CC BY
95
породi вщ 0,02 до 0,08 %. CocHOBi лiси Слобожанщини умов свiжого сугруду формуються за найвищими класами боштету (1-1а та вище).
Висновки. Нашнформатившшими (за умови, достатньо! для розвитку дендрофлори звoлoженocтi мicцезрocтань) iндикатoрами рiвня продуктивнос-тi лicoвих земель Слобожанського люотиполопчного району е грануломет-ричний та мшералопчний (хiмiчний) склад материнських порщ.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
2. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач // Укра-шський ордена "Знак Пошани" науково-дослщний ш-т люового господарства та агролюомел> орацп ¡м. Г.М. Висоцького. - Харгав : Вид-во Харк. держ. аграрн. ун-т ¡м. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
3. Погребняк П. С. Дослщження Грунпв i кореневих систем у д1бровах // Пращ шститу-ту лгавництва, 1949. - Т. 1. - 10-67 с.
4. Полупан М.1. Визначник еколого-генетичного статусу та родючосп Грунпв Укра1ни : навч. поабн. / М.1. Полупан, В.Б. Соловей, В.1. Кисть, В.А. Величко. - К. : Вид-во "Коло-об!г", 2005. - 304 с.
5. Распоп1на С.П. Д1агностична характеристика Грунпв домшантних тишв люу Слобожанського люотиполопчного району / С.П. Распотна, 1.С. Нейко // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2010. - Вип. 20.5. - С. 45-52.
6. Ремезов Н.П. Лесное почвоведение / Н.П. Ремезов, П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 324 с.
Распопина C.n. Основные типы мест произрастаний Слобожан-ского лесотипологического района и почвенные показатели для оценки их лесорастительного потенциала
Рассмотрены основные типы местопроизрастаний в соответствии с их ландшафтной приуроченностью. Определена система диагностических показателей для оценки лесорастительного потенциала почв. Показано, что гранулометрический состав почвы является наиболее информативным индикатором производительности лесных почв Слобожанщины.
Ключевые слова: лесорастительная оценка почв, производительность лесов, гранулометрический состав почвы.
Raspopina S.P. Basic types of habitat of Slobozhansky forest typological region and soil parameters for assessment of their capacity for forest production
The main types of habitat in accordance with their landscape confinement are considered. System of diagnostic indices for assessment of forest site capacity of soils is determined. It is shown that granulometric composition of soils is the most informative indicator of productivity for forest soils of Slobozhanshchina.
Keywords: assessment of soil capacity for forest production, forest productivity, gra-nulometric composition of soil.
УДК 582.475:630*1 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцертвський Нацюнальний аграрний университет
ОСНОВН1 ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕТАП1В 1НТРОДУКЩ1 РОСЛИН
Проанал1зовано особливосп становлення штродукцп рослин як науки, розгля-нуто завдання та методи наукових дослщжень на рiзних етапах штродукцп. Запропо-
новано доповнити юнукта етапи штродукци рослин додатковим - етапом штродук-цшно1 оптим1заци. ОбГрунтовано необхiднiсть цього етапу, його мету та завдання, об'ект, предмет та методи вивчення.
Ключовi слова: штродукщя, аклiматизацiя, натуралiзацiя, методи штродукци, етапи штродукци рослин, штродукцшна оптимiзацiя, вид, культивар, таксон.
1нтродукщя рослин (вщ лат. introductio - вступ, введення) - це цшес-прямована д1яльнють людини з введення в культуру в певному природно-ю-торичному райош рослин (род1в, вид1в, тдвид1в, сорпв i форм), як рашше тут не зростали або перенесення ix i3 мю^во! флори в культурш фiтоценози
[2]. Iнтродукцiя рослин - це процес людсько! дiяльностi необмежений в часi, але обмежений у простс^ [10].
Iнтродукцiя, як галузь людсько! дiяльностi, вiдома з початку переходу людини до осшого способу життя, саме вона передувала культивуванню будь- яко! рослини. Iсторiя штродукци нараховуе уже кiлька тисячолпъ, а су-часний асортимент продовольчих культур та декоративних рослин завдячуе саме штродукци. Першi письмовi згадки про завезення рослин iз кра!ни Пунт (сучасна Ефiопiя) вiдомi в древньому Сгипп, а в Месопотами - завезення рослин для будiвництва висячих садiв Семирамiди з Мщп, батькiвщини мь дшсько! принцеси.
Науковi основи штродукци рослин заклали ще 150 рокiв тому. О. Гум-бальдт [6]. А. Дю-Брейль [9], Декандоль [8], А.Е. Регель [27], О.М. Бекетов
[3]. у другш половит Х1Х столтя обгрунтували ботанiко-географiчний тд-хiд до штродукци та акшматизаци рослин. У ХХ столгт помiтний внесок у розвиток наукових основ штродукци зробили Г. Майр [35], О.М. Краснов [18], М.1. Вавшов [4], Д. Гуд [34], М.Ф. Кащенко [11], В.П. Малеев [23], М.А. Аврорш [1], А.М. Кормшщин [12-15], М.В. Кулкпасов [20], Ф.М. Русанов [28], М.М. Гришко [5], С .Я. Соколов [32], К.А. Базилевська [2], О.В. Гурський [7], О.Л. Липа [22], С.С. Харкевич [33], М.О. Кохно [16, 17], Г.Т. Селяншов[30, 31] та ш.
Незважаючи на солщний вж та велике значення в жита народiв, що займаються культивуванням рослин i на !хш науковi здобутки, штродукщя рослин все ще до кшця не оформилася в самостшну науку i е переважно складовою частиною ботанiки, рiзних сiльськогосподарських наук: селекци, рослинництва, плодiвництва, овочiвництва, а також дендрологи i лiсових культур. Причин та^ ситуаци е декшька.
По-перше, як наука iнтродукцiя рослин досить неоднозначне явище, що виникло на стику систематизованих ботанiчних знань i практики культи-вування рослин. Якщо iнтродукцiя продовольчих рослин тюно пов'язана з розвитком землеробства й агрономи, то iнтродукцiя декоративних рослин - з мистецтвом садово-паркового будiвництва, штродукщя люових культур - з практикою люовщновлення.
По-друге, специфiчною особливютю штродукци рослин е ll регюналь-ний характер, адже можливостi штродукци того чи шшого виду, передушм визначаються погодно-клiматичними умовами зони чи району, в який вводиться певний вид, та особливостями його фшогенетичного розвитку. Тому й
об'екти дослщження для багатьох кра!н, а iнодi регюшв значною мiрою е спе-цифiчними.
По-трете, якщо сiльськoгoспoдаpськi науки, вивчаючи досить значний обсяг сшьськогосподарських культур, не oбмeжeнi в кшькосл дoслiджуваних рослин, що мають переважно значне генетичне piзнoманiття, то штродукщя деревних рослин мае справу з обмеженою кшьюстю eкзeмпляpiв, часто гене-тично дуже близьких. Iнoдi це генеративне або i вегетативне потомство од-ше! рослини, що не вщображае повною мipoю eкoлoгiчнi та бюлопчш особ-ливoстi виду.
