressure than in the I group. There are differences in blood pressure reactivity to changes in body position, mental and physical activity among the various groups studied. It is shown that the formation of moderate hypertension in group III is carried out by increasing peripheral vascular resistance, and II - at the expense of increased cardiac output.
артериальное
выносливость.
давление,
сила, blood pressure, power, endurance.
Вступ.
Відомо, що рівень артеріального тиску у людини є однією з гомеостатичних констант організму, котра підтримується за рахунок пристосувальних зрушень різних його систем. Відхилення цього показника від нормальних для популяції значень є вельми прогностичним для оцінки функціонування серцево-судинної системи, наявності перед- та патологічних станів [10]. Питання про нормативи артеріального тиску не може вважатись остаточно вирішеним, тим більше, що ці нормативи можуть змінюватись і повинні періодично передивлятись [4]. Показано [4, 7], що заняття спортом, як і фізична праця, якщо вони не надмірні, сприяють зниженню артеріального тиску, котре не виходить за межі норми. Втім у багатьох дослідженнях виявлено підвищення артеріального тиску у спокої в значної частки обстежуваних спортсменів [3, 9, 11]. Нез’ясованим є те, які особливості артеріального тиску студентів-спортсменів, що поєднують навчання у ВНЗ з систематичним тренуванням на витривалість та силу.
Робота виконана у відповідності до планів науково-дослідної роботи інституту фізичної культури, спорту та здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, а також у межах держ-бюджетної теми Міністерства освіти і науки України „Індивідуальні особливості реакцій систем організму здорових людей на різноманітні навантаження” (№ держреєстрації 0109Ш02549).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - вивчити рівень артеріального тиску у студентів-спортсменів з різною спрямованістю тренувального процесу в спокої та при навантаженнях, а також проаналізувати механізми його формування.
© Каленіченко О.В., Коваленко С.О., Токар С.І.,
Харченко Д.М., 2011
Вимірювання проведені на 85 чоловіках віком від 18 до 24 років, студентах вузів м. Черкаси. Серед них до І групи входило 30 осіб, що не займались регулярними фізичними тренуваннями, до ІІ групи - 27 осіб з переважним розвитком сили (пауерліфтери), а до ІІІ - 28 осіб, які займались видами спорту з переважним розвитком витривалості (веслярі на байдарках та каное, веслярі-академісти, бігуни-легкоатлети на довгі дистанції та спортсмени-орієнтувальники).
Вимірювання здійснювали в умовах наближених до стану основного обміну. Реєстрували сигнали імпедансної трансторакальної реограми,
електрокардіограмивідпідсилювачаРА5 -01 (Київський науково-дослідний інститут радіовимірювальної апаратури), визначали систолічний (АТс) та діастолічний (АТд) артеріальний тиск аускультативним методом Короткова тонометром ВР AG1-10 (Microlife AG, Switzerland) у спокої лежачи, при ортопробі, розумовому навантаженні у режимі зворотного зв’язку [6], фізичному навантаженні на велоергометрі ТХ-1 (HKS, Germany) потужністю 1 Вт на кілограм ваги тіла.
Рівень середнього артеріального тиску (АТсер) розраховували за формулою Хікема, загального периферійного опору судин - за модифікованою формулою Хагена-Пуазейля, серцевий викид за формулою W.G. Kubicek [2], рівень кровонаповнення органів грудної клітки (КН) за формулою Н.Р.Палеєва,
І.М.Каєвіцера [8]. Тривалість інтервалу R-R (т-R-R), фаз напруження (т-Напр) та вигнання (т-Вигн) знаходили за загальноприйнятими підходами.
Проводили статистичну обробку фактичного матеріалу з визначенням середніх значень показників та їх помилки. Вірогідність відмінностей між групами досліджуваних оцінювали за t-критерієм Стьюдента.
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
ПСИХОЛОГІЯ
Таблиця 1
Рівні артеріального тиску у студентів-спортсменів з різною спрямованістю тренувальних навантажень
Показники Групи досліджуваних
І (п=30) ІІ (п=27) ІІІ (п=28)
Спокій лежачи
АТс, мм рт ст 117,83±1,24 127,96±1,54* 127,04±1,89*
АТд, мм рт ст 80,17±1,43 82,22±1,17 81,30±1,05
АТсер, мм рт ст 92,72±1,24 97,47±1,19* 96,54±1,07*
Ортопроба
АТс, мм рт ст 123,62±1,47 129,44±1,61* 127,20±1,66*
АТд, мм рт ст 83,18±1,33 89,44±1,40* 87,60±0,96
АТсер, мм рт ст 96,59±1,09 102,78±1,39* 100,80±1,00*
Розумове навантаження
АТс, мм рт ст 127,24±1,37 125,21±1,72 124,00±2,10
АТд, мм рт ст 85,52±1,67 82,71±1,31 80,80±1,07*
АТсер, мм рт ст 99,43±1,45 96,88±1,27 95,20±1,25*
Фізичне навантаження
АТс, мм рт ст 133,16±1,96 146,30±1,64* 145,42±1,93*
АТд, мм рт ст 85,26±1,69 89,35±1,76* 88,33±1,03*
АТсер, мм рт ст 101,23±1,42 108,33±1,55* 107,36±1,08*
Примітка. * - р<0,05 у порівнянні з контрольною групою.