По-четверте, вивчення бюлопчних та eкoлoгiчних особливостей штро-дуцeнтiв вiдбуваеться в умовах, яю iстoтнo вiдpiзняються вiд умов, як юну-ють в природних ареалах iнтpoдуцeнтiв. Кpiм piзницi кшматичних, Грунтових фактopiв, iстoтнo мiняються звичн фiтoцeнoтичнi зв'язки, симбioтичнi та кон-куpeнтнi вiднoсини з рослинами, часто вщсутш звичнi шкiдники, хвороби.
По-п'яте, досить значний вщсоток iнтpoдуцeнтiв отриманий з репродуктивного матepiалу, зiбpанoгo в умовах культури - в боташчних садах i дeндpаpiях, а генетичне piзнoманiття цього репродуктивного матepiалу i вщ-пoвiднo iнтpoдукцiйних популяцш, утворених в умовах культури, ютотно вiдpiзняються вiд природних.
Все це мало сприяло видшенню iнтpoдукцiï рослин у самостшну на-укову дисциплшу. У тepмiнoлoгiчних словниках iнтpoдукцiю називають "складовою частиною бoтанiки", "першим етапом акшматизаци рослин", "складовою частиною боташчного ресурсознавства". Навiть в "Унiвepсальнiй десятиннш класифiкацiï бiблioгpафiчних публiкацiй в Украш" iнтpoдукцiя рослин, як напрям наукових дослщжень, вiдсутня.
Проте iнтpoдукцiï рослин, як i будь якш науковш дисциплiнi, властивi свoï власнi закoнoмipнoстi, якi мають загальний характер i зрозумтги якi мож-на лише на науковш основ^ а також власний понятшний апарат.
Роль штродукци рослин у сучасному свiтi постшно зростае, адже бшь-шiсть корисних речовин людина отримуе завдяки культивуванню рослин, а частка продукци, oтpиманoï з природних фiтoцeнoзiв, пoстiйнo зменшуеться i ця тeндeнцiя мае глобальний характер. А якщо зважити на вичерпнють таких корисних копалин, як нафта та природний газ, то стане зрозумшим, що бшь-шють peсуpсiв opганiчнoгo походження людство в найближчому майбутньо-му отримуватиме завдяки культивуванню рослин. Все це вимагае перетво-рення iнтpoдукцiï рослин у самостшну синтетичну боташчну науку.
Роль штродукци, на сучасному етат ïï розвитку, достатньо багатог-ранна. 1нтродукщя рослин це:
• напрям розвитку боташчно! науки, свoеpiдний роздш експериментально! бо-танжи, пpактичиi результата якого дають змогу прояснити деяю питання теоретично! ботанжи;
• джерело експериментального матepiалу для багатьох сшьськогосподарських i лгавничих наук i передуши для селекци;
• споиб задоволення матepiальних i культурних потреб людства, адже майже всi рослини, що культивуються, зокрема i декоративш, е iнтpoдуцeнтами;
• один i3 найбшьш ефективних методiв вивчення рослин за межами !х природ-них ареалiв (ex situ), якому останнiм часом надаеться особливе значення у nporpaMi збереження рiзноманiття рослин;
• важливий напрям практично1 дiяльностi людини, який потребуе встановлен-ня закономiрностей i теоретичного обгрунтування.
Тривалий час практичнi успiхи штродукцп ютотно випереджали те-оретичнi здобутки ще! науки. Найбiльшi успiхи штродукщя мала починаючи з середини XIX до середини ХХ ст., цей перюд М.А. Кохно (2007) назвав "столггтям штродукцшного вибуху" [17]. У другш половинi ХХ ст. кiлькiсть видiв, що були iнтродукованi, iстотно зменшилася. За образним висловом Ю. Карпуна, який зрiвняв iнтродукцiею рослин iз процесом добування золота, "родовище вичерпалося i якщо ранiше легко можна було знайти самородки, то шзшше, щоб знайти крупинку золота, доводиться перелопачувати та промивати величезну кiлькiсть породи" [10].
Кузнецов С.1. [19], розглядаючи iсторiю штродукцп рослин з науково-прикладного погляду, видiляе такi перiоди ii розвитку:
1. Еколого-боташко-географячний (Х1Х-ХХ ст.) - найбшьш продуктивний перiод, за цей час вщбулася iстотна змiна культурного ландшафту бшь-шостi кра!н за рахунок штродуценлв.
2. Популяцiйно-видовий або генетико-ресурсний (60-ri роки ХХ ст. - до нашого часу). Вш розпочався i продовжуеться вивченням популяцшно! мiнливостi деревних, особливо хвойних рослин. На жаль, його здобутки наразi незначш.
3. Внутрiшньовидовий (90-тi роки ХХ ст. - ХХ1 ст.). Нова стратепя штродукцп здшснюеться з акцентом на введення нових форм, культиварiв, сортiв. Одночасно вщбуваеться поступове освоення величезно! кiлькостi "незадiяних" чисто колекцiйних видiв. С.1. Кузнецов вважае, що в Укра-im ХХ1 ст. може стати перюдом обмежено! iнтродукцil видiв, але масо-во! iнтродукцil внутрiшньовидових таксономiчних одиниць деревних рослин та штенсивного вивчення бюлогл i екологil iснуючих штродуценлв для використання у нащональнш економiцi.
Якщо у перший перюд висока результативнють iнтродукцil рослин до-сягалася за мiнiмального теоретичного обгрунтування i технiчноl оснащенос-тi, то з часом результативнють знизилась, а значення попередньоl теоретичного обгрунтування i техшчного оснащення дослiджень ютотно виросло.
Як наука, штродукщя рослин мае власш термiни та понятшний апа-рат, свiй об'ект, предмет та власш методи дослщження. Для становлення ш-тродукцп рослин, як самостiйноl науковоl дисциплiни, важливо, щоб поняття i термiни трактувалися однозначно. Тому вважаемо за потрiбне нагадати виз-начення окремих найбiльш важливих понять.
Об'ектом ттродукцирослин е рослини, що мають цiннi властивосп (харчовi, лiкарськi, лiсогосподарськi, декоративнi) та можуть бути перенесенi в новi умови мiсцезростання з iнших регюшв за межами !х природних ареалiв для задоволення нацiонально-економiчних потреб. Рослини можуть подшяти-ся за систематичним або господарським принципом на окремi групи. Видi-лення функцiональних груп об'ектiв iнтродукцil вiдбуваеться вiдповiдно до
мети i завдань пункту штродукци, його штродукцшно! емност та агроктма-тичних характеристик. Враховуеться також зона iнтpoдукцiï кожного об'екта.
Предметом до^дження штродукци рослин е процес мобшзацп, випробовування, адаптаци й впровадження в культуру штродукованих рослин у нових умовах мюцезростання, вивчення бюлопчних, еколопчних i то-пoлoгiчних особливостей iнтpoдуцeнтiв.
Наявнють пункту iнтpoдукцiï рослин - установи або оргашзаци, що здiйснюе штродукщю, е обов'язковою умовою процесу штродукци. Пунктом штродукци рослин найчаспше в Укра!н е: бoтанiчнi сади, дендропар-ки, дoслiднo-сeлeкцiйнi iнститути i станци. За кордоном пунктами штродукци часто е вeликi розсадники або насшницью фipми. В oстаннi роки штродукщю декоративних рослин в Укра!ну, особливо сорти i форми, здшснюють також комерцшш фipми, тому велик садoвi центри можна вважати своерщ-ними пунктами iнтpoдукцiï декоративних рослин. Визначення деяких садо-вих центр!в Укра!ни як oфiцiйних пункпв iнтpoдукцiï дозволило б залучити потенщал приватних фipм до планoмipнoгo процесу штродукци, а також взя-ти тд контроль процес стихiйнoï штродукци.
Характеристика кожного пункту штродукци визначаеться: штродук-цiйними можливостями, iнтpoдукцiйнoю емнютю та iнтpoдукцiйнoю спрямо-ванiстю. Залежно вiд цих паpамeтpiв визначаються мета i завдання штродук-цiйнoгo пункту, яю можуть коректуватися та трансформуватися. 1нтродук-цiйнi мoжливoстi пункту штродукци залежать вiд природних умов мюця роз-ташування пункту i визначають можливост культивування iнтpoдуцeнтiв в умовах вщкритого або закритого Грунту.
1нтродукцшш мoжливoстi вiдкpитoгo Грунту - це сукупнють усiх кль матичних i Грунтових фактopiв тiеï мiсцeвoстi, де розташований пункт штро-дукцiï, враховуючи антропогенний вплив та фактори бюгенного й абюгенно-го походження. Для зручносп клiматичнi та Гpунтoвi показники зводять в ок-peмi таблищ, за допомогою яких визначають зону штродукцшного впливу цього пункту штродукци та визначають район майбутнього поширення ш-тродуцента.
З усiеï сукупнoстi Грунтово-кшматичних, антропогенних, бioтичних та абioтичних фактopiв видiляють лiмiтуючi - це ri фактори, як! можуть активно впливати на процес штродукци i обмежувати введення штродуцента в культуру. З л!м!туючих фактopiв для кожного штродуцента видшяють головний -найбшьш важливий, який визначае саму можливють культивування рослини у вщповщному пункт! штродукци. У бшьшосп випадкiв таким головним фактором для вщкритого Грунту е абсолютний мшмум температури пов!тря.
Значно ширшим е спектр впливу основних л!мпуючих фактор!в, як! визначають можливють зростання виду у вигляд! певно! життево! форми, можливост поновлення генеративним шляхом, здатнють виявляти бажаш господарсью властивосп та декоративш якост! Такими факторами можуть бути середнш та абсолютний мшмум i абсолютний максимум температур повггря, сума ефективних температур, вологють Грунту i повггря, кислотнють Грунту тощо. Другорядш л!мпукш фактори бшьш чисельш й мобшьш, вони
залежать вщ xapaктеpиcтик клiмaтy i rpyнтy, впливу aнтpопогенниx, бютич-ниx та aбiотичниx фaктоpiв на pоcлини в пункп iнтpодyкцiï. У бaгaтьоx ви-пaдкax вони icтотно впливають на юнування pоcлин-iнтpодyцентiв. На^ик-лад, виpощyвaння шянщв i caджaнцiв Pinus strobus L. у pозcaдникax в Укpaïнi часто не вдаетызя чеpез пошиpення гриба, що cпpичиняе cтовбyвaтy ipжy, пpомiжним гоcподapем якого е пошиpенa в У^аш ягiднa кyльтypa - чоpнa cмоpодинa.
Що cтоcyетьcя зaкpитого rpymy, то його iнтpодyкцiйнi можливоcтi визнaчaютьcя нacaмпеpед теxнiчними xapaктеpиcтикaми конкpетного культи-вaцiйного пpимiщення, а pоль пpиpодниx rpyнтово-клiмaтичниx фaктоpiв iï-ноpyетьcя повшстю або вpaxовyетьcя побiчно.
Bcтaновлення iнтpодyкцiйниx можливоcтей пункту iнтpодyкцiï дае змогу попеpедньо визначити пеpелiк iнтpодyцентiв, яю могли б тут культиву-ваттея. Для визначення iнтродукцiйноï eMHocmi пункту iнтpодyкцiï зютавля-ють його можливост! з pезyльтaтaми пpоведеноï ботaнiчноï iнвентapизaцiï кyльтивовaниx у цiй мicцевоcтi pоcлин. Таку iнвентapизaцiю здiйcнюють вщ-ношо вcix кyльтивовaниx pоcлин або лише ^упи pоcлин, яка мае певш бота-нiчнi ознаки, теxнiчнi або декоpaтивнi якоcтi. Пiд чac та^ iнвентapизaцiï ви-являють не лише наявнють певного виду або фоpми, a i cтaн pоcлин та ïx кiлькicть на цiй теpитоpiï. На оcновi цього aнaлiзy визначають обcяг iнтpо-дyкцiйноï pоботи та pозмipи пункту iнтpодyкцiï, його теxнiчне оcнaщення.
Чacто iнтpодyкцiйнa емнicть залежить вiд iнтpодyкцiйноï cпpямовa-ноcтi - зapaнi визначеного залучення до iнтpодyкцiï певниx видiв i фоpм iз нaпеpед вcтaновленими пapaметpaми: нaлежноcтi до певноï конкpетноï гpyпи pоcлин, гоcподapcькиx влacтивоcтей, декоpaтивниx якоcтей, оcобливоcтей аг-pотеxнiки виpощyвaння тощо. Iнтpодyкцiйнa cпpямовaнicть попеpедньо виз-нaчaетьcя метою i завданнями пункту iнтpодyкцiï, а в ^оцеи його функщ-онування може коpигyвaтиcя та yточнювaтиcя.
Iнтpодyкцiйний пpоцеc cклaдaетьcя з кiлькоx поcлiдовниx етатв, ко-жен iз якиx мае cвою мету, завдання, cпецифiчний об'ект до^дження, мето-ди та кiнцевi pезyльтaти.
iHmpodyKuiÜHUü noшук - це пеpший початковий етап iнтpодyкцiйного пpоцеcy, пiд чac якого виявляють pегiони доноpи pоcлин-iнтpодyцентiв за-лежно вщ iнтpодyкцiйноï cпpямовaноcтi пункту iнтpодyкцiï та вcтaновлюють ïx iнтpодyкцiйнi можливостт Регiони-доноpи виявляють cтоcовно конкpетноï ^упи pоcлин на оcновi головного лiмiтyючого фaктоpa та нaйбiльш вaжливиx оcновниx лiмiтyючиx фaктоpiв, зpiвнюючи rpyнтово-клiмaтичнi умови пункту iнтpодyкцiï з вiдповiдними пapaметpaми вipогiдниx pегiонiв-доноpiв. Для пpи-pодниx видiв такими pегiонaми е певш флоpиcтичнi пpовiнцiï, а для культива-piв - aдмiнicтpaтивно-теpитоpiaльнi yтвоpення: деpжaви або ïx pегiони.