Результати дослідження.
Середні значення артеріального тиску у групах досліджуваних в спокої лежачі характеризувались наступним (табл. 1). У спортсменів як ІІ так і ІІІ груп рівень АТ був вірогідно вищим, ніж у студентів-неспортсменів. У ІІ групі 26% осіб мали значення цього показника більше ніж 130 мм рт ст та 11% нижче ніж 120 мм рт ст, у ІІ - відповідно 33% та 11%. У І групі 40% студентів мали систолічний артеріальний тиск нижче 120 мм рт ст. Значення АТ вище ніж 140 мм рт ст та нижче 110 мм рт ст у досліджуваних не реєструвались.
Діастолічний артеріальний тиск за цих умов між групами не відрізнявся. Потрібно відмітити, що середні значення АТд були досить високими у порівнянні з нормативними за рахунок значної кількості осіб з його підвищенням більше 80 мм рт ст у І групі - 33%, ІІ- 52% та ІІІ - 37%. Середній артеріальний тиск закономірно був вищим у студентів-спортсменів у порівнянні з особами контрольної групи.
Таким чином у студентів-спортсменів спостерігається помірний рівень підвищення артеріального тиску у найбільшій мірі виражений у змінах систолічного тиску. Це може може бути проявами погіршення їх функціонального стану, особливо в умовах дії як тренувальних так і навчальних навантажень. За даними В.М.Ільїна та ін. [5] показано, що у 23,8 % обстежуваних спортсменів спостерігаються ознаки поточного, а у 9,5% - хронічного стомлення.
При ортопробі описані вище відмінності у рівнях артеріального тиску між студентами-спортсменами та особами контрольної групи зберігаються. У ІІ групі рівень АТд стає вірогідно вищим, ніж у І, що обумов-
люється більшим його приростом на зміну положення тіла (відповідно 8,96±1,37% та 6,03±1,17%). При розумовому навантаженні у неспортсменів суттєво зростають АТс, АТд, АТсер (відповідно на 7,84±0,90%, 6,90±1,51% та 7,21±0,97%), а у спортсменів не змінюються у порівнянні з вихідним станом. Тому рівні АТд та АТсер у ІІІ групі стають нижчими, ніж у І групі, а інші відмінності нівелюються. Реактивність тиску на фізичне навантаження була найменшою у ІІІ групі, хоча структура відмінностей його показників між групами не змінюються від умов спокою.
Отже, існують певні відмінності у реактивності артеріального тиску на зміни положення тіла, розумове та фізичне навантаження у студентів-спортсменів як між групами з різною спрямованістю тренувальних навантажень, так і в порівнянні з студентами-неспортсменами.