Bибip пошуку кyльтивapiв caме aдмiнicтpaтивним пpинципом поя^ нюетьcя тим, що пyблiкaцiя ^о цi pоcлини здiйcнюетьcя за мюцем ïx пошиpен-ня i виpощyвaння. Пiд чac пpоведення iнтpодyкцiйного пошуку бюлопчш та екологiчнi xapaктеpиcтики виду або кyльтигенноï фоpми зicтaвляють з можли-воcтями пункту iнтpодyкцiï, а на оcновi поpiвняння пpиймaють piшення вiдноc-
но перспективносп залучення цього таксону до первинного штродукцшного випробовування. Для такого пор!вняння штродуктор мае володгш Грунтовними знаннями з систематики рослин, мати чпта уявлення про процес флорогенезу в регюш-донор!, а також мати глибок знання про сам! рослини, !х морфолопчш, бюлопчш особливосп, еколопчш вимоги, до того ж чгтко ор!ентуватися у пи-таннях культивування цих рослин. Пщ час штродукцшного пошуку врахову-ють шформащю про випадки устшно! штродукци рослин або !х близьких ро-дич!в в шших пунктах з! схожими штродукцшними можливостями.
Проведення штродукцшного пошуку е досить складною i вщповщаль-ною процедурою, вщ методично правильного та повного анал!зу вшх факто-р!в, що впливають на можливють штродукци цього виду, залежить результат первинного штродукцшного випробовування. Враховуючи те, що процес первинного випробовування досить тривалий i затратний, варто публжувати результати штродукцшного пошуку у вигляд! систематизованих списюв ви-д!в рослин або культивар!в перспективних для первинного штродукцшного випробування у цьому пункт! штродукци. Так! списки е своерщною довго-термшовою штродукцшною програмою, яка е ор!ентиром як для штродукто-ра, так i для конкретного штродукцшного пункту.
Результати штродукцшного пошуку дають змогу уточнити уявлення про оптимальш розм!ри пункту штродукци, його структуру, техшчне осна-щення та напрям штродукцшного процесу. Значний внесок у розробку теоретично! бази штродукцшного пошуку зробили так зван! "теори штродукци" метод фггокшматичних аналопв Mayra [34], метод агроктматичних анало-пв Г.Е. Селяншова [29], метод потенщальних ареал!в Good'a [33], метод фло-рогенетичного анал!зу В.П. Малеева [23] та його модифжащю запропону-вав А.М. Кормшщин [12, 13], метод еколого-юторичного анал!зу природних флор М.В. Кулкпасова [20], метод родових комплекшв Ф.М. Русанова [28], а також вчення М.1. Вавшова [4] про генетичш центри походження вид!в i вщ-критий ним закон гомолопчних ряд!в. Ц методи i теори мають теоретичне i практичне значення на першому етат штродукци.
Другий етап штродукцшного процесу - мобШзащя вихгдного реп-родукцшного матерiалу - е перехщним вщ теоретичних пошуюв до етапу первинного випробовування. Вихщним матер!алом для штродукци найчасть ше е насшня вищих рослин та спори нижчих рослин, а також вегетативш час-тини рослин i цЫ рослини: шянщ та саджанщ. В останш роки матер!алом для мобЫзаци шод! виступають регенеранти, отримаш внаслщок мжрокло-нального розмноження. Звичайно щеальним способом мобшзаци вихщного матер!алу для природних вид!в е зб!р насшня або спор у природних умовах за учасп самого штродуктора з найбшьш типових екземпляр!в, що зростають у тш частиш ареалу, яка мае умови, схож! до умов пункту штродукци. Проте так! експедици вщбуваються вкрай рщко, а результати пошуку не завжди виправдовують спод!вання. Найчаспше мобЫзащя насшня та спор вщбу-ваеться внаслщок обмшу репродуктивним матер!алом м!ж пунктами штродукци - боташчними садами, дендропарками та шшими науково-дослщними установами. Цей метод на сьогодш е найбшьш доступним i найчастше засто-
совуеться для мобшзацп репродуктивного матерiалу iнтродуцентiв. Боташч-нi установи, пункти штродукцп, обмшюються "Списками насiння" (Delectus, Index seminum), а поим, згiдно з замовленнями, безкоштовно обмшюються насшням. Цей метод мае низку переваг i недолЫв. Першою перевагою е те, що за делектусами пункт штродукцп, який сам розсилае насшня (та шший репродуктивний матерiал), може безкоштовно отримати насшня будь-якого виду, який значиться у списку установи та використати його для первинного випробовування. По-друге, отримуючи насшня з рiзних пункпв штродукцп, штродуктор може зiбрати колекщю, вивчити i порiвняти бiологiчнi та еколо-гiчнi особливостi iнтродуцента залежно вщ походження репродуктивного ма-терiалу, а в перспективi сформувати гетерозиготну iнтродукцiйну популяцiю. По-трете, насiння отримане з рослин, що зростають в боташчних садах та дендропарках - це репродуктивний матерiал з рослин, що у бшьшосп випад-юв зростають поза природним ареалом без зв'язку з природним фiтоценозом i в новому пунктi штродукцп часто краще адаптуються до нових умов. Таким чином, у пунктах штродукцп культивують власне не види, а окремi особини певних видiв, можливють культивування яких визначаеться !х шдивщуаль-ною спадковiстю.
Недолiками мобшзацп з шших пунктiв штродукцп за списками е:
• досить обмежена кшьюсть видш, насшня яких пропонуеться для розсилки;
• часто низька яюсть насшня;
• дуже мала кшьюсть насiнин у партп, що висилаеться;
• насшня, що висилаеться може бути зiбране як у природних мiсцях зростання, так i в мюцях культивування, якi за природно-ктматичними умовами не зав-жди схожi з умовами нового пункту штродукцп;
• насшня отримане з боташчних садш та дендрарш внаслiдок перезапилення близьких видiв, що ростуть на спшьнш територи, зазвичай, е пбридогенним;
•пункти штродукцп часто отримують насшня тсля початку вегетацшного сезону i вимушенi висiвати його у наступний р1к, що веде до зниження схожостi;
• за мобЫзацп цiлих рослин iз природних ареалш або !х частин для вегетативного розмноження, ж:иттездатнiсть цих оргашзмш в умовах культури часто е досить обмеженою.
Встановлено, що мобЫзащя репродуктивного матерiалу, зiбраного в умовах культури, дае змогу отримувати бiльш життездатне потомство, яке краще адаптуеться до умов пункту штродукцп, особливо коли регюн донор (шший пункт штродукцп) мае схожi природно-ктматичш умови. У випадку використання насшня, зiбраного з культигенних форм декоративних рослин можливi ютотш вiдмiнностi мiж отриманим потомством i вихiдною формою декоративноl рослини. Проте часто таке генеративне потомство мютить особини, mi за низкою вимог ^колонч^! стшкосп, декоративностi, життездат-ностi) переважають не тiльки вихщну форму, а й особини, отримаш з насiн-ня, зiбраного в природних ареалах.
Дуже важливо шд час мобiлiзацil чiтко, правильно i точно перенести в журнал реестрацп данi про отриманий зразок репродуктивного матерiалу та оформити етикетку на зразок, вказавши швентарний номер, повну латинську назву виду, форми, сорту.
Метою третього етапу (первинного штродукцшного випробовуван-
ня) е отримання життездатного репродуктивного MaTepiary (насшня, спор, живцiв, цибулин, бульб, бульбоцибулин тощо) в кiлькостях, достатшх для оpгaнiзaцiï вторинного штродукцшного випробовування, а також вивчення бюлопчних та еколопчних особливостей штродуцента та розроблення основ агротехшки вирощування рослини штродуцента в кyльтypi. Не менш важли-во на цьому eтaпi не допустити занесення з репродуктивним мaтepiaлом ш-тpодyцeнтiв нових шкiдникiв та хвороб, тому карантинш заходи мають бути особливо жорсткими. Зазвичай, це досить тривалий та клопiткий етап, який завершуеться розмноженням тaкоï кшькосп рослин, яка е достатньою для ор-гaнiзaцiï вторинного iнтpодyкцiйного випробовування.
Первинне штродукцшне випробування розпочинаеться тсля отримання i peестpaцiï мобЫзованого репродуктивного мaтepiaлy iнтpодyцeнтa. Вра-ховуючи незначну кiлькiсть отриманого нaсiння або спор (чи шшого матерь алу), важливо забезпечити оптимaльнi умови для проростання насшня (або укоршення жившв). Успiх часто залежить вiд досвщу та знань iнтpодyктоpa i наявних у пункп iнтpодyкцiï умов. Найчастше нaсiння i спори пророщують у теплицях та парниках, враховуючи вимогливють рослин до вологостi Грунту i повггря, мeхaнiчного складу Грунту, його кислотносп, pодючостi. Часто шд час первинного iнтpодyкцiйного випробовування методом проб та поми-лок розробляються основи aгpотeхнiки iнтpодyцeнтa, а спочатку iнтpодyктоp створюе умови, близькi до умов, характерних для штродуцента в природ^ враховуючи вимогливють близьких видiв i pодiв, для яких агротехшку уже розроблено.
Пiсля отримання повноцiнних сходiв або yкоpiнeння живцiв вивчають стшкють iнтpодyцeнтa до пpиpодно-клiмaтичних умов, характерних для пункту штродукцп. Важливо, щоб yd етапи онтогенезу штродуцента вщбували-ся у вщкритому Групп, адже лише в цьому випадку вивчення життевоï стiйкостi iнтpодyковaноï рослини е повним, а висновки за результатами випробовування коректними. Стратифжашя, скарифжашя та iншi прийоми, спрямоваш на отримання повноцiнних сходiв, е цшком доречними, ïх доцшь-нють та регламент застосування визначаються наявними даними про бюло-гiчнi особливост iнтpодyцeнтa.
Часто пiд час ювешального пepiодy життя рослини багатьох видiв е нaйбiльш вразливими до екстремальних погодних умов. Тому перед штро-дуктором пiд час первинного випробовування стопъ подвiйнe завдання: з одного боку, вивчити вплив несприятливих чинниюв на життездатнють штро-дуцента, а з iншого - не допустити зaгибeлi рослин вiд екстремальних факто-piв зовнiшнього середовища. У бшьшосп випaдкiв за первинного штродукцшного випробовування штродуктор вживае заходи для захисту штродукова-них рослин вщ екстремальних коливань температури особливо в перший рш життя ияншв, забезпечуе полив рослин, захист ïх вщ хвороб та шкiдникiв. Iнодi практикуеться укриття вегетативних i генеративних оргашв вiд морозу, прямих сонячних пpомeнiв, сильних вiтpiв. Для цього насшня або спори вись вають у горщики, ящики, тоpф'янi горшечки тощо i pозмiщyють у парниках i
теплицях. Проте дуже важливо уже з перших роюв життя провести вщб!р особин, яю е найбшьш стшкими до умов вирощування певного штродукцшного пункту, тому починаючи з другого року життя, шянщ залишають зи-мувати на вщкритому повпр! Це дае змогу вдабрати особини, що вщр!зня-ються найвищою зимостшюстю.
Враховуючи величезне значення мжоризних гриб!в для проростання насшня та подальшого росту шянщв, у пошвний субстрат вносять мжоризу разом !з Грунтом з-тд рослин, близьких родич!в штродуцента. Зазвичай, у вщносно старих пунктах штродукци на штродукцшних розсадниках завжди наявний мщелш гриб!в мжоризоутворювач!в, а у нових пунктах штродукци мжоризащя субстрату е необхщною i бажаною процедурою.
Для стимуляци цвтння i плодоношення можливе застосування штучного запилення, оброблення рослин розчином бору, стимуляторами цвтння та шших прийом!в. Метод родових комплекшв Ф.М. Русанова [29] за первинного штродукцшного випробовування дае змогу пор!вняти онтогенетичний розвиток близьких вид!в та створюе умови для перезапилення вид!в, що зрос-тають на спшьнш територи i належать до одного роду. Пбридогенне насшня, зазвичай, вщр!зняеться тдвищеною життездатшстю, а отримане потомство мае особини, як! краще пристосоваш до умов пункту штродукци.
Встановлено, що за первинного штродукцшного випробовування краще використовувати насшня, отримане не з природних ареал!в штродуцента, а з тих пункпв, як! за географ!чним розташуванням та природно-кшматични-ми умовами е найбшьш близькими до пункту штродукци. У цьому випадку доречно скористатися методами стутнчасто! акшматизаци [1, 22].
Важливо тд час первинного штродукцшного випробовування оцшити репродуктивну здатшсть штродуцента в район! штродукци й життездатнють отриманого насшня, забезпечити вчасний зб!р, переробку плод!в, правильне збереження i передпошвну тдготовку насшня. Не менш важливо зр!вняти морфолопчш ознаки рослини з тими, що описан! в лгтератур!, остаточно виз-начити та тдтвердити таксоном!чну приналежшсть штродуковано! рослини за д!агностичними ознаками.
На еташ первинного штродукцшного випробовування головним методом вивчення е спостереження та узагальнення. Науков! експерименти на цьому етат переважно не проводять. Первинне штродукцшне випробовування розпочинаеться з моменту поиву насшня, спор або посадки живщв i три-вае до проходження рослиною вшх стадш онтогенезу. Об'ектом дослщження е сукупнють ушх рослин певного виду та форми, що проходять первинне ш-тродукцшне випробовування. Насшня, отримане в умовах штродукци, вико-ристовують для вторинного штродукцшного випробовування.