Важливим є з’ясування не тільки кількісних та якісних особливостей змін артеріального тиску під впливом занять спортивною діяльністю в умовах навчання у ВНЗ, але і у поясненні механізмів цих зрушень. Для цього проводили аналіз тривалості серцевого циклу, його фазової структури, основних показників гемодинаміки при цьому (табл. 2). У спокої лежачи спортсмени ІІІ групи мали вищі значення т-Я-Я, ЗПО, нижчий ХОК, ніж особи як І, так і ІІ груп. Згідно закону Хагена-Пуазейля більш високий у порівнянні з неспортсменами рівень артеріального тиску у них обумовлюється більшим периферійним опором судин. На думку В.В.Васильєвої [1], важка фізична робота призводить до підвищення тонусу скелетних м’язів, що згідно уявленням про моторно-
32011
ц
Таблиця 2
Показники гемодинаміки у студентів-спортсменів з різною спрямованістю тренувальних навантажень
Показники Групи досліджуваних
І (п=30) ІІ (п=27) ІІІ (п=28)
Спокій лежачи
т-Я-Я, мс 912±16,9 936±27,0 1066±35,1*
т-Напр, мс 110,08±2,15 111,86±2,84 115,42±3,84
т-Вигн, мс 305,42±2,95 302,84±3,49 306,70±6,05
КН, у.о. 24,77±0,86 28,50±0,85* 24,37±0,87
ХОК, мл/хв 5063±241,6 5409±214,7 4409±252,4*
ЗПО, дін-см-1-с-5 1532±53,3 1501±54,7 1843±89,4*
Ортопроба
т-Я-Я, мс 725±16,9 743±15,4 884±27,8*
т-Напр 126,73±3,54 136,42±2,14* 146,16±2,06*
т-Вигн 246,19±3,26 245,64±3,36 256,32±4,16*
КН, у.о. 22,66±0,80 25,51±0,76* 21,99±0,79
ХОК, мл/хв 3661±127,2 3901±139,0 3284±146,6
ЗПО, дін-см-1-с-5 2206±76,1 2183±83,8 2474±91,3*
Розумове навантаження
т-Я-Я, мс 835±22,1 854±19,4 987±34,1*
т-Напр 119,12±3,26 126,32±2,36* 135,14±2,43*
т-Вигн 277,66±4,18 274,56±4,22 278,00±6,89
КН, у.о. 22,75±0,87 26,17±0,77 21,78±0,84*
ХОК, мл/хв 3659±173,8 3583±142,0 3014±196,5*
ЗПО, дін-см-1-с-5 2270±75,5 2142±127,9 2709±147,0*
Фізичне навантаження
т-Я-Я, мс 575±9,3 591±10,1 667±15,2
т-Напр 72,33±2,04 89,03±2,04* 96,74±3,48*
т-Вигн 263,72±4,55 248,21±4,15* 252,01±5,33*
КН, у.о. 22,42±0,79 26,16±0,80* 22,34±0,78
ХОК, мл/хв 6612±251,8 6536±254,3 5894±427,1*
ЗПО, дін-см-1-с-5 1324±70,4 1388±64,6 1542±102,4*
вісцеральні зв’язки повинно викликати рефлекторне збільшення тонусу гладеньких м’язів судинних стінок та сприяти підвищенню кров’яного тиску.
У пауерліфтерів формування більш високого рівня артеріального тиску може обумовлюватись більшим рівнем серцевого викиду у них. Підвищення ХОК у них може виникати за механізмом Франка-Старлінга внаслідок більш значного рівня кровонаповнення легенів. Збільшення вмісту крові у легенях є пристосувальним фактором до виконання фізичних навантажень в умовах натужування. Разом з цим підвищення ЗПО у ІІ групі не спостерігається.
Більш високий рівень АТсер у студентів-спортсменів приводить до зрушень у фазовій структурі серцевого циклу. Так у них більша тривалість фази напруження та її відношення до фази вигнання.
Отже, формування рівня артеріального тиску у студентів-спортсменів проходить за різними механізмами в залежності від спрямованості тренувального процесу.
Висновки
1. Помірний рівень артеріальної гіпертензії, що
спостерігається у студентів-спортсменів зумовлений в основному за рахунок підвищеного рівня систолічного артеріального тиску.
2. Існують відмінності у реактивності артеріального ти-
ску на зміну положення тіла, розумове та фізичне навантаження між групами досліджуваних студентів.
3. Формування помірної гіпертензії у студентів видів
спорту на витривалість здійснюється за рахунок в основному підвищеного периферійного опору судин, а у студентів пауерліфтерів - за рахунок збільшеного рівня серцевого викиду. Перспективи подальших досліджень вбачаються у проведенні вимірювань артеріального тиску та показників гемодинаміки у студентів-спортсменів в різних періодах річного циклу тренувань.
І ПЕДАГОГІКА І та медико-бюлопчш
*----“--------------* проблеми ф!зичного
виховання I спорту
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Васильева В.В. Кровоснабжение мышц - основной фактор специальной работоспособности спортсменов. Теория и практика физической культуры, 1989, N8, С. З5-Зб.
2. Виноградова Т.С. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы (Справочник). М., Медицина, 198б, 41б с.
3. Граевская И.Д., Долматова Т.И. Спортивная медицина. Курс лекций и практические занятия. Часть 2. М., Советский спорт, 2004, Зб0 с.
4. Дембо А.Г Заболевания и повреждения при занятиях спортом. Л., Медицина, 1991, ЗЗб с.
5. Ільїн В.М.,. Жила Р.С, Черкес Л.І., Рассоха Г.В., Медвідчук К.В. Особливості функціонального і психофізіологічного статусу спортсменів високої кваліфікації з ознаками хронічного стомлення. Спорт. медицина, 2007, N1, С. 42-45.