Наступний етап (вторинне штродукцшне випробування) передба-чае вивчення генеративного потомства певного екземпляра штродуковано! рослини. Одним !з головних завдань вторинного штродукцшного випробовування е вивчення адаптацшно! здатност штродуценпв - сумарного прояву адаптацшно! реакци до впливу л!мпуючих фактор!в зовшшнього середовища в пункт! штродукци. Оскшьки деяк л!миуюч! фактори, наприклад мшмальш
темпеpaтypи, пpоявляютьcя неpегyляpно, то з метою вивчення pеaкцiï pоcлин-iнтpодyцентiв на ïx вплив за втоpинного iнтpодyкцiйного випpобовyвaння планують i пpоводять cпецiaльнi екcпеpименти, штучно cтвоpюючи умови нaближенi до екcтpемaльниx. З цiею метою пpомоpожyють цiлi pоcлини або ïx частини в cпецiaльниx кaмеpax, визначають в'язюсть пpотоплaзми нaпеpе-доднi зими, стутнь здеpев'янiння пaгонiв, вмicт цyкpiв тощо. Звичайно екше-pиментaльно отpимaнi дат не вiдобpaжaють pеaльноï pеaкцiï pоcлинного оp-гaнiзмy на вплив низькиx темпеpaтyp у pеaльниx yмовax aбcолютного мшму-му, пpоте вони дають змогу з доcтaтньо виcокою доcтовipнicтю cyдити пpо aдaптaцiйнi можливоcтi iнтpодyцентiв. Як показуе доcвiд, в pеaльниx yмовax вплив мiнiмaльниx темпеpaтyp не завжди е однаковим, pеaкцiя pоcлин зале-жить вiд бaгaтьоx чинниюв: умов вегетaцiï в лiтньо-оciннiй œp^, cтyпеня здеpев'янiння i нaгpомaдження вyглеводiв, мicця pозтaшyвaння pоcлин тощо.
Наступним завданням втоpинного iнтpодyкцiйного випpобовyвaння е видшення pоcлин, якi за ознаками пpодyктивноcтi, декоpaтивноcтi, cтiйкоcтi до неcпpиятливиx умов можуть cтaти pодонaчaльникaми декоpaтивниx фоpм i cоpтiв, якi е бшьш пpиcтоcовaними до умов пункту iнтpодyкцiï. Генеpaтив-не потомcтво кyльтигенниx фоpм у новиx yмовax зpоcтaння вiдpiзняетьcя значною aмплiтyдою мiнливоcтi, а cиcтемaтичнi i тpивaлi фiлогенетичнi cпоcтеpеження дають змогу вiдiбpaти фоpми, яю поеднують пpодyктивнicть або виcокi декоpaтивнi якоcтi та aдaптaцiю до умов iнтpодyкцiйноï зони. B^-6íp потpiбно здiйcнювaти не лише cеpед генеpaтивного потомcтвa iнтpодy-центiв, a i cеpед вегетативно pозмножyвaниx клонiв, яю в yмовax iнтpодyкцiï неpiдко yтвоpюють бpyньковi мyтaцiï. Поciв гiбpидогенного нашння значно збiльшyе мiнливicть потомcтвa i шанст вiдбоpy нaйбiльш пpиcтоcовaниx до мicцевиx умов i одночacно цiнниx щодо пpодyктивноcтi або декоpaтивниx якостей фоpм iнтpодyцентiв. Без такого pозмноження i цiлеcпpямовaного вщ-боpy тд чac втоpинного iнтpодyкцiйного випpобовyвaння викоpиcтaння ви-дiв та фоpм, що угашно пpойшли пеpвинне iнтpодyкцiйне ви^обовування, чacто зaкiнчyетьcя невдачею. Bapто зауважити, що в yмовax кyльтypи за pе-гyляpниx cпоcтеpежень ймовipнicть виявлення та збеpеження цiнниx фоpм (ошбливо декоpaтивниx) незpiвнянно вища, нiж у ^^од^ де цi фоpми гинуть, поступающие у конкypентнiй боpотьбi бiльш життездатним pоcлинaм.
Тpетiм завданням цього етапу iнтpодyкцiï е зaxиcт iнтpодyцентiв вiд мicцевиx шкiдникiв та xвоpоб. Якщо на етaпi пеpвинного iнтpодyкцiйного випpобовyвaння головним завданням було не допущення пошиpення новиx для зони iнтpодyкцiï шкiдникiв i xвоpоб, зaпpовaдження та дотpимaння ка-paнтинниx зaxодiв, то на етaпi втоpинного iнтpодyкцiйного випpобовyвaння важливо вивчити яю мicцевi шкiдники та xвоpоби, що становлять pеaльнy зaгpозy для iнтpодyцентiв, вcтaновити як! aгpотеxнiчнi, оpгaнiзaцiйнi, телек-цiйнi й xiмiчнi зaxоди cпpияють пiдвищенню cтiйкоcтi iнтpодyковaниx вид!в до фггопатогешв та шкiдливиx комax. Дати вщповщь на щ питання можуть лише тpивaлi cпоcтеpеження i шещальш доcлiди, як! потpiбно оpгaнiзовyвa-ти тд чac цього етапу iнтpодyкцiï.
Четвертим завданням етапу вторинного штродукцшного випробовування е розроблення основ агротехшки вирощування штродуценпв. Ця робота розпочинаеться ще на еташ первинного штродукцшного випробовування, проте лише на цьому етат, завдяки бшьшим масштабам розмноження та вирощування i можливостям експериментального дослщження впливу р!зних агроприйом!в, з'являеться можливють розроблення основ агротехшки.
Слщ зауважити, що шд час вторинного штродукцшного випробовування потр!бно вивчити алелопатичш взаемоди штродукованих i абориген-них вид!в. Якщо для сшьськогосподарських культур, яю вирощуються зазвичай в монокультур! це питання не е актуальним, то для декоративних рослин вплив алелопати е надзвичайно важливим. Зрозумшо, що повнютю вивчити алелопатичну взаемодто штродуцента з р!зними видами практично не реально, але без знань алелопатично! активносп та сумюносп з найбшьш пошире -ними видами юнуе ризик "провалу" тд час впровадження штродуковано! рослини в культуру.
На нашу думку, тд час вторинного штродукцшного випробовування варто уважшше вивчати репродуктивну здатнють штродуценпв, особливо тих вид!в як! утворюють самошв та розмножуються кореневою поростю. Зпдно з наявними методиками, вони отримують найвищий бал тд час ощ-нювання перспективносп штродукци. Дшсно утворення самошву свщчить про !х повну пристосовашсть до юнування в нових умовах, проте, як показуе практика, натурал!зован види шсля потрапляння у природш бюценози агре-сивно поширюються, створюють серйозну конкуренщю аборигенним видам, часто витюняють !х !з бюценоз!в та розростаються на вшьних мюцях. Прикладом можуть бути Acer negundo L., Fraxinus lanceolata Borkh. та ряд шших штродуценпв, як! на сьогодш е бюлопчними забруднювачами фггоценоз!в.
Процес вторинного штродукцшного випробовування завершуеться тдбиттям шдсумюв штродукци - висновком про доцшьнють використання штродуцента в нацюнальнш економщ, або зняттям певного виду з штродукцшного випробовування. Пщсумовуючи штродукщю певних вид!в чи внут-ршньовидових таксошв, боташчш сади i дендропарки публ!кують списки рослин, що пройшли штродукцшне випробовування i рекомендован! до використання в зон! штродукци i зазначають особливосп !х використання. Так! публжацн повинш проводитися з певною перюдичнютю через 10 або 5 роюв, що дасть змогу оперативнее реагувати на результати штродукцшного випробовування i узагальнювати результати д!яльносп р!зних пунклв штродукци на територи штродукцшно! зони або кра!ни. У цих списках потр!бно вщобра-жати не лише результати устшно! штродукци, а й вказувати види, культива-ри i сорти, як! не пройшли штродукцшного випробовування та чгтко роз'яс-нювати причини незадовшьного результату. Наявнють таких публжацш безу-мовно сприяла б виправленню нишшньо! ситуаци, коли садов! центри заво-зять та реал!зують в Укра!н види i декоративш форми, як! заздалепдь прире-чеш на загибель (падуби, в!чнозелеш калини, кедри, деяк! сосни тощо).
Проте реальне впровадження штродуцента в культуру залишаеться за межами компетенци боташчних установ, а набутий досвщ розмноження, ви-
рощування та утримання iнтpодyковaних рослин у композищях часто зали-шаеться не використаним. Тому коефщент коpисноï дiï, а точшше eкономiч-ноï eфeктивностi, проведених дослщжень е доволi низьким. На необхщнють удосконалення iнтpодyкцiйного процесу ми звертали увагу paнiшe [28], про-понуючи розширити рамки iнтpодyкцiйного процесу. На нашу думку, процес штродукцп варто доповнити ще одним етапом - штродукцшною оптимiза-щею. Метою цього етапу штродукцп е впровадження в культуру цшних ш-тродукованих видiв, декоративних форм i сорпв, яю пройшли вторинне штро-дукцшне випробовування у ботaнiчних установах i рекомендоваш до вико-ристання. Завданнями, що виpiшyються в ходi iнтpодyкцiйноï оптимiзaцiï, е:
1) створення гетерогенной адаптовано1 до умов району штродукцп, популя-цiï iнтpодyцeнтa, здатно1 протистояти несприятливим чинникам навко-лишнього середовища;
2) вивчення ландшафтних i еколопчних основ iнтpодyкцiйноï оптимiзaцiï та розроблення peкомeндaцiй щодо використання iнтpодyковaних рос-лин;
3) розроблення мeтодiв i технологш масового розмноження видiв та декоративних форм як насшневим, так i вегетативним способом, зокрема метод in-vitro;
4) peaлiзaцiя селекцшних програм, спрямованих на вiдбip i розмноження нaйбiльш пристосованих до конкретних Гpyнтово-клiмaтичних умов та господарсько-цшних форм та соpтiв;
5) вщпрацювання адаптивних тeхнологiй вирощування i утримання штро-дукованих рослин, що включають вивчення особливостей обpобiткy Грунту, посадки, мшерального живлення, обpiзок формування, захисту вiд хвороб i шкiдникiв, сумюносп з iншими видами та розроблення вщ-повiдних peкомeндaцiй;
6) налагодження тiсного взаемозв'язку мiж ботaнiчними установами i роз-садниками piзних форм власносп, створення мeхaнiзмiв юpидичноï й eкономiчноï вiдповiдaльностi та взaемовигiдноï сшвпращ пiд час впровадження в культуру штродукованих видiв рослин.
Об'ектом дослiджeння на цьому eтaпi е потомство штродукованих рослин, що пройшли вторинне штродукцшне випробування i рекомендоваш до використання в культура Предметом дослщження е процес впровадження штродуценпв у культуру та пов'язаш з цим агротехшчш, сeлeкцiйнi, оpгaнi-зацшш заходи. Основними методами дослiджeння е методи польових i веге-тацшних дослiдiв, гiбpидизaцiï, штучного мутагенезу, масового й шдивщу-ального вiдбоpy та конкурентного випробовування за вегетативного розмноження найбшьш цшних форм, а також методи оцшювання декоративности стшкосп до враження фгтопатогенами i пошкодження шюдниками, фiзiоло-гiчнi, бiохiмiчнi, aгpохiмiчнi, бiомeтpичнi, стaтистичнi тощо. Вибip конкретних мeтодiв залежить вiд програми дослiджeнь та особливостей об'екта дос-лiджeння. Щодо iнтpодyкцiï кyльтивapiв, то для них важливо пдабрати найбшьш адаптоваш до мiсцeвих умов шдщепи, розробити тeхнологiï масового розмноження. А у випадку генеративного розмноження кyльтивapiв з нaсiння, отриманого в райош iнтpодyкцiï, можливий вiдбip нових декоративних форм, що будуть бшьш aдaптовaнi до мiсцeвих умов, шж вихiднa форма.
1снуюча ниш в Укра!н практика стихшно! штродукци рослин стано-вить серйозну загрозу еколопчнш та економ!чнш безпещ держави. Вона сприяе неконтрольованому поширенню нових карантинних шюдниюв, хвороб i буряшв, стримуе розвиток впчизняного розсадництва, сприяе витоку валютних кошпв за кордон, але не дае змоги створювати та впроваджувати у виробництва адаптован до мюцевих умов форми штродуценпв. Справа не лише в тому, що державний бюджет Укра!ни щороку не отримуе сотн мшьйошв гривень, а й у тому, що збитки як держави, так i приватних компа-нш i ф!зичних ошб сумарно можна оцшювати в десятках мшьйошв гривень. За продовження юнуючо! практики проблеми будуть зростати в геометричнш прогреси. Тому уже сьогодш потр!бно розробити ефективну систему державного регулювання процесу штродукцшно! оптим!заци, яка, з одного боку, сприяла б широкому використанню рослин, що пройшли штродукцшне випробовування, а з шшого поклала край стихшнш штродукци.
Звичайно, у нишшшх умовах за недосконалосп юнуючого законодав-ства виршення цього питання е проблематичним. Але у впровадженн цившь зованого мехашзму штродукцшно! оптим!заци защкавлен сьогодн вш учас-ники ринку : ботатчт установи, як! могли б мати економ!чний зиск вщ сво!х дослщжень; садов! центри, як! несуть економ!чн втрати, !мпортуючи неадап-тований до умов Укра!ни садивний матер!ал; розсадники, як! розмножують i вирощують застарший асортимент декоративних рослин, або на свш страх i ризик, без юридичних прав, розмножують маловивчен види, заруб!жн куль-тивари i сорти; споживач, який, придбавши не адаптоваш до мюцевих Грун-тово-кшматичних умов рослини, втрачае !х через якийсь пром!жок часу.
Не варто забувати, що штродукщя мае як позитивш, так i негативн наслщки. Бшьшють цивЫзованих кра!н жорстко обмежують i контролюють процес штродукци. Наприклад, у США не можливо ввезти жодно! рослини без тривалого карантину, який унеможливлюе потрапляння на територт держави небажаних оргашзм!в. У кра!нах €С процес штродукци та !мпорту рослин також жорстко регламентовано. В Укра!н ситуащя вимагае невщкладно-го виршення проблем штродукцшно! оптим!заци на законодавчому р!вн та розробки ефективного мехашзму його реал!заци. Висновки:
1. 1снуюча схема !нтродукцшного процесу е малоефективною, застаршою i потребуе удосконалення.
2. Впровадження !нтродукованих вид!в та культивар!в (сортав) рослин у культуру диктуе необхщшсть введення етапу !нтродукцшно1 оптишзаци, який мае чгтко окреслену мету, завдання i методи науково! роботи.