6. Макаренко М.В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини. Фізіол. журн., 1999, Т.45, N4, С. 125-1З1.
7. Мальцев А.Ю., Мельников А.А., Викулов А.Д., Громова К.С. Состояние центральной гемодинамики и вариабельность сердечного ритма у спортсменов с различной направленностью тренировочного процесса. Физиология человека, 2010, Т. Зб, N1, С. 112-118.
8. Палеев И.Р. Каевицер И.М. Реография. Руководство по кардиологии, 1981, Т. 2, С. 40-54.
9. Смоленский А.В., Золичева С.Ю., Михайлова А.В., Камаев К.А., Колбая Л.И. Морфофункциональные отличия юных гребцов с повышенным уровнем артериального давления. Физиология человека, 2010, Т.Зб, N4, С. 107-110.
10. Chalmers J., Chapman N. Challengers for the prevention of primary and secondary stroke. The importance of lowering blood pressure and total cardiovascular risk // Blood Pressure. 2001. V.10. P344.
11. Keul J, Lehmann M, Dickhuth HH. Hypertension, the heart and physical activity (sports) // Z Kardiol. 1989;78 Suppl 7:199-209.
Информация об авторах: Калениченко Алексей Владимирович
[email protected] Черкасский национальный университет бульвар Шевченко 81, г. Черкассы, 18031, Украина.
Коваленко Станислав Александрович
[email protected] Черкасский национальный университет бульвар Шевченко 81, г. Черкассы, 18031, Украина.
Токарь Светлана Ивановна
[email protected] Черкасский государственный инженерно-технологический университет бульвар Шевченко 4б0, г. Черкассы, 1800б, Украина.
Харченко Дмитрий Николаевич
Черкасский национальный университет бульвар Шевченко 81, г. Черкассы, 18031, Украина.
[email protected] Поступила в редакцию 05.10.2011г.
References:
1. Vasil’eva V.V. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1989, vol.8, pp. 35-36.
2. Vinogradova T.S. Instrumental’nye metody issledovaniia serdechno-sosudistoj sistemy [Instrumental methods for studying the cardiovascular system], Moscow, Medicine, 1986, 416 p.
3. Graevskaia N.D., Dolmatova T.I. Sportivnaia medicina [Sports medicine], Moscow, Soviet sport, 2004, 360 p.
4. Dembo A.G. Zabolevaniia i povrezhdeniia pri zaniatiiakh sportom [Diseases and injuries in sports], Leningrad, Medicine, 1991, 336 p.
5. Il’yin V.M.,. Zhila R.S, Cherkes L.I., Rassokha G.V., Medvidchuk K.V. Sportivnaia medicina [Sports Medicine], 2007, vol.1, pp. 42-45.
6. Makarenko M.V. Fiziologichnij zhurnal [Physiological Journal], 1999, T.45, vol.4, pp. 125-131.
7. Mal’cev A.Iu., Mel’nikov A.A., Vikulov A.D., Gromova K.S. Fiziologiia cheloveka [Human Physiology], 2010, T.36, vol.1, pp. 112-118.
8. Paleev N.R. Kaevicer I.M. Reografiia. Rukovodstvo po kardiologii [Rheography. Manual of cardiology], 1981, T.2, pp. 40-54.
9. Smolenskij A.V., Zolicheva S.IU., Mikhajlova A.V., Kamaev K.A., Kolbaia L.I. Fiziologiia cheloveka [Human Physiology], 2010, T.36, vol.4, pp. 107-110.
10. Chalmers J., Chapman N. Challengers for the prevention of primary and secondary stroke. The importance of lowering blood pressure and total cardiovascular risk. Blood Pressure. 2001, vol.10, p. 344.
11. Keul J., Lehmann M., Dickhuth H.H. Hypertension, the heart and physical activity (sports). Journal of Cardiology, 1989, vol.7, pp. 199-209.
Information about the authors: Kalenichenko Aleksej Vladimirovich
[email protected] Cherkasy National University Shevchenko Boulevard 81, Cherkassy, 18031, Ukraine.
Kovalenko Stanislav Aleksandrovich [email protected] Cherkasy National University Shevchenko Boulevard 81, Cherkassy, 18031, Ukraine.
Tokar Svetlana Ivanovna [email protected] Cherkassy State University of Engineering and Technology Shevchenko Boulevard 460, Cherkassy, 18006, Ukraine.
Harchenko Dmitrij Nikolaevich [email protected] Cherkasy National University Shevchenko Boulevard 81, Cherkassy, 18031, Ukraine.
Came to edition 05.10.2011.