3. Запровадження додаткового етапу - штродукцшно! опташзаци - створить оргашзацшш та правов! умови для ефективного впровадження ш-тродукованих вид!в, культивар!в i сортав рослин у виробництво, що дасть змогу розширити фгтор!зномашття, знизить еколопчш ризики i дасть реальний економ!чний ефект.
Л1тература
1. Аврорин Н.А. Переселение растений на полярный север: эколого-географический анализ / Н.А. Аврорин. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1956. - 286 с.
2. Базилевская Н.А. Теории и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 131 с.
3. Бекетов А.Н. Акклиматизация растений / А.Н. Бекетов // Труды Вольного экономического общества. - СПб., 1886. - № 1. - С. 15-128.
4. Вавилов Н.И. Генетика и селекция : избр. соч. / Н.И. Вавилов. - М. : Изд-во "Колос", 1986. - 559 с.
5. Гришко М.М. М1чуринсьга методи акл1матизаци рослин / М.М. Гришко // Вюник АН УРСР. - 1955. - № 10. - С. 12-17.
6. Гумбольдт А. География растений / А. Гумбольдт. - М.-Л. : Изд-во "Сельхозгиз", 1936. - 228 с.
7. Гурский А. В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
8. Декандоль А. Местопроисхождение возделываемых растений / А. Декандоль. - СПб, 1885. - 218 с.
9. Дю-Брейль А. Курс древоводства / А. Дю-Брейль. - СПб, 1852. - Т. 1-2. - 248 с.
10. Карпун Ю.Н. Основы интродукции растений / Ю.Н. Карпун // Hortus botanicus, 2004. - Vol. 2. - P. 17-32.
11. Кащенко Н.Ф. Научные основания и практическое значение гибридизации / Н.Ф. Кащенко // Естествознание и география. - 1910. - № 1. - С. 12-15.
12. Кормилицын А.М. Ботанико-географические закономерности в интродукции деревьев и кустарников на юге СССР / А.М. Кормилицын // 150 лет Государственному Никитскому саду. - М. : Изд-во "Колос", 1964. - С. 37-56.
13. Кормилицын А.М. Генетическое родство флор как основа подбора древесных растений для их интродукции и селекции / А.М. Кормилицын // Труды Никитского ботанического сада. - 1969. - Т. 40. - С. 145-164.
14. Кормилицын А.М. Методические рекомендации по подбору деревьев и кустарников для интродукции на юге СССР / А.М. Кормилицын. - Ялта, 1977. - 30 с.
15. Кормилицын А.М. Флорогенетические и экологические принципы подбора древесных интродуцентов / А.М. Кормилицын // Труды Никитского ботанического сада. - 1979. - Т. 77. - С. 25-33.
16. Кохно М.А. ¡нтродукщя клешв на Укра1ш / М.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 171 с.
17. Кохно М.А. 1стор1я штродукцп деревних рослин в Укра1ш / М.А. Кохно. - К. : Вид-во "Ф1тосоцюцентр", 2007. - 67 с.
18. Краснов А.Н. Курс землеведения / А.Н. Краснов. - СПб, 1852. - Т. 1-2. - 248 с.
19. Кузнецов С.И. Кормилицына в теорию интродукции древесных растений в связи с перспективами ее развития (к 100-летию со дня рождения) / С.И. Кузнецов, А.М. Вклад // Труды Никитского ботанического сада. - 2008. - Т. 130. - С. 121-126.
20. Культиасов М.В. Эколого-исторический метод в интродукции растений / М.В. Культиасов // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1953. - Вып. 15. - С. 12-40.
21. Лапин П.И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным наблюдений / П.И. Лапин, С.В. Сиднева // Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд-во Главн. бот. сада АН СССР. - 1973. - С. 7-67.
22. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений как метод географических ступеней / А. Л. Лыпа // Тезисы совещания по теории и методам акклиматизации растений. - М.-Л., 1953. - С. 121-123.
23. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений / В.П. Малеев // Приложение к Трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л., 1933. - 262 с.
24. Некрасов В.И. Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 102 с.
25. Овчинников П.Н. Ущелье реки Варзоб как один из участков ботанико-географи-ческой области Древнего Средиземья / П.Н. Овчинников // Флора и растительность ущелья реки Варзоб. - Л. : Изд-во "Наука", 1971. - С. 396-447.
26. Попов М.Г. Основы флорогенетики / М.Г. Попов // Избранные труды в двух частях. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - Ч. 1. - С. 132-297.
27. Регель А.Э. Об акклиматизации растений / А.Э. Регель // Вестник Российского об-ва садоводства. - СПб, 1860. - С. 2-8.
28. Роговский С. В. К вопросу об этапах интродукции древесных растений используемых в озеленении и паркостроительстве / С.В. Роговский // Проблемы дендрологии на рубеже XXI века // Материалы Междунар. науч. конф., посвящ. 90-летию со дня рождения П.И. Лапина. - М. : Изд-во ГБС, 1999. - С. 281-282.
29. Русанов Ф.Н. Новые методы интродукции растений / Ф.Н. Русанов // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1950. - Вып. 7. - С. 31-36.
30. Селянинов Г. Т. Климатические аналоги Черноморского побережья Кавказа / Г.Т. Селянинов // Труды прикл. бот. ген. сел. - 1928-1929. - Вып. 2. - С. 53-62.
31. Селянинов Г.Т. Мировой агроклиматический справочник / Г.Т. Селянинов. - Л. : Гидрометеоиздат, 1937. - 357 с.
32. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство : труды Ботан. ин-та АН СССР. - 1957. - Т. 6, вып. 5. - С. 34-42.
33. Харкевич С. С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украину / С.С. Харкевич. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1966. - 300 с.
34. Good D.O. A theory of plant geography / D.O. Good // The new phytologist. - 1931. -Vol. 30, № 3. - P. 99-108.
35. Mayr H. Dit naturgesetzlicher Grundlage des Waldbaues / H. Mayr. - Berlin, 1909. -
260 p.
36. Pavari A. Studio preliminare sulla cultura di specil exotice in Italia / A. Pavari // Florence tip. M. Ricci, 1916. - 182 p.
Роговский С.В. Основные задачи и методы исследования этапов интродукции растений
Проанализированы особенности становления интродукции растений как науки, раскрыты смысл, задания и методы научных исследований на разных этапах интродукции. Предложено дополнить этапы интродукции растений новым дополнительным - этапом интродукционной оптимизации. Обоснована необходимость этого этапа, его цели, задания, объект, предмет и методы изучения.
Ключевые слова: интродукция, акклиматизация, натурализация, методы интродукции, этапы интродукции растений, интродукционная оптимизация, вид, культи-вар, таксон.
Rogovskiy S.V. Basic tasks and methods of research of the stages of introduction of plants
The establishing peculiarities of plant introduction as a science are being analysed. The research sense, tasks and methods are observed for the different stages of introduction. It is suggested to add to the existing plant introduction stages a new additional stage introduction optimization. The necessity of this stage, its purpose, tasks, object, subject and methods of study, are beinggrounded.
Keywords: introduction, acclimatization, naturalization, methods of introduction, plant introduction stages, introduction optimization, variety, cultivar, taxon.
